КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дікань Л. В.

КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

Навчальний посібник

Е видання, перероблене і доповнене

  Відповідальний за випуск зав. кафедрою контролю і аудиту

Зміст

Передмова
Програма курсу «Контроль і ревізія»
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи економічного контролю та організації контрольно-ревізійного процесу
Тема 1. Становлення та розвиток контролю
Тема 2. Сутність контролю. Дискусійні питання
Тема 3 Класифікація фінансового контролю
Тема 4. Ревізія: поняття і зміст
Тема 5. Організація контрольно-ревізійної діяльності
Розділ 2. Ревізія діяльності підприємств, установ та організацій
Тема 6. Особливості контролю у бюджетних установах та на промислових підприємствах
Тема 7. Ревізія касових і банківських операцій
Тема 8. Ревізія розрахунків
Тема 9. Ревізія операцій з основними засобами і нематеріальними активами
Тема 10. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями
Тема 11. Ревізія праці та її оплати
Тема 12. Ревізія виробництва та реалізації промислової продукції
Тема 13. Ревізія результатів діяльності та власного капіталу підприємства
Тема 14. Ревізія стану бухгалтерського обліку і звітності
Глосарій
Література
Нормативна база Інструкція «Про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні»
Положення «Про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби»
Положення «Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України»
Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України
Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання
Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм
Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ
Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою
Положення про єдиний казначейський рахунок

Передмова

За таких умов ключовим постає питання підготовки кадрів для існуючого різноманіття контролюючих органів та служб. Втім підґрунтям цього є, перш за все, теоретичне визначення змісту та сутності… Тобто як головну мету даного посібника можна визначити сприяння поглибленому вивченню та засвоєнню теоретичних основ…

Структура залікового кредиту навчальної дисципліни

«Контроль і ревізія»

Тема

Кількість аудиторських годин за навчальним планом

лекції

семінар- ські (практичні) заняття

самостійна робота

індиві-дуальна робота

Модуль 1. Теоретико-методологічні основи економічного контролю та організації контрольно-ревізійного процесу

Тема 1. Становлення та розвиток контролю

Тема 2. Сутність контролю. Дискусійні питання

Тема 3. Класифікація фінансового контролю

Тема 4. Ревізія: поняття і зміст

Тема 5. Організація контрольно-ревізійної діяльності

Разом годин за модулем 1

Закінчення табл. 1

Модуль 2. Ревізія діяльності підприємств, установ та організацій

Тема 6. Особливості контролю у бюджетних установах, організаціях та на промислових підприємствах

Тема 7. Ревізія касових і банківських операцій

Тема 8. Ревізія розрахунків

Тема 9. Ревізія основних засобів та нематеріальних активів

Тема 10. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями

Тема 11. Ревізія праці та її оплати

Тема 12. Ревізія виробництва та реалізації промислової продукції

Тема 13. Ревізія результатів діяльності та власного капіталу підприємства

Тема 14. Ревізія стану бухгалтерського обліку і звітності

Разом годин за модулем 2

Всього годин

МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні основи економічного контролю та організації контрольно-ревізійного процесу

Тема 1. Становлення та розвиток контролю

Прояви контролю у матріархаті та патріархаті. Контроль при рабовласницькому устрою. Контроль при феодальнім устрої. Розвиток контролю у напрямку… 1.2. Еволюція контролю на теренах України. Взаємозв’язок історії контролю та розбудови державності в Україні. Розвиток контролю під час входу України до складу…

Тема 2. Сутність контролю. Дискусійні питання

Фактори, що обумовлюють необхідність контролю. Місце, роль та значення контролю на сучасному етапі розвитку економіки. 2.2. Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання. Зміст контролю. Контроль як економічна категорія.

Тема 3 Класифікація фінансового контролю

Фінансовий контроль: сутність і зміст. Об’єкт фінансового контролю. Рівні фінансового контролю. Класифікаційні ознаки фінансового контролю.… 3.2.Аудиторський контроль. Сутність аудиту. Державний аудит. Незалежний аудит. Суб’єкти аудиторського контролю в Україні.

Тема 4. Ревізія: поняття і зміст

4.1. Визначення поняття «ревізія».Дискусійні питання.

Підходи до визначення поняття „ревізія” в спеціальній економічній літературі. Інспектування: поняття та зміст. Відмінні риси між ревізією та інспектуванням.

4.2. Предмет, об’єкт та суб’єкти ревізії.

Предмет ревізії. Завдання ревізії на теоретичному і практичному рівнях. Об’єкти ревізії. Суб’єкти ревізії.

4.3. Мета, завдання, функції та принципи ревізії.

Мета ревізії. Завдання ревізії. Функції ревізії. Принципи ревізії.

4.4. Зміст та класифікація ревізій.

Класифікаційні ознаки ревізій. Класифікація ревізій за певними ознаками.

 

 

Тема 5. Організація контрольно-ревізійної діяльності

Контрольно-ревізійна процедура. Контрольно-ревізійний процес. Суб’єкти контрольно-ревізійної діяльності. Учасники ревізії. Контрольно-ревізійні дії.… 5.2. Стадії контрольно-ревізійного процесу. Організаційна стадія контрольно-ревізійного процесу. Дослідна стадія контрольно-ревізійного процесу. Стадія…

МОДУЛЬ 2. Ревізія діяльності підприємств, установ та організацій

 

Тема 6. Особливості контролю у бюджетних установах, організаціях та на промислових підприємствах

6.1. Статус бюджетної установи як підконтрольного об’єкта.

Поняття бюджетної установи. Мета діяльності. Бюджетна установа як об’єкт ревізії.

6.2. Особливості проведення ревізії в бюджетній установі, організації.

Загальні положення ревізії в бюджетних установах. Особливості перевірок бюджетних установ.

6.3. Статус промислового підприємства як підконтрольного об’єкта.

Поняття промислового підприємства. Мета діяльності промислових підприємств. Об’єкти ревізії на промислових підприємствах.

6.4. Особливості проведення ревізії на промисловому підприємстві.

Загальні положення ревізії на промислових підприємствах. собливості перевірок промислових підприємств.

 

Тема 7. Ревізія касових і банківських операцій

7.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії.

Мета та завдання ревізії касових і банківських операцій. Джерела інформації та напрями контролю

7.2. Контроль дотримання касової дисципліни.

Ліміт залишку готівки в касі. Ревізія використання підзвітних сум. Порядок отримання готівки в банку. Контроль збереження готівки в касі.

7.3. Ревізія грошових коштів у касі, її завдання та порядок проведення.

Етапи проведення ревізії грошових коштів в касі. Мета та завдання.

7.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку.

Ревізія достовірності і повноти виписок банку, обґрунтованості витрат на відповідних рахунках. Контроль операцій з валютою.

7.5. Ревізія операцій із цінними паперами.

Завдання, об’єкти, послідовність проведення ревізії.

 

Тема 8. Ревізія розрахунків

8.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків.

Мета та завдання ревізії розрахунків. Об’єкти контролю. Джерела інформації та методи здійснення.

8.2. Ревізія розрахунків з підзвітними особами.

Дотримання правил видачі авансів, доцільності і правомірності витрат на відрядження, господарські видатки.

8.3. Контроль розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності, роботи (послуги).

Викриття можливих фактів зловживань. Реальність заборгованості.

8.4. Ревізія розрахунків з покупцями і замовниками.

Мета, завдання ревізії. Джерела інформації, методи та напрями.

8.5. Ревізія розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків.

Поняття претензії. Напрями та методи ревізії.

 

Тема 9. Ревізія основних засобів та нематеріальних активів

9.1. Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів.

Мета та завдання ревізії основних засобів. Джерела інформації та методи ревізії. Етапи здійснення перевірок.

9.2. Ревізія стану збереження основних засобів.

Документальна ревізія операцій з надходження і вибуття основних засобів. Контроль достовірності формування первісної вартості основних засобів.

9.3. Ревізія витрат на ремонт або поліпшення основних засобів.

Етапи та джерела інформації при перевірці.

9.4. Ревізія правильності нарахування амортизаційних відрахувань.

Основні етапи ревізії. Джерела інформації. Типові порушення. Законодавче регулювання.

9.5. Ревізія нематеріальних активів.

Обґрунтованість складу нематеріальних активів, що внесені засновниками до статутного фонду; операції з надходження і вибуття нематеріальних активів; нарахування амортизації.

 

Тема 10. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями

Мета та завдання перевірки. Джерела інформації . Напрями контролю операцій з ТМЦ. Законодавче регулювання таких перевірок. 10.2. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, сировини та готової… Порядок проведення інвентаризації.

Тема 11. Ревізія праці та її оплати

11.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрямки контролю.

Мета та завдання перевірки. Джерела інформації . Напрями контролю. Законодавче регулювання таких перевірок.

11.2. Контроль обліку особового складу.

Стан трудової дисципліни і дотримання трудового законодавства.

11.3. Перевірка розрахунків по оплаті праці.

Стан розрахунків з працівниками, нарахування заробітної плати, утримання із заробітної плати, достовірність і правильність ведення первинного обліку.

11.4. Ревізія розрахунків за страхуванням.

Напрями розрахунків підприємств з органами страхування. Джерела інформації та напрями перевірок.

Тема 12. Ревізія виробництва та реалізації промислової продукції

Мета та завдання перевірки. Джерела інформації . Напрями контролю. Законодавче регулювання таких перевірок. 12.2. Перевірка виконання виробничої програми. Аналіз ритмічності виробництва. Ревізія повноти оприбуткування промислової продукції.

Тема 13. Ревізія результатів діяльності та власного капіталу підприємства

13.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю.

Мета і завдання ревізії. Об’єкти та джерела інформації при перевірці.

13.2. Ревізія правильності оцінки отриманих доходів і визначення прибутку (збитку) за видами діяльності.

Перевірка надзвичайних доходів і витрат. Формування чистого прибутку (збитку).

13.3. Контроль фінансового стану підприємства.

Застосування розрахунково-аналітичних методів контролю. Перевірка платоспроможності підприємства. Ліквідність балансу. Структура джерел коштів.

13.4. Ревізія операцій по формуванню та зміні статутного капіталу.

Ревізія формування і зміни резервного та інших видів капіталу.

 

Тема 14. Ревізія стану бухгалтерського обліку і звітності

14.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрямки контролю.

Мета та завдання перевірки. Джерела інформації . Напрями контролю . Законодавче регулювання таких перевірок

14.2. Перевірка організації облікової роботи вбухгалтерії.

Необхідні умови чіткої організації обліку. Ревізія стану звітної дисципліни.

14.3. Превірка відповідності синтетичногота аналітичного обліку.

Методика ведення облікових реєстрів. Первинний облік і стан контролю матеріального обліку у матеріально відповідальних осіб.

14.4. Перевірка достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності.

Відповідність даних звітності даним бухгалтерського обліку.

14.5. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю.

Внутрішньогосподарський контроль. Сутність, завдання та вимоги до організації. Напрями перевірки.

 

Розділ 1

Теоретико-методологічні основи економічного контролю та організації контрольно-ревізійного процесу

Тема 1. Становлення та розвиток контролю

Основні питання: 1.1. Основні історичні вежі розвитку контролю 1.2. Еволюція контролю на теренах України

Основні історичні вежі розвитку контролю

    Рис. 1

Еволюція контролю на теренах України

Існуванням розгорнутого контролю є доклади відповідних комісій щодо перевірки діяльності та звітності певних суб’єктів господарювання або загального…   Таблиця 1 Фрагмент таблиці загального стану запасів хліба…  

Правова основа та організаційні схеми контролю в зарубіжних країнах

Порівнюючи нормативні, юридичні та інституційні особливості контрольно-ревізійної роботи у різних країнах слід визначити різні підходи до визначення… Один з таких підходів визначає, що організаційною схемою контрольно-ревізійної… на першому рівні знаходиться вищий орган державного контролю, який підпорядковується парламенту або президенту і на…

Організація контрольно-ревізійної роботи в окремих країнах

У Болгарії державний фінансовий контроль здійснюється міністерством фінансів через Головне управління фінансового контролю і територіальні… У Румунії основу контролю складають такі його різновиди як парламентський,… Всі контролюючі органи Румунії мають повноваження перевіряти правильність і повноту сплати платежів до бюджету та…

Запитання для самоперевірки

1. В чому полягає значення вивчення історичних аспектів розвитку контролю.

2. Які основні важелі впливу на розвиток контролю з огляду на його історичні аспекти розвинення.

3. Які історичні особливості суспільства вплинули на розвиток контролю.

4. Перелічить основні функції контролю за радянські часи.

5. Визначте основні етапи розвитку системи контролю в умовах розбудови ринкових відносин в Україні.

6. На чому базується вибір моделі організації контрольно-ревізійної роботи у різних країнах.

7. Які положення розвитку державного контролю зазначено у Лімській декларації.

8. Визначте принципи контролю незалежних державних органів контролю відповідно до Лімської декларації.

9. Які організаційні схеми контролю застосовуються в зарубіжних країнах.

10. Наведіть особливості контролю в Бахрейні.

 

Навчальні завдання

2. Проаналізуйте вплив окремих важелів на розвиток контролю з огляду на його історичні аспекти розвинення. 3. Охарактеризуйте вплив банківської діяльності на розвиток контролю. 4. Дослідіть зміну функцій та органів контролю в Україні у 20-30 роках ХХ століття.

Тема 2: Сутність контролю. дискусійні питання

Основні питання: 2.1.Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах. 2.2. Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання.

Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання.

Втім однозначного трактування щодо цього поняття не існує. Так Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М. та Петренко Н.І визначають контроль як… в енциклопедичному словнику бізнесмена під контролем розуміється замір та аналіз результатів виконання стратегічних…

Контроль як функція управління

Передумовами виникнення контролю як функції управління є: невизначеність; попередження виникнення кризових явищ;

Економічний контроль та його зміст

Окремим об’єктом дослідження поняття «контроль» як категорії є економічний контроль, який ототожнює собою певні відносини з приводу контролю в економічному житті. Економічний контроль – сукупність економічних відносин, які виникають у системі взаємодії та управління продуктивними силами і виробничими процесами. При цьому слід відмітити, що поняття «економічний контроль», виходячи з багатогранності економічних відносин не є остаточно визначеним, тому між вченими й досить утворюються дискусії з цього приводу.

Економічний контроль, як і вся економічна наука, вивчає проблеми розвитку економіки України. Тому в рішенні даних проблем контроль не може обмежуватися тільки якісними визначеннями економічних законів, категорій, він також вивчає їхні кількісні співвідношення. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві обумовив появу нових функціональних економік: наукової організації й економіки праці; ефективності капітальних вкладень і нової техніки; ціноутворення; фінансів, грошового обігу і кредитування; бухгалтерського обліку, аудита й аналізу господарської діяльності й ін. Економічний контроль знаходиться в тісному взаємозв'язку з плануванням, управлінням і обліком і невіддільний від них. Цей зв'язок виявляється насамперед у тім, що різні економічні науки досліджують той же об'єкт, але з різною цільовою функцією. В умовах технічного прогресу виникає потреба в комплексному вивченні об'єкта і важливих проблем, наприклад економіки окремої галузі народного господарства, маркетингу, збалансованості ринку і т. ін.

Економічний контроль, використовуючи наукову теорію, виконує суспільну роль у забезпеченні практичними рекомендаціями виробництво життєво необхідних благ для задоволення потреб людей. Виявляючи диспропорції і негативні явища в суспільстві, контроль дає можливість усунути їх і запобігає повторення, а також сприяє раціональної організації виробничих відносин і оптимальному використанню продуктивних сил.

Тобто, економічний контроль у своєму розвитку інтегрується з іншими функціональними економічними науками. Виходячи з концепції науки, економічний контроль є динамічною системою економічних знань, спрямованих на виявлення й усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин з метою своєчасного регулювання їх у розширеному відтворенні суспільно необхідного продукту для життєдіяльності людей. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного господарства – галузі, підприємства.

Важливою функцією економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання непродуктивних витрат і збитків, зміцнення господарських зв'язків, дотримання господарського і трудового законодавства, забезпечення збереження власності. Крім того, економічний контроль припускає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємця, конкурентною здатністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках. Контроль за використанням планів і договірних зобов'язань, результатами виробничої і фінансово-господарської діяльності здійснюється відповідно до законодавства про підприємства, підприємницьку діяльність, господарські суспільства й ін. За результатами контролю розробляють міри, що сприяють більш ефективному господарюванню, дотриманню принципу соціальної справедливості в розподілі результатів праці в залежності від внеску кожного працюючого.

Таким чином, зміст економічного контролю в умовах ринкової економіки полягає в систематичному спостереженні, перевірці та регулюванні процесу розширеного відтворення валового національного продукту і соціально-економічних відносин відповідно до конституційних норм і законодавчого регулювання.Відповідно до цього економічний контроль доцільно розділити на наступні складові: загальноекономічний контроль, господарський контроль та фінансовий контроль.

Загальноекономічний контроль здійснюється на макроекономічному рівні та має наступні об'єкти дослідження: виконання програм економічного і соціального розвитку країни, регіону; задоволення життєве важливих потреб людей; динаміка ціноутворення; кон'юнктура ринку; використання ресурсів країни, регіону й інші великомасштабні національні програми народногосподарського значення.

Фінансовий та господарський контроль досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання валового внутрішнього продукту на рівні окремих суб’єктів господарювання, в тому числі й такого специфічного як держава. Призначення господарського контролю – сприяння розвитку економічних відносин, що виникають під час здійснення операційної діяльності суб’єкта господарювання. Призначення фінансового контролю – сприяння розвитку економічних відносин, що виникають під час руху грошових коштів, здійснення фінансової діяльності суб’єктів господарювання. Однак, незважаючи на це, фінансовий та господарський контроль взаємозалежні між собою, тому ці два різновиди економічного контролю переважно розглядаються одночасно та утворюють так званий фінансово-господарський контроль, який деякими авторами ототожнюється з економічним контролем.

Втім, виходячи з того, що будь-який об’єкт контролю може бути представленим у вигляді вартісної форми, фінансовий контроль має першорядне значення.

До основних завдань економічного контролю на сучасному етапі реформування економіки України відносяться:

контроль за достовірністю даних бухгалтерського обліку та звітності;

попередження порушень;

виявлення та мобілізація резервів;

виявлення нестач, розтрат, крадіжок та інших порушень;

вивчення причин та умов, щo породжують безгосподарність;

виявлення відповідності господарювання нормативам, положенням;

виявлення та визначення суми збитку, нанесеного порушеннями.

Тобто контроль здійснюється з метою виявлення і вивчення фактичного стану справ, порівняння його з поставленими цілями для оцінки проведеної діяльності, вжиття заходів по усуненню виявлених порушень.

Серед основних функцій економічного контролю є:

інформаційна, яка полягає в тому, що під час здійснення контролю отримані результати (інформація) є підставою для прийняття відповідним суб'єктом рішень і проведення коригуючих дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування об'єкту, що контролюється. Інформація повинна бути правдивою, об'єктивною, своєчасною та оперативною, а також містити лише необхідні дані, що дозволяє її швидше вивчати і на її основі приймати оптимальні управлінські рішення;

профілактична, яка полягає у попередженні можливості здійснення зловживань, виявлення різного роду порушення дисципліни і законності. В умовах ринку вся господарська діяльність підприємства підлягає контролю, що спонукає організаторів і виконавців виробництва відповідально ставитись до своїх обов'язків. З іншого боку, ліквідуються умови, які породжують безгосподарність. Контроль у цьому випадку покликаний виявляти подібні явища і сприяти їх усуненню, реалізуючи при цьому профілактичну функцію;

інструктивна, яка полягає у застосуванні суб'єктами контролю набутих наукових знань, вивчених прогресивних прийомів і способів вивчення об'єктів контролю.

Під класифікацією в науці про контроль розуміють розподіл видів контролю за певними ознаками, які притаманні одним видам та відсутні у інших. В цьому полягає сутність класифікації як засобу необхідного групування множини видів контролю.

Основними ознаками загальної класифікації економічного контролю є (рис. 7):

повнота охоплення суб’єкта господарювання, що контролюється. З цього приводу контроль розподіляється на: повний, який охоплює всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта, що вивчається, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій;

частковий, коли перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій, вивчається один або декілька аспектів діяльності підприємства (наприклад, виробництво, споживання, збут тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання окремих видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо; наскрізний – що проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання);

повнота вивчення господарських процесів. За цією ознакою контроль розрізняється на: суцільний – де перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що контролюється;

 

вибірковий, який передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбираються на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні); комбінований, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом;

етапи контролю, а саме: попередній, основними функціями якого слід вважати розробку процедур і правил поведінки працівників у процесі реалізації прийнятих планів; поточний, який здійснюється в процесі виробничо-господарської діяльності, по всьому ланцюжку ієрархії управління та спрямований на попередження можливих відхилень у виробничому процесі і можливих труднощах; наступний, який охоплює перевірку правильності в законності проведених господарських операцій, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливості розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому;

періодичність проведення контролю: перманентний, який триває безперервно, постійно та періодичний – контроль який здійснюється через певні проміжки часу, повторюється час від часу;

способи сприйняття господарських процесів. За цією ознакою контроль поділяється за участю суб’єкта контролю та автоматизований;

методи здійснення, які ранжуються наступним чином: перевірка, під якою розуміють вивчення окремих питань діяльності суб’єкта господарювання або дій апарату управління; судово-бухгалтерська експертиза – як дослідження експертом на базі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ та процесів по питанням, що відносяться до певної діяльності суб’єкта господарювання, обстеження – ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок суб’єкта господарювання; аудит; інвентаризація – як перевірка наявності та стану об’єкта контролю, що здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних; економічний аналіз – як система прийомів, що використовується у контролі для розкриття причинних зв'язків, що обумовлюють результати явищ і процесів; ревізія;

статус здійснення – державний, відомчий, контроль власника, незалежний;

відношення до суб’єкта господарювання – зовнішній, що здійснюється суб'єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється та внутрішній, який здійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спостережною радою, тощо). Внутрішній контроль спрямований в основному на те, щоб перевірити законність здійснення операцій та стан збереження державного майна з метою недопущення його розкрадання. Економічний контроль власника поділяється на внутрісистемний і внутрішньогосподарський.

Внутрісистемний економічний контроль здійснюється міністерствами, державними комітетами, концернами, асоціаціями, акціонерними товариствами, акціонерними виробничими об'єднаннями відповідно до законодавчих і інших нормативних актів, якими передбачене проведення комплексних ревізій і контрольних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємства з ініціативи власника, тобто вищим органом, якому підприємство підкоряється на правах власності. Основна задача внутрісистемного контролю — контроль за виконанням планових завдань по виробничій і фінансово-господарській діяльності, використанням матеріальних і фінансових ресурсів, недопущення фактів безгосподарності і марнотратства; забезпечення збереження власності, правильної постановки бухгалтерського обліку і контрольно-ревізійної роботи; дотримання діючого законодавства по виробничій і фінансово-господарській діяльності.

