рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ДИСТРОФІЯ

ДИСТРОФІЯ - раздел Образование, ЗАГАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ Дистрофія(Від Грец. Dys –Порушення Та Trophe – Живлення) Є П...

Дистрофія(від грец. dys –порушення та trophe – живлення) є патологічний процес, в основі якого лежить порушення обміну речовин, що характеризується структурними змінами на різних рівнях організації живої матерії, тобто дистрофія є однією із форм пошкодження клітини (тканини).

Існують клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки клітини (тканини), які забезпечують її структурну організацію та виконаненя спеціалізованих функцій. Порушення зазначених механізмів лежить в основі дистрофічного процесу, основою якого є поява енергетичного дефіциту у зв’язку з розвитком ферментопатії.

Морфогенетичні механізми дистрофій представлені у вигляді інфільтрації, декомпозиції (фанероз), спотвореного синтезу та трансформації.

Інфільтрація – є процес надлишкового проникнення продуктів порушеного обміну речовин у цитоплазму клітини або в міжклітинне середовище. Асиміляція речовин порушеного метаболізму не відбувається у зв’язку з недостатністю форментних систем (ензимопатія) і відбувається їх нагромадження в клітині або міжклітинному середовищі (нефротичний синдром, атеросклероз).

Спотворений синтез – є процес утворення в клітині або в міжклітинному середовищі речовин, які за нормальних умов у них відсутні (алкогольний гіалін в гепатоцитах - тільця Малорі; поява глікогена в епітелії тонкого відділу петлі Генле при цукровому діабеті).

Декомпозиція (фанероз) – є більш важкий процес, в основі якого лежить розпад ліпопротеїдних комплексів клітинних мембран з подальшим їх нагромадженням та перерозподілом у клітинні та міжклітинному середовищі (жирова дистрофія кардіоміоцитів при інфекційній інтоксикації, фібриноїдне набухання сполучної тканини при ревматоїдних захворюваннях).Трансформація – є процес утворення продуктів одного виду обміну із спільного матеріалу, який йде на побудову білків, жирів та вуглеводів (перехід компонентів жиру та вуглеводів у білки, посилена полімеризація глюкози в глікоген).

Дистрофія на ультраструктурному рівні не має характерних ознак та специфічних проявів. Вне залежності від етіології реакції субклітинних структур носять однотипний характер і виникають у клітині як відповідь на подразнення, тобто є формою пошкодження тих або інших ультраструктур. Тільки на клітинному та тканинному рівнях можливо встановити певні ознаки, характерні для даного виду дистрофій (зміни ядра та цитоплазми). На органному рівні вони характеризуються змінами розмірів органу, його консистенції, кольору, структури та розрізі.

Існують декілька принципів класифікації дистрофій:

В залежності від локалізації процесу: паренхіматозні, стромально-судинні та змішані. 2. В залежності від виду порушеного обміну речовин: білкові, жирові, вуглеводні, мінеральні. 3. В залежності від походження: набутого та спадкового характеру. 4. В залежності від розповсюдженості процесу: загальні та місцеві.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЗАГАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ

ББК я... ЗАГАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ДИСТРОФІЯ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЕРЕДМОВА
  За умов сучасного етапу викладання патологічної морфології на основі впровадженої кредитно-модульної системи навчання набувають особливого значення різні форми методичного забезпече

ПАРЕНХІМАТОЗНІ ДИСТРОФІЇ
  1.Функціональні групи субклітинних систем: 1. Аденілатциклазна 2. Трансформуючого типу 3. Кумуляції енергії

СТРОМАЛЬНО-СУДИННІ ДИСТРОФІЇ
1.Основні зміни при стромально-судинних дистрофіях спостерігаються в: 1. Кардіоміоцитах 2. Стромі органів 3. Гепатоцитах 4. Нефротелії

Остеобласти
4. Плазмобласти 5. Імунобласти   94.Компоненти внутрішньоклітинної стадії морфогенезу амілоїдозу: 1. Клітинна регенерація 2. Кліти

ЗМІШАНІ ДИСТРОФІЇ
1. Визначення змішаних дистрофій: 1. Порушення обміну речовин у паренхімі органів 2. Порушення обміну речовин у стромі органів 3. Порушення обміну б

НЕКРОЗ. АПОПТОЗ. ЗАГАЛЬНА СМЕРТЬ.
Некроз(від грец. necros – мертвий) або місцева смерть, - є змертвіння частини тіла, органу, тканини, клітини при житті всього організму. В своєму розвитку некротичний процес проход

ПОРУШЕННЯ КРОВО- ТА ЛІМФООБІГУ.
Порушення кровообігу А.І.Струков, В.В.Сєров (2010) пропонують розділити на декілька груп, що, безумовно, необхідно вважати доцільним з точки зору як правильного розподілу навчального матеріалу, так

ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ 1.
1.Функція серця у системі крово- та лімфообігу: 1. Джерело кроворозподілу 2. Джерело лімфозбору 3. Насосна 4. Забезпечення транскапілярного

ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ 2
1.Стан, що характеризується зменшенням кровонаповнення тканин внаслідок недостатнього притоку артеріальної крові: 1. Передстаз 2. Стаз 3. Сладж-фено

ЗАПАЛЕННЯ.
Запалення є комплексна, місцева, судинно-мезенхімальна реакція організму у відповідь на пошкодження тканини, яке виникає внаслідок дії різноманітних факторів ендо- та екзогенного походження. Ця реа

Імунопатологічні процеси.
Імунопатологічними називаються процеси, розвиток яких обумовлений порушенням функції імунокомпетентної (лімфоїдної тканини).Морфологія порушень імунологічного гомеостазу може стосуватись як вилочко

ЕКСУДАТИВНЕ ЗАПАЛЕННЯ
1. Запалення – процес, який виникає: 1. У сполучній тканині 2. Стінці судин 3. У відповідь на пошкодження 4. Рефлекторно 5. Спонта

ПРОДУКТИВНЕ ЗАПАЛЕННЯ
1. Визначення продуктивного запалення: 1. Запалення, що характеризується вираженим пошкодженням тканин 2. Запалення, що характеризується утворенням гнійного

КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСУВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ.
Компенсаторно-пристосувальні процеси є однією із важливих глав загальної патології. У сукупності вони відображають здатність оорганізму пристосовуватись (адаптуватись) до постійної

КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСУВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ
  1. Компенсаторно-пристосувальні процеси: 1. Запалення 2. Регенерація 3. Гіпертрофія 4. Дистрофія 5. Пухлини

ПУХЛИНИ.
Пухлина, новоутворення, бластома (від грец. blasto – росток) є патологічний процес, в основі якого лежить формування новоутвореної гетерогенної тканини, що виникає внаслідок змін в генетичному апар

ПУХЛИНИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
1.Визначення поняття пухлина: 1. Перехід одного виду тканини в інший 2. Нестримне розмноження клітин, що втрачають здатність до диференціювання 3. Р

ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ
  1.Основний принцип морфологічної класифікації пухлин з епітелію: 1. Поширеність 2. Гістогенез 3.Ступінь зрілості 4. Органос

ЕПІТЕЛІАЛЬНІ Органоспецифічні пухлини
1. Органи, в яких зустрічаються органоспецифічні епітеліальні пухлини: 1. Шлунок 2. Печінка 3. Нирки 4. Легені 5. Матка &

МЕЗЕХІМАЛЬНІ ПУХЛИНИ
1.Тканини мезенхімального походження: 1. Сполучна 2. Епітеліальна 3. Нервова 4. Жирова 5. М’язова  

ЗАКЛЮЧЕННЯ
Сучасний розвиток наукових досліджень з актуальних проблем патоморфології передбачає їх широке впровадження в навчально-виховний процес за умов приєднання України до Болонського процесу. Тому викор

ЛІТЕРАТУРА
1. Благодаров В.М., Богомолець К.О., Рудницька О.Г. та інш. Основи патоморфології. Частина !. Загальна патоморфологія. – Київ, Атлант, 2007. – 198 с. 2. Благодаров В.М., Рудницька О.Г., Ве

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги