Перекладено за виданням: Макиенко Н. И. Общий курс слесарного де­ла

Решіткапід тій Рештко під ноги

З 2 і

А — щ о бере ш л і во ю руко ю , клад и л і воруч ; Б — щ о бе ­ ре ш р і д ш е , клад и дал і , щ о бере ш част і ш е , клад и бли ж ­ че ; В — щ о бере ш право ю ру­ ко ю , клад и правору ч

Рис. 18 . До відпов ідно - Ри с . 19 . Кути зор у й огляд у на ро­ сті ручног о інструмента бочому місці

формі руки людини:

І,35

а — пр и обпил ю ванн і ; б, в — при рубанн і в і дпов і дн о в паралельни х і ст і льцеви х ле -

дит ь д о «завал ю вання » правог о кра ю . П равильн е положенн я працюю ­ чог о показан о н а рис . 21 , в .

Ви сот а верстак а і з встановлени м и н а ньом у ле щ ата м и м а є відпо­ в і дат и зростов і прац юю чог о ( рис . 22 , а) . Вибир а ю ч и висот у вста­ новленн я ле щ а т з паралельними губка ми , зіг ну т у в л і кт і л і в у рук у ставлят ь н а губк и ле щ а т так , щ о б к і нц і випря м лени х пальц і в рук и торкалис я п і дбор і дд я ( рис . 22 , б ) , аб о встановл юю т ь бойо к мо лотк а н а ударн у частин у зубила . П р и цьом у плечов а частин а право ї рук и м а є бут и у вертикально м у положенн і , а л і ктьова — у . горизо н таль ­ ном у п і д куто м 90°. С тільцев і ле щ ат а встановл юю т ь н а так у висоту , щ о б зіг ну т а в л і кт і л і в а рука , поставлена н а губк и ле щ ат , торкалас я п і дбор і дд я зіг ну ти м и у кула к пальцям и ( рис . 22 , в).

Я к щ о прац юю чи й невелико г о зросту , т о використову ю т ь спеці­ альн і , регульовані з а висото ю , п і дставк и (лат и ) п і д но ги .

§ 7. РЕЖИ М ПРАЦІ

Н ауков а орган із ац і я прац і гру н туєтьс я н а правильному ре­ жим і робот и т а в і дпочинку , яки й забезпечу є п і дтри м анн я працездат ­ ності т а здоров ' я л ю дини . О дни м з основни х показник і в працездат ­ ності є продуктивн і сть .

П рацездатн і ст ь п і дви щ уєтьс я пр и правильн о вибрани х те мп і (сту­ п і н ь ш видкост і ) і ритм і роботи . Я к пр и за нижених , та к і пр и зави щ е ­ ни х те мп а х робот и послабл ю єтьс я увага , з нижу ю тьс я як і ст ь робот и і точ н і ст ь рух і в . У становл юю ч и рит м роботи , врахову ю ть , щ о опера­ ц ії , д е потр і бн а концентрац і я уваги , н е сл і д чергуват и з операц і ями , пр и яки х застосову ю т ь ш видк і рухи .

І "

Я"ю

0 і г J 9 6 7 8

Години роботи

С то м ленн я (вт ома ) — це , як пра­ вило , результа т м алопродуктивної , поган о орган із овано ї прац і . О дни м і з чинник і в , щ о збіль ш у ю т ь стом­ лен і сть , є моно то нн і ст ь прац і . Вон а посил ю є ф із ичн е т а розумов е стом­ лення , б о потребу є затрат и додат­

Рис. 23. Приблизний граф ік праце­ здатност і протягом робочог о дня (пе­ р іоду )

ково ї енерг і ї н а ї ї подолання .

Зале жн о в і д у мо в робот и стом­ ленн я мож е нас тупат и і ш вид ш е і пов і льн і ш е . Я к щ о в процес і ро­

бочог о дн я доводитьс я част о на ги на тис я ч и висок о п і дн і м ат и рук и ( над т о високи й ч и ни зьки й верстак) , а тако ж прац ю ват и у незруч­ н і й поз і , сто м лен і ст ь нас тупа є ш вид ш е і продуктивн і ст ь прац і знач­ н о з нижує ться .

П рацездатн і ст ь л ю дин и заз на є з начни х з м і н протяго м дня , тиж­ ня . Вон а мож е зберігатис я н а високо м у р і вн і чи , навпаки , ш видк о з нижува тис я ( пр и пору ш енн і ре жим у дня , поганому осв іт ленн і , вплив і високо ї те мп ератури , ш у мо ви х ф актор і в , недос тат ньом у ч и не­ рац і ональном у харчуванн і то щ о ) .

П ротяго м робочог о дн я працездатн і ст ь характеризуєтьс я трьо м а пер і одам и ( рис . 23) : 1 ) робочи й «входить » у робот у ( пер і о д вход ж енн я у роботу ) , поступов о п і дви щ уєтьс я продуктивн і ст ь йог о прац і ; 2 ) пер і о д ст і йко ї працездатності ; 3 ) пер і о д появ и і зроста нн я сто м лення . К рив а продуктивност і прац і протяго м пер ш и х дво х годи н підні­

м аєтьс я вверх . Ви соки й р і вен ь працездатност і три м аєтьс я близь ­ к о п і втор и годи ни , пот і м поступов о з нижує тьс я у зв ' язк у з і стом­ л ю вання м . Я к правило , в середині робочог о дн я ( п і сл я об і дньо ї перер­ ви) працездатн і ст ь в і дновл ю єтьс я н е одразу . Знов у нас тупа є пер і о д

«вход ж енн я в роботу» , яки й з м і н ю єтьс я пер і одо м ст і йко ї працездат ­ нос ті , одна к р і вень^працездатност і бува є трох и нижчи м дооб і днього . Н а п ' ят і й- ш ост і й годи н і робот и пере д завер ш ення м робочог о дн я з нов у спостер іг аєтьс я з ниженн я працездатності , як е в і дпов і да є перед­ об і дньо м у . Н а сьо м і й і вось м і й годи на х зроста є сто м лення .

К оротк і перерв и і в і дпочино к п і д ча с робот и запобіга ю т ь стом­ ленн ю . Я к щ о роб іт ни к прац ю є стоячи , треб а в і дпочиват и сидячи , і навпаки . П р и робот і рекомендуєтьс я тако ж ча с в і д час у з м і н ю ват и положенн я корпуса . Я к щ о цьог о н е робити , поступов о мож е розвину ­ тис я викривленн я хребт а і сутул і сть , а і нкол и і згорбле н і сть . Д л я від­ новленн я си л і боротьб и з вто м лен і ст ю і сутул і ст ю рекомендуєтьс я зай­ м атис я виробничо ю гі мн астико ю і спорто м . Ранков а зарядк а т а фі­ зич н і вправ и у процес і робочог о дн я сприя ю т ь досконал і ш і й робот і нервово - м ' язевог о апарату , п і дви щ у ю т ь працездатн і ст ь орган із м у .

§ 8. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧН І УМОВ И ПРАЦІ

П о в і т р я н е с е р е д о в и щ е — склад , те мп ератур а і во­ лог і ст ь пов іт р я (« м і крокл і м ат» ) — м а є ва ж лив е з наченн я дл я створен­ н я здорови х оптимальни х сан іт арно-г ігі єн і чни х у мо в прац і . Спо­ стере ж енн я св і дчать , щ о пр и в і дпов і дност і чистот и і вологост і повіт­ р я гігіє н і чни м ви мо га м продуктивн і ст ь прац і п і дви щ уєтьс я при­ близн о н а 1 0 % .

Д л я прим і щ ен ь і з не з начни м надли ш ко м теплот и рекоменду ю ть ­ с я так і те мп ератур и пов іт ря : пр и виконанн і легки х роб і т — 18 ... 2 0 °С, роб і т середньо ї ваги — 16 ... 1 8 °С, ва ж ки х роб іт — 14 ... 1 6 °С.

Д о заході в боротьб и з перегр і вання м орган із м у належа ть : ме­ хан із ац і я ва ж ки х роб іт , захис т в і д д ж ерел а випро м і н ю вання , вилу­ ченн я надли ш кови х тепловиділе н ь з а допо мо го ю вентиляц ії , профі­ лактик а пору ш енн я водно-сольовог о обм і н у т а і н ш и х насл і дк і в пере­ гріва ння . Д л я в і дновленн я водно-сольовог о баланс у орган із м у роб іт ник і в гарячи х цех і в забезпечу ю т ь п і дсолено ю газова но ю водо ю . Ш у м і в і б р а ц і я призводят ь д о ш видког о сто м л ю вання ,

з нижу ю т ь продуктивн і ст ь прац і т а як і ст ь вироб і в , ш к і длив о вплива ­ ю т ь н а орган и слух у л ю дин и (в иклика ю т ь глухоту) , а тако ж н а нер­ вов у систе м у , пору ш у ю т ь нормальн е ф ункц і онуванн я і н ш и х орган і в . Ш у м призводит ь д о гіперто н і чни х т а і н ш и х захвор ю вань . О соблив о ш к і длив і високочастотні ш у ми , як і виника ю т ь пр и робот і агрегат і в ударно ї д ії , рухом і поток и пов іт р я газу .

Я к щ о треб а прац ю ват и у прим і щ еннях , д е ш у м переви щ у є допус­ ти м і норм и (75...85 дБ) , користу ю тьс я проти ш у мо ви м и наву ш никам и ( рис . 24) , як і склада ю тьс я з ча ш ечк и / , виготовлено ї з ал юм і н і ю , зву­ ковбирног о м атер і ал у 2 — - поропласту , у щ і льн ю вач а З з не тка но ї пол і в і н і лхлоридно ї окантовано ї пл і вк и завтов ш к и 0 , 3 ... 0 , 4 мм , запов­ нено ї дистильовани м гліцери ном , обтискног о к і льц я 4 У виготовленог о з тіє ї са мо ї пл і вк и і по­

тріб но г о дл я прикр і пленн я у щ і льн ю вач а д о наву ш ник і в .

Н аву ш ник и кр і плятьс я н а голов і з а допо мо го ю щ і льно ї бавовняно ї ч и гу­ мо во ї тась ми , м еталево ї ф урн іт ур и ( м ' як е скр і плен ­ ня ) аб о дво х м еталеви х дуг , виготовлени х з пружног о дрот у і пол і в і н і лхлоридно ї проф і льовано ї стр і чки , щ о

ОХОПЛ ЮЮ Т Ьголову . Рис. 24 . П ротиш умові навушники:

В Іб ргаЦ І Ї (механІЧН І КО - а — П Н - 2 К дл я клепальник і в ; б — ПН -З ВЧ Щ дл я

. клепальник і в і м і дник і в , як і прац юю т ь в умова х ви-

ЛИВаННЯ) , ЯКІ ВИНИКаЮТЬ сокочастотног о ш ум у

Ри с . 25. П ристрій для в іброгасінн я

О с в .і т л е н н я .

пр и рухов і тра нспор т ни х засобі в ч и робот і м а ш ин , виклика ю т ь ш видк е сто м ленн я л ю де й т а захвор ю ванн я (ві брац і йн а хвороба) . Д і ю в і брац і ї н а л ю дин у нама га ю тьс я недопус тит и аб о з м ен ш ити . П р и робот і пневматични м ін­ стру м енто м користу ю тьс я рукавичками з на­ кладками з м ' яког о м атер і ал у н а поверхн і долон і ; систе м атичн о проводят ь л і кувальн у гі мн астик у пальц і в і кисте й рук .

Д л я з м ен ш енн я д і ї в і брац і ї слу ж ат ь м ' як а в і брогасильн а втулк а ( м у ф та ) З дл я л і во ї рук и ( рис . 25) і м ' як а в і брогасильн а пружинн а на­ кладк а н а рукоятц і мо лотка , як а захи щ а є прав у рук у прац юю чого . В і брогасильн у м у ф т у З надя га ю т ь на пневматичн е зубил о 1 і за­ кр і пл юю т ь гу мо ви м и к і льця м и 2 і 4 .

Робоч е м і сц е сл ю сар я м а є бут и достатнь о

осв іт лен е протяго м робочог о дня , р і вно м і рн о розпод і лен е з а яскра ­ в і ст ю , н е засліпл ю вати .

О птимальн е осв іт ленн я насампере д зале жи т ь в і д розм і щ енн я д ж ерел а св іт ла . Н а рис . 26 , а показан о правильне , а н а рис . 26 , б , в , г неправильн е розм і щ енн я д ж ерел а св іт ла . П ер ш а позиц і я найправильн і ш а , оск і льк и св іт ильник , розм і щ ени й злів а на д голово ю прац юю чого , осв іт л ю є робочи й ст і л , н е виклика ю ч и засліпле нн я і н е в і дкида ю ч и ті н ь н а робоч у зо ну .

П ричино ю недос тат ньо г о осв іт ленн я робочог о м і сц я мож ут ь бут и і недос тат н і й догля д з а св іт ильником , забруд нен і ст ь ла мп , в і дсутн і ст ь аба ж ур а ч и ре ф лектора , щ о з нижу є величин у осв іт леност і н а З О % і б і ль ш е . Н айб і ль ш і й вто м л ю ваност і сприя є осв іт лен і ст ь З О лк , най­ м ен ш і й — 800 .. . 1000 лк .

- Ви з нача ю ч и норм и осв іт лення , врахову ю т ь характе р робот и (особли­ в о точ на , точ на , м ало ї точ нос ті , груб а то щ о ) , а тако ж розм і р и детале й

Ри с . 26. В аріант и розм іщ ення світильник ів:

а ~ н е да є т і н і і н е виклика є засліплення ; б — виклика є т і ньов і плям и н а ш орстк і й поверхн і ; в — виклика є засліпленн я в і дбитим и променям щ г - * д а є силуе т прот и д ж е ­ рел а св і тл а

2 4

дл я складання , ф он , контрас т об ' єкт а складанн я з ф оном . Н айсприят ­ лив і ш и м осв іт лення м є природне .

О с о б и с т а г і г і є н а здійс н ю єтьс я з м ето ю запобіга нн я фак­ тора м , щ о згуб н о вплива ю т ь н а здоров ' я . Д отриманн я прави л особис­ тої гігіє н и - — ва ж лив а у мо в а високопродуктивно ї прац і .

П і сл я робочог о дн я треб а помилис я тепло ю водо ю з ми ло м (прий­ ня т и ду ш ) . П ере д прийняття м ї ж і сл і д обов ' язков о ми т и рук и з ми­ ло м ; їст и з а чисти м столо м і з чистог о посуду . С л і д пам ' ятати , щ о бру д є д ж ерело м багатьо х захвар ю вань .

Е с т е т и ч н і у м о в и . Треба , щ о б виробнич е прим і щ ення , зов н і ш н є о ф ормленн я робочи х м і сц ь т а одя г в і дпов і дал и ви мо га м тех­ н і чно ї естетики . С пецодя г м а є бут и зруч ним , н е ускладн ю ват и рухи , легки м у пранн і , елегантни м , красивим, сучасни м , н е зава ж ат и п і д ча с роботи . П ерева жни й одя г учн і в — комб і не зо н и аб о нап і вко м - б і не зо ни .

О сновни м завда ння м рац і ональног о пофарбуванн я є : з ниженн я вто м л ю ваност і оче й п і д ча с роботи ; п і дви щ енн я безпечност і робот и н а обладнанн і т а з і нс тру м ента ми ; затрат а м і н і м у м у часу , потр і бног о дл я огляд у обладнання , оснастк и ч и навколи ш н і х предмет і в у май­ стерні ( цеху ) завдяк и правильному п і дбор у ф ар б з р із но ю св іт лопо - гли нально ю т а в і дбивно ю здат н і ст ю ; п і дви щ енн я загаль но г о то нус у прац юю чог о впливо м н а ньо г о св іт лопсихолог і чни х ф актор і в .

Д обр е вплива ю т ь н а зі р і психоф ізі олог і чн і ф ункц і ї л ю дини , спри­ я ю т ь п і дви щ енн ю продуктивност і прац і , з нижу ю т ь вто м л ю ван і ст ь зеле н і , блакитно-зелені т а ж овт і кольори .

Рекомендовани й кол і р ф он у дл я обробки* кольорови х м етал і в ( м ідь , латунь , бронза ) — св іт ло - ч и с і ро-блакитний . Я к щ о детал і , щ о склада ю ться , пофарбован і в с і ри й кол і р , дл я загаль но г о ф он у рекоменду ю тьс я в і дт і нк и зеле но г о кольору , яки й даст ь з мо г у н е ли ш е кра щ е розр із н ю ват и детал і , а й з ни зит и вто м л ю ван і ст ь очей .

Р о з д і л III. БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ПРАЦІ СЛЮСАР Я ТА ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОД И

§ 9. БЕЗПЕЧНІ УМОВ И ПРАЦІ

і

Н е щ асн і випадк и н а виробництв і — удари , пораненн я то щ о — на зива ю т ь виробничи м трав м атиз мом , щ о найчас ті ш е в і дбуваєтьс я з дво х причин : внасл і до к недос тат ньо г о засвоє нн я прац юю чим и виробничи х навичо к і в і дсутност і необх і дног о досв і д у в поводженн і з і нс тру м ента м и т а обладнанням, чере з невиконанн я прави л безпеч­ но ї прац і т а прави л внутр і ш ньо г о розпорядку .

О сновни м и у мо ва м и безпечно ї робот и пр и виконанн і сл ю сарни х операц і й є правильн а орган із ац і я робочог о м і сця , користуванн я

ли ш е справни м и і стру м ента ми , сувор е дотри м анн я виробничо ї дис­ ципл і н и т а ви мо г безпеки .

У с і частини верстат і в і м ехан із м і в , щ о оберта ю ться , а тако ж об­ робл ю ван і заготовк и з частинами , щ о виступа ю ть , м усят ь м ат и захис н і огород ж ення .

Н ебезпек у становлят ь внутр і ш ньо заводськи й авто моб і льни й і безрейкови й електротранспорт , ручн і вагонетки , в із ки , а тако ж ру х роб іт ник і в у вузьки х прохода х ч и н а ш ляхах , д е прац ю є ванта ж о ­ п і дйо мни й тра нспор т .

Д л я тра нспор ту , щ о рухається , встановл юю т ь р із н і сигнал и — звуков і (дзві нки , сирени ) і св іт лов і (ла мп и р із ни х кольор і в — чер­ воного , ж овтого , зеле но го) , як і треб а з на т и і дотри м увати .

П р и безпосередньо му дотик у д о стру мо ведучи х части н (вимика ­ ч і в , рубильник і в то щ о ) ч и д о м еталеви х предмет і в , як і випадков о виявилис я п і д напру го ю , виника є небе зпек а ура ж енн я електрични м стру мом . У м і сцях , д е є електричні установки , вив і ш у ю т ь поперед­ ж увальн і напис и ( налриклад , « Н ебезпечно ! » , « П ід стру мом !» ) аб о ставлят ь у мо вн і з наки .

Е лектро і нс тру м ент и сл і д п і дкл ю чат и д о електрично ї м ере ж і з допо мо го ю ш ланговог о кабеля , яки й м а є спец і альн у жи лу , щ о слу­ жи т ь дл я зазе м ленн я і за нулення , чере з ш тепсель н у розетку , одн е г н із д о яко ї з ' єднан о з зе м ле ю ч и з нульови м проводом. Н а ш тепсель ­ н ій вилц і контак т дл я з ' єднанн я корпус а з зе м ле ю роблят ь б і ль ш о ї дов жини , н і ж і н ш і стру мо ведуч і контакти . Завдяк и такі й будов і пр и в мик анн і електро і нс тру м ент а спочатк у в і дбуваєтьс я зазе м ленн я ч и за нулення , а пот і м в мик а ю тьс я стру мо ведуч і контакти .

П р и робот і з електро і нс тру м ента м и сл і д застосовуват и індиві­ дуальн і засоб и захист у — гу мо в і рукавички , кало ш і т а килимки , із ол юю ч і п і дставк и то щ о .

Д о початк у робот и треба : х

надя г нув ш и спецодяг , перев і рити , щ о б у ньо г о н е бул о звиса ю чи х к і нц і в , рукав а застеб ну т и ч и закатат и ви щ е л і ктя ;

перев і рит и сл ю сарни й верста к — в і н м а є бут и м і цним , ст і йки м і в і дпов і дат и зрост у роб іт ника ; сл ю сарн і ле щ ат а бут и справни м и і м і цн о закріпле ним и н а верстаку , ходови й гви н т обертатис я в гайц і легко ; нас і чк а н а губка х ле щ а т бут и як і сно ю ;

п і дготуват и робоч е м і сце ; звіль ни т и потр і бн у дл я робот и пло щ у , видалив ш и всі сторонн і предмети ; забезпечит и достатню осв іт лен і сть ; заготовит и і розкласт и у в і дпов і дно м у порядк у потр і бн і дл я робот и і нс тру м енти , пристро ї , м атер і ал и то щ о ;

перев і рит и справн і ст ь і нс тру м ент і в , правильн і ст ь ї х заточк и і доводки ;

пр и перев і рц і і нс тру м ент а звер ну т и уваг у н а те, щ о б мо лотк и м ал и р і вну , лед ь опукл у поверхн ю , бул и добр е насаджен і н а руко ­ ятк и і закріпле н і клином ; зубил а і крейцмейсел і н е м ал и зазубри н

н а робоч і й частині т а гостри х ребе р н а гра нях ; н а пилк и і ш абер и м а ю т ь бут и м і цн о насаджен і рукоятки ;

перев і рит и справн і ст ь робочог о обладнанн я т а йог о огород ж ення ; пере д п і дняття м ванта ж і в перев і рит и справн і ст ь п і дйо мни х при­ строї в ( блок і в , до мкр ат і в то щ о ) , у вс іх п і дйо мни х м ехан із м і в м а ю т ь бут и над і йн і галь м і вн і пристро ї , " а м ас а ванта ж у , щ о п і дн і м ається , н е переви щ уват и ванта ж оп і дйо мн і ст ь м ехан із м у ; ванта ж і сл і д на­ д і йн о закріпл ю ват и м і цним и стальни м и канатами аб о ланц ю га ми ; н е можн а зали ш ат и ванта ж у п і дв і ш ено м у стан і п і сл я роботи ; забо­ роняєтьс я стоят и і проходит и п і д п і дняти м ванта ж е м ; н е можн а пере­ ви щ уват и гра ничн і норм и м ас и ванта ж і в , щ о переносятьс я вручну .

П і д ча с роботи :

м і цн о затискат и в ле щ ата х детал ь ч и заготовку , а п і д ча с встанов ­ ленн я ч и з ня тт я ї ї дотри м уватис я обере жн ост і , б о пр и пад і нн і детал ь мож е нанес т и трав м у ;

o ш урк и з верстак а ч и обробл ю вано ї детал і видалят и ли ш е щ іт ко ю ; пр и рубанн і м етал у зубило м враховувати , в яки й б і к безпечн і ш е дл я оточу ю чи х спря мо вуват и частки , щ о в і дл іт а ю ть , і встановит и з цьог о бок у захис н у с іт ку ; прац ю ват и ли ш е в захис ни х окулярах ; як щ о з а у мо ва м и робот и н е можн а застосовуват и захис н і окуляри , рубанн я виконуват и так , щ о б в і друбуван і частк и в і дл іт ал и в той б і к ,

д е нема є л ю дей ;

;

н е користуватис я випадкови м и п і дставка м и чи

строя ми ;

несправними при­

н е допускат и забруд ненн я одяг у гасо м , бензином, м астило м .

П і д ча с робот и пневматични м і нс тру м енто м дотри м уватис я таки х ви мо г :

пр и приєднанн і д о і нс тру м ент а ш лан г попереднь о перев і рит и і продут и стиснути м пов іт рям ;

н е три м ат и пневматични й і нс тру м ен т з а ш лан г ч и робоч у частину ; н е роз ' єднуват и ш ланги ;

подават и пов іт р я ли ш е п і сл я встановлення і нс тру м ент а в робоч е положення .

П і сл я закі нченн я роботи : ретельно прибрат и робоч е м і сце ;

покласт и і нс тру м ент , пристро ї т а м атер і ал и н а в і дпов і дн і м і сця ; дл я попередженн я са мо зай м анн я прома щ еног о га нч і р ' я т а виник­

ненн я пожеж і прибрат и йог о в спец і альни й м еталевий я щ и к з кри­ ш ко ю , щ о щ і льн о зачи няє ться .

§ 10. ПРОТИПОЖЕЖН І ЗАХОД И

Дж ерела м и виникненн я пожеж і мож ут ь бути : стру м и коротког о за мик ання , щ о утвор юю т ь електричн у дугу ; перегр і ванн я елект ­ рични х м ере ж і електрообладнання ; тепло , щ о утвор ю єтьс я вна -

сл і до к терт я диск і в , п і д ш ипник і в , пасови х передач ; і скров і розряд и статично ї електрики ; полум ' я ; променист а енерг і я ; і скри .

П ричино ю виникненн я пожеж і мож ут ь бут и зай м анн я виробни­ чи х в і дход і в , прома щ еног о га нч і р ' я , пакл і , папер у т а і н ш и х матері­ ал і в , щ о використову ю тьс я дл я очи щ енн я м ехан із м і в . П о ж е ж і тако ж мож лив і в результат і са мо загоря нн я твердог о м і нерально г о палива , складеног о в купу .

Н айб і ль ш е з наченн я пр и оц і нц і пожежно ї безпек и гор ю чи х ре­ чови н м а є те мп ература , пр и як і й мож лив е ї х загоря нн я — темп ерату­ р а спалах у й те мп ератур а зай м ання .

Т е м п е р а т у р а с п а л а х у — ц е наймен ш а те мп ератур а го­ р ю чо ї р і дини , пр и як і й створ ю єтьс я су м і ш газі в ч и пар і в з повіт­ рям , здат н а зай м атис я і горіт и короткочасно пр и п і днесенн і від­ критог о полум ' я . .

Д о легкозай ми сти х р і ди н належа т ь бензин , бензол , м етилови й спирт , гас , те мп ератур а спалах у яки х становит ь в і дпов і дн о — 50 .. .

+ 1 0 ° С (зале жн о в і д м арки ) і — 1 3 °С; — 1 °С; + 2 8 °С.

Т е м п е р а т у р о ю з а й м а н н я на зиваєтьс я наймен ш а тем­ ператур а гор ю чо ї речовини , пр и як і й вон а зай м аєтьс я в ід в і дкритог о д ж ерел а запале нн я ( полум ' я ) і продовжу є горіт и п і сл я видаленн я цьог о д ж ерела .

П роце с горі ння , щ о виника є в результат і на гріва нн я вс і є ї су м і ш і , кол и нема є зов н і ш ньо г о видив у (від крити й вогонь) / на зиваєтьс я само­ зай м ання м . Те мп ература , пр и як і й пов і льн е окисленн я переходит ь у са мо зай м ання , на зиваєтьс я те мп ературо ю са мо зай м ання .

Гор ю ч і газ и і пар и ( бензин , ацетилен, скипидар , воден ь то щ о ) у су м і ш і з кисне м пов іт р я здат н і утвор ю ват и вибухов і су м і ш і . Ви­ бу х — ц е над звичай н о ш видке , визначуван е частками секунд и горін­ ня , як е супровод ж уєтьс я вид і лення м з начно ї к і лькост і теплот и і роз ­ ж арени х газоподіб ни х продукт і в п і д велики м тиско м .

О сновни й запобі жни й захі д прот и поже ж — ц е пост і йн е дотри­ м анн я в чистот і й порядк у робочог о м і сця , обере жн е поводженн я з вогне м , на гріваль ним и приладами і легкозай ми сти м и речовинами . Н е можн а допускат и скупченн я б і л я робочог о м і сц я велико ї кіль­ кост і легкозай ми сто ї виробничо ї сировини , нап і в ф абрикат і в то щ о . В і дход и виробництва , особлив о гор ю ч і , склада ю т ь у в і дведено м у дл я ни х м і сц і .

П о завер ш енн і робот и робоч е м і сц е сл і д привест и у належни й по­ рядок . П рома щ ен і обтиральні м атер і ал и прибрат и д о спец і альни х я щ и к і в . П осудин а з легкозай ми сти м и р і дина ми , а тако ж балон и з газа м и перенест и у м і сц я ї х пост і йног о зберіга ння . С л і д ви мкн ут и всі елект­ ропривод и т а осв іт л ю вальн і точки , з а винятко м чергови х ла мп .

Н айпрост і ш і протипожежн і засоб и та і нвен та р — я щ ик и з піс­ ко м т а лопата ми , м і ш ечк и з пкжом , пожежни й кран , насоси , вогне­ гас ник и — м усят ь бут и зав ж д и в наявнос т і т а справност і .

2 8

П р и виникненн і пожеж і сл і д ви мкн ут и всі електроустановки, не гай н о теле ф оно м ч и спец і альни м сигнало м викликат и пожежн у команд у і в жи т и заході в з ту ш і нн я пожеж і власни м и сила м и з а до­ помого ю і сну ю чог о протипожежног о обладнанн я т а і нвен таря .

Засобами пожежогас і нн я є тако ж в і др а і гідропульт и дл я води , р із н і покривал а (аз бестов і ковдри , ко шм и , брезенти ) .

П ала ю ч і м атер і ал и і невелик у К І ЛЬК І СТ Ьпала ю чо ї р і дин и гасят ь П ІСКО М; гас , бензин , лаки і спирти , ацето н — п і но ю ; м астильні м асла , ол і ф у , скипида р — розпилено ю водо ю ч и п і но ю .

Д л я гасі нн я поже ж т а загоря н ь застосову ю т ь ручн і п і нн і вогне­ гас ник и ОП - 3 аб о ОП -5 . Во г не гас ни к ОП - 3 приводят ь у д і ю ударо м бойк а о б тверди й предмет , а ОП - 5 — поворото м рукоятк и вверх . П іс­ л я цьог о корпу с вогнегасник а поверта ю т ь головко ю дониз у і спря мо ­ ву ю т ь п і н у н а полум ' я .

Д л я гасі нн я поже ж з усп і хо м можн а застосовуват и вуглекислот ­ н і вогнегасники , як і м а ю т ь балон и м і стк і ст ю 2 л ( ОУ -2) , 5 л (ОУ -5) і 8 л ( ОУ -8) . В углекислотни й вогенегасник приводят ь у д і ю пово­ рото м м аховичк а вентил я прот и годи нниково ї стр і лки . Д о вентил я приєдну ю т ь ш лан г з і сн іг оутвор ю ваче м , чере з яки й р і дк а вуглекис ­ лот а викидаєтьс я у вигляд і сн іг у т а газ у і , обвол і ка ю ч и пала ю чи й об ' єкт , гасит ь вогонь .

П і д ча с пожеж і н е можн а вибиват и скл о у в і кнах , б о ц е збіль ш у є припли в пов іт ря , як е сприя є посиленн ю вогн ю ; сл і д зберігат и спок і й .

Р о з д і л IV. ПЛОЩИННЕ РОЗМІЧАННЯ

§ 11. ЗАГАЛЬН І ПОНЯТТЯ

Заготовк и дл я детале й м а ш и н надходя т ь н а обробк у в м ехан і чн і цех и у вигляд і поково к сортовог о м еталу . Зале жн о в ід призначенн я детале й одн і заготовк и зали ш а ю тьс я необробленими , а і н ш і обробля ­ ю тьс я частков о ч и повн і ст ю . П р и цьом у з поверхн і заготово к видаля ­ єтьс я певни й ш а р м еталу , внасл і до к чог о з м ен ш уєтьс я ї ї розм і р . Різ­ ниц я м і ж розм і рам и заготовк и д о і п і сл я обробк и на зиваєтьс я п р и ­

п у с к о м н а о б р о б к у .

Щ о б з на т и д е і д о яки х розм і р і в оброблят и заготовку , ї ї спочат ­ к у розм і ча ю ть . Р о з м і ч а н н я м на зиваєтес я операц і я нанесен­ н я н а обробл ю ван у заготовк у розм і чальни х л і н і й ( рисок ) , щ о визна ­ ча ю т ь контур и м айбутньо ї детал і ч и м і сця , як е потр і бн о обробляти .

Ро з м і чанн я викону ю т ь точ н о і акуратно , б о помилки , допу щ ен і пр и цьому , мож ут ь призвест и д о того , щ о виготовлена детал ь буд е браковано ю . Б ува є й навпаки : не точ н о в і длиту , а то м у забракова ну , заготовк у можн а виправит и ретельни м розм і чанням , перерозподі лив ­ ш и припуск и дл я ко жн о ї розм і чувано ї поверхн і .

Точ н і сть , щ о досягаєтьс я пр и звичай ни х м етода х розм і чання , становит ь приблизн о 0 ,5 мм . П р и точ ном у розм і чанн і ї ї можн а підви­ щ ит и д о сотих часто к м і л і м етра .

Ро з м і чанн я застосовуєтьс я переважн о в одиничному і др і бносе - р і йном у виробництв і . Н а завода х багатосер і йног о і м асовог о вироб­ ниц тв а потреб а у розм і чанн і в і дпада є завдяк и використанн ю спеці­ альни х пристро ї в — кондуктор і в , упор і в то щ о .

. Зале жн о в ід ф орм и розм і чувани х заготово к і детале й розм і чанн я под і ля ю т ь н а пло щ инн е т а просторов е ( об ' є мн е) .

П л о щ и н н е р о з м і ч а н н я , щ о викону ю т ь звичай н о н а поверхня х плоски х деталей , н а ш табово м у і листово м у м атер і ал і , поляга є у нанесенн і н а заготовк у контурни х паралельни х і перпен­ дикулярни х л і н і й ( рисок ) , к і л , дуг , кут і в , осьови х л і н і й , різнома ­ н іт ни х гео м етрични х ф іг у р з а зада ни м розм і ро м ч и контур і в р із ни х отвор і в з а ш аблона ми .

П рийомам и пло щ инног о розм і чанн я н е можн а розм іт ит и нав іт ь найпрос ті ш е тіло , як щ о йог о поверхн і непрямол і н і йн і . П ри-пло щ ин ­ ном у розм і чанн і неможлив о нав іт ь нанес т и н а боков у поверхн ю цилінд ­ р а горизо н таль н і риски , перпендикулярн і д о йог о ос і , б о д о ц і є ї по­ верхн і н е можн а прикласт и косинец ь ч и л і н і йку . Т а якб и й з най ш лас ь г нучк а л і н і йка , як у б вдалос я обвит и навкол о поверхн і цил і ндра , т о нанесенн я паралельни х рисо к н а цил і нд р викликал о б з начн і труд но щ і . П р о с т о р о в е р о з м і ч а н н я найуживан і ш е в м аш инобу ­ дуванн і ; з а прийомам и вон о суттєв о в і др із няє тьс я в і д пло щ инного . С кладн і ст ь просторовог о розм і чанн я поляга є в то м у , щ о доводитьс я н е тільк и розм і чат и окремі поверхн і деталей , розм і щ ен і в р із ни х пло щ ина х і п і д р із ним и кутами одн а д о одної , а й ув ' язуват и розміт­

к и ци х окреми х поверхон ь м і ж собо ю .

§ « . П Р ИС ТР О Ї ДЛ Я ПЛОЩИННОГ О РОЗМІЧАНН Я

Д л я виконанн я розм іт к и використову ю т ь розм і чальн і плити , під­ кладки , поворотні пристро ї , до мкр ат и і т . і н .

Н а розм ічальн ійплит і встановл юю т ь заготовк и ч и детал і , як і тре­ б а розм іт ити , і розм і щ у ю т ь ус і пристро ї т а і нс тру м енти . Ро з м і чальн а плит а в і дливаєтьс я з др і бнозернистог о чавуну . У нижн і й ї ї частин і е ребр а ж орсткост і , щ о захи щ а ю т ь плит у в і д мож ливог о прогин у п і д д і є ю сил и тя ж і нн я са мо ї плит и і розм і чувани х деталей . В ерхн ю робоч у поверхн ю і боков і сторони плит и точ н о обробля ю т ь н а стругальни х верстатах , а пот і м ш абру ю ть .

Н а робоч і й поверхн і велики х пли т і нкол и роблят ь поздовжн і т а поперечн і канавки , щ о з находя тьс я н а р і вни х в і дстаня х одн а в і д одно ї (200...250 мм) і утвор юю т ь р і вн і квадрати . К анавки , щ о м а ю т ь глиби н у 2 ... З м м і ш ирин у 1...2 мм , полег ш у ю т ь встановлення н а пли­ т і р із ни х пристро їв .

ЗО

Рис. 27. Розм ічальні плити:

установочног о гви н т а З дл я п і дведення голк и (щ об точ н о визначит и розм і р ) , планк и 1 і м у ф т и 7 . Застосування рейсмус а показан о н а рис . 43 , б .

Д л я точ н і ш ог о розм і чанн я застосову ю т ь рейсму с з м ікрометрич ­ ни м гви н то м .

§ 14. ПІДГОТОВК А ДО РОЗМІЧАНН Я

П ере д розм і чання м необх і дн о виконат и так і операц ії :

очистит и стально ю щ іт ко ю заготовк у в і д пилу , бруду , окалини , сл і д і в короз і ї то щ о ;

ретельно оглянут и заготовк у — пр и виявленн і раковин , пухи­ р і в , трі щ и н і т . і н . , точ н о ви м і рят и ї х і , склада ю ч и пла н розм і чання , в жи т и заході в щ од о видаленн я ци х де ф ект і в у процес і подаль ш о ї об­ робк и (я к щ о ц е мож ливо) ; вс і розм і р и заготовк и м а ю т ь бут и ретельно розрахован і , щ о б п і сл я обробк и н а поверхн і н е зали ш илос я де ф ект і в ; вивчит и кресленн я розм і чувано ї детал і , з ' ясуват и ї ї особливост і

т а призначення ; уточнит и розм і ри ; подумк и накресли т и пла н розмі­ чанн я (вста новленн я детал і н а плит і , спос і б і порядо к роботи ) ; особ­ лив у уваг у прид і лит и припуска м н а обробк у (ї х берут ь з дов і дник і в зале жн о в і д м атер і ал у і розм і р і в детал і , ї ї ф орми , способ у встанов­ ленн я пр и обробц і) ;

визначит и базов і поверхн і ( бази) заготовки , в і д яки х сл і д відкла ­ дат и розм і р и у процес і роботи ; пр и пло щ инном у розм і чанн і базами мож ут ь бут и оброблен і кромк и заготовк и аб о осьов і л і н ії , як і нанося т ь у пер ш у чергу ; з а баз и тако ж зруч н о обират и приливки , боби ш ки , платики ;

п і дготуват и поверхн ю д о обробки .

Ф арбуванн я поверхонь .Д л я ф арбуванн я використову ю т ь різно­ м ан іт н і барвники .

К рейд у розводят ь у вод і ( 1 : 8) , доводят ь д о кип і ння . П от і м , щ о б ш а р ф арбник а н е стирався , у ньо г о дода ю т ь р і дки й столярни й кле й (50 г н а 1 к г крейди ) . П і сл я додаванн я кле ю су м і ш щ е ра з ки­ п ' ятять . Д л я уникненн я псуванн я су м і ш і ( особлив о вл іт ку ) у розчи н дода ю т ь трох и льняно ї ол і ї т а сикативу , яки й прискор ю є висиханн я барвника . Таки м барвнико м покрива ю т ь чорн і необроблені заготовки . Ф арбу ю т ь м алярни м и пензлями . О дна к це й спос і б м алопродуктивний , б о кол и ц е мож лив о ( особлив о пр и велики х деталя х аб о велики х ї х парт і ях) , ф арбу ю т ь з а допо мо го ю розпил ю вач і в ( пульверизато­ р і в) , як і кр і м прискоренн я робот и забезпечу ю т ь р і вно м і рн е і м і цн е ф арбування .

З в и ч а й н о ю с у х о ю к р е й д о ю на тира ю т ь розм і чуван і поверхн і . Ф арбуванн я виявляєтьс я м ен ш м і цним . Ц и м способо м фар­ бу ю т ь необроблені поверхн і др і бни х нев і дпов і дальни х заготовок .

Рис. 44 . Н анесення барвни-

Р о з ч и н м і д н о г о к у п о р о с у д і ста ю ть , розчинив ш и у склянц і вод и тр и повн і чайн і ло ж к и кристал і чног о м і дног о купоросу . О чи щ ен у в і д пилу , бруд у т а ол і ї поверхн ю аб о покрива ю т ь розчино м мід­ но го купорос у ( пензлем) аб о з моч у ю т ь во­ до ю і на тира ю т ь шм атко м м і дног о купо­ росу . Ро з м і чанн я здійс н юю т ь п і сл я виси­ ханн я купоросу .

Н а поверхн і заготово к ос і да є м і д ь то нки м

ш аро м , н а яки й добр е нанося тьс я розм і чаль -

н 1

* риски . Ц и м способо м ф арбу ю т ь ли ш е

ка на заготовкустальн і та чавунн і заготовк и з попереднь о

обробленими п ід розм іт к у поверхнями .

Ф арбуванн я с п и р т о в и м лако м , яки й є розчино м ш елак у в спирт і з додавання м ф уксину , застосову ю т ь ли ш е пр и точ ном у роз­ м і чанн і оброблени х поверхон ь невелики х вироб і в .

Ш в и д к о с о х н у ч і лак и т а ф арб и застосову ю т ь дл я покрит ­ т я поверхон ь велики х оброблени х стальни х і чавунни х виливк і в . К ольоров і м етали , гарячеката ни й листови й і проф і льни й стальни й ма­ теріа л лака м и т а ф арба м и н е ф арбу ю ть .

П р и нанесенн і барвника , ( рис . 44) заготовк у три м а ю т ь у л і в і й руц і у нахиленому положенн і . То нки й і р і вно м і рни й ш а р барвник а нано­ сят ь н а поверхн ю перехресними вертикальни м и і горизо н таль ним и рухам и пензля . Ро зчи н дл я уникненн я патьок і в набира ю т ь ли ш е к і нце м пензл я у невелик і й к і лькост і .

§ 15. ПРИЙОМИ ПЛОЩИННОГ О РОЗМІЧАНН Я

Н анесенн я розм і чальни х рисок.Ро з м і чальн і риск и нанося т ь у такі й посл і довност і : спочатк у проводят ь горизо н таль н і , пот і м — - вер­ тикаль н і , п і сл я цьог о — похил і й останн і м и — кола , дуг и т а заокруг ­ лення . К ресленн я ду г в останн ю черг у да є з мо г у проконтрол ю ват и точ н і ст ь проведенн я прями х рисок : як щ о вон и нанесені точ но , дуг а за мкн е ї х і сполученн я вийд е плавним .

П р я м і риск и нанося т ь рисувалко ю , як у сл і д нахиля т и в на­ прям і "її перем і щ енн я ( рис . 45 , а ) і вб і к в і д л і н і йк и ( рис . 45 , б ) . К ут и нахил у м а ю т ь в і дпов і дат и заз начени м н а рисунк у і н е з м і н ю ватис я в процес і нанесенн я рисок , і нак ш е риск и н е будут ь паралельними лі­ н і йц і . Рисувалк у вес ь ча с притиску ю ть , д о л і н і йки , як а щ і льн о при­ ляга є д о детал і .

Риск и проводят ь ли ш е оди н раз . П овторн о провест и л і н і ю п о од­ ном у й то м у са мом у м і сц ю ва ж кр , і в результат і вийд е к і льк а пара­ лельни х рисок . Я к щ о риск а нанесена неяк і сно , ї ї за ф арбову ю ть , да -

4 2

ю т ь барвник у просохнут и і про­ водят ь риск у з нову . '

П е р п е н д и к у л я р н і риск и (н е в гео м етрични х побудовах ) на­ нося т ь з а допо мо го ю кутника . Де­ тал ь (заг отовку ) кладут ь у ку т пли-т и І злегк а притиску ю т ь тягаре м , щ о б вон а н е зсовувалас я у процес і розм і чання . П ер ш у риск у проводят ь з а кутником, полиц ю якрг о при­ клада ю т ь д о боково ї поверхн і

Лінійка

а — з нахило м рисувалк и в напрямі її пе­ рем і щ ення ; б — з нахило м рисувалк и в б і к в і д л і н і йк и

( рис - 46? а ) розм і чально ї плит и ( положенн я кутник а / — / ) . П і сл я цьог о кутни к приклада ю т ь полице ю д о боково ї поверхн і а ( положенн я / / —

// ) і проводят ь друг у риску , як а буд е перпендикулярна д о пер ш ої ) .

П а р а л е л ь н і риск и нанося т ь з а допо мо го ю кутник а (рис» 46 , б ) , пересува ю ч и йог о н а потр і бн у в і дстань .

В і д ш укуванн я центрів ' кілздійс н юю т ь з а допо мо го ю центро ш у - кач і в т а центронам іт ник і в . Н а й п р о с т і ш и й центро ш ука ч

Рис . 46 . Н анесення рисок:

Ри с . 48 . Транспортир для розмічай ня кутів і уклон ів (а) та його за стосування (б) '

( ри с 47 , а ) — ц е кутни к з прикр і ­ плено ю д о ньо г о л і н і йко ю , як а є б і сектрисо ю прямог о кута . Вста­ новив ш и кутник-центро ш ука ч н а зов н і ш н ю поверхн ю виробу , про­ водят ь рисувалко ю пряму . Вон а пройд е чере з цент р кола . П овер­ нув ш и кутни к н а певни й ку т (близь­ к о 90°), проводят ь друг у пряму . Н а їх перетині й з находи тьс я відшу­ кувани й центр .

П р и м ало м у д і а м етр і розм і чува - но го торц я центро ш укаче м користу ­ ватис я не зруч но . У цьом у випадк у використову ю т ь кернер-центро ш укач .

К е р н е р - ц е н т р о ш у к а ч ( рис . 47 , б ) застосову ю т ь дл я на­ несенн я центр і в н а цил і ндрични х деталя х д і а м етро м д о 4 0 мм . В і н м а є звичай ни й керне р 1Ув м і щ ени й у воронц і (дзв он і) 3. У воронк у встановлено ф ланец ь 2 з отвором, в яком у легк о ковза є кернер . Роз­ м і чанн я поляга є в то м у , щ о воронк у притиску ю т ь д о торц я вироб у і мо лотко м ударя ю т ь п о головц і 5 кернера . П і д д і є ю пружин и 4 кер­ не р з находи тьс я у нижньом у положенн і .

Ш а р н і р н и й ц е н т р о ш у к а ч ( рис . 47 , в ) м а є переваг у пере д і н ш ими . З а йог о допо мо го ю з находя т ь положенн я центрови х л і н і й н е ли ш е цил і ндричних , а й кон і чних , прямокутни х т а і н ш и х отвор і в . Ц ентро ш ука ч м а є чотир и ш арн і рн о сполучени х м і ж собо ю планки , з ' єднан і пружинами . П р и робот і центро ш укач а пружин и притиску ю т ь к і нц і плано к д о ст і но к отвору . Точк и Д і £ , нанесені н а ос і ш арн і р і в , вказу ю т ь положенн я взає мн о перпендикулярни х л і н і й .

Ро з м і чанн я кут ів т а уклон івздійс н юю т ь з а допо мо го ю тра нс ­ портир і в ( рис . 48 , а), ш та н ге нциркул і в , кутом і р і в . П р и розм і чанн і т р а н с п о р т и р ( рис . 48 , б ) встановл юю т ь н а зада ни й кут . П ритри ­ м у ю ч и л і во ю руко ю йог о основу , право ю поверта ю т ь ш ироки й к і нец ь

Рис. 49 . Ш тангенциркуль ШЦ-І з ін­ дикатором годинникового типу

л і н і йк и доти , пок и і н ш и й ї ї кі­ нець , щ о м а є ф орм у стр і лки , н е збігати м етьс я з под і лко ю , щ о в і дпов і да є куту , з наченн я яког о нанесено н а основ і . П і сл я цьог о л і н і йк у закріпл юю т ь ш арн і рним , гви н то м , а пот і м рисувалко ю нанос іт ь л і н ії .

Ш .т а н г е н ц и р к у л ь Ш Ц - 1 ( рис . 49) з л і н і йко ю дл я вимірю ­ ванн я глиби н и за м і ст ь звичай но ­

г о конус а м а є і ндика то р годи н - Рис. 50. Ц ентрош укач-транспортир

никово г о типу . Ц е й і нс тру м ен т

усп і ш н о використову ю т ь розм іт ники , він з м ен ш у є напруженн я зор у пр и в і дл і к у розм і р і в і забезпечу є достатню точ н і сть . Ц і н а под і лк и кругово ї ш кал и і ндика тор а становит ь 0,1 мм , м е ж а ви м і р ю ванн я —

135 мм , робоч і поверхн і губо к загартова н і н а вс ю дов жин у .

Ц е н т р о ш у к а ч - т р а н с п о р т и р ( рис . 50) в і др із няє тьс я в і д звичай но г о наявн і ст ю тра нспор тир а 2 , яки й з а допо мо го ю повзу­ н а 4 мож е пересуватис я п о л і н і йц і 3 і закріпл ю ватис я н а н ій у потріб­ ном у положенн і гайко ю 5 . Л і н і йк а прикр і плен а д о кутник а 1 . Тра нс ­ порти р да є з мо г у з находи т и центр и отвор і в , розм і щ ени х н а певн і й в і дстан і в і д центр а цил і ндрично ї детал і і п і д будь-яки м кутом . Н а рис . 5 0 показан о положенн я точк и щ о з находи тьс я п і д куто м 45 ° і н а в і дстан і . 2 5 м м в і д центра .

В а т е р п а с з г р а д у с н о ю ш к а л о ю ( рис . 51 , а ) раціо­ нальн о застосовуват и пр и ви м і р ю ванн і уклон і в з точ н і ст ю д о 0 ,0015 °

Ри с 51 . Ватерпас з градусною шкалою (а) і кутом ір годин­ никовог о типу (б)

4 5

іпр и встановленні детале й н а плит і , кол и пло щ ин а розм і чально ї пли­ т и сувор о вив і рен а з а р і вне м .

К у т о м і р г о д и н н и к о в о г о т и п у ( рис . 51 , 6 ) н е по­ требу є з начно г о напруженн я зор у пр и визначенн і кутови х величи н за. ш кало ю . Ц і н а под і лк и кругово ї ш кал и — 5 кутови х хвилин . Пов­ ни й обер т стр і лк и в і дпов і да є з м і н і кут а м і ж л і н і йкам и н а 10°. У круг­ ло м у отвор і циферблат а показан о цифру , щ о в і дпов і да є ц і ло м у числ у градусів . Д опом і жн а н і ж к а слу жи т ь дл я ви м і р ю ванн я м али х кут і в .

§ Ш НЛКЕРНЮВАНН Я РОЗМІЧАЛЬНИ Х ЛІНІЙ

К е р н о м на зиваєтьс я заглибле нн я (лу нка ) , утворене внасл і­ до к д і ї в і стр я ( конуса ) кернер а пр и у^ар і п о ньом у мо лотко м . МЙса мо лотк а м а є в і дпов і дат и м ас і кернера .

Ир.и робот і керне р берут ь трьо м а пальцям и л ш о ї рук и (вел иким , вказї % ни м і середн і м ) і ставлят ь в і стря м точ н о н а середину розм ічаль ­ но ї риск и ( рис . 52 , а). С початк у нахиля щ т ь керне р в б і к в і д себе і притиску ю т ь д о нам і чено ї точки , пст і м ш видк о ставлят ь у вертикаль ­

н о ї

ш ш ш ш ш

Вигпяд до обро5ки

Вигляд теля обробки

Рис. 52 . Н акернювання розм ічальних л ін ій :

Рис. 57. Елементи різання й геомет­ рія р із ально ї частини зубила

П оверхня , п о як і й сходит ь стру ж к а пр и р із анн і , на зиваєтьс я пе­ редньо ю , а протилежн а їй,' звер нен а д о оброблено ї поверхн і заготов­ ки , зад ньо ю . П ерети н передньо ї т а зад ньо ї поверхон ь утвор ю є р із аль ­ н у кромку , ш ирин а яко ї у зубил а звичай н о дор і вн ю є 15 ... 2 5 мм .

К у т загостре нн я (3 — це кут , утворени й передньо ю і зад ньо ю по­ верхня м и і нс тру м ента .

П ередн і й ку т у — д е ку т м і ж передньо ю поверхне ю і пло щ ино ю , проведено ю чере з р із альн у кромк у перпендикулярн о д о оброблено ї поверхн і . Ч и м б і ль ш и й в і нс тру м ент а передн і й кут , ти м м ен ш е ку т загостре нн я і , в і дпов і дно , м ен ш е зусилл я р із ання , ал е р із альн а час­ ти н а — м ен ш м і цн а і ст і йка .

Задн і й ку т а , щ о утвор ю єтьс я зад ньо ю поверхне ю і поверхне ю

р із ання , м а є бут и невелики м (3...8 ) . Я к щ о зубил о нахили т и п і д біль­

ш и м кутом, вон о вр і ж етьс я у поверхн ю , щ о обробляється ; пр и мен­ ш и х кута х зубил о ковзатиме , н е здійс н юю ч и р із ання . Ц е й ку т змен­ ш у є терт я зад ньо ї поверхн і і нс тру м ент а п о обробл ю ван і й поверхн і . К у т р із анн я б — ц е ку т м і ж передньо ю і обробл ю вано ю поверх ­ нями . В і н дор і вн ю є су м і кут а загостре нн я і зад ньо го , тобт о б = Р +

+ а .

Д і я клинопод і бног о і нс тру м ент а н а обробл ю вани й м ета л зміню­ єтьс я зале жн о в і д положенн я осі клин а і напрям у д і ї сил и Р . Ро зріз­ ня ю т ь дв а основни х вид и робот и клина :

в і с ь клин а і напря м д і ї сил и Р перпендикулярні д о поверхн і заго­ товк и (заг отовк а розрубується ) ;

в і с ь клин а і напря м д і ї сил и Р утвор юю т ь з поверхне ю заготовк и ку т м ен ш я к 90 ° (із заготовк и з н і м аєтьс я стру ж ка ) .

У друго м у випадк у передн я поверхн я клин а стиску є зрубл ю вани й ш а р м еталу , щ о з находи тьс я пере д не ю , окрем і частк и яког о зм іщ у­ ю тьс я одн а в і дносн о одної ; кол и напруження , в м етал і переви щ у є йог о м і цн і сть , в і дбуваєтьс я зсу в аб о скол ю ванн я часток , у результат і чог о утвор ю єтьс я стру ж ка .

НСТУМЕНТИ ДЛ Я РУБАННЯ

Ри с . 64 . М олоток з гумовим накостиль- ником

ПРОЦЕ С РУБАНН Я

5 7

Ри с . 65. П оло ж енн я корпуса (а) і ніг (б)

а — кистьовий; б — ліктьовий; в — плечовий

Ри с . 68, П равильне встановлення зубила при рубанні в лещ атах:

Д обр е зареко м ендувал и себ е рихтувальні мо лотк и з пластинками твер­ дог о сплаву . К орпу с мо лотк а виготовля ю т ь з і стал і У 7 аб о У 8 , а в ро­ боч і к і нц і вставля ю т ь пластинк и з твердог о сплав у ВК 8 аб о ВКб . Ро­ боч у частин у бойк а загостр юю т ь і доводят ь п о рад і ус у д о 0 , 05 ... 0 , 1 мм .

М о л о т к и з і в с т а в н и м . и б о й к а м и з м ' яки х м етал і в ( рис . 81 , а ) застосову ю т ь пр и випря м лянн і детале й з остаточно оброб­ лено ю поверхне ю і детале й аб о заготово к з кольорови х м етал і в і спла­ в і в . В ставн і бойк и мож ут ь бут и м і дни ми , свинцеви м и аб о дерев ' яними .

Г л а д и л к и (де рев ' ян і ч и м еталев і бруски ) застосову ю т ь пр и випря м лянн і то нко г о листовог о ч и ш табовог о м еталу .

Рис. 90 . Випрямляння труби газопо- луменевим способо м

й легк і удар и п о поверхн і вал а ( рис . 89 , а). П і сл я утворенн я н а поверхн і наклепано г о ш ар у ( рис . 89 , б ) просв і т м і ж вало м і пли­ то ю з ника є — випря м лянн я припиня ю ть .

Випрямляння методо м п і д іг р і ванн я( без - ударне) . " П ро ф і льни й м ета л (тав ровог о т а

двотавровог о перер із у , кутники , ш велери) , пустот і л і вали , товст у листов у сталь , поковк и випря м ля ю т ь з на гріва ння м ( рис . 90) зігну ­ тог о м і сц я (в ипнутості ) паяльно ю ла мпо ю аб о звар ю вальни м паль ­ нико м д о ви ш нево -черво но г о кольору ; ш ар и м еталу , щ о оточу ю т ь випнут і сть , охолод ж у ю т ь сири м азбестом аб о мокри м га нч і р ' ям .

О ск і льк и на гріти й м ета л пластичн і ш ий , пр и охолод ж енн і струм е­ не м стиснутог о пов іт р я в і н стискуєтьс я і випря м ляється .

ОБЛАДНАНН Я ДЛ Я ВИПРЯМЛЯННЯ

1« » 1

Ри с. 91 . Листозгинальна тривалкова машина (а) і схема ви­ прямляння (б)

а, б—кутника і скоби з прямими внутрішніми кутами; в, г — кутника і скоби із внутріш­ німи заокруглення ми ; д — кільця

П р и к л а д 2 . П ідрахувати довж ину розгортай заготовки кутника з внут­ рішнім заокругленням (рис. 94, в).

(а= 50мм; Ь = 30мм; / = 6 мм; г = 4 мм) у формулу L = а + І• + -у г +

3,14

+ матимемо: І = 50 + 30 + (4 + 3) = 50 + 30 + 1,57 . 7 = 90 ,9 9 ^

« 91 мм.

П р и к л а д 3 . П ідрахувати довж ину розгортай заготовки скоби з заокруг­ ленням (рис. 94 ,г).

Розбиває м о скобу на ділянки, як показано на кресленні. Підставивши їх число­ ві значення (а = 80 мм; h = 65 мм; с = 120 мм; t = 5 мм; г = 2,5 мм) у ф ормулу L=:a+h+c+7t(r + //2) , матимемо: L .= 80 + 65 + 120 + 3,14 (2,5 + 5/2) =

= 2 6 5 + 15,75 = 280,75 мм.

П р и к л а д 4 . П ідрахувати довж ину розгортки заготовки з і стальної смуги завтовшки 4 мм і завширшки 12 мм для замкнутого кільця із зовнішнім діаметром

120 мм (рис. 94 ,д) .

Згинаючи в коло цю смугу, матимемо циліндричне кільце, причому зовніш ня частина металу дещо витягнеться, а внутрішня стиснеться. О тж е, довж ині заго­ товки буде відповідати довжина середньої л ін ії кола, що проходить посередині м іж

зовнішнім і внутрішнім колами кільця.

Мм.

З а . попередн і м и розрахунками мож­ н а виготовит и детал ь потр і бни х розм і­ р і в .

У процес і зги нанн я в м етал і вини ­ ка ю т ь з начн і напруженн я і де ф ормац ії . Вон и особлив о в і дчутн і , кол и рад і у с зги н у м алий . Щ о б н е з ' явилис я пр и

ми поляга є у в і докре м ленн і ча­ стин и м етал у п і д д і є ю пар и рі­ заль ни х нож і в . Ро зрізува ни й лис т розм і щ у ю т ь м і ж верхн і м і ниж­ н ім ножами . В ерхн і й н і ж , опу­ ска ю чись , тис н е н а м ета л і роз­ р із у є його .

В елики й тиск , яког о заз на ю т ь лез а пр и р із анн і , потребу є вели­

ког о кут а загостре нн я р . Ч и м тверді ш и й розр із увани й м етал ,

Н о жиц і три м а ю т ь право ю руко ю , охопл юю ч и рукоятк и чотирма пальцям и і притиску ю ч и ї х д о долон і ; м із инец ь розм і щ у ю т ь м і ж рукоятками ( рис . 111 , а) .

С тис ну т і вказ і вний , без і м енни й і середн і й пальц і розтиску ю ть , ви­ прямля ю т ь м із инец ь і йог о зусилля м в і дводят ь рукоятк у ножиц ь н а потр і бни й кут . У три м у ю ч и лис т л і во ю руко ю ( рис . 111 , б ) , пода ю т ь йог о м і ж р із альни м и кромками , спря мо ву ю ч и верхн є лез о точ н о посе­ редин і розм і чально ї л і н ії , як а пр и р із анн і м а є бут и видно ю . П от і м , стиску ю ч и рукоятк у вс і м а пальцям и право ї рук и ( кр і м м із инця ) , здійс­ н юю т ь р із ання . Н а рис . 111 , в , г показан о прийом и робот и ножицями .

Д л я прямол і н і йног о р із анн я м етал у невелико ї тов щ ин и застосову­ ю т ь ручн і ножиц і , одн у рукоятк у яки х затиску ю т ь у ле щ ата х ( рис . 112 , а).

С тільцев і ножиц і в і др із ня ю тьс я в і д звичай ни х б і ль ш им и розм іра ­ м и і застосову ю тьс я пр и р із анн і листовог о м етал у завтов ш к и д о 3 мм . Н ижн ю рукоятк у ж орстк о затиску ю т ь у сл ю сарни х ле щ ата х ( рис . 112, б ) аб о закріпл юю т ь (за бива ю ть ) н а стол і ч и і н ш і й ж орстк і й основ і . Д л я р із анн я листово ї стал і завтов ш к и д о 3 м м застосову ю т ь ст і льцев і ножиц і , щ о м а ю т ь стац і онарн е кр і пленн я ( рис . 112, в).

С тільцев і ножиц і м алопродуктивн і , пр и робот і ви м ага ю т ь з начни х зусиль , то м у дл я р із анн я велики х парт і й листовог о м етал у н е застосо­ ву ю ться .

Р учн і мало габар итн і силов і но ж иц і( рис . 113) слу ж ат ь дл я р із анн я листовог о м етал у завтов ш к и д о 2,5 м м і прутк і в д і а м етро м д о 8 мм . Га­ баритн і розм і р и ци х ножиц ь н е переви щ у ю т ь розм і р и звичай ни х руч -

8 8

з

Рис. 113.

нож иці

М алогабаритні силов і

Рис. 112. Н о ж иц і ручні, закріплені в ле­ щатах (а ) , та стільцев і — закріплені в леща­ тах (б) і на дерев'ян ій основі (в)

9 0

П і сл я цьог о поворото м рукоятк и 1 1 в і д себе лис т щ і льн о притиску ю т ь зверх у притискно ю планко ю 9 і, опуска ю ч и верхн і й .н іж з ноже три м а - че м 6 , розр із у ю т ь заготовку .

Н о ж етри м а ч пр и опусканн і вни з упираєтьс я у пружинни й упо р 12.

П ереставляння упор а здійс н ю єтьс я з а допо мо го ю рукоятк и 4 .

Н о жиц і з похилим и ножам и (гіль отинн і ) да ю т ь з мо г у р із ат и листо­ вий , м ета л завтов ш к и д о 3 2 мм , лист и розм і ро м 1000...3 2 00 0 мм , рід­ ш е — ш табови й прокат , а тако ж листов і неме талев і м атер і али .

Н а рис . 116 показан о криво ш ипн і листов і ножиц і з похилим и но- ж а ми . Вон и м а ю т ь нижн і й нерухоми й і верхн і й рухоми й но>^і; останн і й нахилен о п і д куто м 2...6 °. Ц е сприя є поступовому вход ж енн ю нож а в роботу , полег ш у є р із анн я і п і дви щ у є йог о як і сть . Н ижн і й н і ж при­ кр і пл юю т ь д о зад ньо ї частин и стол а 2 ( рис . 116), встановленог о н а станині 1 , верхн і й — д о повзун а 7 . В і д електродвигуна 6 чере з клино - пасов у передач у д і ста є обертанн я криво ш ипни й ва л 4 .

Д в а ексцентрик и 5 , з мон това н і н а ньому , нада ю т ь повзун у зворот но ­ поступальног о перем і щ енн я у напрям і стояк і в 3 . Ли с т кладут ь н а ст і л д о крон ш тей н а 9 і притиску ю т ь притискаче м 3 , п і сл я чог о здійс н юю ть , р із ання .

