Аудиторський контроль - раздел Образование, КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ Господарський Кодекс України Класифікує Аудиторський Контроль На Аудит Та Дер...
Господарський кодекс України класифікує аудиторський контроль на аудит та державний фінансовий аудит. [12]
Так, відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» та Господарського кодексу, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності діючому законодавству та встановленим нормативам [3].
Поряд із цим аудит – це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує й оцінює свідчення про інформацію, яка піддається кількісній оцінці та відноситься до певної господарської системи (юридичної особи, підрозділу суб’єкта господарювання, індивідуума), щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям. Втім критерії оцінки такої інформації можуть значно варіювати. При проведенні аудиту також повинні бути окреслені рамки відповідальності аудиту і період часу.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.
До недавнього часу вітчизняне законодавство не розкривало змісту терміну «державний аудит». Значна частина науковців і практиків в Україні вважає, що аудит – це вид підприємницької діяльності, що здійснюється на замовлення суб’єкта господарювання на платній основі і, отже, є несумісним з виконанням державою своїх функцій.
У країнах ЄС під аудитом розуміють вид діяльності, який здійснюється з аналогічною (або дуже подібною) метою і за одними регламентами (стандартами) як приватними аудиторськими фірмами (приватними аудиторами), так і державними органами.
Наприклад, в Нідерландах обов’язків щорічний фінансовий аудит навчальних закладів проводиться на платній основі сертифікованими приватними аудиторами. Так само у Франції фінансовий аудит суб’єктів господарювання державного сектора економіки (суб’єктів підприємництва) щороку здійснюється визнаними у всьому світі приватними аудиторськими фірмами «за гроші». Водночас низка державних органів Нідерландів та Франції від імені держави здійснюють аудит у державному секторі економіки.
У Литві вищий орган фінансового контролю (National Audit Office of Lithuania) здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності.
В Україні ж, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна» [4], який набрав чинності 05.01.2006 року, внесено зміни до Господарського кодексу України, Законів України «Про аудиторську діяльність» та «Про державну Контрольно-ревізійну службу в Україні». Суть змін полягає у впровадженні на законодавчому рівні поняття «державний фінансовий аудит» та приведення згаданого кодексу і законів у відповідність до запровадженого поняття.
Отже, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю [5].
Субєктами державного аудиту є:
органи державної котрольно-ревізійної служби;
Рахункова палата.
Різновидами державного фінансового аудиту є:
1) державний фінансовий аудит виконання бюджетних порогам (далі – аудит ефективності);
2) державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ (далі – фінансово-господарський аудит);
3) державний фінансовий аудит діяльності інших суб’єктів господарювання, що отримують (отримували) бюджетні кошти (далі – аудит).
Проводять державний фінансовий аудит державні аудитори, кількість яких на одну бюджетну установу визначається залежно від кількості бюджетних програм, учасником яких є бюджетна установа, обсягів бюджетного фінансування, кількості структурних підрозділів, особливостей організації бухгалтерського обліку, системи внутрішньогосподарського фінансового контролю та інших чинників.
Аудит ефективності - це форма контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.
Об'єкт аудиту ефективності - бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту. Об'єкт аудиту ефективності - бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту.
Головною метою роботи ДКРС при проведенні контрольних заходів у формі аудита є оцінка рівня економічності, ефективності й результативності державних заходів, програм і діяльності об'єктів контролю, розробка реальних і конкретних пропозицій по їхньому вдосконаленню.
Ефективне використання бюджетних коштів залишається однією із важливих проблем виконання бюджету у більшості країн світу. Особливо актуальна ця проблема для України, яка здійснює бюджетну політику в умовах обмежених бюджетних ресурсів.
З огляду на це першочерговими завданнями для Міністерства фінансів України та інших органів, що здійснюють бюджетний контроль, є визначення пріоритетів при розподілі фінансових ресурсів та забезпечення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів [88].
Для успішного виконання цих завдань переважна більшість розвинених країн уже понад півстоліття застосовує програмно-цільовий метод формування бюджету. В Україні ж упровадження програмно-цільового методу розпочалося лише після прийняття у 2001 році Бюджетного кодексу.
Програмно-цільовий метод спрямований на визначення першочергових цілей держави, складання програм для їхнього досягнення, забезпечення цих програм фінансовими ресурсами, оцінку ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання завдань програми [92].
Застосування бюджетної програми має на меті те, що й програмно-цільовий метод загалом. Зокрема використання бюджетної програми спрямоване на:
1) чітке визначення цілей і завдань, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти;
2) встановлення джерел фінансування заходів, спрямованих на досягнення даних цілей та термінів їх виконання;
3) забезпечення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань;
4) чітке розмежування відповідальності за використання бюджетних коштів.
Отже, бюджетна програма є формою реалізації програмно-цільового методу в бюджетному процесі, метою застосування якого є встановлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.
У Бюджетному кодексі України визначено, що «бюджетна програма» – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій [11]. Таке ж визначення цього терміна дано в Концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.
З огляду на свій зміст і обсяги залучених фінансових ресурсів виконання бюджетних програм є пріоритетним об'єктом державного фінансового контролю.
Метою аудиту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продукту, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання ресурсів держави.
Основними завданнями аудиту ефективностіє:
1. Оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання результативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування.
2. Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.
3. Визначення ступеню впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників.
4. Підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держави, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності програми та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.
Процес аудиту ефективності складається з таких основних етапів:
1. Підготовка до аудиту.
2. Проведення аудиту.
3. Реалізація результатів аудиту.
Для системи фінансового контролю в Україні аудит ефективності є новою формою, що відповідає економіці ринкових відносин. Саме тому розгляд зазначеного питання є дуже актуальним та перспективним.
Фінансово-господарський аудит, у відповідності з Порядком проведення органами контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ (зі змінами та доповненнями), – це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності.
Тут же визначено, що основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю.
Це, по суті, розкриває кінцеву мету аудиту і визначає головну його відмінність від інспектування.
Фінансово-господарський аудит включає такі дії:
1) проведення протягом року (без виходу на об'єкт) моніторингу фінансової звітності бюджетної установи;
2) проведення у разі виявлення моніторингом ризикових операцій перевірки використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності;
3) вивчення організації системи внутрішнього фінансового контролю;
4) підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;
5) відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і порушень, виявлених моніторингом її фінансової звітності та/або перевіркою;
6) оцінка достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступеня дотримання її посадовими особами законодавства з фінансових питань та повноти врахування пропозицій, внесених у ході фінансово-господарського аудиту.
Об’єктами фінансово-господарського аудиту є управлінські рішення керівництва бюджетної установи з питань її фінансово-господарської діяльності, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, бухгалтерський облік, фінансова і статистична звітність та внутрішньогосподарський фінансовий контроль.
Базовим елементом фінансово-господарського аудиту є визначення ризиків та оцінка їх можливого впливу на результати фінансово-господарської діяльності бюджетної установи і показники її фінансової звітності.
Фінансово-господарський аудит проводиться за такими етапами:
1. Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту.
2. Проведення поточних аудиторських процедур.
3. Дослідження річної фінансової звітності.
Результати фінансово-господарського аудиту відображаються в звіті, який повинен виключати можливість неоднозначного трактування будь-яких його положень і містити лише обґрунтовану та об’єктивну інформацію.
Таким чином, можна зробити висновок, що впровадження в практику діяльності ДКРС аудита фінансової й господарської діяльності бюджетних установ є вкрай необхідним, тому що ставиться оцінка ефективності роботи контрольно-ревізійної служби в залежність не від кількості виявлених сум збитку, а від кількості попереджених порушень і обсягів недопущених при їх здійсненні втрат.
Однією із форм реалізації державного фінансового аудиту є державний фінансовий аудит інших суб’єктів господарювання, що отримують (отримували) бюджетні кошти.
Отже, аудит полягає у перевірці та аналізі діяльності, фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю суб’єктів господарювання державного сектора економіки, а також інших суб’єктів господарювання, що отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Таке визначення дає змогу стверджувати, що бюджетні установи не є об’єктами аудиту.
Під час аудиту обов’язковий оцінці підлягає рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання, яке полягає у забезпеченні:
1) дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та суб’єкта господарювання;
2) достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
3) збереження активів;
4) досягнення визначених цілей і завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб’єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності.
Аудит проводиться відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи, який складається та затверджується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Перед початком аудиту керівнику суб’єкта господарювання надсилається не пізніше ніж за десять календарних днів відповідне повідомлення із зазначенням строку аудиту та відповідальних за його проведення посадових осіб.
Посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби зобов’язана пред’явити керівнику суб’єкта господарювання направлення на проведення аудиту, скріплене печаткою відповідного органу, та розписатися в журналі реєстрації перевірок ( у разі його наявності).
Тривалість аудиту не може перевищувати 90 календарних днів.
Процес аудиту складається з чотирьох етапів.
На першому етапі – планування аудиту з метою збору інформації про правове забезпечення фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, систему управління, зокрема організацію внутрішнього контролю, та досягнення суб’єктом господарювання визначених цілей і завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб’єктів господарювання – вивчаються та аналізуються:
нормативно-правові акти, установчі, розпорядчі та інші документи суб’єкта господарювання;
розпорядчі документи органу управління суб’єкта господарювання;
фінансова і статистична звітність суб’єкта господарювання та у разі потреби інших суб’єктів господарювання, однотипних за певними характеристиками їх діяльності;
матеріали попередніх контрольних заходів.
Під час другого етапу – підготовка програми проведення аудиту з урахуванням його плану: уточнюється інформація, зібрана на першому етапі, та конкретизуються і аналізуються недоліки і проблеми, які вплинули або можуть негативно вплинути на рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання; готується програма проведення аудиту, що затверджується керівником органу ДКРС. У програмі зазначається перелік ризикових операцій фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, які передбачається перевірити, методи перевірки та процедура їх застосування, а також відповідальні особи та графік проведення.
Під час третього етапу – перевірка ризикових операцій фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання підтверджується або спростовується інформація стосовно недоліків і проблем в управлінні такою діяльністю.
Під час четвертого етапу – звітування про результати аудиту готуються висновки за результатами оцінки рівня управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання виходячи з істотності їх впливу на фінансово-господарську діяльність за такими загальними розділами:
1) зовнішній – незалежний від суб’єкта господарювання характер зокрема стосовно достатності нормативно-правового забезпечення його діяльності, рівня її регламентації органом управління суб’єктом;
2) внутрішній – прийняття рішень або бездіяльність посадових осіб суб’єкта господарювання, передусім щодо організації системи внутрішнього контролю.
За результатами аудиту складається звіт, який повинен включати висновки стосовно дотримання законодавства і забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та обґрунтовані рекомендації щодо її удосконалення.
Все темы данного раздела:
Е видання, перероблене і доповнене
Укладач: Дікань Л.В.
Відповідальний за випуск
зав. кафедрою контролю і аудиту
Дікань Л.В.
Передмова
Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях обумовлює потребу в удосконалюванні функцій управління процесом виробництва. При цьому однією з найважливіши
Тема 1. Становлення та розвиток контролю
1.1. Основні історичні віхи розвитку контролю.
Прояви контролю у матріархаті та патріархаті. Контроль при рабовласницькому устрою. Контроль при феодальнім устрої. Розвиток контролю
Тема 2. Сутність контролю. Дискусійні питання
2.1.Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах.
Фактори, що обумовлюють необхідність контролю. Місце, роль та значення контролю на сучасному етапі розвитку економіки
Тема 3 Класифікація фінансового контролю
3.1. Фінансовий контроль як складова економічного контролю.
Фінансовий контроль: сутність і зміст. Об’єкт фінансового контролю. Рівні фінансового контролю. Класифікаційні ознаки фін
Тема 5. Організація контрольно-ревізійної діяльності
5.1. Зміст контрольно-ревізійної діяльності.
Контрольно-ревізійна процедура. Контрольно-ревізійний процес. Суб’єкти контрольно-ревізійної діяльності. Учасники ревізії. Контрольно-ре
Тема 10. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями
10.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями контролю.
