Еволюція зір - раздел Астрономия, АСТРОНОМІЯ Деякі Зорі На Кінцевих Етапах Еволюції Зазнають Значного Гравітаційного Стиск...
Деякі зорі на кінцевих етапах еволюції зазнають значного гравітаційного стиску ( колапсу ). У зорі утворюється надщільне ядро і відносно менш густа оболонка. Якщо стиск різко припиняється, то зовнішні шари , рухаючись за інерцією, наштовхуються на ядро. При гальмуванні кінетична енергія падаючої плазми перетворюється в теплоту і температура на поверхні ядра підвищується до 7 - 8 млрд К. Ударна хвиля відбившись від ядра, рухається в оболонці назовні і ще більше нагріває її. Речовина оболонки розжарюється до температур, за яких починаються термоядерні реакції з утворенням можливих хімічних елементів. Іноді ланцюгова реакція охоплює і ядро. Майже миттєво виділяється колосальна енергія, відбувається грандіозний вибух, який і руйнує зорю, зриваючи з неї зовнішні шари. Із залишків наднової формується маленька нейтронна зоря.
Потужність вибуху настільки велика, що плазма зруйнованої зорі розлітається в усі боки зі швидкістю близько 20 000 км/с, створюючи сильні магнітні поля. Елементарні частинки, які гальмуються цими полями, є джерелами радіовипромінювання. Імовірно, виявлені в кількох місцях Молочного Шляху газів туманності, що розширюються та інтенсивно випромінюють радіохвилі, є залишками спалахів наднових зір.
У 1932 році радянський фізик Л.Д. Ландау ( 1908 - 1968 ) теоретично довів, що за певних умов під дією величезного тиску, спричиненого вагою зовнішніх шарів зорі, атоми в її надрах можуть руйнуватись. При цьому нуклони настільки зблизяться, що густина речовини сягне фантастичного значення 2 · 10 17 км/м 3. Протони захопивши вільні електрони вільні електрони зруйнованих атомів, перетворюються в нейтрони і виникне надщільна нейтронна зоря дуже малих розмірів, яка швидко обертається. Наприклад, якби Сонце стало нейтронною зорею ( чого не буде ніколи ) , то мало б радіус 14 км і оберталося б навколо своєї осі з періодом 0,001 с. Учені тривалий час не вірили в існування цих дивовижно щільних об’єктів.
У липні 1967 року студентка Кембріджського університету Дж. Белл, працюючи на надзвичайно чутливому радіотелескопі, виявила у сузір’ї Лисички дивовижне джерело радіохвиль. Його інтенсивність була строго періодична і повторювалась через 1,3373 с. Строга періодичність та малий період наштовхували на думку, що це « привіт » від іншої цивілізації. Але за півроку виявили ще три таких джерела названих пульсарами.
У центрі Крабоподібної туманності є пульсар із періодом 0,0331 с.
У 1969 році його тотожнили з слабкою зорею ( m= 16,5), який змінює свій блиск із тим же періодом. Цей об’єкт і є залишком наднової зорі 1054 року.
Згідно з сучасними уявленнями, пульсари ( від англійського pulse - імпульс ) - це нейтронні зорі, які дуже швидко обертаються і мають сильне магнітне поле, вісь обертання якого не збігається з механічною віссю обертання. На поверхні пульсара є область, яка інтенсивно випромінює електромагнітні хвилі. При обертанні нейтронної зорі ця область регулярно повертається до спостерігача, який і фіксує імпульс випромінювання. Приблизно так працює проблисковий маячок карети швидкої допомоги.
ТЕХНОЛОГО ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАУ... АСТРОНОМІЯ ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Еволюція зір
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
АСТРОНОМІЯ
НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ЗІ СПЕЦІАЛЬНІСТЕЙ:
5.03050201 «ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ»;
5.05060403 «МОНТАЖ І ОБСЛУГОВУВАННЯ
ПЕРЕДМОВА
Мета даного посібника - надати методичну допомогу викладачам та студентам під час підготовки та проведення лекцій з астрономії, тематичного планування.
Даний посібник розро
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№
Теми та модуля
Назва розділу,
теми, модуля,
програми
Обсяг годин
за навчально
Засоби астрономічних досліджень
Найважливішими астрономічними приладами є телескопи ( від грецьких слів tele - далеко, scopeo - дивлюся ) . Ці оптичні прилади використовують для візуальних та фотогр
Обсерваторії
Астрономічні спостереження переважно проводяться у спеціально обладнаних науково - дослідних установах - обсерваторіях.
Одну з перших обсерваторій побудував на острові Родос давньогрецький
Видима зоряна величина
Легко помітити, що небесні світила відрізняються яскравістю ( блиском ) та кольором. У ІІ столітті до н.е. Гіппарх, складаючи каталог, поділив усі зорі на шість груп - видимих зоряних велич
Сузір’я та найяскравіші зорі північного неба
Понад 250 яскравих зір мають свої імена. Більшість цих назв пройшла до нас зі Сходу та Стародавньої Греції. Древні астрономи, називаючи зорю, враховували, до якого сузір’я вона належить. Наприклад,
Екліптика. Зодіакальні сузір’я
Визначаючи висоту Сонця у верхній кульмінації ( у полудень ), можна помітити що вона змінюється з кожним днем приблизно на 15 /. Якби була можливість бачити, в оточенні яких зір на небес
Видимий рух Місяця та Сонця
Ще в давнину помітили, що Місяць, як і Сонце, рухається серед зір. Місячний шлях ( траєкторія Місяця на небесній сфері ) проходить теж через 12 зодіакальних сузір’їв. Причиною цього є дійсне оберта
Місячні та Сонячні затемнення
Наслідком прямолінійного поширення світла є такі явища, зокрема, як сонячне затемнення Місяцем та місячне затемнення Землею. Земля і Місяць, освітлюючись Сонцем, утворюють конусоподібні тіні. Затем
Екваторіальна система координат. Кульмінація зір
Кожна зоря на добу двічі перетинає небесний меридіан. Явище проходження світил через небесний меридіан називається кульмінацією. У верхній кульмінації
Час та його вимірювання
Час визначає порядок зміни явищ. Необхідність вимірювання і зберігання часу виникає на початку цивілізації. Для цього використовувались періодичні процеси, що відбувають
Інші типи календарів
Систему відліку тривалих проміжків часу називають календарем ( від латинських caleo - проголошую і календарі ум - боргова книга; у Стародавньому Римі початок кожного місяця і року жерці огол
Місяць. Планети земної групи
Мета:
· ознайомити студентів із гіпотенузою утворення Сонячної системи;
· пояснити принцип поділу планет на дві групи;
· узагальнити та поглиб
Гіпотези утворення Сонячної системи
До складу Сонячної системи входять 9 планет. Кожна з них - це особливий, унікальний світ, вивчення якого є одним із завдань астрономії. Спостерігаючи за планетами із Землі, вдалося встановити їхні
Венера та її основні характеристики та дослідження
Про Венеру людство знає з давніх - давен, адже це третє за яскравістю світило на небесній сфері ( після Сонця та Місяця ). Раніше, щоправда, вважали, що ці дві різні
Марс, його основні характеристики та дослідження
Найвіддаленішою від Сонця планетою земної групи є Марс. Він, як і Венера, - сусід Землі, але його орбіта зовні земної. Кожні 15 років відбувається великі протистояння
Юпітер та його супутники. Характеристика Юпітера
Розповідь про планети - гіганти розпочнемо з Юпітера - найбільшої планети Сонячної системи. Його радіус в 11 разів більший за земний, а маса майже в 2,5 раза переважа
Уран, його відкриття, основні характеристики, супутники
У 1781 році англійський астроном В. Гершель ( 1738 - 1822 ) відкрив сьому планету Сонячної планети. Спочатку вчений вирішив, що це комета. Виявляється, планету спостерігали і раніше, вважаючи її зв
Нептун, його характеристики та супутники
Уже перші експерименти за Ураном засвідчили, що він рухається не так як мав би під дією гравітації Сонця та інших відомих планет. Причиною неправильностей могло бути невідоме масивне небесне тіло.
Система Плутон - Харон та її характеристики
Плутон - найвіддаленіша від Сонця, дев’ята велика планета. Його відкрив у 1930 році американський астроном Слайд Томбо ( 1906 - 1997 ) . Навколо Сонця Плутон робить обер
Астероїди
У 1766 році німецький фізик та математик Й. Тиціус 9 1729 - 1796 ) запропонував емпіричне правило, згідно з яким наближено визначались відстані від Сонця до планет. Завдяки працям німецького астрон
Метеорити
Метеорити - кам’яні або залізні тіла, що падають на Землю з міжпланетного простору. Метеорити є залишками метеорних тіл, що не повністю зруйнувалися в атмосфері при р
Класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга - Рессела
Із початку 80 -х років ХІХ ст. фотографію активно використовують в астрономії, зокрема для фіксування спектрів зір. До 1886 року вчені Гарвардської обсерваторії ( США ) сфотографували спектри 10350
Чорні діри. Нейтронні зорі
Наприкінці XVІІ ст. видатний французький математик і астроном П. Лаплас ( 1749 - 1827 ) передбачав існування екзотичних об’єктів - чорних дір. Така назва пов’язана з тим, що з чорної діри на зовні
Молочний шлях. Будова Галактики
Молочний Шлях - світло - срібляста широка смуга, яка перетинає небесну сферу, проходячи, зокрема через сузір’я Близнюків, Тельця, Кассіопеї, Лебедя, Стрільця. Ще в 1609
РЕЦЕНЗІЯ
Навчально - методичний посібник з навчальної дисципліни «Астрономія» для студентів та викладачів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації всіх спеціальностей, складений в
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов