Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів

3.9.1. Природно-техногенні небезпеки

У наш час практично будь-який катастрофічний процес (забруднення, селі, зсуви, пилові бурі та інші явища) має комбінований характер: техногенний вплив сполучається з природними явищами.

Природні стихійні явища є відхиленнями від звичайних природних процесів. Вони можуть порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Ліс, природне середовище загалом, наприклад, в масштабі всієї біосфери, може впоратися з наслідками природних стихій завдяки саморегулюванню за досить невеликий термін. Але для людини вони становлять небезпеку через те, що загрожують здоров'ю та завдають економічних збитків.

Техногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) у багатьох випадках спричиняють процеси, не властиві природним системам, формують стійкі за часом відхилення від нормального стану екосистем. Особливо небезпечні процеси, які призводять до накопичення забруднень у заключних ланках ланцюгів живлення.

До природно-техногенних небезпек належать і екологічні небезпеки. У багатьох районах планети спостерігають кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального характеру:

- порушення озонового шару,

- посилення парникового ефекту,

- кислотні дощі,

- забруднення Світового океану,

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності____________________________ 191

- зниження родючості ґрунтів,

- деградація лісів та ландшафтів,

- зменшення біологічного різноманіття.

Парниковий ефект. Люди тисячоліттями намагались впливати на погоду, а зараз раптом опинилися на порозі суттєвої зміни клімату, спричиненої людиною. Розглянемо цю проблему детальніше. Світлова енергія проникає крізь атмосферу, поглинається поверхнею Землі, перетворюється в теплову і виділяється у вигляді інфрачервоного випромінювання. Однак вуглекислий газ, на відміну від інших природних компонентів атмосфери, інфрачервоне випромінювання поглинає. При цьому він нагрівається і своєю чергою нагріває атмосферу. Тобто, чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних променів буде поглинуто, тим теплішою вона стане. Температура і клімат, до якого ми звикли, забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмосфері на рівні 0,03%.

У наш час люди збільшують концентрацію вуглекислого газу, коли вирубують ліси та використовують викопне паливо, внаслідок чого концентрація вуглекислого газу за XX ст. зросла приблизно на 20%, що може призвести до потепління клімату. Якщо допустити збереження існуючих тенденцій, то до 2050 р. концентрація вуглекислого газу в атмосфері подвоїться. Комп'ютерні моделі різних кліматичних параметрів свідчать, що це призведе до повсюдного потепління на 1,5-4,5 °С. На перший погляд воно здається помірним. Але підвищення навколишньої температури на 4,5-5,5 °С вище її піків, які досягають 38 °С, може виявитись катастрофічним. Таке потепління викличе танення льодовиків, що спричинить підйом рівня Світового океану на 2-3 м. Це призведе до затоплення багатьох збережених ділянок, де живуть мільйони людей. Вплив глобального потепління на плоди і сільське господарство, імовірно, виявиться ще сильнішим. Природні опади можуть скоротитися на 40%, літо стане спекотнішим, випаровування з поверхні Землі збільшиться, ґрунти пересохнуть.

Світова промисловість і транспорт настільки залежать від викопного палива, що в недалекому майбутньому значне надходження вуглекислого газу в атмосферу неминуче. Однак існують заходи зменшення вуглекислого газу в атмосфері, зокрема:

- збільшення к.к.д. використання пального на транспорті;

- енергозбереження (виробництво електроенергії майже повністю ґрунтується на спалюванні викопного палива);

- розробка та впровадження сонячних та інших безпаливних джерел енергії;

- припинення вирубки лісів, особливо тропічних;

- організація та підтримка компаній, які насаджують дерева.

Усі ці дії сприяють вирішенню й інших природоохоронних завдань. Енергозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії сприяють зниженню забруднення. Насадження дерев - метод охорони ґрунтів та водних ресурсів, а також підтримка біологічного різноманіття.

Порушення озонового шару. Ультрафіолетове випромінювання (компонент сонячного випромінювання) проникає крізь атмосферу, поглинається тканинами живих організмів і спричиняє руйнування молекул білка та ДНК. Ми захищені від агресивного впливу ультрафіолетового випромінювання шаром озону в стратосфері на висоті 25 км від поверхні Землі. Цей шар зазвичай називають озоновим екраном. Необхідність його збереження не потребує доведення. Але деякі антропогенні забруд-

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

нювачі його руйнують. За оцінками спеціалістів, озоновий шар зменшився за останні десять років на 4-8%, а над полярними шапками виникли так звані озонові діри. Крім збільшення ризику ракових захворювань, зменшення озонового шару навіть на 7% може, за даними ООН, призвести до того, що 100 тис. осіб осліпне від катаракти.

Серйозну загрозу озоновому шару становлять хлорфторвуглеводні (фреони). їх використовують як холодоагенти в холодильниках, кондиціонерах повітря і теплових насосах. Фреони застосовують також для очищення електронних пристроїв і виготовлення твердих полістиролових ізоляційних матеріалів. І, зрештою, в деяких країнах їх використовують як носії в аерозольних балончиках. І хоча існує домовленість між багатьма країнами про повну заборону виготовлення та застосування фреонів (Гельсінкі, 1989), проблема полягає в тому, що в існуючих холодильниках і кондиціонерах накопичено надто багато фреонів: через їх звичайний поступовий вихід з ладу кількість фреонів в атмосферУзуде збільшуватися ще довгі роки.

Кислотні опади. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислотними називають будь-які опади - дощі, тумани, сніг, - кислотність яких вища за нормальну. На значних територіях промислово розвинених країн випадають опади, кислотність яких перевищує нормальну в 10-1 000 разів. Хімічний аналіз кислотних опадів свідчить про наявність сірчаної та азотної кислот, які утворюються внаслідок сполучення оксидів сірки та азоту з парами води. Кислотні опади пов'язані, насамперед, з роботою вугільних електростанцій, транспорту і промислових підприємств.

Кислотні опади негативно впливають майже на всі екосистеми. рН прісноводних озер, річок, ставків зазвичай становить 6-7, і організми адаптовані саме до цього рівня. Коли середовище водних екосистем підкислене, практично всі організми швидко вимирають, якщо не від прямого впливу іонів водню, то через неможливість розмноження організмів. Додаткові збитки виникають у зв'язку з тим, що кислотні опади, проходячи крізь ґрунт, здатні вимивати алюміній та важкі метали, які досить токсичні для тварин та рослин. Зокрема, алюміній спричинює аномалії розвитку та загибель ембріонів риб.

Під впливом кислотних дощів також відбувається деградація лісів.

Можливі такі шляхи їхнього впливу на рослинність:

- порушення поверхні у разі прямого контакту;

- вимивання мінеральних речовин;

- вимивання алюмінію та інших токсичних елементів.

Деякі спеціалісти занепокоєні тим, що вимивання кислотними опадами алюмінію та інших токсичних елементів може призвести до забруднення як поверхневих, так і ґрунтових вод. Ще один з наслідків кислотних опадів - руйнування творів мистецтва.

Виникнення пустель. Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та підсилених людиною, завдає ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Найбільш руйнівний вплив на ґрунт має ерозія, тобто процес вивітрювання або вимивання часток ґрунту. Потоки води або вітру виносять з ґрунту гумус, глину, роблять його щораз грубшим. Пісок - це те, що залишається. Іншими словами, внаслідок ерозії земля може втрачати родючий шар ґрунту доти, поки не перетвориться в пустелю, тобто відбувається її опустелювання.

Страждає від ерозії ґрунт, не захищений рослинним покривом. Найважливішими причинами, які призводять до оголення ґрунту внаслідок ерозії та виникнення пустель, є:

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 193

- часта оранка;

- перевипас худоби;

- вирубування лісів;

- засолення ґрунтів унаслідок зрошення.