Мета та завдання перевірки. Джерела інформації . Напрями контролю операцій з ТМЦ. Законодавче регулювання таких
Тема 12. Ревізія виробництва та реалізації промислової продукції
12.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрямки контролю.
Мета та завдання перевірки. Джерела інформації . Напрями контролю. Законодавче регулювання таких перевірок.
Тема 1. Становлення та розвиток контролю
Основні питання:
1.1. Основні історичні вежі розвитку контролю
1.2. Еволюція контролю на теренах України
1.3. Основні ве
Основні історичні вежі розвитку контролю
Перші прояви контролю відносяться до матріархату і патріархату, де рід був головним виробничим осередком. Цей осередок базувався на суспільній власності на засоби виробництва і колективній п
Еволюція контролю на теренах України
Історія контролю в Україні нерозривно пов'язана з історією становлення її державності. При цьому, входячи до складу Російської імперії, Україна не мала власних органів фінансового контролю. Контрол
Правова основа та організаційні схеми контролю в зарубіжних країнах
Правовою основою організації рахункових відомств та забезпечення їхнього функціонування у переважній більшості країн є конституції та прийняті на їх основі закони, які визначають місце, функції й п
Організація контрольно-ревізійної роботи в окремих країнах
Одна з організаційно найскладніших структур – Рахункова палата Франції. Керівництво палати затверджується Радою Міністрів. До керівного складу палати входять прем'єр-президент (призначається довічн
Навчальні завдання
1. Зробить порівняльну оцінку контролю за умов рабовласницького та феодального ладу суспільства.
2. Проаналізуйте вплив окремих важелів на розвиток контролю з огляду на його історичні аспе
Тема 2: Сутність контролю. дискусійні питання
Основні питання:
2.1.Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах.
2.2. Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання.
Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання.
Контроль, в перекладі з французької («controle»), означає перевірку або спостереження з метою перевірки, Цей термін можна трактувати як спостереження, нагляд, перевірку з метою протидії чому
Контроль як функція управління
Контроль як функція управління займає особливе положення, бо це, перш за все, засіб зворотного зв'язку між об'єктом і системою управління, який інформує про дійсний стан керованого об'єкта.
Державні органи економічного контролю в Україні
Суб’єктом контролю в контрольному процесі виступають носії прав і обов'язків, а саме особи та органи, що мають повноваження на здійснення контролю за виробничою та фінансовою діяльністю суб’єкта го
Навчальні завдання
1. Дайте порівняльну характеристику основних різновидів контролю як функції системи управління суспільними процесами
2. Розкрийте контроль як функцію управління продуктивними силами і виро
Фінансовий контроль як складова економічного контролю
Фінансовий контроль здійснюється як на самому підприємстві, так і щодо підприємства з боку держави та недержавних органів контролю, реалізується за допомогою фінансових інститутів, зумовлени
Податковий контроль
У самому загальному визначенні податковий контроль є спеціальним способом забезпечення законності. Він здійснюється для визначення кола платників податків, забезпечення своєчасного надходження запл
Бюджетний контроль
Бюджетний контроль є складовою фінансового контролю, де об'єктивною основою виступає контрольна функція фінансів. Відповідно до цього бюджетний контроль– це сукупність заходів, які проводять
Казначейський контроль
Казначейський контроль у загальному вигляді передбачає здійснення Державним казначейством України таких контрольних функцій:
1) організація і здійснення контролю за дотриманням установлено
Контроль і аудит в банках
Банківська системаУкраїни складається з Національного банку України (НБУ) і комерційних банків. Комерційні банки мають свої філії та представництва як на території України, так і за її межами, ство
Запитання для самоперевірки
1. Дайте визначення фінансового контролю
2. Що розуміється під об’єктом фінансового контролю
3. Визначте різновиди фінансового контролю
4. Які елементи включає система фі
Навчальні завдання
1. Зробить порівняльну оцінку сутності та змісту аудиту з державним аудитом.
2. Порівняйте види державного аудиту між собою та дайте їх загальну характеристику.
3. Дайте розгорнут
Визначення поняття «ревізія». Дискусійні питання.
Незважаючи на те, що всі науковці визнають ревізію в якості складової частини економічного контролю й досі існують розбіжності щодо визначення цього поняття. Наприклад: згідно із Законом України «П
Предмет, об’єкт та суб’єкти ревізії
Предмет ревізії – документально відображена в системі обліку економічної діяльність підприємства, що вивчається шляхом застосування спеціальних прийомів з позиції її законності, достовірност
Мета, завдання, функції та принципи ревізії
Мета ревізії визначається її завданнями, тобто тим колом питань, яке потребує обов'язкового контролю вищих органів та досягається шляхом застосування спеціальних знань при перевірці документованої
Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів
Ревізія, що призначається за зверненням правоохороних органів, є ефективним засобом збирання доказів (її сутність полягає у документальній перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства
Права, обов’язки та відповідальність контролерів-ревізорів
В процесі проведення ревізії контролер-ревізор має право:
1) ревізувати і перевіряти на підприємствах і в установах грошові та бухгалтерські документи, кошториси та інші документи, що підт
Способи перевірки документів
Будь-який документ підлягає ретельній перевірці. Однак перевірку документів необхідно проводити в комплексі, поєднуючи різноманітні способи їх дослідження. Це скорочує час, підвищує якість та ефект
Навчальні завдання
1. Розкрийте сутність та зміст контрольно-ревізійної діяльності.
2. Порівняйте між собою такі поняття як «контрольно-ревізійна діяльність» та «контрольно-ревізійний процес».
3. Ро
Статус бюджетної установи як підконтрольного об’єкта
Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України, «бюджетна установа» – це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому по
Особливості проведення ревізії в бюджетній установі
Контроль в бюджетній установі – це сукупність заходів, які проводять уповноважені органи з метою перевірки законності, доцільності та ефективності використання бюджетних коштів установою.
Статус промислового підприємства як підконтрольного обєкта
Пошук Україною шляхів вирішення проблем, пов’язаних з трансформацією економіки, посилює увагу до феномену підприємництва. Сучасні вітчизняні дослідження сутності і ролі підприємництва спираються пе
Особливості проведення ревізії на промисловому підприємстві
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерсь
Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії
Як свідчить контрольно-ревізійна практика, найбільше випадків порушень фінансової дисципліни допускається при здійсненні касових та розрахункових операцій і особливо операцій з готівкою. Тому ревіз
Строки подання авансового звіту
Цільові витрати, на які видано готівку підзвітній особі
Строки подання звіту та повернення залишку готівки у касу
Відрядження
Ревізія грошових коштів у касі, її завдання та порядок проведення
Ревізію касових операцій розпочинають із перевірки фактичної наявності грошей у касі. Інвентаризація каси проводиться негайно після прибуття ревізора на підприємство у присутності касира і головног
Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку
На початку ревізії ревізор повинен особисто одержати у відділенні банку засвідчені довідки про залишки коштів на відповідних рахунках і встановити, чи є у справах бухгалтерії підприємства всі банкі
Ревізія операцій із цінними паперами
Цінні папери є грошовими документами, які засвідчують право володіння або відносини позики та визначають відносини між особою, організацією, яка їх випустила, та їх власником, і передбачають, як пр
Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії розрахунків
У процесі виробничої та фінансово-господарської діяльності промислові підприємства та бюджетні установи на підставі укладених договорів і діючих форм розрахунків вступають в розрахункові відносини
Перевірка розрахунків з підзвітними особами
Ревізуючи операції розрахунків за субрахунком 372 „Розрахунки з підзвітними особами”, необхідно перевірити:
1) список підзвітних осіб;
2) дотримання діючого порядку видачі підзвіт
Перевірка розрахунків з покупцями і замовниками
Під час ревізії розрахунків з покупцями і замовниками за рахунком 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”, слід перевірити операції за субрахунком 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями” та суб
Перевірка розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків
При ревізії розрахунків щодо претензій і відшкодування завданих збитків досліджують рух кожної суми на балансових рахунках 374 „Розрахунки за претензіями", 375 „Розрахунки з відшкодування завд
Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів
Продуктивність суспільної праці і темпи її зростання безпосередньо повязані з технічною озброєністю праці, величиною основних виробничіх засобів і їх інтенсивністю використання. Якісне вдосконаленн
Ревізія операцій з основними засобами
Під час ревізії перевіряють збереження основних засобів за місцями зберігання і використання. Для цього ревізор організовує і проводить перевірку фактичної наявності основних засобів за допомогою ч
Перевірка витрат на ремонт основних засобів
Згідно з діючим законодавством термін „ремонт” визначається як комплекс заходів, спрямованих на відновлення або підтримку працездатності основних засобів, а також відновлення виробничих ресурсів та
Перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань
У разі ревізії операцій з основними засобами важливим є нарахування їх амортизації. Зазначена операція має відповідати вимогам Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств, який визначає
Перевірка операцій з нематеріальними активами.
Під час ревізії операцій з нематеріальними активами необхідно керуватися вимогами П(с)БО №8 „Нематеріальні активи” [30], затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242. Н
Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії
На підприємствах промисловості у процесі виробництва використовується велика кількість матеріалів. Матеріальні цінності займають найбільш питому вагу в собівартості продукції. Тому правильна органі
Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, сировини та готової промислової продукції
Ревізію операцій з ТМЦ після прибуття на об'єкт ревізії необхідно розпочинати з інвентаризації, яка проводиться в місцях їх зберігання та розміщення. Інвентаризацію ТМЦ здебільшого проводять вибірк
Ревізія збереження матеріальних цінностей, стану складського господарства
Ревізію збереження матеріальних цінностей розпочинають з обстеження складських приміщень та місць їх збереження.
Під час обстеження встановлюється ступінь забезпеченості підприємства необх
Перевірка надходження і оприбуткування матеріальних цінностей.
Ревізію операцій щодо надходження матеріальних цінностей від постачальників рекомендується розпочинати з вивчення договорів поставки та перевірити повноту і своєчасність їх оприбуткування на склади
Особливості перевірки малоцінних швидкозношуваних предметів
У процесі ревізії операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами (МШП) на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”, за яким ведеться їх облік за видами предметів, необхідно встанов
Задачі, джерела інформації ревізії праці та її оплати
Контроль розрахунків з оплати праці є однією з найважливіших і спадних ділянок ревізійної роботи, так як безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства, що пере
Контроль обліку особового складу
Незалежно від діючих на підприємстві форм і систем оплати праці, у першу чергу, необхідно перевірити облік особового складу, що ведеться у відділі кадрів підприємства.
У зв'язку з цим пере
Перевірка розрахунків по оплаті праці
Методика ревізії нарахування заробітної плати залежить від діючих форм і систем оплати праці.
Розрахунок оплати праці робітників відрядників і визначення об'єму виконання робіт перевіряють
Задачі, джерела інформації, нормативні акти та напрями ревізії
Збільшення обсягів виробництва та насичення ринку товарами є однією з найважливіших задач усіх галузей господарства України. Основними задачами ревізії готової продукції та операцій з її продажу є:
Контроль виконання виробничої програми
Ревізію виробництва промислової продукції розпочинають із вивчення виробничої програми, її реальності та забезпечення її виробничими потужностями, сировиною, комплектуючими виробами, трудовими ресу
Ревізія витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних затрат, повязаних з виробництвом продукції, обчисленням фактичної собівартості окремих видів та всієї продук
Ревізія незавершеного виробництва у промисловості
У процесі ревізії необхідно перевірити достовірність фактичних залишків по незавершеному виробництву, організацію ревізії за рухом деталей і напівфабрикатів на виробництві, порядок проведення інвен
Ревізія операцій із реалізації готової продукції
Ревізію операцій із реалізації готової продукції розпочинають з перевірки правильності і повноти відображення в обліку її вартості. Для цього слід перевірити первинні документи та звіти по випуску
Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії
Основним завданням ревізії фінансових результатів і фінансового стану підприємства є оцінка динаміки показників формування прибутку, обгрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутк
Ревізія правильності оцінки отриманих доходів і визначення прибутку (збитку) за видами діяльності
Контроль фінансових результатів включає кілька етапів, які представленго на рис. 28
Контроль фінансового стану підприємства
Оцінка фінансового стану підприємства є важливою для визначення його конкурентоспроможності і фінансової стабільності. Під час ревізії необхідно: оцінити платоспроможність підприємства в динаміці з
Ревізія операцій по формуванню та зміні статутного капіталу
Під час ревізії контролю підлягає вся інформація про стан і рух коштів за різновидами кожного капіталу – статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також інформація
Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії
Основними задачами перевірки стану бухгалтерського обліку та внутрішнього ревізії є:
1) всебічне вивчення організації обліку та внутрішнього ревізії за раціональним використанням грошових
Перевірка організації облікової роботи в бухгалтерії
На першому етапі перевірки ревізор повинен ознайомитися зі структурою бухгалтерського апарату підприємства, організаційними формами та методами ведення бухгалтерського обліку. Слід також вивчити до
Перевірка достовірності бухгалтерського обліку
Під час перевірки стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності ревізору необхідно вивчити:
1) правильність оформлення здійснених фінансово-господарських операцій та повноту і св
Контроль бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства
Особливо відповідальною роботою ревізора є перевірка бухгалтерської звітності підприємства. Нормативною базою, що керується ревізор при цьому, є Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову
Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю
Перевірку стану внутрішнього контролю доцільно розпочинати з вивчення положень про відділи і служби структурних підрозділів промислового підприємства та посадових інструкцій окремих відповідальних
Глосарій
Абстрагування (від лат. abstrahere – відволікати) – прийом уявного відволікання шляхом абстракції переходити від конкретних об'єктів до абстрактних понять і законів розвитку
Основна
1. Конституція України. – К.: ЮРІНКОМ, 1996. – 79 с.
2. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». – http//www.rada.kiev.ua.
3. Закон Укра
Додаткова
76. Байбекова О.О. Про систему державного управління і контролю Швеції // Фінансовий контроль. – 2002. – №1.
77. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. – М: Ста
Про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні
1. Загальні положення
1.1. 1.1. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні розроблена на підста
Про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби
I. Загальні положення
1. Положення про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби (далі – Положення) розроблено на виконання постанови Кабінету
Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України
1. Загальна частина
1.1. Це Положення є нормативним актом Національного банку України і визначає систему аудиторської діяльності в банках та регламентує по
Щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України
1. Загальна частина
1.1. Методичні вказівки визначають застосування стандартів внутрішнього аудиту, якими необхідно керуватися службі внутрішнього аудиту б
Щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України
1. Загальна частина
1.1. Методичні вказівки визначають застосування стандартів внутрішнього аудиту, якими необхідно керуватися службі внутрішнього аудиту б
Щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби (далі - ДКРС) аудиту ефективності виконання бюджетної прог
І. Загальні положення
1.1. Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ (далі - Рекомендації) розроб
II. Планування фінансово-господарського аудиту та етапи його проведення
2.1. Планування фінансово-господарського аудиту здійснюється відповідно до Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого постановою
V. Проведення поточних аудиторських процедур
5.1. Завданням другого етапу «Проведення поточних аудиторських процедур» є підтвердження законності проведених операцій, достовірності їх відображення в бухгалтерському обліку та періодичній фінанс
VI. Документування поточних аудиторських процедур та облік роботи державного аудитора
6.1. Кожна здійснена державним аудитором аудиторська процедура відображається в Журналі обліку роботи державного аудитора (додаток 5).
У разі виявлення недоліків, ознак порушень чи порушен
VII. Дослідження річної фінансової звітності
7.1. Завданням Ш етапу „Дослідження річної фінансової звітності, документування результатів фінансово-господарського аудиту та реалізація його матеріалів" є підготовка висновку щодо достовірно
VIII. Оформлення результатів фінансово-господарського аудиту та використання аудиторських звітів
8.1. Результати фінансово-господарського аудиту відображаються в звіті, який повинен виключати можливість неоднозначного трактування будь-яких його положень і містити лише обґрунтовану та об'єктивн
Проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб
Про єдиний казначейський рахунок
1. Загальні положення
1.1. Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунка. Єдиний казначейський рахунок - це система бюдже
Новости и инфо для студентов