Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період. - раздел История, Навчально-методичний комплекс дисципліни Історія економіки та економічної думки Розвиток Ремесла, Міст Сприяв Зростанню Торгівлі. Особливо Жваво Вона Провади...
Розвиток ремесла, міст сприяв зростанню торгівлі. Особливо жваво вона провадилася у міських республіках Північної Італії — Флоренції, Венеції, Генуї, де зростав торговий і позиковий капітал, зароджувалися капіталістичні мануфактури, розвивалася банківська справа; У Венеції зародилася сучасна бухгалтерія.
У Західній Європі розвивалися зовнішня морська і внутрішня сухопутна торгівля. Вже в XI—XII ст. визначилися її центри — Венеція, Генуя, Піза. Північноіталійські купці витіснили з середземноморських торгових шляхів візантійців і арабів. З портів Близького Сходу європейці привозили товари Індії, Китаю, Сирії та інших азіатських країн.
Генуезці, венеціанці, володіючи торговими і військовими кораблями, будували свої торгові факторії на східному узбережжі Середземного моря та в Чорноморському басейні. Генуезці закріпилися також в пониззях Дону і Дністра, на узбережжі Криму і Кавказу. Однією з найважливіших її колоній була Кафа (Феодосія) з її ринком рабів, заснованим в 1266 p. У 1357 p. генуезці захопили Балаклаву, у 1365 p. — Судак та деякі інші міста і поселення Криму. Не відставали від них венеціанці, їхнє становище зміцніло після четвертого хрестового походу (1202—1204 pp.). Захопивши узбережжя Дальмації, Мореї, Іонічні та інші острови, квартал Константинополя, вони повели безкомпромісну боротьбу з генуезькими конкурентами. У кінці XIV ст. венеціанці відтіснили генуезців з басейну Чорного моря та Кавказу. З Леванту (Сходу) купці привозили в Західну Європу шовк, прянощі, предмети розкоші — дорогі тканини (парчу, оксамит), ювелірні вироби, тропічні та субтропічні фрукти, з Причорномор'я — рибу, ікру, сіль, шкіри, зерно, хутро, невільників, яких італійським купцям поставляли татарські людолови, в тому числі з України.
У Венеції, Генуї, Флоренції, Пізі виникло власне виробництво шовку, скла, бавовняних тканин. Товарами Сходу та виробами європейських ремісників італійські купці забезпечували феодалів Західної Європи, одержуючи за них казкові прибутки золотом і сріблом. Наприклад, 1 г перцю коштував 1 г золота. Проте східна торгівля зазнала нищівного удару від турків. У 1453 p. вони захопили Константинополь. У 1457 p. були виселені генуезькі та венеціанські торгові факторії з Криму і Чорномор'я. Поступово турки витіснили італійців і з Близького Сходу.
Важливе значення для Західної Європи мала також торгівля Балтійським і Північним морями, річками Ельбою, Шельдою, Одером, Темзою, Західною Двіною, Рейном, Дунаєм, Віслою, Німаном, Роною, Сеною. Якщо левантійська торгівля займалася переважно продажем на західноєвропейських ярмарках східних товарів, то північна — виробів місцевої промисловості, продуктів сільського господарства. Купці скуповували і з вигодою перепродували льон, худобу, шкури, хміль, хутро, сало, масло, хліб, рибу, сіль, віск, мед, металеві ремісничі вироби, олово, ліс.
Провідна роль у північній торгівлі належала Гамбургу, Любеку, Бремену, Брюге, Лондону. Згодом утворився союз приморських міст під назвою Ганза (об’єднання, спілка). Свою діяльність вона розпочала в XII і діяла до XVII ст. У XIV—XV ст. до Ганзейського союзу входило 160 міст, у тому числі Новгород Великий, Гданськ, Рига. Керівництво Ганзи знаходилося в Любеку. Купці союзу мали ряд привілеїв. У них на ярмарках ніхто не мав права конфіскувати товари за борги, арештувати за злочини, вчинені в інших місцевостях. Купець не відповідав за дії своїх компаньйонів. Влада не могла розпоряджатися майном купця, який помер на ярмарку. Ганза охороняла своїх членів. Ніхто, крім ганзейських купців, не смів перевозити товари Балтійським і Північним морями.
Товари ганзейської і левантійської торгівлі зустрічалися на ярмарках Західної Європи, особливо у французькій провінції Шампань. Ярмарок тривав майже цілий рік. Жваві торги відбувалися умістах Баре, Труа, Провене, Ланьї. Столітня війна, що точилася між Францією і Англією (1337 —1453 pp.), звела знаменитий європейський ярмарок до провінційного торжка. Остаточно він занепав, коли торгові шляхи у зв'язку з великими географічними відкриттями перемістилися з Середземномор'я на Атлантичний океан.
У середні віки розвинулася і сухопутна торгівля. Відомий шовковий шлях від Китаю до Європи простягнувся на кільканадцять тисяч кілометрів. Каравани верблюдів, навантажених товарами, перетинали вздовж і впоперек азіатський і африканський континенти. У Європі сухопутна торгівля також набувала дедалі більшого значення, незважаючи на чисельні труднощі та небезпеки. Справа в тому, що у феодальній Європі не було битих шляхів, їх ніхто не ремонтував. Власники земель, по яких проходили купецькі валки, робили все, щоб пошкодити дороги. Адже у ті часи існував знаменитий закон — “що з воза впало, те пропало”. На розбитих шляхах часто ламалися вози, товари падали на землю, їх зразу привласнювали місцеві феодали за допомогою озброєних слуг. На купців постійно нападали ватаги розбійників. Купці на кожному кроці сплачували мита: на річкових переправах, мостах, на кордонах феодальних володінь. Там, де не було річок, магнати ставили митні шлагбауми в чистому полі. За таких обставин товар дорожчав у десятки разів. І все ж сухопутна торгівля зростала, була прибутковою.
Торгівля, як відомо, без грошей нормально розвиватися не може. У Західній Європі в середні віки в грошовому обігу була велика кількість найрізноманітніших монет.
З золотих найпоширенішими були північноіталійські дукати, їх почали випускати в 1284 p. венеціанці. Маса монети становила 3,5 г золота. Згодом подібні грошові одиниці карбували монархи інших західноєвропейських країн. Проте найпоширенішими були різні срібні гроші — від маленької роздрібної монети до солідного таляра масою 30г.
Діловим людям було незручно і небезпечно перевозити велику кількість золотих, срібних чи мідних грошей. Важко було розібратися у їх повноцінності чи неповноцінності. На допомогу їм прийшли так звані міняйли. Агенти міняйлів знаходилися там, де пролягали торгові шляхи. Поступово міняйли перетворилися на банкірів. Вперше вони з'явилися в північно-італійських містах, у провінції Ломбардії. До сьогоднішнього дня за спеціалізованими магазинами-салонами збереглася назва “ломбард”. Банкіри об’єднувалися в асоціації, компанії, товариства.
Разом з появою банківської системи виник кредит. Оскільки банкіри були монополістами, вони встановили надмірні проценти на позиковий капітал. У середні віки він ніколи не був менший як 15—25 %. Часто банківські асоціації розорялися, через те що їхніми кредиторами були королі, царі чи імператори. Вони могли дозволити собі не тільки не сплачувати борги, а й фізично розправлятися з позикодавцями. Найуспішніше розвинулася кредитно-лихварська система у Франції. У Німеччині при кредитно-лихварських операціях широко застосовувались безготівкові рахунки. Небувалого розвитку набула банківська справа і в Нідерландах. Незабаром представників цієї країни стали називати світовими банкірами.
Інтенсивний розвиток сільського господарства, промисловості, в тому числі мануфактур, торгівлі, грошового обігу, банківської справи, кредиту, свідчить, що в ряді країн Західної Європи з'явилися паростки нового, прогресивнішого виробництва. Виникають спеціалізовані райони з виробництва тих чи інших товарів, численні ярмарки, товарно-грошові відносини, формуються національні ринки.
Важливе значення в економічному житті середньовічної Європи мали податки та різні примуси на користь феодалів чи державних установ. У романізованих країнах збереглася римська податкова система, що в тій чи іншій формі поширилась і на “варварські” держави. З населення стягували земельний і подушний податки. Крім того, усіх підданих примушували виконувати будівельні роботи, нести сторожову службу, здійснювати гужові перевезення. У скарбницю франкської держави прибутки надходили з податків, митниць і судових штрафів. Візантійська податкова система мала централізований характер. Систематично провадилися загальнодержавні кадастри (зведені відомості) про кількість землі, людей, худоби. У VIII ст. римський подушно-земельний податок було замінено рентою — відробітковою, натуральною, грошовою.
У країнах, де феодальне господарство утворювалося внаслідок розпаду родоплемінних стосунків, державні податки сформувалися на основі системи дарів з власних громадян та данини з підкорених народів, що поступово злилися в одне ціле. Королі та їхні намісники об’їжджали країну для збирання провіанту і фуражу з населення. Поступово побори набули постійного характеру, розміри їх регулювалися, встановлювалися місце і час сплати. Зі зміцненням феодальних держав податки набули характеру феодальної ренти, що стягувалася державою.
На першому етапі зрілого феодалізму у європейських країнах державних податків не було або вони збирались феодалами. Там, де королі збирали з своїх васалів “допомоги’, їх платили селяни як сеньйоріальні платежі. Не всюди феодальний імунітет (податкові збори сеньйорів) був повним. У Англії віллани платили ‘щитові гроші’ замість військової служби, ‘датські гроші’ на охорону кордонів, поземельний (“погайдовий”) збір, з XIII ст. — податок на рухомість.
На другому етапі зрілого феодалізму внаслідок державної централізації податки стали постійними, зросли їх розміри, їх платили переважно селяни та жителі міст. Феодали, духівництво повністю або частково звільнялися від сплати податків.
В Англії головною формою прямого оподаткування був податок на рухоме майно, що становив для селян 1/15, для міщан — 1/10 його вартості. Наприкінці XV ст. розміри податків зрівнялися з сеньйоріальними поборами.
У Франції Філіпп II (1285—1314 pp.) започаткував державну податкову систему. Доходи або майно населення обкладалися податками, що становили 1/25, 1/50, 1/100 їх частини. Зросли васальні платежі на користь короля. Жителі міст платили податок за військову службу. Вперше було введено посередній податок на сіль, пшеницю, вино. На початку XIV ст. з'явився подимний збір. За податковою реформою Карла VII (1422—1461 pp.) було введено щорічний поземельний податок — талію. Розміри його визначав король. Від сплати були звільнені духівництво і феодали. Податки постійно зростали, зокрема на сіль і торгові
угоди.
У Німеччині, яка в XIII ст. розпалася на територіальні князівства, селяни платили поземельний та імператорський поголовний податки. Стягування останнього присвоїли собі князі.
У країнах Центральної Європи державні податки і феодальна рента зростали одночасно. Феодали переважно звільнялися від сплати податків. В Угорщині з селян стягували щорічний подвірний податок. У Чехії в державний скарб поступала четверта частина або половина феодальної ренти. У Польській державі основним джерелом державних доходів були королівщини, соляні промисли, монетний двір, мито. Селяни до 70-х pp. XIV ст. платили 12 грошей з лану землі. За Кошицьким привілеєм 1374 p. ланове зменшилося до двох грошей з лану. На монастирських землях воно становило 4 гроші. З кінця XV ст. державний земельний податок знову зріс до 12 грошей з лану. У Московському князівстві поряд з даниною з кінця XV ст. почали стягувати "ямські гроші". У 1550 p. введено регулярний податок на викуп полонених "полоняничні дєньгі".
V—XV cm. — період становлення і зрілості феодального господарства в Європі. Його формування швидше проходило у країнах, де колонат взаємодіяв з первісним способом виробництва. У народів, у яких господарство формувалося на основі розкладу родоплемінних відносин, цей процес розпочався пізніше, проходив повільніше.
Шляхи формування феодального господарства у кожній країні були своєрідними. У Франції головна роль належала прекаріям і комендаціям. В Англії донорманського періоду, в Скандинавії визначальним моментом у процесі феодалізації були права панівної верхівки на стягування податків, судочинство, торгові мита. Поступово завдяки цим привілеям феодали привласнили громадські землі, а їхніх власників перетворили на залежних селян. Здійснювала цей процес ран ня феодальна держава. Економічною реалізацією феодальної земельної власності стала натуральна рента. Лише в північній Франції, на західнонімецьких землях панувало доменіальне господарство з відробіткам.и. Одночасно королі дарували феодалам імунітетні привілеї позаекономічного примусу по відношенню до селян. Загальноєвропейське значення мала феодалізація громади-марки.
У XI—XIII cm. завершилося становлення основних форм феодального землеволодіння. Сформувалися сеньйоріально-селянські відносини. Усі форми життєдіяльності селянських господарств були під контролем феодалів. Переважали продуктова і продуктово-грошова ренти. Селяни не були прикріплені до землі, оскільки в умовах феодальної роздробленості сеньйорія не могла добитися повернення селян-утікачів. З розвитком товарного виробництва зародилася тенденція до зростання господарської та правової самостійності селян.
У XIV—XV cm. у країнах Західної Європи відбулася перебудова сеньйоріальної системи. Селяни стали особисто вільними. Скоротилося доменіальне господарство. Склалися нові форми землекористування та експлуатації селян: цензива, копігольд, короткострокова селянська оренда (половинщина), велика комерційна оренда, найм.
У країнах на схід від Ельби еволюція сеньйоріально-селянських відносин проходила у зворотному напрямі: посилилася особисто-спадкова залежність селян, зросло значення доменіально-панщинного господарства, пов'язаного з ринком. У загальнодержавних масштабах обмежувалися селянські переходи від одного феодала до другого.
Спільною ознакою для всіх європейських країн було зростання державно-централізованих форм експлуатації селян, загальнодержавних і місцевих податків, втручання держави у селянсько-сеньйоріальні відносини.
Повільно прогресувало сільське господарство. Найвищим досягненням агрокультури стало трипілля, а в Англії — чотирипілля. Внаслідок внутрішньої колонізації розширилися посівні площі, вдосконалилися знаряддя праці.
З'явилися нові культури, збільшилися врожаї. Зросло значення садівництва, городництва, виноградарства.
Відбувся перехід від пасовищного до стійлового тваринництва. Розвивалися багатогалузеві господарства та територіальна спеціалізація. Зріс виробничий досвід селян.
Урбанізація Західної Європи, що розпочалася з XI cm., зумовила переростання міст на центри ремісничого виробництва і торгівлі. Внаслідок “комунальних” революцій значна частина міст домоглася сеньйоріальності. Вони сприяли визволенню селян від особистої залежності, становленню сільських комун. Міста Середземномор’я, Нідерландів стали центрами міжнародної, посередницької торгівлі, експортного ремесла. У Скандинавії міста, що були ремісничо-торговими центрами, залишилися у залежності від феодалів.
Основною організаційною формою ремесла були цехи. В XIV—XV cm. розпочався розпад цехового ладу, що заважав технічному прогресу.
Зросло значення торгівлі. Вона мала корпоративний характер. Купці об'єднувалися в торгові гільдії. Склалися внутрішні національні ринки. Головними напрямами міжнародної торгівлі були торгові відносини між європейськими країнами та Сходом (левантійська — від латинського слова левант — схід).
Отже, товаризація сільського господарства, розклад цехового ладу, розвиток науково-технічного прогресу, зростання внутрішньої та зовнішньої торгівлі, утворення загальнонаціональних ринків свідчили про те, що феодальне господарство вичерпало себе і людство вступило в індустріальну добу
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інш
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Опис навчальної дисципліни
Предмет:“Історія економіки та економічної думки” – це нормативна навчальна дисципліна циклу прфесійної
Наукова періодизація історії економіки
План
1. Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
2. Наукова періодизація економічної історії.
3. Загальна характеристика джерел і літератури.
&
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
План
1. Історико-економічне значення неолітичної революції.
2. Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
3. Історико-економічне значення Трипільсько
План семінарського заняття по темі
“Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історі
Літературні джерела
[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71 с.53, 72 с.101, 74, 81]
Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових ц
План семінарського заняття по темі
“ Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)”
План
1. Галузі господарства та сут
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
План семінарського заняття по темі
“Феодальна система господарства в Західній Європі”
1. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі:
- Франція;
- Німеччина;
- Анг
План семінарського заняття по темах
“Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”
“Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства”
В провідних країнах світу
План
1. Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
2. Особливості процесу індустріалізації в провідних країнах світу (США, Німеччина, Англія, Фра
Тема 6. 1. Господарство України у другій половині ХІХ – на початку ХХ т.
План
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Столипінська аграрна реформа в українських землях.
3. Промислове піднесення в Україні на передодні першої с
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)
План
1. Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
2
Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)”
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
План семінарського заняття по темах
“ Світове господарство у міжвоєнний період”
“Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина Х
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напрямів підготовки 6.030509 “Облік і аудит“, 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030503 “Міжнародна економіка”
Моду
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напряму підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“
Модулі
Модуль 1
Контрольний
Захід
Модуль 2
Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
3. Історико – економічне значення господарста та багатогранності економічної думки античного світу.
4. Феодальне законодавство у Європі та Україні, як основне джерело відображення економіч
Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних н
Наукова періодизація економічної історії
З часу виникнення історії господарства визначились різні підходи до наукової періодизації історії економіки. Зокрема, інституціонально-технологічний, історико-хронологічний, а також періодизація Ф.
Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).
Формування юридично-правової ситеми регулювання соціально-економічних відносин суспільства на основі захисту приватної власності. З’являються ремесла, торгівля, грошова та фіскальна системи.
Утвердження індустріального суспільства (від поч. до к. ХІХ ст.).
Відбувається кардинальний перехід від вільної конкуренції до монополізму. Завершується процес формування сучасного світового господарства на основі кооперації, міжнародного поділу праці та виробнич
Історико-економічне значення неолітичної революції.
Неолітична революція відбувалася від VI тис. до н. е. до III тис. до н. е.
Історико-економічне значення неолітичної революції полягає в утвердженні різних галузей відтворюючого
Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
Як уже зазначалося, зростання продуктивних сил забезпечило спочатку невелике, а потім істотне перевищення виробленого над необхідним продуктом. У цих умовах стало економічно вигідно робити з полоне
Месопотамія
До району східного рабства належала також Месопотамія (Межиріччя). Найрозвиненішими державами Межиріччя в IV – III тис. до н. е. були Шумер, Ніппур, Ур, Урук, а з III тис. до н. е. – Вавилонське ца
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Господарство античної Греції.
У I тис. до н. е. – першій пол. I тис. н. е. на Півдні Європи складається античне (antikjs) стародавнє рабство, яке згодом перетворюється у класичне. Елліни примандрували із півноч
І-й період Римської держави (VIII – VI ст. до н. е.) – царський
Однією з найважливіших історичних подій становлення європейської цивілізації є поява на арені історії Римської імперії.
У 1000 – 800 рр. до н. е. територію сучасної Італії колонізували е
ІІ-й період Римської держави (510 – 31 рр. до н. е.) – республіканський
Реформи Сервія Туллія (579 – 535 рр. до н. е.) знищують пережитки родового ладу, ділять населення не за родовим, а за майновим цензом на шість категорій. Кожна категорія под
ІІІ-й період Римської держави (31 р. до н. е. – к. ІІІ ст. н. е.) – рання Римська імперія
Це період розквіту класичних рабовласницьких відносин. У ІІ – І ст. до н. е. сільське господарство переживало піднесення. У межах рабовласницького сектора сільськогосподарське виробництво отрима
IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
Криза і занепад господарства позначилися ще у 73 – 71 рр. до н. е., у час, коли у Римі відбувалися зовнішні (боротьба з Митридатом) та внутрішні потрясіння (повстання Спартака).
Ознаки
Римською інтерпретацією християнства стає стоїцизм.
Найвидатнішими серед стоїків є Сенека (4 - 5 pp. н. е.), Епітікет(50 - 40 pp. н. е.), Марк Аврелій (80 - 121 pp. н. е.). Це час найвищої могутност
Фінансова та податкова система стародавнього світу.
У 100 – 44 рр. до н. е. у ході реформ Гайя Юлія Цезаря чітко було визначено суми податків для окремих общин. Цензори перевіряли наявність майна та визначали суму податку. Гр
Християнство.
Християнство — злиття культур римлян, греків і навколишнього світу — культури варварів.
Перші релігійні братства утворились як антитеза братству общин.
Індивідуалізм та колективі
Основні терміни і поняття
Ас – грошова одиниця Стародавнього Риму.
Варни – станово-економічна ієрархія в древній Індії (II тис. до н. е.).
Вершники – римс
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
Франція
У 481 році, після завоювання Риму, Хлодвіг започатковує франкську королівську династію меровінгів. Становлення та розвиток аграрного суспільства у державі франків відбувалос
Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
З початком другого тисячоліття поступово відроджуються забуті навички і ремесла. У кінці ХI ст. відбувається виділення ремесла з феодального натурального господарства. Утворення середньов
Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилася у самостійну галузь знань, її проявам властивий практицизм. Основними джерелами економічної думки с
Економічна думка на Україні доби середньовіччя
До літературних джерел, які відображали тогочасні економічні погляди, можна віднести літописи, угоди, грамоти князів, кодекси та записи світського і церковного права. Одними із основних джерел є “
Основні терміни і поняття
Аллод – спадковий наділ частини продуктивної общинної землі, закріплений у приватну власність.
Бюргери – вільні повноправні жителі (ремісники, купці) сере
Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
План
1. Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення.
2. Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства.
3. Перша хвиля б
Основні географічні відкриття
Роки
Відкриття
Мореплавці
І п. XІV ст.
Канарські та Азорські о-ви; о-в Мадейра
Генуезці
Економічні наслідки ВГВ
– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;
– фор
Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
Поява мануфактур пов’язана з тим, що основні виробники — це ремісник і селянин — уже не мали економічної спроможності придбавати ті знаряддя праці, які придбавало мануфактурне виробництво, через на
Перша хвиля буржуазних революцій та їхнє економічне значення.
1566–1609 рр.
Нідерланди
Між Півднем, де існували різні форми феодальних повинностей, і Північчю, де селянство стало вільним і формувалося фермерське торгов
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-економічного п
ХVІ ст.
Завершення довготривалого періоду існування традиційного господарства, активний розвиток промисловості та підприємницької діяльності сприяли також і розвиткові економічної думки.
Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії
(В. Стаффорд, В. Петті, П. Буагільбер, економічна таблиця Ф. Кене)
Ринкова економіка в найбільш чіткій формі виступає в торгівлі. Торгові центри розташовувалися на торгови
Фізіократія
Для Франції першої половини XVIII ст. гостро постали питання розвитку сільського господарства та боротьби з економічною політикою, що ґрунтувалася на концепції меркантилізму. Дворянство і церква
Учення про природний порядок
Фізіократія — це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фізіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Слід ро
Учення фізіократів про капітал
Однією з важливих заслуг фізіократів є запровадження в економічну літературу категорії “капітал”, яка до цього мала незрозумілий зміст. Під капіталом розумілися грошові кош
Економічна думка в Україні у XVІІ–XVІІІ ст.
У надрах козаччини сформувалися соціально-економічні традиції та певна економічна думка, що знайшли відображення в унікальному за змістом документі Конституції П. Орлика (1672–1742 рр.),
Передумови промислової революції
Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (
Наслідки
Активно зростає металургійне виробництво (1790 – 80 тис. т, 1820р. – 250 тис. т, 1853 р. – 2,7 млн т чавуну; з 1865 р. по 1880 рр. видобуток вугілля зріс у 10 разів і сягнув 100 млн т на рік). Форм
Промисловий переворот у Франції
Характерною особливістю цього процесу у Франції був тривалий період з 1805–1810 рр. до ІІ пол. ХІХ ст., а також залежність від внутрішньополітичної ситуації та економічної політики урядів.
Промисловий переворот у Німеччині
Промисловий переворот у Німеччині розпочався із значним запізненням у 30–50-х рр. ХІХ ст. і завершився у період 1850–1871 рр.Основними причинами сповільненого розвитку економіки
Промисловий переворот у США
Промисловий переворот починається у бавовняній промисловості. Характерною особливістю цього економічного явища було те, що виробничий процес оминув стадії ремесла і мануфактури.
1790 р. ан
Підсумки
Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та м
А. Сміт (1723–1790 рр.).
Англія середини XVIII ст. — епоха становлення нового економічного порядку, цей процес відображено у працях А. Сміта — творця теорії ринкової економіки, в якій, однак, є й суперечливі положен
Жан Батист Сей.
На межі XVІІІ–ХІХ ст. формується “нова хвиля” у класичній школі. Провідними представниками цієї економічної течії були: англійці – Д. Мак-Куллох, Д. Міль, Т. Мальтус,
Жан Батист Сей
Сей є автором популярного в Європі “Трактату з політичної економії”, який уперше побачив світ 1803 p., а потім багато разів перевидавався, і капітального підручника
Історична школа Німеччини
Період ХІХ – початок ХХ ст. ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму в умовах промислового перевороту, індустріалізації та формування монополістичних об’єднань. Нові економічні процеси, соціал
Марксистська економічна теорія
У 40-х роках ХІХ ст. коли завершувався перший етап науково-технічної революції, була створена в умовах промислового перевороту матеріально-технічна база капіталізму, світ пережив перші три економіч
Основні терміни і поняття
“Америка для американців” – Маніфест, виголошений 2 грудня 1823 р. п’ятим президентом США Дж. Монро, згідно з яким забезпечувалися інтереси цієї країни на внутрішньому та зовнішньо
Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
Під час індустріалізації відбувається концентрація виробництва і серйозні зміни в самій структурі економіки, організації та управлінні виробництвом – виникають монополії, акціонерні товариства. Це
Франція
Економічний розвиток Франції в останній третині ХІХ ст. характеризується кількома особливостями – уповільненим промисловим розвитком, парцелярністю сільського господарства та швидкою концентраці
Німеччина
В останню третину ХІХ ст. населення Німеччини зросло з 35 до 50 млн осіб. Загальна чисельність промислових робітників зросла на третину. Цьому сприяло об’єднання Німеччини. Ліквідовув
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою
Альфред Маршалл, Джон Бейтс Кларк, Вільфредо Парето, Леон-Марі Еспрі Вальрас).
Закономірним явищем в економічній теорії є поява в останній третині ХІХ ст. маржиналізму (marginal – граничний).Основна ідея маржиналізму – дослідження гр
Податкова держава“ Йозефа Алоїза Шумпетера
У контексті економічної теоретичної науки (у перехідний та новий час) активного розвитку набуває вчення про податки. Це було зумовлено історичними факторами соціального й політичного характе
Основні терміни і поняття
Дивіденд – прибуток від інвестицій, як правило, у формі готівки або акцій. Є частиною прибутку акціонерного товариства, яку щороку розподіляють між акціонерами за їхніми акціями і
Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
У кінці XVIII ст. (після трьох поділів Польщі) українські землі стали колоніальною окраїною Російської та Австро-Угорської імперій. Мануфактурна промисловість та внутрішній ринок розвивалися вкр
Столипінська аграрна реформа в українських землях
П.А. Столипін (1862–1911 рр.) голова Ради Міністрів та міністр внутрішніх справ царського уряду був одночасно видатним реформатором. Його діяльність була спрямована на інтенсиф
Господарство України в 1914–1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893–1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений п
Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
З початком у 20 роках ХІХ ст. промислового перевороту та поступової капіталізації господарства чітко простежується розвиток політичної економії в Україні у взаємозв’язку з досягненнями світової еко
Д. П. Журавський, Д. М. Струков.
У дореформений період основним питанням, навколо якого велася активна економічна та політична полеміка, було селянське питання. У 40-х роках ХІХ ст. формуються дві протилежні течії – рев
Михайло П. Драгоманов
У 60-х роках ХІХ ст. в Україні сформувався ліберально-буржуазний рух, який представляли громади. Активними діячами цього руху були: В. Антонович, П. Чубинський, К. Михальчук, П. Жите
Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, С. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
Значний вплив на економічну думку в Україні к. ХІХ ст. мали М. Зібер (1844–1888), С. Подолинський (1850–1891), М. Туган-Барановський (1865–1919), Є. Слуцький (1880–1948).
М. Зібер
Основні терміни і поняття
Відміна кріпосного права – 19 лютого 1861 року, скасування особистої залежності селян від поміщиків, їхнє звільнення і створення органів селянського управління; наділення селян зем
Німеччина
Під час війни Німеччина опинилася в економічній та морській блокаді. Це неминуче позначилося на її економічному стані. Забезпеченість промисловості ресурсами зменшилася на 45– 0 %. До війни Німеччи
Франція
У роки Першої світової війни, особливо в 20-х роках, у економіці та соціальній структурі Франції відбулися глибокі зміни. Держава починає приділяти особливу увагу розвитку важкої промисловості.
Німеччина
На початку 20-х років німецька економіка була повністю деморалізована. Загальні втрати на ведення війни становили 150 млрд марок, а ресурси, накопичені за чотири роки війни, не перевищували 32–35 м
Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезп
Великобританія
Економічна криза в Англії свого найвищого розвитку досягла весною 1933 року. Обсяги виробництва зменшилися на 23 % від рівня 1929 року. Негативним явищем стало зменшення виробництва в базови
Франція
Економічна криза у Франції продовжувалася з осені 1930 до 1935 року включно. Падіння виробництва було не різким, а досить затяжним. Спади спостерігалися у 1932 та 1935 рр. Так, порівняно з 1
Німеччина
Найбільше від економічної кризи постраждала економіка Німеччини, яка повністю залежала від іноземного кредитування.
Обсяги промислового виробництва зменшилися на 58 %. Зупинилося ви
Едвара Хейстінгса Чемберліна
Економічна дійсність початку 20 століття, зокрема активний процес монополізації світового виробництва зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції.
Основоположником
Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
Найвизначнішою продовжувачкою вчення “школи Маршалла“ була професор Кембриджського університету Дж. Робінсон, яка в 1933 році опублікувала працю “Економічн
Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував працю “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”,де обґрунтував неможливість самор
Основні терміни і поняття
Американський індивідуалізм – внутрішня політика президента Г. Гувера, яка ґрунтувалася на реалізації принципів індивідуалізму, що означає встановлення рівних можливостей для кожно
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Німеччина
У 1935 р. фашистським урядом був узятий курс на підготовку до війни. Щорічний випуск військової продукції становив:
– літаків – 25 тис. шт.;
– танків – 20 тис. шт.;
– гар
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
Розвиток світового господарства у 40 – 80 рр. характеризується такими основними загальними тенденціями.
1. Відбудова європейського та японського господ
Важливою складовою економічної політики 60-х рр. була реалізація програми “нових рубежів” президента Дж. Кенеді.
До основних її складових потрібно віднести:
– стабілізацію цін;
– стимулювання темпів економічного зростання та підтримку ринкової рівноваги;
– регулювання бюджетн
Великобританія
У ході Другої світової війни Великобританія зазнала значних матеріальних, фінансових та людських втрат. 245 тис. осіб загинули, 278 тис. було поранено. На 10 % зменшилося промислове виробництво, об
Франція
30 серпня 1944 р. перехідний уряд Шарля де Голля розпочав відбудову французького господарства на основі розвитку державно-монополістичного капіталізму.
Німеччина
Повоєнна відбудова німецького господарства здійснювалася на основі участі в плані Маршалла та реалізації економічної програми Людвіга Ерхарда.
Так, за перші роки реаліз
Висновок
Таким чином, у повоєнний період у результаті соціально-економічних перетворень у провідних країнах світового господарства сформувався принципово новий тип економічних взаємовідносин основних соціал
Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
У повоєнні роки на перший план соціально-економічного розвитку провідних країн світу виходить не проблема повної зайнятості, а проблема економічного зростання. Цьому сприяє
Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
“Сильна автономна конкурентна економіка” – такий основний девіз найяскравішого представника неолібералізму Фрідріха Августа фон Хайєка (1899–1992). Особливості методо
Основний внесок у концепцію “соціальне ринкове господарство” робить Вольтер Ойкен.
В. Ойкен використовує термін “національна економія” на противагу політекономії, виходячи з того, що єдиної політичної економічної теорії не може бути, економічні процеси здебільшого мають наці
Неокласичне відродження
Неокласичне відродження – течія в економічній теорії, яка сформувалася у 70-х роках XX ст. на основі поглядів про потребу у мінімізації державноговтручання в економіку. У новій класич
Індустріально-технологічний – Джон Кеннет Гелбрейт.
Інституціоналізм (від лат. institutio – звичай, настанова) був прийнятий для визначення системи поглядів на суспільство та економіку, в основі якої покладено категорію інститут
Основні терміни і поняття
Автаркія –економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту при одночасному ст
Особливості міжнародних економічних зв’язків.
Сучасне світове господарство, як зазначалося в попередніх розділах, склалося наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Саме в цей час виникають міжнародні монополії, завершується економічний поділ світу, ос
Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
Індустріальний розвиток аграрно-сировинних країн упродовж повоєнного періоду, крах колоніальної системи призвели до появи кількох груп країн, різних за рівнем розвитку окремих галузей та господарст
Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
Ще у 20-ті роки в Чикагському університеті зародилися монетарні ідеї. На початку 60-х років ці ідеї стають домінуючими у зв’язку з публікаціями Мілтона Фрідмена, Нобелівського лауреата 1976 року “з
Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, Д. Белл).
Глобалізація — це вільне переміщення капіталу, його повне панування. Він набуває характеру планетарного явища.
Панування капіталу в глобальному масштабі утверджує
Д. Белл розробив теорію індустріально-технократичного суспільства.
Основною проблемою індустріального суспільства він вважає – підпорядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт – незалежність економічного порядку від політики поступово з
Основні терміни і поняття
“Адхократія” -тимчасові структури спеціалістів, які керують окремими проектами, відродження підприємництва всередині корпорацій.
Антимонопольні корпорації
НЕП в Україні
Воєнні дії, які точилися на території України впродовж семи років, та політика насадження комунізму у 1918 – 1920 рр. завдали величезної шкоди народному господарству. Було порушено економічні зв’яз
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
У 1923 році рада послів Антанти у Версалі визнала суверенітет Польської держави над Східною Галичиною та Волинню. Тут були створені чотири воєводства – Львівське, Станіславське, Тернопільське та
Податки за часів непу
Нова економічна політика, проголошена більшовиками, докорінно змінила роль податків у фінасово-економічному житті країни. На тлі колосального бюджетного дефіциту та паперово-грошової емісії форм
Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
З початком Другої світової війни в Україні відбувалися певні політичні та економічні зміни, зумовлені введенням радянських військ 17 вересня 1939 року до Західноукраїнських земель та включенням їх
Проблеми податкової реформи.
Знайти збалансоване співвідношення між можливостями держави щодо збору податків і досягненням визначених соціально-економічних цілей є головним завданням держави під час податкової діяльності.
Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
Види податків
Роки
Податок на дохід (
Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України в 1997–2002 рр., млрд грн
20,7
23,5
Основні терміни і поняття
Воєнний комунізм – політика радянського керівництва в роки громадянської війни, спрямована на централізацію фінансових та матеріальних ресурсів на основі націоналізації землі, фабр
І. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
Передмова.
Перехід економіки до ринкових відносин потребує корінних змін у підготовці фахівців. Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання іст
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
Предмет історії економіки та економічної думки. Нерозривний зв’язок економічної історії, теоретичної думки та історії економічної політики як єдиної історико-економічної науки. Роль історико-економ
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
Генезис аграрного суспільства як політичної та економічної системи. Основні риси феодального господарства. Формування централізованих національних держав у Західній Європі. Особливості феодального
Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати. Особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах Європи. Передумови та наслідки великих географічних в
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.).
Початок промислового перевороту на Україні та його особливості.
Передумови промислового піднесення 70 - 90-х років ХІХ ст. Розвиток металургії, вугільної та залізорудної промисловості. Буд
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
Економічні наслідки другої світової війни для світової економіки.
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40 – 90-х роках. Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій стр
Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
Політика “воєнного комунізму”. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 20-х роках. Згортання непу.
Сталінська індустріалізація та її наслідки. Колективізація
Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
1. Взаємозв’язок філософсько – теологічних, етно – культурних та господарських традицій у період генези ранніх цивілізацій (Єгипет, Межиріччя, Індія та Китай).
2. Християнс
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Поглиблене усне опитування на семінарських заняттях – від 1 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,5 бали – “4”, 1 бал – “3”, 0 балів – “2”). [max – 48 балів за 16 семінарських занять]
Колоквіуми – в
Сутність християнства, буддизму та ісламу.
Головний моральний обов’язок індуса — додержання вчення про карму (обов’язок, призначення), тобто вимог Веду. Характер і доля людини — результат її дій у цьому або минулому житті, але не виключаєть
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
Матеріалістична філософія Стародавньої Греції
Мілетская школа: Файес (624 - 547 рр. до н. е.): Архе (першопочатки світу) - вода, у воді зародилася життя.
Анаксімандр (610 -
Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
Марк Туллій Цицерон (лат. Marcus Tullius Cicero; 3 січня 106 р. до н. е.., Арпінум - 7 грудня 43 р. до н. е.., Форма) - древньоримський політик і філософ, блискучий оратор. А також вчитель і кумир
Податкова система середньовіччя.
Важливе значення в економічному житті середньовічної Європи мали податки та різні примуси на користь феодалів чи державних установ. У романізованих країнах збереглася римська податкова система, що
Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
Із розвитком та зміцненням елементів держави в українських землях у VIII–XII ст. формуються елементи податкової системи. Найдавнішою формою прямого оподаткування, спрямованого на забезпечення княжо
Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
Найважливішою рисою суспільної форми капіталістичного способу виробництва є монополізація незначною частиною суспільства переважної маси засобів виробництва й їх використання як знаряддя експлуатац
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та в подальшому мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-е
Податки козацької доби.
У кінці XVІ ст. за часів Великого князівства Литовського на півдні України формується Запорозька Січ як самоврядна система, феодальна республіка. Січ мала власну казну (скарб) та відповідну своєрід
Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького внесла кардинальні зміни в аграрні відносини. Незважаючи на їхню залежність від ходу військових дій, було ліквідовано в
Розвиток сільського господарства у ХVІ-ХVІІІ ст.
Провідну роль в економічному житті України продовжувало відігравати сільське господарство. Хліборобство розвивалося в основному екстенсивне, за рахунок освоєння пусток, луків, заболочених місць, но
Індустріально технологічна революція останньої третини ХІХ ст. та її вплив на світове господарство.
Індустріалізацію як світовий економічний процес зумовив другий етап науково-технічної революції, що розпочався у останній третині ХІХ ст. Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою зов
Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
Кріпосницькі відносини в Росії існували значно довше, ніж в інших країнах Європи. Вони несли в собі надзвичайно жорстокі і потворні риси рабського примусу і насилля. Питання про відміну кріпосного
Господарство України в 1914 - 1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893 – 1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений процесом інд
Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
У Першій світовій війні брали участь 36 країн світу з населенням приблизно в один мільярд осіб, що становило 67 % населення Землі.
Основні воєнні дії розгорнувся у Євр
Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезпече
Причини Другої світової війни.
Локарнська конференція відбулася 5-16 жовтня 1925 року з метою політичної інтеграції Німеччини в Версальську систему та обєднання Західної Європи. В цій конференції взяли участь Англія, Франція, Ні
Господарство України в роки ІІ світової війни.
Для України друга світова війна почалася у вересні 1939 p. Згідно з пактом Молотова — Ріббентропа Радянський Союз зайняв західноукраїнські землі. В 1940 p. до Української РСР була приєднана Буковин
Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
Розвиток господарства у 60–70 рр. був найбільш успішним за весь період радянської влади. Виробництво промислової продукції зросло на 84 % (9,1 % складали річні темпи приросту). Видобуток нафти зріс
Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
Економічні, політичні та духовні відносини, значною мірою становлять сферу громадянського суспільства, яке базується на засадах свободи і саморегуляції. Правова держава, з огляду на це, не може вст
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
При усному т
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. “Податний устав” Птолемеїв 257 р. до н. е., та його значення для Єгипту.
Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина ХVІІІ ст. - першій половині ХІХ ст.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. Економічні погляди Ж. Б. Сея. (“Трактат по политической экономии”. – М., 2000. –
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історії економіки.
3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.
4. Проблеми взаємоді
ВАРІАНТИ ТЕСТІВ ДЛЯ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Завдання № 1. Життєдіяльність людини в період палеоліту носила характер:
а) привласнюючий;
б) відтворюючий.
Завдання № 2. Ос
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
1. Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.
2. Визначіть напрямки життєдіяльності людини у період палеоліту - мезоліту.
3. Яке значення для
Новости и инфо для студентов