Склад і порядок виконання курсового проекту

Архітектурно-конструктивний проект складається з графічної частини і пояснювальної записки.

Складові частини курсового проекту:

Ескізи:

План типового поверху, М 1:100.

План фундаментів із приміщеннями підвалу, М 1:100.

План міжповерхового перекриття, М 1:100.

План покриття, М 1:100.

Поперечний розріз будинку по сходовій клітці, М 1:50.

Чистові креслення:

Фрагмент плану першого поверху, М 1:100.

План типового поверху, М 1:100.

План фундаментів із приміщеннями підвалу, М 1:100.

План міжповерхового перекриття, М 1:100.

План покриття, М 1:100.

Поперечний розріз будинку по сходовій клітці, М 1:50.

Поздовжній розріз будинку, М 1:100.

Фасад із ілюмінуванням кольором, М 1:100.

Розріз по зовнішній стіні, М 1:20.

Конструктивні вузли (4…5 шт.), М 1:10 або 1:20.

Пояснювальна записка об’ємом 10…15 стр. включає: загальні відомості про будинок; описи його об’ємно-планувального і конструктивного рішення; опис всіх несучих і огороджувальних конструкцій, їх елементів і матеріалів; специфікація основних конструктивних елементів; оздоблення фасадів та інтер’єрів; теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни; техніко-економічні показники об’ємно-планувального рішення будинку; список літератури.

Виконувати роботу треба поетапно відразу після одержання завдання у такій послідовності:

Перший етап. Вивчення завдання та необхідної науково-технічної, нормативної та навчально-методичної літератури, а також ознайомлення з проектними рішеннями аналогічних будинків.

Другий етап. Розробка відповідно до завдання ескізних креслень та узгодження їх з керівником проектування.

Третій етап.Розробка на аркушах ватману креслень у тонких лініях, на основі затверджених ескізів архітектурно-планувальних і конструктивних рішень будинку.

Четвертий етап.Графічне оформлення проекту із заключною наводкою основних його креслень, виконання написів, нанесення необхідних розмірів і позначок, відмивка фасаду, складання пояснювальної записки.

Роботу над проектом слід розпочинати з розробки та узгодження з керівником проектування ескізів креслень, які дозволяється виконувати на будь-яких форматах паперу в заданому масштабі. Їх необхідно зброшурувати і здати разом із проектом. Студентам, які вчасно, самостійно та правильно виконають ескізи, дозволяється виконувати проект із використанням комп’ютерної програми AUTOCAD. Пояснювальна записка пишеться українською мовою від руки.

Графічна частина проекту виконується на чотирьох аркушах ватману формату А2. Кожен аркуш креслення повинен мати рамку і основний напис у вигляді штампу в нижньому правому куті, рис. 1.

Рис. 1. Основний напис та додаткові графи до нього:

1 – курсовий проект №2; 2 – архітектура будівель; 3 – дев’ятиповерховий житловий будинок; 4 – найменування креслень, які розміщені на аркуші; 6 – УП (учбовий проект); 7 – порядковий номер листа; 8 – кількість листів; 9 – КНУБА, кафедра архітектурних конструкцій; 10 – розробив, керівник; 11…13 – прізвища і підписи осіб, указаних у стовпчику 10, та дати підписів

 

Креслення проекту слід виконувати відповідно до вимог державних стандартів на виконання архітектурно-будівельних робочих креслень [13, 14]. Усі надписи наносяться стандартним шрифтом, застосування трафаретів не допускається. На кресленні фасаду необхідно побудувати тіні від виступаючих на ньому елементів і виконати ілюмінування кольором. Креслення на аркушах розміщуються рівномірно: без перевантаження графічним матеріалом і наявності незаповнених місць. Відстань між окремими кресленнями на аркуші та від ліній рамки – 40...50 мм.

Креслення проекту виконуються лініями різної товщини їх накреслення:

– для наведення елементів, що попали в розріз – 0,5…0,6 мм;

– для контурів елементів на проекціях – 0,3…0,4 мм;

– для ліній обриву, розмірних, осьових та штрихових – 0,2…0,3 мм.

Усі розміри на будівельних кресленнях вказують у міліметрах, а позначки в метрах. Пояснювальні надписи пишуть чітко з висотою літер – 2,5…3,5 мм.

На етапі ескізного проектування необхідно розробити об’ємно-планувальні рішення будинку, визначити розміри конструктивних елементів, прив'язати їх до координаційних осей та узгодити із правилами модульної координації розмірів у будівництві (МКРБ) [6], на базі вимог основних положень Єдиного каталогу.

Розробка кожного креслення починається з нанесення координаційних осей, після чого необхідно намітити проекції конструктивних елементів, які потрапили в площину розрізу. Елементи, що не потрапили у площину розрізу зображують у випадках, коли без них не зрозуміло конструктивне рішення будинку. Далі поступово виконується їх деталізація. Робота завершується нанесенням розмірів, позначок і надписів. При цьому, конструктивні елементи, які попали в площину розрізу, треба обвести товстими лініями, а їх матеріал показати у відповідності з прийнятими умовними позначеннями за ГОСТ 2.306-68 [4], рис. 2.

За завданням керівника слід розробити 4…5 конструктивних вузлів:

• переріз горизонтального та вертикального стиків зовнішніх стінових панелей;

• стикування перегородок зі стінами або з перекриттями;

• стикування сходових маршів зі сходовими площадками;

• вузли стикування конструкцій покриття із зображенням покрівлі та елементів герметизації;

• вузли примикання покрівлі до парапетів;

• деталі устрою покрівлі у місці розташування лійки внутрішнього водовідводу;

• деталі заповнення віконних або дверних прорізів із показом шпарування стиків віконних коробок зі стінами;

• стики внутрішніх стін із перекриттями;

• деталі кріплення плит балконів або лоджій;

• деталі влаштування козирків над зовнішніми входами до будинку

• вузли приямку організації зовнішнього входу до підвалу.

Теплоізоляційний матеріал (для креслень у масштабі 1:100 і менше)

мурування із штучних каменів