Раннє християнство. Християнське богослов’я. Єресь і розкол
Раннє християнство. Християнське богослов’я. Єресь і розкол - раздел Образование, З ДИСЦИПЛІНИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВО При Вивченні Цієї, Другої За Хронологією Виникнення Світової Релігії Необхідн...
При вивченні цієї, другої за хронологією виникнення світової релігії необхідно зазначити, що за змістом вона тісно пов’язана з іудаїзмом. Християнство зародилося в середині І ст. н. e. у східних провінціях Римської імперії за часів глибокої кризи рабовласницького ладу. Внутрішня ситуація в імперії була напруженою: постійно точилася боротьба між рабами і вільними, багатими й бідними, загарбниками і підкореними.
Поразка народних рухів породжувала настрої відчаю, беззахисності, надії на допомогу надприродних сил. Породжене загальним економічним, політичним, інтелектуальним і моральним розпадом Римської імперії, християнство повинно було задовольнити духовну потребу суспільства, яке вже не мало надії на соціальне визволення. Віра в Месію, тобто у божественного Спасителя, як основи християнської релігії, значно поширилася в східних провінціях імперії, де численні проповідники сповіщали про прихід справедливого ладу.
Месіанські погляди набули особливого поширення серед іудеїв Палестини і Малої Азії у зв’язку з Іудейською війною 73-66 рр. до н. e. В іудаїзмі виникає секта євусеїв (євсеїв).
1947-1952 рр. на березі Мертвого моря відкрито залишки їхніх поселень у Хірбет-Кумрані, а також знайдено рукописи, в одному з яких багато уваги відведено “наставникові справедливості” — ймовірно, засновникові секти (вона існувала з II ст. до н. є. до др. пол. І ст. н. є.). На основі рукописів можна зробити висновок, що євсеї, які називали себе “синами світу”, вірили в якогось учителя праведності, який нібито був покараний за свою проповідь. Про Вчителя праведності говорили, що він є обранцем Божим і що його переслідував якийсь нечестивий жрець. Через 40 років після його страти, як вважали кумраніти, він повинен був вернутися для суду над всіма народами. Цілком можливо, як гадають учені, що вірування кумранітів стали одним з багатьох джерел міфу про божественного спасителя, який реалізувався в образі Ісуса Христа (2 ст. до н. е. Віфлієм — 33 н. е. Єрусалим). Грецькою мовою Ісус означає “спасіння”, а Христос — “месія”.
Сучасні дослідження не заперечують історичного існування засновника християнства, оповіді про життя й діяльність якого — Євангелія — створювалися значно пізніше після його смерті.
За свій, хоч і пасивний, протест проти порядків Римської імперії та рішуче відкидання язичництва прихильники християнства жорстоко переслідувалися. Необхідно пояснити, що цей протест виражався виключно в релігійних формах: надія покладалася на «небесного» Спасителя. І чим більше, мовляв, перетерпиш страждань, тим більшою буде небесна компенсація. Така ідеологія не лише не була небезпечною для держави, а навпаки, робила їй велику послугу, виховуючи населення у дусі покори. Водночас це сприяло поширенню християнства, бо оберігало його послідовників від повного знищення. Держава почала поступово схшютися до християнства. В 312 р. імператор Константан (306-337) урівняв християнство в правах з усіма релігіями імперії; в 324 р. проголосив його державною релігією, а у 325 р. скликав у м. Нікеї перший церковний Собор, на якому фактично закріпив союз між державою і церквою. На Нікейському Соборі під керівництвом Константна було засуджено вчення олександрійського священика Арія (256-336), що заперечував божественність і передвічне народження Ісуса Христа і вчив, що той є лише вищим витвором божества.
В Соборі взяло участь 318 єпископів, серед яких були св. Миколай (260—343), св. Афанасій Великий (295-373), що був тоді лише дияконом. Собор засудив і відкинув єресі й, щоб усі християни могли сповідувати єдиний Символ віри, прийняв перші 7 його членів. На цьому ж Соборі встановлено час святкування Великодня (Пасхи) та прийнято деякі інші правила.
Другий Вселенський Собор скликано 381 р. в Константинополі за імператора Феодосія І (379- 395). Він був спрямований проти вчення колишнього аріанського єпископа Македонія (IV ст.), який заперечував божество Святого Духа і вчив, що той не є Бог, а лише слугуючий Богові витвір. У Соборі взяло участь 150 єпископів під головуванням Григорія Богослова (330-390). На Соборі було засуджено єресі й доповнено Символ віри (до 12 членів).
Третій Вселенський Собор проведено 431 р. у м. Ефес за імператора Феодосія 7/(408-450). Він був скликаний проти вчення константинопольського архієпископа Несторія (428-431), що стверджував, нібито Діва Марія народила не Бога, а лише людину, з якою божественна суть злилася пізніше. Тому Несторій називав Ісуса Христа не Богом, а лише богоиосцем, а Діву Марію — хрис-тородицею. Собор засудив єресі й доповнив та остаточно затвердив Символ віри. В Соборі взяло участь 200 єпископів.
Четвертий Вселенський Собор відбувся 451 р. в м. Халкидон. Він був скликаний проти вчення архімандрита Євтихія (V ст.), що відкидав людську сутність Ісуса Христа. Це вчення отримало назву “монофізитство”, а його послідовники називалися монофізитами. На Соборі були присутні 650 єпископів. Собор засудив єресі і встановив, що при втіленні (народженні) Ісуса божественне й людське з’єдналося в ньому як в єдиній особі (проти Євтихія), незмінне (проти Несторія), нероздільно (проти Македонія).
П’ятий Вселенський Собор скликав 553 р. імператор Юстиніап І (527-565). На Соборі були присутні 165 єпископів. Собор засу¬див несторіанські твори вчителів церкви Феодора (?-428), Фео-дорита Кірського (393-458) і знову виступив проти єресей Несторія та Євтихія.
Шостий Вселенський Собор проведено 680 р. в Константинополі за імператора Константина Пагонаті (668-685). В ньому брали участь 170 єпископів. Собор скликано проти вчення монофелітів, що не визнавали в Ісусі два єства — людське і божественне. Собор засудив єресь монофелітів, однак під тиском останніх наступний імператор Іраклій (610-641) вимагав від Собору скасувати рішення, вдаючись навіть до репресій.
Через 11 років Собор поновив свою діяльність, зібравшись у царських палатах, іменованих Трулльськими. Тепер він вирішував питання церковного благочестя, повторюючи п’ятий Собор. Тому в історії він інколи називається п’ято-шостим. Собор впровадив нові церковні правила, що склалися у так званий Номоканон, який став основою церковного управління. На Соборі були також засуджені деякі нововпровадження Римської церкви, а саме: це¬лібат священиків, суворий піст у суботу перед Пасхою і зображення Христа у вигляді агнця.
Сьомий Вселенський Собор скликано 787 р. в м. Нікеї. На ньому були присутні 367 єпископів. Собор було спрямовано проти іконоборчої єресі, що виникла за 60 років до Собору за імператора Льва Хозара (717-741), який, бажаючи прилучити мусульман до християнства, вважав за необхідне знищити ікони. Собор засудив іконоборство, однак після нього гоніння на ікони тривало ще при трьох імператорах понад 25 років. Поклоніння святим іконам було остаточно встановлене вже на Помісному Константинопольському Соборі у 842 р. На цьому Соборі було також встановлено свято Торжества Православ’я.
Підкреслимо, що Православна церква вважає загальноканонічними тільки перші 7 Соборів. Римо-Католицька церква визнає понад 20 вселенських соборів, включаючи до них пізніші зібрання Західної церкви, починаючи з Латеранського собору (1123 р.).
Церковна організація остаточно склалася у VI ст. Імператор Юстиніан І своїм указом визначив п'ять центрів патріаршеств: Рим, Константинополь, Олександрія, Антіохія та Єрусалим. Кожному з них підпорядковувалися відповідні митрополії, а митрополіям — єпископи. Було створено чітку систему церковних громад, яка у загальних рисах нагадувала провінційний поділ імперії. Від назва¬них патріаршеств пізніше відокремилися автокефальні церкви, які існують і досі.
ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Миколаїв – 2009
Методичні рекомендації з дисципліни “Релігієзнавство” для студентів усіх спеціальностей – Миколаївський державний аграрний університет, 2009.
ПЕРЕДМОВА
Культура України зазнала істотних втрат від того, що десятиліттями цілий її
Релігієзнавство як наука, її предмет та складові частини
Людині одвічно було притаманне прагнення до пізнання Всесвіту, суспільства, власного буття. Нині титанічними зусиллями багатьох поколінь нагромаджено величезний обсяг знань.
Релігія така ж
Основні релігієзнавчі концепції
Біологічна (натуралістична) концепція. Серед сучасних концепцій релігії особливе місце посідає біологічна (натуралістична). Її прибічники шукають релігійну основу в біологічних або
Міф як продукт колективної свідомості первісної громади
Синкретизм первісного міфу може бути правильно зрозумілий лише в тому випадку, якщо ми проаналізуємо реальні умови й джерела міфологічної творчості людей тієї епохи.
Міфи не були продуктам
Поняття релігійного мистецтва
Розмову про релігійне мистецтво варто почати з уточнення цього поняття. У сучасній мистецтвознавчій літературі чіткого визначення релігійн
Релігії у Стародавньому світі
Релігії Стародавнього світу - це такі релігійні вірування, що охоплювали своїм впливом верхні й середні шари населення у межах однієї держави. До них зараховують усі релігії, які в літературі позн
Релігія Стародавнього Єгипту
Наприкінці IV тис. до н. е. невеликі племінні державні утворення в долині річки Ніл - номи - об’єднуються під владою єдиного царя - фараона. Так виникла стародавня єгипетська держава, яка нарахо
Релігії народів Дворіччя
Цивілізація народів Дворіччя сформувалась приблизно в середині IV тис. до н. е Вона знала різні царства, що розквітали й занепадали, різні династії і столиці - Шумер, Аккад, Ур, Ларс і, нарешті,
Релігії в Стародавній Індії
Залишки культури Мохенджо-Даро у басейні ріки Інд засвідчують, що в цю епоху були поширені культи первісного тотемізму. Люди поклонялися зооморфним істотам, існував культ дерев. Після вторгнення
Стародавня Греція.
Для релігії Стародавньої Греції характерний політеїзм з широкорозвинутою міфологією і олімпійською ієрархією богів. Вони не були творцями світу, а захопили його у готовому вигляді, під час боротьби
Релігії Стародавнього Риму
Первісна релігія однієї з найбільших імперій світу склалася на основі вірувань етрусків. Вони шанували бога на ім’я Тіній, який пізніше ототожнився з римським богом Юпітером, богиню Уні - володарку
Поміркуйте
1. Чому первісні люди вірили в те, що після смерті тіла душа продовжує життя в іншому світі?
2. Чому анімістичні уявлення характерні для всіх релігій?
3. Що спільного і що відмінн
Етнонаціональні релігії. Загальна характеристика.
Це найбільш широка й складна тема курсу, де розглядаються історія і сучасне становище більшості релігій світу, суть їхніх священних книг, таїнств та обрядів, а тому її доцільно розкрити в такому ло
Джайнізм і сикхізм
Джайнізм (4,3 млн віруючих) — релігія, яка виникла в Індії у VI ст. до н. е. одночасно з буддизмом як опозиція брахманізмові, що освячував кастовий лад. Джайнізм висловлював інтереси прогресивних ш
Конфуціанство і даосизм
Виникнення конфуціанства (580 млн віруючих) завжди пов’язується із стародавнім Китаєм, з його специфікою релігійної структури і психологічних особливостей мислення, всієї духовної орієнтації.
Синтоїзм
У перекладі з японської “синто” означає “шлях богів”. Японія у багатьох відношеннях є унікальною. Всі поширені в ній релігійні течії, в тому числі синтоїзм (31 млн
Світові релігії.
Світові релігії — буддизм, християнство, іслам — вийшли за межі певної національної спільноти, охопили своїм впливом багато націй і етносів, увібрали в своє віровчення і культ трад
Віровчення та культ Православ’я й Католицизму
Християнство навіть при зародженні ніколи не було єдиним щодо ідеології та організації. У ньому виникало багато різних течій, зумовлених соціальними чинниками.
У 395 р. Римська імперія роз
Пізній протестантизм
Протестантизм(460 млн) є різновидом християнства, що виник, як зазначалося, у XVI ст. і започаткував епоху Реформації. Оскільки віджилий феодальний лад захищала католицька церква,
II. Книги історичні
1. Книга Ісуса Навина (книга Єгошуї) (Єг.)
2. Книга Суддів (Суд.)
3. Книга Рут (Рут)
4. Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів) (1 Сам.)
5. Друга книга Сам
III. Книги навчальні і поетичні
1. Книга Іова (Іов.)
2. Книга псалмів (Пс.)
3. Книга приповістей Соломонових (Пр.)
4. Книга Екклезіястова, або Проповідника (Еккл.)
5. Книга премудрості Соломона
Десять заповідей Божих
1. Я Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім Мене.
2. Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або
в водах під землею, і не
Блаженства євангельські
1. Блаженні вбогії духом, бо їхнім є Царство Небесне.
2. Блаженні ті, хто плачуть, бо вони втішаться.
3. Блаженні тихії, бо вони залишать слід на землі.
4. Блаженні голод
Поміркуйте
1. Чим християнство суттєво відрізняється віл інших релігій?
2. Які спільні та відмінні риси існують між Старим та Новим Заповітом?
3. Можливе чи ні об’єднання Католицької та Прав
Виникнення ісламу
Іслам — наймолодша світова релігія. За даними Всесвітньої ісламської ліги, у різних країнах налічується понад 900 млн послідовників цієї релігії.
Мусульмани живуть більш я
Коран. Суна. Шаріат.
Як і всі релігії, іслам має кілька течій, найвідомішими з яких є суннітська та шиїтська, що відрізняються одна від одної деякими догматами і обрядами. Основні визначення ісламу викладено у “святій”
Віровчення і культ. Основні напрями ісламу.
В ісламі велику роль відіграє складна релігійна обрядовість. Мусульманин повинен щодня п’ять разів чинити молитву, дотримуватися релігійних свят, постів, обрядів та звичаїв, здійснювати паломництво
Слам в Україні: історія і сучасність.
Іслам в Україні має давню історію. Його масове поширення концентрується переважно в Криму, який було ісламізовано в часи Золотої Орди.
У середині XV ст. тут утворилось Кримське татарське х
Поміркуйте
1. Які чинники сприяють динамічному розвитку ісламу в сучасному світі?
2. Існує чи ні ісламська “загроза” у сучасному світі?
3. Чим можна пояснити ісламський синкретизм?
Зверніть увагу
На зламі тисячоліть іслам - найпоширеніша після християнства релігія в світі. Мусульмани живуть у більш як 120 країнах світу. В 35 країнах становлять 95-99% населення В 28 країнах іслам є держпвною
Виникнення буддизму.
Буддизм є найдавнішою із світових релігій. Якщо звернутися до буддиста із запитанням про те, як виникла релігія, котру він сповідує, то відповідь буде короткою: її проголосив людям Шак’ямуш (пустел
Віровчення основних напрямів буддизму
Однак буддизм вказує шлях до порятунку, до подолання страждань. Він полягає у повному подоланні людських почуттів, бажань, вічного блаженства у злитті з божеством і досягнення абсолютного спокою -
Виникнення та віровчення ламаїзму.
Протягом VII-XIV ст. у Тибеті виникла й набула поширення така форма буддизму, як ламаїзм(від. тібет. лама — вищий, адепт вчення, чернець) (20,6 млн). Його засновник — тібетський ла
Поміркуйте
1. Буддизм - не більше релігія чи філософія?
2. Проаналізуйте кінцеву мету буддистів. Порівняйте іі з кінцевою мстою християн.
3. Чому махяяна виникла пізніше х
Неорелігія. Релігія і церква в сучасній Україні.
План
Виникнення та класифікація неорелігій Церква уніфікації (об’єднання), Рух Харе Крішна, Віра багаї, Церква сайєнтології, Сатанізм Основні течії неорелігій (Дзен
Виникнення та класифікація неорелігій.
У XX ст. набули поширення так звані нові культи або релігії “нового” віку. Ці новоутворення у духовному житті суспільства у 60-ті роки виникли й поширилися у США, згодом у Західній Європі, а після
Якщо хоча б одна з цих ознак тобі знайома, БУДЬ ОБЕРЕЖНИМ!
Спритно використовуючи об’єктивні труднощі подальшої розбудови суспільства, певний ідеологічний вакуум на тлі руйнації старої системи цінностей, а також консервативність місіонерської структури тра
Рух Харе Крішна
Це — один з численних східних культів, що поширилися останнім часом на Заході. До релігійних неоорганізацій східної орієнтації, що діють сьогодні у світі, належать також громади індуїстів, дзен-буд
Віра багаї
Це - релігія послідовників Багаулли (1817—1892), ім’я якого перекладається як “Слава Господа”. Виникнувши 1844 р. в Ірані, ця релігія сьогодні об’єднує до семи мільйонів осіб, котрі живуть у 232 кр
Церква сайєнтології
Слово “сайєнтологія” в перекладі означає “науковчення”. Коротко зупинимося на проблемі співвідношення науки і релігії в цьому контексті. Ми звикли вважати їхню взаємодію як взаємозаперечення, хоча
Сатанізм
Увесь спектр шанувальників темних сил і тих, хто обожнює зло, можна поділити на наступні групи: сатаністські секти, групи прихильників демона, низку окремо практикуючих чарівників і відьом, члени т
Дзен-Буддизм
Мода на дзен-буддизм у молодіжному середовищі виникла ще в 50-ті роки ХХ століття. Почалася вона з бітників, які дзеном пояснювали і примхи (у мистецтві й житті взагалі), і дуже діючу соціальну кри
Міжнародне суспільство Свідомості Крішни
(“ИСККОН”, або Рух Пікі Крішна)
Про рух Пікі Крішна американський релігієзнавець Петерсон сказав: “Здається смішним вважати, що Пікі Крішна є рухом протесту, але в Америці це так. Молоді л
Поміркуйте
1. Які, з вашої точки зору, існують шляхи звільнення людини від сильного впливу тоталітарної секти?
2. Чому організація нетрадиційних релігій більш тоталітарна : жорстока ніж в традиційних
Короткий термінологічний словник
АВТОРИТАРНИЙ- диктаторський; заснований на беззаперечному підпорядкуванні влади; владний.
АКСІОЛОГІЯ - вчення про цінності.
АМБІВАЛЕНТНИЙ
Новости и инфо для студентов