ДГСТ 12. Х. ХХХ. ХХ.

де ДГСТ – Державний галузевий стандарт.

12 - шифр ССБП

Х - номер підсистеми.

ХХХ - порядковий номер.

ХХ - рік прийняття.

 

6. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ССБП.

Безпека праці – становище умов праці при яких виключається дія на працюючих небезпечних та шкідливих факторів.

Вимоги безпеки праці – вимоги встановлені законодавством , нормативними актами , правилами та інструкціями виконання яких забезпечують безпеку праці.

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на такі групи:

-Фізичні: рухомі машини та механізми, пересувні частини виробничого устаткування, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму, вібрацій, статичної електрики та ін.

-Хімічні: небезпечні та шкідливі виробничі фактори пов’язані з хімічними речовинами, які за характером дії на організм людини поділяються на загально токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію.

-Біологічні: патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми.

-Психофізіологічні: фізичні і нервово-психічні перевантаження.

 

7.ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ДОКУМЕНТИ

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є :

1.Конституція України (26 червня 1996 р.),

2.Закони України:

- „Про охорону праці",

-„Про охорону здоров'я",

- „Про пожежну безпеку",

-„Про використання ядерної енергії та радіаційний захист",

-„Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення",

- Кодекс законів про працю України (КЗпроП).

В ст. 43 Конституції України записано: „Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", „Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється".

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (с. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України „Про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров’я в пресі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємстві, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.

Галузеві документи про охорону праці :

1. Правила безпеки у вугільних шахтах .К.2005.

2. Збірник інструкцій до правил безпеки у вугільних шахтах.К.2002.(том 1, 2.).

3. Гірничий закон України. К.

4. Система управління охороною праці у вугільний промисловості України . К 2002.

5. Інструкції з охорони праці за професією.

Крим цього : колективний договір, трудовий договір, та інші.

 

8. ОРГАНИ НАГЛЯДУ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ.

Нагляд та контроль за дотримуванням законодавства України про охорону праці здійснюють державні органи та інспекцій, а також професійні спілки. Окрім, цього, дотримування законодавства про працю контролюють Верховна рада ,Мінвуглепром, а також Генеральна прокуратура.

Державний нагляд :

1. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

2. Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

3. Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

4. органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.

Органи державного нагляду мають право :

- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

- надсилати керівникам підприємств , а також їх посадовим особам обов’язкові для виконання розпорядження (приписи ) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

- зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень

- вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

- надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідальність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших тактів про охорону праці, що діють на підприємствах ,розробляють типові документи з цих питань.

Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.

Нагляд з боку профспілки здійснює технічна та правова інспекція праці.

Громадський контроль здійснюється профспілковими комітетами, цей контроль на практиці здійснюється громадськими інспекторами і комісіями з охорони праці.

Технічна інспекція праці миє такі ж самі права як і держнагляд.

Громадський інспектор з охорони праці здійснює контроль за виконанням законодавства про працю , дотримуванням правил та інструкцій з техніки безпеки, а також за забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту. Всю цю роботу він виконує у неробочий час.

Комісія з охорони праці затверджується профспілковим комітетом. Комісія контролює виконання адміністрацією законодавства про працю,пе5ревіряє умови техніки безпеки, вивчає заподій нещасних випадків , та професійних захворювань, а також контролює забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям та засобами захисту. Комісія систематично проводить звіт про виповнену роботу перед профспілковим комітетом.

Відомчий контроль здійснюється керівниками підприємств, виробничих об’єднань та Мінвуглепром .

 

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ.

Дисциплінарна відповідальність - полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством (догана, звільнення з роботи).

Адміністративна відповідальність – накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу.

Матеріальна відповідальність - включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства).

Кримінальна відповідальність – настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров’я громадян.

 

10. РОБОЧИЙ ЧАС, РОБОЧИЙ ДЕНЬ, РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ ТА іх ТРИВАЛІСТЬ.

РОБОЧИЙ ЧАС - це час встановлений законодавством або не його підставі ,на протязі якого працівник виконує роботу, доручену йому згідно з трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку виробництва.

РОБОЧИМ ДНЕМ - є встановлена законодавством норма тривалості щоденної роботи : кількість годин і хвилин робочого часу на добу.

Нормальна тривалість робочого часу робітників не повинна перевищувати 40 годин на, тиждень.

Скорочена тривалість робочого часу встановлена :

- для робітників віком : від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень ;

від 15 до 16-років - 24 години на тиждень;

- учні шкіл, які працюють під час шкільних канікул віком від 14 до 15 років - 24 години на тиждень;

- робітники які зайняти на роботах з шкідливими умовами праці - не більше 36 годин на тиждень.

- ШАХТАРІ – 30 годин , ГІРНИЧИЙ МАЙСТЄР - 35 годин на тиждень.

При п’ятиденному робочого тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, або згідно графіка, затвердженого керівником і погоджений з профспілковим комітетом.

При шестиденним робочим тижнем тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 7 годин при тижневої норми 40 годин; 6 годин при тижневої норми 36 годин; 4 години при щоденної - норми 24 години.

Напередодні святкових , вихідних днів тривалість роботи скорочується на одну годину.

 

11. РОБОТА В НІЧНИЙ ЧАС. Вечірній час.

Нічним часом визначено рахувати час з 22 до 6 годин. Вечірнім часом визначено рахувати час з 20 до 22 годин. Забороняється притягнення до роботи в нічний час вагітних жінок, а також жінок котрі мають дітей віком до 3 років, неповнолітніх ,а також інших працівників робота котрих передбачена законодавством.

Робота інвалідів в нічний час допускається з їх згоди і при умовах , це не суперечить медичному висновку .

Компенсація за роботу у нічний час – скорочений робочий день на 1 годину , або збільшення годинної тарифної ставки не менше як на 20 %.

 

12. НЕПОВНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ.

З погодження між робітником та адміністрацією може встановлюватися неповний робочий день, або неповний робочий тиждень. Оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час, або за виконану роботу.

 

13. НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ

Ненормований робочий день встановлюється для незначної , категорії працівників, які в окремих випадках можуть притягуватися для виконання своїх обов’язків поверх встановленої норми робочого часу. Компенсація за таку роботу – до 7 днів відпуски.

 

14.НАДУРОЧНІ РОБОТИ

Надурочні роботи як правило заборонена , крім випадків гострої виробничої потреби, такі роботи проводяться за дозволу профспілки.

Тривалість надурочних робот не повинна перевищувати 4 години. на протягу двох диб, і 120 годин на рік.

ЗАБОРОНЯЕТЬСЯ притягнення до роботи в надурочний час :

- вагітних жінок, а також жінок котрі мають дітей вікам до 3 років;

- неповнолітніх;

- робітники, яки навчаються без відриву від виробництва у дні занять.

Жінки як і мають дітей віком від 3 до 14 років , або дітей інва­лідів к надурочним роботам притягаються з їх дозволу.

Компенсація - подвійна платня, відгул - ЗАБОРОНЯЕТЬСЯ .

15.ЧАС ВІДПОЧИНКУ.

Перерва

Перерва для відпочинку і їжі надається тривалістю не більше 2 годин не пізніше за 4 годин з початку зміни. Крім того перерва на відпочинок надається через кожні 1,5 – 2 години тривалістю 10-15 хвилин.

Вихідні дні.

При п’ятиденному робочому тижні робітникам надається 2 вихідних дня ,а при шестиденному – один день. Тривалість вихідного – не менше 42 годин.

Святкові дні.

Робота у святкові дні компенсується подвійною платнею, або іншим днем відпочинку.

Відпуска Щорічна відпуска надається тривалістю не менше 24 календарних днів, а для інвалідів 1 та 2 групи , неповнолітніх – 31 день; інвалідам 3 групи – 26 днів.

Додаткова відпуска за роботу в шкідливих умовах – від 4 до 32 днів.

Перша відпуска надається після 6 місяців роботи , чергова – згідно графіка.

Крім сплачуваної відпуски працівникам надається:

- творча відпуска;

- відпуска за сімейними обставинами (без платні) тривалістю не більше 15 календарних днів.

 

16.ОХОРОНА ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ.

Забороняється застосування праці неповнолітніх, на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється також залучати їх до підіймання і переміщення речей , маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

 

Таблиця 1 - Граничні норми ваги

 

 

Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають 16 років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягнули 15 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні .

Заробітна плата працівникам, яким не виповнилось 18 років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

 

 

17. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ.

Нещасний випадок на виробництві – раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або наступила смерть.

Виробнича травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Професійне захворювання – паталогічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Виробничі травми класифікують:

- за видом травмуючого агента – механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані та ін.;

- за виробничими матеріальними причинами (носіями) травми – рухомі частини обладнання, готова продукція, відходи виробництва;

- за ступенем тяжкості пошкоджень - легкі, тяжкі, смертельні;

- за технологічними операціями – вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення вантажів та ін.

 

18.РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ.