Властивості уваги - раздел Психология, Психологія Зосередження Уваги – Виявляється В Мірі Інтенсивності Зосере...
Зосередження уваги – виявляється в мірі інтенсивності зосередження на об'єктах, що є предметом розумової або фізичної діяльності. Заглибившись, людина не помічає дії на неї сторонніх подразників, того, що відбувається навколо. Фізіологічним підґрунтям зосередженості є позитивна індукція нервових процесів збудження та гальмування.
Зосередженість, тобтоконцентрація уваги, залежить від змісту діяльності, міри інтересу до неї й насамперед від індивідуальних особливостей людини – її вміння, звички зосереджуватися, підґрунтям чого є активність і стійкість збуджень у діючих ділянках кори великих півкуль головного мозку. І. Ньютон на запитання, завдяки чому йому вдалося відкрити закон всесвітнього тяжіння, відповів: завдяки тому, що він невпинно думав про це питання. Але при цьому важливу роль відіграють методи роботи, від яких значною мірою залежить підтримка інтенсивності збудження впродовж необхідного часу, наприклад, протягом уроку в школі або протягом часу, що потрібний для виконання будь-якої іншої діяльності.
Зосередження уваги тісно пов'язане зістійкістю уваги. Стійкість уваги характеризується тривалістю зосередження на об'єктах діяльності. Стійкість, як і зосередженість, залежить від сили або інтенсивності збудження, що забезпечується й силою дії об'єктів діяльності, й індивідуальними можливостями особистості – значущістю для неї діяльності, інтересом до неї. Сила уваги зменшується за несприятливих умов діяльності (галас, несприятлива температура, несвіже повітря) та залежно від міри втоми, стану здоров’я. Про силу уваги можна зробити висновок за частотою і тривалістю відволікань, які є мимовільними реагуваннями на різні випадкові подразники зовнішнього та внутрішнього походження. Стійкість уваги буває тривалішою за сприятливих умов діяльності, при усвідомленні важливості виконуваного завдання й терміновості його виконання, якщо організації та методам праці властиві елементи, які активізують розумову діяльність.
Зосередженість уваги та її стійкість у процесі діяльності можуть порушуватися – сила і тривалість зменшуються, увага слабшає, людина відволікається від об’єкта діяльності.Відволікання настає тоді, коли відсутні чинники, які сприяють зосередженості й стійкості уваги, про що вже йшлося. Несприятливі умови діяльності, важкі за змістом і способом виконання, нецікаві завдання, відсутність інтересу до змісту діяльності та вміння й навичок працювати прискорюють утому і відволікають увагу від об'єктів діяльності.
Особливо помітно відволікання уваги виявляється у розсіяних людей.Розсіяність – це негативна особливість уваги, яка зумовлюється ослабленням сили зосередженості. Фізіологічним підґрунтям її є слабкість збудження в ділянках кори головного мозку. Люди, а особливо діти, яким властива слабкість уваги, постійно відволікаються, їхня увага швидко переходить з предмета на предмет, не затримуючись на якомусь із них, їм важко зосередитися на чомусь одному більш-менш тривалий час. Такі люди, переважно учні, потребують того, щоб їхню розумову діяльність підтримували засобами унаочнення, активізували збудженням інтересу до завдань, не затримували на одноманітному матеріалі та на одному різновиді сприймання – зоровому або слуховому. Чергування зорового, слухового й рухового різновидів сприймання сприяє подоланню розсіяності. Розсіяність виявляється і під час інтенсивного зосередження на чомусь. Але така розсіяність пояснюється глибиною зосередження, а не його слабкістю та поверховістю.
Рівень зосередженості уваги у процесі праці й навчання коливається. Ці коливання виявляються в періодичному зниженні та підвищенні зосередження. Періоди коливання, як свідчать дослідження вітчизняного психолога М. Ланге, становлять від двох-трьох до 12 секунд. Коливання пояснюються зниженням і підвищенням працездатності клітин кори великих півкуль головного мозку, які залежать не лише від внутрішніх умов (утоми, живлення мозку киснем тощо), а й від зовнішніх – одноманітності подразників, що знижує силу збудження клітин аналізатора в корі великих півкуль головного мозку. Але в умовах інтенсивної праці, її змістовності, позитивного ставлення до неї періоди коливання набагато збільшуються.
Відволікання уваги не слід плутати з її переключенням.Переключення уваги – це навмисне її перенесення з одного предмета на інший, якщо цього потребує діяльність. Фізіологічним підґрунтям переключення уваги є гальмування оптимального збудження в одних ділянках і виникнення його в інших.
Переключення уваги з одних об'єктів на інші вимагає належного володіння власною увагою, усвідомлення послідовності дій та операцій з предметами, які потребують опрацювання, вміння керувати власною увагою, що здобувається у процесі діяльності.
Переключення уваги відбувається з різною швидкістю. Це залежить від змісту діяльності та індивідуальних особливостей людини. Існують різновиди діяльності, в яких швидкість переключення є вирішальною у праці, наприклад, у пілотів, водіїв, операторів, особливо в аварійних ситуаціях. Люди зі збудливим типом нервової системи швидше переключають увагу, ніж із гальмівним. Як свідчать дослідження, швидкість переключення уваги дорівнює 0,2 - 0,3 секунди, тобто цього часу вистачає, щоб подолати інертність, яка настає у процесі роботи, і переключитися на інший об'єкт. У процесі вправляння у швидкості переключення уваги можна добитися зменшення інертності нервових процесів мозку й поліпшити швидкість переключення на виконання інших дій та операцій.
Концентрація уваги може бути як вузькою, так і ширшою, коли людина зосереджується не на одному, а на кількох об'єктах. За ширшої концентрації уваги відбувається їїрозподіл. Він виявляється в тому, що людина одночасно виконує кілька різновидів діяльності. Можна, наприклад, слухати пояснення вчителя й занотовувати їх, виконувати певне завдання та слухати радіо. Передумова такого переключення полягає в тому, що одна дія – звична, виконується автоматично, а інша – за участю свідомості. При розподілі уваги одна діяльність пов'язана з осередком оптимальної збудженості ділянки кори великих півкуль головного мозку, а інша, яка потребує меншої уваги, здійснюється ділянками мозку з меншою збудливістю.
Здатність розподіляти увагу властива всім людям, але вона має індивідуальні особливості. Деяким людям важко зосереджуватися на двох різновидах діяльності, а дехто здатний одночасно виконувати їх кілька. Подейкують, нібито Юлій Цезар і Наполеон були здатні одночасно писати одне, читати друге, слухати третє, говорити про четверте. Така здатність розподіляти увагу викликає сумнів. Мабуть, вони володіли вмінням дуже швидко переключати увагу з одного об'єкта на інший, а також великою автоматизованістю, звичністю окремих компонентів тих чи інших виконуваних ними дій. Саме це могло справляти враження одночасності їх виконання.
Увага людини різна за обсягом. Підобсягом уваги розуміють кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час. За цією ознакою увага може бутивузькою таширокою.
Широта обсягу уваги залежить від спорідненості сприйманого матеріалу, а також від вікових особливостей людини.
Якщо сприйманий матеріал легко асоціюється, тобто взаємопов’язується, то обсяг уваги збільшується. Дослідженнями встановлено, що обсяг уваги дорослої людини при сприйманні не пов'язаного за змістом матеріалу (незрозумілі сполучення літер, фігури, окремі літери) становить 4 - 6 об’єктів при сприйманні його впродовж 0,1 -0,2 секунди. Обсяг же уваги дітей при сприйманні такого самого матеріалу й за такої самої швидкості експозиції дорівнює 2 - 3 об’єкти. Попереднє ознайомлення з матеріалом збільшує обсяг уваги.
Особливості виявлення властивостей уваги залежать від стану, інтенсивності, спрямованості та мотивації як пізнавальної, так і емоційно-вольової діяльності.
Властивості уваги виявляються різними способами. Найдоступніший метод дослідження уваги – спостереження діяльності особистості. Воно дає можливість спостерігати інтенсивність і тривалість зосередження, відволікання. Кількість та тривалість відволікань упродовж уроку є показником інтенсивності зосередження.
Для дослідження обсягу і розподілу уваги широко використовують тахістоскоп – прилад, за допомогою якого можна протягом нетривалого часу експонувати матеріал. Кількість сприйнятого матеріалу, одноманітного або різного за змістом та формою, поданого одночасно, є показником обсягу або розподілу уваги. Використання тесту Бурдона (метод коректурної проби), який полягає у викреслюванні певних літер серед неорганізованого тексту або певних фігур серед багатьох фігур, дає можливість дослідити і зосередженість, і розподіл, і переключення уваги.
