Правопис часток

Правило	Приклад
Разом пишуться: 1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, у складі будь-якої частини мови. 2. Частки би(б), же(ж), то, що в складі сполучників.	Анітрохи, чимало, деколи, щодня   Якби, нібито, немовбито, щодо
Окремо пишуться: 1. Частки, якщо вони виконують підсилювально-видільну, або формотворчу функцію (творять форми наказового і умовного способів). 2. Частки у складі сполучних слів. 3. Частка то в експресивних сполученнях.	Прийшов же, прийшов би, нехай почує, спочив би     Хіба що, дарма що, тільки що, що ж до Що то за, що то, чи то
Через дефіс пишуться: 1. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова. 2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, які виступають префіксами або суфіксами у складі займенників і прислівників.	Пиши-бо, неси-но, якось-то, як-от, дістав-таки Будь-хто, хтозна-що, бозна-як

2.16. Правопис частки не з різними частинами мови

 

 

Правила

Приклад

Разом пишеться: 1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, якщо вони без частки, яка стала префіксом, не вживаються. 2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, коли утворюють нові слова, які можна замінити близькими словами (синонімами), або коли слова з часткою не утворюють єдине поняття. 3. У складі префікса недо- , що надає значення неповноти якості чи дії в іменниках, прикметниках, дієсловах (дієприкметниках, дієприслівниках), прислівниках. 4. З дієприкметниками, якщо дієприкметник є означенням і не має при собі пояснювальних слів.   Окремо пишеться: 1. З іменниками, прикметниками і прислівниками, коли наявне протиставлення. 2. З дієсловами (дієприслівниками), числівниками, прийменниками, сполучниками, деякими прислівниками і з більшістю займенників. 3. З дієприкметниками, коли є протиставлення чи залежні від них слова. 4. Коли дієприкметник з часткою не виступає присудком.

Негода, негайний, ненавидіти, незабаром     Недовіра (підозра), негарно (погано), нешвидкий (повільний)   Недогляд, недоважувати, недоладно, недочуваючи, недорід   Недозволені ігри, незагартований організм     Не воля, а рабство; не голосно, а тихо   Не подолати, не виконавши, не десять, не тут, не тебе     Ще не розв’язані проблеми, не сказане, а написане привітання Проблеми не розв’язані

2.17. Засоби милозвучності слова

Правила

Приклади

Для усунення збігів голосних і приголосних українська мова має спеціальні фонетичні засоби. 1. Чергування у/в, і/й а) прийменник (префікс) у вживається: - між буквами на позначення приголосних; - на початку речення перед буквами на позначення приголосних; - перед в, ф, льв, св, тв, хв і под.; - після паузи (на письмі після розділових знаків). б) прийменник в уживається: - між приголосними на позначення голосних; - на початку речення перед буквами на позначення голосних; - після букв на позначення голосних перед буквами на позначення приголосних, крім в, ф, льв, св, хв, тв і под.; - не чергуються у словах, що вживаються тільки з у чи в. в) сполучник і вживається: - після букв на позначення приголосних або після розділових знаків перед буквами на позначення приголосних; - на початку речення. г) сполучник й вживається: - між буквами на позначення голосних; - після букв на позначення голосних перед буквами на позначення приголосних; - не чергуються при зіставленні понять; - перед словами, що починаються з є, ї, й, ю, я.

день у день; підняв угору Учора відбулася нарада з питань приватизації   Є багато спільного у творчості цих поетів Головне – установити вчасно нове обладнання   вчитися в університеті   в інституті проходить конференція   познайомили в дитинстві     угода, уривок, влада     дощ іде; степ і море     І хліб зійшов….   Море й степ; дощ не йде Простять мені і помилки й вагання (Є. Плужник) Небо і земля, війна і мир, древня Греція і Єгипет

2.18. Написання в лапках і без лапок

Правила

Приклади

У лапки беруться: 1. Цитати 2. Слова, що їх не вважають за свої або що наводяться з відтінком зневаги, іронії, а також незвичні, застарілі слова. 3. Індивідуальні назви організацій, підприємств, наукових праць, журналів, газет, літературних творів тощо.   Без лапок пишуться: 1. Власні назви неумовного характеру 2. Власні складноскорочені назви 3. Назви телеграфних агентств   4. Назви шахт, марок машин, літаків і т. ін., позначені номером або складені з абревіатури та номера. 5. Назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними 6. Назви рослин, квітів, плодів   7. Назви книжок у бібліографічних списках

Завод “Арсенал”, банк “Аваль”, станція метро “Либідська”     Черкаська трикотажна фабрика Промінвестбанк, Київенерго Українське інформаційне агентство, агентство Франс Пресс Шахта 1/1-біс, ВАЗ 2109     Форд, макінтош   антонівна (але у спеціальній літературі Антонівка), конвалія Мушкетик Ю. – На брата брат. – К.: Спалах ЛТД, 1997.

Пунктуація

Пунктуація (від лат. punctum – крапка) – це система правил, які регулюють вживання розділових знаків у письмовому тексті, а також самі розділові знаки.

До найуживаніших розділових знаків належать: крапка, знак питання, знак оклику, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, дужки, лапки і три крапки.

Розділові знаки використовуються для позначення в писемному мовленні (в реченні і тексті) меж смислових відрізків.

Розділові знаки поділяються на:

1) видільні, які служать для виділення синтаксичної конструкції, позначення її меж у складі іншого синтаксичного цілого, - це лапки, дужки, дві коми, два тире, які виступають як єдиний парний знак;

2) відокремлювальні, які служать для розмежування синтаксичних одиниць (однорідних членів речення, предикативних частин складного речення та ін.). Вони вказують також на тип речення за емоційно-функціональною ознакою; крапка, три крапки, знак питання, знак оклику в кінці речення, кома, крапка з комою, двокрапка, тире в середині речення.

Постановка тих чи інших розділових знаків мотивується синтаксичними, смисловими та інтонаційними ознаками, але визначальним є синтаксичне членування писемної мови.

Вживання розділових знаків регулюється пунктуаційними правилами, які вказують на умови вибору розділового знаку.

 

2.19. Тире між підметом і присудком

В іменному складеному присудку дієслівна зв’язка є (теперішній час від дієслова бути) дуже часто випускається. Її відсутність у вимові позначається паузою, а на письмі – тире.

 

 

Тире ставиться

Тире не ставиться

Між підметом і присудком, якщо: 1) підмет і присудок виражені іменником або кількісним числівником у формі називного відмінка: Праця людини – окраса і слава, праця людини безсмертя (Сим.). П’ять на п’ять – двадцять п’ять; 2) обидва головні члени виражені неозначеною формою дієслова або один із них – іменник у називному відмінку: Боятися смерті – на світі не жити (Н. тв.). Найгірша помилка – вважати неминуче за доцільне (Під.); 3) перед присудком, вираженим іменником чи неозначеною формою дієслова, вживаються вказівні частки це, то, ось, значить: Україна – то народ, а народи не вмирають, а живуть із рода в род (Мова).

Між підметом і присудком, якщо: 1) підмет або присудок виражається займенником, прикметником або порядковим числівником: Я атеїст, що знає тільки Бога (Кул.);   2) присудок має порівняльне значення і до його складу входять часткияк, ніби, мов, неначе: Хоч дівка як сова, аби з другого села (Н. тв.);     3) перед присудком стоїть заперечна частка не: Ні! Ні! Прийде не казарма, не цементовий коридор (Рильський).

 

Примітка. Для інтонаційного та стилістичного виділення присудка перед ним у всіх названих випадках може ставитися тире: Люди – прекрасні. Земля – мов казка, кращого сонця ніде нема (Сим.).

 

 

2.20. Однорідні члени речення

Однорідниминазиваються члени речення, які відносяться до одного й того самого слова і виконують однакову синтаксичну функцію: Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Довж.)

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. При однорідних членах речення можуть бути узагальнюючі слова.

 

 

Однорідні й неоднорідні означення

Кілька означень, виражених прикметниками або дієприкметниками, можуть бути однорідними й неоднорідними.

