рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Образование
- /
- Вживання апострофа
Реферат Курсовая Конспект
Вживання апострофа
Вживання апострофа - раздел Образование, Ділова українська мова Правила Приклад ...
| Правила | Приклад |
| Апостроф пишеться: 1. В українських словах: а) перед я, ю, є, ї після букв б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні; після б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть р або приголосний, що належить до префікса; б) після р у кінці складу; в) після к у власних назвах; г) після префіксів, що закінчуються на приголосний; д) після першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний; 2. У словах іншомовного походження: а) перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, задньоязичних г, к, х, шиплячих ш, ч, щ в основах слів при роздільній вимові; б) після префіксів, що закінчуються на приголосний; в) після р в кінці складу; г) після часток –д, -о в прізвищах. Апостроф не пишеться: 1. В українських словах: а) якщо перед б, п, м, в, ф в коренях слів стоїть ще одна приголосна, крім р; б) після р, коли букви я, ю, є позначають м’якість р перед а, у; 2. В словах іншомовного походження: якщо букви я, ю, є позначають м’якість попередніх приголосних. | м’ята, солов’ї, п’ють, б’ють черв’як, розм’якнути пір’я, бур’ян Лук’ян, Лук’янець, Лук’янівка під’їсти, без’ядерний, об’єднати двох’ядерний, пан’європейський, дит’ясла інтерв’ю, п’єдестал, комп’ютер, Руж’є суб’єкт, об’єкт, ін’єкція бар’єр, кар’єра О’Генрі, д’Артаньян свято, цвях, морквяний, мавпячий, дзвякнути борються, буря гравюра, бязь, бюро, Мюнхен |
2.3. Вживання м’якого знака
| Пишеться | Не пишеться |
| 1. У кінці слова або складу перед наступним приголосним для позначення м’якості приголосних на письмі: після д, т, з, с, ц, л, н, дз місяць, сіль, промінь, гедзь 2. У середині слова перед твердим приголосним (у тому числі в суфіксах –зьк-, -цьк-, -ськ-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, крім шиплячих: боротьба, запорізький, батьківський Винятки: баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плоский, різкий 3. Після л перед наступним приголосним: кільце, рибальство Винятки:не ставиться після л у групах –лц-, -лч-, коли вони походять із –лк- балка – балці, спілка – спілці 4. У дієслівних формах дійсного та наказового способу: будьте, киньте, станьте 5. У словах іншомовного походження: а) після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, медальйон, більярд | 1. Після б, п, в, м, ф: степ, кров, сім 2. Після ж, ч, ш, щ: ріжте, ніч, дощ 3. Після р у кінці слова та складу: перевірте, Харків, гіркий але Горький 4. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами –ств(о), -ськ(ий) кінчик, менший, Уманщина, але бриньчати, доньчин, няньчити 5. Після м’яких приголосних, крім л: пізнє, вінця, гордість але різьбяр (різьбар), тьмяний 6. Між буквами, що позначають подвоєні м’які приголосні: осінній, каміння, галуззя 7. У словах іншомовного походження а) перед йо: курйоз, серйозний б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: рюкзак, Гюго, бюро. |
2.4. Зміни приголосних при словотворенні
| Правила | Приклади |
| 1. Сполучні приголосні –цьк- перед суфіксом –ин(а)- змінюється на –чч-; -ськ-, -ск-, змінюється на –щ-, -шч- при творенні іменників. 2. Приголосні к, ц перед суфіксом –н- чергуються з ч і пишеться –чн- при творені іменників та прикметників. 3. Сполучення приголосних –ськ-, -зьк-, -шк- змінюється –щч(-щ)-, -жч- при утворенні українських прізвищ на –нко, -цк: але при утворенні присвійних прикметників ці суфікси не змінюються, і слова пишуться за морфологічним принципом. 4. Перед суфіксами –ськ(ий), -ств(о) змінюється прикінцевий приголосний основи: а) Г, Ж, З + ськ(ий), -ств(о) на –зьк(ий), -зтв(о); б) К, Ц, Ч + -ськ(ий), -ств(о) на –цьк(ий), -цтв(о); в) Х, Ш, С + -ськ(ий), -ств(о) на -ськ(ий), -ств(о); г) інші приголосні перед –ськ(ий), -ств(о) – не змінюється; д) у поодиноких словах запозичених з інших мов, перед суфіксом –ськ(ий), приголосні Г, К, Х, Ш передаються і у вимові, і на письмі. 5. У вищому ступені порівняння прикметників та прислівників Г, З, Ж перед суфіксом -ш(ий), змінюється на –жч(ий), а С на –щ(ий). | донецький – Донеччина, Вінниччина віск – вощина плоский – площина але: Галичина вік – вічний, молоко – молочний, серце – сердечний Винятки: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, сердешний, (у значенні бідолашний). Та слова утворені від прислівників: завтра – завтрашній, торік – торішній Кузько – Кужченко, Кужчук Терешко – Терещенко Васька – Васьчин Параска – Парасчин Буг – бузький, боягуз – боягузький козак – козацький, козацтво, кравець – кравецький, ткач – ткацький чех – чеський, товариш – товариський, черкес – черкеський студент – студентство, люд – людський, людство казах – казахський, Іртиш – іртишський дорогий – дорожчий, низько – нижче, високо – вище, красивий – краще |
2.5. Подвоєння й подовження приголосних
| Правила | Приклади |
| Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних. Дві однакові приголосні пишуться: а) коли корінь починається на такий звук, на який закінчується префікс; б) внаслідок збігу приголосних, що належать до різних префіксів; в) коли корінь (основа) кінчається на н, а за ним іде суфікс –н(ий), -н(ій), -ни-, -нищ-; г) в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників з подвоєним н, зберігається подвоєне н. Примітка: У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів –ан-, -ян-, -ин-, -ін- н не подвоюється. д) коли у складному слові перша частина закінчується, а друга розпочинається тією ж приголосною; е) коли основа дієслова минулого часу закінчується на с, а далі йде зворотна частка –сь(-ся); є) у прикметникових суфіксах –енн(ий), -анн(ий), -янн(ий), які вживаються на означення збільшості прикмети або можливості чи неможливості дії, та утворених від них іменниках з суфіксом –ість і прислівниках. Примітка: н не подвоюється у дієприкметниках, а також іменниках та прислівниках, утворених від дієприкметників. ж) у ряді українських слів, які слід запам’ятати; з) у власних іншомовних іменниках та назвах, якщо таке подвоєння є в тій мові, звідкіля взято слово; і) не подвоюються приголосні в словах іншомовного походження, що становлять загальні назви. | беззахисний, відділ, ззаду беззастережний, ввійти, возз’єднання туман – туманний, день – денний, кінь – кінний безвинний – безвинність, законний – законність глина – глиняний, вода – водяний, соловей – солов’їний юннат, військкомат розрісся, пасся, трясся нездійсненний – нездійсненність; старанний – старанність – старанно відданий – відданість згуртований – згуртованість бовваніти, овва, ссати, ссавці Руссо, Ніцца, Голландія – голландський Виняток: Валенсія, Верона, Аден, Гавана акумулятор, белетристика, грип, група, комісія, сума Виняток: бонна, аннали, білль, булла, ванна, вілла, манна, мотто, тонна, брутто, нетто, панна, мадонна, мірра, дурра |
2.6. Спрощення груп приголосних
| Правила | Приклад |
| 1. У групах приголосних –ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д і т. Винятки: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять. 2. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим –ст, літера т у групі приголосних –стн- зберігається, але не вимовляється. 3. У групах приголосних –зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом –ну- Винятки: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути 4. У групі приголосних –слн- випадає л. | тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, користь – корисний баласт - баластний, контраст – контрастний, компост – компостний бризк – бризнути, писк – писнути, тріск – тріснути масло – масний, ремесло - ремісник |
2.7. Вживання великої літери
Власні імена
| З великої літери | З малої літери |
| Пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, клички тварин, імена міфічних істот: Ярослав Мудрий, Леся Українка, Мавка, Дід Мороз, котик Мурчик, Аполлон. 2. Прізвища людей, вживані у загальному значенні, якщо вони не перетворилися у загальні назви, тобто не втратили свого індивідуального значення: Нові з′являються вчені з різних галузей науки й техніки - нові Мічуріни й Ціолковські (Тичина). | Пишуться: 1. Імена та прізвища людей, які втратили значення власних назв і стали загальними: рентген (апарат), френч (одяг), меценат, донжуан. 2. Назви народів, племен, назви людей за національною ознакою та місцем проживання: киянин, українці, африканці. 3. Родові назви міфологічних істот: ангел, муза; назви порід тварин: бульдог, пінчер, вівчарка; назви груп тварин, хоча вони походять від індивідуальних кличок: лиски, каштанки. |
Прикметники, утворені від індивідуальних назв
| З великої літери | З малої літери |