Внутрішньогосподарський економічний контроль включає контрольні функції, здійснювані керівниками підприємств, комбінатів, організацій і установ, концернів, асоціацій відповідно до діючого законодавства. Структура внутрішньогосподарського контролю наведена на рис. 8.

Задача внутрішньогосподарського контролю – перевірка господарських операцій у виробничих одиницях з метою не допустити перевитрату матеріальних і фінансових ресурсів, виконання виробничих і фінансових планів, раціонального використання робочої сили, упровадження нових методів праці і прогресивної технології в бригадах, ділянках, цехах і інших виробничих підрозділах, забезпечення заощадження засобів і товарно-матеріальних цінностей, ощадливої витрати сировини і паливно-енергетичних ресурсів, випуску продукції високої якості, що має попит на ринку.

 

 

Організація внутрішньогосподарського контролю покладена на керівника підприємства. Іноді для виконання цих функцій на підприємствах створюються спеціальні аудиторські підрозділи. Відповідно до затвердженого плану працівники, зайняті керуванням, здійснюють систематичний і оперативний поточний контроль за виробничою і фінансово-господарською діяльністю підрозділів підприємства. За підсумками контрольних перевірок керівництво підприємства приймає управлінські рішення по усуненню причин, що негативно впливають на діяльність підприємства. У здійсненні внутрішньогосподарського контролю на підприємствах ведуче місце займають працівники бухгалтерії, зокрема головні бухгалтери. Відповідно до нормативних документів головний бухгалтер підприємства разом з керівниками відповідних підрозділів і служб зобов'язаний контролювати оформлення, прийняття і відпустка товарно-матеріальних цінностей, витрата заробітної плати, дотримання штатної, фінансової, касової і платіжної дисципліни, законність списання з бухгалтерського балансу нестач, проведення інвентаризації цінностей, стягування у встановлений термін дебіторської і погашення кредиторської заборгованості й інших операцій. Крім того, головний бухгалтер нарівні з керівником об'єднання, підприємства, організації, установи несе відповідальність за порушення правил і положень, що регламентують ведення обліку і складання звітності.

Зовнішній контроль не обмежується виробничо-господарським рівнем, а виходить на державний;

обов’язки суб’єктів контролю. За цією ознакою контроль підрозділяється на обов'язковий, що передбачений чинним законодавством і проводиться згідно з ним, та статутний, який проводиться на підприємствах відповідно до їх статутів. Отже, організаційні форми і види економічного контролю за своїми функціями взаємозалежні між собою, охоплюють усі стадії розширеного відтворення валового внутрішнього продукту й у такий спосіб складають систему економічного контролю.

 

Державні органи економічного контролю в Україні

Найбільш розширеним є державний контроль. Відповідно до цього ця форма контролю нижче розглянута більш докладно. Зазначимо лише те, що державний… В якості суб’єктів незалежного контролю виступають незалежні аудитори та… затвердженні норм і стандартів аудиту, програми підготовки аудиторів;

Запитання для самоперевірки

1. Наведіть поняття «контроль»

2. Перелічить основні різновиди контрою як функції системи управління суспільними процесами

3. Назвіть основні цілі контролю як функції управління на підприємстві

4. Вкажіть основні завдання та функції економічного контролю

5. Перелічить основні класифікаційні ознаки економічного контролю

6. Визначте рівнево-організаційні форми економічного контролю.

7. Перелічте функції спілки Аудиторів України та Аудиторської Палати України.

8. Наведіть загальну структуру суб’єктів державного економічного контролю в Україні.

9. Визначте суб’єкти контролю органів законодавчої та виконавчої влади в Україні.

10. Перелічте спеціалізовані контролюючі органи, які діють в Україні.

 

Навчальні завдання

2. Розкрийте контроль як функцію управління продуктивними силами і виробничими відносинами 3. Порівняйте сутність контролю у вузькому та широкому змісті 4. Охарактеризуйте цілі контролю як функції управління на підприємстві

Тема 3. Класифікація фінансового контролю

 

Основні питання:

3.1. Фінансовий контроль як складова економічного контролю.

3.2. Аудиторський контроль.

3.3. Податковий контроль

3.4. Бюджетний контроль.

3.5. Казначейський контроль.

3.6. Контроль і аудит в банках

 

Фінансовий контроль як складова економічного контролю

Об'єктом застосування фінансового контролю є комплекс господарчих процесів і грошових відносин сфери матеріального виробництва та невиробничої… Фінансовий контроль на державному рівні призначений для реалізації фінансової… Фінансовий контроль за діяльністю підприємств включає також контроль з боку кредитних установ, акціонерів і внутрішній…

Аудиторський контроль

Так, відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» та Господарського кодексу, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності,… Поряд із цим аудит – це процес, за допомогою якого компетентний незалежний… Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб’єктами…

Податковий контроль

Втім говорячи про податковий контроль, необхідно насамперед відмежувати його від нагляду. І нагляд і контроль тлумачаться як «перевірка»,… По-перше, якщо нагляд стосується тільки дотримання законності, то для… По-друге, податковий контроль побудований на лінійній (адміністративної) або функціональної (у рамках визначеної…

Бюджетний контроль

Основними завданнями бюджетного контролю є: дотримання процедури складання, розгляду і затвердження бюджету, а також його… дотримання бюджетного законодавства;

Казначейський контроль

1) організація і здійснення контролю за дотриманням установленого порядку виконання Державного бюджету України; 2) організація контролю за надходженням доходів до Державного бюджету… 3) здійснення контролю за рухом коштів на єдиному казначейському рахунку;

Контроль і аудит в банках

Статутами акціонерних комерційних банків передбачене створення правління банку і контрольно-ревізійної комісії з числа акціонерів банку. Права й… Відповідно до діючого законодавства фінансовий контроль у банківській системі…   Зовніш-ній аудит

Запитання для самоперевірки

2. Що розуміється під об’єктом фінансового контролю 3. Визначте різновиди фінансового контролю 4. Які елементи включає система фінансового контролю в країнах з розвинутою ринковою економікою

Навчальні завдання

2. Порівняйте види державного аудиту між собою та дайте їх загальну характеристику. 3. Дайте розгорнуту порівняльну характеристику нагляду та податкового… 4. Розкрийте сутність окремих складових змісту податкового контролю.

Тема 4. Ревізія: поняття і зміст

 

Основні питання:

4.1. Визначення поняття «ревізія». Дискусійні питання.

4.2. Предмет, об’єкт та суб’єкти ревізії.

4.3. Мета, завдання, функції та принципи ревізії.

4.4. Зміст та класифікація ревізій.

4.5. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів.

 

Визначення поняття «ревізія». Дискусійні питання.

Белов Н.Г. стверджує, що ревізія - найважливіший спосіб господарського контролю, який передбачає перегляд раніше здійснених господарських операцій з… Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко – це метод документального… Жила В.Г. –це сукупність контрольних дій за діяльністю підвідомчих підприємств та організацій, що здійснюються за…

Предмет, об’єкт та суб’єкти ревізії

До предмету ревізії належать процеси і явища, пов'язані з господарською діяльністю підприємства і відображені документально, а межі їх перевірки…   Рис. 18

Мета, завдання, функції та принципи ревізії

з погляду на практичну та наукову діяльність (див. рис. 19); у межах різних господарських операцій; в залежності від підпорядкованості суб’єкта господарювання:

Зміст та класифікація ревізій

В економічній літературі існує кілька концепцій і ознак, за якими класифікуються ревізії. Втім найбільш поширеними є ознаки, які представлені За організаційними ознаками розрізняють ревізії: планові, які здійснюються за наперед розробленим і затвердженим планом;

позапланові – проводяться у строки, не передбачені планом, коли виникає необхідність перевірити діяльність окремих підприємств;

перманентні – проводяться постійно у структурних підрозділах з певною періодичністю апаратом виробничого об'єднання чи підприємства.

Дещо відокремлено у цьому переліку стоять ревізії, що здійснюються за поданням правоохоронних органів. Підставою для проведення таких ревізій є постанова прокурора або слідчого, винесена в ході розслідування кримінальної справи, а також доручення органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України, підписаних керівниками цих органів, начальниками підрозділів або їх заступниками.

 

 

		В залежності від повторюваності контрольних дій
			За організацією виконання контрольних дій
		В залежності від ланковості поширення контрольних дій

Рис. 20. Класифікаційні ознаки ревізій

Залежно від відомчої підпорядкованості об'єктів та суб'єктів контролю ревізії поділяються на:

відомчі, що проводяться працівниками контрольно-ревізійної служби міністерства, відомства чи об'єднання на підпорядкованих їм підприємствах;

внутрішньогосподарські – здійснюються працівниками підприємства чи організації, які перевіряють діяльність внутрішніх структурних підрозділів;

позавідомчі, що проводяться органами державного, громадського та незалежного контролю в межах законодавчо наданих їм повноважень;

змішані, що здійснюються спільно представниками державних, відомчих та громадських контролюючих органів.

За змістом і призначенням ревізії поділяють на:

тематичні – ревізії переважно з окремого питання (теми). Вони охоплюють максимальну кількість підприємств (перевірка стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності);

вибіркові – проводяться в невеликих за обсягом роботи підприємствах, а також під час часткових ревізій за участю одного чи двох ревізорів.

Вибіркові ревізії відрізняються від тематичних тим, що конкретизують періоди і об'єкти контролю, вибрані для перевірки окремих видів ресурсів, господарських процесів або операцій.

Різновидом вибіркових ревізій є ревізії з ініціативи правоохоронних органів;

комплексні, які включають усі види контролю й охоплюють виробничу та господарсько-фінансову діяльність підприємств, при цьому здійснюються документальна ревізія, економічний аналіз, перевірка оперативної роботи тощо. Крім цього комплексну ревізію можна визначити як один із різновидів заключного контролю, що ґрунтується на системному вивченні економіки підприємства, дослідженні взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками та технікою, технологією і організацією виробництва, перевірки фінансової, податкової та звітної дисципліни.

Залежно від ланковості поширення контрольно-ревізійних дій ревізії поділяються на:

галузеві, при яких перевіряють діяльність підприємств усієї галузі;

наскрізні, коли ревізують діяльність усіх підприємств однієї ланки управління (територіального об'єднання, холдінгової компанії та ін.);

одноланкові – перевіряється фінансово-господарська діяльність однієї окремої господарської ланки – підприємства чи організації.

В залежності від повторюваності контрольних дій ревізії можуть бути:

первинні. Тобто ревізія здійснюється згідно із затвердженим планом, і документи в цьому випадку досліджуються вперше;

повторні – призначаються в тих випадках, коли необхідно перевірити висновки первинної ревізії, а саме, коли первинна ревізія була проведена поверхово, її висновки необґрунтовані, при її проведенні були відсутні матеріально відповідальні особи та в інших випадках;

додаткові – призначаються у випадках, коли необхідно доповнити висновки первинних та повторних ревізій, а також виявити нові обставини, що не були розкриті попередніми ревізіями.

Залежно від організації виконання контрольних дій виділяють бригадну та індивідуальну форми організації ревізійної роботи.

За бригадною формою дії виконує група спеціалістів різних професій та сфер діяльності, що організаційно оформлені в тимчасову бригаду контролерів для здійснення конкретної перевірки.

За індивідуальною формою організації усі контрольні дії виконуються одним ревізором.

 

Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів

Тільки проведення ревізій дає можливість повно та документально встановити всі суттєві обставини зі справ про розкрадання майна, розтрату коштів,… Ревізії господарюючих суб’єктів за дорученням правоохоронних органів можуть… Обов’язок проведення ревізій за зверненням правоохоронних органів, відповідно до Закону „Про державну…

Запитання для самоперевірки

1. Наведіть поняття ревізії та визначте її сутність.

2. Дайте визначення предмету та об’єкту ревізії.

3. Перелічите функції ревізії.

4. Перелічите принципи ревізії.

5. Наведіть класифікацію ознак ревізії.

 

Навчальні завдання

1. Проаналізуйте та порівняйте різні визначення поняття «ревізія».

2. Наведіть класифікаційні ознаки об’єкту ревізії конкретного підприємства.

3. Розкрийте діяльність суб’єктів ревізії в Україні.

4. Визначте та охарактеризуйте завдання ревізії у межах різних господарських операцій певного суб’єкта господарювання.

5. Визначте та охарактеризуйте завдання ревізії в бюджетних установах.

6. Визначте та охарактеризуйте завдання ревізії в недержавному секторі економіки.

7. Розкрийте зміст функцій ревізії.

8. Дайте розгорнуту характеристику принципів ревізії та їх спільний взаємозв’язок.

9. Порівняйте різні види ревізій між собою.

10. Обґрунтуйте застосування окремих видів ревізій.

 

Рекомендована література за темою відповідно загального списку літератури: 2, 45, 55, 57, 73, 74

Тема 5 Організація контрольно-ревізійної діяльності

 

Основні питання:

5.1. Зміст контрольно-ревізійної діяльності.

5.2. Стадії контрольно-ревізійного процесу.

5.3. Планування контрольно-ревізійної діяльності. Види планів в ревізії.

5.4. Права, обов’язки та відповідальність контролерів-ревізорів.

5.5. Документи як об’єкт дослідження в ревізії.

5.6. Способи перевірки документів.

5.7. Узагальнення результатів контролю та їх реалізація.

Зміст контрольно-ревізійної діяльності

В умовах ринкової економіки роль контрольно-ревізійної діяльності значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентно підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. При цьому ринок потребує достовірної облікової і звітної інформації про діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності (державних, приватних, комунальних та інших підприємств, асоціацій, концернів, акціонерних і спільних товариств тощо). Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють.

Таким чином контрольно-ревізійна діяльність відіграє важливу роль в економічному механізмі управління, оскільки координує і погоджує ряд однорідних процесів, виконання яких здійснюється колективом працівників. Вона здійснюється та проводиться у формі ревізій і перевірок, де перевірка– це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Контрольно-ревізійна діяльність– це сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.

Контрольно-ревізійна процедура –це організація перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій і т. ін.

Поряд із цим слід також розрізняти контрольно-ревізійний процес та організацію контрольно-ревізійної діяльності.

Контрольно-ревізійний процес – це послідовна зміна контрольно-ревізійних процедур, яка здійснюється згідно з планом (програмою) на певному об'єкті контролю і направлена на досягнення намічених цілей.

Організація контрольно-ревізійної діяльності – це комплекс заходів, спрямованих на здійснення економічного контролю безпосередньо в підвідомчих або інших підприємствах.

До складових частин контрольно-ревізійної діяльності входять: суб'єкти; учасники; об'єкти; контрольно-ревізійні дії та операції; засоби та способи їх здійснення; результати контрольно-ревізійних дій.

Суб'єкти контрольно-ревізійної діяльності – це контролер, ревізор, аудитор тощо, які незалежно від виду професійної діяльності мають певні повноваження на здійснення контролю господарюючого суб'єкту.

Учасники ревізії – це окремі особи або їх групи, які в тій чи іншій мірі беруть участь у здійсненні контрольно-ревізійного процесу.

Контрольно-ревізійні дії – це акти поведінки суб'єкта контрольно-ревізійної діяльності, направлені на виконання програми ревізії.

Ревізійні операції – сукупність взаємопов'язаних контрольно-ревізійних дій, спрямованих на досягнення цілей ревізії.

Засоби контрольно-ревізійної діяльності – це інформаційно-законодавча база, яка забезпечує досягнення необхідного результату контрольно-ревізійної діяльності.

Способи контрольно-ревізійної діяльності – це конкретні шляхи досягнення наміченого результату ревізії за допомогою наявних засобів, обумовлених завданнями контрольно-ревізійної діяльності. Вони можуть бути гласні та негласні, базуватись на наукових, професійних знаннях.

Систему засобів називають контрольно-ревізійною технікою, а систему способів – контрольно-ревізійною тактикою.

Результат контрольно-ревізійних дій – це висновок ревізора, складений на підставі застосування суб'єктами контрольно-ревізійної діяльності комплексу способів і засобів ревізії.

При цьому розкриттям змісту контрольно-ревізійної роботи є різні узагальнення організаційних моделей контролю та ревізії за визначеними ознаками.

Втім методи, способи, прийоми та техніка контрольно-ревізійної діяльності значною мірою залежать від об'єкта контролю і умов його вивчення. Зміст об'єкта контролю та умови його дослідження визначають вибір і послідовність застосування спеціальних прийомів і методів документального і фактичного контролю під час проведення ревізії.

Одночасно документальна перевірка змісту операцій і процесів є основним заходом документального контролю. Вона проводиться на підставі даних первинних документів, облікових регістрів, звітності і встановлених показників кошторису з метою підтвердження законності, доцільності і достовірності здійснених фінансово-господарських операцій. Документи перевіряються суцільним або вибірковим способом. При суцільному способі перевіряється зміст здійснених операцій за весь ревізійний період, оформлених відповідними документами та відображених у бухгалтерських регістрах і звітності.

Проте найбільш раціональним і економічним є систематизований спосіб перевірки змісту фінансово-господарських операцій, при якому перевірка ведеться за однорідними операціями незалежно від часу їх здійснення. Такий метод дає змогу працівникові контрольно-ревізійного органу вивчити взаємозв'язок окремих операцій за різні періоди часу і підвищує якість та глибину перевірки.

Достовірність фінансово-господарських операцій можна також виявити при формальній і арифметичній перевірці документів.

Під час формальної перевірки встановлюються повнота і правильність заповнення реквізитів, які характеризують фінансово-господарську операцію. При цьому слід засвідчитись у відсутності не оговорених виправлень, підчисток, дописок тексту і цифр та достовірності підписів розпорядників кредитів та посадових осіб. Щоб впевнитись у достовірності підписів у документі, зіставляють підпис у вказаному документі з його підписами в особовій справі чи зразках підпису в інших документах (відомості на отримання зарплати та ін.).

Арифметична перевірка дає змогу виявити правильність підрахунків у документах та виявити зловживання, завуальовані за неправильними арифметичними діями (наприклад, неправильні підсумки у відомостях на виплату зарплати, касових звітах і т. ін.).

Максимальний ефект в контрольно-ревізійній діяльності можна досягти при належній організації і проведенні процедур, пов'язаних з контрольно-ревізійним процесом. Цей процес контролю включає ряд послідовних етапів (стадій) організації і проведення ревізій.

Проте по суті контрольно-ревізійний процес включає два тісно пов'язані між собою етапи: в контрольно-ревізійному органі і безпосередньо на підприємстві. В контрольно-ревізійному органі цей етап процесу контролю включає такі стадії:

планування проведення ревізій та їх індивідуалізацію;

накопичення нормативно законодавчої інформації стосовно ревізій;

комплектування ревізійної групи, підготовку ревізора до проведення ревізій на конкретному підприємстві та вивчення змісту акту попередньої ревізії;

складання програми та планування ревізії і їх затвердження.

 

5.2. Стадії контрольно-ревізійного процесу

У контрольно-ревізійному процесі виділяють такі стадії: організаційну, дослідну та стадію узагальнення і реалізації результатів контролю.

Організаційна стадія включає вибір об'єкта ревізії та її організаційно-методичну підготовку. Вибір об'єкта ревізії зумовлюється нормативними строками проведення контрольних перевірок, а також відхиленням окремих показників роботи підприємств від нормативних (встановлення фактів порушення чинного законодавства, розкрадання .цінностей, стихійні лиха тощо), що зумовлює потребу у невідкладних контрольних діях. Організаційно-методична підготовка ревізії чи перевірки починається з вивчення об'єкту, що перевіряється. Для цього як джерела інформації використовують річну, періодичну бухгалтерську та статистичну звітність, установчі документи, акти попередніх ревізій, документи тематичних перевірок та прийнятих за ними рішень. На підставі проведеного аналізу особливостей фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю керівник бригади розробляє програму перевірки, яку затверджує керівник організації, що призначила ревізію.

Дослідна стадія контрольно-ревізійного процесу здійснюється ревізійною бригадою чи окремим ревізором безпосередньо на об'єкті контролю. Складається ця стадія з двох етапів –переддослідного і дослідного. Переддослідний етап включає процедури організаційного характеру на об'єкті контролю, які спрямовані на створення необхідних умов для якісного проведення ревізії чи перевірки. На цьому етапі проводиться обстеження об'єкта контролю, мета якого полягає у вивченні структури підприємства безпосередньо в його підрозділах, місцях зберігання коштів і товарно-матеріальних цінностей та виробничих приміщень. Одночасно вивчають структуру управління підприємством та розподіл функцій управління між керівництвом та іншими службами підприємства. Дослідний етап – це виконання конкретних контрольно-ревізійних процедур з перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності безпосередньо на підприємстві, у тому числі і з використанням обчислювальної техніки.

Узагальнення результатів контролю полягає в систематизації виявлених недоліків та порушень в діяльності підконтрольного підприємства. При цьому виявлені недоліки групують, оформляють результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, узагальнюють результати в акті ревізії. Завершальним етапом контрольно-ревізійного процесу є реалізація результатів контролю. Ревізійна бригада разом з керівництвом підприємства, де було проведено ревізію, обговорює результати контролю у трудовому колективі. Це дає змогу об'єктивно визначити причини недоліків у діяльності підприємства та розробити проект профілактичних заходів щодо запобігання порушень і недоліків у подальшій роботі підприємства.

5.3. Планування контрольно-ревізійної діяльності

Планування ревізії є першим і найбільш важливим етапом організації контрольно-ревізійної діяльності, тому що від цього здебільшого залежить раціональне використання контрольно-ревізійного апарату, правильна організація ревізій та їх ефективність.

Нормативно планування контрольно-ревізійної діяльності базується на Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», відповідно до якого органи державної ревізійної служби проводять ревізії та перевірки за своєю ініціативою не частіше 1 разу на рік. Як правило, між черговими ревізіями чи перевірками має пройти не менше ніж 3 місяці. [2]

Теми і об'єкти для ревізій (перевірок) включаються в плани контрольно-ревізійної роботи відповідно до річного плану основних питань економічної і контрольної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України. На підставі рішення і вказівок обласного контрольно-ревізійного управління, вивчення звітних та інших даних про хід виконання державних та місцевих бюджетів, даних про стан справ щодо забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей, узагальнення матеріалів раніше проведених ревізій, на підставі скарг, заяв, звернень про фінансові порушення та зловживання, що надійшли від громадян, правоохоронних органів і органів місцевої влади.