Однорідні означення

Неоднорідні означення

1. Характеризують предмет з одного боку (за кольором, розміром, матеріалом тощо): Глибока, тиха, нерозважлива туга вникає в серце, каменем лягає (Укр.). 2. Виступають художніми означеннями (епітетами): Здалека лунало срібне, палке, тужливе щебетання соловейка (Укр.).   3. Стоять після означуваного слова: День був погожий, сонячний (Н.-Лев.).   4. Друге і наступне означення конкретизують, уточнюють попереднє: Василько мав сьогодні святковий, урочистий вигляд (Збан.).

1. Характеризують предмет з різних боків: На пагорбі стоїть струнка білокора береза (Майс.).   2. Одне з означень утворює з означуваним словом словосполучення, а друге відноситься до цього словосполучення як до єдиної складної назви: Купили зручний письмовий стіл.   3. Не можуть бути з’єднані сполучником і: Під ногами стелиться зелений трав’яний килим (Н.-Лев.).

 

Примітка. Між однорідними означеннями ставиться кома, між неоднорідними означеннями – не ставиться.

2.21. Розділові знаки при однорідних членах речення

Кома ставиться

Кома не ставиться

Між однорідними членами: 1) з’єднуваними лише інтонацією (без сполучників): Цвіте малина, смородина, тютюн , квасоля (Довж.); 2) з’єднуваними протиставними сполучниками (а, проте, але, зате, однак): Ніч була темна, але тиха (Н.-Лев.);   3) з’єднуваними повторюваними сполучниками: Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, небезпечне оружжя – жіноча краса (Фр.); 4) між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою (Мирн.); 5) Перед другою частиною парного сполучникаяк…так, не тільки…а й, хоч…але(та), не так…як,що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.).

При однорідних членах: 1) перед одиничними єднальними і розділовими сполучниками: Всі блага і радощі життя створюються працею (Сух.); 2) перед першим повторюваним сполучником, коли з нього починається перелік: Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий…(Сос.); 3) перед повторюваними єднальними сполучниками, що з’єднують однорідні члени попарно: Москва і Київ, Мінськ і Одеса, Брест і Керч – міста-герої; 4) якщо вони утворюють суцільний вираз: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера.

 

Тире ставиться	Крапка з комою ставиться
1) якщо однорідні члени речення не з’єднані сполучниками, різко протисталяються: Ми засіваємо житейське море і не на день минулий – на віки (Олійн.). 2) Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну подій, уточнення, наслідок, пояснення: Викотився з-за гаю місяць – став оглядати околицю (Мирн.).	1) якщо однорідні члени поширені, коли в їх складі є свої розділові знаки: Біга Катря боса лісом, біга та голосить; то проклина свого Йвана, то плаче, то просить (Шевч.).

 

 

2.22. Розділові знаки в реченні з узагальнюючими словами при однорідних членах речення

При однорідних членах речення можуть уживатися узагальнюючі слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.

Виражаються узагальнюючі слова означальними або заперечними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо) прислівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками.

Вживання двокрапки і тире залежить від позиції узагальнюючого слова стосовно однорідних членів речення.

 

Двокрапка ставиться	Тире ставиться
1) Після узагальнюючого слова перед однорідними членами: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб і сіль, і краплину щастя (Мал.). 2) Після слів як – от, а саме, наприклад,що стоять після узагальнюючого слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор.	Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення: На річці, в лісі, на полі – всюди німа тиша (Тич.).
Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнююче слово, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках – панувала тиша (Н.-Лев.).

 

 

2.23. Розділові знаки при відокремлених членах речення

Відокремлення –це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх смислової значущості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини висловлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнюючі.

Загальними умовами відокремлення є: 1) видільна інтонація; 2) порядок слів;
3) ступінь поширення; 4) смислове навантаження; 5) характер означуваного слова.

1. Відокремлені означення

Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені означення.

 

Відокремлюються

Не відокремлюються

1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки (Сос.). 2.Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг,блискучийталегкий, здається, падає на серце прямо…(Рильск.). 3.Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до особового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов’їну пісню за моїм вікном (Сос.). 4.Поширені й непоширені означення, що стоять перед означуваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). 5.Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків (Карп.). 6.Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсутнього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду,чужий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос.). 7.Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід’ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектамитабульварами(З газ.).

1.Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Я прийшовутомлений, розбитий, мовчазний і ніби неживий не молить, не плакать, не просити, я сказав лиш тихо: обігрій (Рильск.). 2.Означення, що стосується означальних, вказівних, присвійних та неознечених займенників: Усі подаровані авторомкниги зберігаються у бібліотеці. 3.Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоять перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмитіжуравлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (Мал.).

 

Примітка.Відокремлені означення, як правило, виділяються комами. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомогою тире: З моря здіймалась хмара – чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо(З газ.).

2. Відокремлені прикладки

Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

 

Відокремлюються

Не відокремлюються

1.Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснювального іменника: Коли слова для тебе – грище, звукосполучення нове, - тебе народ,суддя найвищий,марнописателем назве (Рильськ.). 2.Поширена прикладка, що стоїть перед пояснювальним іменником і має обставинне значення: Син бідного сільського титаря, Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту красу української пісні (О. Дей). 3.Поширена і непоширена прикладка, яка стосується особового займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова: А він,орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (В. Шевчук). 4.Поширена й непоширена прикладка, виражена загальним іменником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим,залізничник, теж після війни жив у Черкасах (З газ.). 5.Прикладка, яка приєднується за допомогою слівродом, на ім’я, на ймення, так званий, тобто, або:Козак Бобренко, на ім’я Григорій,єдиний син достойної вдови (Кост.). 6.Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер,розумівся на військовій справі (П. Панч).

1.Прикладка, яка стоїть перед пояснювальним іменником і має тільки означальне значення: Студентка сільськогосподарського інституту Надія добре уявляла своє майбутнє (З газ.). 2.Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає “в ролі кого або чого виступає предмет”: Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер(Довж.).

Примітка.Поширені приклади, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва(Нуд.).

3. Відокремлені обставини

Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

Відокремлюються

Не відокремлюються

1.Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи зір заспокійливим синім простором(Гонч.). 2.Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть, співаючи, з ланів (Укр.). 3.Обставини допусту, виражені іменником з прийменником незважаючи на: Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.). 4.Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч, наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв’язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора):Всупереч зовнішнійлегковажності,Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.). 5.Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), виражені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню обставину: На самій горі, понад шляхом,маячив білий стовп (Гонч.).

1.Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не покладаючи рук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг. Сидіти склавши руки. 2.Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й маючи результати досліджень. 3.Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає спосіб дії: Художник працював сидячи… (Гонч.). 4.Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли струнко й не зводячи з командира очей. 5.Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Українська народна творчість – це світ, поринувши в який стаєш духовно багатшим (З підр.).

4. Відокремлені додатки, підмети, присудки

Відокремлюються

Приклади

1.Додатки, якщо вони вживаються із словами крім, окрім, замість, включаючи, навіть, особливоі мають значення включення, виключення або заміщення. 2.Додатки, коли вони виступають у ролі уточнюючого члена речення, при них можуть стояти слова тобто, цебто, а саме. 3.Додатки з приєднувальним значенням, при яких вживаються слова в тому числі, наприклад, при чому. 4.Підмети з уточнюючим або приєднувальним значенням, при яких вживаються слова особливо, навіть, зокрема, тобто. 5.Присудки з уточнювальним значенням.

Микола, замість панського лану, вийшов на поле (Н.-Лев.). Я бажаю поетові дальшого росту,тобто поширення і поглиблення тематики, нових досягнень у формі (Рильськ.). Студенти I курсу склали успішно екзамени з усіх предметів,в тому числі з математики. На Поліссі трапляються “вижари”,тобто болота,які ніколи не замерзають (З газ.). Раніше, бувало, не знає парубок дівчину, то зараз же скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Тют.).

2.24. Розділові знаки при звертанні

 

Звертання – це слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до яких звертаються. Виражається найчастіше іменником у кличному відмінку або іменником чи іншою частиною мови у формі називного відмінка: Червона калина, чого в лузі стоїш? Чи засухи боїшся, чи ягід жалкуєш? (Н. п.)

Звертання може бути непоширеним (без залежних слів) і поширеним (з пояснювальними словами). Вживається звертання на початку, в середині або в кінці речення.

 

Кома ставиться	Знак оклику ставиться
1) Після звертання (поширеного і непоширеного), якщо воно стоїть на початку речення: Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова… (Сим.). 2) З обох боків звертання, якщо воно стоїть в середині речення: Ах вернися, молодосте, раз до мене в гості! (Вороб.). 3) Перед звертанням, якщо воно стоїть у кінці речення: В світ широкий навпростець ти веди мене, Надіє! (Мас.). 4) Між однорідними звертаннями: Україно моя мила, краю пам’ятливий, там любив я дівчиночку, там я був щасливий (Н. п.).	Після звертання, що стоїть на початку речення і вимовляється з окличною інтонацією. Після знака оклику наступне слово пишеться з великої літери: Україно! Україно! Оце твої діти, твої квіти молодії, чорнилом политі (Шевч.).
Якщо перед звертаннями стоять вигуки ой, о,то вони від звертання комами не відділяються: О краю мій, найкращий між краями! (Граб.).

 

2.25. Розділові знаки в складносурядних реченнях

 

Складносурядним називається таке складне речення, в якому дві і більше граматичні основи є рівноправними і поєднуються в одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками: Над ставом місяць тихо став, і ліс задумався на чатах. (Лев.-Хол.)

 

Кома ставиться	Кома не ставиться
Між частинами складносурядного речення, з’єднаними єднальними (і, й, та, теж, також) протиставними (а, але, проте, зате, однак), розділовими (або, то, чи, хоч) сполучниками: Все спить, однак я не сплю (Рильск.). Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Укр.).	1) Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками і (й), та : Десь гори зелені та море патлате (Осьм.). Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гал.). 2) Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільне підрядне речення: Коли він торкався смичком до струн, все на світі зникало і залишалася тільки музика (Соб.). 3) Якщо обидві частини складносурядного речення однотипні (називні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення): Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.)
Тире ставиться	Крапка з комою ставиться
Якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи несподівану зміну подій або різко протиставляються: Де не візьмись вітрець – і задзвеніли раптом, заграли очерета сопілками (В. Шевчук).	Якщо частини складносурядного речення дуже поширені або мають уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність: На широкому острові між Старим і Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи та верб, розкидані кущі верболозу; а між зелом блищать проти сонця узенькі течії (Н.-Лев.).

 

2.26. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях

Складнопідряднимиреченнями називаються такі сполучникові речення, синтаксично нерівноправні частини (головна і підрядна) яких поєднуються за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (Цюпа).

 

Кома ставиться	Кома не ставиться
1. На межі головної і підрядної частини: а) підрядна частина відділяється від головної незалежно від її позиції в реченні (на початку, всередині, в кінці): Як хочеш від людей шанобу , любов і гнів бери у путь (Рил.). б) неповні підрядні порівняльні речення, що приєднуються до головного сполучниками як, які, мов, немов, ніби, відділяються від нього: Жили ми з тобою, як голубів пара, тепер розійшлися, як чорная хмара (Н. п.). 2. Якщо підрядна частина поєднується з головною складеними сполучниками тому що, в міру того як, через те що, завдяки тому щотаін., то кома ставиться або перед усім сполучником, або всередині його: Бузок розпустився, так що закрив вікно. Бузок розпустився так, що закрив вікно. 3. Якщо в складнопідрядному реченні знаходяться поруч два підрядні сполучники або сполучник сурядності й підрядності, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли вони стосуються різних підрядних частин речення: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Малишко).	1. У складнопідрядному реченні між однорідними підрядними реченнями, якщо вони з’єднані неповторюваним сурядним сполучником: Всім відомо, куди він звик ходити і де він лиха набирався (Гл.). 2. Якщо підрядна частина речення виражена одним відносним словом або словосполученням, то вона від головної не відділяється: Не можу знати хто. 3. Якщо після головної частини перед сполучним словом або словосполучником є частка не чи повторюваний сполучник сурядності, тоді підрядна частина не відділяється комою від головної : Мене завжди цікавило не що він пише, а як він це робить.
Тире ставиться	Крапка з комою ставиться
Між головною і підрядною частиною для інтонаційного та смислового виділення, протиставлення підрядної частини: Хто спить, хто не спить – покорись темній силі (Укр.).	Між поширеними підрядними реченнями, не з’єднаними між собою сурядними сполучниками: Я любив їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха (Н.-Лев.).

2.27. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

 

Безсполучникові складні речення – це такі речення, дві і більше частин яких поєднуються за змістом та інтонацією (без допомоги сполучників чи сполучних слів).

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

 

Кома ставиться	Крапка з комою ставиться
Між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Пахуче й густо поростають ночі, Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (Приходько).	Між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Шевченко).

 

Двокрапка ставиться

Тире ставиться

У безсполучниковому реченні: а) якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст першої частини: У всякого своя доля І свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... (Шевченко); б) якщо друга частина вказує на причину дії першої частини (між частинами можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, моя мила: Твоя мова – співучий струмок (Тичина).

У безсполучниковому реченні: а) якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється: На годину спізнишся – за рік не доженеш (Н. тв.); б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Шевченко); в) якщо в першій частині вказується на час або умову, при якій відбувається дія в другій частині: У товаристві лад – усяк тому радіє (Глібов); г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що йде мова в першій частині: Грім гримить – земля тремтить (Мирний); д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно – заспівали скрипки (Тичина).

2.28. Розділові знаки в реченнях з прямою мовою

 

Прямою мовоюназивається точно, без змін передане чуже мовлення. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому належить пряма мова і в який спосіб вона була висловлена.

Пряма мова може передаватися на письмі способами: в один рядок і так, що репліка кожної особи починається з нового рядка.

Правила

Приклади

1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і перше слово пишеться з великої літери. Знак питання, знак оклику або три крапки ставляться перед другими лапками, а крапка – після них: А: “П (?)”. 2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире, а слова автора пишуться з малої літери: “П” (?), - а. 3. Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, то лапки ставляться на початку і в кінці прямої мови. Інші розділові знаки ставляться так: а) якщо на місці розриву прямої мови не повинно стояти жодного розділового знака або повинна стояти кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, то слова автора виділяються з обох боків комою й тире, а після них перше слово пишеться з малої літери: “П, - а, - п”; б) якщо на місці розриву повинна стояти крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них крапка й тире; друга частина прямої мови пишеться з великої літери: “П, -а. –П”;   в) якщо на місці розриву повинен стояти знак питання, знак оклику або три крапки, то ці знаки зберігаються, а після них ставиться тире, після слів автора ставиться крапка й тире, а друга частина прямої мови починається з великої літери: П (!?)..) –а. –П”;   г) якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга – другої стоїть після слів автора , то перед другою частиною прямої мови ставиться двокрапка і тире, а перше слово пишеться з великої літери: “П, -а: -П”.

Дивуюсь, радію, у серця питаю: “Скажи, віще сер-це, чи скоро світ буде ?” (Кул.).   “Піду ж я в сад та згадаю своє дівування, своє залицяння”, - думала Марина (Коц.).   “Іди, доню, - каже мати, – не вік дівувати” (Шевч.).   “А мені це подобається, - знизувала плечима Галина. - А ти нічого не розумієш, мала ще.?! (Коп.). “Ет, хіба з вами серйозно поговориш? – гніваються уста, очі й брови доньки. - Відпочити вам треба, відпочити хоч кілька днів” (Ст.). “Ще б ми стільки прочитали, як ти, - докинула Василина і пояснила подрузі: - Взимку цілі ночі просиджує над книжками” (Гонч.).

 

2.29. Розділові знаки при цитатах

Цитата – це дослівний уривок з якогось тексту, твору або дослівно наведені чиїсь слова, що використовуються як авторитетне підтвердження чи заперечення власних суджень.

Цитата, як пряма мова, на письмі виділяється лапками.