| Пишуться: 1. Присвійні прикметники, утворені від власних назв осіб, кличок тварин за допомогою суфіксів –ів /-їв, -ин /-їн: Грінченків словник, Маріїн зошит. 2. Присвійні прикметники, утворені від іменників – власних назв і входять до складу назв, що мають значення “імені когось ”, “пам′яті когось”: Шевченківська премія, Франківська кімната. | Пишуться: 1. Присвійні прикметники, утворені від власних особових імен за допомогою суфіксів -івськ-/ -ївськ, -евськ-/ -євськ, -инськ- / -інськ-/ -їнськ-: франківські кларнети, тургенєвські герої. 2. Присвійні прикметники, що входять до складу складних фразеологічних сполук і наукових термінів: гордіїв вузол, прокрустове ложе, базедова хвороба, гайморова порожнина. 3. Прикметники, що означають місце знаходження об’єкта: київські парки, дніпровські кручі. |
Назви держав, адміністративно-територіальні назви
| Правила | Приклади |
| 1. Усі слова пишуться з великої літери у назвах держав та адміністративно-територіальних одиниць. 2. У назвах груп, об′єднань або союзів держав з великої літери пишуться усі слова, крім родових найменувань. 3. Лише перше слово пишеться з великої букви у назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів. | Арабська Республіка Єгипет, Республіка Болгарія, Сполучені Штати Америки Балканські країни, Європейське Економічне Співтовариство, Троїстий союз Волинська область, Краснодарський край, Ненецький автономний округ, Чернігівська область, Сквирський район |
Назви установ, підприємств, організацій, партій, творчих спілок і колективів
| Правила | Приклади |
| 1.У назвах найвищих державних органів кожне слово пишеться з великої літери. 2.Тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у таких назвах: центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь; установ місцевого значення; академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури і відпочинку; підприємств, установ, культурних та освітніх закладів; партій, міжнародних і закордонних центральних професійних та громадських організацій; назви пам’яток архітектури, замків, храмів. | Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України Національний банк України, Міністерство освіти України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Вінницький міськвиконком, Львівський обласний відділ охорони здоров′я, Бородянський відділ освіти Київської області Національна академія наук України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Палац культури “Україна”, Кінотеатр імені О. Довженка, Парк культури імені М. Рильського Книжкова палата, Київський військовий округ, Київський театр оперети. (Але: планово-економічний відділ Київської міськадміністрації) Демократична партія України, Всесвітній конгрес прихильників миру, Федерація незалежних профспілок України Андріївська церква, Печерська лавра, Софіївський собор, Золоті ворота. |
Назви історичних епох і подій, знаменних дат
| Правила | Приклади |
| Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери: у назвах історичних подій, епох, війн, повстань, знаменних дат; у назвах релігійних свят і постів. | Велика Вітчизняна війна, епоха Відродження, Полтавська битва, День незалежності України Великдень, Петра і Павла, Покрова, Різдво, Великий піст |
Назви посад, звань, титулів
| З великої літери | З малої літери |
| Пишуться: Назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор України. | Пишуться: 1. Назви посад, звань, учених ступенів: декан, академік, народний артист України 2. Назви титулів, рангів, чинів: імператор, князь, король 3. Назви найвищих державних посад у закордонних країнах: президент США, прем′єр-міністр Великобританії |
Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам’яток старовини, творів мистецтва
| Правила | Приклади |
| Перше слово і власні імена пишуться з великої літери: у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів; у назвах творів художніх, музичних, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток. Назва береться в лапки. | Конгрес захисту миру, Конституція України, Версальський мир, Акт проголошення незалежності України Поема “Енеїда”, роман “Собор”, пісня “Стоїть гора високая” |
2.8. Правопис слів іншомовного походження
| Правила | Приклади |
| 1. Неподвоєні та подвоєні приголосні - у загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються. Винятки: аннали, бонна, брутто, нетто, тонна, панна, манна, мадонна, ванна, мотто, вілла, пенні, білль, булла, мулла, мірра, дурра. - при збігу однакових приголосних префікса й кореня, подвоєння маємо тоді, коли в мові вживається непрефіксальне слово; - подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових власних назвах та похідних від них. | Маса, каса, акумуляція, новела, комісія Імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм), контрреволюція (революція) Марокко – марокканець Міссурі, Ніцца, Руссо, Оттава |
| 2. И- пишемо у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним. | Інститут, директор, силует, цистерна, фабрика, Сирія, Чикаго |
| 3. І- на початку слова: - після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед буквами на позначення приголосних; - після букв на позначення приголосних перед буквами на позначення голосних та й; - у кінці слова перед я; - у кінці невідмінюваних слів після приголосних. | Ієрогліф, інерція, бібліотека але відповідно до вимови: вимпел, спирт, гиря, кинджал, християнин, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан Клієнт, радіус Аудиторія, теорія Мерсі, колібрі, таксі |
| 4. У- пишемо після ж, ш та ф у словах французького походження. | Парфуми, журі, брошура, Жуль Верн |
| 5. Є – пишеться на початку слів та після апострофа, е, і, й, ь. | Європа, Єгипет п’єдестал, конвеєр, абітурієнт, Готьє |
2.9. Правопис складних іменників
| Правила | Приклад |
| Разом пишуться: Складні іменники, утворені поєднанням за допомогою сполучного звука двох або кількох основ 1) іменникового та дієслівного походження; 2) прикметникової та іменникової; 3) двох іменникових основ (але людино-день); 4) іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження; 5) дієслова в наказовій формі та іменника; 6) кількісного числівника у формі родового відмінка та іменника; 7) іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-; 8) іменники, утворені з трьох і більше основ; 9) складноскорочені слова та з першою частиною: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, газо-, гідро-, мікро-, макро-, мото-, радіо- соціо-, супер-, теле-, фото-. Через дефіс: 1. Іменники, що означають протилежні за змістом поняття: - в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом; - означають спеціальність, державні посади, військові, наукові звання; - складні одиниці виміру. 2. Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, обер- та з пів- перед власною назвою. 3. Іншомовні назви проміжних сторін світу. 4. Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова. 5. Перша частина складного слова, коли далі йде слово з такою ж другою частиною. | лісосплав, тепловоз чорнозем, білоус лісостеп, трудодень радіокомітет, велотрек горицвіт, перекотиполе стоп’ятдесятиріччя, двадцятитонка півогірка, пів’яблука, напівавтомат світловодолікування, автомотогурток Промінвестбанк, міськрада, фототелеграф, радіологічний найм-здавання, купівля-продаж блок-система, дизель-мотор, крекінг-процес бухгалтер-економіст, прем’єр-міністр, генерал-лейтенант кіловат-година, тонно-кілометр, людино-день віце-президент, екс-чемпіон, міні-футбол пів-Європи, пів-Києва норд-вест б-ка (бібліотека), вид-во (видавництво), ін-т (інститут) радіо- й телеапаратура, тепло- й гідроелектростанції |
2.10. Правопис закінчень іменників чоловічого роду ІІ відміни у родовому відмінку однини
| -а і -я | -у і -ю |
| 1. Назви осіб, власні імена та прізвища: студента, Андрія, Франка. 2. Назви предметів: портфеля, стола, гвинта. 3. Назви населених пунктів: Воронежа, Житомира, Лондона 4. Географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності –ов, -ев(єв), -ин, -їн: Дністра, Дінця, Псла, Тетієва, Києва, Чигирина 5. Назви мір довжини, ваги, часу: грама, місяця, процента 6. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, сегмента 7. Українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, чисельника | 1. Назви речовин маси, матеріалу: льоду, кисню (але хліба) 2. Назва речовини. Збірні поняття: капіталу, кодексу, тексту 3. Назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в родовому відмінку закінчення –у: Кривого Рогу, Красного Лиману 4. Назва річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей (крім зазначених на –а, -я): Амуру, Єнісею, Рейну, Кавказу 5. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, метрополітену, поверху 6. Назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету 7. Більшість слів із значенням місця і простору: абзацу, майдану, краю 8. Явища природи: землетрусу, вітру, туману. 9. Назви почуттів: болю, гніву, страху 10. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ, суспільного життя, загальних та абстрактних понять: винятку, ідеалу, експорту, інтересу, принципу 11. Терміни іншомовного походження, що означають хімічні або фізичні процеси, частину площі і т. ін.: аналізу, імпульсу, синтезу 12. Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водопроводу, живопису, родоводу 13. Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): випадку, прибутку, успіху |
2.11. Правопис закінчень іменників, власних і загальних імен у кличній формі та звертаннях
| Правило | Приклад |
| І. Іменники чоловічого й жіночого роду І та ІІ відміни мають в однині кличну форму 1. іменники чол. роду ІІ відміни в кличній формі закінчуються на –у, -ю, -е; - іменники твердої групи з суфіксом –ик, -ок, -к(о) та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж) мають закінчення –у; - іменники м’якої групи мають закінчення –ю; - безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м’якої групи з суфіксом –ець, а також окремі іменники мішаної групи (це власні назви з основою на ж, ч, ш, дж,і загальні з основою на р, ж) мають закінчення –е. 2.іменники чол. та жін. роду I відміни та зрідка іменники жін. роду III відміни в кличній формі закінчуються на –о, -е, -є, -ю, - іменники I відміни твердої групи мають закінчення –о; - іменники I відміни м’якої і мішаної груп, а також іменники III відміни мають закінчення –е, -є; - іменники I відміни м’якої групи, що означають жіночі та чоловічі пестливі імена, або загальні назви, мають закінчення -ю. IIЗвертання - у звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та по батькові) обидва слова мають закінчення кличної форми; - у звертаннях, що складаються з двох загальних назв в однині кличну форму має тільки перше слово, але іноді в таких звертаннях кличну форму можуть мати й обидва слова; - у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, кличну форму має лише загальна назва. Прізвище виступає тут у формі називного відмінка; - у звертаннях, що складаються із загальної назви і власного імені, кличну форму має загальне слово, а власне ім’я може мати і кличну форму і форму називного відмінка. | батьку, сину, товаришу лікарю, Юрію; друже, Вікторе, менеджере; Людмило, Миколо, сестро, мамо; земле, воле, Маріє; матусю, Лесю, дідусю; Романе Миколайовичу, Маріє Семенівно; пане директор або пане директоре; пане Шевчук, пані Шевчук; брате Іван – брате Іване, сестро Ірино – сестро Ірина |
2.12. Правопис складних прикметників
| Разом пишуться | Через дефіс пишуться |
| 1. Прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: радіофізичний, лісостеповий. 2. Прикметники, утворені від сполучення слів, залежних одне від одного (підрядний зв’язок між словами). а) від сполучення прикметника з іменником: народнопісенний, сільськогосподарський: б) від сполучення числівника з іменником: шістнадцятиповерховий, п’ятирічний: в) від сполучення дієслова з іменником: деревообробний, машинобудівний: г) від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: вищезазначений, важкохворий але: суспільно корисний, чітко окреслений, послідовно миролюбний 3. Прикметники – терміни: складносурядний, новогрецький, дрібнокаліберний | 1. Прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: віце-президентський, екс-чемпіонський 2. Прикметники, утворені з двох основ, що називають не підпорядковані одне одному поняття (між ними можна вставити сполучник і): навчально-виховний, кредитно-фінансовий 3. Прикметники, що називають поєднання двох кольорів чи смакових відчуттів: жовто-зелений, кисло-солодкий але: жовтогарячий 4. Прикметники, першою частиною яких є слова військово-, воєнно- або перша частина закінчується на –ико, -іко воєнно-стратегічний, історико-культурний, але: військовополонений, військовозобов’язаний 5. Прикметники, утворені повторенням того самого слова: великий-превеликий 6. Прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний. 7. Назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний |
2.13. Відмінювання числівників
1. Кількісні числівники відмінюються так:
Н. п’ять вісім
Р. п’яти, п’ятьох восьми, вісьмох
Д. п’яти, п’ятьом восьми, вісьмом
З. п’ять або п’ятьох вісім або вісьмох
О. п’ятьма, п’ятьома вісьма, вісьмома
М. …. п’яти, п’ятьох ….восьми, вісьмох
2. Як п’ять відмінюються числівники дев’ять – дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.
3. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:
Н. п’ятдесят
Р. п’ятдесяти, п’ятдесятьох
Д. п’ятдесяти, п’ятдесятьом
З. п’ятдесят, п’ятдесятьох
О. п’ятдесятьма, п’ятдесятьома
М. … п’ятдесяти, …п’ятдесятьох
4. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються так:
Н. двісті п’ятсот
Р. двохсот п’ятисот
Д. двомстам п’ятистам
З. двісті п’ятсот
О. двомастами п’ятьмастами, п’ятьомастами
М. …двохстах … п’ятистах
5. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: шестисот п’ятдесяти дев’яти (гривень).
6. Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках (крім називного і знахідного) мають закінчення –а.
Збірні числівники двоє, обоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: два, три, чотири.
ІІ. Порядкові числівники
1. Числівники, що мають закінчення –ий, відмінюються як прикметники твердої групи, -ій – як прикметники м’якої групи.
Н. трьохтисячний
Р. трьохтисячного
Д. трьохтисячному
З. Н. або Р.
О. трьохтисячним
М. … трьохтисячному
2. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина:
Н. вісімдесят восьмий
Р. вісімдесят восьмого
Д. вісімдесят восьмому
З. Н. або Р.
О. вісімдесят восьмим
М. … вісімдесят восьмому
ІІІ. Дробові числівники
1. Відмінюються як звичайні числівники: двом третім, трьома п’ятими.
2. Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні числівники.
3. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
2.14. Правопис прислівників
| Правило | Приклад |
| Разом пишуться: 1. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником. 2. Сполученням прийменника з іменником. 3. Сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником. 4. Сполученням прийменника з числівником. 5. Сполученням прийменника з займенником. 6. Сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови. 7. Утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього). 8. Утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: | Дотепер, віднині, занадто, якнайкраще Безвісти, вночі, зсередини, наяву Віддавна, востаннє, звисока, сповна, зліва Вдвоє, вчетверо, надвоє, утрьох Внічию, втім, навіщо, передусім Впродовж, навмисне, навздогін, позаторік Ліворуч, насамперед, привселюдно, тимчасово Абикуди, аніскільки, щоденно, деколи але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що |
| Окремо пишуться: 1. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник). 2. Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (іноді числівника) та одного або двох прийменників. 3. Словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджувального прийменника (числівника, займенника) й іменника. 4. Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником. Через дефіс: 1. Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення –ому, -(к)и. 2. Утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників. 3. Неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то. 4. Утворені з двох прислівників. 5. Утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними. | Без відома,без жалю,без кінця-краю, до речі, за рахунок, на вибір, на славу, по правді, у стократ, як слід, по совісті День у день, з дня на день, один в один, рік у рік Другого дня, таким чином, тим часом По двоє, по четверо По-батьківськи, по-братньому, по-людськи, по-нашому, по-латині По-перше, по-друге, по-третє Аби-то, будь-де, казна-коли, коли-небудь, хтозна-як Вряди-годи, десь-інде, десь-інколи Будь-що-будь, віч-на-віч, де-не-де, пліч-о-пліч, як-не-як |
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Ділова українська мова
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ БІЗНЕС КОЛЕДЖ... В Л Красюк...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Вживання апострофа
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.028 сек.
Новости и инфо для студентов