2. Раціональні форми освоєння дійсності:
Все темы данного раздела:
Психологія
Конспект лекцій
Полтава 2010
УДК 159.9 (042.3)
ББК 88.3 я 73
Рецензенти:
Протокол № 3 від 24.12.2009 р
Психологія: Конспект лекцій для студентів інженерних спеціальностей Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка /Н. М. Атаманчук, А.В. Т
Завдання вивчення психології у вищій школі
Традиційно у вітчизняній вищій школі лише суспільні науки (історія, філософія, економічна теорія) вважалися обов'язковими для вивчення студентами всіх без винятку спеціальностей. Такий стан речей б
Предмет психології. Загальні завдання психологічної науки
Психологія – одна з наук про людину. Об'єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини –психіка. Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продукто
Виникнення та розвиток психології як науки
Інтерес до непізнаного є об’єктивною властивістю людської свідомості. Він лежить в основі виникнення всіх наук, у тому числі психології. Датою народження психології як науки в сучасному розумінн
Методи психології та специфіка їх застосування
У психології, як і в будь-якій іншій галузі знань, застосовують свої способи вивчення об’єктивної дійсності, котрі є методами цієї науки.
Методи наукового дослідження –це
Питання для самоконтролю
1. Які загальнопрофесійні та особистісні проблеми допомагає розв’язати психологія як навчальний предмет?
2. Навіщо студентам інженерних спеціальностей оволодівати науковими психологічними
Зв’язок психології з іншими науками
Психологія тісно пов’язана з природничими науками, що вивчають будову і діяльність головного мозку. Недаремно відомі вчені І. Сєченов, І. Павлов, П. Анохін, Олексій Ухтомський та інші ставили перед
Основні галузі сучасної психології
Виходячи з матеріалістичного уявлення про психіку, можна визначити, що психологія – наука про факти, механізми та закономірності психіки як образу дійсності, що склав
Нженерна психологія як прикладна галузь наукового психологічного знання, її предмет, завдання, методи
Інженерна психологія вивчає особливості діяльності оператора в автоматизованих системах управління, розподілу та узгодження функцій між людиною і машиною. Вона є важливою частиною ергоном
Основні підходи до інженерного проектування сучасної техніки, взаємодії людини і техніки
Інженерно-психологічне проектування включає:
– раціональний розподіл функцій між людиною і машиною, аналіз функцій людини в конкретній діяльності, в конкретній системі „ЛМС”;
– оп
Питання для самоконтролю
1. З’ясуйте місце психології в системі наук.
2. Схарактеризуйте галузі психології згідно з їх сутністю та призначенням.
3. Які галузі психологічної науки найбільше пов’язані з Ваш
Психологічна структура особистості. Концепція динамічної функціональної особистості К. К. Платонова
Структуру особистості розглядають по-різному. Одні вважають, що доцільно розглядати лишепсихологічні компоненти (пізнавальні, емоційно-вольові, спрямованіст
Проблема біологічного і соціального в особистості
Психічний розвиток індивіда, формування особистості є біологічно й соціально зумовленим процесом. Людський індивід розвивається і як біологічна істота, і як представник біологічного виду Ноmо sареn
Спрямованість особистості та її складові: потреби, мотиви, переконання, інтереси, ідеали, світогляд
Інтегрованим показником соціальної цінності орієнтацій особистості є її спрямованість.Система домінуючих мотивів поведінки і діяльності визначає спрямованість особистості.Сп
Питання для самоконтролю
1. У чому полягають відмінності між поняттями „індивід”, „особистість”?
2. Як у структурі особистості співвідноситься біологічне і соціальне?
3. Схарактеризуйте стуктуру особистос
Сутність діяльності, її психологічна структура
Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму із середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають їх до відповідних реакцій, д
Отже, діяльність людини – це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Структура діяльності
Мотив – те, що спонукає до діяльності, заради чого виконується. Мотив є конкретною потребою, яка в ході й за допомогою цієї діяльності задовольняється, не завжд
Основні види діяльності
Залежно від мети, змісту та форм, розрізняють три основні різновиди діяльності: гру, навчання і працю. Людині, незалежно від віку, властиві всі три різновиди діяльності, проте в рі
Знання, вміння і навички як основа розвитку здібностей
Здібності – це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо – науковій, та іншій діяльності, є необхідною умовою її успіху.
Види і структура здібностей
Людські здібності поділяють на види за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Виділяють літературні, музичні, художні, математичні, організаційні, наукові, конструктивні здібност
Питання для самоконтролю
1. У чому принципова відмінність діяльності людини від складних форм поведінки тварин?
2. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активності?
3. Які є основні комп
Різновиди сприймань
У чуттєвому пізнанні відчуття та сприймання виявляються в єдності. Сприймань поза відчуттями не буває.
Розрізняють сприймання за:
– сенсорними особливостями (зорові, слухов
Види пам’яті
За змістом залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють чотири види пам’яті – образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.
Образна пам’ять виявляєт
Б. Мислення
Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.
Операції ми
Форми мислення
Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів та понять.
Судження – це форма уявного відображення об'єктивної дійсності, яка полягає в
Процес створення образів уяви
Найелементарнішою формою створення нових образів єаглютинація (від лат. – склеювання). Це створення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин, узятих з різних об’єкт
Види уяви
Залежно від участі волі в діяльності уяви, її поділяють на мимовільну та довільну.
Мимовільною є такауява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою
Мислення як основна функція психіки, розвиток мислення
І. Павлов неодноразово стверджував, що фізіологічною основою мислення є тимчасові нервові зв'язки, які утворюються в корі великих півкуль. Ці умовні рефлекси виникають під упливом слів, думок, що в
Зв’язок мислення з мовою
Мислення людини тісно пов’язане з мовою. У цьому його принципова відмінність від примітивного мислення тварин, яке перебуває лише на наочно дійовому рівні та не може бути опосередкованим мовою, реа
Види емоцій і почуттів та їх місце в діяльності особистості
Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивнеабо негативне ставлення до неї. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задовол
Воля як психологічний феномен та її аналіз
Вольові дії людини визначаються свідомо поставленоюметою.Діючи, людина ставить перед собою завдання, планує їх виконання, добирає засоби, за допомогою яких вони здійснюються. Щоб у
Питання для самоконтролю
1. Чому психічний процес „відчуття” належить до чуттєвого пізнання?
2. За якими принципами відчуття поділяють на різновиди?
3. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і
Характеристика темпераменту
Діяльність і поведінка людини зумовлюються не лише соціальними умовами життя, а й індивідуальними особливостями її психофізичної організації. Це виразно виявляється втемпераменті о
Фізіологічне підґрунтя темпераменту
Учення І. Павлова про типи нервової системи та вищої нервової діяльності внесло істотні зміни в наукове розуміння темпераменту. Поєднання різного ступеня сили, врівноваженість і рухливість процесів
Характеристика темпераментів
Зв’язок типів темпераменту та типів вищої нервової діяльності
Холерик
Сильний
Неврівноважений
Рухливий
Основні класифікації типів темпераменту
Учення про темперамент започатковане славнозвісним давньогрецьким лікарем і філософом Гіппократом. Він та його послідовники (римський лікар Гален й інші) обстоювали
Типи темпераменту
У сучасній психології користуються Гіппократовою класифікацією типів темпераменту:сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Кожному з цих типів властиві своєрідні психологічні ос
Поняття характеру. Фактори формування характеру
Характер – це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, н
Основні риси типового характеру
Носієм характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках, способах дії в найширшому їх розумінні – в сім’ї, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою.
Поняття акцентуації характеру. Типи акцентуацій
Крайню інтенсивність певних рис людини називають їхакцентуацією. Розглянемо найхарактерніші прояви акцентуації, як-от: застрявання в стані збудження на впертості,
Питання для самоконтролю
1.Що являє собою темперамент? Назвіть його основні типи.
2. Які особливості спілкування носіїв різних типів темпераменту Ви можете назвати?
3. Розкрийте фізіологічне підґрунтя тем
Поняття про спілкування в психології
Спілкування є важливою духовною потребою особистості як суспільної істоти. Потреба людини у спілкуванні зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії у процесі д
Функції, форми і засоби спілкування. Вербальне і невербальне спілкування
Функції спілкування.
Найважливіші функції спілкування виділяють, аналізуючи його роль на індивідуальному рівні суспільного буття людини. У характеристиці спілкування з
Аспекти спілкування
Залежно від характеру діяльності, в процесі якої відбувається спілкування, від сфери громадського життя і дистанції спілкування між індивідами може переважати якийсь один аспект. Кожен із них харак
Бар’єри спілкування
Спілкуючись, кожна людина намагається так вибудувати свою поведінку, щоб вона відповідала рольовим очікуванням партнерів. Попри це, нерідко рольова поведінка створює особливі рольові бар'єри, що пе
Особистість у суспільстві та колективі. Особистісні й соціальні ролі
Людина живе, розвивається і діє у групі. У колективі й під його впливом відбувається становлення особистості – складається її спрямованість, формуються суспільна активність, воля, створюються умови
Феномен лідерства в психології
Лідер– особистість, за якою всі інші члени групи визнають право брати на себе найвідповідальніші рішення, що стосуються їх інтересів і визначають напрям та характер діяльності всіє
Питання для самоконтролю
1. Як пов’язані між собою діяльність і спілкування?
2. Схарактеризуйте роль невербальних засобів спілкування.
3. Чому люди з різних культур відчувають труднощі у виборі засобів не
Психічний розвиток особистості та його фактори
Розвиток психіки людини неперервний протягом життя, тобто відбувається в процесі всього її онтогенезу – розвитку організму від моменту утворення зародку й до смерті. (Термін „онтогенез” був
Періодизація психічного розвитку людини
Розвиток людини індивідуальний. У її онтогенезі реалізуються як загальні закономірності розвитку представника роду людського, так й індивідуальні особливості розвитку кожної людини.
Кожна
Давньокитайська класифікація
Молодість до 20 років
Шлюбний вік до 30 років
Вік виконання суспільних обов’язків до 40 років
Пізнання власних оман до 50 років
Останній період творчого життя до
Гетерохронність і сенситивні періоди розвитку
Розвиток є гетерохронним, тобто нерівномірним як по відношенню до різних психічних процесів, так і до окремих аспектів індивідуального розвитку людини. Скажімо, процесам сприйняття властиві
Я-концепція” як соціально-психологічний феномен
Свідомість людини зорієнтована не тільки на відображення зовнішніх об’єктів – вона може бути спрямована на пізнання себе (внутрішнього світу, діяльності). Усвідомлення людиною самої себе як особист
Поняття соціальної адаптації. Психологічний захист
У ситуаціях можливого чи реального неуспіху в діяльності задля реалізації потреби бути повноцінною особистістю часто вдаються до психологічного захисту.
Психологічний захист – регул
Питання для самоконтролю
1. Що таке онтогенез?
2. Як співвідносяться соціальне та біологічне в розвитку особистості?
3. Чи є будь-які суперечності рушійною силою психічного розвитку особистості?
ТЕМА: ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА, ЇЇ РОЗВИТОК ТА СУЧАСНИЙ СТАН
1. Якого з цих етапів розвитку психології в дійсності не було:
а) психологія як „наука про душу”;
б) психологія як „наука про свідомість”;
в) психологія як „наука про пов
Тема: Основні галузі психологічного знання. Інженерна психологія
1. Яка з галузей психологічної науки займається діагностикою та усуненням психологічних проблем конкретних людей чи людських спільнот:
а) загальна психологія;
б) прикладна психоло
ТЕМА: ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ. СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК ПРОВІДНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
1. Із таких понять, як „індивід”, „особистість”, „суб’єкт діяльності”, „індивідуальність” – найменш широким за змістом є поняття:
а) індивід;
б) особистість;
в) суб’єкт д
ТЕМА: Психологічні засади діяльності та здібностей людини
1. Основною характеристикою діяльності не є:
а) предметність;
б) суб’єктивність;
в) соціальність;
г) неперервність.
2. У змісті діяльності можна виділит
ТЕМА: ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ, ЇХ ФУНКЦІЇ ТА РОЗВИТОК
1. Відчуття, що виникають під впливом зовнішніх стимулів на рецептори, розташовані на поверхні тіла, називаються:
а) екстероцептивними;
б) інтероцептивними;
в) пропріоцеп
ТЕМА: ТЕМПЕРАМЕНТ ТА ХАРАКТЕР
1. Під темпераментом розуміють характеристики психічної діяльності:
а) статичні;
б) змістовні;
в) динамічні;
г) набуті.
2. У Гіппократа був підхід до те
ТЕМА: ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ
1. Письмову та усну мову розрізняють:
а) засобом спілкуванням;
б) способом спілкування;
в) виконуючою функцією;
г) умовами спілкування.
2. Розуміння емо
Тема: Розвиток особистості. „Я-концепція”. Психологічний захист
1. Розвиток організму людини називається:
а) онтогенезом;
б) філогенезом;
в) соціогенезом;
г) антропогенезом.
2. Тимчасовий діапазон, найбільш чуттєвий
Короткий термінологічний словник
Адаптація – ефективна взаємодія організму із середовищем.
Антропогенез – розвиток людини як виду.
Афект – дуже інтен
Лекція 7 Основи психології спілкування 68
Лекція 8 Розвиток особистості. „Я-концепція”. Психологічний
захист 80
Частина ІІ Завдання для тестового контролю знань студентів
з курсу „П
Редактор Жигилій Н. В.
Коректор Туманська І. А.
Друк RISO
Ум. др. арк. 6,3
Тираж 50 екз.
Новости и инфо для студентов