 

Правила

Приклади

Цитати виділяються лапками: - якщо цитата супроводжується словами автора;   - коли авторська мова починається словами так указує (говорить), ось що сказав, ось як описує і под., після лапок ставиться тільки тире;   - якщо цитата є частиною авторських слів, перше слово пишеться з маленької літери;     - якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск слів позначається трьома крапками; якщо пропуск є на початку речення і цитата знаходиться перед словами автора, то вона починається з великої літери;   - якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде безпосередньо за нею, то вона береться в дужки, а крапка ставиться після дужок;   - якщо вкзівка на автора або на джерело цитати стоїть нижче, після цитати ставиться крапка;   - дослівні вирази, які вставлені в текст як члени речення, виділяються лише лапками;   - якщо перед дослівним виразом є слова вислів, фраза, речення й под., ставиться двокрапка;     - Епіграфи пишуться без лапок, а вказівка на автора не береться в дужки.

“Ми просто йшли; у нас зерна неправди за собою”, - говорив Шевченко про себе і свою долю   “Він був сином мужика і став володарем у царстві духа” – так визначив велич Шевченка І. Франко     Л. Толстой говорив, що він дуже любить “народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку”   “Він – поет цілком народний…” – писав про Шевченка М. Добролюбов   “Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова” (В. Сухомлинський)     “Українські простори – столиця ліричної поезії” А. Міцкевич   Гребінчине “ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь” треба раз у раз пам’ятати, розуміючи під домівкою і рідний край, і рідну мову…(М. Рильський)   Дуже вчасно згадати вислів Г. Сковороди: “Розум завжди любить до чогось братися і, коли він не матиме доброго, тобі “звертається до поганого”   Як жити, зачепившись на мілкому, То краще потонуть на глибині. Л. Костенко

Розділ ІІІ. Вправи і завдання для практичних, самостійних і контрольних занять з усіх розділів курсу в 15 варіантах

3.1. Правопис префіксів

 

Завдання. Вставити відповідні літери (з, с, е, и, і)

Варіант 1. Бе…господарський, пр…зирство, пр…свята, бе…печний, пр…рогатива,

Пр…освященство, …хибити, бе…відповідальний, пр…хід, пр…старілий, …фотографувати, ро…в’язати, бе…надійний, пр…вентивний, пр…звисько, пр…пишний, ро…сада, …шити, ро…смішити, ро…кішний, …дати, бе…перервний, пр…тяжкий, пр…вселюдний, …берегти, …кінчити, …жувати, …чорніти, ро…рісся.

 

Варіант 2. …кінчити, …жувати, …писати, …сунути, …чистити, ро…доріжжя, пр…амбула, пр…зидент, пр…нцип, пр…бережний, пр…великий, бе…принциповий, ро…сипаний, бе…предметний, бе…повітряний, пр…морський, пр…дтеча, пр…красно, ро…формувати, бе…силля, пр…святити, пр…гноблений, пр…стиж, пр…зер, …полоти, …хвалити, …чесати, …користатись, …творений, …кришити.

 

Варіант 3. Пр…людія, пр…тензія, …фабрикувати, пр…тендент, пр…подобний, …хопити, пр…бути, пр…морозити, пр…красний, бе…перервний, ро…тлумачити, пр…мус, без…духовний, пр…бережний, пр…міський, …кувати, пр…великий, ро…голосити, во…величити, бе…карний, …кропити, …кидати, …топтати, …садити, …сунути, …палити, …чиняти, пр…мудрий, …хитрити, …кроїти.

 

Варіант 4. Бе…ламповий, ро…жарений, пр…лад, пр…точування, пр…оритет, пр…стиж, пр…горілий, бе…перечний, ро…пач, …цементувати, пр…берегти, пр…дставити, пр…буток, пр…дставник, бе…країй, чере…плічник, пр…вабливий, ро…тягнути, ро…чин, …густок, пр…мірник, пр…рвистий.

 

Варіант 5. Пр…ярок, пр…стол, пр…зирство, ро…хитати, …хотіти, …творений, …початку, …куповувати, …морозити, …копіювати, …бавити, …блиснути, пр…мудрий, бе…відповідальний, …колихнути, …меншити, пр…зидія, пр…погано, пр…боркати, пр…гірок, пр…вабливо, пр…сутній, пр…вселюдно, пр…стол, пр…надний, пр…стань, пр…тулок, ро…жувати, пр…достатньо.

 

Варіант 6. Пр…рва, пр…щеплювати, …копійований, …конструйований, …печений, …вершений, …економити, …ранку, …ціпити, …ростання, …прощення, …формульований, …тиснутий, …чорніти, бе…шумний, бе…ладний, бе…перечно, бе…’язикий, бе…порадний, бе…винна, бе…батченко, пр…хилитися, бе…доріжжя, пр…цікавий.

 

Варіант 7. Бе…корисливий, бе…кінечний, …творити, …терпіти, ро…ятрити, уро…кид, …фантазувати, …хитрити, …чесати, ро…кішний, …жовклий, пр…нісши, …полоскати, ро…повісти, ро…графлений, …дешевлення, ро…рісся, бе…сумнівно, пр…добрий, …працьований, …кинутий, …пинитися, пр…амбула, ро…чиняти, бе…смертник, пр…дставник.

Варіант 8. Бе…порадний, бе…культурний, …кріпити, …хилити, …орати, ро…саджувати, …сохнути, пр…мудрий, пр…парувати, пр…своїти, пр…зидент, пр…зидіум, бе…коштовний, бе…посередній, …кинути, …м’яти, …крутити, …цілити, …терпіти, …жарити, пр…бій, пр…злий, ро…клад, …клад.

 

Варіант 9. Пр…дставник, пр…спокійний, пр…високо, пр…гіркий, …плачувати, …гнути, …гинути, …писати, пр…боркати, …хибити, пр…сісти, бе…карний, бе…порадний, ро…шити, …бути, бе…зубий, …початку, …пинити, …малювати, пр…людія, пр…фект, пр…старкуватий, бе…хмарність.

 

Варіант 10. Пр…святеє, пр…горіти, пр…надність, пр…крашений, пр…земкуваті, пр…парат, пр…світер, пр…феранс, пр…зирство, …сипати, вро…сип, …цементувати, ро…чин, …прожогу, бе…крилість, ро…сунув, ро…сіл, ро…тин, бе…коштовно, ро…сипались, ро…шарпало, ро…бестити, ро…стріляти, пр…милая.

 

Варіант 11. Пр…достатньо, ро…трусити, ро…чесати, пр…цікавий, …полох, пр…гасити, цементувати, …хвалений, ро…хвилюватися, бе…смертник, пр…рва, пр…морозити, бе…чесний, …худнути, …чистити, …садити, ро…писати, пр…глушити, пр…бічник, пр…в’янути, пр…дставник, пр…добрий, …хилитись, …сунути, …формувати, пр…брати, …хвалити, пр…мудро, …робити, пр…міський, …їхати, …єднати, …сипати, ро…кинути, …плеск.

 

Варіант 12. Пр…милий, пр…пливати, пр…рва, пр…мирення, пр…довго, пр…везли, пр…глушений, пр…звисько, пр…злий, пр…кинути, пр…чинити, ро…чарувати, бе…хребетний, бе…краї, бе…хмарний, бе…донне, бе…захисний, ро…чистити, ро…глядати, ро…буджений, ро…хитувати, …писати, ро…квітлий, пр…цікавий, ро…чесати, пр…морозок, без…корисливий.

 

Варіант 13. Во…величити, чере…плічник, пр…дставити, пр…звисько, п…р…дбачати, пр…дуже, пр…подобний, пр…освящений, пр…стол, пр…шкільний, …палахнути, …тиха, бе…характерний, ро…чин, …житися, …гасити, …кипіти, пр…вабливо, …ростання, …правляти, пр…в’янути, бе…чесний, пр…мирення, пр…хитрий, …худнути, бе…краї, бе…хмарний, бе…захисний.

 

Варіант 14. П…р…логи, …єднати, …полох, ро…чулитися, ро…квитатися, ро…гойдатися, ро…квітлий, …нування, …ронити, ро…житися, бе…думний, пр…зидент, пр…достатньо, бе…чесний, ро…формований, …формований, пр…злий, пр…звище, пр…чинити, ро…чинити, …плеснути, ро…плескати, …хилитись, ро…клад, …клад, …’їхати, ро…смакувати, …ховатися, …економити, бе…людний, пр…ласкавий, …користатися.

 

Варіант 15. …питати, ро…питати, пр…бічник, пр…дставництво, пр…глушений, пр…міський, пр…пливати, пр…мудрий, пр…лихий, пр…звисько, пр…деснянський, …везли, …фабрикувати, …ронити, п…р…сторога, пр…страсть, пр…зирство, бе…вартісний, бе…чесний, …потворений, …творений, бе…таланний, ро…бігтися, бе…надійний, бо…доганнний, …хований, …махнути, пр…лихий, пр…хитрий, …кропити, …компонувати, …канувати.

 

3.2. Вживання апострофа, м’якого знака

Завдання. Поставити, де потрібно апостроф чи м’який знак.

Варіант 1. Без/язикий, черв/як, Хар/ківщина, П/ємонт, кур/єр, комп/ютер, Мол/єр, мен/шість, Євген/єва, Х/юстон, трел/яж, порт/єра, дон/чин, ател/є, Григор/єв, к/ювет, близ/кість, барел/єф, миш/як, медал/йон, сопіл/ці, Стеф/юк, з/єднати, пан/європейський, Н/ютон, Суец/, Рів/єра, Уман/щина, міл/йон, краков/як, п/єса, п/єдестал, Жул/єн, в/язень, авен/ю, Лавуаз/є.

 

Варіант 2. Хар/ків/янин, вар/яг, дит/ясла, кан/йон, кав/ярня, ін/єкція, Ігнат/єв, рибал/ство, ескадрил/я, кур/єр, інтерв/ю, брин/чати, розв/язання, мул/яж, під/їсти, чотирьох/ярусний, матір/ю, Лук/янець, морк/вяний, суб/єктивний, арф/ярка, Мол/єр, марсел/єза, ад/ютант, Тол/ятті, павіл/йон, медв/яний, мавп/ячий, Пхен/ян, Женев/єва, Ал/таїр, без/ядерний, рант/є.

 

Варіант 3. Кур/йозний, об/єднання, В/ячеслав, Св/ятослав, Севил/я, вар/єте, батал/йон, Амудар/я, Підмосков/я, сузір/я, рант/є, під/їзд, дос/є, Сирдар/я, вол/тер/янець, жираф/ячий, кар/єр, кол/є, любов/ю, ін/єкція, пів/юрти, Лавуаз/є, духм/яний, підгір/я, Натал/чин, Робесп/єр, н/юанс, він/єтка, шампін/йон, різдв/яний, Мурав/йов, верхів/я, Ел/брус, слов/яни, м/якосердний.

 

Варіант 4. Тол/ятті, під/йомник, від/ємний, роз/ятрений, Валер/ян, трьох/ярусний, торф/яний, кін/чик, гет/ман/щина, біл/шість, Кордил/єри, Хар/ків, ал/батрос, шансон/є, здоров/я, верб/я, реп/ях, Б/юкенен, міл/ярд, від/ємний, фотоз/йомка, об/їждчик,безправ/я, торф/яний, трьох/ярусний, Руж/є, Лук/янчук, ін/єкція, об/єкт, біл/чин, домен/щик, різ/бяр, ф/юзеляж, бул/йон, комп/ютер, сер/йозний.

 

Варіант 5. Двох/ярусний, слов/янський, п/ятирічка, конферанс/є, кров/яний, матір/ю, ковз/кий, пам/ять, спіл/чани, нян/чити, Н/ютон, Рейк/явік, двох/ядерний, миш/як, батал/йон, кур/єр, дос/є, Гот/є, б/юджет, кон/юнктура, В/єтнам, Кордил/єри, прем/єр, бур/яний, верф/ю, зів/ялити, мезал/янс, бар/єр, роз/ятрити, узгір/я, грав/юра, духм/яний, т/мяний, гал/ченя, кар/єр.

 

Варіант 6. Ал/янс, мавп/ячий, П/ємонт, дос/є, любов/ю, Сал/єрі, бур/ячиння, над/їхати, пів/яблука, пів/ягняти, над/їхати, пів/яблука, Н/ю-Йорк, Пхен/ян, Амудар/я, Мар/їно, посер/йознішати, кров/ю, зор/яний, міжбрів/я, різдв/яний, без/ядерний, фел/єтон, Монтеск/є, Заполяр/я, знічев/я, дон/ці, конферанс/є, роз/ярений, Барб/є, порт/є, біл/ярд, п/єса, бар/єр, подвір/я, без/ядерний, Уманщ/ина, Хар/ків, тон/ший, медал/йон.

 

Варіант 7. Об/єкт, медв/яний, п/єдестал, Водоп/янов, Гур/їн, дистриб/ютор, кан/йон, кол/є, брен/кіт, Гор/кий, ластів/ята, без/ядерний, львів/янин, фаміл/ярний, батал/йон, зв/язок, Нар/ян-Мар, рутв/яний, Примор/я, дзв/якнути, вар/єте, солов/ї, сен/йор, Солов/йов, Рен/є, інтерв/ю, Сал/вадор, пред/ювілейний, Ел/дорадо, ар/єрсцена, сал/до, круп/є, прив/ялений, нав/ючити, кур/йоз, шин/йон, п/єдестал, прем/єр, кур/єр, кар/єр.

 

Варіант 8. П/єр, різнобарв/я, міжгір/я, плоскогір/я, хлоп/я, від/їздити, б/ється, в/язаний, Юр/єв, він/єтка, Анан/їн, миш/як, Вар/чин, Прокоп/єв, Віл/нюс, дипкур/єр, бул/вар, гіл/йотина, інтер/єр, компан/йон, Приазов/я, Х/юстон, Н/юфаундленд, дев/ятибал/ний, батал/йон, м/ята, мад/яр, пів/язика, бракон/єр, дос/є, син/ор, інтерв/ю, транс/європейський, Амудар/я, Примор/я.

Варіант 9. Обов/язковий, гіст/ми, підгір/я, вітр/як, Лук/янець, валер/янка, Єгор/євс/к, Жил/єрон, Ел/зас, Д/яконов, гол/ф, Барб/юс, Аляб/єв, ател/є, Ак/яр, ад/є, К/юрі, кел/нер, Ел/дорадо, пап/є-маше, Монтеск/є, плем/я, гал/ченя, міл/йонер, Корол/ов, Вороб/йов, молот/ба, ласун/ці, камін/чик, ал/манах, стан/те, ал/янс, В/єтнам, Гдан/с/к, Афанас/єв.

 

Варіант 10. Гот/є, п/єдестал, Фур/є, пів/ягідки, дев/ятсот, Стел/мах, Єгор/євс/к, павіл/йон, верхів/я, Тол/ятті, Ковал/ов, прем/єра, об/єм, полив/яний, поголів/я, дон/чин, бул/йон, під/язиковий, Віл/ямс, конферанс/є, кан/йон, Ареф/єв, кур/єр, св/ященник, Мол/єр, Рум/янцев, Панкрат/єв, жираф/ячий, Ул/янов, Пхен/ян, Люс/єн.

 

Варіант 11. Об/ємний, без/язикий, з/ясувати, під/їжджати, Іл/юшин, П/ятигорск, Луб/янка, б/юро, мезал/янс, модел/єр, фокстер/єр, шансон/є, Робесп/єр, узгір/я, Селезн/ов, Сен/йор, ім/я, Михал/чук, Сал/вадор, полив/яний, мереф/яний, багатослів/я, Мол/єр, між/ярусний, Зинов/єв, мавп/ячий, к/ювет, з/єднаний, Гот/є, розв/язка, Кюв/є, п/єдестал, Б/юкенен, арф/яр, з/єднаний, інтер/єр, кол/є.

 

Варіант 12. Матір/ю, В/єтнам, св/ященний, довір/я, медв/яний, полум/яний, Дем/яненко, Лук/янов, пів/ягняти, торф/яний, Пхен/ян, П/ємонт, Прип/ять, Нел/сон, марсел/єза, ал/янс, об/єктивний, Фур/є, краков/як, капел/майстер, підв/язати, поголів/я, нап/ясти, пів/яблука, в/юн, Подніпров/я, біл/йон, дит/ясла, ескадрил/я, трьох/ярусний, бур/ян, Панкрат/єв, возз/єднання, дос/є, п/ятдесят.

 

Варіант 13. Ігнат/єв, молот/ба, мен/шіст/, Григор/єв, Н/ютон, без/язикий, монпанс/є, черв/як, ал/янс, транс/європейський, пуп/янок, кам/яний, Прип/ять, пір/я, подвір/я, Н/ю-Йорк, ател/є, кров/янка, пів/юрти, сором/язливий, карб/юратор, Жул/ Верн, Іл/їн, об/ява, перед/ювілейний, Рів/єра, ар/єргард, п/ятниця, кар/єра, прем/єр, трьох/ярусний, об/єкт, роз/ятрений, роз/їзд, валер/янка, м/ята, батал/йон, Хар/ків.

 

Варіант 14. Медал/йон, об/явити, без/ядерний, присв/ячений, здоров/я, бояз/кий, Монтеск/є, прем/єр-міністр, комп/ютер, інтер/єр, Трансил/ванія, мад/яр, Вяз/ма, під/їзд, інтерв/ю, Н/ютон, в/яз, обов/язок, міжгір/я, Хар/ків, винос/те, р/юкзак, зобов/язання, л/вів/янин, трав/янистий, від/ємник, пред/явник, грил/яж, вп/ятьох, рел/єф, ін/єкція, сурм/яний, роз/кіш, присв/ята, медв/яний, хутор/янин.

 

Варіант 15. Мен/шіст/, торф/яний, узгір/я, джерел/це, довір/я, Лук/янчук, роз/яснити, нен/чин, Дем/янов, Х/юстон, Пхен/ян, П/ємонт, Рів/єра, Женев/єва, Іл/їн, Гур/їн, інтерв/ю, кур/єр, компан/йон, ф/ючерсна, з/ясувати, медал/йон, біл/ярд, міл/йонер, конферанс/є, п/єдестал, порт/єра, він/єтка, мезал/янс, Корбюз/є, торф/яний, забур/янений, Амудар/я, довір/я, Лук/яненко, Валер/ян, безвітр/яний.

 

3.3. Зміни приголосних при словотворенні

Завдання.Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів –ськ(ий), -ств(о).

Варіант 1. Черемош, Дрогобич, Прага, француз, Арзамас, таджик, чуваш, Ірак, Заволжя, Бранденбург.

Варіант 2. Воронеж, убогий, Кривий Ріг, боягуз, Буг, Мекка, Славутич, Ветлуга, глядач.

Варіант 3. Латиш, Калуга, Гадяч, Велика Лепетиха, Народичі, Теплик, казах, птах, Балашиха.

Варіант 4. Ужгород, Донецьк, Мадрид, Збараж, киргиз, Рига, Чикаго, Гринвіч, Збруч, читач.

Варіант 5. Лейпциг, козак, Таганрог, Волгоград, Абхазія, Вінніпег, Боярка, Галич, Гаага.

Варіант 6. Галич, тюрк, Владивосток, Козелець, ткач, Запоріжжя, Овруч, Норвегія, Париж.

Варіант 7. Люксембург, Страсбург, Словакія, Калуш, Черкаси, Поволжя, Іртиш, Забайкалля, студент.

Варіант 8. Каракас, товариш, Бахмач, Золотоноша, Гамбург, Кременчук, гігант, Случ, споглядач.

Варіант 9. Полісся, студент, Санкт-Петербург, Волга, Сиваш, Кагарлик, Кавказ, Йоганнесбург.

Варіант 10. Прага, Генуя, Гонконг, Балхаш, Нюрнберг, Миргород, Мозамбік, таджик, узбек.

Варіант 11. Південний Буг, Велика Лепетиха, Великі Луки, Цюрих, Куяльник, печеніги, Розточчя, Калуш.

Варіант 12. Красний Луч, Калуга, Казбек, Франція, Люксембург, Балхаш, Інгуш, інтелігент, Магдебург.

Варіант 13. Оренбург, Дамаск, Сантьяго, Темрюк, Геленжик, Виборг, Ладога, Онега, Великий Устюг.

Варіант 14. Осиповичі, Кандалакша, Печеніга, Карачі, Белосток, Баничі, Хорог, Городок, Росток.

Варіант 15. Гамбург, наглядач, Ургенч, Бахмач, Зальцбург, Інсбрук, Орша, Добруш, Единбург.

 

3.4. Уживання великої літери

 

Завдання: Написати, де потрібно, з великої літери.

 

Варіант 1. (д)епутат (в)ерховної (р)ади (у)країни, (д)ержавний (м)узей (і)сторії (в)еликої (в)ітчизняної (в)ійни 1941-1945 р.р., (д)ень (п)еремоги, (п)резидент (у)країни, (ч)еркаська (с)ередня (ш)кола, (г)енеральний (п)рокурор, (с)пілка (п)исьменників (у)країни, (ч)умацький (ш)лях, (г)осподь, (к)абінет (м)іністрів (у)країни, (т)оргова (п)алата, (н)аціональна (г)вардія, (р)іка (д)ністер, (м)іністр (в)нутрішніх (с)прав (у)країни, (а)ріаднина (н)итка, (з)емля (ш)евченкова, (д)есятинна (ц)ерква, (п)салтир, (в)еликий (п)іст, (а)кадемік
В. М. Русанівський, (к)иївська (р)усь, (г)ори (а)льпи, (р)ада (б)езпеки, (з)аповідник (б)іловезька (п)уща, (с)узір’я (в)еликого (п)са, (р)ада (є)вропи, (н)овий (р)ік, (з)авод (о)рбіта, (о)рден (н)езалежності, (к)олізей, (п)ристань (п)рохорівка, (б)іблія, (к)иївенерго.

 

Варіант 2. (у)спенська (ц)ерква, (м)айдан (н)езалежності, (к)иївська (д)оба, (м)іністр (о)борони (у)країни, (б)лаговіщення, (н)ароди (п)івночі, (с)ело (с)ухий (я)р, (п)арк (а)скольдова (м)огила, (а)ндріївський (у)звіз, (з)олоті (в)орота, (р)омоданівський (ш)лях, (б)ог (я)рило, (м)ис (к)апітана (дж)еральда, (є)лисейські (п)оля, (р)іздво (х)ристове, (п)риуралля, (м)ис (д)оброї (н)адії, (с)получені (ш)тати (а)мерики, (к)онча-(з)аспа, (в)сесвітня (р)ада (м)иру, (к)оран, (м)едаль “(з)а (б)ойові (з)аслуги”, (а)еропорт (ж)уляни, (с)танція (д)арниця, (к)онгрес (з)ахисту (к)ультури, (с)енат, (д)ержавний (з)аслужений (а)кадемічний (н)ародний (х)ор ім. Г. Верьовки, (п)алац (к)ультури “(у)країна”, (у)жгородський (д)ержавний (у)ніверситет.

 

Варіант 3. (ч)еркаське (с)тароство, (у)країнська (х)ристиянсько-(д)емократична (п)артія, (в)олодимирський (с)обор. (п)рєм’єр-(м)іністр (у)країни, (д)итсадок “(д)ельфін”, (т)ретьяковська (г)алерея, (м)етро (с)вятошино, (р)енесанс, (п)артія (з)елених (у)країни, (н)аціональний (б)анк (у)країни, (п)рофспілка (с)тудентів (м)іста (к)иєва, (п)отсдамська (у)года, (к)иївенерго, (ш)евченківська (к)онференція, (о)рганізація (у)країнського (в)ідродження, (н)аціональна (а)кадемія (н)аук (у)країни, (ч)асослов, (п)ечерський (м)онастир, (в)іце-(п)резидент, (п)ерун, (е)йфелева (в)ежа, (ч)лен-(к)ореспондент, (р)еспубліка (б)ілорусь, (ч)орне (м)оре, (ч)еркащина, (к)нгрес, (т)овариство (о)б’єднаних (у)країнських (к)анадців, (к)андидат (е)кономічних (н)аук.

 

Варіант 4. (є)вропейське (е)кономічне (с)півтовариство, (с)тародубський (п)олк, (м)іністерство (к)ультури (у)країни, (м)іжнародна (а)соціація (у)країністів, (к)омбайн “(н)ива”, (б)удинок (у)чителя, (к)луб (м)етробудівців, (о)перний (т)еатр, (п)івденний (в)окзал, (д)ніпрогрес, (х)отинський (з)амок, (б)ориспільська (т)раса, (п)аризька (к)омуна, (в)осьме (б)ерезня, 8 (б)ерезня, (в)ерховний (с)уд США, (п)арламент, (к)омета (г)аллея, (р)ектор (у)ніверситету, (о)рден (п)очесного (л)егіону, (т)роїстий (с)оюз, (т)ичинине (с)лово, (в)сесвітня (р)ада (м)иру, (п)останова (к)абінету (м)іністрів (у)країни, (п)арламент, (п)алац (с)порту, (г)олова (в)ерховної (р)ади (у)країни, (ч)асослов.

 

Варіант 5. (в)ерховна (р)ада (у)країни, (к)иївський (б)удинок (у)чителя, (в)еликий (х)рест, (т)овариство (у)країнської (м)ови, (р)іздво, (б)ожа (м)ати, (ж)урнал “(д)ивослово”, (б)ульвар (п)ерова, (п)олтавська (б)итва, (в)еликдень, (г)оловнокомандуючий (з)бройних (с)ил (у)країни, (г)олова (к)онституційного (с)уду, (в)ерхня (х)ортиця, (у)країнська (р)еспубліканська (п)артія, (д)ід (м)ороз, (н)естор (л)ітописець, (п)ланета (з)емля, (ю)пітер, (н)ародний (р)ух (у)країни, (т)оррічеллієва (п)устота, (м)ис (д)ежнєва, (п)речиста, (ф)лорида, (ф)іліппіни, (у)коопспілка, (п)ромінвестбанк, (м)істо (г)анновер, (п)оділля, (ж)игулі, (б)лаговіщення.

 

Варіант 6. (о)рганізація (о)б’єднаних (н)ацій, (м)айдан (б)огдана (х)мельницького, (х)ристиянсько-(д)емократична (п)артія (у)країни, (л)ейбористська (п)артія (в)еликобританії, (н)ародна (п)алата (р)еспубліки (і)ндія, (л)ьодове (п)обоїще, (в)елика (в)ітчизняна (в)ійна, (б)анк “(а)валь”, (о)рден “(м)ати-(г)ероїня”, (п)резидент (а)кадемії (н)аук (у)країни, (ф)едерація (п)рофспілок (у)країни, (м)іністерство (о)світи, (к)омінтерн, (к)ороль (г)еральд (с)міливий, (с)есія (ч)еркаської (м)іськради, (с)атурн, (к)иївський (у)ніверситет ім. (т)араса (ш)евченка, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (в)одохреща, (ц)ентральна (р)ада, (х)арківський (к)луб (м)етробудівців, (ф)інська (з)атока, (у)манщина, (м)іжнародний (о)лімпійський (к)омітет.

 

Варіант 7. (к)онституційний (с)уд (у)країни, (т)имчасовий (у)ряд, (т)ечія (г)ольфстрім, (с)трийський (п)арк, (с)хіднокитайське (м)оре, (м)іжнародна (а)соціація (у)країністів, (м)іськрада, (м)іністр (о)світи та науки (у)країни, (а)нтарктида, (а)тлантичний (о)кеан, (б)огородиця, (в)елика (в)едмедиця, (в)ійськово-(г)рузинська (д)орога, (в)сесвітня (р)ада (м)иру, (з)емський (с)обор, (з)акарпаття, (к)иївський (в)ійськовий (о)круг, (к)оліївщина, (л)ауреат (д)ержавної (п)ремії, (н)аціональна (г)вардія, (п)анамський (п)ерешийок, (п)окуття, (с)півдружність (н)езалежних (д)ержав, (н)обелівська (п)ремія. (п)резидент (ф)ранції, (к)римські (г)ори, (г)алицько-(в)олинське (к)нязівство. (в)еликий (к)ремлівський палац, (с)пілка (х)удожників (у)країни, (р)ада (б)езпеки ООН, (т)имчасовий (у)ряд.

 

Варіант 8. (м)іжнародний (к)омітет (ч)ервоного (х)реста, (а)ндріївська (ц)ерква, (б)альзаківські (т)радиції, (а)сканія-(н)ова, (в)ерсальський (м)ир, (в)иконавчий (к)омітет (д)онецької (о)бласної (р)ади (н)ародних (д)епутатів, (в)ітебське (в)оєводство, (в)сесвітній (к)онгрес (д)емократичної (м)олоді, (я)нка (к)упала, (д)ержавний (а)кадемічний (т)еатр (о)пери та (б)алету (і)мені (т)араса (ш)евченка, (з)атока (с)вятого (л)аврентія, (з)ахідна (є)вропа, (к)авказький (х)ребет, (к)нижкова (п)алата, (к)оран, (н)ацбанк, північний (м)орський (ш)лях, (п)оділля, (х)ристиянство, (з)ірка (а)льтаїр. (б)іле море, (к)андидат (т)ехнічних (н)аук, (с)талінградська (б)итва.

 

Варіант 9. (в)елика (ф)ранцузька (р)еволюція, (г)енеральний (с)екретар ООН, (у)крінформ, (у)країнська (р)еспубліканська (п)артія, (с)есія (к)иївської (о)бласної (р)ади, (г)олова (в)ерховної (р)ади (у)країни, (д)амоклів (м)еч, (д)ень (у)чителя, (д)ержавна (д)ума, (є)вангеліє, (з)ахідносибірська (н)изовина, (к)иївський (в)окзал, (л)еся (у)країнка, (м)іжнародна (о)рганізація (п)ромисловців, (п)олісся, (р)осійська (ф)едерація, (с)ин (б)ожий, (с)кандинавський (п)івострів, (в)еликдень, (д)ержавний (з)аслужений (с)имфонічний (о)ркестр (у)країни, (д)ень (к)осмонавтики, (е)поха (в)ідродження, (о)рден (д)ружби (н)ародів, (п)резидент (а)кадемії (н)аук (у)країни, (д)октор (ф)ілософських (н)аук.

 

Варіант 10. (в)исокі (д)оговірні (с)торони, (г)ельсінська (с)пілка, (г)олубий (н)іл, (т)рипільська (к)ультура, (к)онституційний (с)уд (у)країни, (д)ержавна (т)ретьяковська (г)алерея, (я)рославів (в)ал, (г)ордіїв (в)узол, (д)екларація (п)рав (л)юдини, (д)ень (н)езаежності (у)країни, (з)апорізька (с)іч, (з)ахідна (у)країна, (к)абінет (м)іністрів (у)країни, (к)иївський (б)удинок (м)од, (к)урильські (о)строви, (м)іжнародний (ж)іночий (д)ень, (н)аддніпрянщина, (п)рем’єр-(м)іністр (к)анади, (с)лобожанщина, (с)офіївський (с)обор, (х)мельниччина, (с)вітовий (б)анк, (д)ень (п)ам’яті (р)епресованих, (а)нтичний (с)віт, (з)аслужений (з)акарпатський (н)ародний (х)ор, (к)ороль (й)орданії. (м)аршал (а)віації, (п)осол (у)країни в (р)осії.

 

Варіант 11. (к)онституція (у)країни, (н)ародний (а)ртист, (н)імеччина, (н)обелівська (п)ремія, 1 (т)равня, (п)ерше (т)равня, (п)ечерська (л)авра, (п)івденна (а)мерика, (п)артія (д)емократичного (в)ідродження (у)країни, (п)івденно-(з)ахідна (з)алізниця, (п)івнічний (л)ьодовитий океан, (п)івнічний (п)олюс, (п)ідмосков’я, (п)рокрустове ложе, (п)рофком (ч)еркаського (д)ержавного (б)ізнес-(к)оледжу, (р)ада (б)езпеки, (п)салтир, (р)еспубліка (п)ольща, ріка (м)осква, (с)вято (п)еремоги, (ш)евченківська (п)ремія, (к)онституційний (с)уд (у)країни, (б)іблія, (ч)лен-(к)ореспондент (н)аук (у)країни, (м)іністр (ю)стиції (у)країни.