При складанні плану роботи враховується така періодичність:

1) для сільських, селищних і міських Рад народних депутатів по виконанню бюджетів, кошторисів установ, що утримуються на їх бюджетах, комплексно проводяться не рідше 1 разу в рік.

2) виконання кошторисів бюджетних установ, що обслуговуються централізованими бухгалтеріями, а також ведуть самостійний облік - не рідше 1 разу на два роки. Ці ревізії проводяться працівниками місцевих фінансових органів, контрольно-ревізійних відділів у районах, містах спільно із працівниками відповідних відділів місцевих органів державної влади.

До планів роботи обов'язково долучаються:

1. Централізовані завдання та інші доручення доведені КРУ вищого рангу. При цьому планувати термін проведення ревізій чи перевірки за централізованим завданням треба таким чином, щоб мати не менше як 15 календарних днів для узагальнення і реалізації матеріалів ревізії і перевірок.

2. Доручення і завдання правоохоронних органів і податкових адміністрацій, які підписані, переважно, першими особами органів Прокуратури, МВС, СБУ, ДПА, їх структурних підрозділів та погоджені з контрольно-ревізійним управлінням.

Перевага у черговості виконання ревізій надається за зверненнями саме цими органами.

У планах контрольно-ревізійної діяльності необхідно також передбачити періодичні перевірки виконання рішень, пропозицій, вимог, прийнятих за результатами проведених ревізій. Відповідно до цього у плані контрольно-ревізійної діяльності вказують:

тему ревізії (перевірки);

назву об'єкта, його відомчу підпорядкованість;

підставу для включення в план (пункт, номер і дату листа КРУ або конкретного правоохоронного органу, податкової адміністрації);

ревізійний період (місяць і рік попередньої ревізії);

термін виконання (зазначено місяць, коли буде проводитись ревізія щодо виконання централізованих завдань ГоловКРУ, КРУ і т. ін. і до якого числа місяця повинна бути надіслана відповідь за матеріалами ревізії);

планові затрати часу (тривалість ревізії в робочих днях, як правило, не більше 30 робочих днів);

виконавці (планові затрати часу в робочих днях по кожному виконавцю).

Крім перерахованих реквізитів, в плані передбачені ще такі розділи:

А – ревізії і перевірки щодо виконання кошторисів бюджетної установи;

Б – ревізії і перевірки підприємств і організацій;

В – перевірка виконання наказів і рішень, що прийняті за результатами раніше проведених ревізій і перевірок;

Г – організаційна робота.

Зміни у план роботи контрольно-ревізійного відділу вносяться посадовими особами обласного контрольно-ревізійного управління на підставі обґрунтованого подання начальника контрольно-ревізійного відділу за місяць до закінчення поточного півріччя. У змінах вказується номер пункту плану, назва об'єкта, тема і тривалість ревізій, терміни проведення чи об'єкти яких підлягають зміні, та на що буде використано вивільнені людино-дні.

При цьому під час планування контрольно-ревізійні органи повинні дотримуватися ряду принципів, до яких відносяться:

комплексність планування - це взаємозв'язок та узгодженість всіх етапів планування;

безперервність планування – це встановлення поєднання завдань групі ревізорів та ув'язка етапів планування по термінах та суміжних господарюючих суб'єктах.

оптимальність планування — це варіантність планування для різноманітного вибору оптимального варіанту загального плану та програми ревізії на підставі критеріїв, визначених ревізійною організацією.

За видами планів в ревізії розрізняють (рис. 21):

перспективний план – складається, як правило, на п'ять років і включає заходи з введення більш досконалих форм і методів економічного контролю, удосконалення діючих і розробка нових нормативно-довідникових матеріалів і методичних рекомендацій з питань проведення контрольно-ревізійної роботи, з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів контрольно-ревізійного апарату;

річний план – складають всі установи, що мають підвідомчі підприємства, в листопаді або грудні поточного року на наступний календарний рік. Його складає керівник контрольно-ревізійного управління (відділу) чи уповноважена ним особа;

квартальний план – складається за 10-12 днів до початку нового кварталу. Його підписує начальник відділу контрольно-ревізійної служби, затверджує керівник відомства. На відміну від річних, в квартальних планах охоплюється ширше коло показників – зазначаються період, за який проводиться ревізія, обсяг і тривалість ревізії, особи, відповідальні за проведення ревізії;

на підставі квартального плану, керівник ревізійної служби складає індивідуальні місячні або квартальні плани ревізій для кожного контролера. Вони складаються в одному примірнику, підписуються тільки керівником ревізійного органу та вручаються виконавцям не пізніше, ніж за 10 днів до початку місяця, або кварталу, щоб виконавці мали час для підготовки до ревізії.

 

Права, обов’язки та відповідальність контролерів-ревізорів

1) ревізувати і перевіряти на підприємствах і в установах грошові та бухгалтерські документи, кошториси та інші документи, що підтверджують… 2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення… 3) залучати кваліфікованих спеціалістів для проведення експертизи, контрольних запусків сировини у виробництво,…

Способи перевірки документів

До основних способів перевірки документів відносяться: 1. Хронологічна перевірка, яка передбачає розгляд документів за датами (днями,… 2. Систематизована перевірка документів за економічно однорідними господарськими операціями у розрізі окремих ділянок.…

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення контрольно-ревізійної діяльності та процедури.

2. Дайте визначення контрольно-ревізійного процесу та організації контрольно-ревізійної діяльності.

3. Визначте стадії контрольно-ревізійного процесу.

4. Перелічите складові плану контрольно-ревізійної діяльності.

5. Перелічите принципи планування контрольно-ревізійної діяльності.

6. Наведіть види планів в ревізії.

7. Наведіть класифікаційні ознаки документів у ревізії.

8. Наведіть класифікаційні ознаки недоброякісних документів.

9. Перелічите ознаки підробки документів.

10. Визначте особливості процесу пізнання в ревізії.

11. Які є способи перевірки документів.

Навчальні завдання

2. Порівняйте між собою такі поняття як «контрольно-ревізійна діяльність» та «контрольно-ревізійний процес». 3. Розкрийте сутність та порівняйте між собою такі поняття як «організація… 4. Дайте характеристику складових змісту контрольно-ревізійної діяльності.

Тема 6. Особливості контролю у бюджетних установах та на промислових підприємствах

Основні питання:

6.1. Статус бюджетної установи як підконтрольного об’єкта.

6.2. Особливості проведення ревізії в бюджетній установі.

6.3. Статус промислового підприємства як підконтрольного обєкта.

6.4. Особливості проведення ревізії на промисловому підприємстві.

Статус бюджетної установи як підконтрольного об’єкта

Фінансування цього суб’єкта з бюджету робить його підконтрольним органам ДКРС, проте це ще не дає відповіді на запитання, на підставі чого і як… Поняття власності – це економічна категорія, з допомогою якої характеризуються… Зміст економічних відносин власності становлять володіння, користування і розпорядження матеріальними благами.…

Особливості проведення ревізії в бюджетній установі

Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу зовнішній контроль фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюються Рахунковою палатою – в… Завданнями контролю в бюджетній установі є перевірка : 1. дотримання правил… Принципи контролю в бюджетній установі

Статус промислового підприємства як підконтрольного обєкта

Стаття 42 „Підприємництво як вид господарської діяльності” Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну,… Підприємницька діяльність здійснюється за певними принципами, зміст яких… 1) вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;

Особливості проведення ревізії на промисловому підприємстві

На промислових підприємствах державної і комунальної форм власності перевіряються: 1) дотримання чинних нормативних актів; 2) цільове використання кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України, фінансові можливості до їх…

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття „бюджетна установа

2. Дайте визначення ”Контроль в бюджетній установі”

3. На яких принципах базується контроль в бюджетних установах

4. Які існують сучасні підходи до трактуваня поняття „підприємництво” і до якого схиляєтесь саме Ви

5. Які види підприємницької діяльності Ви знаєте

6. Яке основне завдання ревізії на промислових підприємствах

Навчальні завдання

1. Дайте розгорнуту порівняльну характеристику особливостей здійснення контролю в бюджетних установах та на промислових підприємствах.

2. Дайте характеристику основних аспектів діяґльності промислових підприємств.

3. Проаналізуйте типові порушення в бюджетних установах та порівняйте їх з типовими порушеннями на промислових підприємствах.

4. Обґрунтуйте які з принципів контролю в бюджетних установах можуть стосуватися контролю на промислових.

 

Рекомендована література за темою відповідно загального списку літератури: 20; 45; 46.

Розділ 2

Ревізія діяльності підприємств, установ та організацій

Тема 7. Ревізія касових і банківських операцій

Основні питання:

7.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями контролю.

7.2. Контроль дотримання касової дисципліни.

7.3. Ревізія грошових коштів у касі, її завдання та порядок проведення.

7.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку.

7.5. Ревізія операцій із цінними паперами.

Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії

Головними задачами ревізії касових операцій та готівкового обігу на підприємствах є: 1) перевірка фактичної наявності та забезпечення збереження готівки, цінних… 2) встановлення законності та економічної доцільності здійснення готівкових операцій, дотримання касової та…

Контроль дотримання касової дисципліни

Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинне мати касу. Каса – це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.

Під час здійснення операцій двері до каси мають бути замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється. Уся готівка на підприємствах має зберігатися, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках – у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира. Дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах або скриньках зберігаються у керівника підприємства.

Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов'язаний під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. У разі раптового залишення касиром роботи (через хворобу тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства, про що складається відповідний акт.

На підприємствах, де за штатним розкладом не передбачена посада касира, обов'язки останнього можуть виконувати бухгалтер або інший працівник за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладання між ними угоди про повну матеріальну відповідальність.

У процесі ревізії необхідно перевірити дотримання ліміту каси. Визначення ліміту каси здійснюється підприємствами самостійно виходячи з розрахунку ліміту залишку готівки у касі, який підписується головним бухгалтером і керівником підприємства. У разі, якщо на підприємстві ліміт залишку готівки в касі не встановлений, то вся наявна готівка в касі на кінець дня є понадлімітною. Підприємства мають право зберігати у касі готівку, яка отримана для виплат, які відносяться до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів, понад встановленого ліміту каси на протязі трьох робочих днів, враховуючи день отримання готівки у банку.

У ході ревізії понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим підрахунком за кожний робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі на кінець дня зі встановленим лімітом, незалежно від того, здійснювалися у цей день касові обороти чи ні.

При контролі дотримання касової дисципліни важливо перевірити правильність видачі та використання підзвітних сум, виявити факти неправомірної видачі готівки під звіт робітникам, які повністю не розрахувалися за раніше отримані кошти, факти несвоєчасної звітності, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому.

При перевірці звітів про використання отриманих засобів особливу увагу слід приділяти дотриманню підзвітними особами встановлених строків складання авансових звітів, своєчасності повернення у касу підприємства залишку невикористаної суми, наявності оригіналів підтверджувальних документів. Строки подання авансового звіту і повернення залишку готівки у касу підприємства наведено у табл. 3

.

Таблиця 3

Строки подання авансового звіту

Порушення встановлених термінів подання звітів про використання коштів може дозволятися тільки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної…  

Ревізія грошових коштів у касі, її завдання та порядок проведення

У період інвентаризації в касі можуть знаходитися частково оплачені платіжні відомості на виплату заробітної плати, допомоги та інші виплати, а… Особливу увагу ревізору необхідно приділити обліку і використанню іноземної… До каси іноземна валюта може надходити з валютного рахунку від покупців у оплату проданого товару (виконаних робіт,…

Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку

Під час перевірки розрахунково-платіжних банківських документів ревізор встановлює законність і обґрунтованість витрат та правильність віднесення їх… Під час ревізії операцій за поточним рахунком у банку необхідно перевірити…  

Ревізія операцій із цінними паперами

Виготовлення і використання цінних паперів у підприємницькій діяльності регулюються Законом України „Про цінні папери і фондову біржу”[9] та Закону… Завдання ревізії операцій з цінними паперами – перевірка законності їх обігу… Об'єктами ревізії є такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх і місцевих позик, облігації підприємств,…

Запитання для самоперевірки

1. Задачі, джерела інформації, нормативна база, методичні прийоми, напрямки ревізії коштів.

2. Визначте особливості інвентаризації каси.

3. Ревізія касових операцій.

4. Перевірка касової дисципліни.

Навчальні завдання

1. Розкрийте зміст ревізії дотримання касової дисципліни.

2. Сформуйте та порівняйте питання, що вивчає ревізор під час перевірки грошових коштів у касі та на рахунках у банку.

3. Визначте кінцеву мету перевірки операцій із цінними паперами.

Рекомендована література за темою відповідно до загального списку літератури: 9; 6; 45; 46

ТЕМА 8. РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКІВ

Основні питання:

8.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії розрахунків.

8.2. Перевірка розрахунків з підзвітними особами.

8.3. Контроль розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності, роботи (послуги).

8.4. Перевірка розрахунків з покупцями і замовниками.

8.5. Перевірка розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків.

 

Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії розрахунків

Основними завданнями ревізії розрахункових операцій є перевірка: 1) законності і доцільності здійснення розрахункових операцій; 2) правильності і своєчасності виконання договірних зобов'язань перед покупцями і замовниками за виконані роботи і…

Перевірка розрахунків з підзвітними особами

1) список підзвітних осіб; 2) дотримання діючого порядку видачі підзвітних сум на операційні та… 3) своєчасність здачі авансових звітів про використання підзвітних сум і виконання завдань по службових…

Перевірка розрахунків з покупцями і замовниками

Особлива увага звертається на правильність ведення аналітичного обліку розрахункових операцій за субрахунком 362 в частині вартісної оцінки, яка… Позиційним способом стосовно кожного покупця чи замовника і відповідного…  

Перевірка розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків

Розрахунки за претензіями перевіряють у взаємозв'язку з ревізією виконання господарських договорів. Шляхом зіставлення сум на рахунку 374… Аналогічно пред'явлені претензії покупцями підприємства, які відображені на… З особливою увагою перевіряють погашення заборгованості щодо розтрат, недостач і розкрадань. При цьому з'ясовують…

Запитання для самоперевірки

1. Які основні завдання ревізії розрахунків.

2. Які особливості законодавчої бази ревізії розрахунків

3. Перелічить основні методичні прийоми ревізії розрахунків.

 

Навчальні завдання

1. Зробить порівняльну оцінку перевірки розрахунків по претензіях та по відшкодуванню матеріальних збитків

2. Визначте властиві риси ревізії саме розрахунків господарюючих субєктів

3. Дослідить особливості ревізії з покупцями та замовниками в бюджетних установах

4. Розкрийте сутність основних завдань ревізії розрахунків.

 

Рекомендована література за темою відповідно загального списку літератури: 12, 15, 21, 22, 23, 27, 33.

Тема 9. Ревізія операцій з основними засобами і нематеріальними активами

Основні питання:

9.1. Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів.

9.2. Ревізія операцій з основними засобами.

9.3. Перевірка витрат на ремонт основних засобів.

9.4. Перевірка правильності нарахування амортизаційних відраху-вань.

9.5. Перевірка операцій з нематеріальними активами.

 

Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у виробничому процесі або надання в оренду іншим особам чи… Завданнями ревізії операцій з основними засобами є перевірка: 1) ефективного їх використання та збереження;

Ревізія операцій з основними засобами

Під час обстеження перевіряють фактичну продуктивність обладнання, його комплектність, загальний технічний стан станків і технологічних ліній.… Під час ревізії збереження основних засобів перевіряють закріплення їх за… Після перевірки фактичної наявності та ефективності використання основних засобів здійснюють аналітичне дослідження за…

Перевірка витрат на ремонт основних засобів

Під час перевірки операцій, пов’язаних з ремонтом основних засобів необхідно враховувати, що вся сума витрат на ремонт основних засобів відносить ся… 1. загальновиробничих витрат за основними засобами, які використовуються… 2. адміністративних витрат за основними засобами загально-господарського значення;

Перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань

Амортизація основних засобів передбачає перевірку правильності нарахування зносу обєктів, протягом терміну корисного використання (експлуатації),… Амортизації підлягають витрати на: 1) придбання основних фондів для власного виробничого використання;

Перевірка операцій з нематеріальними активами.

Об'єктом ревізії операцій з нематеріальними активами є механізм формування їх початкової вартості, оскільки придбані (створені) нематеріальні активи… Нарахування амортизації об'єктів нематеріальних активів здійснюється упродовж… 1) строки корисного використання подібних активів;

Запитання для самоперевірки

5. Назвіть основні завдання ревізії операцій з основними засобами.

6. Перерахуйте джерела інформації ревізії операцій з основними засобами.

7. Дайте визначення основним засобам.

8. Прерахуйте специфічні методи ревізії операцій з основними засобами

9. Перерахуйте загальнонаукові методи ревізії операцій з основними засобами.

10. Послідовність ревізії основних засобів.

11. Що таке амортизація і якими методами вона нараховується?

 

Навчальні завдання

1. Розкрийте зміст етапів ревізії операцій з основними засобами.

2. Дайте характеристику методів нарахування амортизації та її ревізії.

3. Проаналізуйте обєкти ревізії операцій з основними засобами.

4. Розкрийте зміст перевірки збереження основних засобів

5. Розкрийте зміст і опишіть особливості ревізії нематеріальних активів

 

Рекомендована література за темою відповідно до загального списку літератури: 11; 15; 20; 22; 30; 46

Тема 10. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями

Основні питання:

10.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії.

10.2. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, сировини та готової промислової продукції.

10.3. Ревізія збереження матеріальних цінностей, стану складського господарства.

10.4. Перевірка надходження і оприбуткування матеріальних цінностей.

10.5. Перевірка використання сировини і матеріалів на виробництві.

10.6. Особливості перевірки малоцінних швидкозношуваних предметів.

 

Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії

Задачі ревізії полягають в тому, щоб забезпечити перевірку: 1) правильності і своєчасності оформлення операцій, пов’язаних з надходженням… 2) збереження матеріальних цінностей за місцями зберігання;

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, сировини та готової промислової продукції

Перераховування фактичних залишків ТМЦ ревізор проводить у присутності матеріально-відповідальних осіб за участю працівників бухгалтерії, фахівців… У разі потреби при інвентаризації матеріальних цінностей (фарби, оліфи, спирту… Порядок регулювання інвентаризаційних різниць передбачає:

Ревізія збереження матеріальних цінностей, стану складського господарства

Під час обстеження встановлюється ступінь забезпеченості підприємства необхідними складськими приміщеннями і відповідність їх вимогам щодо… 1) дотримання порядку оформлення і реєстрації пропусків працівниками служби… 2) вивезення матеріальних цінностей за пропусками, підписаними особами, які не мають права підпису, та матеріальних…

Перевірка надходження і оприбуткування матеріальних цінностей.

Операції щодо надходження матеріальних цінностей від постачальників доцільно при ревізії умовно поділити на дві групи: 1) надходження цінностей у відповідності зі встановленими вимогами та повною… 2) надходження матеріальних цінностей з порушенням встановлених вимог і відхилень щодо оформлення супровідних…

Особливості перевірки малоцінних швидкозношуваних предметів

1) правильність організованого ведення обліку надходження та витрачання МШП; 2) закріплення МШП за матеріально-відповідальними особами; 3) дотримування норм видачі інструментів, інвентарю і спецодягу на виробництво;

Запитання для самоперевірки.

1. Дайте визначення поняттю „товарно-матеріальні цінності”.

2. Які основні завдання перевірки товарно-матеріальних цінностей.

3.В чому полягають особливості перевірки малоцінних швидкозношуваних предметів.

4.Які основні питання перевіряються при ревізії збереження матеріальних цінностей та стану складського господарства.

 

Навчальні завдання.

1. Зробить порівняльну оцінку структури ТМЦ в бюджетних установах та на промислових підприємствах.

2. Проаналізуйте типові порушення в обліку операцій з ТМЦ.

3.Охарактеризуйте можливі порушення в складському обліку матеріальних цінностей.

4. Розкрийте сутність МБП.

 

Рекомендована література за темою відповідно загального списку літератури: 12, 15, 21, 22, 23, 31, 34

Тема 11. Ревізія праці та її оплати

Основні питання:

11.1. Задачі, джерела інформації ревізії праці та її оплати.

11.2. Контроль обліку особового складу.

11.3. Перевірка розрахунків по оплаті праці.

11.4. Ревізія розрахунків за страхуванням.

Задачі, джерела інформації ревізії праці та її оплати

Головними задачами ревізії праці та її оплати є: 1) перевірка дотримання штатного розкладу на підприємстві; 2) вивчення організації і нормування праці, використання робочого часу;

Контроль обліку особового складу

У зв'язку з цим перевіряють рух особового складу, що оформляється наказом (розпорядженням) по підприємству про прийом на роботу, переведення,… Під час ревізії перевіряються особові картки, які ведуться на кожного… Більшість працівників підприємства оформлюється на роботу на підставі договорів. Укладається трудовий договір, як…

Перевірка розрахунків по оплаті праці

Розрахунок оплати праці робітників відрядників і визначення об'єму виконання робіт перевіряють на підставі первинних документів обліку виробітку.… При здійсненні ревізії на підприємстві або його підрозділах з дрібносерійним і… При акордній системі оплати праці контроль здійснюють на підставі документів і обліку виконаних робіт та даних…

Ревізія розрахунків за страхуванням

Ревізія розрахунків промислових підприємств з органами соціального страхування є важливим напрямом ревізійної роботи. Її метою є контроль за правильністю, повнотою та своєчасністю здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період та перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Перед проведенням ревізії передусім необхідно перевірити, чи зареєстроване підприємство як платник страхових внесків за місцем свого знаходження уповноваженими особами Пенсійного фонду, відділення Фонду соціального страхування.

Тарифи обов’язкових внесків на державне страхування для промислових підприємств встановлюються Верховною Радою України у відсотках до фонду оплати праці як штатних працівників, так і тих, що не перебувають у штаті підприємства.

 

 

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні задачі ревізії праці та її оплати

2. Назвіть основні джерела інформації ревізії праці та її оплати

3. Які напрями перевірки обліку особового складу

4. Назвіть нормативно-законодавчі акти, якими керується ревізор під час перевірки оплати праці.

 

Навчальні завдання

1. Розкрийте зміст перевірки організації облікової роботи в бухгалтерії.

2. Сформуйте та порівняйте питання, що вивчає ревізор під час перевірки розрахунків з оплати праці

3. Визначте кінцеву мету перевірки праці та її оплати.

 

Рекомендована література за темою відповідно до загального списку літератури:11; 15; 20; 22; 45; 46; 50

Тема 12. Ревізія виробництва та реалізації промислової продукції

Основні питання:

12.1.Задачі, джерела інформації та напрями ревізії.

12.2. Перевірка виконання виробничої програми

12.3. Ревізія витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

12.4. Ревізія незавершеного виробництва у промисловості.

12.5. Ревізія операцій із реалізації готової продукції.

 

Задачі, джерела інформації, нормативні акти та напрями ревізії

1) перевірка правильності та своєчасності оформлення документів з руху готової продукції у матеріально-відповідальних осіб; 2) контроль за відвантаженням продукції та розрахунками з покупцями відповідно… 3) перевірка правильності оформлення операцій в обліку.

Контроль виконання виробничої програми

У процесі перевірки виконання виробничої програми необхідно: 1) перевірити забезпеченість її виробничими потужностями підприємства, яка… 2) перевірити показники виробництва продукції за кожним її видом в натуральному вигляді.

Ревізія витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції

Для управління формуванням затрат на виробництво продукції (робіт, послуг) у промисловості повинно бути забезпечене повне зіставлення плановихта… Ревізію слід розпочинати з аналізу складу витрат на виробництво. Для цього… У процесі вивчення стану витрат, віднесених на дебет рахунку 23 „Виробництво”, ревізору слід перевірити достовірність,…

Ревізія незавершеного виробництва у промисловості

У процесі ревізії незавершеного виробництва перевіряють умови зберігання та стан обліку деталей і напівфабрикатів у виробництві. Для цього необхідно… У цехах перевіряється правильність заповнення здавальних накладних, карток… Ретельній перевірці підлягають звіти цехів і місцевих складів про рух деталей. Ревізор встановлює, ким вони складені,…

Ревізія операцій із реалізації готової продукції

Особливу увагу ревізор приділяє перевірці правильності відображення в відомості 16 даних первинних документів щодо відвантаження готової продукції.… Основним моментом перевірки достовірності облікових і звітних даних з… Аналізуючи включені в обсяг реалізації суми і копії товарних чеків, ревізор порівнює по номенклатурі з оприбуткування…

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні задачі ревізії готової продукції та операцій з її продажу.

2. Які обєкти перевірки операцій з виробництва, реалізації і собівартості промислової продукції?

3. Перерахуйте джерела інформації ревізії виробництва та реалізації промислової продукції.

4. Які напрями перевірки ревізії виробництва та реалізації промислової продукції?

 

Навчальні завдання

1. Розкрийте зміст перевірки виконання плану виробництва продукції.

2. Наведіть класифікацію витрат за різними ознаками.

3. Опишіть особливості ревізії калькулювання собівартості продукції.

4. Розкрийте зміст ревізії обґрунтованості валових витрат.

5. Визначте зміст ревізії незавершеного виробництва у промисловості.

 

Рекомендована література за темою відповідно до загального списку літератури: 11; 14; 15; 20; 21; 22; 45; 46

Тема 13. Ревізія результатів діяльності та власного капітала підприємства

Основні питання:

13.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії.

13.2. Ревізія правильностіоцінки отриманих доходів івизначення прибутку (збитку) за видами діяльності.

13.3. Контроль фінансового стану підприємства.

13.4. Ревізія операцій по формуванню та зміні статутного капіталу.

 

Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії

Об’єктами ревізії є облік доходів і фінансових результатів, організація аналітичної роботи на підприємстві. Джерелами інформації при ревізії фінансових результатів і фінансового стану… Перевірка фінансових результатів і фінансового стану підприємства потребує застосування таких методичних прийомів…

Ревізія правильності оцінки отриманих доходів і визначення прибутку (збитку) за видами діяльності

   

Контроль фінансового стану підприємства

До платоспроможного підприємства належить те, в якому сума поточних актів (запаси, кошти, дебіторська заборгованість та інші активи) більша або… До легкореалізованих активів належать кошти і дебіторська заборгованість та… Підвищення або зниження рівня платоспроможності підприємства встановлюється за зміною показника оборотного капіталу,…

Ревізія операцій по формуванню та зміні статутного капіталу

Завдання ревізії полягає в тому, щоб забезпечити контроль формування і цільового використання капіталу та коштів цільового фінансування і цільових… Інформація про статутний капітал зосереджена на рахунку 40 „Статутний… Законність створення резервного капіталу підприємства перевіряють відповідно до чинного законодавства та установчих…

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні завдання ревізії фінансових результатів і фінансового стану підприємства.

2. Що є обєктами ревізії фінансових результатів і фінансового стану підприємства?

3. Перерахуйте методичні прийоми ревізії фінансових результатів

4. Назвіть джерела інформації перевірки фінансових результатів і фінансового стану підприємства.

5. Перерахуйте етапи ревізії фінансових результатів.

6. Назвіть нормативно-законодавчі акти, якими керується ревізор під час перевірки фінансових результатів і фінансового стану підприємства.

7. Що таке ліквідність?

 

Навчальні завдання

1. Розкрийте зміст ревізії правильності оцінки отриманих доходів і визначення прибутку (збитку) за видами діяльності.

4. Розкрийте зміст ревізії фінансового стану підприємства.

5. Визначте зміст перевірки операцій по формуванню та зміні статутного капіталу.

 

Рекомендована література за темою відповідно до загального списку літератури: 10; 11; 32; 45; 46

Тема 14. Ревізія стану бухгалтерського обліку і звітності

Основні питання:

14.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії.

14.2. Перевірка організації облікової роботи вбухгалтерії.

14.3. Перевірка достовірності бухгалтерського обліку.

14.4. Контроль бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства.

14.5. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю.

Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії

1) всебічне вивчення організації обліку та внутрішнього ревізії за раціональним використанням грошових коштів і матеріальних ресурсів,… 2) встановлення повноти, своєчасності та достовірності відображення… 3) контроль за забезпеченням впровадження сучасних технологій збору та обробки обліково-економічної інформації;

Перевірка організації облікової роботи в бухгалтерії

Необхідною умовою чіткої організації обліку в бухгалтерії є: 1) розподіл службових обов'язків між працівниками апарату бухгалтерії; 2) забезпечення бухгалтерії промислового підприємства необхідними нормативними документами, обліковими регістрами,…

Перевірка достовірності бухгалтерського обліку

1) правильність оформлення здійснених фінансово-господарських операцій та повноту і своєчасність їх відображення на відповідних рахунках… 2) достовірність та відповідність записів балансів даним Головної книги та… 3) своєчасність здачі бухгалтерської звітності у відповідні органи.

Контроль бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства

Підприємство складає місячну, квартальну і річну звітність, у якій відображаються всі активи і пасиви, які має власник. Для впевненості у правильності складання бухгалтерського Балансу (форма №1),… Після того як ревізор перевірив взаємну погодженість показників фінансової звітності підприємства за рік, який…

Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю

Працівники бухгалтерії, приймаючи первинні документи, перевіряють збереження і організацію сортового обліку ТМЦ на складах готової продукції,… Головний бухгалтер разом з керівниками інших структурних підрозділів здійснює… 1) встановленого порядку приймання і відпуску ТМЦ, готової продукції;

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні задачі перевірки стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю на підприємстві.

2. Яке завдання ревізії обліку і звітності?

3. Перерахуйте джерела інформації перевірки стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

4. Які напрями перевірки стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю?

5. Назвіть нормативно-законодавчі акти, якими керується ревізор під час перевірки стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю на підприємстві.

 

Навчальні завдання

1. Розкрийте зміст перевірки організації облікової роботи в бухгалтерії.

2. Сформуйте та порівняйте питання, що вивчає ревізор під час перевірки організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

3. Визначте кінцеву мету перевірки стану бухгалтерського обліку на підприємстві.

4. Розкрийте зміст ревізії бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства.

5. Визначте зміст перевірки стану внутрішньогосподарського контролю.

 

Рекомендована література за темою відповідно до загального списку літератури: 10; 11; 15; 20; 23; 45; 46

Глосарій

Абстрагування (від лат. abstrahere – відволікати) – прийом уявного відволікання шляхом абстракції переходити від конкретних об'єктів до абстрактних… Аналіз(від гр. analysis – розкладання) – це прийом дослідження, який включає… Аналітичне угрупування – сукупність прийомів статистичних угруповань по однорідності ознак контрольованих об'єктів і…

Література

 

Основна

1. Конституція України. – К.: ЮРІНКОМ, 1996. – 79 с. 2. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». –… 3. Закон України «Про аудиторську діяльність». – http//www.rada.kiev.ua.

Додаткова

77. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. – М: Статистика, 1976. – 360 с. 78. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи… 79. Ирвин Д. Финансовый контроль: пер. с англ. / Под ред. И.И. Елисеевой. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 256 с. …

Нормативна база

ІНСТРУКЦІЯ

Про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні

1. Загальні положення 1.1. 1.1. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами… 1.2. Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами…

ПОЛОЖЕННЯ

Про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби

1. Положення про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби (далі – Положення) розроблено на виконання… 2. Положенням визначається порядок планування роботи органів державної… 3. Процес планування контрольно-ревізійної роботи включає підготовку Плану основних напрямів контрольно-ревізійної…

Положення

Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України

1. Загальна частина 1.1. Це Положення є нормативним актом Національного банку України і визначає… Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю комерційного банку створюється з метою оцінки та вдосконалення…

Методичні вказівки

Щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України

1. Загальна частина 1.1. Методичні вказівки визначають застосування стандартів внутрішнього… 1.2. Стандарти внутрішнього аудиту (далі - стандарти) в банках впроваджуються з метою регулювання роботи служби…

ПОРЯДОК

Проведення органами державної контрольно-ревізійної служби

Державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання

1. Цей Порядок визначає механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та… Дія цього Порядку не поширюється на бюджетні установи. 2. Під час аудиту обов’язковій оцінці підлягає рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта…

Методичні рекомендації

Щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми

  1.1. Методичні рекомендації щодо проведення органами державної… 1.2. Терміни, що їх ужито у цих Методичних рекомендаціях, мають такі значення:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ

І. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних…   1.2. Користувачами цих Рекомендацій є органи державної контрольно-ревізійної служби та бюджетні установи.

II. Планування фінансово-господарського аудиту та етапи його проведення

В бюджетних установах, у яких проводиться фінансово-господарський аудит, проведення органами державної контрольно-ревізійної служби ревізій і…   2.2. Для проведення фінансово-господарського аудиту за бюджетний рік за конкретною бюджетною установою наказом…

ІІІ. Вимога до державних аудиторів

3.1. Керівниками груп державних аудиторів призначаються контрольно-ревізійні працівники, які мають досвід контрольно-ревізійної роботи на посадах не нижче старшого контролера-ревізора.

 

3.2. Керівник групи державних аудиторів (або державний аудитор, який самостійно здійснює аудит бюджетної установи) повинен мати ґрунтовні знання законодавства з питань фінансово-господарської діяльності бюджетних установ певного профілю (додаток 2), досконало володіти правилами ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності (додаток 3}, методами фінансового контролю та аудиторськими процедурами, уміти оцінювати можливі ризики виникнення фінансових порушень, мати навики проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, визначення необхідних процедур закупівлі, надання письмових рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (порушень), складання аудиторських звітів.

 

3.3. Інші державні аудитори повинні мати достатні знання законодавства з питань фінансово-господарської діяльності бюджетних установ певного профілю, володіти правилами ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, методами фінансового контролю та аудиторськими процедурами, уміти оцінювати можливі ризики виникнення фінансових порушень, мати навики надання письмових рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (порушень).

 

3.4. З огляду на завдання фінансово-господарського аудиту, державні аудитори повинні будувати партнерські стосунки з посадовими особами бюджетної установи, об'єктивно оцінювати результати аудиту та його окремих процедур, надавати керівництву установи коректні та вичерпні рекомендації, які базуються виключно на чинних нормативно-правових актах.

 

3.5. Державні аудитори зобов'язані дотримуватись принципу конфіденційності (не розголошувати, наприклад, інформації про проведення бюджетною установою переговорів щодо укладання угод на постачання матеріальних цінностей, надання послуг, проведення операцій з управління майном тощо).

IV. Підготовка До проведення фінансово-господарського аудиту

4.1. Завданням першого етапу «Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту» є детальне ознайомлення з особливостями діяльності бюджетної установи, системи ЇЇ бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішньогосподарського фінансового контролю, здійснення оцінки ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту (додаток 4).

 

4.2. На цьому етапі державний аудитор зобов'язаний:

1) визначити за кожною з наведених у пункті 43 систем фактори ризик (слабкі місця в управлінні фінансами та майном бюджетної установи, у здійсненні внутрішньогосподарського фінансового контролю);

2) здійснити оцінку ризиків;

3) за результатами оцінки ризиків скласти програму фінансово-господарського аудиту.

 

4.3. При попередньому плануванні аудиту державний аудитору більш детально вивчає діяльність бюджетної установи;

більш детально вивчає систему бухгалтерського обліку бюджетної установи;

оцінює результати попередніх контрольних заходів;

визначає пов'язані з бюджетною установою сторони;

оцінює стан використання бюджетною установою інформаційних технологій;

оцінює середовище внутрішнього контролю;

визначає суттєвість ризиків;

визначає засоби, які зменшують ризики.

 

4.3.1. Більш детальне вивчення діяльності бюджетної установи здійснюється шляхом аналізу:

1) нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують фінансово-господарську діяльність бюджетних установ відповідного профілю;

2) установчих документів, організаційної структури та управління бюджетної установи;

З) видів діяльності бюджетної установи.

За результатами аналізу визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику діяльності можна віднести:

зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові регламенти, необхідні для здійснення певних господарських операцій;

зміни схемних посадових окладів чи порядку розрахунку конкретних видів нарахувань заробітної плати;

зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції у фінансово-господарській діяльності виконуватимуться структурними підрозділами, працівники яких не мають відповідного досвіду чи кваліфікації;

створення відокремлених підрозділів;

призначення нових керівників, які не мали практичного досвіду з управління бюджетними установами відповідного профілю чи досвіду роботи в бюджетній сфері;

зміни у видах діяльності тощо.

 

4.3.2. Детальне ознайомлення з системою бухгалтерського обліку бюджетної установи полягає у:

1)більш глибокому вивченні нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

2) вивченні облікової політики та організації бухгалтерського обліку;

3) аналізі основних фінансових показників та їх змін. Для цього проводиться камеральна перевірка фінансової звітності бюджетної установи за попередній рік (якщо аудитором не здійснювався фінансовий аудит цієї установи у попередньому році), аналізуються розрахунки та обґрунтування до кошторису на поточний рік, зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками;

4) визначенні системних та несистемних операцій.

Після цього визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику бухгалтерського обліку можна віднести:

зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими змінюється порядок відображення в обліку тих чи інших операцій, віднесення до кодів економічної класифікації видатків;

відсутність положення про бухгалтерію, посадових інструкцій облікових працівників, правил документообігу, наказів керівника про надання права підпису конкретних документів посадовим особам бюджетної установи, внаслідок чого працівники бухгалтерії не можуть визначити, чи має певна посадова особа повноваження на підписання конкретного документу;

суттєві зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками (зокрема, збільшення асигнувань на оплату праці, на придбання товарів, робіт і послуг, яке повинно здійснюватися відповідно до законодавства про державні закупівлі; наявність асигнувань на капітальні видатки тощо);

суттєве збільшення видатків при неадекватному збільшенні обсягів робіт (послуг);

значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості;

наявність асигнувань за кодами програмної (функціонально), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році;

відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій.

 

4.3.3. Аналіз матеріалів попередніх контрольних заходів, стану та обраних бюджетною установою шляхів усунення виявлених недоліків і порушень також здійснюється з метою визначення факторів ризику та оцінки їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику у цій сфері можна віднести такі випадки:

попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документу з метою усунення виявлених порушень;

попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася;

попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необґрунтовано завищених (у порівнянні з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо.

 

4.3.4. Визначення пов'язаних з бюджетною установою сторін здійснюється шляхом вивчення договорів і операцій бюджетної установи, після чого визначаються фактори ризику та оцінюється їх можливий вплив.

Наприклад, до факторів ризику можна віднести:

укладення договорів з тими самими суб'єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб'єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів;

укладення договорів з маловідомими суб'єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю;

укладення договорів з суб'єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо.

 

4.3.5. Ознайомлення з станом використання бюджетною установою інформаційних технологій (ІТ) здійснюється шляхом вивчення:

ступеня використання ІТ в бухгалтерському обліку;

використання різних програм, їх сумісності та відповідності встановленим Державним казначейством України правилам ведення обліку;

порядку обслуговування (поновлення, внесення змін) програм відповідно до змін у методології ведення бухгалтерського обліку;

доступу до інформації, у тому числі можливості внесення несанкціоновані-їх змін.

За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику можна віднести:

застосування бюджетною установою неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, не пристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах;

невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Державним казначейством України зміни до порядку ведення обліку;

відсутність розмежування доступу до ділянок обліку, доступ до комп'ютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо.

 

4.3.6. Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи полягає у:

1) ознайомленні з середовищем, у якому функціонує система внутрішньогосподарського контролю;

2) визначенні заходів, що вживаються керівництвом бюджетної установи для створення і надійного функціонування внутрішньогосподарського контролю (накази, розпорядження, положення, посадові Інструкції, правила чи регламенти тощо);

3) визначенні ступеня додержання правил, встановлених керівництвом бюджетної установи (чи виконуються фактично накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо) для попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів обману (крадіжок, приписок, шахрайства тощо); встановлені правила також мають забезпечити досягнення бюджетною установою визначеної установчими документами та кошторисом (іншими плановими документами) мети.

За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику можна віднести такі випадки:

керівництвом бюджетної установи не встановлено правила здійснення внутрішньогосподарського контролю - немає наказів, розпоряджень тощо;

аналіз встановлених правил свідчить про їх формальність, неврахування специфіки діяльності бюджетної установи чи наявності ризиків, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки, неможливо попередити та виявити факти обману, правила не забезпечують досягнення мети;

аудиторськими процедурами виявлено, що встановлені правила фактично не -' виконуються або виконуються формально тощо.

 

4.4. На етапі підготовки до проведення аудиту державний аудитор має право:

1) одержувати від бюджетної установи та органів Державного казначейства України фінансову та статистичну звітність, кошториси та розрахунки і обґрунтування до них, інші документи (матеріали попередніх контрольних заходів, накази, розпорядження, правила, положення, посадові інструкції, правила документообігу тощо);

2) направляти пов'язаним особами запити та у встановленому законодавством порядку проводити зустрічні перевірки (звірки), одержувати копії документів та пояснення щодо операцій з бюджетною установою;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівника та інших посадових осіб бюджетної установи;

4) проводити безпосередньо в бюджетній установі опитування, анкетування, тестування, обстеження та інші аудиторські процедури для визначення ризиків, їх оцінки та складання програми аудиту.

4.5. Програма аудиту затверджується керівником (заступником керівника) відповідного органу ДКРС і повинна включати:

конкретні ризикові сфери діяльності, операції, ділянки бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю, ризики ІТ тощо;

перелік суб'єктів господарювання (пов'язаних осіб), від яких доцільно отримати інформацію шляхом направлення запитів, проведення у них зустрічних перевірок (звірок) у встановленому законодавством порядку;

конкретна мета аудиторської процедури чи її елементу (наприклад, під час вивчення системи бухгалтерського обліку досліджується облік основних засобів, однією конкретною метою цього дослідження є здійснення оцінки правильності визначення вартості основних засобів при їх придбанні, проведенні індексації їх вартості, тобто оцінка правильності визначення вартості основних засобів);

обсяг аудиторських процедур за кожним фактором ризику;

назву робочого документа, який складатиметься після виконання аудиторської процедури чи окремого її елемента;

виконавця (конкретного державного аудитора);

дату виконання аудиторських процедур, у тому числі обстежень в бюджетній установі;

дату перегляду матеріалів вищестоящим керівником державного аудитора.

Обов'язковим є вихід державного аудитора в бюджетну установу з метою обстеження її фінансово-господарських операцій протягом місяця після дати складання нею фінансової звітності за кожний квартал та для дослідження річної фінансової звітності.

При цьому дати виконання аудиторських процедур мають бути максимально пов'язані з фактичним проведенням операцій та складанням фінансової звітності. Наприклад, дослідження правильності та обґрунтованості визначення асигнувань на поточний рік доцільно проводити не пізніше квітня, обстеження законності використання коштів на капітальні видатки - в тому., періоді, в якому здійснюються видатки та проводяться роботи, обстеження правильності перерахунку заробітної плати (у разі змін посадових окладів) – у місяці, наступному за першим нарахуванням заробітної плати у нових розмірах тощо.

При необхідності до програми аудиту можуть вноситися зміни в порядку, встановленому для затвердження програми.

V. Проведення поточних аудиторських процедур

5.2. На цьому етапі державний аудитор зобов'язаний: 5.2.1) за затвердженою програмою аудиту здійснювати поточні аудиторські… Наприклад, поточними аудиторськими процедурами підтверджується (не підтверджується або спростовується) законність і…

VI. Документування поточних аудиторських процедур та облік роботи державного аудитора

У разі виявлення недоліків, ознак порушень чи порушень також складається довідка.   6.2. У довідці, складеній за результатами поточних аудиторських процедур (у тому числі моніторингу, камеральної…

VII. Дослідження річної фінансової звітності

7.2. Під час цього етапу державний аудитор зобов'язаний: 1) вийти в бюджету установу для проведення обстеження за затвердженою… 2) скласти проект аудиторського звіту з висновками і (за наявності) пропозиціями;

VIII. Оформлення результатів фінансово-господарського аудиту та використання аудиторських звітів

8.2. Аудиторський звіт складається з: вступної частини; описової частини (результати аудиту); аудиторського висновку; рекомендацій;… 8.3. У вступній частині наводяться ті самі загальні відомості, що і у вступній частині акта ревізії чи довідки про…

Порядок

Проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою

Загальна частина 1. Цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та… 2. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань…

Положення

Про єдиний казначейський рахунок

1. Загальні положення 1.1. Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи єдиного… 1.2. Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином, загальнодержавну інформаційно-обчислювальну…

КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ

Навчальний посібник

 

 

Автор: Дікань Лариса Василівна

 

 

Відповідальний за випуск Дікань Л. В.

Відповідальний редактор

 

 

Редактор

Коректор

 

 

План 2006 р. Поз. №

Підп. до друку Формат 60х90 1/16. Папір TATRA. Друк офсетний.

Ум.-друк. арк._,_. Обл.-вид. арк._,_. Тираж прим. Зам. №

____________________________________________________________

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи

Дк №481 від 13.06.2001 р.

Видавець і виготівник – видавництво ХНЕУ, 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а