Податкова система Київської Русі

 

Основним джерелом доходів князівської скарбниці була данина. Це по суті справи спочатку нерегулярний, а потім усе більше систематичний прямий податок. Князь Олег (?-912), затвердившись у Києві, зайнявся встановленням данини з підвладних племен. Як повідомляє історик С.М. Соловйов, «деякі платили хутрами з диму, або населеного житла, деякі по шлягу від рала». Під шлягом, видимо, варто розуміти іноземні, головним чином, арабські, металеві монети, що оберталися тоді на Русі. «Від рала» - тобто із плуга або сохи.

Князь Олег установив данини ільменським слов'янам, кривичам і мері. У 883 р. він скорив древлян і наклав данину: по чорній куниці з житла. У наступному році, перемігши дніпровських жителів півночі, зажадав з них данину легку. Легкість обкладання переслідувала політичні мети, що далеко йдуть. Жителі півночі, що раніше платили данину хазарам, не зробили сильного опору дружині Олега. Це обкладання виявилося для них легше, ніж у часи залежності від хазар. Про це довідалися радимичі, що жили на берегах ріки Сожи, і без опору стали сплачувати данину київському князеві, щоб захистив їх від хазар. Останнім вони платили по два шляга від рала, а тепер стали платити по одному шлягу.

Тоді ж з'являються відомості про російську гривню. Населення Новгорода було зобов'язано щорічно платити князеві 300 гривень. Це був цільовий збір на утримання найманої дружини для оборони північних границь. Гривнею називався злиток срібла різної форми, звичайно довгастої, що служив найбільшим міновим знаком на Русі аж до XIV ст.

Данина стягувалася двома способами: повозом, коли вона привозилася в Київ, і полюддям, коли князі або князівські дружини самі їздили за нею.

Одна з таких поїздок до древлян сумно закінчилася для спадкоємця Олега князя Ігоря (?-945). За свідченням Н.М. Карамзина, Ігор забув, що помірність є чеснота влади, і обтяжив древлян тяжким податком. А одержавши його, повернувся вимагати нової данини. Древляни не стерпіли «подвійного оподатковування», і князь був убитий.

Відомо, в Давній Русі було й поземельне обкладання. Непряме оподатковування існувало у формі торговельних і судових мит. Мито «миті» стягувалося за провезення товарів через гірські застави, мито «перевезення» - за перевезення через ріку, мито «вітальня» - за право мати склади, «торговельне» мито - за право влаштовувати ринки. Мита «вага» й «міра» установлювалися відповідно за зважування й вимір товарів, що було в ті роки досить складною справою.

Судове мито «вира» стягувалося за вбивство, «продаж» - штраф за інші злочини. Судові мита становили звичайно від 5 до 80 гривень. Наприклад, за вбивство чужого холопа безвинно вбивця платив панові ціну вбитого у відшкодування витків, а князеві - мито 12 гривень. Якщо вбивця зник, то виру платили жителі округу, верви, де було зроблене вбивство. Обов'язок верви схопити вбивцю або платити за нього виру сприяв розкриттю злочинів, запобіганню ворожнечі, сварок, бійок. Суспільну виру не платили у випадку вбивства при розбійному нападі. Виникнувши як звичай, ці порядки були узаконені в Руській Правді князя Ярослава Мудрого (к. 978 – 1054рр.).

 

Тести для перевірки знань студентів до модуля 1

 

1. Гроші виникли внаслідок поділу праці, інтенсифікації ремесла і торгівлі:

а) так;

б) ні.

 

2. Первинною формою банківництва виступало лихварство:

а) так;

б) ні.

 

3. Основними грошовими одиницями Стародавньої Греції були:

а) халк;

б) драхма;

в) обол;

г) лепта;

д) динарій.

 

4. Найбільш розвинутою монетною системою Стародавньої Греції була:

а) аттична;

б) фокейська;

в) перська.

 

5. Які монетні системи засновувалися на золоті та електрі:

а) мілетська;

б) фокейська;

в) перська;

г) евбейська.

6. Які кредити надавалися трапезитами:

а) кредити під заставу рухомого і нерухомого майна;

б)морські позики;

в) немає правильної відповіді.

 

7. Державними банками в Стародавній Греції були:

а) храми;

б) бані;

в) кузні.

 

8. Залучені вклади грецькі трапезити використовували в обороті для надання позик і кредитів:

а) так;

б) ні.

 

9. Держава не втручалася в діяльність трапез:

а) так;

б) ні.

 

10. Середній відсоток за кредитами грецьких банків складав:

а) 10%;

б) 12%;

в) 5%.

 

11. Банкіри та їх клієнти у Стародавній Греції були повністю захищені юридично:

а) так;

б) ні.

 

12. Які два типи монетних систем розрізнялися в Стародавній Греції:

а) системи, побудовані на драхмі;

б) системи, побудовані на статері;

в) системи, побудовані на динарі;

г) немає правильної відповіді.

 

13. Найбільш розвинутою системою Стародавньої Греції була:

а) аттична;

б) фокейська;

в) перська;

г) немає правильної відповіді.

 

14. Кожна грецька монета містила з одного боку емблему відповідного полісу з іншого номінал.

а) так;

б) ні.

 

15. Діловий центр грецького полісу називався:

а) алаге;

б) агора;

в) бона;

г) немає правильної відповіді.

 

16. Плата за обмін монет в давньогрецькій трапезі називалась:

а) алаге;

б) агора;

в) бона;

г) немає правильної відповіді.

 

17. Перші грецькі трапези виникли:

а) у 250 р. до н. е;

б) у 420 р. до н. е;

в) у 520 р. до н. е;

г) немає правильної відповіді.

 

18. Система зберігання грошей в храмах називалася:

а) депозит;

б) “економіка горщиків”;

в) депозит до запитання;

г) немає правильної відповіді.

 

19. Храми-банки використовували залучені кошти для фінансування торгівлі:

а) так;

б) ні.

 

20. Перші грецькі банкіри за походженням були заможними сеньйорами:

а) так;

б) ні.

 

21. Діяльність трапез почали вважати почесним заняттям:

а) з ІІІ ст. до н.е.;

б) з 520 р. н.е.;

в) немає правильної відповіді.

 

22. Римські банкіри до спеціалізації на певних операціях називалися менсаріями:

а) так;

б) ні.

 

23. У результаті спеціалізації на певних операціях римські менсарії переділилися на нумуляріїв та аргентарїв:

а) так;

б) ні.

 

24. Рабство за борги було відмінено у:

а) 326 р. до н. е. ;

б) 443 р. до н. е. ;

в) 263 р. до н. е. .

г) немає правильної відповіді.

 

 

25. Перша римська монета мала назву:

а) обол;

б) ас;

в) халк.

 

26. Карбування монет в Стародавньому Римі почалося у:

а) 326 р. до н. е. ;

б) 269 р. до н. е. ;

в) 963 р. до н. е.

 

28. В основі монетної справи Стародавнього Риму лежав:

а) халк;

б) драхма;

в) фунт;

г) лепта.

 

28. Ухвала рішення про карбування монет у Стародавньому Римі було привілеєм сенату і спеціальної колегії:

а) так;

б) ні.

 

29. Вміст срібла в римських монетах віддзеркалював стан економіки в той час, коли вони карбувалися:

а) так;

б) ні.

 

30. У діяльність римських банкірів держава не втручалася:

а) так;

б) ні.

 

31. Характерними ознаками ведення банківської справи Стародавнього Риму були високий рівень організації діловодства та детальна правова регламентація банківських операцій:

а) так;

б) ні.

 

32. Перші етруські монети карбувалися:

а) із золота та бронзи;

б) із золота, бронзи та електру;

в) із золота, бронзи, срібла та міді;

г) немає правильної відповіді.

 

33. Основними монетними номіналами Ст. Риму були:

а) срібний сестерцій;

б) бронзовий ас;

в) денарій;

г) золотий халк.

 

34. Римська імперія не мала торгових відносин за межами своєї території:

а) так;

б) ні.

 

35. Монетне виробництво Ст. Риму могло бути предметом викупу:

а) так;

б) ні.

 

36. Міністр фінансів Ст. Риму називався :

а) аурес;

б) прокуратор;

в) перфект;

г) немає правильної відповіді.

 

37. Форми позивних жалоб були опубліковані:

а) у 304 р. до. н. е.;

б) у 326 р. до. н. е.;

в) у 403 р. до. н. е.;

г) немає правильної відповіді.

 

38. Документальне розпорядження у Ст. Римі мало назву:

а)раціонібус;

б) аурес;

в) хірографе;

г) немає правильної відповіді.

 

39. Аргентарії у містах об’єднувалися у колегії з солідарною відповідальністю:

а) так;

б) ні.

 

40. Чиновник, який контролював проведення цензу, не мав повноважень зменшувати податок:

а) так;

б) ні.

 

 

41. Податком зі спадщини обкладалися лише жителі провінцій:

а) так;

б) ні.

 

42. Державні фінансові органи безпосередньо стягували податки з громадян:

а) так;

б) ні.

 

43. Характерними особливостями варварського карбування монет є невеликі масштаби випуску дрібних монет та їх примітивне оформлення:

а) так;

б) ні.

 

44. Грошова реформа кінця VIII ст., проведена Карлом Великим, закріпила панування золотого монометалізму:

а) так;

б) ні.

 

45. У XIII-XIV ст. відновилася система біметалізму, в якій гріш був основною срібною, а флорин – основною золотою монетами:

а) так;

б) ні.

 

46. Як називалися англійські денарії:

а) пфенінги;

б) стерлінги;

в) пенні.

 

47. У XVI ст. церква відмовилася від встановлювання максимального розміру процентів за кредитами:

а) так;

б) ні.

 

48. Середній відсоток за морськими кредитами у XII ст. складав:

а) 70-80%;

б) 20-25%;

в) 5-10%.

49. При двосторонній коменді кредитор вносив 75% необхідної суми капіталу:

а) так;

б) ні.

 

50. У середньовічній Європі християнська релігія сприяла розвитку кредитних відносин:

а) так;

б) ні.

 

51. У IX ст. банківські операції переважно провадили торговельні доми, утворені в містах Північної Італії. Вони не тільки обслуговували внутрішній ринок, а й надавали кредити королям і великим феодалам у всіх європейських країнах від Італії до Англії:

а) так;

б) ні.

 

52. Венеціанські та генуезькі купці надавали перевагу фінансовій діяльності на внутрішньому ринку:

а) так;

б) ні.

 

53. Для банківської справи середньовічної Італії був характерним високий рівень розвитку безготівкових операцій:

а) так;

б) ні.

 

54. Вексельні операції чи безготівкові розрахунки були під жорстким контролем держави і чітко відмежовувалися від позичково-лихварської діяльності.

а) так;

б) ні.

 

55. Капітал торговельно-банківських компаній утворювався лише за рахунок депозитів, що вносилися жителями міста:

а) так;

б) ні.

56. Кошти депозитів на поточний рахунок не можна було використовувати для надання кредитів іншим клієнтам чи спрямовувати на фінансування торговельних угод:

а) так;

б) ні.

 

57. У XV ст. одним з найбільших в Європі став банк:

а) родини Луческо;

б) родини Медічі;

в) родини Берлусконі.

 

58. Німецькі філіали італійських торговельних домів підлягали суворому контролю та були зобов’язані публікувати свої баланси:

а) так;

б) ні.

 

59. У 1545 р. в Англії було встановлено максимальну ставку в розмірі:

а) 10% на рік;

б) 6 % на рік;

в) 25% на рік.

 

60. У 1614 р. венеціанське громадське товариство, головними операціями якого були платежі металевою монетою і паперами товариства, було назване:

а) побожним банком;

б) жиробанком;

в) ломбардом.

 

61. Джерелом коштів побожних банків були:

а) кошти монаха Барнабаса;

б) пожертвування;

в) строкові депозити.

 

62. Головним податком Візантії був:

а) аннона;

б) агора;

в) алаге.

 

63. Відмова короля від втручання в дії крупного землевласника мала назву:

а) “респект”;

б) “імунітет”;

в) “табу”.

 

64. Збір податків і мит на користь феодалів проводився:

а) уповноваженими — “міністеріалами”;

б) уповноваженими — “раціонібусами”;

в) уповноваженими — “цензорами”.

 

65. Збір непрямих податків здійснювався державою:

а) так;

б) ні.

 

66 Населення міст несло панщинну повинність:

а) так;

б) ні.

 

67. Основною монетою грошового господарства періоду розвиненого середньовіччя (середина VІІІ – кінець ХІІІ ст.) був:

а) флорин;

б) пфенінг;

в) денарій.

 

68. Основною монетою періоду великих грошових реформ в Європі (ХІІІ- ХІV ст.) був:

а) флорин;

б) грош;

в) денарій;

г) немає правильної відповіді.

 

69. Основною монетою часу стабілізації монетних відносин у країнах Західної Європи (ХV – початок ХVІ ст.) був:

а) флорин;

б) грош;

в) денарій;

г) немає правильної відповіді.

 

70. Як називалася срібна арабська монета, запроваджена наприкінці VII ст.:

а) дирхем;

б) динарий;

в) дукат.

 

71. Які монети стали прототипами для майбутніх монет руських князів:

а) дирхеми;

б) візантійські соліди;

в) дукати.

 

72. Господарство на українських землях розвивалося в системі замкнутої економіки:

а) так;

б) ні.

 

73. В основі грошової системи Київської Русі лежала монета:

а) дирхем;

б) солід;

в) гривня.

 

74. Лічильна гривня кун становила певну кількість монет:

а) так;

б) ні.

 

75. Які гривні перебували в обігу з кінця XI до XIII ст., були найбільш поширеними на територіях південної та південно-західної Русі:

а) київські;

б) новгородські;

в) литовські.

 

76. Які гривні перебували в обігу у XII—XV ст. і почали називатися рублями:

а) київські;

б) новгородські;

в) литовські.

 

77. Які гривні були перехідним типом від київських до новгородських:

а) чернігівські;

б) новгородські;

в) литовські.

 

78. Які гривні використовувалися для розрахунків із монголо-татарами:

а) татарські;

б) новгородські;

в) литовські.

 

80. Як за часів Київськоі Русі змінювалася назва грошей як економічної категорії:

а) гроші (денги), худоба (скот), куни, пенязі;

б) худоба (скот), куни, пенязі, гроші (денги);

в) куни, пенязі, худоба (скот), гроші (денги).