 

Варіант 12. (а)кт (п)роголошення (н)езалежності україни, (б)лаговіщення, (п)ечерська (л)авра, (г)лава (а)дміністрації (п)резидента (у)країни, (к)иївська (р)усь, (п)ереяславська (р)ада, (м)олочний (ш)лях, (п)ерська (з)атока, (б)улонський (л)іс, (ж)овті (в)оди, (б)ульвар (т)араса (ш)евченка, (з)бройні (с)или (у)країни, (а)мериканська (ф)едерація (п)раці, (л)ьвівський (п)алац (о)друження, (с)есія (хмельницької (м)іськради, (в)ерсальський (м)ир, (у)крпрофрада, (п)івнічнокримський (к)анал, (о)рден (д)ружби, (п)алац (у)рочистих (п)одій, (з)аслужений (д)іяч (м)истецтв, (к)абінет (м)іністрів (у)країни, (д)ень (п)еремоги, (н)ародний (а)ртист (у)країни, (д)ень (н)езалежності (у)країни.

 

Варіант 13. (ч)еркаський (д)ержавний (б)ізнес-(к)оледж, (к)обзар, (к)андидат (п)едагогічних (н)аук, (у)ніверсальний (р)еспубліканський (с)тадіон, (з)аслужений (д)іяч (м)истецтв, (а)кадемія (п)едагогічних (н)аук, міжрегіональний (і)нститут (у)досконалення (в)чителів, (п)редставник (п)резидента (у)країни в (ч)еркаській (о)бласті, (а)дмірал (ф)лоту, (ш)евченківські (п)оезії, (у)країнсько-(к)анадське (с)пільне (п)ідприємство, (к)онгрес (д)емократичних (с)ил (у)країни, (г)олова (р)ади (н)аціональностей, (о)деська (а)втострада, (г)енеральний (п)рокурор (у)країни, (к)иївська (д)ержавна (ф)ілармонія, (к)онституційний (с)уд (у)країни, (п)резидент США, (у)крводканалпроект.

 

Варіант 14. (к)аменяр, (д)ержавний (б)юджет (у)країни, (р)ентгенівські (п)ромені, (м)іністр (о)світи і (н)ауки (у)країни, (с)пілка (о)фіцерів (у)країни, (м)аршал (а)віації, (ф)едерація (н)езалежних (п)рофспілок (у)країни, (т)овариство “(у)країна-(ф)ранція”, (п)осол США в (у)країні, (г)енерал-(л)ейтенант, (г)рінченків (с)ловнник, (п)разька (к)онференція, (з)аслужений (у)читель, (м)іністерство (з)акордонних (с)прав (у)країни, (у)країнська (р)еспубліканська (п)артія, (н)ауковий (с)півробітник, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (м)аршал (а)віації, (в)ерховна (р)ада (у)країни, (г)енеральний (п)рокурор (у)країни, (о)рден (я)рослава (м)удрого, (н)аціональна (г)вардія, (в)еликий (п)іст, (г)олова (с)лужби (б)езпеки (у)країни.

 

Варіант 15. (п)ушкінські (р)укописи, (ш)евченківська (п)ремія, (т)ичинине (с)лово, (н)ауково-дослідний (і)нститут (г)ігієни (х)арчування, (ж)урнал “(в)сесвіт”, (з)аслужений (д)іяч (у)країни, (б)удинок (у)чителя, (п)рокрустове (л)оже, (у)коопспілка, (о)блвиконком, (у)крпрофрада, (с)ело (в)еселі (г)ори, (к)иївська (р)усь, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (н)естор (л)ітописець, (к)иєво-(м)огилянська (а)кадемія, (ч)еркаський (д)ержавний (б)ізнес-(к)оледж, (е)йфелева (в)ежа, (п)івденна (а)мерика, (ц)ентральна (є)вропа, (д)ендропарк “(с)офіївка”, (с)узір’я (п)егаса, (п)речиста, (у)кргазбанк.

 

3.5. Правопис слів іншомовного походження

 

Завдання: Розкрити дужки, пояснити правопис.

Варіант 1.Інтерме(ц,цц)о, нове(л,лл)а, ко(м,мм)ерсант, хо(б,бб)і, то(н,нн)а, ко(л,лл)ега, па(н,нн)а, ма(н,нн)а, не(т,тт)о, лібре(т,тт)о, конгре(с,сс), пара(л,лл)ель, Ши(л,лл)ер, Я(с,сс)и, сю(р,рр)еалізм, Ру(с,сс)о, ва(т,тт), Ва(т,тт), ме(к,кк)ський, Брю(с,сс)ель, О(т,тт)ава, експре(с,сс)ія, бі(л,лл)ь, лібре(т,тт)о, а(к,кк)умуляція, конгре(с,сс), ма(с,сс)а, ка(с,сс)а, ві(л,лл)а, компромі(с,сс).

 

Варіант 2. Бока(ч,чч)о, Бо(н,нн), Ні(ц,цц)а, пре(с,сс)а, о(п,пп)онент, ка(с,сс)а, ма(н,нн)а, лібре(т,тт)о, ко(м,мм)ерція, бру(т,тт)о, а(с,сс)иметрія, і(н,нн)овація, ло(т,тт), бестсе(л,лл)ер, а(т,тт)аше, е(ф,фф)ект, гу(м,мм)анізм, репре(с,сс)ія, е(м,мм)іграція, кла(с,сс), стре(с,сс), не(т,тт)о, Го(л,лл)андія, Армаге(д,дд)он, нове(л,лл)а, а(т,тт)естат, ма(н,нн)а, маро(к,кк)анець, ка(с,сс)ета, конгре(с,сс), нове(л,лл)а.

 

Варіант 3. Су(м,мм)а, то(н,нн)а, ко(л,лл)ектив, ві(л,лл)а, експре(с,сс)ія, Ч(и,і)каго, Кр(и,і)т, емі(с,сс)ія, бе(с,сс)а, ко(м,мм)уна, інте(л,лл)ігент, мадо(н,нн)а, Толья(т,тт)і, гри(п,пп), Філі(п,пп)іни, шо(с,сс)е, мі(с,сс)ія, хо(б,бб)і, і(п,пп)одром, а(л,лл)ея, мі(с,сс)ія, Флор(и,і)да, Ши(л,лл)ер, не(т,тт)о, бру(т,тт)о, ка(с,сс)а, ма(с,сс)а, баро(к,кк)о, лібре(т,тт)о, ко(м,мм)утатор, і(н,нн)овація, і(л,лл)юзія.

 

Варіант 4. Капе(л,лл)а, ва(н,нн)а, па(н,нн)а, і(н,нн)овація, ди(с,сс)кусія, гу(м,мм)анізм, Мі(с,сс)урі, О(т,тт)ава, те(р,рр)аса, Я(с,сс)и, Апо(л,лл)он, Ге(н,нн)адій, анте(н,нн)а, Брю(с,сс)ель, Маро(к,кк)о, баро(к,кк)о, бі(л,лл)ь, ша(с,сс)і, гру(п,пп)а, беладо(н,нн)а, стака(т,тт)о, лібре(т,тт)о, ві(л,лл)а, Кальку(т,тт)а, Ні(ц,цц)а, То(р,рр)іче(л,лл)і, і(м,мм)іграція, і(р,рр)еальний, Бо(н,нн), баро(к,кк)о, мо(т,тт)о, не(т,тт)о, мадо(н,нн)а.

 

Варіант 5. Ві(л,лл)а, му(л,лл)а, га(л,лл)ерея, ко(р,рр)еспондент, ка(с,сс)овий, ма(н,нн)а, гу(м,мм)анізм, е(м,мм)іграція, а(с,сс)иметрія, епігра(м,мм)а, гри(п,пп), а(к,кк)умуляція, мадо(н,нн)а, па(н,нн)а, кла(с,сс)ичний, Ві(н,нн)іпег, Вальтер Ско(т,тт), па(н,нн)а, мі(р,рр)а, Га(н,нн)ібал, ко(л,лл)ективізація, і(л,лл)юстрація, ба(л,лл), мета(л,лл), Ді(к,кк)енс, Мі(с,сс)урі, конт(р,рр