Заготівля матеріальних засобів з місцевих ресурсів

 

5.7.1. Військова частина (з’єднання) здійснює самостійні заготівлі тих матеріальних засобів, які не видаються натурою у порядку централізованого постачання, або заготівля яких в окремих випадках доручається частині (з’єднанню).

 

5.7.2. Перелік матеріальних засобів, що підлягають самостійній заготівлі військовими частинами (з’єднаннями) з місцевих ресурсів, затверджується командуючим внутрішніми військами за узгодженням з ГУВ та МТЗ МВС України.

5.7.3. При проведенні самостійної заготівлі матеріальних засобів з місцевих ресурсів військовою частиною (з’єднанням) мають дотримуватись такі правила:

у залежності від місцевих умов вибирається найбільш вигідний спосіб заготівлі, а постачальник повинен забезпечити якісне виконання доручених йому робіт, здачу в строк продукції та економне витрачання матеріалів;

заготівля за договорами (угодами) може проводитись через організації та підприємства незалежно від їх форм власності;

кількість предметів, що заготовляються, не повинна перевищувати потреби військової частини (з’єднання) за діючими нормами постачання, а їх загальна вартість не повинна перевищувати коштів, які виділяються для цієї заготівлі;

заготівельні ціни не повинні перевищувати встановлені ГУВВ МВС України оптові, відпускні або роздрібні ціни;

предмети, які заготовляються, мають відповідати встановленим стандартам, сертифікатам якості, технічним умовам або діючим описам;

заготівля здійснюється військовою частиною (з’єднанням) на підставі договорів з постачальниками або шляхом закупівель через торговельну мережу з дотриманням правил закупівлі товарів.

 

5.7.4. В окремих випадках, враховуючи місцеві умови, якщо військова частина (з’єднання) не має можливості здійснити заготівлю, яка їй доручена, вона повинна надіслати донесення в ГУВВ МВС України про неможливість заготівлі та заявки на виділення цих матеріальних засобів натурою.

 

5.7.5. Матеріальні засоби, заготовлені військовою частиною (з'єднанням), мають бути своєчасно обліковані, відображені у звітності та зараховані на забезпечення військової частини (з’єднання).

 

5.7.6. При заготівлі продовольства, у тому числі картоплі, овочів і сіна, будівельних та інших матеріалів з місцевих ресурсів, як виняток, дозволяється для виконання робіт направляти військовослужбовців і транспорт в організації та підприємства незалежно від форм власності, надавати інші послуги, якщо це не буде негативно позначатися на боєздатності та службово-бойовій діяльності військової частини (з’єднання) і буде відповідати законодавству України. У таких випадках з письмового дозволу командуючого внутрішніми військами із підприємствами, організаціями та установами укладаються договори (угоди).

Після отримання рішення командуючого військами наказом по військовій частині (з’єднанню) формується нештатний підрозділ у кількості, яка необхідна для виконання укладених угод, затверджується для цих підрозділів відповідний розпорядок дня, розклад занять (один раз на тиждень), час відпочинку, зі складу офіцерів (прапорщиків) призначаються особи, відповідальні за виконання робіт та їх облік, одержані матеріальні ресурси або необхідні військам будівельні матеріали та інше.

Договори (угоди) складаються в трьох примірниках, один із них, підписаний і оформлений з обов'язковим, чітко сформульованим кінцевим результатом, надсилається до ГУВВ МВС України для контролю, а одержані матеріальні засоби та кошти зараховуються на особовий та розрахунковий рахунок військової частини (з'єднання) і витрачаються військовою частиною в установленому порядку.

 

5.7.7. Підрозділи (взводи, роти, батальйони), які розташовані окремо від військової частини (з’єднання), можуть самостійно заготовляти продукцію, для чого їм цільовим призначенням можуть виділятися необхідні кошти.

 

5.7.8. Про витрачання коштів, які виділені на заготівлю, командир підрозділу складає звіт з додатками до нього рахунків та інших документів, що підтверджують витрату коштів.

Звіт подається командирові військової частини (з’єднання), за розпорядженням якого виконувалась заготівля, і є основою для оприбуткування матеріальних засобів та для списання витрачених коштів після його затвердження.

 

5.8. Матеріальна відповідальність посадових осіб військової частини (з’єднання) та порядок списання втрачених

матеріальних засобів і коштів

 

5.8.1. Військовослужбовці внутрішніх військ МВС України і військовозобов'язані, призвані на навчальні збори, винні у заподіянні шкоди державі під час виконання службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності зазначених осіб визначаються відповідними нормативними актами.

Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, та порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

 

5.8.2. Визначення технічного (якісного) стану зіпсованих та передчасно зношених матеріальних засобів, які підлягають списанню, складання акта на списання здійснюються комісією, призначеною командиром військової частини (з’єднання) з числа посадових осіб, які є спеціалістами. Голова та члени комісії, що підписали акт, а також командир (начальник), який затвердив акт, несуть відповідальність за неправильне визначення технічного (якісного) стану матеріальних засобів, що підлягають списанню.

Посадові особи військової частини (з'єднання), які затверджують акти технічного (якісного) стану, підписують інспекторські посвідчення на списання матеріальних засобів і коштів, що зробилися непридатними або втрачені, повинні перевіряти документи, які обгрунтовують ці списання.

 

5.8.3. Матеріальні засоби та кошти, які втрачені внаслідок загибелі, знищення, незаконного витрачання, перевитрати пально-мастильних матеріалів та палива, переплат грошового забезпечення та заробітної плати, недостачі та крадіжки, а також зіпсовані і передчасно зношені матеріальні засоби списуються за інспекторськими посвідченнями (додаток 5 до цього Положення). Списання їх здійснюється тільки у тому разі, коли сума збитку, завданого втратою, не може бути відшкодована за рахунок винних осіб і має бути повністю або частково віднесена за рахунок держави.

Списання артилерійського озброєння та боєприпасів здійснюється за інспекторськими посвідченнями незалежно від того, віднесена вартість втрачених матеріальних засобів за рахунок держави чи за рахунок винних осіб.

 

5.8.4. Інспекторські посвідчення на списання матеріальних засобів і коштів за рахунок держави видаються в таких випадках:

коли матеріальні засоби та кошти втрачені з причини стихійного лиха або воєнних дій;

при знищенні або приведенні матеріальних засобів у непридатний стан за розпорядженням військового командування з метою попередження захоплення їх противником або з метою попередження та ліквідації заразних захворювань;

якщо сума збитку, який завдано втратою матеріальних засобів і коштів, перевищує суму, що визначена судовими органами до утримання з винного, або перевищує суму нарахування, яке за законом можна накласти на винного в адміністративному порядку;

коли матеріальні засоби і кошти втрачені з причини пожежі, катастрофи або аварії, якщо проти винного порушена карна справа і відсутні підстави для віднесення суми завданого збитку за рахунок винної особи;

за відсутності чиєї-небудь вини причиненого матеріального збитку державі і при встановленні повної неможливості його утримання.

 

5.8.5. Право списання за інспекторськими посвідченнями за рахунок держави матеріальних засобів і коштів, які зробилися непридатними до закінчення встановлених строків експлуатації (носіння) або у випадках, які вказані в пункті 5.9.4. цього Положення, надається посадовим особам на такі гранично допустимі суми по кожній справі: командирові військової частини - до 1 посадового окладу[1]; командирові з'єднання та начальникові військово-навчального закладу - до 2 посадових окладів; командуючому внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України - до 10 посадових окладів; заступникам Міністра внутрішніх справ України - до 25 посадових окладів; Міністру внутрішніх справ України - на суми понад 25 посадових окладів.

 

5.8.6. Інспекторські посвідчення на списання матеріальних засобів та коштів видаються після проведення адміністративного розслідування або дізнання, якими встановлена необхідність віднесення частини або повної суми втрат за рахунок держави.

 

5.8.7. Для отримання від вищих посадових осіб інспекторських свідоцтв на списання за рахунок держави матеріальних засобів і коштів, які втрачені, командир військової частини (з'єднання, командуючий внутрішніми військами МВС України) надає по команді мотивовані клопотання з доданням до них документів, які є підставами на списання.

До клопотання на отримання інспекторського посвідчення додаються такі документи:

матеріали адміністративного розслідування (ревізії, перевірки, дізнання) та витяг з наказу про їх результати;

витяг з книги обліку недостач;

копії наказів і розпоряджень на знищення матеріальних засобів при заразних захворюваннях або з метою запобігання захоплення їх противником, а також про втрату їх у результаті стихійних лих, катастроф та аварій;

акти технічного стану (списання) матеріальних засобів, які оформлені належним чином, з пропозиціями про подальше їх використання;

оформлений паспорт (формуляр), а за його відсутності - дублікат (крім формулярів на літаки, вертольоти та авіаційні двигуни);

висновки (аналізи), що підтверджують непридатність матеріальних засобів до подальшого використання;

розрахунок залишкової вартості матеріальних засобів, що підлягають списанню, підписаний посадовими особами військової частини (з'єднання).

Довідка з розрахунком завданих збитків та клопотання на отримання інспекторського посвідчення мають бути завізовані посадовими особами фінансової служби (відділення, управління).

Крім того, при необхідності, додаються:

завірені витяги з акта ревізії або перевірки;

копії рішень суду (арбітражного суду) або постанови слідчого органу з цієї справи;

довідка про часткове відшкодування збитків за рахунок винних осіб.

