Контрольні запитання

• Що таке правова антропологія?

4 У чому полягає відмінність між соціологічним та ан­тропологічним підходами до особистості та її цін­ностей?

• У чому полягає особистісна цінність права?

• В якому розумінні права людини є виразом особистіс-ної цінності права?

• Як реалізується особистісна цінність права у правовій

державі?

¹ Див.: Копєйчихов В. В. Момент істини. Питання конституційного протесту в Україні // Наук. вісн. Укр. акад. внутр. справ. — 1996. — № 1. — С. 15.

Розділ VI

Правова епістемологія: істина у правотворчості та правозастосуванні

§ 1. Загальна характеристика правової епістемології. Категорія істини як центральна категорія правової епістемології

Правова епістемологія — складова філософії права, яка вивчає пізнавальні процеси у функці­онуванні права як засобу самоуправління суспільства, рег­ламентації його саморозвитку. Вона досліджує процес ви­вчення правового аспекту буття суспільства як системи, що самоорганізується, та людини в їхній єдності, себто право­ву реальність, і відображення результатів її вивчення в юридичних положеннях. Правова епістемологія інакше на­зивається правовою гносеологією, або теорією пізнання.

Розглядувана складова філософії права має свою сис­тему категорій. Центральне місце в ній посідає категорія істини. Щоби глибше її зрозуміти, слід звернутися до її генезису в історії філософії.

Проблема істини була предметом ретельного дослі­дження ще у Стародавній Греції. Платону належить така характеристика істини: "... той, хто говорить про речі від­повідно до того, якими вони є, говорить істину, той же, хто говорить про них інакше, — помиляється..."¹. Слід підкрес­лити, що тут істина розглядається як характеристика го­воріння (речення), а не висловлювання. За часів Платона поняття про істину привертало увагу радше під кутом зору юридичної та політичної практики, під кутом зору мистец­тва дискутувати, сперечатися, ораторської практики.