Молодь в соціально-демографічному вимірі

Коло питань, що розглядаються:

демографічний вимір молоді в світі:

- молодіжна популяція: зміни та перспективи

- молодіжна популяція в головних регіонах світу

- молодіжна популяція в містах та селах в світі

- чоловіча та жіноча частини молодіжної популяції

- подружній статус та створення сім'ї

- доля молоді у віковій структурі населення світу

демографічний вимір молоді в Україні:

- загальна демографічна ситуація в Україні

- статева структура молоді в Україні

- стан народжуваності в Україні

- смертність в Україні

- молодіжні міграційні процеси в Україні

Молодіжна популяція та її зміни є важливим елементом функціонування як економічної, так і соціальної інфраструктури. В економічному аспекті без знання кількісного та якісного складу молоді не можна визначити об'єм трудових ресурсів, їх вплив на ринок праці, конкретні умови працевлаштування, специфіку вимог до тих, хто вступає в трудовий вік, та ін. В той же час формування соціальної політики держави неможливе без урахування відповідних вимог до систем освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги сім'ям та т. ін., тобто без урахування специфіки проблем підростаючого покоління, шляхів та методів їх вирішення.

Чисельність населення молодіжного віку (15-24 років) в світі досягла на початок 90-х років 1 млрд. чоловік. Приріст за 10 років склав 19,5 %. За період після 1985 р. молодіжна популяція зросла на 70 млн. чол., або на 7,2%. Темп зростання населення світу в цілому в другій половині 80-х років був вищий, ніж зростання молодіжної популяції (відповідно 1,7% і 1,4%), в результаті частка молоді в населенні зменшилась з 19,4% в 1985 р. до 19,1% в 1990 р. Темп зростання дитячої популяції (0-14 років) в цей період склав 1,0%, що і визначило тенденцію до скорочення темпів приросту молоді в останнє десятиліття століття. В 1990-2000 pp. темп зростання чисельності дітей був - 1,3% - вдвоє вищий приросту молодіжної популяції - 0,6%.

За середнім варіантом прогнозу ООН, чисельність молоді 15-24 років зросла до 2000 р. до 1067 млн. (низький варіант - 1066, високий -1068), до 2025 р. - до 1360 млн. (низький варіант - 1140, високий - 1556).

Молодіжна популяція неперервно зростає, однак темпи її зросту не залишаються незмінними. Якщо в 1955-1960 pp. річний приріст складав лише 0,8%, то в 1965-1970 pp. - 3,2%, знизившись потім до 2,1% в першій половині 80-х років і до 1,4% - у другій.

Тенденція зниження темпів зростання в 1990-1995 pp. зберігся і приріст був найменшим за півроку - всього 0,3%. Потім він знов збільшився до 0,7% в 1995-2000 pp. і до 1,7% в 2000-2005 pp. Далі прогнозується чергове уповільнення зростання: 1,6% в 2005-2010 pp., 1,1% в 2010-2015 pp., 0,4% в 2015-2020 pp. і 0,1% в 2020-2025 pp. У наявності хвильовидне коливання темпів приросту чисельності молодіжної популяції.

Розмір світової молодіжної популяції визначається двома факторами: числом народжень в десятиріччя, що відстоїть від даного року на 15-24 роки (яке в свою чергу залежить від чисельності жінок в репродуктивному віці та рівня народжуваності), і коефіцієнтами дожиття від народження до молодіжного віку.

Зниження дитячої (до 5 років) смертності є додатковим фактором зростання дитячої популяції (і, відповідно, з лагом в 10-20 років зростання молодіжної популяції). В 1985-1990 pp. дитяча смертність в світі в цілому склала 105 на 1000 новонароджених (в 1950-1955 pp. -240, в 1970-1975 pp. -144), при цьому в розвинених регіонах - 17, а в тих, що розвиваються, - 119. За прогнозами ООН, в 2000-2005 pp. дитяча смертність в світі зменшилась до 74% (в розвинених - до 8, в тих, що розвиваються, - до 46%).

Зниження смертності збільшує коефіцієнти дожиття і тим самим здійснює суттєвий вплив на збільшення молодіжної популяції. Так, якщо б не було зниження смертності в 1975-1985 pp., то темп приросту склав би не 2,1%, а лише 1,2%.

Ступінь впливу зниження смертності на зростання чисельності молоді також зазнає змін. Найбільший внесок зниження смертності в приріст чисельності населення молодого віку відмічався в найменш розвинених країнах у 70-ті роки. В цілому у другій половині XX століття динаміка молодіжної популяції в більшій мірі визначалась і буде визначатися коливаннями числа народжених, а не зниженням смертності..

Низькі темпи росту чисельності молоді в кінці 50-на початку 60-х років (а в ряді регіонів і зменшення чисельності) скоріше за все відобразили рівень народжуваності в період другої світової війни: уповільнення зростання числа народження і навіть абсолютне скорочення в ряді країн - учасниць війни.

Збільшення народжуваності в післявоєнний період обумовило прискорене зростання молодіжної популяції (народжених в 1945-1955 pp.) в кінці 60-х років. Це зумовило в свою чергу збільшення частки молоді у всьому населенні в цей же період.

Молодіжна популяція в основних регіонах світу. За п'ять років з 1985 по 1989 чисельність молоді в розвинених регіонах продовжувала скорочуватися (в середньому на 0,8%), причому більш швидкими темпами, ніж в 1980-1984 pp. (в середньому на 0,6%). В 1990 р. чисельність молодих складала в цих регіонах 179 млн. чоловік проти 187 млн. в 1985 р.

В регіонах, що розвиваються, чисельність молодіжної популяції збільшилась за цей же період з 756 млн. до 833 млн. Середній приріст за рік - 0,2% - був дещо нижчим, ніж в попередні п'ять років - 2,8%. В результаті розрив в чисельності молодіжної популяції в двох основних регіонах збільшився. Якщо в середині 80-х років в регіонах, що розвиваються, проживало 4 із 5 молодих людей світу, то до середини 90-х це співвідношення було приблизно 5 із 6.

За прогнозами ООН, в 2000 р. 84% молоді буде жити в регіонах, що розвиваються, в 2025 р. - майже 88%.

Молодіжна популяція в 1990 р. була розподілена за регіонами світу таким чином: Азія - 63,1% (в тому числі Південна Азія - 34,7%, Східна - 28,4%), Африка - 12,1%, Латинська Америка - 8,8%, Європа - 7,4%, СРСР - 4,2%, Північна Америка - 3,9%, Океанія - 0,5%.

Чисельність молодіжної популяції зростала в різних регіонах світу неоднаковими темпами. Так, в 1985-1990 pp. середньорічні темпи зростання складали: 2,9% в Африці, 2,0% в Південній Азії, 1,6% в Латинській Америці, 1,3% в Східній Азії, 1,1% в Океанії, 0% в Європі, -0,2% в Північній Америці та -1,0% в СРСР.

Регіональна диференціація темпів зростання збереглася і в подальшому. До кінця століття (в 1995-2000 pp.) найшвидше зростання чисельності молоді, як і раніше, спостерігалося в Африці - 3,3% за рік. В Південній Азії приріст склав 2,1%, в колишньому СРСР 1,5%, в Латинській Америці 1,2%, в Північній Америці 0,7%, в Океанії 0,4%. Чисельність молоді в Європі та Східній Азії щорічно зменшувалася.

До 2000 р. (у порівнянні з 1990 р.) збільшилась частка в молодіжній популяції світу в таких регіонах, як Південна Азія (з 34,7% до 39,6%), Африка (з 12,1% до 15,7%), Латинська Америка (з 8,8% до 9,5%). Частка молоді в регіонах, що складали в 1990 р. СРСР, збільшилась з 4,2% до 4,5%. Частка молоді, що припадає на інші регіони, скоротилася: в Східній Азії з 28,4% до 20,3%, в Європі з 7,4% до 6,2%, в Північній Америці з 3,9% до 3,7%, в Океанії з 0,5% до 0,4%.

До 2025 p., за прогнозами ООН, частка молоді, що проживає в Африці, зросте до 24,2%. Практично стабілізується питома вага Південної Азії (40,2%) і Океанії (0,4%). Частка інших регіонів знизиться: Східної Азії - до 15,4%, Латинської Америки - до 9,0%, Європи - до 4,4%, Північної Америки до 2,9%. В результаті Африка вийде на друге, після Південної Азії, місце, обігнавши Східну Азію. Основною причиною такого роду структурних змін буде відносно повільне зниження рівня народжуваності в Африці і закінчення демографічного переходу в Китаї з установленням низького рівня народжуваності.

Молодіжна популяція в містах та сільській місцевості. В 1985 р. з 942,7 млн. чол. молодіжного віку в містах проживало 422,3 млн., або 44,6%. Це дещо вище, ніж частка міських жителів серед всього населення (41,6%). Частка міських жителів серед молоді постійно зростає і, за