 

5.8.8. Інспекторські посвідчення підписуються тільки посадовими особами, яким надано право списання матеріальних засобів і коштів за інспекторськими посвідченнями (пункт 5.9.5. цього Положення). Передоручення підписів не допускається.

Після отримання інспекторського посвідчення військова частина (з'єднання) суму збитку, яка дозволена до списання за рахунок держави, списує по книзі обліку недостач. Сума збитку, яка підлягає відшкодуванню за рахунок винних, списується по книзі обліку недостач і записується в книгу грошових утримань та нарахувань на підставі наказу командира військової частини (з'єднання) або вищого начальника, який видано у зв'язку з прийняттям рішення про притягнення винних до матеріальної відповідальності.

Інспекторські посвідчення, які видаються, обліковуються у журналі реєстрації видачі інспекторських посвідчень (додаток 6 до цього Положення).

 

5.9. Організація економічної роботи у військових частинах (з'єднаннях)

 

5.9.1. Режим економії як спосіб господарювання лежить в основі організації та ведення військового господарства.

 

5.9.2. Економічна робота організується та проводиться у всіх підрозділах і службах військової частини (з'єднання), де експлуатується техніка і майно, витрачаються матеріальні ресурси та кошти.

Основними напрямками економічної роботи у військовій частині (з'єднанні) є:

виховання у особового складу почуття високої відповідальності за збереження озброєння, техніки та майна;

підвищення ефективності використання озброєння, техніки та майна, а також удосконалення військової майстерності військовослужбовців;

бережливе ставлення до матеріальних засобів, скорочення та недопущення втрат та крадіжок їх при експлуатації та зберіганні;

здійснення контролю за наявністю, станом та обліком матеріальних засобів, умов для їх зберігання та використання (витрачання) за прямим призначенням;

проведення раціоналізаторської та винахідницької роботи, організація впровадження її результатів;

удосконалення навчально-матеріальної бази і проведення ремонту казармено-житлового фонду, парків, складів і під'їзних автомобільних доріг силами особового складу військової частини (з'єднання);

розвиток підсобного господарства військової частини з метою додаткового отримання продуктів харчування.

 

5.9.3. Основними джерелами економії можуть бути:

по всіх службах - виявлення та реалізація непотрібного та надлишкового обладнання, техніки та інших матеріальних засобів; збирання та здача на переробку лому чорних, кольорових і відходів дорогоцінних металів; продовження міжремонтних строків експлуатації технічних засобів; скорочення втрат пального, мастильних матеріалів, продовольства та інших матеріальних засобів;

по технічних службах (озброєння, автомобільній, інженерній, інженерно-аеродромній, РХБ захисту, зв'язку та інших) - покращання умов зберігання й утримання озброєння, техніки і майна, організація правильної їх експлуатації та продовження міжремонтних строків, економія моторесурсів, раціональне використання ремонтно-експлуатаційних матеріалів і запасних частин, ремонт сховищ і обладнання, дотримання правил заправки техніки без втрат пального та мастильних матеріалів, суворий облік пального, збір та здача відпрацьованих нафтопродуктів для регенерації, організація централізованого постачання матеріальних засобів, усунення нераціональних перевезень;

по продовольчій службі - продовження строків експлуатації посуду, холодильного і технологічного обладнання, зберігання та своєчасне здавання тари; заготівля картоплі, овочів, солінь, зелені, кормів своїми силами, а також на підставі укладених договорів (угод); отримання продукції за рахунок розвитку підсобного господарства;

по речовій службі - продовження строків носіння речового майна за рахунок покращання експлуатації та бережного ставлення, своєчасного ремонту, хімічної чистки, накопичення запасів робочого, змінного обмундирування та іншого речового майна, скорочення витрачання ремонтних матеріалів і фурнітури за рахунок повторного їх використання, виготовлення силами ремонтної майстерні із вибракованого майна і постачання на планове забезпечення окремих предметів речового майна, а також пошиття із нього рукавиць, тапочок казармених, прикроватних килимків, підматрацників, рушників для ніг;

по квартирно-експлуатаційній службі - економне використання електроенергії, води, палива, переведення опалювальних установок на більш дешеві види палива, виконання особовим складом робіт по ремонту казармено-житлового фонду, комунальних споруд, обладнання, меблів та інвентарю, економне витрачання будівельних матеріалів та коштів, використання місцевих будівельних матеріалів;

по медичній та ветеринарній службах -продовження строків експлуатації майна, повторне використання перев'язочних матеріалів і тари.

 

5.9.4. Відповідальність за організацію, ведення та стан економічної роботи у військовій частині (з'єднанні) покладається на командира військової частини (з'єднання), який зобов'язаний визначати основні напрямки роботи, періодично заслуховувати командирів підрозділів (частин) та начальників служб про проведені заходи щодо режиму економії.

 

5.9.5. Заступники командира військової частини (з'єднання) відповідають за планування та здійснення заходів щодо режиму економії у підпорядкованих службах і підрозділах (частинах). Вони зобов'язані постійно контролювати виконання річного плану економічної роботи в підпорядкованих службах і підрозділах (частинах), перевіряти відомості про результати економії.

Начальники служб зобов'язані безпосередньо організовувати в підрозділах (частинах) економічну роботу по своїй службі, керувати нею і постійно вести облік досягнутих результатів економії.

 

5.9.6. Для керівництва економічною роботою та здійснення постійного контролю за виконанням плану економічної роботи у військовій частині (з'єднанні) наказом командира військової частини (з'єднання) призначається економічна комісія строком на один рік. До складу комісії включаються заступники командира військової частини (з'єднання), начальники служб, у тому числі начальник фінансової служби (відділення), командири підрозділів (частин), офіцери групи (відділення) виховної роботи. Головою комісії, як правило, призначається заступник командира військової частини (з'єднання) з тилу.

Засідання економічної комісії проводяться не менше двох разів на рік і оформлюється протоколами.

На економічну комісію покладається:

здійснення організаційних заходів щодо забезпечення виконання плану економічної роботи;

виявлення додаткових джерел економії, які не включені до плану економічної роботи;

пропаганда передового досвіду економічної роботи;

підбивання підсумків економічної роботи;

підготовка командиру військової частини (з'єднання) звіту про результати економічної роботи.

 

5.9.7. Облік результатів економічної роботи ведеться в усіх службах військової частини (з'єднання) за кожний підрозділ (військову частину). Отримані результати економії заносяться в журнал обліку результатів економічної роботи в міру виконання намічених заходів (додаток 7 до цього Положення). Записи в журналі підтверджуються необхідними розрахунками, довідками, угодами та іншими документами.

 

5.9.8. Підсумки економічної роботи у військових частинах підбиваються кожною службою і розглядаються економічною комісією два рази на рік: за перше півріччя і за рік в цілому. Результати отриманої економії доповідаються командирові військової частини з'єднання. Результати економічної роботи в цілому за військову частину (з'єднання) за рік оголошуються наказом командира військової частини (з'єднання).

 

5.9.9. Відомості про результати економічної роботи по кожній службі військової частини (з'єднання) згідно з Табелем звітності у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України надсилаються до Головного управління внутрішніх військ МВС України.

 

5.10. Охорона навколишнього природного середовища

 

5.10.1. Заходи щодо охорони навколишнього природного середовища мають здійснюватись у всіх з'єднаннях, військових частинах, установах, військово-навчальних закладах і на підприємствах внутрішніх військ МВС України (надалі - у військах), виходячи з конкретних умов у кожному військовому містечку, згідно з природоохоронним законодавством України.

 

5.10.2. Для належної організації природоохоронної діяльності в кожній військовій частині (з'єднанні, на підприємстві) мають виконуватися такі загальні для всіх заходи:

щорічно наказом по військовій частині (з'єднанню, підприємству) призначається комісія (нештатний інспектор) з питань охорони навколишнього природного середовища, яка здійснює контроль виконання вимог природоохоронного законодавства і не менше одного разу на квартал проводить аналіз виконання природоохоронних заходів, намічає заходи щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства у військах;

проводиться інвентаризація всіх можливих (потенційних) джерел забруднення навколишнього природного середовища і оформляється журнал обліку цих джерел із зазначенням виду та кількості викидів, скидів забруднюючих речовин, а також заходи, які вживаються і плануються щодо зниження їх впливу на природне середовище;

заходи щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання його ресурсів у військовій частині (з'єднанні, на підприємстві) включаються до "Річного господарського плану військової частини (з'єднання)". Вони передбачають охорону і раціональне використання земель, водних і лісових ресурсів, атмосферного повітря і тваринного світу, своєчасне проведення ремонту та обслуговування обладнання природоохоронних споруд, навчання експлуатаційного персоналу, підтримання санітарного стану території, її озеленення, будівництво та капітальний ремонт природоохоронних об¢єктів, виховну та екологічну підготовку особового складу тощо;

для існуючих природоохоронних і комунальних об'єктів розробляються, погоджуються та оформляються в місцевих органах охорони навколишнього природного середовища дозволи на спеціальне водокористування (у разі наявності самостійних водозабірних або очисних споруд) і гранично допустимі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (для котельних та інших джерел викидів);

розробляються і доводяться до відома під розпис посадові інструкції для всіх осіб експлуатаційного персоналу природоохоронних споруд, в яких передбачаються дії на випадок виникнення можливих аварійних ситуацій;

призначаються відповідальні особи, які здійснюють контроль за роботою пило-газоочисних установок та іншого обладнання.