Ерозія набирає силу через те, що збільшення населення та економічні труднощі штовхають людей до вирубування лісів, оранки схилів і малородючих посушливих територій, а також на використання методів інтенсивного землеробства, які ненадовго збільшують врожаї завдяки додатковій ерозії. Ерозія та виникнення пустель -результат недбалого ставлення до навколишнього середовища. Ці процеси можна контролювати та попереджати.

3.9.2. Природно-соціальні небезпеки

Проблеми для безпеки життєдіяльності створюють біологічні чинники природного та антропогенного походження, які у великих кількостях перебувають у природному середовищі, на виробництві і в побуті. Біологічне забруднення пов'язане з наявністю у воді, повітрі і ґрунті патогенних мікроорганізмів, личинок і лялечок синантропних мух, яєць гельмінтів тощо. Деякі мікроорганізми зумовлюють масове розповсюдження захворювань у вигляді епідемій і пандемій.

Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Окрім того, розповсюдження захворювань спричиняють певні соціальні умови, викликаючи так звані соціальні хвороби.

Соціальні хвороби - це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.).

Отже, до природно-соціальних небезпек належать: епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД, наркоманія тощо.

В Україні зафіксовано 9 млн випадків інфекційних захворювань на рік. Розглянемо деякі найвідоміші інфекційні хвороби, спричинені вірусами. Найпоширеніша вірусна інфекція - грип, яка виникає як епідемія щорічно. У розвинених країнах грип залежно від сезону займає перше-друге місця в статистиці причин смертності від інфекційних захворювань, а по соціальній значущості впевнено утримує перше місце серед усіх хвороб, які вражають людський організм. В Україні на грип та гострі респіраторні інфекції хворіє від 10 до 16 млн осіб на рік, що приблизно становить 95% серед всіх інфекційних захворювань. Перша в історії епідемія грипу була зафіксована 1889 p., інша - охопила практично всю Європу в 1918-1920 роках, при цьому загинуло 20 млн осіб.

Вірус грипу дуже мінливий, має типи А, В, С, О, а також багато інших підтипів. Найрозповсюдженіші віруси групи А (гонконгівський, китайський грип). Грип передається під час контакту з хворими людьми через дрібні крапельки, які потрапляють в повітря при кашлі та чханні хворого. Інкубаційний період становить 1-2 дні. Симптоми грипу: хворого морозить, піднімається висока температура, відчувається сильний головний біль, біль у м'язах. Існує небезпека ускладнення вторинною інфекцією (наприклад, пневмонією, запаленням середнього вуха, плевритом тощо), яка може призвести навіть до смерті. В окремих випадках грип спричинює ускладнення у вигляді ураження серця, суглобів, нирок, мозку та мозкових оболонок.

194 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до 75% населення, смертельних випадків від грипу налічується близько 2 млн.

Усім добре відомо, що захворювання легше попередити, ніж вилікувати. Найефективнішою та доступною формою профілактики грипу є завчасна активізація захисних сил організму. Комплексні гомеопатичні препарати, такі як афлубін та імунал, можуть надати в цьому велику допомогу.

Одним з найефективніших засобів профілактики грипу в світі вважається імунізація актуальними інактивованими протигриповими вакцинами. У разі застосування вакцини захист від захворювання досягає рівня 90-98%.

Хвороба Боткіна або вірусний гепатит є досить поширеною вірусною інфекцією. Відомо як мінімум сім збудників захворювання А, В, С, О, Е, G і TTV, різних за симптоматикою та серйозністю наслідків.

Найпоширеніший і найменш небезпечний - гепатит А. Його з повним правом можна віднести до так званих хвороб "брудних рук", пов'язаних із нехтуванням правил гігієни. Збудник гепатиту А потрапляє в організм людини також із забрудненою водою та їжею. Як правило, гепатит А не дає важких і хронічних форм. Хворі виліковуються вже через два тижні.

Дуже небезпечний і, на жаль, досить розповсюджений гепатит В, він вразив 350 млн мешканців планети. Вірус гепатиту В характеризується тривалим інкубаційним періодом і важкими наслідками (цироз і рак печінки). Достатньо сказати, що рак печінки в 9 із 10 випадків є наслідком перенесеного раніше гепатиту.

Передається вірус через більшість рідин організму (кров, слину, статеві секрети). Ризик з'являється, коли ці рідини від інфікованої людини потрапляють до здорової при:

- статевих контактах;

- ін'єкційному вживанні наркотиків;

- переливанні крові та її компонентів;

- від інфікованої матері до її дитини (при вагітності та пологах);

- при нанесенні татуювання, пірсінзі та інших немедичних процедурах, коли ушкоджується шкіра та слизові оболонки.

Для успішного запобігання цій небезпечній хворобі потрібно дотримуватися таких правил: мити руки перед їжею, кип'ятити воду, обливати кип'ятком овочі і фрукти, при сексуальних контактах користуватись презервативами. Можна ще додати рекомендацію із застосування індивідуальних засобів захисту від захворювань, які передаються через кров. Найнадійніший захист від гепатиту В - вакцинація.

Туберкульоз (сухоти) - це різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання.

Туберкульозна паличка (паличка Коха) спричинює ураження не лише органів дихання (легень, бронхів, гортані), а й кишечника, сечостатевих органів, наднир-ників, шкіри, кісток, суглобів, головного мозку тощо, але в переважній кількості випадків (80-90%) простежується ураження легень. Основне джерело розповсюдження інфекції - хворий на туберкульоз, який виділяє мокроту з бактеріями. Зараження відбувається, коли здорова людина вдихає дрібні крапельки рідкої або частки висохлої мокроти хворого на туберкульоз. Палички Коха можуть потрапити і через ушкоджену шкіру або слизову оболонку носа чи рота, а також у випадку вживання в їжу молока, м'яса від хворої туберкульозом худоби.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 195

Прояви хвороби залежать від стану організму, характеру та ступеня ушкодження окремих органів і систем. Загальними ознаками для всіх форм хвороби є: підвищення температури, потовиділення ночами, погіршення сну і апетиту, втрата ваги, дратівливість, зниження працездатності. У випадку туберкульозу легень також спостерігається кашель, сухий або з виділенням мокроти, може виникнути легенева кровотеча.

Для запобігання захворюванню на туберкульоз необхідно проводити щеплення. Але навіть невелике послаблення імунітету, наприклад, після грипу, призводить до того, що вакцинована людина стає беззахисною перед туберкульозом.

Розрізняють дві групи харчових захворювань мікробного походження: харчові інфекції і харчові отруєння (інтоксикації).

Харчові інфекції. Харчові інфекції (дизентерія і холера) виникають у разі активного розмноження і утворення токсинів збудників в організмі. Ці заразні захворювання передаються від однієї людини до іншої через харчові продукти, воду, рідше іншими шляхами. Разом з їжею в організм вносять збудники різних захворювань. Найбільшу небезпеку становлять збудники шлунково-кишкових захворювань, їжа слугує для них лише переносником, доставляє їх в ті органи людини (наприклад, в шлунково-кишковий тракт), де вони здатні активно розмножуватись і виробляти токсини.

Харчові інфекції заразні та дуже небезпечні через те, що більшість продуктів харчування, з якими вони можуть розповсюджуватись, люди вживають щодня.

Харчові отруєння. Збудники харчових отруєнь, на відміну від збудників харчових інфекцій, здатні жити та розмножуватися на продуктах. При цьому харчові продукти стають отруйними внаслідок накопичення в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2-24 години після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в ділянці живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і важчі симптоми з наслідками.

Найнебезпечнішими харчовими отруєннями є ботулізм та отруєння, які викликають стафілококи.

Харчові токсикоінфекщі. Ця група захворювань посідає проміжне місце між харчовими інфекціями та харчовими отруєннями. їхні ознаки схожі до отруєнь, як гострі шлунково-кишкові захворювання, але вони заразні. Пояснюється це здатністю збудників розмножуватись як у продуктах харчування, так і в організмі людини.

Спричинюють токсикоінфекції різні бактерії, але найчастіше сальмонели. Харчові токсикоінфекції, викликані сальмонелами, називають сальмонельозами. Серед харчових бактеріальних отруєнь вони посідають перше місце.

Природним джерелом патогенних сальмонел є тварини: корови, свині, коні, собаки та різні гризуни.

Захворювання, які передаються статевим шляхом. Останніми роками в Україні різко погіршилося становище щодо захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько ЗО захворювань, які передаються статевим шляхом. До цієї категорії належать декілька груп, наприклад:

196___________________________ 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

- хвороби, які спричинені вірусами, - генітальний герпес, СНІД, вірусні генітальні бородавки та ін.;

- паразитарні - короста та ін.; оптимальні умови для передавання створюються при статевих контактах;

- бактеріальні - сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бактеріальний вагіноз;

- грибкові - кандидоз на статевих органах та ін. Можуть виникати і без зараження, а як наслідок антибіотикотерапії, але передаються і статевим шляхом.

Враховуючи складну ситуацію в Україні щодо розповсюдження цих захворювань, варто зазначити, що важливою є профілактика, а саме: слід уникати випадкових зв'язків, користуватись презервативами, дотримуватись санітарно-гігієнічних правил. Розглянемо найпоширеніші захворювання, які передаються статевим шляхом.

Сифіліс - це хвороба всього організму, перші прояви якої найчастіше бувають на статевих органах. Людина заражається сифілісом від хворого. Зараження, як правило, відбувається статевим шляхом, дуже рідко можливе зараження через поцілунки, а також через предмети домашнього вжитку (ложки, чашки, цигарки тощо).

Збудник сифілісу - бліда трепонема, яка не стійка в зовнішньому середовищі. Висока температура, різні дезінфікуючі засоби згубно діють на трепонему. Вона дуже швидко гине при висиханні. Проте в організмі людини трепонема досить стійка. Під час статевих контактів з хворою людиною бліда трепонема потрапляє на мікротравми слизової оболонки статевих органів і проникає в кров 'яне русло. При класичному перебігу сифілісу розрізняють чотири періоди: інкубаційний та три клінічних (первинний, вторинний та третинний). Інкубаційний період хвороби триває 3-4 тижні. Потім, як правило, на статевих органах утворюється безболісна кругла ранка, або виразка, червоного чи брудно-жовтого кольору, тверда на дотик, яка зовсім не турбує хворого. Це так званий твердий шанкер. Через 7-8 днів після появи шанкеру збільшуються найближчі до нього лімфатичні вузли, найчастіше -пахвинні. Через деякий час починають збільшуватись інші лімфатичні вузли. Це і є первинний сифіліс.

Значне розмноження блідих трепонем та їх розповсюдження по організму відбувається наприкінці первинного періоду сифілісу. Настає своєрідний трепо-немний сепсис, який досить часто супроводжується слабкістю, нездужанням, безсонням, головним болем, втратою апетиту, іноді болем у кістках та суглобах, підвищенням температури тіла до 37-38°С. Якщо в цей період не розпочати лікування, то через 3 місяці з часу зараження хвороба переходить у вторинний сифіліс. Його тривалість становить зазвичай 2-4 роки, але може розтягнутися і до 20 років. На шкірі, слизових оболонках, на статевих органах з'являються дрібні рожеві плями або тверді мідно-червоні вузлики, які не турбують хворого. Якщо хворого не лікувати, то через 2-3 місяця ці ознаки зникають, але це не означає, що хворий одужав. Ознаки хвороби зникають із зовнішніх ділянок тіла, але уражаються серце, печінка, кровоносні судини, кістки, нервова система, суглоби.

