Реферат Курсовая Конспект
PT ІЇ7 1 nrf7 тл -.^ -. - раздел Социология, В. А. Манжола— доктор історичних наук, професор 2.3. Особливості Розширення Єс У 90-Ті Роки Та Його Наслідки Зв...
|
2.3. Особливості розширення ЄС у 90-ті роки та його наслідки
звели до нових оцінок нейтральними країнами ЄАВТ свого ста-
тусу. Він став практично сумісний з повним членством у ЄС.
у зміщенні акцентів в політиці країн ЄАВТ суттєву роль зіграла і
позиція самого Співтовариства. Враховуючи кардинальні зміни в
Східній Європі, ЄС сконцентрував свої зовнішньополітичні пріо-
ритети на допомозі молодим демократичним урядам східноєвро-
пейських країн та налагодженню з ними тісних взаємовідносин,
зменшивши тим самим свою активність та ентузіазм щодо досить
складних переговорів по ЄЕЗ. На момент подачі першої заяви на
вступ до ЄС (Австрія — 17.07.1989) більшість членів Європейської
Комісії, а також представників країн — членів ЄС у Раді міністрів
негативно ставилися до перспективи чергового завчасного розши-
рення Співтовариства. На порядку денному Співтовариства сто-
яли, в першу чергу, такі питання, як завершення до кінця 1993 р.
формування внутрішнього ринку, перехід до економічного та ва-
лютного союзу, а також посилення ролі ЄС у сфері зовнішньої
політики та безпеки. Остання проблема зайняла окреме, важливе
місце в підписаних 7 лютого 1992 р. у Маастрихт! угод про Євро-
пейський Союз. Саме положення про спільну зовнішню політику
та політику безпеки (СЗПБ), які мали скласти другу опору Євро-
пейського Союзу, викликали найбільше труднощів на шляху інтег-
рації до ЄС нейтральних країн ЄАВТ1.
У підготовленій Ж. Делором в квітні 1992 р. напередодні засідан-
ня РМ у Лісабоні доповіді «Наслідки розширення» висловлювалося
попередження, що «вступ нових членів збільшить різнорідність та
гетерогенність Співтовариства. При цьому розширення не має бути
здійснене за рахунок поглиблення» інтеграції2. Позиція Комісії в
цьому питанні стала ще більш однозначною після негативного ре-
зультату референдуму з Маастрихтських угод у Данії, де 50,7 % на-
селення, які брали участь у голосуванні, висловились проти їх
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980—2000 роки): Підруч. /
Л. Ф. Гайдуков, В. Г. Кремінь, Л. В. Губерський та ін. — К.: Либідь, 2001. —
С. 284—286; Топорнин Б. Н. Европейское право: Учебник. — М.: Юристь,
1998. — С. 199—203; Заглядывая в XXI век: Европейский Союз и Содружество
Независимых Государств / Под ред. Ю. А. Борко, В. В. Журкина, В. Г. Шемя-
тенкова. — М.: Интердиалект+, 1998. - С. 78-114.
2 Financial Times, 7.04.1992. — P. 2.
"•— 193
Розділ 2. ЕТАПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗШИРЕННЯ ЄС У 60-90-ті РОКИ
країн від Спільного європейського ринку. На порядок денний
вийшли нові загрози, такі як транснаціональна злочинність, масові
та неконтрольовані пересування біженців, великі екологічні руйну-
вання, тероризм, які вимагають використання колективних
рішень, що зводить до мінімуму не лише ідеологічний характер, а й
значення нейтралітету в цілому.
Першою заяву на вступ до ЄС в червні 1989 р. подала Австрія.
У липні 1991 р. кандидатом на вступ стала Швеція. Вже у січні 1992 р.
прем'єр-міністр Швеції, виступаючи в парламенті, висловився за
відмову від поняття «нейтралітет» на користь поняття «неучасті в
військових альянсах», наполягаючи при цьому на необхідності
підтримувати достатню обороноздатність, щоб дозволити країні за-
лишатися нейтральною у разі війни1. Незадовго після цього Комітет
із зовнішніх зв'язків шведського парламенту прийняв нові положен-
ня, що коректували політику нейтралітету Швеції. Так, у заяві
прем'єр-міністра Швеції Карла Білдта, зробленій ним у листопаді
1993 p., підкреслювалось, що хоча Швеція і підтримує політику нейт-
ралітету, вона не буде здійснюватися автоматично в кожному окре-
мому випадку. Більше того, враховуючи нестабільну політичну ситу-
ацію в сусідніх країнах прибалтійського регіону, К. Білдт висловлю-
вав побоювання, що «на сьогоднішній момент, при виникненні
конфліктів на кордонах (Швеції)... подальша перспектива збережен-
ня нейтралітету здається досить проблематичною»2. Нова концепція
нейтралітету передбачала перетворення Швеції на активного
суб'єкта процесу формування нової системи безпеки в Європі на ос-
нові її участі в організаціях невійськового характеру. Швеція стала
навіть учасником Програми НАТО «Партнерство заради миру».
Заява Фінляндії (18.03.1992) на вступ до ЄС також не містила за-
стережень щодо її нейтрального статусу і фактично відображала та-
кий самий прагматичний підхід до СЗПБ, як і аналогічна заява
Швеції3. Розпад Радянського Союзу та виникнення вздовж 1 300 км
1 Defence nationale, Mars 1996.
2 Agirpour ГЕигоре. Les relations franco-allemandes dans Papres-guerre froide / Hans
Stark (coordination). — Paris; Milan; Barcelone: Masson, 1995. — P. 122.
3 Parlement Europeen. Documents de la seance. Rapport de la commission des affaires
etrangeres et de la securite sur Telargissement et la neutralite. Rapporteur: Holzfuss
M., 14fevrierl994. — P. 12.
2.3. Особливості розширення ЄС у 90-ті роки та його наслідки
корД°нУ з Росією стратегічно нестабільного простору змушувало
фінський уряд розглядати участь в СЗПБ як один із факторів
національної безпеки1. Заміна договору 1948 р. з СРСР новою уго-
дою в січні 1992 р. з Росією дозволило замінити поняття «нейт-
ралітет» поняттям «неучасть у військовому альянсі». Згодом Фін-
ляндія стала членом Програми «Партнерство заради миру» та отри-
мала статус спостерігача в Раді Північноатлантичного співробіт-
ництва.
У підготовленому фінським урядом 9 січня 1992 р. документі
«Фінляндія та членство в Європейському співтоваристві» підкрес-
лювалось, що, з точки зору економічних інтересів та проблем без-
пеки, участь Фінляндії в ЄС відкриває перед національними мож-
ливостями нові перспективи2. І хоча, на відміну від Швеції,
Фінляндія не відмовилася в перспективі від свого нейтрального
статусу заради «європейської ідентичності», поняття її нейтраліте-
ту було обмежене до двох основних елементів: утримання від
участі у військових альянсах та здатність до незалежної та са-
мостійної оборони. «Ми вирішили, — заявив щодо офіційної по-
зиції Фінляндії 21 грудня 1993 р. прем'єр-міністр Еско Ахо, — за-
лишитися поза військовими альянсами та підтримувати нашу не-
залежну оборону»3.
Дещо складніша ситуація склалася з нейтралітетом Австрії, який
був закріплений в основних положеннях конституції Австрії і ви-
знавався нормами міжнародного права, що зумовлювало як вне-
сення його положень до заяви Австрії про вступ до ЄС, так і необ-
хідність його узгодження з основними юридичними нормами
Співтовариства4. У рекомендаціях з питань вступу Австрії до ЄС,
Vandamme ],, Mouton J.-D. L'avenir de Г Union europeenne: elargir et appro-
7 fondir. — Bruxelles: Presses interuniversitaires europeennes, 1995. — P. 104.
Redman J. Prospective Europeans: new members for the European Union. — New
3 York; London: Harvester Wheatsheaf, 1994. - P. 80.
Д?/>роиг ГЕигоре. Les relations franco-allemandes dans 1'apres-guerre froide / Hans
Stark (coordination). — Paris; Milan; Barcelone: Masson, 1995. — P. 122.
Parlement Europeen. Documents de la seance. Rapport de la Commission des affaires
etrangeres et de la securite sur relargissement et la neutralite. Rapporteur: Holzfuss
M.,14fevrier 1994. -P. 11.
1Q7
^ ЄС У 60-90-ті РОКИ
підготовлених Комісією в серпні 1991 p., підкреслювалась загроза
виникнення додаткових труднощів щодо узгодження її нейтраль-
ного статусу як вже з існуючими комунітарними угодами, так і з
перспективами формування спільної зовнішньої політики та
політики безпеки ЄС. У зв'язку з цим Комісія рекомендувала «от-
римати від австрійської влади спеціальні гарантії щодо її юридич-
них можливостей виконувати зобов'язання згідно з вимогами
СЗПБ»1.
У зв'язку з перспективою вступу до ЄС ще 26 червня 1989 р. такі
найбільш впливові політичні сили Австрії, як Соціалістична та
Християнсько-демократична народна партія, дійшли згоди про
необхідність внесення відповідних змін до федеральної консти-
туції. Підкреслюючи важливість збереження для Австрії статусу
постійного нейтралітету, а також враховуючи економічне значен-
ня вступу до Співтовариства, спільна партійна угода наполягала
на необхідності узгодження цих двох важливих факторів2. Говоря-
чи про значення австрійського нейтралітету, Президент Австрії
Томас Клестіль підкреслював, що він є «гарантом безпеки країни.
Коли в Європі буде існувати система колективної безпеки, яка
зможе гарантувати Австрії більш надійну безпеку, настане час го-
ворити про наш нейтралітет»3. Під час офіційного візиту до :
Франціївжовтні 1993 р. канцлер Австрії Ф. Вранітцкі звернувся до
країн ЄС з пропозицією враховувати прихильність Австрії до
«концепції нейтралітету»4.
Рішення було знайдене за рахунок звуження поняття нейт-
ралітету в основному до його юридичної суті — утримання від
участі у війні, утримання від участі у військових організаціях та
відсутність іноземних збройних сил на території Австрії. Такий
підхід не заперечував ні активній участі в СЗПБ, ні статусу спос-
терігача в Західноєвропейському союзі (ЗЄС), ні політиці «міжна-
European Commission. Opinion on Austria's Application for Membership. Bulletin
of the European Communities. Supplement 4/92. — P. 18.
2 LuifP. On the road to Brussels. The political dimensions of Austria's, Finland's and
Sweden's accession to the European Union. — Vienna: Austrian institute for interna-
tional affairs. Braumuller, 1995. — P. 197.
3 Le Figaro, 12 octobre 1992.
4 Le Monde, 28 octobre 1993.
2.3. Особливості розширення ЄС у 90-ті роки та його наслідки
оодної солідарності» стосовно санкцій ООН. Характеризуючи нейт-
ральний статус Австрії, міністр закордонних справ Алоїс Мок у
своєму зверненні до урядів країн ЄС підтверджував його «повну
відповідність змісту, положенням та перспективам Маастрихтських
угод»'-
У 1992 р. Австрія прийняла нову військово-політичну доктрину,
яка лягла в основу майбутньої політики національної оборони та
засновувалась на принципах мобільності, гнучкості та модернізації.
Попередня, в основному статична, стратегія оборони, що передба-
чала використання досить чисельнних міліцейських сил, була
замінена стратегією прикордонної оборони. Це дозволило скоро-
тити кількість молоді, що щорічно мобілізовувалась до армії з
200 тис. до 120 тис. Провідна роль у стратегії національної оборони
приділялась добре тренованим силам швидкого реагування, що на-
раховували 15 тис. чоловік. До їх завдань входило не стільки попе-
редження воєнної загрози, скільки вирішення таких проблем регіо-
нального характеру, як ліквідація наслідків екологічних катастроф,
упередження масової міграції, політичного та релігійного терориз-
му, організованої міжнародної злочинності2. Враховуючи своє ста-
новище, Австрія більше ніж Ірландія чи країни Бенілюксу була
зацікавлена в функціонуванні такої ефективної системи європей-
ської безпеки. Тим паче, що вона зовсім не суперечила основним
положенням політики нейтралітету, а статті Маастрихтських угод
не передбачали жодних обмежень щодо нейтрального статусу но-
вих країн-кандидатів.
У грудні 1994 р. австрійський уряд прийняв «Білу Книгу», яка
формувала стратегію майбутніх відносин Австрії з Європейським
співтовариством. І хоча «Біла Книга» не передбачала конкретних
Шляхів щодо її реалізації, вона підтверджувала відповідність
зовнішньої політики Австрії завданням та цілям СЗПБ Співтовари-
ства, розглядаючи її як один з практичних кроків у перетворенні ЄС
на систему європейської безпеки. Після повного вступу до ЄС
австрійський уряд проголошував готовність Австрії увійти на
' Le Monde, 4 octobre 1993.
Managing security in Europe: the European Union and the challenge of enlargement /
Ed. Franco Algieri. Gutersloh: Bertelsmann Foundation Publ, 1996. — P. 22.
- |
Розділ 2. ЕТАПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗШИРЕННЯ ЄС V 60-90-ті РОКИ
-Г_^
правах спостерігача до Західноєвропейського союзу, а також взяти
участь у спільних діях ЄС із формування Європейського пакту
стабільності та в програмі НАТО «Партнерство заради миру». Щ0_
правда, участь Австрії обмежувалася лише трьома сферами: заходи з
підтримки миру; гуманітарна діяльність; ліквідація наслідків при-
родних катаклізмів1.
Говорячи про юридичну несумісність статусу нейтралітету та на-
лежкості до Європейського Союзу, слід виділяти дві основні про-
блеми, які співпадають зі змістом перших двох опор ЄС. У межах
першої опори Економічного співтовариства до підписання Мааст-
рихтських угод основними пунктами розбіжностей були вимоги
спільної торгової політики. Згідно з параграфом 2 статті 99 (колиш-
ньої статті 103) консолідованого договору про ЄЕС, визнання ос-
новних принципів, що регулюють торгову політику держав-членів,
у тому числі можливі санкції проти третіх країн, є винятковою пре-
рогативою Співтовариства і насамперед Ради міністрів2. Оскільки в
такій ситуації РМ виносить рішення кваліфікованою більшістю го-
лосів, нейтральні держави мали б підпорядковуватися рішенням,
які б суперечили їх статусу.
Під час переговорів, що передували вступу до Співтовариства,
три нейтральні держави намагалися обійти ці протиріччя, викорис-
товуючи положення, що містилися в статтях 296 (колишня стат-
тя 223) та 297 (колишня стаття 224). Враховуючи, що пункт «б» па-
раграфа 1 статті 296 дає можливість державі-члену вживати «за-
ходів, які воно важає необхідними для захисту важливих інтересів
своєї безпеки», то теоретично вона давала їм право не брати участі
в дотриманні економічних санкцій, ембарго чи інших діях згідно зі
статтею 99, які б суперечили їх нейтральному статусу і загрожували
їх безпеці3. Що стосується статті 297, то вона дозволяє нейтральній
державі в аналогічному контексті звільнитися від своїх зобов'язань
1 Managing security in Europe: the European Union and the challenge of enlargement /
Ed. Franco Algieri. Gutersloh: Bertelsmann Foundation Publ., 1996. — P. 26.
2 Union Europeenne. Recueil des traites. Luxembourg: Office des publications
officielles des Communautes europeennes. Volume 1, 1999.— P. 159—160.
3 Ibid.-P. 333.
2.3. Особливості розширення ЄС у 90-ті роки та його наслідки
по Співтовариству, якщо її статус може розглядатися як дійсний
внесок в підтримку миру та міжнародної безпеки1. Цей факт в
значній мірі пояснює, чому в документах про вступ до ЄС Австрія та
Фінляндія визначали нейтралітет як «особливий внесок у справу
миру та безпеки в Європі»2.
Нова стаття ЗОЇ (колишня стаття 228 а), що міститься в договорі
про Європейський Союз, значно змінила ці положення. Тепер
рішення Співтовариства щодо економічних санкцій проти третіх
країн має виконуватись, виходячи зі спільної позиції та спільних
дій, у межах спільної зовнішньої політики та політики безпеки3.
І хоча, згідно з процедурою, передбаченою статтею ЗОЇ, рішення
приймається РМ кваліфікованою більшістю голосів, вона фактич-
но встановлює зв'язок між зовнішньоекономічними відносинами
Співтовариства та СЗПБ (другою опорою ЄС), у межах якої рішен-
ня приймаються одностайно на основі міжурядових принципів.
Існування процедури, яка спеціально передбачає прийняття
рішення про такі санкції, таким чином, дещо зменшує значення
статті 99 і робить нейтралітет хоча б формально сумісним з поло-
женнями документів Співтовариства, оскільки теоретично дає
можливість нейтральним країнам Європейського Союзу блокувати
в основі ті санкції, які вони вважають несумісними з їх статусом.
При цьому слід враховувати, що положення статей 296 та 297 мо-
жуть бути використані лише в рішеннях, що приймаються згідно зі
статтею ЗОЇ. Тоді як в питаннях СЗПБ, де передбачаються спільна
позиція та спільні дії, ці положення використані бути не можуть. На
сьогодні єдиний засіб для заперечення здійснення спільних акцій в
межах СЗПБ (без заняття позиції) передбачається параграфом 7
статті 14 (колишньої статті 14), згідно з яким РМ вишукує належні
рішення коли до неї звертається будь-яка держава «у випадку ви-
никнення значних труднощів в здійсненні спільних дій»4. Саме
1 Union Europeenne. Recueil des traites. Luxembourg: Office des publications
, officielles des Communautes europeennes. Volume 1, 1999. — P. 334.
~ Defence nationale, Mars 1996.
Європейський Союз: Консолідовані договори. — К.: Вид-во «Port-Royal»,
4 1999.-С. 199.
Там само. — С. 22.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Рецензенти... В А Манжола доктор історичних наук професор... завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: PT ІЇ7 1 nrf7 тл -.^ -.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов