ОЧИСНИХ РОБІТ

 

1. СКЛАДАННЯ ТА ЗМІСТ ПАСПОРТА ВИЇМКОВОЇ ДІЛЬНИЦІ

 

Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам.

Паспорти виїмкових дільниць на пластах з важкокерованими боковими породами та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів ) на поверхах, що лежать вище, повинні затверджуватися з урахуванням рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском.

Забороняється ведення експлуатаційних робіт більше ніж у двох суміжних поверхах.

При зміні гірничо-геологічних і виробничих умов паспорт переглядається в добовий термін. До перегляду паспорта роботи повинні вестись з виконанням додаткових заходів щодо безпеки, зазначених у книзі нарядів дільниці , у наряд-путівках посадових осіб.

До початку робіт керівник дільниці або його заступник (помічник) ознайомлює працівників та посадові особи дільниці під розписку з паспортом, а також із змінами, що вносяться до нього.

1. Паспорт складається відповідно до проектів будів­ництва (реконструкції) шахти, розкриття і підготовки (реконструкції) горизонту, блоку, панелі.

2.Паспорт складається для кожної виїмкової дільниці і є єдиним технологічним документом на весь період її відробки.

3. Паспорт розробляється головним технологом шахти і начальниками видобуткових дільниць та служб і затверджується головним інженером; або директором шахти.

4. Паспорт розробляється та основі прогнозних даних про гірничо-геологічні умови. У випадках непередбаченої зміни гірничо-геологічних чи виробничих умов начальник дільниці повинен внести зміни чи доповнення в паспорт і в добовий строк затвердити їх.

5. Паспорти знаходяться у начальника дільниці, голов­ного технолога шахти і начальника дільниці ВТБ. Началь­никам спеціалізованих дільниць видаються розділи паспор­та відповідно до виконуваних робіт. Начальник дільниці зобов’язаний ознайомити під розпис робітників та інже­нерно-технічних працівників дільниці з паспортом виїм­кової дільниці (паспортом проведення й кріплення підзем­них виробок). Списки працівників з їх підписом і датою про ознайомлення з паспортом, його змінами або допов­неннями зберігаються разом з паспортом у начальника дільниці.

6. Паспорт складається з графічної частини і поясню­вальної записки. Копії графічної частини паспорта виві­шуються в нарядній і на дільниці (у гірничих виробках).

7. Графічна частина паспорта є виконавчим докумен­том і складається з таких розділів.

7.1. Гірничо-геологічний прогноз.

7.2. Проведення, кріплення і ремонт підготовчих виробок.

7.3. Виймання вугілля, кріплення та управління покрівлею в очисному вибої.

На лист наносяться:

а) план очисної виробки та її кінцевих ділянок, їх переріз, цілики, які залишені під час відробки зближених пластів, небезпечні зони ж масштабі 1:100 або 1:50;

б) тип засобів виймання і доставляння вугілля, спосіб управління покрівлею, охорони і підтримання підготовчих виробок у зоні впливу очисних робіт;

в) конструкція і розміри кріплення, відстань між еле­ментами по довжині та ширині виробки, відстань від ви­бою до першого ряду стояків і кінців консолей верхняків механізованого чи індивідуального кріплення, черговість і порядок пересування (установлення) секцій (стояків, верх­няків чи рам) кріплення, розміри допустимих оголень покрівлі

г) заходи з первинної посадки основної покрівлі;

д) таблиця витрат кріпильних матеріалів;

є) графік організації робіт у лаві, перелік робіт, які не можна виконувати одночасно, графіки виходів робітників;

ж) шляхи пересування людей запасними виходами.

У разі кріплення очисної виробки, а також і кінцевих ділянок за типовою технологічною схемою (типовим пас­портом) достатньо навести її копію із зазначенням розмірів і основних параметрів для конкретних гірничо-геологічних умов даної очисної виробки.

Для виконання робіт з монтажу і демонтажу механі­зованих комплексів, агрегатів і щитів складаються спе­ціальні паспорти

Розділ підписується начальником видобуткової дільниці і головним технологом шахти.

7.4.Заходи з охорони праці і безпеки робіт.

7.5. Енергопостачання.

7.6. Транспортування вугілля, породи, матеріалів і устаткування та перевезення людей.

8.Пояснювальна записка до паспорта складається за вище зазначеними розділами з обґрунтуванням (у разі необхідності) прийнятих рішень і параметрів, поясненням і доповненням окремих позначень графічної частини та зберігається разом з паспортом. Вона не повинна дублювати проект, графічну частину паспорти , типові інструкції з охорони праці та експлуатації устаткування , нормативні й довідкові документи.

2. ВИМОГИ ПБ ДО КРІПЛЕННЯ ЛАВИ.

У лавах; на пластах з кутом падіння понад 18° забороняється доставка лісоматеріалів конвеєрами, не обладнаними спеціальними пристроями для утримування лісоматеріалів.

В очисних виробках повинно застосовува­тися механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам.

Постійне індивідуальне кріплення повинно скла­датися з однотипних стояків з однаковими характеристиками за несучої здатністю.

Тип, конструкція й параметри кріплення очисного вибою визначаються паспортом виїмкової дільниці.

Ширина вільного проходу людей в лавах, оснащених механізованими кріпленнями, повинна бути не меншою за 0,7 м , висота – не меншою за 0,5 м. У лавах з індивідуальним кріпленням повинен підтримуватися вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м.

У разі застосування в очисній виробці де­рев'яного кріплення повинен бути незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів, що розміщується поблизу вибою.

У разі, застосування в очисному вибої індивідуального металевого кріплення необхідно мати запас цього кріплення, неменший за 5%.

Під час виймання вугілля вузькозахватними комбайнами і стругами індивідуальне металеве кріплення повинно застосовуватися з консольними металевими верхняками. Допускається застосування інших видій кріплення, що забезпечують надійне підтримання покрівлі в привибійному просторі, особливо за комбайном у місці вигину конвейєра.

У лавах, закріплених металевим кріпленням, дозволяється застосування дерев'яних верхняків , а дерев’яних стояків - в ролі контрольних.

Сполучення очисних виробок з відкатними (конвеєрними) та вентиляційним штреками (бремсбергами, похилами, хідниками та ін.) повинні бути закріплені механізованим пересувним кріпленням. Застосування іншого виду кріплення допускається у разі неможливості застосування механізованого пересувного кріплення. Конструкція спеціальних видів кріплення сполучень помічається в паспорті виїмкової дільниці.

У комплексно-механізованих лавах допус­кається застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев'яно­го в місцях викладення бутових смуг і в місцях гео­логічних порушень.

Застосування дерев'яного кріплення в лавах з індивідуальним металевим кріпленням допускаєть­ся в місцях геологічних порушень і на кінцевих ділян­ках у місцях викладення бутових смуг або зведення інших споруд для підтримання сполучень очисних вибоїв з виробками, що прилягають.

 

 

3.ВИМОГИ ПБ ПРИ ВИЙМАННІ ВУГІЛЛЯ КОМБАЙНАМИ ТА СТРУГОВИМИ УСТАНОВКАМИ.

Усе устаткування комплексно-механізованих очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виймальні машини та ін.) повинне пройти передпускове налагодження перед прийняттям виїмкової дільниці. Під час експлуатації налагодження належить проводити регулярно в терміни, установлені інструкцією підприємства - виробника.

У випадку зупинення робіт в очисній ви­робці на час понад добу повинні бути вжиті заходи щодо запобігання обваленню покрівлі в привибійному просторі, загазуванню чи затопленню. Відновлення робіт допускається з дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки посадовими особами або спеціалістами.

У процесі роботи повинна проводитися пе­ревірка стійкості покрівлі у вибої шляхом огляду й обстукування.

У разі наявності ознак небезпеки об­валення покрівлі вибою або сповзання підошви на крутих пластах необхідно вибрати гірничу масу, що відшарувалася, і встановити додаткове кріплення. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвейєра повинен бути уста­новлений гучномовний зв'язок з приймально-передавальними пристроями, установленими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках) на їх сполучен­нях з лавою.

На пластах з кутом падіння 20° і вище , а також в умовах можливого сповзання виймальних машин по підошві під впливом власної ваги, робота їх дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним умиканням.

При роботі комбайнів, що рухаються по рамі конвейєра, запобіжні лебідки або інші рівноцінні пристрої, допущені до експлуатації Держнаглядохоронпраці, повинні застосовуватися на пластах з кутами падіння 9^о і вище.

Забороняється перебування людей в лаві нижче комбайна:

а) під час спускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 20^о;

б)під час роботи і спускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25^о, за винятком лав, що оснащені механізованим кріпленням, обладнаним огорожею, що перешкоджає потраплянню кусків вугілля чи породи в місце перебування людей.

У разі двокомбайнового виймання пересування комбайнів по одному тяговому ланцюгу дозволяється лише із застосуванням спеціальних пристроїв секціонування, що виключають складання тягових зусиль у ланцюгу. Місця кріплення ланцюга на пристроях секціонування повинні бути чітко позначені, щоб їх було видно машиністам комбайнів з ланцюговою подачею до пускається лише на пластах з кутом падіння мен­шим за 9^о.

Забороняється перебування і переміщен­ня людей під час роботи стругової установки:

а) між стояками першого ряду кріплення і кон­веєром або вибоєм лави;

б) на відстані, меншій за 1 м по падінню пласта від спрямовувальних балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;

в) у нішах на відстані меншій за 1,5 м від тягово­го ланцюга струга або секції конвеєра.

Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта забороняється проводити інші роботи в лаві.

Виймання надштрекових ціликів біля вен­тиляційних штреків одночасно (по одній лінії) з відробкою лав нижче розташованого поверху допус­кається лише при кутах падіння пласта до 30^о і за наявності оконтурювальних штреків (просіків).

Доставка вугілля із очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах допускаєть­ся лише на передні печі або гезенки.

 

4. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВУГІЛЬНИХ КОМБАЙНІВ.

При роботі вузькозахватних комбайнів необхідно звертати увагу на наступні правила: - перед змащенням, оглядом і ремонтом комбайна необхідно відключити рукояткою редуктор виконавчого органа кнопками "Стоп" - електродвигуни, а рукояткою роз'єднувача ВРК-20 розімкнути електричну мережу.

Не можна допускати людей до частин комбайна, що рухаються.

Забороняється включати виконавчий орган комбайна при обриві тягового ланцюга, працювати без гумових рукавичок, а при куті нахилу вироблення 9° і більш - без запобіжних пристроїв, допущених органами Держнаглядохоронпраці.

На крутих пластах при роботі чи спуску комбайна робітники повинні знаходитися вище його в безпечному місці. Через кожні 6-8 м необхідно влаштовувати полиці-перекриття. Особлива увага варто приділяти стану тягового і запобіжного канатів, обвідних блоків, що знаходяться у верхній частині лави.

Канати, що мають вузли і порвані пасма (більш 10 %), підлягають заміні.

Будь-які роботи поблизу виконавчого органа комбайна можна робити тільки при виключеному двигуні і заблокованій кнопці "Стоп". По закінченні роботи машиніст зобов'язаний виключити комбайн, рукоятку роз'єднувача установити в нейтральне положення, а також виключити редуктор приводу виконавчого органа, рукоятку механізму переміщення установити в нейтральне положення, вийняти штепсельну муфту, закрити кран зрошувального пристрою і закріпити комбайн. Варто заблокувати магнітний пускач комбайна.

Безпечна експлуатація комбайна багато в чому залежить від повноти профілактичних оглядів. Так, наприклад, при щозмінному огляді перевіряють справність вибухозахисних оболонок комбайна, надійність закріплення силового кабелю, заземлення, справність кнопок керування, роботу рукояток керування. При щодобовому огляді, крім перерахованих робіт, перевіряють кріплення опор, кріплення кришок вибухобезпечних камер, а також роботу гідросистеми оглядають тягову день.

Щотижневий огляд включає всі перераховані роботи і, крім цього, перевірку стану елементів усередині корпуса редуктора частини, що ріже, і стан ущільнення в гідродомкратах.

Щомісячний огляд складається з комплексу перерахованих робіт, заміни олії редукторів, перевірки роботи елементів гідросистеми і стани електроапаратури і проводів.

 

5. ЗАХОДИ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ ПРИ КЕРУВАННІ ПОКРІВЛЕЮ ОБВАЛЕННЯМ

При керуванні покрівлею обваленням важливо правильно визначити крок першої (і наступної) посадки безпосередньої й основної покрівлі. Він повинний максимально збігатися з кроком першого природного обвалення тієї й іншої покрівлі. Якщо прийняти крок посадки більш кроку обвалення, до відбудеться раптова передчасна посадка і завал вибою майже неминучий. У противному випадку покрівля в момент посадки не обрушиться, "зависне", опорний тиск зросте, імовірність завалу збільшиться і тільки примусове обвалення покрівлі може запобігти завалу. До першої посадки і при її виконанні треба особливо уважно спостерігати за станом кріпи і покрівлі, застосовувати посилене кріплення, попереджати працюючих про необхідність бути пильними. При перших посадках можливі повітряні удари і масові викиди газу в робочий простір. Тому рекомендується очисної вибій до першої посадки основної покрівлі вважати особливо небезпечним і вживати додаткових заходів безпеки, посилений нагляд більш ретельний інструктаж робочих і гірських майстрів, ущільнення кріпи і т.д. Перша посадка повинна вироблятися під безпосереднім керівництвом - начальника дільниці.

При затримці посадки покрівлі роботи з видобутку вугілля в лаві припиняються і приймаються заходи для штучного обвалення покрівлі, для чого розробляються додаткові заходи безпеки, затверджувані головним інженером шахти. У цьому випадку обвалюють покрівлю вибуховим способом, а якщо це неможливо, то посадку роблять при збільшеному кроці обвалення з посиленням привибійного і спеціального кріплення.

При механізованій посадці покрівлі застосовують спеціальні тихохідні посадкові лебідки і канати, якими охоплюються стійки ділянки лави, призначеного для посадки покрівлі.

Рисунок 4

 

При розташуванні лави по падінню шару посадкові лебідки розташовуються на верхньому (вентиляційному чи подэтажном) штреку й обвалення покрівлі виробляється в напрямку знизу нагору. Для посадки покрівлі лави вибуховим способом у стійках пробурюють поглиблення з ухилом униз, що запобігає випаданню патронів ВВ. У шахтах, небезпечних по газі чи пилу, для висадження стійок застосовують патрони МГПП-50, що підриваються запобіжними електродетонаторами миттєвої дії ЭД-8ПМ.

 

Ручна посадка покрівлі в лаві можлива тільки при застосуванні металевої індивідуальної кріпи (рис. 4).

При цьому повинні дотримуватися наступні міри безпеки:

- робітники, що здійснюють посадку покрівлі, повинні знаходитися в закріпленому місці;

- для своєчасного виходу робітників у робочий простір лави, в органній кріпи оставляються вікна шириною не менш 0,7 м на відстані друг від друга не більш 5м;

- при куті падіння пласта понад 15° напрямок вибивки кріпи допускається тільки знизу нагору, а до 15° вибивку кріпи можна робити знизу нагору чи зверху вниз;

- вибивати кріплення дозволяється тільки в одному якому-небудь напрямку;

- кріплення від завалу варто вибивати з деяким випередженням, що забезпечує вихід людей у робочий простір по закріпленому виробленому просторі при обваленні;

- для спостереження за поводженням покрівлі частина дерев'яних стійок (контрольні стійки) залишають не вибитими. Потріскування контрольних стійок попереджає робітників про небезпеку обвалення.

При посадці покрівлі окремими ділянками по довжині лави число їх повинне бути мінімальним, а напрямок посадки окремих ділянок повинний збігатися з загальним напрямком вибивки кріпи по лаві (знизу нагору чи зверху вниз). По границі між ділянками посадки покрівлі потрібно встановлювати спеціальне кріплення для створення лінії обріза покрівлі.

Робочий простір при всіх способах посадки покрівлі відгороджується спеціальним кріпленням (органної, багаттями, кущами, посадковими стійками). Особливо добре зарекомендувала себе опора, що ріже, з посадкових стійок як на похилих, так і на крутих пластах.

Для попередження скочування посадкових стійок униз по падінню пласта під кожною з них улаштовується полиця.

При пересувці посадкових стійок на крутих і похилих пластах забороняється робити інші роботи в лаві нижче місця їхнього розташування.

При малостійких і хитливих породах можна застосовувати безорганну посадку покрівлі в лавах, але робочий простір при цьому повинно бути обгороджене від завалу відшивкою з дощок, металевою сіткою чи додатковими стійками.

 

Рисунок 5.

Роботи в лаві, не зв'язані з посадкою покрівлі, як правило, забороняються до повної її посадки. Однак особам, що забезпечують керівництво посадкою покрівлі, дозволяється допускати інші роботи в лаві в період посадки (крім робота механізмів утворюючих шум) на пластах з кутом падіння до 25° при кріплені лави металевим кріпленням і ріжучою металевою опорою, і до 15^о - при кріпленні дерев'яним кріпленням. Робітники, зайняті на інших роботах, повинні знаходитися від ділянки, наміченого до посадки, на відстані не менш 30 м; при кріпленні лави металевим кріпленням ця відстань установлюється паспортом.

 

У випадку керування покрівлею частковим обваленням породу для викладення бутових смуг добувають у бутових штреках (мал. 5), проведених слідом за лавою.

При цьому передбачається:

- надійне кріплення бутового штреку протягом не менш 3 м від його вибою;

- створення вільного виходу з вибою бутового штреку в робочий простір лави;

- пробивання органного ряду з боку вибою лави по лінії намічуваного відриву породи.

 

6. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПРОГНОЗУВАННЯ ВИКИДОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПЛАСТІВ ВУГІЛЛЯ.

Раптовий викид вугілля і газу являє собою швидко розвиваємо руйнування вугільного масиву гірничим і газовим тиском перед вибою гірничої виробки, винос і відкид зруйнованого вугілля газом.

Попереджувальні ознаки раптових викидів:

зменшення міцності вугілля, видавлювання його з вибою, посилене тиск на кріплення, удари і тріск різної сили і частоти в масиві, відколювання шматочків вугілля і шелушіння його у вибої, поява пилової хмари, різке збільшення газовиділення у виробках, затиск бурових штанг, викид штибу і газу при буріння свердловин.

По ступені небезпеки прояву раптових викидів вугільні пласти підрозділяються на небезпечні й загрозливі.

До небезпечного відносяться шари в межах шахтного поля нижче вентиляційного штреку того горизонту , на якому мали місце випадки викидів, чи схильність яких до викидів установлена прогнозом. При стовпових системах розробки по повстанню (падінню) пласт вважається небезпечним з изогіпси, що проходить у 100 м по пласту вище відмітки місця першого викиду чи виявленої прогнозом викидонебезпечной зони.

Якщо в межах шахтного поля пласти зібрані в складки, то пласт вважається небезпечним на тім крилі даної складки, де відбувся раптовий викид чи викидонебезпечність визначена прогнозом. Віднесення пласта на інших крилах складок до небезпечного чи загрозливого по викидах визначається в кожному конкретному випадку окремо.

До загрозливих відносяться пласти в межах крила шахтного поля, що мають загальну границю з небезпечними шахтопластами по простяганню на тих же горизонтах. Ці пласти в іншім крилі тих же горизонтів відносяться до загрозливих тільки в зонах тектонічних порушень. До загрозливих відносяться також пласти в зонах тектонічних порушень, що залягають у свитах з небезпечними нижче відмітки, де відбувся перший викид у складки, а також пласти, на які не здійснюється прогноз викидонебезпечності нижче відмиткі, установленої для кожного вугільного басейну.

Прогнозування викидонебезпечності здійснюється на підставі вивчення характеру залягання вугільних пластів і їх газообильности.

В даний час для прогнозування раптових викидів (гірничих ударів) широко застосовується сейсмоакустична система.

 

7. ДОДАТКОВІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОЗРОБЦІ ПЛАСТІВ, СХИЛЬНИХ ДО ГАЗОДИНАМІЧНИХ ЯВИЩ.

Віднесення пластів до небезпечних і загрозливих за раптовими викидами вугілля і газу та схильних до гірничих ударів, а також ведення гірничих робіт на, таких пластах повинно проводитися відповідно до Інструкції з безпечного ведення гірни­чих робіт на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу

Щорічно, до затвердження планів розвитку гірничих робіт, комісія під головуванням технічного директора виробничого об'єднання (компанії та ін.) або головного інженера самостійної шахти в складі представників МакНДІ та НДІГС, органу Держгірпромнагляду, басейнових технологічних (ДонВУГІ і Комплексний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з проблем Центрального рай­ону Донбасу (далі - ДонНДІ)) і маркшейдерського (Український науково-дослідний інститут гірничої геомеханіки і маркшейдерської справи (далі - УкрНДМІ)) інститутів визначає для кожної шахти й затверджує перелік і порядок відробки особливо викидонебезпечних шахтопластів або дільниць; викидонебезпечних, загрозливих, захисних шахтопластів; викидонебезпечних порід; перехід створів; не­обхідність застосування прогнозу і способів запобі­гання викидам, а також місця закладення розсічних печей (гезенків) на незахищених викидонебезпечних пластах.

У разі виявлення ознак, що передують рап­товому викидові або гірничому ударові, всі працівни­ки та керівники в зміні повинні бути виведені з ви­робки в безпечне місце, а електроенергія вимкнена. Відновлення робіт може бути здійснене за письмо­вим дозволом головного інженера шахти або шахтобудівельного управління (далі - ШБУ).

Щорічно на розкриття, проведення підго­товчих виробок і ведення очисних робіт на викидо­небезпечних і загрозливих пластах повинен бути скла­дений комплекс заходів щодо боротьби із раптовими викидами вугілля, породи і газу, який погоджується з МакНДІ і затверджується головним інженером шахти.

На підставі комплексу заходів розробляють паспорти розкриття пласта, а також заходи щодо боротьби із викидами для включення в паспорт виїмкової дільниці, проведення та кріплення виробок.

Комплекс заходів, діючі паспорти проведення і кріплення виробок і паспорти виїмкових дільниць повинні бути погоджені МакНДІ і затверджені до початку календарного року, а нововведені - до почат­ку роботи.

При застосуванні суцільної системи розроб­ки на незахищених викидонебезпечних крутих і крутопохилих пластах вибій відкатного штреку пови­нен випереджати очисний вибій (рахуючи від першого уступу лави або нижнього сполучення лави зі штреком) не менше ніж на 100 м. Просіки (нижні печі) повинні випереджати очисний вибій не менше ніж на 20 м.

На пологих і похилих пластах с при суцільній сис­темі розробки допускається проведення відкатного (конвеєрного) штреку по вугіллю одним вибоєм з лавою або з випередженням, не меншим за 100 м,

Закладення польових виробок необхідно проводити на відстані не менше ніж 5 м від викидонебезпечних пластів, рахуючи за нормаллю.

У разі проведення польової виробки буропідривним способом режим струсного підривання вводять при наближенні до пласта на відстань, що дорівнює 3 м за нормаллю.

Підготовчі й очисні робити в установлених прогнозом небезпечних зонах необхідно проводити із застосуванням способів відвернення раптових ви­кидів вугілля і газу та контролю за їх ефективністю або струсним підриванням відповідно до вимог Інструкції із застосування струсного підривання у вугільних шахтах України, затвердженої Держнаглядохоронпраці 01.11.93.

Для виконання локальних способів відвер­нення раптових викидів вугілля і газу та струсного підривання виділяється спеціальна зміна.

На незахищених викидонебезпечних пла­стах підготовчі виробки з кутами нахилу понад 10^о повинні проводитися в напрямку зверху вниз.

В аварійних випадках (із введенням в дію плану ліквідації аварій) допускається проведення виробки з кутами нахилу понад 10^е в напрямку знизу вверх відбійними молотками із застосуванням способів відвернення викидав вугілля і газу, контролю за їх ефективністю та заходів щодо забезпечення безпеки робіт.

На небезпечних і загрозливих по раптових викидах пластах, не захищених надробкою, повинні застосовуватися, як правило, регіональні способи боротьби з раптовими викидами вугілля і газу: попередня дегазація вугільного масиву, профілактичне зволоження пласта через довгі свердловини чи послідовне сполучення цих способів.

У випадках, якщо неможливо використовувати регіональні способи обробки пласта чи його частини (невитримані елементи залягання, затиснення бурового інструмента й ін.), застосовують локальні способи захисти від раптових викидів. Як лекальні способи по боротьбі з раптовими викидами при проведенні підготовчих виробок і веденні очисних робіт застосовують буравлення випереджальних свердловин з вибоїв, гидровіджим, гідровимивання випереджальних порожнин, струсне і камуфлетне-струсне підривання , торпедування масиву вугілля.

У захищених зонах похилі виробки можна прово­дити знизу вверх за умови дотримання вимог безпе­ки для газових шахт.

Виймання вугілля в очисних вибоях пологих і похилих викидонебезпечних пластів прово­диться самозарубними комбайнами або струговими установками.

У разі застосування несамозарубних комбайнів виймання вугілля в нішах проводиться вибурюван­ням, відбійними молотками або струсним підриван­ням. Виймання, вугілля вузькозахватними комбайна­ми слід провадити за однобічною схемою. Виймання вугілля за двобічною схемою допускається в безпеч­них зонах, установлених поточним прогнозом, а та­кож у зонах, оброблених способами відвернення рап­тових викидів, з контролем за їх ефективністю.

Управління покрівлею в очисних вибоях викидонебезпечних пластів повинно провадитися повним обваленням або, повним закладанням ви­робленого простору. Застосування інших способів управління покрівлею допускаються за погодженням з ДонВУГІ (ДонНДІ) і МакНДІ.