Через декілька років (3-5-10) з'являються ознаки третинного періоду хвороби -горбинки й вузлики (так звані гуми), які, розпадаючись, зумовлюють глибокі виразки. У хворих, крім шкіри і видимих слизових оболонок, вражаються печінка, серце

і. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності____________________________ 197

іирки, кістки, суглоби, а також нервова та ендокринна системи, органи чуття. При дьому нерідко хворий вмирає. До тяжких форм сифілісу належить і прогресивний іараліч, при якому у хворих виникають важкі психічні розлади.

Слід пам'ятати, що сифіліс виліковується. Лікування тим ефективніше, чим заніше воно розпочате. Від зараження сифілісом можна вберегтися. Для цього треба /никати випадкових статевих контактів, користуватися презервативами.

Гонорея. Збудником гонореї є бактерія - гонокок. Заражаються гонореєю найчастіше при статевому контакті з хворою людиною. Перші прояви хвороби з'являю-гься через 3-5 днів після зараження. Перебіг хвороби у чоловіків і жінок має деякі відмінності.

У чоловіків, коли починається хвороба, свербить і пече у сечівнику, виникає різкий біль під час сечовипускання. Потім з'являються гнійні виділення. При цьому спостерігаються почервоніння і набряк слизової оболонки біля зовнішнього отвору сечівника. Якщо хворого не лікувати, то хвороба прогресує і уражається весь сечівник.

У більшості жінок, на відміну від чоловіків, гонорея проходить без суб'єктивних симптомів, але з ураженням майже всіх відділів сечостатевої системи, а також прямої кишки. Інфекція спочатку проникає в сечівник і шийку матки. При цьому з'являються гнійні виділення із сечівника і статевих органів. Подразнюється слизова оболонка піхви. Якщо хвора не лікується, то процес запалення переходить на слизову оболонку матки, труб і яйників. Внаслідок запалення звужується просвіт труб. Якщо уражені обидві труби, то жінка не може завагітніти. Коли інфекція потрапляє в черевну порожнину, може розвинутися перитоніт (запалення очеревини). У жінок іноді уражаються суглоби, м'язи, кістки, внутрішні органи і нервова система.

Дуже небезпечний безсимптомний перебіг захворювання, коли хворий не має ніяких суб'єктивних відчуттів. Це створює великий резервуар інфекції. У зв'язку з малосимптомним та безсимптомним перебігом процесу хворі продовжують статеві зв'язки, своєчасно не звертаються за медичною допомогою, що сприяє розповсюдженню інфекції.

Гонорею виліковують. І чим швидше розпочато лікування, тим кращі наслідки. Уберегти себе від зараження можна. Для цього потрібно пам'ятати про небезпеку випадкових статевих контактів. Також уберегтись від гонореї можна, застосовуючи презервативи.

Онкологічні захворювання. В останні роки збільшилась кількість хворих на рак як в Україні, так і в усьому світі. Кожна четверта людина в світі має шанс захворіти на рак, котрий посідає друге місце серед причин смертності. Щорічно в Україні фіксують 160 тисяч нових випадків, на обліку перебуває більше 700 тисяч онкохворих.

Сутність природи раку полягає в тому, що клітини тканини перероджуються і можуть розповсюджуватись на інші органи. Звичайно, клітини завжди ростуть, діляться і відмирають.

Ракова клітина - це така клітина, яка виходить з-під контролю власного організму: її ростом організм не керує. Зараз відомі деякі механізми переродження клітин, і тому лікарі впевнені, що 60-70% всіх ракових захворювань можна запобігти, якщо уникати тих чинників, які провокують клітини до ненормального росту. Такі причини, як куріння та забруднення довкілля, відомі давно. З'ясували також, що