рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Загострити розвертку Зменшити припуск

Загострити розвертку Зменшити припуск - раздел Образование, Перекладено за виданням: Макиенко Н. И. Общий курс слесарного де­ла Замінити Рідину Або Збіль­ Шити Її Кількість В...

Замінити рідину або збіль­ шити її кількість


встановл юю т ь ворото к 1 .

Н а рис . 251 показан о посл і довн і ст ь обробк и отвор у З О м м у сталь­ н і й детал і з а 6 ...7- м квал іт ета ми :

I — свердл і нн я отвору 0 2 8 мм ;

II I — зе нкеруванн я зе нкеро м 0 29 , 6 мм ;

II I — розвертання чорново ю розвертко ю 0 29 ,9 мм ; IV — розвертання чистово ю розвертко ю 0 ЗО мм .

| О бробк а конічних отворів.П р и обробц і кон і чни х отвор і в з вели­ ко ю конусн і ст ю ( рис . 252 , а ) застосову ю т ь комплек т і з трьо х інстру­ м ент і в . С початк у обробля ю т ь отв і р ступ і нчас ти м зе нкеро м ( рис . 252 , б ) , пот і м застосову ю т ь розвертк у з і стру ж колама ю чим и канавкам и ( рис . 252 , в) і дал і — кон і чн у розвертк у з гладе ньким и р із альни м и ле­ за м и ( рис . 252 , г).

М а ш инн е розвертанняздійс н юю т ь та к са мо , я к і свердл і ння , тобт о розвертк у закріпл юю т ь з а допо мо го ю патрон а аб о перех і дни х

 

Рис. 252. Обробка конічног о от­ вору:

а — деталь з конічним отвором; б — об­ робка ступінчастим зенкером; в — оброб­ ка розверткою зі стружколамаючими ка­ навками; г—обробка конічною розвер­ ткою з гладенькими різальними лезами


втуло к у конус і ш пиндел я верстата . П р и цьом у разо м з м і цни м за­ кр і плення м розвертк и сл і д забезпечит и збі г ї ї осі з в і сс ю ш пинделя .

Д е ф екти .О сновн і де ф ект и пр и розвертанн і , причин и ї х виникненн я і способ и усуненн я заз начен о у табл , 3 .

Б езпек а праці.П р и розвертанні отвор і в сл і д виконуват и т і са м і ви мо г и безпеки , щ о й пр и свердл і нн і .

 

 

Р о з д і л XII. НАРІЗУВАННЯ РІЗЬБИ

§ 56. ПОНЯТТ Я ПР О РІЗЬБУ , УТВОРЕНН Я ГВИНТОВО Ї ЛІНІ Ї

 

Н айпо ш ирен і ш им и з ' єднання м и детале й м а ш и н є р із ьбов і . Ш иро­ к е застосува нн я р із ьбови х з ' єднан ь у м а ш ина х і м ехан із м а х пояс ­ н ю єтьс я їх ньо ю простото ю й над і йн і ст ю , зруч н і ст ю регул ю ванн я затя­ га ння , а тако ж мож лив і ст ю ї х розбиранн я й повторног о складанн я бе з за м і н и детал і .

Н а р і з у в а н н я м р і з ь б и на зиваєтьс я ї ї утворенн я знят­ тя м стру ж к и ( а тако ж пластични м де ф ормуванням) н а зов н і ш н і х аб о внутр і ш н і х поверхня х заготово к деталей .

Р із ьб а бува є з о в н і ш н ь о ю й в н у т р і ш н ь о ю . Д етал ь (сте р ж ень ) і з зов н і ш ньо ю р із ьбо ю на зиваєтьс я г в и н т о м ( рис , 253 , а)9

 

7 4- 166 4 193


 

Рис. 253 . Д еталі з різьбою ;

а — зовнішньою (гвинт) ; б — внутрішньою (гайка)

 

а з внутр і ш ньо ю — г а й к о ю ( рис . 253 , б ) . Ц і р із ьб и виготовля ю т ь н а в& рстатах і вручну . Ро згля нем о виготовлення р із ь б вручну .

Г в и н т о в у л і н і ю можн а уявит и соб і так . В із ь м е м о цилінд­ рични й стер ж ен ь д і а м етро м D і вир із ани й з папер у аб о ф ольг и прямо ­ кутни й трикут ни к ABC , сторон а яког о А В дор і вн ю є дов жин і кол а цил і ндр а nD, тобт о 3 ,14 D ( рис . 254) . О бкрутим о трикут ни к ABC навкол о цил і ндр а так , щ о б сторон а А В збігалас я з коло м нижньо ї основ и цил і ндра . Тод і і н ш а сторон а В С трикут ник а розм і ститьс я н а твір н і й , а гіпоте ну з а А С утворит ь н а поверхн і цил і ндр а гви н тов у лі­ н і ю . П р и цьом у сторон а трикут ник а В С становити м е к р о к г в и н ­

т о в о ї л і н і ї , сторон а А С — дов жин у одног о витка , а ку т C AB —

ку т п і дйо м у гви н тово ї л і н і ї (а) .

Зале жн о в і д напрям у п і дйо м у витк і в н а цил і ндричн і й поверхн і гви н тов а л і н і я ( р із ьба ) мож е бут и право ю ч и л і во ю . Я к щ о гви н тов а л і н і я пр и навер та нн і трикут ник а н а цил і ндр , в і ддаля ю чис ь в ід ос­ нова , поступов о п і дн і м аєтьс я злів а направо , тобт о прот и годи нниково ї стр і лк и ( рис . 254 , а , б ) , т о вон а на зиваєтьс я право ю , в і дпов і дн о і р із ьб а буд е п р а в о ю . Я к щ о гви н тов а л і н і я пр и навер та нн і трикут ник а н а цил і ндр , в і ддаля ю чись , поступов о п і дн і м аєтьс я справ а нал і во , тобт о

 

 

6

Рис. 254 . У творення правої гвинтової


різьбі(б)


утворення л іво ї гвинтової л ін ілїінії) і


напрям витка правій

в ій різ


напрям витка при л і


ьбі (г)


 


 


Ри с. 255 . Р із ьб и пра­ ва (а) і ліва (б)


Ри с. 256 . Елементи різьби на гвинті


 

з а годи нниково ю стр і лко ю ( рис . 254 , в , г), т о вон а на зиваєтьс я л і во ю , в і дпов і дн о і р із ьб а буд е л і в о ю .

П равим и гви н тов а л і н і я й в і дпов і дн а ї й р із ьб а на зива ю тьс я то м у , щ о дл я загви нчуванн я гви н т а з ц і є ю р із ьбо ю гви н т (а б о гайку ) треб а обертат и вправо , тобт о з а годи нниково ю стр і лко ю ( рис . 255 , а) . ГІри

^ л і в і й р із ьб і гви н т (а б о гайку ) дл я загви нчуванн я сл і д обертат и вл і во , тобт о прот и годи нниково ї стр і лк и ( рис , 255 , б ) . У м а ш инобудуванн і найчас ті ш е застосову ю т ь прав і р із ьби .

К ругли й поперечни й перер і з м атер і алу , щ о зали ш ивс я п і сл я нарі­ зува нн я р із ьб и ( рис . 256) , — ц е в н у т р і ш н і й п о п е р е ч н и й п е р е р і з р і з ь б и , а д і а м ет р цьог о перер із у — в н у т р і ш н і й д і а м е т р р і з ь б и . Зовн і ш н і й д і а м ет р стер жн я є н о м і н а л ь ­ н и м д і а м е т р о м р і з ь б и (сі), аб о д і а м етро м р із ьби .

 

 

§ 57. ОСНОВН І ЕЛЕМЕНТ И РІЗЬБ И

 

 

У будь-яко ї р із ьб и розр із ня ю т ь так і основн і еле м енти : проф і ль ; ку т і висот у проф і л ю ; крок ; зов н і ш н і й , середн і й і внутр і ш н і й д і а м етри . П р о ф і л ь р і з ь б и ( рис . 257) розгляда ю т ь у перер ізі , щ о про - одит ь чере з в і с ь болт а аб о гайки . Н и т к о ю ( в и т к о м ) на зива ­ тьс я частина р із ьби , утворена пр и одном у повном у оберт і проф і л ю . К у т < р п р о ф і л ю — ку т м і ж боковими сторона м и (г ранями ) проф і л ю р із ьби , яки й ви м і р ю єтьс я у пло щ ин і , щ о проходит ь чере з в і с ь болта . У м етрично ї р із ьб и це й ку т дор і вн ю є 60°, у д ю ймово ї —

55°.

В и с о т а ( г л и б и н а ) р і з ь б и Н г п р о ф і л ю — в і дстан ь в і д вер ш ин и р із ьб и д о основ и проф і л ю , щ о ви м і р ю ється , перпендику ­ лярн о д о осі болта .

К р о к Р р і з ь б и — в і дстан ь м і ж паралельними сторона м и аб о вер ш инам и двох , розм і щ ени х поруч , витк і в , як а ви м і р ю єтьс я вздов ж осі р із ьби . У м етрично ї р із ьб и кро к вира ж аєтьс я в м і л і м етрах ; дюй­ мо в а р із ьб а характеризуєтьс я число м ни то к (в итк і в ) н а одном у д ю йм і .

 

7 * 195


 

 


Вершина різьби


 

Крок різьби


 

 

Кут процзілю Різьби


 

 

Рис. 257 . Основні елементи різьби

 

 

З о в н і ш н і й д і а м е т р с і р і з ь б и — д і а м ет р цил і ндра , опи­ саног о навкол о р із ьбово ї поверхн і . Зовн і ш н і й д і а м ет р ви м і р ю єтьс я у бейт і в з а вер ш инам и проф і л ю р із ьби , а у гайо к — з а запади нами ,

• В н у т р і ш н і й д і а м е т р ^ р і з ь б и — Д іа м ет р цил і ндра , вписаног о у р із ьбов у поверхн ю . Вн утр і ш н і й д і а м ет р ви м і р ю єтьс я у болт і в з а запади нами , у гайо к — з а вер ш инам и проф і л ю р із ьби .

С е р е д н і й д і а м е т р <і2 р і з ь б и — д і а м ет р збі жн ог о з р із ьбо ю цил і ндра , твір н і яког о под і ля ю тьс я боковими сторона м и про­ ф і л ю н а р і вн і в і др із ки .

 

 

§ 58, ПРОФІЛ І РІЗЬБИ

 

П ро ф і л ь р із ьб и зале жи т ь в і д ф орм и р із ально ї частин и і нс тру м ента , з а допо мо го ю яког о проводитьс я нар із уванн я р із ьби .

Н айчаст і ш е застосовуєтьс я цил і ндричн а трикут н а р із ьб а ( рис . 258 , а); звичай н о ї ї на зива ю т ь кр і пильно ю , б о нар із а ю т ь н а кр і пильни х деталях , наприкла д н а ш пильках , болта х і гайках .

К о н і ч н і т р и к у т н і р і з ь б и да ю т ь з мо г у д і стат и щ і льн е з ' єднання . Так і р із ьб и є н а кон і чни х пробках , і нкол и у м аслянках .

П р я м о к у т н а р і з ь б а ( рис . 258 , б ) м а є прямокутни й (квад­ ратний ) проф і ль . Вон а н е стандартизована , складн а у виготовленн і , нем і цн а й застосовуєтьс я р і дко .

Т р а п е ц о ї д н а с т р і ч к о в а р і з ь б а ( рис . 258 , в ) м а є перер і з у вигляд і трапеці ї з куто м проф і л ю 30°. К ое ф і ц і єн т терт я у неї м алий , то м у вон а застосовуєтьс я дл я передач і рух і в аб о велики х зусил ь у м еталообробних верстата х (х одов і гви н ти) , до мкр атах , пре­ са х то щ о . Ви тк и ц і є ї р із ьб и м а ю т ь велики й перер і з в основ і , щ о за­ безпечу є ї ї висок у м і цн і ст ь , і зруч н і ст ь пр и нар із уванн і . О сновн і еле м ент и трапецоїд но ї р із ьб и стандартизован і .

 


 

Рис. 258 . Види різьбиза

ле ж н о в і д проф іл ю :

а — циліндрична трикутна; б — прямокутна; в — трапецо­ їд на ;г — упорна; д — кругла

 

 

У п о р н а р і з ь б а ( рис . 258 , г ) м а є проф і л ь у вигляд і нерівно­ б і чно ї трапеці ї з робочи м куто м пр и вер ш ин і 30°. О снов и витк і в за­ округлен і , щ о створ ю є в небе зпеч ном у перер із і м і цни й проф і ль . То м у ц ю р із ьб у застосову ю т ь тоді , кол и гви н т м а є передават и велик е одно­ сторонн є зусилл я ( у гви н тови х пресах , до мкр ата х то щ о ) .

К р у г л а р і з ь б а ( рис . 258 , д ) м а є проф і ль , утворени й дво м а дуга ми , спря ж ени м и з невеликими прямокутними д і лянка ми , і ку­ то м у 30°. У м а ш инобудуванн і ц я р із ьб а застосовуєтьс я р і дко . Вико ­ ристовуєтьс я вон а в основному у з ' єднаннях , як і сильн о спрацьо ­ ву ю ться , у забруд неном у середови щ і (а рматур а пожежни х трубо­ провод і в , вагонн і стя ж ки , кр ю к и ванта ж оп і дйо мни х м а ш и н то щ о ) . Ц я р із ьб а н е стандартизована .

З а число м ни то к р із ьб и под і ля ю т ь н а о д н о х о д о в і ( о д н о - з а х і д н і ) і б а г а т о х о д о в і ( б а г а т о з а х і д н і) . Х о д о м р із ьб и на зива ю т ь осьов е перем і щ енн я гви н т а з а оди н йог о оберт . Д л я однозах і дни х р із ь б х і д дор і вн ю є крок у (відста н ь м і ж су м і жним и вит­ ками ) , а дл я багатозах і дних---добутк у крок у н а числ о заходів . О станн є можн а визначити , як щ о поглянут и н а торец ь гви н т а (га йки ) , тод і буд е видно , ск і льк и ни то к берут ь св і й почато к з торц я ( рис , 259 , а у б). У однозах і дно ї р із ьб и н а торц і гви н т а аб о гайк и видн о ли ш е оди н к і нец ь витка , а у багатозах і дни х — два , тр и і б і ль ш е .

О днозах і дн і р із ьб и м а ю т ь м ал і кут и п і дйо м у гви н тово ї л і н і ї й б і ль ш е терт я ( м али й ККД ) . Вон и застосову ю тьс я та м , д е потр і бн е над і йн е з ' єднанн я ( у кр і пильни х деталях) .

У багатозах і дни х р із ь б пор і внян о з однозах і дни м и ку т п і дйо м у гви н тово ї л і н і ї з начн о б і ль ш ий . Так і р із ьб и застосову ю т ь тоді , кол и потр і бн е ш видк е перем і щ енн я п о р із ьб і пр и наймен ш ом у терті . П р и цьом у з а оди н обер т гви н т а (а б о гайки ) гайк а (а б о гви н т ) перем і ститьс я

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Перекладено за виданням: Макиенко Н. И. Общий курс слесарного де­ла

На сайте allrefs.net читайте: Перекладено за виданням: Макиенко Н. И. Общий курс слесарного дела. — 3-е изд., испр.— М. : Высш. шк., 1989.— 335 с.

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Загострити розвертку Зменшити припуск

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

П оворотний з електро-
2 . Е лектро м агн іт ни й ст і л оберта ю т ь навкол о осі 3 . Гори зо н таль н а в і с ь 1 1 проходит ь кр із ь кругови й па з с ф еричног о приливк а ко ж ух а м агн іт но г о

Ри с . 36 . П руж инни й кернер
  рам и витри м уєтьс я авто м атично , чи м досяга ю тьс я точ н і ст ь розм іт к и і п і дви щ енн я продуктивності . К ерне р з л у п о ю ( рис . 35 , в ) складаєть

Ри с 37 . Електричний кернер
       

НСТУМЕНТИ ДЛ Я РУБАННЯ
  Р із альни й інструмент .С л ю с а р н е з . у б и л о — стальни й стер ж ень , виготовлений з і нс тру м ентально ї вуглецево ї аб о леговано ї стал і ( У 7 А , У

Ри с . 64 . М олоток з гумовим накостиль- ником
  н е по ш код ж ується . Ч ере з де ф і цитн і ст ь м і д і , свинц ю і ш видк і й спра­ цьованост і ц і мо лотк и м алое ф ективн і і н е зав ж д и зруч н і в експлуатац ії . З

ПРОЦЕ С РУБАНН Я
    Л е щ ата .П р и рубанн і використову ю т ь м і цн і й ва ж к і поворотні й неповоро т н і ле щ ат а з паралельними губка ми , пр и ва ж к і й ковал

ПРИЙОМИ РУБАНН Я
  Робо т а зубило м вручн у потребу є виконанн я основни х прави л ру­ банн я і в і дпов і дно ї тре нованос ті . Ро зрубуванн я металу .П р и розрубуванн і

ВИПРЯМЛЯННЯ МЕТАЛУ
  К ривизн у детале й перев і ря ю т ь н а ок о ( рис . 82 , а ) аб о з а зазоро м м і ж плито ю і покладено ю н а неї деталл ю . К ра ї вигнути х м і сц ь позна ­ ча ю т ь кре

ОБЛАДНАНН Я ДЛ Я ВИПРЯМЛЯННЯ
  Ручн е випря м лянн я — м алопродуктивна операц і я і ї ї застосову ю т ь дл я невелики х парт і й деталей . В основному н а п і дприє м ства х здійс­ н юю т ь м а ш инн е випря м л

ЗГИНАНН Я ДЕТАЛЕ Й З ЛИСТОВОГ О Т А ШТАБОВОГ О МЕТАЛ У
Згинанн я прямокутно ї скоб и з ш табово ї стал і викону ю т ь так : визнача ю т ь дов жин у розгортк и заготовк и ( рис . 96 , а) , дода ю ч и дов жин у стор і н скоб и з припуско м н а о

Згинання труби в
КОМ7 , Рухоми й роли к 2 закріпле н о в скоб і 4 з рукоятко ю 3. Труб у 5 для зги нанн я вставля ю т ь м і ж роликам и так , щ о б к і нец ь ї ї ув і й ш

Притис-
лено м у стан і . П орядо к зги нанн я анало­ качі; 4 — рукоятка; 5 лик; 7 — труба верхній ро-

Зуба западина зуда
в Умо в и робот и нож і вковог о полотн а в і др із ня ю тьс я в і д у мо в робот и р із ця , то м у з наченн я кут і в ту т і н ш і . П р и р із анн і м етал у велик

Зусилля, стдорюваме
лі дою рукою, поступово зменшується   Ри с . 152. К оординац ія зусиль при обпилюванні    

Рис, 157. Обпилювання кутника;
а, б — перев і рк а якості обпи­ лювання; в — заготовка; г — закріплення заготовки   закріпит и заготовк у кутник а вле щ ата х

Ри с. 162. Обпилювання у розсувних рамках
Ри с. 163. Обпилювання в універ­ сальній намітці

Види загострення сверде л
    Вид загострення П ризначення і характеристика     Одинарне (нормальне) — Н Для свердел д іаметро м до 1

Ремичок — д п
   

ЗЕНКЕРУВАНН Я
    Загальн і в і до мо ст і . З е н к е р у в а н н я м на зиваєтьс я проце с обробк и зе нкерам и цил і ндрични х і кон і чни х необроблени х отвор і в у деталях , виг

ЗЕНКУВАНН Я
  З е н к у в а н н я — ц е проце с обробк и спец і альни м інстру­ м енто м цил і ндрични х аб о кон і чни х заглибле н ь і ф асо к просвердлени х отвор і в п і д головк и болт і в ,

А 6 в г д е
Рис. 240. Зенківки циліндричні з постійною напрямною і циліндричним хвосто­ виком (а) І зі змінною напрямною і конічним хвостовиком (б), кути зенківки (<?), конічні зенківк

Биття розвертки
Н едостатній припуск під розвертання Груба обробка отвору під розвертання Замінити розвертку  

Задня затилоВочна поверхня
    Ри с . 261 . Ручний мітчик:

Те саме
  Застосовувати в ідпов ідн у мастильно-охолодву рідину   Вибрати раціональну швид­ кість різання (за таблицею )

ТИПИ ЗАКЛЕПОК
  З а к л е п к а — ц е цил і ндрични й м еталеви й стер ж ен ь з головко ю певно ї ф орми . Головк а заклепки , виготовлена разо м з і стер жн е м , на­ зиваєтьс я з а к л а д н о ю

Кернером
к у 3 .   Гострозубці  

РУЧНЕ КЛЕПАННЯ
  Інстру мент и й пристро ї дл я клепання .П р и ручном у клепаннізастосову ю т ь сл ю сарн і мо лотк и з квадратни м бойко м (д ив . рис. 62

А б г д
Ри с. 288 . Клепання прямим методом: а — свердління отвору; б — осадж ування склепуваних листів за допомогою натяжки; в — осадж ування стер ж н я

МАШИННЕ КЛЕПАННЯ
  М а ш инн е клепанн я м а є так і переваги : висок а продуктивн і ст ь прац і ; висок а як і ст ь клепанн я — добр е обтискуванн я стер жн я йзапов ­ ненн

ЧЕКАНКА
  Заклепков і ш в и н е мож ут ь бут и абсол ю т н о непроникними . Ц е по­ ясн ю єтьс я наявн і ст ю нер і вносте й і ш орсткосте й н а поверхн і склепа ­ ни х лист і в , внасл і до

Шабери;
^. /• • а — плоский ; б—тригранний прямий ; ОДНОбіЧНИМИ (І НКОЛ И — 3 1 СТарИХ Т р И - в _ _ тригранни й зігнути й гра нни х напи

РОЗПИЛЮВАННЯ
  Р о з п и л ю в а н н я м на зиваєтьс я обробк а отвор і в з м ето ю на­ данн я ї м потр і бно ї ф орми . О бробк а кругли х отвор і в здійс н ю єтьс я круг ­ ли м и й нап і вкругли

ПРИТИРИ
  Ви д и притир і в . Д оводк у викону ю т ь спец і альни м і нс тру м енто м — притиром, ф орм а яког о м а є в і дпов і дат и ф орм і обробл ю вано ї поверхн і . З а ф ормо ю притир

Напрямна призма (брусок)
    П і сл я 15 .. . 1 8 оберт і в прити р вий м а ю ть , насух о протира ю т ь ган­ ч і рко ю , нанося т ь н а ньо г о абразивни й м атер і а л і з нов у вводят ь в от­

Р — зусилл я руки
ки х д і а м етр і в доводят ь з м і нним и регульованими к і льця ми , встанов ­ л ю вани м и н а розтискн і й стальн і й оправц і . Д оводк а детале йз твер

Ри с. 348 . Верстат для доводки
    доведеног о диск а й детал і , щ о са мо встановл ю єтьс я н а пло щ ин і диска . Я к і ст ь доводк и лити х детале й н а цьом у верстат і з начн о п і дви

Н егладенька й нечиста поверхня
    Н еточність розм ірів, спотворення геометрич­ ної форми     Ж олоблення тонких де­ талей

ПАЯННЯ ТВЕРДИМИ ПРИПОЯМИ
    П аянн я тверди м и припоям и застосову ю т ь дл я виготовлення міц­ ни х і тер мо ст і йки х ш в і в і здійс н юю т ь так : поверхн і п і дганя ю т ь одн у

СКЛЕЮВАННЯ
  Загальн і в і до мо ст і. . С к л е і Ь в а н н я — ц е проце с з ' єднанн я де­ тале й м а ш ин , буд і вельни х конструкц і й т а і н ш и х вироб і в з а допо мо го ю клеїв . К ле

ДОДАТО К
  ШОРСТКІСТЬ ПОВЕРХНІ ЗА ВИДАМИ ОБРОБКИ    

Вого та листовог о металу 96
§ 34 . Р ізання труб ножівкою та труборізом 98 § 35. М еханізоване різання 100 § 36. Особливі види різання 103  

Види обпилювання 121
§ 42 . М еханізація обпилювальних робіт 129   Р о з д і л X . Свердління § 43 . Загальні відомості. Свердла 138

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги