Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур

Мета роботи: навчитися розрізняти зернофуражні злакові (родина Poacea, або Gramineae) і бобові (родина Fabaceae) культури за основними еколого-біологічними, морфологічними і господарськими характеристиками.

Завдання 1. Встановити які кормові рослини відносяться до зернофуражних злакових і бобових культур і визначити належність кожної культури до відповідних груп за еколого-біологічними властивостями:

а) за вимогами до вологи;

б) за вимогами до тепла;

Завдання 2. Ознайомитися з морфологічною будовою зернофуражних культур (коренева система, стебло, листя, суцвіття, квітки, плоди, насіння) і описати відмінності:

а) за типом і потужністю кореневої системи

б) за типом суцвіття;

в) за ознаками плоду і насіння.

г) за крупністю насіння (маса 1000 шт.)

Завдання 3. Вивчити кормове значення зернофуражних культур, основні зони їх вирощування, на підставі чого встановити:

а) середню врожайність культур (без зрошення для умов Миколаївської області);

б) вихід кормових одиниць з гектара посівної площі;

в) вихід перетравного протеїну з гектара посівної площі;

г) вихід кормо-протеїнових одиниць з гектара посівної площі.

(За пунктами б,в,г розрахунки виконати на визначену по пункту а урожайність).

Матеріали, обладнання, література:Свіжі та гербарні зразки рослин, насіння, плакати з ілюстраціями і описом рослин, навчальні підручники, посібники, довідники, робочі зошити, методичні рекомендації з кормовиробництва і рослинництва, статистичні збірники.

Вступне пояснення: Відповідно до загальноприйнятого визначення зернофуражними називають культури, що дають зерно, яке використовують як концентрований корм для сільськогосподарських тварин і птиці. Зерно багате вуглеводами (до 75%), перетравним протеїном (8-40%), вітамінами Е і групи В, в одному кілограмі зерна може міститися 1-1,4 кормові одиниці. Вирощують зернофуражні культури у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Вони відносяться головним чином до злакових і бобових рослин. З кон’юнктурних міркувань зернофуражні культури можуть переходити в категорію продовольчих і навпаки, тому в Україні і світовому землеробстві вони займають найбільші посівні площі. Хоча за основним призначенням зернофуражні культури вирощують для одержання кормового зерна, не менше значення має використання у тваринництві побічної продукції (соломи, полови) як грубих кормів.

Порядок виконання роботи та пояснення:спочатку доцільно детально ознайомитися з рекомендованими літературними джерелами, уважно переглянути натуральні й плакатні зразки рослин.

За завданням 1 рекомендуємо вивчити еколого-біологічні властивості зернофуражних злакових і бобових культур по схемі наведеної в додатках Б,В,Г, а більш детально описати їх за ознаками: вимоги до вологи, вимоги до тепла.

За завданням 2 враховують наявність спільних для всіх культур морфологічних ознак. Так, усі зернові злаки мають мичкувату кореневу систему (без головного кореня), що розміщується в орному шарі ґрунту на глибині до 40 см, деякі корінці проникають у ґрунт на глибину до 1 м, а окремі – до 1,5-2 м. Стебло у злакових рослин – соломина (порожниста, або виповнена пухкою паренхімою). У більшості рослин стебло поділяється стебловими вузлами. Листок лінійної форми, складається з листкової піхви, яка у вигляді трубки охоплює стебло, і листкової пластинки. Злакові рослини утворюють кілька типів суцвіть – колос, волоть, колосоподібну волоть, качан. Плід називається зернівкою (буває голою і плівчастою).

У бобових культур коренева система стрижнева. Головний корінь проникає у ґрунт на глибину до 2-3 м й більше і розгалужується на велику кількість бічних корінців. Стебло в деяких рослин досить нестійке проти вилягання або міцне, прямостояче, окремі рослини мають витке стебло. Листки складні: парно- або непарнопірчасті та пальчасті. Квітки неправильної форми, п’ятироздільні, мають чашечку і віночок. Плід – біб, різний за розміром, формою (прямий, зігнутий, пухирчастий тощо) та кількістю насінин. Боби різних рослин містять від однієї до 10-12 насінин (зерен). Насіння вкрите міцною шкірястою насінною оболонкою, під якою розміщуються дві сім’ядолі і зародок.

Пропонується найбільш детально встановити і описати такі морфологічні відмінності зернофуражних бобових і злакових культур: типи суцвіття, типи плодів і будова насіння, крупність насіння (маса 1000 шт.).

За завданням 3 середню врожайність культур у незрошуваних умовах знайти в статистичних довідниках. Кількісні параметри кормової цінності зерна взяти з даних методичних рекомендацій. Зібрані матеріали використати для розрахунку виходу кормових одиниць, перетравного протеїну і кормо-протеїнових одиниць з гектара площі.

Вміст кормопротеїнових одиниць у зерні розрахувати за формулою, наведеною в таблиці 1.1 (графа 4).

Результати роботи навести в підсумковій таблиці 3.1.

3. 1. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних еколого-біологічних, морфологічних і господарських характеристик зернофуражних злакових і бобових культур