Організація перевезення матеріальних засобів

 

5.3.1. Перевезення матеріальних засобів з баз матеріально-технічного забезпечення МВС України та баз постачальників на склади військових частин (з`єднань) залежно від відстані, економічної доцільності, кількості вантажів, стану доріг, терміновості перевезення та ліміту моторесурсів, дозволеного для витрат, здійснюється залізничним, водним, автомобільним, а за необхідності і повітряним транспортом.

 

5.3.2. Перевезення матеріальних засобів залізничним, водним та повітряним транспортом здійснюється у відповідності з діючими положеннями про перевезення військ та матеріальних засобів даними видами транспорту. Матеріальні засоби з баз матеріально-технічного забезпечення МВС України та баз постачальників цими видами транспорту направляються до найближчих залізничних станцій (портів, аеропортів), з яких військові частини їх отримують і вивозять своїми силами і засобами.

 

5.3.3. Порядок перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом військовими частинами (з¢єднаннями) з баз матеріально-технічного забезпечення МВС України (баз постачальників) встановлюється заступником командуючого внутрішніми військами з тилу. Матеріальні засоби військовим частинам (з¢єднанням) можуть підвозитись автомобільним транспортом централізовано. Для цього може використовуватись також автомобільний транспорт і особовий склад військових частин.

Матеріальні засоби з баз матеріально-технічного забезпечення МВС України та баз постачальників, які віддалені від пунктів дислокації частин на відстань до 100 км, підвозяться, як правило, силами і засобами військових частин. Приймальники, особи, які супроводжують (охороняють) вантажі, і транспорт військових частин для отримання і перевезення матеріальних засобів з баз матеріально-технічного забезпечення МВС України та баз постачальників на відстані більше 100 км направляються тільки за письмовим розпорядженням командуючого внутрішніми військами МВС України.

 

5.3.4. У разі розміщення військових частин з'єднання в одному або декількох містах (населених пунктах), розташованих на невеликій відстані одне від одного, централізоване підвезення матеріальних засобів з довольчого органу (баз постачальників) організує заступник командира з¢єднання з тилу силами та засобами з¢єднання і військових частин.

 

5.3.5. У містах (населених пунктах), де розташовані військові частини різних з'єднань, централізоване перевезення організовує заступник командуючого внутрішніми військами з тилу - начальник тилу військ силами і засобами військових частин.

 

5.3.6. Підвезення матеріальних засобів зі складів військових частин (з'єднань) в окремо дислоковані підрозділи здійснюється, як правило, силами і засобами військової частини (з'єднання). У разі необхідності за рішенням командира військової частини (з’єднання) для цієї мети може залучатися автомобільний транспорт підрозділів.

 

5.3.7. Централізоване перевезення продуктів харчування з баз матеріально-технічного забезпечення МВС України, баз постачальників організовується управлінням тилу Головного управління внутрішніх військ МВС України з залученням, за необхідності, транспорту й особового складу частин (з'єднань), що забезпечуються.

 

5.3.8. Матеріальні засоби, що підлягають перевезенню, мають бути підготовлені начальниками складів до прибуття транспорту.

Відповідальність за підготовку автомобілів для перевезення даного виду вантажу покладається на командира підрозділу перевезення, начальників складів та старших автомобільних колон. Навантаження вантажів на автомобільний транспорт, закріплення, накриття та ув¢язування, а також виділення і встановлення необхідних для навантаження та транспортування пристосувань і допоміжних матеріалів проводиться вантажовідправником, а розвантаження вантажів, зняття кріплень, пристроїв та допоміжних матеріалів - вантажоодержувачем.

 

5.3.9. Навантаження кожного автомобіля проводиться у присутності водія, який повинен здійснювати контроль за правильним укладанням, закріпленням та нормою навантаження матеріальних засобів на автомобіль. Водій несе відповідальність за збереження вантажу, для цього він повинен прийняти вантаж відповідно до розрахунку (маси), перевірити справність тари (упакування), наявність і цілість пломб.

На кожен автомобіль вантажовідправник оформляє супровідний лист, перший примірник якого видається водію під розписку, а другий залишається у вантажовідправника.

 

5.3.10. На вантажі, які відправляються базами матеріально-технічного забезпечення (базами постачальників) на адресу військових частин (з'єднань), вантажовідправниками до цих військових частин (з'єднаннь) надсилаються всі необхідні документи.

 

5.3.11. Дрібні (нетранзитні) вантажі, призначені військовим частинам (з'єднанням), що дислоковані в одному місті (населеному пункті), за розпорядженням заступника командуючого внутрішніми військами з тилу можуть об'єднуватися в транзитні партії (вагон, контейнер) для подальшого відправлення на адресу однієї з військових частин.

Військова частина (з'єднання) - вантажоодержувач видає військовим частинам (з'єднанням) належні їм матеріальні засоби у відповідності з розпорядженням заступника командуючого внутрішніми військами з тилу.

 

5.3.12. Підготовку автомобільного транспорту для перевезення військових вантажів організує начальник автомобільної служби (заступник командира військової частини (з'єднання) з технічної частини та озброєння).

 

5.3.13. Автоцистерни, автопальнозаправники, автомастило­заправники, які прибувають за пальним, мають бути справними, не мати іржі чи бруду на внутрішній поверхні ємкості, а також залишків пального або мастила в цистернах та рукавах щоб виключити псування одержаного пального чи мастила. Спеціальне обладнання (фільтри, помпи, рукави, пристосування для заземлення та ін.) автомобільних засобів підвезення пального має бути справним.

Вантажні автомобілі, виділені для перевезення пального та мастильних матеріалів, повинні мати глушники, що забезпечують пожежну безпеку, а також грати або рами підмощення для розміщення тари з пальним. Крім того, всі ці автомобілі мають бути забезпечені вогнегасниками, азбестовою тканиною (азбополотном) розміром 1,5х1 м та лопатою.

 

5.3.14. Перевезення продуктів харчування здійснюється спеціально призначеним для цього автомобільним транспортом з чистими кузовами, без всіляких сторонніх запахів. Використання для перевезення продовольства непристосованого у санітарному відношенні транспорту забороняється. Під час перевезення продовольство складається у кузові автомобіля і накривається чистим брезентом або полотнищем, призначеним лише для цього.

 

5.3.15. Начальники складів (баз постачальників) мають право відмовити одержувачам у відпусканні продовольства та пального, якщо транспорт, що надійшов, не відповідає за своїм станом та обладнанням вимогам, що поставлені до перевезень таких вантажів.

 

5.3.16. Продукти, які швидко псуються, підвозяться військовим частинам (з`єднанням) в авторефрижераторах (рефрижераторах) або в комбінованих автофургонах.

Після перевезень ці транспортні засоби старанно миються гарячою водою, провітрюються та не менше одного разу на тиждень дезинфікуються 1%‑м освітленим розчином хлорного вапна з наступним промиванням теплою водою та ошпарюванням окропом. Свіжу рибу перевозити разом з іншими продуктами, які швидко псуються, не дозволяється.

 

5.3.17. Для перевезення хліба застосовуються спеціально обладнані хлібні автомобілі-фургони.

При невеликій потребі хліба, м`яса та риби допускається їх підвезення в спеціально обладнаних ящиках із щільними кришками. Ящики накриваються чистим брезентом. Хлібні автомобілі-фургони мають бути забезпечені двома комплектами лотків. На авторефрижератори (рефрижератори), хлібні, комбіновані автомашини-фургони мають бути санітарні паспорти, видані начальником санітарно-епідеміологічної установи.

Особи, зайняті перевезенням продуктів харчування, проходять медичне обстеження та огляди у встановленому порядку.

 

5.3.18. У разі перевезення продовольства, яке швидко псується, залізничним або водним транспортом вагони, контейнери, судна та баржі мають подаватися під завантаження справними, придатними для перевезення цього вантажу, очищеними від залишків вантажу та сміття, а в особливих випадках - промитими та продезинфікованими.

 

5.3.19. Придатність рухомого складу у комерційному відношенні, для перевезення даного вантажу, визначається:

вагонів - вантажовідправником, якщо навантаження проводиться його засобами, або залізницею, якщо навантаження здійснюється засобами залізниці;

контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - вантажовідправником.

 

5.3.20. Відправка продуктів, які швидко псуються, залізничним та водним транспортом здійснюється в ізотермічних вагонах та суднах-рефрижераторах. Частина таких продуктів може перевозитись у критих вагонах (овочі, фрукти, картопля), які в зимовий період можуть обладнуватись опалювальними приладами.

Пред¢явлені для перевезення вантажі, які швидко псуються, мають бути транспортабельними. Їх зберігання та упакування мають відповідати встановленим стандартам і підтверджуватись документально. На продукти тваринного походження подаються ветеринарні свідоцтва встановленої форми.

У разі відправки продуктів, які швидко псуються, повітряним транспортом, потрібно користуватися спеціальною тарою, яка виключає протікання та засмічування кабіни повітряного судна.

 

5.3.21. Правила і порядок перевезення озброєння, боєприпасів, вибухових та вогненебезпечних речовин визначаються відповідними настановами та інструкціями.

 

5.3.22. Перевезення засобів зв`язку проводиться в пакувальних ящиках або спеціально обладнаних автомобілях з метою попередження їх псування в дорозі.

 

Технічне майно перевозять в ящиках і складають на автомобілях з урахуванням габаритів та ваги майна.

 

5.3.23. Особи, які беруть участь у перевезенні, навантаженні і розвантаженні різних матеріальних засобів, повинні вивчити діючі настанови та інструкції з цих питань. Відповідальність за своєчасне вивчення особовим складом та водіями автомобілів вимог цих настанов та інструкцій несуть відповідні начальники служб військової частини (з`єднання), командири автомобільних підрозділів та старші автомобільних колон.

Перед видачею зі складу (станції, пристані призначення) боєприпасів, вибухових, вогненебезпечних та отруйних речовин начальник складу (начальник відділу зберігання, начальник служби, командир автомобільного підрозділу, старший автомобільної колони) повинен перевірити знання особами, які беруть участь у навантаженні і розвантаженні, правил поводження з цими вантажами. При необхідності проводиться додатковий інструктаж.

 

5.3.24. Отруйні технічні рідини транспортуються як небезпечні вантажі. Їх перевезення дозволяється тільки в технічно справних, запломбованих або запечатаних залізничних цистернах, у спеціальних вагонах, вагонах-цистернах, вантажних критих вагонах, універсальних контейнерах, автоцистернах і в тарі, що відповідає вимогам спеціальних інструкцій щодо поводження з отруйними технічними рідинами.

 

5.3.25. Під час перевезення високоточних інструментів і приладів, а також вимірювальних засобів, блоків та вузлів систем управління та іншої високоточної техніки потрібно вжити заходів щодо запобігання її від ударів, впливу сонячних променів, дощу, пилу, бруду і вологи. Відповідальність за збереження цих інструментів, приладів та засобів під час перевезення покладається на спеціально виділеного супроводжуючого та водія.

 

5.3.26. Виконання безперевантажного перевезення матеріальних засобів у контейнерах, пакетах і на піддонах здійснюється згідно з діючими настановами та інструкціями щодо пакетного способу транспортування і зберігання військових вантажів та схемами механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробленими для кожного складу і бази.

 

5.4. Порядок приймання, видачі та зберігання матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні)

 

5.4.1. Приймання матеріальних засобів у військовій частині (з’єднанні) здійснюється у порядку, встановленому Основними умовами постачання продукції для військових організацій, інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю й якістю, Особливими умовами постачання продукції.

 

5.4.2. Приймання матеріальних засобів, що надходять на адресу військової частини, з’єднання під відповідальність залізниці (водного, повітряного транспорту), здійснюється на залізничній станції (у порту, аеропорту) призначення комісією військової частини (з’єднання) у присутності представника залізничного (водного, повітряного) транспорту.

 

5.4.3. Під час отримання вантажу від транспортних органів військова частина (з’єднання) повинна:

перевірити на транспортних засобах або на контейнерах наявність пломб відправника або пункту відправлення (станції, пристані), справність пломб і відбитку на них та відповідність відбитку пломб супроводжувальним документам, стан вагону або інших транспортних засобів або контейнера, наявність захисного маркування вантажу, а також справність тари;

встановити відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на ньому даними, які вказані в супроводжувальних документах, та вимагати від транспортних органів видачі вантажу за кількостю місць та вагою у всіх випадках, коли такі обов¢язки покладені на них діючими на транспорті статутами, кодексами, правилами та іншими нормативними актами;

перевірити дотримання правил перевезення, які забезпечують збереження вантажів (укладання вантажу, температурний режим, тощо), та строки доставлення, а також провести огляд вантажу;

своєчасно і повністю вивантажити (злити) вантаж із вагонів (цистерн), морських, річних та повітряних суден або контейнерів;

провести очищення вагонів і контейнерів як з внутрішнього, так і з зовнішнього боку своїми силами, якщо вивантаження проводилось засобами одержувача. Якщо вивантаження здійснювалось засобами залізниці (пароплавства), то очищення проводить залізниця (пароплавство). Очищення контейнерів проводиться у всіх випадках одержувачем.

Залізниця має право не прийняти неочищені вантажоодержувачем після вивантаження вагони і контейнери до їх очищення та утримати з вантажоодержувача штраф за простій вагонів та затримання контейнерів.

 

5.4.4. Обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності залізниці (порту, аеропорту), військової частини, з`єднання чи постачальника (відправника) під час залізничного (водного, повітряного) перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними представниками транспортних органів, а також вантажоодержувачем, якщо він брав участь у перевірці вантажу.

 

5.4.5. Комерційний акт та акт загальної форми складаються у разі:

невідповідності найменування та ваги вантажу або кількості місць відомостям, зазначеним у транспортному документі;

пошкодження чи псування вантажу;

виявлення недостач матеріальних засобів, які перебільшують норми натуральних втрат;

виявлення військового вантажу без документів або документів без вантажу;

неподачі залізницею на залізничну під’їзну колію вагонів з військовим вантажем протягом 24 годин після оформлення у товарній конторі (касі) документів на видачу військового вантажу.

В останньому випадку комерційний акт складається тільки на вимогу військової частини, з`єднання. Приймальник (комісія) військової частини (з’єднання) повинен вимагати складання комерційного акта також у разі виявлення несправності вагонів, контейнерів, люків, трюмів суден або пломб та за наявності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу.

При виявленні інших обставин, не передбачених у цьому пункті, складається акт загальної форми.

 

5.4.6. Порядок складання комерційного акта та акта загальної форми встановлюється правилами перевезення вантажів.

Комерційний акт підписується начальником станції (порту, аеропорту) або його заступником, завідуючим вантажним двором і ваговимірником, а також представником військової частини, з`єднання, якщо він брав участь у перевірці вантажу.

У комерційному акті має бути точно описано стан військового вантажу та обставини, за яких виявлено недостачу (пошкодження чи псування) вантажів.

На всі питання, вказані у графах бланка акта, мають даватись точні відповіді.

 

5.4.7. Комерційні акти складаються у такі строки:

при розвантаженні вантажів у місцях загального використування - у день розвантаження, а у відповідних випадках - у день видавання вантажу одержувачеві;

при розвантаженні на місцях не загального використання - у день розвантаження вантажу, при цьому вантаж необхідно перевіряти у процесі розвантаження або безпосередньо після нього;

під час руху вантажу - у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом.

 

5.4.8. У разі відмови транспортних органів від складання комерційного акта недостача або пошкодження вантажу мають бути заактовані комісією військової частини у день приймання матеріальних засобів, а відмова станції (порту, аеропорту) призначення оскаржена у вищому транспортному органі.

Крім комісії акт підписується представником незацікавленої організації або органом міліції на транспорті.

5.4.9. Залізниця (пароплавство, авіатранспортне підприємство) несе відповідальність за зберігання вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі військовій частині (з¢єднанню), або до передачі згідно зі Статутом залізниці (Кодексом торговельного мореплавання), Статутом внутрішнього річкового транспорту (Повітряного кодексу) іншому одержувачу, якщо не доведуть, що псування чи втрата військового вантажу відбулася внаслідок обставин, яким залізниця (пароплавство, авіатранспортне підприємство) не в змозі була запобігти або усунути їх.

 

5.4.10. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування вантажу у випадках, якщо:

військовий вантаж надійшов у справному вагоні (контейнері), із непошкодженими пломбами, коли таке перевезення дозволено правилами, а також, якщо вантаж прибув у справному відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника при відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення;

недостача, псування або пошкодження відбулися внаслідок природних причин, пов’язаних з перевезенням вантажу на відкритому пересувному потязі;

військовий вантаж перевозився у супроводі провідника вантажовідправника або вантажоодержувача;

недостача вантажу не перевищує норм природних втрат і граничної розбіжності визначення маси вантажу.

 

5.4.11. Право на заявлення до залізниці (порту, аеропорту) претензій та позовів мають:

у разі втрати вантажу - вантажовідправник, за умови подання вантажної квитанції і документів, які підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. При неможливості подання вантажної квитанції подається довідка станції відправки про прийняття вантажу до перевезення з відміткою на ній станції призначення про неприбуття вантажу;

у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - вантажоодержувач, за умов подання накладної, комерційного акта і документу, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. При відмові складання комерційного акта замість нього подається документ зі скаргою про цю відмову;

у разі, якщо строки доставки вантажу збільшені - вантажоодержувач за умов подання накладної;

у разі затримки видачі вантажу - вантажоодержувач за умов подання накладної та акта загальної форми;

у разі втрати багажу - подавець багажної квитанції, при недостачі, псуванні, пошкодженні або якщо строки доставки багажу збільшені - подавець акта, який виданий залізницею про недостачу, збільшення строків доставки, псування, пошкодження вантажу.

Накладна, вантажна і багажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

 

5.4.12. За пошкодження вагонів або контейнерів на залізничних під’їзних коліях, при навантаженні або вивантаженні засобами військової частини (з'єднання) на станції, за пошкодження або втрату знімальних перевізних пристроїв (знімних військових обладнань, піддонів, щитів, печей та ін.), які належать залізниці, вантажовідправник або вантажоодержувач сплачують залізниці штраф у встановленому порядку. Вартість визначається на момент пошкодження.

Військова частина (з’єднання) повинна також відшкодовувати залізниці (пароплавству) збитки, заподіяні внаслідок недовантаження вагонів, контейнерів (судна), за наднормативне простоювання вагонів під завантажуванням і вивантажуванням, за пошкодження рухомого складу (судна) внаслідок перевантаження, неправильного завантажування, упакування або неправильного кріплення вантажу.

 

5.4.13. У разі пошкодження залізницею рухомого складу і контейнерів, які належать військовим частинам (з’єднанням), залізниця повинна відремонтувати їх за свій рахунок. За втрату залізницею рухомого складу, який належить військовій частині (з’єднанню), залізниця, на їх вимогу, має надати відповідний рухомий склад (контейнери) для тимчасового безкоштовного користування, а після трьох місяців - передати рухомий склад (контейнери) замість втраченого. У разі відсутності на залізниці відповідного рухомого складу (контейнерів) вона повинна відшкодувати вартість втраченого.

 

5.4.14. При відправленні вантажу у вагонах і контейнерах військова частина (з’єднання) повинна:

завантажувати вагони і контейнери не нижче технічних норм;

вантажі, для яких технічні норми завантаження не встановлені, мають навантажуватися:

на відкритий рухомий склад - до повного використання габариту навантажування, але не більше вантажопідйомності вагону;

у криті вагони і контейнери - до повного використання місткості, але не більше вантажопідйомності вагону;

підготувати вантаж до транспортування з урахуванням його зберігання та здійснювати навантаження з дотриманням правил навантаження і технічних умов.

У тих випадках, коли під час приймання виявлена недостача матеріальних засобів, перепроводжених у військову частину (з’єднання), проводиться адміністративне розслідування про причини недостач.

 

5.4.15. Кількісне та якісне приймання матеріальних засобів, які доставлені у військову частину (з’єднання) приймальником або здавальником, проводяться начальником складу або іншою матеріально відповідальною особою.

 

5.4.16. Недостачі, які не перевищують встановлених норм природних втрат, списуються з обліку за затвердженим командиром військової частини (з’єднання) актом приймання з розрахунком, який додається,. При визначенні загальної суми недостач, втрат і крадіжок матеріальних засобів за відповідний період в цілому за військову частину (з'єднання) недостачі, які допущені з вини відправника вантажів або транспортних органів, не враховуються і в звітності не показуються.

 

5.4.17. Визначення якісного стану озброєння, технічного майна, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, які надійшли у військову частину (з’єднання), здійснюється згідно з правилами, що встановлені відповідними положеннями, керівництвами та інструкціями.

 

5.4.18. У разі надходження неякісної або некомплектної продукції викликається представник постачальника для участі в прийманні матеріальних засобів та складанні акта.

 

5.4.19. У випадку, коли протягом встановленого строку вантаж до місця призначення не прибув, має бути оголошений його розшук. Розшук вантажу або вагону проводиться зі станції (порту, аеропорту) призначення, для чого одержувач письмово повідомляє начальникові станції (порту, аеропорту) номер вагону (судна), номер накладної, згідно з якою був відправлений вантаж або вагон.

Коли розшук вантажу у вищевказаному порядку з яких-небудь причин неможливий, одержувач повинен звернутися з питань розшуку до постачальника (відправника) вантажу.

 

5.4.20. Видача матеріальних засобів із складів військової частини (з’єднання) підрозділам та окремим військовослужбовцям (прийом на склад) здійснюється за накладними або роздавальними відомостями, що виписуються у відповідних службах частини.

Документи на видачу матеріальних засобів іншим військовим частинам, установам і організаціям підписуються заступником командира частини з тилу (з технічної частини та озброєння), начальником відповідної служби та завіряються гербовою мастиковою печаткою.

Оформлення видачі (приймання) матеріальних засобів в облікових документах здійснюється відповідно до вимог положень, настанов і керівництв за служби.

Видача матеріальних засобів зі складів військової частини (з’єднання) за документами невстановленої форми або за усним розпорядженням категорично забороняється.

 

5.4.21. Видавання з аптек (ветеринарних аптек) медичного (ветеринарного) майна разової потреби здійснюється за рецептами і вимогами.

Отруйні та наркотичні речовини (список “А”) видаються тільки за візою начальника медичної (ветеринарної) служби частини (з’єднання).

За рецептами цивільних або військових лікарів іншої військової частини (з’єднання) медикаменти, перев’язувальні засоби та інші витратні матеріали видаються тільки за наявності візи начальника медичної (ветеринарної) служби своєї частини (з’єднання).

 

5.4.22. Для кожної військової частини (з’єднання), що мають техніку, ліміт витрат на пальне, мастильні матеріали та спеціальні рідини не встановлюється. Вони витрачаються згідно з встановленими експлуатаційними нормами, а для виробничих потреб - за спеціальними нормами, затвердженими наказами міністра внутрішніх справ України.

У разі відсутності постійних або тимчасових норм витрат на окремі види машин (двигунів, агрегатів, приладів) надалі до їх затвердження пальне, мастильні матеріали та спеціальні рідини витрачаються згідно з заводськими паспортами на ці машини (двигуни, агрегати, прилади).

 

5.4.23. Документами, які підтверджують забезпеченість військовослужбовця продовольством, речовим та іншим майном є атестати, які видаються на ці матеріальні засоби, якщо він вибуває із складу однієї військової частини (з'єднання) в іншу.

 

5.4.24. Особи офіцерського складу мають право на отримання речового майна одночасно з присвоєнням їм первинного офіцерського звання, прапорщики - з дня призначення їх наказом командира частини (з’єднання) на посаду, яка підлягає заміщенню прапорщиками, а військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом - з дня прийняття їх на службу за контрактом наказом командира військової частини (з’єднання).

Наступна видача речового майна здійснюється після закінчення встановлених строків носіння одержаних раніше предметів.

 

5.4.25. Речове майно офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, видається згідно з встановленими нормами забезпечення, оголошеними наказами МВС, у готовому вигляді або у встановлених розмірах матеріалом з виплатою грошей на пошиття обмундирування і взуття.

 

5.4.26. Офіцерський склад, звільнений у запас (відставку), забезпечується речовим майном, яке йому належить на день звільнення (підлягають видачі речі, строки носіння яких закінчилися у місяці звільнення), або грошовою компенсацією за нього.

Прапорщики та військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, що звільняються з дійсної військової служби, дозабезпечуються тільки тими речами, які за строками носіння були їм належні, але не видані протягом строку служби, на який вони були зараховані у встановленому порядку або грошовою компенсацією за нього, пропорційно термінам носіння.

Інвентарні речі, які носять офіцери, що звільняються у запас (відставку), а також прапорщики та військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, здаються ними на склад військової частини (з’єднання).

 

5.4.27. Речове майно, яке видається військовослужбовцям, інвентарні речі, а також майно фонду зборів та недоторканого запасу обов’язково має бути протавровано у військових частинах (з’єднаннях) відповідно до Інструкції про порядок таврування речового майна.

 

5.4.28. Усі військовослужбовці внутрішніх військ МВС України, прикріплені для медичного обслуговування до лікувальних установ МВС, ГУМВС (УМВС) та УВП забезпечуються медикаментами та іншими предметами витратного медичного майна безплатно, через медичні пункти та лікувальні установи внутрішніх військ.

 

5.4.29. Медикаменти та інше витратне майно дозволяється витрачати за рахунок Міністерства внутрішніх справ України на членів сімей військовослужбовців, працівників внутрішніх військ МВС України:

якщо вони знаходяться на стаціонарному лікуванні у медичних пунктах та лікувальних установах внутрішніх військ МВС України;

якщо користуються амбулаторною допомогою у медичних пунктах і лікувальних установах внутрішніх військ МВС України при внутрішньоамбулаторних процедурах (впорскування, вливання, накладання пов`язок та ін.);

під час проведення медичною службою протиепідемічних заходів;

під час надання невідкладної допомоги вдома;

при лікуванні хворих, які страждають діабетом, адіссоновою хворобою, дизентерією, хронічними тяжкими захворюваннями шкіри, онкологічними та гематологічними захворюваннями, гематоцеребральною дистрофією, фенілкетонурією, ревматизмом, закритою формою туберкульозу легень:

при лікуванні дітей віком до одного року;

для забезпечення дитячих установ (таборів відпочинку, дитячих садків та ясел).

В усіх інших випадках члени сімей військовослужбовців, працівники та службовці військових частин (з’єднань) купують медикаменти та інше медичне майно в цивільних аптеках.

 

5.4.30. У пунктах дислокації з’єднань, військових частин та підрозділів, поблизу яких нема цивільних аптек, членам сімей військовослужбовців, працівникам і службовцям внутрішніх військ дозволяється видавати медикаменти та інше витратне медичне майно за плату з аптек військових частин (з`єднань), за цінами, діючими згідно з законодавством України.

Перелік пунктів дислокації, у яких дозволяється видавати членам сімей військовослужбовців, працівникам і службовцям внутрішніх військ медикаменти та інше витратне медичне майно за плату, оголошується наказом командуючого внутрішніми військами.

 

5.4.31. Ветеринарне майно (медикаменти, перев`язочні засоби та ін.) для ветеринарного обслуговування тварин військових частин (з’єднань) відпускається безкоштовно; військовим сільськогосподарським підприємствам, які утримуються на господарському розрахунку (самоокупності), ветеринарне майно відпускається за плату, а біологічні препарати, дезинфекційні, дезинсекційні та дератизаційні засоби для проведення протиепізоотичних заходів - безкоштовно.

Для військових частин (з’єднань) інших міністерств і відомств все ветеринарне майно, за необхідності, відпускається за плату.

У пунктах дислокації з’єднань, військових частин і підрозділів, де немає цивільних ветеринарних установ, дозволяється для лікування тварин, які належать військовослужбовцям, працівникам і службовцям внутрішніх військ, відпускати медикаменти та перев'язочні матеріали за плату з аптек військових частин (з’єднань), а для надання невідкладної допомоги при важких захворюваннях, що загрожують життю тварин, а також біологічні препарати, дезинфікуючі засоби і медикаменти для проведення протиепізоотичних заходів проти гострих інфекційних хвороб - безкоштовно.

 

5.4.32. Військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки.

Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міністерства внутрішніх справ України та документацією заводів-виробників.

 

5.4.33. Зберігання матеріальних засобів на складах військових частин (з’єднань) забезпечується:

правильним улаштуванням, обладнанням, утриманням та використанням складських приміщень і сховищ;

ретельним контролем приймання матеріальних засобів, що надійшли у військову частину, за їх кількістю та якістю;

високим рівнем професійної підготовки матеріально відповідальних осіб і дотриманням ними встановлених вимог нормативних актів;

правильним розташуванням та складанням матеріальних засобів при їх зберіганні;

створенням нормальних умов зберігання для кожного виду матеріальних засобів;

регулярним проведенням профілактичних заходів боротьби з комірними шкідниками;

постійним спостереженням за технічним та якісним станом матеріальних засобів;

належною організацією загального і протипожежного захисту складів, а також дотриманням правил пожежної безпеки.

 

5.4.34. Для зберігання матеріальних засобів у військових частинах (з’єднаннях) використовуються сховища і укриття.

Усі сховища мають бути сухими, світлими та чистими, а їх розміри - забезпечувати встановлений настановами та інструкціями порядок розміщення матеріальних засобів і необхідний доступ до них для огляду і повсякденної роботи.

Двері, вікна, дахи та стіни складських приміщень мають бути справними і забезпечувати зберігання матеріальних засобів, у тому числі і від атмосферних опадів. Вікна у складських приміщеннях мають бути обладнані гратами, а деякі ‑ суцільними зовнішніми або внутрішніми віконницями. Двері і вікна обладнуються охоронною сигналізацією з видачею сигналу у вартове приміщення.

Для зручності складання, зберігання та видачі матеріальних засобів і забезпечення схову складські приміщення обладнуються стелажами, полицями, ящиками, шафами, піддонами, контейнерами, настилами, столами, засобами механізації та іншими пристосуваннями для догляду за матеріальними засобами, їх сортування та відпускання.

 

5.4.35. Склади мають знаходитись у постійній готовності для видачі та приймання матеріальних засобів у строки, встановлені спеціальними розпорядженнями.

З цією метою проводяться такі роботи:

для скорочення часу вантажно-розвантажувальних робіт забезпечується їх повна механізація та виділяється необхідна кількість особового складу;

забезпечується необхідний фронт вантажно-розвантажувальних робіт шляхом обладнання достатньої кількості дверних та віконних прорізів;

матеріальні засоби складаються на піддони та в контейнери комплектно (за необхідності - по підрозділах військової частини (з’єднання), відповідно до черги їх завантажування (розвантажування);

обладнуються похилі естакади з направляючими для переміщення на роликах пакетів, піддонів, контейнерів, а також бочок та інших ємкостей з пальним до місць завантаження (розвантаження) їх на автотранспорт;

облаштовуються місця для зберігання матеріальних засобів, завантажених у причепи;

асфальтуються майданчики перед складами і споруджуються під’їзні шляхи до них.

Склад озброєння і боєприпасів військової частини (з’єднання) має знаходитись на території військового містечка і мати огорожу, обладнану системою сигналізації.

Розробка та вдосконалення технологічних схем вантажно-розвантажувальних робіт на складах військової частини (з’єднання) з застосуванням піддонів та контейнерів мають здійснюватись з урахуванням існуючого типажу та наявності на складі вантажно-розвантажувальних механізмів і впровадження передових методів роботи.

 

5.4.35. Відповідальність за зберігання матеріальних засобів на складах покладається на відповідних начальників служб, начальників складів, сховищ (комірників).