§ 32. РІЗАНН Я НОЖІВКО Ю

Загальн і в і до мо ст і . Р у ч н а н о ж і в к а ( пила ) — і нс тру м ен т дл я р із анн я тов щ их , н і ж пр и р із анн і ножицями , лист і в ш табового , круглог о т а проф і льног о м еталу , а тако ж дл я прор із уванн я ш л і ц і в ,

Ри с. 117. Ручна слюсарна ножів­ ка суцільна (а), розсувна (б) з пересувним тримачем (в) і ножів­ кове полотно (г):

1 — гайка-баранець; 2 — рамка (станок) ; 3,5 — рухома й нерухома головки; 4 — нож івкове полотно; 6 — хвостовик з ру­ кояткою; 7 — штифти; 8 — прорізи

паз і в , обр із уванн я й вир із у ­ ванн я заготово к п о контур у т а і н ш и х роб іт . Ручн а сл ю сар­ н а нож і вк а ( рис . 117, а) скла­ даєтьс я з і станк а ( рамки ) 2 і нож і вковог о полотн а 4 . Н а одному к і нц і рамк и є нерухо­ м а головк а 5 з хвостовико м і рукоятко ю 6, а на і н ш ом у — рухом а головк а З з на тя жни м гви н то м і гайко ю ( баранцем)

/ дл я на тягува нн я полотна . У головка х 5 і 3 є прор із и <§, у як і вставля ю т ь нож і вков е полотн о і закріпл юю т ь штиф­ та м и 7 .

Р а м к и дл я нож і во к ви­ готовля ю т ь аб о суц і льни м и

( р і дко ) дл я нож і вковог о полотн а одн і є ї певно ї дов жин и аб о розсувними ( рис . 117 , 6 ) , щ о да є з мо г у закріпл ю ват и нож і вков е полотн о р із но ї дов­ жини . Д л я розсуванн я нож і вк и ї ї перегина ю ть , пок и заклепк а н е вий­ д е з вир із у , і з м і щ у ю ть . Заклепк у вводят ь в і н ш и й вир і з і рамк у випря м ля ю ть .

С та но к з пересувни м три м аче м ( рис . 117, в) — ц е п о сут і кутни к з рукоятко ю , п о яком у можн а перем і щ ат и і закріпл ю ват и у потр і бном у положенн і три м ач .

Н о ж і в к о в е п о л о т н о — ц е то нка , вузьк а стальн а пласти­ н а з дво м а отворами дл я закріпле ння , як а м а є зуб и н а одном у з ребер . П олотн а виготовля ю т ь з і стал і У1 0 А т а Х 6В Ф , ї х твердіст ь 61 ... 6 4 НЯС е . Зале жн о в і д призначенн я нож і вков і полотн а под і ля ю т ь н а руч­ н і т а м а ш инн і . П олотн а встановл юю т ь у рамк у зуба м и вперед .

Ро з м і р (д ов жин а ) ручног о нож і вковог о полотн а визначаєтьс я з а в і дстанн ю м і ж центрами отвор і в п і д ш ти ф т и ( рис . 117, г). Н айчаст і ш е застосову ю т ь дл я ручни х нож і во к нож і вков і полотна , дов жин а яки х і = 250 ... 30 0 мм , висот а Ь = 13 і 16 мм , тов щ ин а Н = 0 , 65 ... 0 , 8 мм .

К о ж е н зу б нож і вковог о полотн а м а є ф орм у клин а ( р із ця ) . Н а зубі , я к і н а р із ц і , розр із ня ю т ь зад н і ц ку т а , ку т загостре нн я р і передн і й ку т у ; а + р + у = 90 °.

$2

ô

Задня Передня

поО ерхня пооерхня

а

Ри с. 118. Елементи зуба но ж івковог о полотна (а ) , передній кут зуб а додатний (б ) , щ о до­ рівнює нулю (в) і від'ємний (г)

Вершина І

Зуба западина зуда

Металу

сят ь удар и п о прутк у (заг отовк у пр и цьом у встановл юю т ь н а п ідклад ­ ки ) .

Д л я правильног о початк у р із анн я н а неро з м і чен і й заготовці у міс­ ц я р із анн я ставлят ь н ігт е м велики й палец ь л і во ї рук и і щ і льн о при­ ставля ю т ь полотн о нож і вк и д о н ігт я ( рис . 122, а}-. Н о ж і вк у три м а ю т ь тільк и право ю руко ю . Вк аз і вни й палец ь ц і є ї рук и витягу ю т ь вздов ж рукоятк и збоку , чи м забезпечу ю т ь ст і йк е положенн я нож і вк и п і д ча с р із ання .

Р із анн я квадратног о м еталу . Заготовк у закріпл юю т ь у ле щ ата х і в м і сц і м айбутньог о прор із у тригра нни м напилко м роблят ь не глибок і пропил и дл я кра щ ог о спря м уванн я нож і вки . Н а початк у операц і ї нож і вк у нахиля ю т ь в б і к в і д себе (в перед ) . У м і р у вр із уванн я нахи л поступов о з м ен ш у ю т ь доти , пок и зрі з н е д і йд е д о протилежно ї кромк и нож і вки . П от і м заготовк у розр із у ю т ь пр и горизо н таль ном у положенн і

Рис. 123. Р ізання но ж івко ю при глибоких розр із ах :

а — поло ж енн я пальц і в л і во ї руки ; б — без поворот у полотна ; в — з поворото м полотна ; г — у ' за мкненом у контур і

4 4-166 4 9 7

Ри с . 124. Робота но ж івко ю :

1 9 Я '

а — «Бездіяльність»; б — « С пуск» ; в — « П і дйом» ; £ — « П ов і льн а д і я» ; д — « Ш видк а д і я »

г

Ри с 131. Ручні електричні нож иц і

подач а вр із уванн я но­ ж і вковог о полотн а у м ета л пр и робочому ход і .

П р и зворот ном у ход і нож і вков е полот­ н о трох и п і дн і м а ю т ь на д розр із увани м ма­ теріало м .

П риступа ю ч и д о робот и н а пил і , руко ­ ятк у кран а гідропри- вод а встановл юю т ь у положенн я «С пуск» І в мик а ю т ь електродви­ гу н . П і сл я тог о я к нож і вков е полотн о опуститьс я д о розрі­ зува но г о м еталу , ру­ коятк у кран а перево­ дят ь у положенн я «По­ в і льн а д і я » дл я по -

передньог о вр із ування . П от і м рукоятк у перем і щ у ю т ь у напрям і д о положенн я « Ш видк а д і я » і встановл юю т ь ба ж ан у подач у р із ання . П одаль ш а робот а верстат а в і дбуваєтьс я авто м атичн о д о остаточног о розр із уванн я заготовки . П о завер ш енн ю р із анн я пилков а рам а автома-,

тич н о перекл ю ча є рукоятк у кран а в положенн я «П ідйо м », як е здійс н ю ­ єтьс я д о певно ї висоти ; ви мик ач , розм і щ ени й н а рукав і , на тиску є н а кнопк у «Стоп» і ви мик а є електродвигун.

Ручн і електричн і ножиц і С-424 в і брац і йног о тип у ( рис . 131) скла­ да ю тьс я з електродвигуна У, редуктор а 2 з ексцентрико м 7 і рукоятк и 4 . Зворотно-поступальний ру х в і д ексцентрик а передаєтьс я верхньо м у нож у 6 , нижн і й н і ж 5 закріпле н о н а скоб і 8 . П р и р із анн і електроно жи - ц і три м а ю т ь право ю руко ю , охопл юю ч и рукоятк у вс і м а пальцями , вказ і вни й палец ь кладут ь н а ва ж ел і ви мик ач а 3 з курком . Л і во ю руко ю лис т пода ю т ь м і ж ножами , напрямля ю ч и п і д р із альн у кромк у верхньо ­ г о нож а точ н о п о рисц і так , щ о б риск у бул о видно .

П і сл я в мик анн я електроно жиц і спря мо ву ю т ь право ю руко ю п о л і н і ї р із анн я так , щ о б пло щ і нож і в м ал и деякий , нахи л д о пло щ ин и розр із уваног о м еталу . Е лектроно жиц ям и розр із у ю т ь листов у стал ь завтов ш к и д о 2 ,7 м м т а і н ш і листов і м атер і али . Зале жн о в і д тов щ ин и розр із уваног о м етал у і потужност і електродвигуна продуктивн і ст ь електроно жиц ь 3 ...6 м /хв . Вон и особлив о зруч н і пр и р із анн і п о ф ігур ­ ном у кра ю , б о да ю т ь з мо г у р із ат и п о контур у з м али м рад і усо м кри­ визни .

Ри с . 132. Пневматична нож івка Ри с. 133. Д исков а пневматична

Пила

Зазо р м і ж ножам и 5 і 6 встановл юю т ь зале жн о в і д тов щ ин и розр із у ­ ваног о м етал у і перев і ря ю т ь щ упо м ( пр и тов щ ин і 0 , 5 ... 0 , 8 м м зазо р до­ р і вн ю є 0 , 03 ... 0 , 04 8 мм , пр и тов щ ин і 1 1,3 м м — 0 , 06 ... 0 , 0 8 мм , пр и

тов щ ин і 1,6...2 м м — 0 , 1 ... 0 , 1 3 мм ) .

П невматичн і но ж иц іпризначен і дл я прямол і н і йног о і кривол і н і й ­ но г о р із анн я м етал у і приводятьс я в д і ю пневматични м роторни м дви­ гу ном . Н айб і ль ш а тов щ ин а розр із уваног о стальног о лист а середньо ї твердост і становит ь 3 мм , найб і ль ш а ш видк і ст ь р із анн я — 2 ,5 м /хв , числ о подв і йни х ход і в нож а н а хвилин у — 1600.

П невматичн а но ж і вк а( рис . 132) приводитьс я в д і ю стиснути м по­ в іт рям . Вон а складаєтьс я з перетвор ю вач а руху , роторног о двигуна , пусково ї кнопк и і нож і вковог о полотна . М акси м альн а тов щ ин а розрі­ зува но г о м етал у дор і вн ю є 5 мм , наймен ш и й рад і у с — 5 0 мм , ш видк і ст ь р із анн я — 2 0 м /хв . М а ш ин а уко мп лектован а з м і нним и затиск ним и пат­ ронам и дл я закріпле нн я напилк і в і нож і вкови х полоте н р із но г о розм іру .

Д исков а пневматичн а пил а( рис . 133) застосовуєтьс я дл я р із анн я тру б безпосереднь о н а м і сц і складанн я трубопроводів . П ил а м а є редук­ то р 3 , черв ' ячн е колес о яког о з мон това н о н а одн і й ос і з і спец і ально ю дисково ю ф резо ю / . Закр і пл ю єтьс я труб а спец і альни м затискуваче м 5 , яки й встановлено н а хвостовик у 4 . Затискува ч кр і питьс я ш арн і рн о д о рукоятк и 2 .

П р и використанн і пневматично ї пил и н а поверхня х розр із увани х тру б н е утвор юю тьс я наплив и і задирки .

П невма тич н а пил а да є з мо г у розр із ат и труб и д і а м етро м д о 50 .. . 6 4 мм . Д і а м ет р ф рез и 190 ...22 0 мм , а частот а ї ї обертанн я — 150 ...

20 0 об/хв .

§ 36. ОСОБЛИВ І ВИДИ РІЗАНН Я

Аб разивн е р із ання .Ц е й спос і б можн а застосовуват и пр и р із анн і ма­ теріалі в найр із номан іт н і ш ог о проф і л ю розм і ро м 20 0 X20 0 м м і тру б д і а м етро м д о 60 0 мм .

О сновн і переваг и р із анн я абразивни м и диска ми : висок а продуктивн і ст ь процесу ;

мож лив і ст ь р із анн я стал і високо ї твердості ;

м ал а ш ирин а розр із у , щ о з нижу є втрат и м еталу ;

з начн о ви щ а як і ст ь поверхн і зрізу , н і ж пр и і н ш и х способа х рі­ за ння ;

допуск и п о дов жин і й перпендикулярност і р із анн я витри м у ю тьс я у ву ж чи х м е ж ах .

Абр азивн і диск и виготовля ю т ь з електрокорунду , карб і д у кремн і ю т а ал м азу .

С ередн і й ча с р із анн я н а сух у зале жи т ь в і д д і а м етр а заготовки :

Д іамет р заготовки, мм 10, 20 , ЗО, 40 , 50 , * 60

Час різання, с . 1 , 2 , 3...4, 4 ... 5 , 6...8, 9...12

П р и використанні робочо ї р ідин и ча с р із анн я зростає , ал е одно­ часн о збіль ш уєтьс я числ о розр ізі в , щ о припада ю т ь н а оди н диск . П р и авто м атичн і й подач і стро к слу ж б и диск і в ви щ е , н і ж пр и ручн і й . Д угов е р із анн язастосову ю т ь дл я розр із уванн я брухгу , чавуну , ко­ льорови х сплав і в , видаленн я ливник і в і додатк і в ( прирости) у вилив­ ках , а тако ж пр и в і дсутност і обладнанн я дл я газовог о р із ання . Н едол і­ кам и дуговог о р із анн я є нер і вн і ст ь краї в розр із у , велик а йог о ш ирин а т а утворенн я наплив і в м еталу . Д угов е р із анн я можн а застосовуват и пр и вертикально м у і похилому положення х детал і дл я пол і п ш енн я виті­ канн я розплавленог о м еталу , щ о п і дви щ у є продуктивн і ст ь і як і ст ь рі­

за ння .

П р и р із анн і м етал у завтов ш к и б і ль ш я к 2 0 м м застосову ю т ь м етале­ в і електрод и і з м і нни й стру м .

Р із анн я метал у п і д водо юзастосовуєтьс я пр и авар і йно-в і дбудовни х ісудноп і дйо мни х роботах . Д л я р із анн я використову ю т ь вуг і льн і й м еталев і електроди , покрит і водонепроникно ю обмазко ю . В електричн у дуг у додатков о подаєтьс я р із альни й кисень .

П р и г а з о в о м у р і з а н н і п і д в о д о ю застосову ю т ь різа­ к и особливо ї конструкц ії , щ о м а ю т ь ковпачки , як і надя га ю т ь н а р із аль ­ н у головку . П р и р із анн і н а глиби н і 2 0 м я к пальн е застосову ю т ь аце­ тиле н , а пр и р із анн і н а глиби н і 20 ... 4 0 м — водень . У процес і р із анн я вод а в і дт і сняєтьс я в і д полум ' я продуктами горі нн я аб о стиснутц м по­ в іт рям . І з збіль ш ення м глиби н и п і дви щ у ю т ь тис к газ у аб о стиснутог о пов іт ря .

Б езпек а прац і.П р и р із анн і м етал і в сл і д дотри м уватис я таки х ви мо г безпеки :

обер іг ат и рук и в і д пораненн я р із альни м и кромкам и нож і вк и аб о задцрка м и н а м етал і ;

сл і дкуват и з а положення м пальц і в л і во ї руки , як а п і дтри м у є лист знизу ;

н е здуват и о ш урк и і н е видалят и ї х руками , щ о б уникнут и забруд­ ненн я оче й аб о пораненн я рук ;

н е захара щ уват и робоч е м і сц е непо тріб ним и і нс тру м ента м и і дета­ ля ми ;

н е з н і м ат и і н е з м а щ уват и частини , щ о руха ю тьс я і оберта ю ться ; н е переводит и па с з виступ у н а висту п пр и робот і нож і вковог о вер­ стата .

Р о з д і л IX. ОБПИЛЮВАННЯ МЕТАЛУ

§ 37. ЗАГАЛЬН І ВІДОМОСТІ . НАПИЛКИ

О б п и л ю в а н н я м на зиваєтьс я операц і я з обробк и м етал і в т а і н ш и х м атер і ал і в з ня ття м не з начно г о ш ар у напилкам и вручн у аб о н а обпил ю вальни х верстатах .

Н апилка м и сл ю са р нада є деталя м потр і бно ї ф орм и і розм і р і в , при­ пасову є детал і одн у д о одної , п і дготовля є кромк и детале й дл я звар ю ­ ванн я т а викону є і н ш і роботи .

З а допо мо го ю напилк і в обробля ю т ь пло щ ини , кривол і н і йн і поверх ­ н і , пази , канавки , отвор и будь-яко ї ф орми , поверхн і , розм і щ ен і п і д р із ним и кутами , то щ о . П рипуск и н а обпил ю ванн я зали ш а ю т ь неве­ лики м и — в і д 0 ,5 д о 0 ,2 5 мм . Точ н і ст ь обробк и обпил ю вання м стано­ вит ь 0 , 2 ... 0 , 0 5 м м ( в окреми х випадка х — д о 0,001 мм ) .

Ручн а обробк а напилко м зара з з начно ю м і ро ю за м і нен а обпилю ­ вання м ^ н а спец і альни х верстатах , ал е повн і ст ю вит і снит и ручн е обрил юЪ анн я ц і верстат и н е мож уть , б о п і дгоночн і робот и пр и скла­ данн і т а мон та ж і обладнанн я част о доводитьс я виконуват и вручну . " Н апилки . Н апило к ( рис . 134) ц е стальни й брусо к певног о про­

ф і л ю і дов жини , н а поверхн і яког о є нас і чк и ( нар із ки ) , щ о утвор юю т ь запади н и і гострозаточе н і зубці , у перер із і м а ю т ь ф орм у клина . Н а­ пилк и виготовля ю т ь з і стал і У1 0 А аб о У1 3 А (д опускаєтьс я легован а хро ми ст а стал ь Ш Х1 5 аб о 13Х ) , п і сл я нас і ченн я п і дда ю т ь тер м і чн і й обробц і .

Рис. 134. Слюсарний на­ пилок загальног о призна­ чення:

/ — носок; 2 — робоча частина; З — ненасічена дільниця; 4 — за плечико; 5 — хвостовик; 6, 8 — широка та вузька сторо­ ни; 7 — ребра

Вершина

а

5 Г

а — насічені; б — дістали фрезеруванням або шліфу- фрЄЗЄрнИХ Верстатах ф ре -

ванням; в — д і стал и протягуваннямза ми , н а ш л і ф увальни х верстата х — спец і альни м и

ш л і ф увальни м и кругами , а тако ж нака тува нням , протягування м н а протяжни х верстата х ( протяжками ) і н а зубо нар із ни х верстатах . К о жни м і з заз начени х способ і в нас і каєтьс я св і й проф і л ь зубця . П рот е не зале жн о в і д способ у виготовлення ко ж е н зубец ь м а є зад н і й ку т а , ку т загостре нн я (3 і .передн ій ку т у ( рис . 135).

У напилк і в з н а с і ч е н и м и з у б ц я м и ( рис . 135 , а ) з від'єм ­ ни м передн і м куто м (у = — 12 ...— 15 °) і пор і внян о велики м зад н і м куто м ( а = 35 ...40 °) забезпечуєтьс я достатн і й прост і р дл я розм і щ ен ­ н я стру ж ки . К у т загостре ння , щ о утвор ю єтьс я пр и цьом у (Р •== 62 .. . 70°), забезпечу є м і цн і ст ь зубця .

Н а п и л к и і з з у б ц я м и , у т в о р е н и м и ф р е з е р у в а н ­ н я м а б о ш л і ф у в а н н я м ( рис . 135, б ) , м а ю т ь додатни й перед­ н і й ку т (у = 2 ...10 °). У ни х ку т загостре нн я невелики й і в і дпов і дн о м ен ш е зусилл я р із ання . В елик а варт і ст ь ф резеруванн я т а ш л і ф уван ­ н я обме ж у є застосува нн я ци х напилк і в .

Д л я н а п и л к а і з з у б ц я м и , у т в о р е н и м и п р о т я г у в а н ­ н я м ( рис . 135 , в), кут и становлят ь у = — 5°, |3 = 55°, а = 40 °.

Ри с . 136, Н асічки напилків:

а — одинарна (проста) ; б — подвійна (перехресна ) ; в — точкова (рашпільна) ; г — дугова

П ротягнути й зубец ь м а є запади н у з плоски м дно м . Ц і зубц і кра щ е вр із у ю тьс я в обробл ю вани й м етал , щ о з начн о п і дви щ у є продуктив ­ н і ст ь прац і . К р і м того , напилк и з таки м и зубця м и ст і йк і ш і , б о зубц і н е забива ю тьс я стру ж ко ю .

Ч и м м ен ш е нас і чо к н а 1 с м дов жин и напилка , ти м б і ль ш и й зубець . Ро зріз ня ю т ь напилк и з одинарно і б , аб о просто ю ( ри с . 136, а) , з по­ дв і йно ю , аб о перехресно ю ( рис . 136, б ) , точково ю , аб о ра ш п і льно ю ( рис . 136, в), і дугово ю ( рис . 136, г) нас і чками .

Н а п и л к и з о д и н а р н о ю н а с і ч к о ю мож ут ь з н і м ат и ш ирок у стру ж к у вс і є ю нас і чко ю . ї х застосову ю т ь пр и обпил ю ванн і м ' яки х м етал і в , сплав і в (лату н і , цинку , баб іт у , свинц ю , ал юм і н і ю , бронзи , м ід і то щ о ) з не з начни м опоро м р із анн ю , а тако ж неметале­ ви х м атер і ал і в . К р і м того , ц і напилк и використову ю т ь дл я загостре н ­ н я пил , нож і в , а тако ж дл я обробк и деревин и і корка . О динарн у насіч­ к у нанося т ь п і д куто м X = 25° д о ос і напилка .

Н а п и л к и з п о д в і й н о ю ( п е р е х р е с н о ю ) н а с і ч ­ к о ю застосову ю т ь дл я обпил ю ванн я стал і , чавун у т а і н ш и х тверди х м атер і ал і в з велики м опоро м р із анн ю . У напилка х з подв і йно ю насіч­ ко ю спочатк у п і д куто м X = 25° нас і ка ю т ь нижн ю глибок у нас і чк у ( основну ) , а повер х не ї п і д куто м со = 45° — верхн ю не глибок у (допо­ м і жн у) , щ о розрубу є основн у нас і чк у н а велик у к і льк і ст ь окреми х зубців . П ерехресн а нас і чк а б і ль ш е подр і бн ю є стру ж ку , щ о полег ш у є роботу .

В і дстан ь м і ж сус і дн і м и зубця м и нас і чк и на зиваєтьс я кроко м 5 . К ро к основно ї нас і чк и б і ль ш и й з а кро к допо м і жн ої . В результат і зуб­ ц і розм і щ у ю тьс я оди н з а одни м п о прям і й , як а з в і сс ю напилк а ста­ нови т ь ку т 5°, і пр и рухов і напилк а сл і д и зубці в частков о перекри­ ва ю т ь оди н одного , то м у н а оброблен і й поверхн і з м ен ш уєтьс я шорст­ к і сть , поверхн я ста є чист і ш о ю і гладе ньк*ою .

Н а п и л к и з р а ш п і л ь н о ю ( т о ч к о в о ю ) н а с і ч к о ю ( ра ш п і л і ) застосову ю т ь дл я обробк и ду ж е м ' яки х м етал і в і неметале­ ви х м атер і ал і в — ш к і ри , гу м и то щ о .

Ра ш п і льн а (т очкова ) нас і чк а утвор ю єтьс я вдавл ю вання м м етал у спец і альни м и тригра нним и зубила ми , як і зали ш а ю т ь розм і щ ен і у ша­ хово м у порядк у м і стк і виї мки , щ о сприя є кра щ ом у розм і щ енн ю стру ж ки .

Н а п и л к и з д у г о в о ю н а с і ч к о ю застосову ю т ь дл я об­ робк и м ' яки х м етал і в ( м ід і, д ю рал юм і н і ю то щ о ) . Д угов у нас і чк у д і ста ю т ь ф резеруванням; вон а м а є велик і запади н и м і ж зубця м и т а дугопод і бн у ф орму , як а забезпечу є висок у продуктивн і ст ь і п і дви щ у є як і ст ь обробл ю вани х поверхонь .

§ 38. КЛАСИФІКАЦІ Я НАПИЛКІВ

З а призначення м напилк и под і ля ю т ь н а так і групи : загаль но г о призначення ; спец і альног о призначення ; надф і л і ; ра ш п і л і ; м а ш инн і . Н апилк и загаль но г о призначенн я слу ж ат ь дл я загаль носл ю сар -

ни х роб іт . З а числ о п нас і чо к (зу бц і в) , щ о припада ю т ь н а 1 0 м м дов­ жини , напилк и под і ля ю т ь н а ш і ст ь клас і в , а нас і чк и м а ю т ь номер и 0 , 1, 2 , 3 , 4 і 5 .

Д о пер ш ог о клас у належа т ь напилк и з нас і чкам и № 0 та 1 (п =

= . 4 .. . 12). ї х на зива ю т ь д р а ч о в и м и . Вон и м а ю т ь найб і ль ш і зубц і і слу ж ат ь дл я грубог о обпил ю вання .

Д о другог о клас у належа т ь напилк и з нас і чкам и № 2 і 3 (п = 13 .. . 24) . ї х на зива ю т ь л и ч к у в а л ь н и м и і застосову ю т ь дл я чисто­ г о обпил ю вання .

Д о третього , четвертого, п ' ятог о і ш остог о клас і в належа т ь напилк и з нас і чкам и № 4 і 5 ( п ^ 28) . ї х на зива ю т ь б а р х а т н и м и і засто­ сову ю т ь дл я остаточно ї обробк и і доведенн я поверхонь .

Н апилк и под і ля ю т ь н а так і типи :

плоск і ( рис . 137, а) , плоск і гостро нос і ( рис . 137, б ) застосову ю т ь дл я обпил ю ванн я зов н і ш н і х аб о внутр і ш н і х плоски х поверхонь , а та­ ко ж пропил ю ванн я ш л і ц і в і канавок ;

квадратн і ( ри с 137, в ) застосову ю т ь дл я розпил ю ванн я квадрат ­ них , прямокутни х і багатокутних отвор і в , а тако ж дл я обпил ю ванн я вузьки х плоски х поверхонь ;

тригра нн і ( рис . 137, г ) слу ж ат ь дл я обпил ю ванн я гостри х кут і в , щ о становлят ь 60° і б і ль ш е , я к із зов н і ш ньо г о бок у детал і , та к і в па­ зах , отвора х і канавках , а тако ж дл я загостре нн я пи л п о дереву ;

кругл і ( ри с 137, д ) використову ю т ь дл я розпил ю ванн я кругли х аб о овальни х отвор і в т а вв іг ну ти х поверхон ь невелико г о рад і уса ;

нап і вкругл і ( рис . 137, є ) і з сег м ентни м перер із о м застосову ю т ь дл я обробк и угнути х кривол і н і йни х поверхон ь великог о рад і ус а і велики х

Ри с . 137. Типи напилків:

а — плоский; б — плоский гостронос ий; в — квадратний; г -~ тригранні; д — круглі; е — напів­ круглий; в — ромбічний; ж ножівкові

отвор і в (в ипнуто ї сторони) ; пло щ ин , випнути х кривол і н і йни х повер­ хон ь і кут і в б і ль ш е 30° ( плоско ю стороно ю ) ;

ромб і чн і ( рис . 137, є ) застосову ю т ь дл я обпил ю ванн я зубі в зубчас­ ти х кол і с , диск і в і зірочок , дл я з ня тт я задиро к з ци х детале й п і сл я обробк и ї х н а верстатах , а тако ж обпил ю ванн я кут і в пона д 15° і паз і в ; нож і вков і ( рис . 137, ж ) слу ж ат ь дл я обпил ю ванн я внутр і ш н і х кут і в , клиновидни х канавок , вузьки х паз і в , пло щ и н у тригра нних , квадратни х і прямокутни х отворах , а тако ж дл я виготовлення р із аль ­

ни х і нс тру м ент і в і ш та мп і в .

П лоск і , квадратн і , тригра нн і , нап і вкругл і , ромб і чн і т а нож і вков і напилк и виготовля ю т ь з нас і чним и і нар із ним и зубця ми .

Н о ж і вков і напилк и виготовля ю т ь ли ш е з а спец і альни м за мо влен­ ням , а їх та ромб і чн і напилк и ли ш е з нас і чкам и № 2 , 3 , 4 і 5 завдов ж к и в і дпов і дн о 100 ... 25 0 м м і 100 ... 31 5 мм .

Н апилк и спец і альног о призначенн я виготовля ю т ь дл я обробк и кольорови х сплав і в , вироб і в з легки х сплав і в і неме талевих м атер і ал і в , а тако ж тарова н і т а ал м азн і . •

Н а п и л к и д л я о б р о б к и к о л ь о р о в и х с п л а в . і в н а в і д м і н у в і д сл ю сарни х загаль но г о призначенн я м а ю т ь і н ш і , раціо ­ нальн і ш і дл я даног о конкретног о сплав у кут и нахил у нас і чо к і глиб ш у т а гострі ш у нас і чку , щ о забезпечу ю т ь висок і продуктивн і ст ь і ст і йк і ст ь напилк і в . Н апилк и випуска ю тьс я ли ш е плоскими і загостре ним и з на­ с і чко ю № 1 і признача ю тьс я дл я обробк и бронзи , латун і , д ю рал юм і н і ю . Н апилк и дл я обробк и бронзи , латун і і д ю рал юм і н і ю м а ю т ь подв ій ­

н у нас і чк у — верхн я виконан а п і д кутам и 45 , ЗО^і 50°, а нижн я — від­ пов і дн о п і д кутам и 60 , 8 5 і 60°. М арк і ру ю т ь напилк и буквам и Ц М н а хвостовику .

Н а п и л к и д л я о б р о б к и в и р о б і в з л е г к и х с п л а в і в і н е м е т а л е в и х м а т е р і а л і в . Н апилк и за­ галь но г о призначення , щ о застосову ю тьс я пр и обробц і вироб і в з лег­ ки х і м ' яки х сплав і в (ал юм і н і ю , д ю рал юм і н і ю , м і д і , баб іт у , свинц ю ) і неме талевих м атер і ал і в ( пластмаси , гети наксу , текстоліту , орган і чног о скла , деревини , гу м и то щ о ) , м а ю т ь др і бн у насічку ,* то м у пр и робот і ш видк о забива ю тьс я стру ж ко ю і виходят ь з ладу . Застосову ю т ь напил ­ к и з і спец і ально ю дер ж авко ю ( рис . 138, а), щ о да є з мо г у запобігт и заз начени м недол і кам . Н апилк и м а ю т ь розм і р и 4 X40 X36 0 м м і на­ с і чк у у вигляд і дугови х канаво к ( рис . 138, б ) дл я виход у стру ж к и пр и з начн о з м ен ш ено м у кроков і пор і внян о з драчови м и напилкам и загаль ­ но г о призначення . П родуктивн і ст ь робот и таки м и напилкам и підви­ щ уєтьс я у 2 — 3 рази .

Т а р о в а н і н а п и л к и застосову ю т ь в ус і х випадках , кол и потр і бн о перев і рят и твердіст ь у м алодоступни х дл я ал м азног о наконеч ­ ник а прилад у частина х вироб у ( б ічни й проф і л ь зуб а зубчастог о колеса , р із альн і лез а ф рез и то щ о ) і безпосереднь о в цех у б і л я робочог о м і сц я тер м і ста . Н апилк и тару ю тьс я н а певн у твердіст ь зале жн о в і д твердост і

Рис. 138, Н апило к дл я обробки виробів з легких сплав ів і неметалевих матеріал ів :

а — загальний вигляд; б — насічка

виробу . Вон и в і др із ня ю тьс я в і д в і дпов і дни х нормал із овани х напилк і в п і дви щ ено ю і стаб і льно ю як і ст ю .

А л м а з н і напилк и застосову ю т ь дл я обробк и і доводк и твердо­ сплавни х части н і нс тру м ент а і ш та мп і в . А л м азни й напило к — ц е ме­

талеви й стер ж ен ь з перер із о м потр і бног о проф і л ю т а робочо ю поверхне ю , н а як у на­ несен о то нки й алмаз­ ни й ш ар . А л м азн е по­ критт я на робоч і й ча­ стині виготовля ю т ь р із но ї зер нис тост і дл я попередньог о та оста­ точ но г о доведення .

Н ад ф і л і . Н евелик і напилки , як і назива­ ю тьс я надф і ля ми , за­ стосову ю т ь дл я ле­ кальних , гравер ни х роб іт , а тако ж дл я за -

Ри с 139. Н ад ф і л і :

П о л о ж е н н я р у к (хват к а напилка ) м а є над звичай н о ва ж ли ­ в е з начення . С л ю са р бер е у прав у рук у напило к з а рукоятк у так , щ о б останн я впиралас я в долон ю руки , чотир и пальц і обхопл ю вал и руко ­ ятк у з ни зу , а велики й палец ь бу в зверх у ( ри с 151 , а). Д олон ю л і во ї рук и наклада ю т ь де щ о впопере к напилк а н а в і дстан і 20 ... З О м м л і д йог о носка . П р и цьом у пальц і м а ю т ь бут и трох и зіг ну ті , ал е н е звисат и ( ри с 151 , б ) ; вон и н е п і дтри м у ю ть , а ли ш е притиску ю т ь напилок . Л і кот ь л і во ї рук и м а є бут и трох и п і дняти м ; прав а рук а в і д л і кт я д о кист і — складат и з напилко м прям у л і н і ю .

К о о р д и н а ц і я з у с и л ь . П р и обпил ю ванн і сл і д дотри м ува ­ т и координац і ї зусил ь на тискува нн я ( балансування ) . П оляга є ц е у правильному збіль ш енн і на тискува нн я право ю руко ю н а напило к п і д ча с робочог о ход у пр и одночасному з м ен ш енн і на тискува нн я л і во ю руко ю ( рис . 152). Ру х напилк а м а є бут и горизо н таль ним , то м у на тис к н а йог о рукоятк у і носо к сл і д з м і н ю ват и зале жн о в і д положенн я точк и опор и напилк а н а обробл ю ван у поверхн ю . П р и робочому рус і напилк а на тис к л і во ю руко ю поступов о з м ен ш у ю ть . Ре гул юю ч и на тис к н а на­ пилок , нама га ю тьс я досягт и р і вно ї обпиляно ї поверхн і бе з завалі в п о краях .

П р и послабленн і на тиск у право ю руко ю і посиленн і л і во ю мож е ста­ тис я зава л поверхн і вперед ; пр и посиленн і на тиск у право ю руко ю т а послабленні л і во ю — зава л на зад . і

П ритискуват и напило к д о обробл ю вано ї поверхн і треб а пр и робочо­ м у ход і (ві д себе) . П р и зворот ном у ход і н е сл і д в і дриват и напило к в і д обробл ю вано ї поверхн і : в і н м а є ли ш е ковзати . Ч и м грубі ш а обробка , ти м б і ль ш е потр і бн е зусилл я пр и робочому ход і .

20-.. 30 мм

Зусилля, стдорюваме

12 2

Рис. 156, П еревірка прямолінійності обпи­ лених поверхонь :

в — накладання лекаль­ ної лінійки на контрольо­ вану поверхню; о, в — способи перевірки відпо­ відно на просвіт і на фар­ бу; / — лекальна л ін ійка ; Я—контрольована поверх­ ня

С вшда щілина

$ ^Деталь

з фарбою, Ш западино ^ л т - М

обпилят и поверхн ю 3 плоски м личкувальни м напилком ; кутнико м перев і рит и ї ї перпендикулярн і ст ь д о і н ш и х поверхонь ;

з ня т и задирк и з і вс і х ребе р плитки ;

остаточно перев і рит и ус і розм і р и і як і ст ь обробк и плитк и л і н і йко ю , кутником, ш та н ге нциркулем.

Л е к а л ь н і л і н і й к и слу ж ат ь -для перев і рк и прямол і н і й ­ нос т і обпилени х поверхон ь н а просв і т і н а ф арбу . П р и перев і рц і пря ­ мо л і н і йност і н а просв і т лекальн у л і н і йк у наклада ю т ь н а контрольо ­ ван у поверхн ю ( рис . 156, а ) і з а розм і ро м св іт лово ї щ і лин и ( рис . 156 , б ) встановл юю ть , в яки х м і сця х е нер і вност і т а ї х розм і ри .

Д л я перев і рк и прямол і н і йност і н а ф арб у н а контрольовану поверх * н ю нанося т ь то нки й ш а р блакит і аб о са ж і , розчинено ї у м і нерально ­ м у м асл і , пот і м наклада ю т ь л і н і йк у і лед ь притира ю т ь ї ї д о контрольо ­ вано ї поверхн і , в результат і чог о у м і сця х велики х виступ і в ф арб а зні­ м аєтьс я ( рис . 156, в).

О бпил ю ванн я поверхон ь кутник і в , розм і щ ени х п і д прями м кутом , пов ' язан е з п і дгонко ю внутр і ш ньо г о кута , щ о зу мо вл ю є певн і труд но ­ щ і , О брав ш и одн у з поверхон ь з а базов у (зв ичайн о обира ю т ь б і ль ш у) , обпил юю т ь ї ї начис то , а пот і м обробля ю т ь і н ш у поверхн ю п і д прями м куто м д о базової .

П равильн і ст ь обпил ю ванн я друго ї поверхн і перев і ря ю т ь перев і р ­ ни м кутником, одн у полиц ю яког о приклада ю т ь д о базово ї поверхн і ( рис . 157, а, б).

О бпил ю ванн я поверхон ь п о внутр і ш ньом у прямом у кут у здійс н ю ­ ю т ь так , щ о б д о і н ш о ї поверхн і бул о звер нен о ребр о напилка , н а яком у нема є нас і чки .

Н ижч е наведен а посл і довн і ст ь обробк и поверхонь , спря ж ени х п і д

р

куто м 90 , тобт о посл і довн і ст ь виготовлення кутник а 90° ( рио . 167, в);

т

і

Рис, 157. Обпилювання кутника;

А в

Ри с , 160. Обпилювання угнутих (а) та опуклих(б) поверхонь

нож і вко ю зрізу ю т ь кут и заготовк и і вон а набува є п і рам і допод і бно ї ф орми . П от і м з а допо мо го ю драчовог о напилк а з н і м а ю т ь ш а р м еталу , н е доходяч и д о риск и н а 0, 8 .. . 1мм , п і сл я чог о личкувальни м напилко м остаточно обере жн о з н і м а ю т ь ш а р м еталу , щ о зали ш ивс я з а риско ю . Ви готовлення ш понок.П ризматичн у ш понк у ( рис . 161,а — -^ви ­

готовля ю ть , викону ю ч и так і операц ії :

ви м і р юю т ь н а стальн і й с м уз і й в і др із у ю т ь нож і вко ю заготовк у пот­ р і бно ї дов жин и дл я ш понк и згід н о з кресленням;

обпил юю т ь начис т о пло щ ин у Л , пот ім розм і ча ю т ь і обпил юю т ь по­ верхн і 1 і 2 перпендикулярн і ст ь перев і ря ю т ь кутником;

розм і ча ю т ь поверхн і З і 4 згід н о з креслення м (д ов жин у , ш ирину , рад і ус и заокругле ння ) ;

обпил юю т ь поверхн і 3 і 4 , перев і ря ю ч и розм і р ш та н ге нциркулем,

аперпендикулярн і ст ь поверхон ь — кутником;

обпил ю вання м п і дганя ю т ь ш понк у д о в і дпов і дног о паза ; ш понк а м а є входит и у па з бе з на тискува ння , легк о і с і дат и щ і льно , бе з хитання ; обпил юю т ь поверхн ю Б п о висот і , витри м у ю ч и зада ни й розм і р 1 6мм .

О бпил ю ванн я тонки х пластино кзвичай ним и прийомам и недоц і льне ,

б опр и робочому ход і напилк а пластинк а вигинаєтьс я і виника ю т ь

«завали» . Н е рекомендуєтьс я дл я обпил ю ванн я то нки х пластино к за­ таскуват и ї х м і ж дво м а дерев ' яним и брусками ( планками ) , б о пр и цьо­ м унас і чк а напилк а ш видк о забиваєтьс я деревно ю т а м еталево ю струж ­ ко юі йог о доводитьс я част о чистити .

Ри с . 161. Виготовлення призматичної шпонки;

а — заготовка; б — розмітка; в ~ готова шпонка

Ри с. 162. Обпилювання у розсувних рамках

Рис. 170. П ересувний обпилювально-зачисний верстат О ЗВ .

Гничкии вал

Набір фігурно* напипків„

і абразивних головок

перетвор ю є обертальни й ру х г нучко г о вал а в поступальни й ру х інстру­ м ента ; напило к і нож і вков е полотно ; абразивни й брусо к аб о ш абер . Д о верстат а О З В дода ю т ь велик і напилки , пальцьов і ф рези , аб­ разивн і ш л і ф увальн і головк и 8 ...4 2 мм, повстян і , гу мо в і т а ін ш і пол і *

рувальн і головк и 6 ... 3 5 мм ; свердла , розвертки , зе нк і вк и то щ о .

В ерста т О З В у нормальному виконанн і м а є чотир и частот и обер­ та нн я і нс тру м ент а — в і д 76 0 д о 360 3 об/хв . П оту жн і ст ь електродвигу ­ н а 0,52 кВт , частот а обертанн я 1405 об/хв .

С таціо нарни й обпил ю вально-зачисний верста т ( рис . 172, а ) м а є ста­ нин у /, н а як і й закріпле н о стоя к 4 з нишкнім З , верхн і м 5 крон ш тей нам и і ш токо м 6. С тупі нчас ти й ш к і в 2 (за крити й ко ж ухо м ) да є з мо г у ре­ гул ю ват и ш видк і ст ь рух у напилка . О бробл ю ван у детал ь 8 ( рис . 172, б ) закріпл юю т ь н а поворотному столі 9 . В становлення стол а н а потр і бни й

ку т досягаєтьс я з а допо мо го ю гви н т а 10.

Х востови к напилк а 7 закріпл юю т ь гвин­ то м 12 у верхньо м у крон ш тей н і 5 і верхн і й крон ш тей н опуска ю ть ; пр и цьом у нижн і й к і нец ь напилк а м а є ув і йт и у конусн е заглибле нн я нижньо г о крон­ ш тей н а 3.

П равильн і ст ь встановлення напилк а м і ж верхн і м і нижн і м крон ш тей нам и переві­ ря ю т ь кутником. У вертикальне положенн я напило к встановл юю т ь з а допо мо го ю гвин­

тів , щ о є у верхньо м у крон ш тей н і . П ус к

Ри с 171. Робота поліру-1 зупи нк у верстат а здійс н юю т ь на тискува н -

вальною головкоюня м h a педал ь 11.

О " 5

Рис. 172. Стаціонарний обпилювально-зачисний верстат

П р и обробц і деталей, як і н е потребу ю т ь високо ї точ нос ті , ц і верстат и забезпечу ю т ь п і дви щ енн я продуктивност і прац і у 4 ... 5 ра­ зі в пор і внян о з ручно ю обробко ю . Н а ни х можн а оброблят и детал і р із но ї ф орм и — кругл і , тригра нн і , квадратні то щ о , а тако ж поверхн і , розм і щ ен і п і д р із ним и кутами . Н апилк и д о верстат а бува ю т ь р із ни х перер ізі в з кон і чни м загостре ння м н а к і нц і .

С таціо нарним и обпил ю вальни м и верстата м и н е можн а оброблят и у ва ж кодоступии х м і сцях . Тод і застосову ю т ь переносні електричн і т а пневматичні м а ш инки .

С трічково- т а плоско ш л і ф увальн і верстати . Ш л і ф у в а н н я аб ­ р а з и в н о ю с т р і ч к о ю . О бробк а здійс н ю єтьс я абразивни м и стр і чками , щ о м а ю т ь паперов у аб о тка нинн у основу , н а твари нни х аб о синтетични х клеях .

Ш л і ф уванн я здійс н ю єтьс я аб о пр и в і льно м у на тягува нн і стр і чки , аб о притискання м ї ї контактни м роликом , ч и п і дкладно ю плито ю . Н айпо ш ирен і ш і контактні ролики , покрит і гу мо ю аб о пол і м ера ми . П р и п і дви щ енн і твердост і контактног о ролик а і н те нсивн і ст ь зн і­ м анн я м етал у збіль ш ується , а ш орстк і ст ь оброблено ї поверхн і по­ гір ш ується . Тверд і контактн і ролик и застосову ю т ь дл я попередньо ї обробки , м ' як і — дл я остаточної .

П ери ф ер і я контактног о ролик а мож е м ат и гладе ньк у аб о перерив ­ част у ( ри ф лену ) поверхн ю . Н аявн і ст ь ри ф лено ї поверхн і п і дви щ у є р із альн у властив і ст ь стр і чки , а от ж е , і з ня тт я м етал у стр і чками . Н а­ явн і ст ь н а поверхн і обод а ри ф лень , щ о утвор юю т ь н а робоч і й гіоверх н і

Рис. 173. Стрічково-шліфувальний вер­ стат

Ри с. 174. Обпилювальний верстат з без­ конечною стрічкою

стр і чк и ки ш ен і дл я збира нн я м еталевог о пил у і в і дход і в ш лі­ ф ування , сприя є збіль ш енн ю строк у слу ж б и стр і чки .

П ереваг и ш л і ф уванн я абра­ зив но ю стр і чко ю :

п і дви щ ен е з ня тт я м етал у зав­ дяк и б і ль ш і й р із альн і й поверхн і стр і чк и і в і льно м у р із анн ю ;

прост а й недоро г а конструк ­ ц і я верстат а й і нс тру м ента ;

не з начн і витрат и час у н а за­ м і н у стр і чки ;

безпек а робот и н а таки х вер­ статах ;

мож лив і ст ь вар і ю ванн я рі­ заль ним и властивостя м и стр і чк и п ідборо м твердост і аб о ф орм и контактног о ролика .

С т р і ч к о в о - ш л і ф у в а л ь н и й в е р с т а т . Н а рис , 173 наведено принцип і альн у схе м у верстат а з безконечно ю абразивно ю стр і чко ю , в яком у обертанн я в і д електродвигуна 1 пасово ю переда­ че ю 2 передаєтьс я валик у з ведучи м роликом. Б езконечн а абразивн а стр і чк а 4 , д о яко ї притискуєтьс я детал ь 5 , проходит ь чере з роли к «З, ведени й 6 і на тя жни й 7 ролики .

О б п и л ю в а л ь н и й в е р с т а т з безконечно ю стр і чко ю ( рис . 174) всередині основ и 5 м а є електродвигун, редукто р і приводни й ш к і в обпил ю вально ї стр і чки , а на тя жни й ш к і в розм і щ уєтьс я у верх­ ньом у крон ш тей н і 1 . О бпил ю вальн а безконечна стр і чк а м а є ш ирин у в і д 6 д о 1 2 м м і мож е рухатис я з і ш видк і ст ю в і д 2 5 д о 5 4 м/с. Д л я об­ пил ю ванн я поверхні детал ь встановл юю т ь н а ст і л 4 і притиску ю т ь д о стр і чк и 3 рукоятко ю 2 . В ерста т пуска ю т ь у робот у кнопко ю 5 .

Ш л і ф у в а н н я ш л і ф у в а л ь н и м к р у г о м ( рис . 17В, а). Ш л і ф увальни й кру г м а є порист е тіло , щ о складаєтьс я з велико ї к ількос ­ т і др і бни х зере н , сполучени х м і ж собо ю клейко ю речовино ю — зв ' язко ю . П роце с ш л і ф уванн я поляга є в то м у , щ о обертови й ш л і ф увальни й круг , стика ю чис ь з м етало м гостри м и гра ням и абразивни х зере н ,

з н і м а є з поверхн і заготовк и ш а р м етал у ( рис . 175, б ) .

В и б і р ш л і ф у в а л ь н о г о к р у г а . М арка , заз начен а н а торцеві й частин і круга , є йог о тех н і чно ю характеристико ю . З а мар­ кування м можн а визначити , яки м заводо м т а з яког о абразивног о ма­ теріал у виготовлено круг , як і йог о зер нис тість , твердість , зв ' язка , структура , ф орм а й розм і ри , а тако ж найб і ль ш а колов а ш видк і сть . Д ан і позначен і буквами , цифрами , слова м и й розм і щ у ю тьс я у певн і й посл і довност і ( рис . 176).

Рис. 175. Схеми обробки периферією шлі­ фувальног о круга (а) і робота абразивног о зерна (б):

1 — зв'язка; 2 — пори; 3 -- зерно; 4 — заготовка:

б •— торець круга; 6 — периферія круга

Рис. 176. Маркірування шліфувальног о круга

* Абразивний матері а л ^ л і я ш ш ^ Завод-виготовлювач

Твердість

Структуро

Зв'язка

Форма

Зовнішній діаметр

Висота внутрішній діаметр Колова швидкість

Виб і р ш л і ф увальног о круг а зале жи т ь в і д властивосте й оброб­ л ю ваног о м атер і алу , ре жим у ш л і ф ування , ви мо г , щ о ставлятьс я д о ш орсткост і й точ нос т і обробл ю вани х заготовок .

П оверхн і , обробл ю ван і ш л і ф ування м , мож ут ь бут и цил і ндричним и ( круглими ) , плоскими , гви н тови ми , ф іг урни м и ( проф і льни ми ) . Н ай ­ по ш ирен і ш е плоск е й кругл е ш л і ф ування .

П л о с к о ш л і ф у в а л ь н и й в е р с т а т ЗБ71 М ( рис . 177) призначени й дл я ш л і ф уванн я пло щ и н перифер і є ю круга . В ерста т складаєтьс я з таки х складови х одиниць : станин и 2 , стол а 7 , колонк и 12, ш л і ф увально ї бабк и 13. К р і м того , верста т м а є пристро ї З, 4 і 5, за допо мо го ю яки х здійс н ю ­

ю тьс я в і дпов і дн о вертикальн е пере­ м і щ енн я ш л і ф увально ї бабки , пере­ кл ю чанн я м агн іт но ї плит и 8 і ручн е перекл ю чанн я поперечно ї подач і сто­ ла , а тако ж м аховичо к 6 ручног о поздовжньог о перем і щ енн я стола , мік­ рометричн у вертикальн у подач у // ,

ва ж і л ь / реверсування поперечно ї £ подач і т а пристр і й 1 0 дл я відсмокту­ ванн я абразивног о пил у пр и шліфу­ ванн і . Л і м б вертикально ї ручно ї по­ дач і круг а м а є ц і н у под і лк и 0,01 мм .

А вто м атичн а вертикальна подач а ш л і ф увальног о круг а в і дбуваєтьс я в і д гідропривод а пр и реверсуванні поперечно ї подач і стола . У верхн ю

частин у колонк и 1 2 в мон това н а гайк а дл я здійс ненн я вертикальног о перем і -

Рис. 177. П лоскошліфувальний верстат ЗБ71М

щ ен 'н я ш л і ф увально ї бабк и 13. Ш лі­ ф увальн а бабк а м а є ш пиндель , в мон това ни й електродвигу н і меха­ н із м вертикальног о перем і щ ення . Ш л і ф увальни й круг , встановлени й н а ш пиндел і , закрит о ко ж ухо м 9 .

О сновни м абразивни м інстру­ м енто м є ш л і ф увальни й кру г фор­ м и П П з розм і рам и 25 0 X75 X2 5 мм . П р и частот і обертанн я ш пиндел я 280 0 об/х в забезпечуєть ­ с я колов а ш видк і ст ь круг а близь­ ко ЗО м/с. С ті л 7 верстата , пере -

Рис.178. Поперечно-стругальний вер-міщуючись по напрямних стани-

н и 2 у здійс н ю є зворот но -поступаль ­ ни й рух , яки й можн а забезпечит и тако ж вручн у в і д м аховичк а 6 і авто м атичн о — в і д гідрбпривод а 14.

З а оди н обер т м аховичк а ст і л перем і щ уєтьс я н а 1 5 мм . Зворотно-посту ­ пальни й ру х стол а ста є голов ни м рухо м подач і й регул ю єтьс я в і д 0 д о 2 0 м/с. П оперечн а подач а стол а здійс н ю єтьс я вручн у рукоятко ю 5 ходовог о гви н та .

Заготовк и пр и ш л і ф уванн і закріпл юю т ь з а допо мо го ю електро м аг ­ н іт но ї плит и 5 , як у встановл юю т ь і над і йн о ф і ксу ю т ь н а стол і 7 верста­ та . Ро з м і р дзеркал а плит и 45 0 X20 0 мм .

К онтурн е травлення детале йє одни м з високопродуктивни х м етод і в обробки , щ о за м і н ю є сл ю сарн е обпил ю вання . М ето д поляга є в глибоко ­ м у травле нн і н а деталя х ( з ал юм і н і ю , йог о сплав і в , з і стал і й тита ну ) ти х д і лянок , щ о п і дляга ю т ь обпил ю ванн ю . І н ш і д і лянк и поверхн і захи щ а ю тьс я ст і йким и х і м і чним и покриттями . Травле нн я здійс н юю т ь у розчин і (400...420 г каустично ї сод и розчиня ю т ь у 1 л води , на гріто ї д о 75 ... 8 0 °С). Д етал і попереднь о обез жи р юю ть .

К онтурн е травле нн я застосову ю т ь дл я обробк и ва ж кодоступни х м і сць , вузьки х щ і лин , ф асонни х вир із ок , сп і ральни х канаво к то щ о . Точ н і ст ь обробк и пр и контурному травле нн і досяга є ± 0 , 0 5 мм , а висот а гребе н і в ( нер і вностей) — 1 ,25...2,5 мкм , щ о викл ю ча є до­ датков е зачи щ ання .

С тругальні верстатипод і ля ю т ь н а ун і версальн і т а спец і ал із ован і . Д о ун і версальни х належа т ь поперечно - і поздовжньо-стругальні , а тако ж довбальн і верстати. У сл ю сарн і й справ і застосову ю т ь пере­ ва жн о поперечно-стругальні верстати . Вон и використову ю тьс я дл я обробк и м алогабаритни х деталей , щ о м а ю т ь горизо н таль н і , вертикаль ­ н і т а похил і поверхн і .

П оперечно-стругальний аерста т 7Б-3 5 ( рис . 178) м а є так і основн і частини :

станин а 6 — м асивни й чавунни й виливок , щ о м а є всередині ребр а й перегородк и дл я м і цност і т а ж орсткост і ; всередині станин и розмі­ щ ен і приво д верстата , коробк а ш видкосте й т а кул і сни й м ехан із м ; повзу н 5 — чавунни й пустот і ли й виливок , щ о пересуваєтьс я

п о верхн і х горизо н таль ни х напрямни х станини ; дл я забезпече нн я міц­ нос т і всередині повзун а розм і щ ен і ребр а ж орсткост і ; в і д плавност і т а точ нос т і перем і щ енн я повзун а п о напрямни х зале жи т ь як і ст ь обробки ; супор т 4 з р із цетримачем. З, в яком у закріпл юю т ь р із ець , у перед­

н ій частині повзуна ;

ст і л 2 закріпл ю єтьс я н а передн і й ст і нц і станин и і п і дтри м уєтьс я крон ш тей ном .

Ру х р із ц я у напрям і заготовки , пр и яком у з н і м аєтьс я стру ж ка , на зиваєтьс я р о б о ч и м х о д о м , а ру х у зворот ном у напрям і , кол и робот а н е здійс н ю ється , — х о л о с т и м х о д о м .

Заготовк у закріпл юю т ь н а стол і верстат а з а допо мо го ю затиск ни х пристро ї в — м а ш инни х поворотни х ле щ а т і кр і пильни х пристро ї в ( прихват і в , упор і в , опорни х п і дкладок) .

Р із ц і вибира ю т ь зале жн о в і д вид у обробк и деталей : дл я струганн я пло щ и н — прох і дн і , дл я п і др із уванн я уступ і в і торці в — п і др із н і , дл я розр із уванн я заготово к н а частини , прор із уванн я канавок , паз і в т а виї мо к — прор із н і -в і др із н і . Д л я чорновог о струганн я застосову­ ю т ь прох і дни й зіг ну ти й р із ець , а дл я чистовог о — р із ец ь з лед ь заокругле но ю вер ш ино ю .

П р и встановленні р із ц я у р із цетрима ч поворотн у частин у супорт а п о л і мб у встановл юю т ь у нульов е положення .

Ш а р зрізува но г о м етал у обира ю т ь зале жн о в і д припуск а н а оброб­ ку . П і д чистов е струганн я зали ш а ю т ь припус к н а обробк у н е б і ль ш я к 0 , 5 ... 2 м м і прац юю т ь з м али м и подачами .

П і дготовк а д о роботи :

встановит и поворотн у частин у супорт а у нульов е положення ; поворото м рукоятк и супор т перем і стит и ввер х нас тільки , щ о б вил і т р із ц я бу в м і н і м альни м — ц е забезпечу є найб і ль ш у ж орст ­

к і ст ь р із ця ;

встановит и р із ец ь у р із цетримач ;

в і дрегул ю ват и дов жин у Ь (мм) ход у повзун а щ од о обробл ю вано ї заготовк и за ф ормуло ю Ь = Ьг+ 1уде Ьх— дов жин а стругано ї по­ верхн і , мм ; / — переб і г р із ця , м м (20...30) ; дов жин а ход у повзун а регул ю єтьс я перем і щ ення м пальц я кул і с в і дносн о центр а кул і сног о м ехан із м у ;

вибрат и ре жи м обробк и — ш видк і сть , глиби н у р із ання , подач у (з а дов і днико м ) ; пр и чистовому струганні застосовуват и наймен ш у подачу , щ о б д і стат и поверхн ю з ш орстк і ст ю 40 ... 20/? а ;

встановит и р із ец ь н а потр і бн у глиби н у р із анн я з а л і мбо м гви н т а супорт а ( ц і н у под і лк и л і мб а визнача ю т ь д і лення м крок у гви н т а н а числ о под і ло к л і мб а) .

П рямол і н і йн і ст ь оброблено ї поверхн і перев і ря ю т ь лекально ю л і н і йко ю , а розм і р и — ш та н ге нциркуле м з величино ю в і дл і к у за но­ н і усо м 0,05 аб о 0,1 мм .

П р и робот і н а стругально м у верстат і сл і д сувор о дотри м уватис я ви мо г безпеки : м а є бут и викл ю чен а мож лив і ст ь захопле нн я одяг у рухомим и частинами верстата , заготовко ю , р із цем ; затиск н і пристро ї верстат а м а ю т ь забезпечуват и над і йн е закріпле нн я заготовки ; пра­ ц ю ват и сл і д в окуляра х (дл я захист у оче й в і д попаданн я стру ж ки ) , а видалят и стру ж к у — ли ш е щ іт ко ю , гачко м аб о совко м ; н е можн а за м і р ю ват и детал і н а прац юю чом у верстат і ; н е можн а зали ш ат и працю ­ ю чи й верста т бе з на гляду ; робоч е м і сц е і проход и м а ю т ь бут и чистими , н е захара щ ен і м атер і ала ми , пристроями , готови м и вироба м и то щ о .

Д е ф екти . Н айчаст і ш им и де ф екта м и пр и обпил ю ванн і є такі :

нер і вност і поверхон ь (г орби ) і завал и краї в заготовк и я к результа т

невм і нн я користуватис я напилком;

в м ' ятин и аб о по ш код ж енн я поверхн і заготовк и у результат і не­ правильног о затискува нн я ї ї у ле щ атах ;

не точ н і ст ь розм і р і в обпиляно ї заготовк и внасл і до к неправильно ї розм іт ки , з ня тт я над т о великог о аб о м алог о ш ар у м еталу , а тако ж неправильност і ви м і р і в аб о не точ нос т і ви м і р ю вальног о і нс тру м ента ; задири , подряпин и н а поверхн і детал і , щ о виника ю т ь в результат і недбало ї робот и і застосува нн я неправильн о п і д і браног о на­

пилка .

Б езпек а прац і . П р и обпил ю вальни х робота х сл і д виконуват и так і ви мо г и безпеки :

пр и обпилкЬванні заготово к з гостри м и краям и н е можн а п і дгинат и пальц і л і во ї рук и п і д напило к пр и зворот ном у ход і ;

стру ж ку , щ о утвор ю єтьс я в процес і обпил ю вання , треб а з м іт ат и з верстат а волосяно ю щ іт ко ю ; категорично заборо нен о скидат и стру ж к у голи м и руками , здуват и ї ї аб о видалят и стиснутим пов іт рям ;

пр и робот і сл і д користуватис я ли ш е напилкам и з м і цн о насадже ­

ним и рукоятками ; заборо няє тьс я прац ю ват и напилкам и бе з рукоято к

аб о напилкам и з над тріс ну ти ми , розколотими рукоятками .

Р о з д і л X . СВЕРДЛІННЯ

§ 43 . ЗАГАЛЬН І ВІДОМОСТІ . СВЕРДЛ А

Загальн і в і до мо ст і . С в е р д л і н н я м на зиваєтьс я утворенн я з ня ття м стру ж к и отвор і в у суц і льно м у м атер і ал і з а допо мо го ю рі­ заль но г о і нс тру м ент а — свердла , яком у нада ю т ь обертальног о т а поступальног о рух у в і дносн о йог б ос і .

С вердл і нн я застосову ю ть :

Рис. 179. С вердла:

а, б — спіральні;в — з прямими канавками;г — перове; д — спеціальне;е — однокромочне з внутріш нім відведенням струж ки дл я глибокого свердл іння ;є — двокромочне дл я глибокого свердл іння ; ж — дл я кіль­ цевого свердл іння ;з — центровочне

щ о б зробит и нев і дпов і дальн і отвор и невисоко г о ступен я Т ОЧНОС Т Ій з начно ї ш орсткост і , наприкла д п і д кр і пильн і болти , заклепки , ш пильк и то щ о ;

зробит и отвор и п і д нар із анн я р із ьби , розв і рчуванн я т а зе нкеру ­ вання .

Р о з с в е р д л ю в а н н я м на зиваєтьс я збіль ш енн я розм і р у отвор у в суц і льно м у м атер і ал і , як е д і стал и лиття м , ш та мп ування м , кування м ч и і н ш им и способа ми .

С вердл і ння м т а розсвердл ю вання м можн а зробит и отвор и з точ н і ст ю д о 10-го, а в окреми х випадка х — д о 11-го квал іт ет у т а ш орстк і ст ю поверхн і і?2320 ... 80 . К ол и потр і бн а ви щ а як і ст ь поверхн і отвору , йог о ( п і сл я свердл і ння ) додатков о зе нкеру ю т ь і розверта ю ть .

Точ н і ст ь свердл і нн я в окреми х випадка х мож е бут и п і дви щ ен а завдяк и ретельному регул ю ванн ю верстата , правильн о загостре ном у свердл у аб о свердл і ння м чере з спец і альни й пристр і й — кондуктор .

С вердл а бува ю т ь р із ни х вид і в ( рис . 179, а—з). ї х виготовля ю т ь з ш видкор із альних , леговани х т а вуглецевих сталей , а тако ж осна­ щ у ю т ь пластинками з тверди х сплав і в .

Д л я свердл і нн я отвор і в найчасті ш е застосову ю т ь сп і ральн і свердла .

С п і р а л ь н е с в е р д л о ( рис . 179, а , б ) — двозуби й (дв олезо - вий ) р із альни й і нс тру м ент . В і н м а є дв і основн і частин и — робоч у т а хвостовик . Робоч а частин а свердла , в свою чергу , м а є цил і ндричн у ( кал і бру ю чу ) т а р із альн у частини . Н а цил і ндричн і й частині є дв і гви н тов і канавки , розм і щ ен і одн а прот и одної . ї х призначенн я — в і дводит и стру ж к у з отвору , щ о просвердл ю ється , п і д ча с робот и свердла . К анавк и н а свердла х м а ю т ь спец і альни й проф і ль , яки й

1)39

Різальна

Нанавна Різальна

Хвостовий Шийна частина Хвостовий Шийна

частина

[Робоча /частина По8ідецьІ Робоча частина

Напрямна стрічна 6

й

Нцт при вершині

Рис. 180. Спіральні свердла (а, б) та елементи свердла (в)

Пластмаси

116...118

130...140

130... 140

90.. . 100

110...120

80...90

90.. . 100

50 ...60

Н а рис . 181 показан о канавки , р із альн а кромк а т а кут и сп і ральног о свердла . П ередн я поверхн я зуб а ( клина ) свердл а утвор ю єтьс я спі­ рально ю канавко ю , зад н я — боково ю поверхне ю конуса . Геоме трич н і параметр и р із ально ї частин и свердл а показан о н а рис . 182 (д ив . пе­ рер і з N — УУ).

П е р е д н і м к у т о м у на зива ю т ь ку т м і ж поверхне ю р із анн я ( оброблено ю поверхне ю ) і дотично ю д о передньо ї поверхн і .

Н аявн і ст ь передньог о кут а полег ш у є вр із анн ю і нс тру м ента , стру ж к а кра щ е в і дд і ляєтьс я й мож лив е природн е сход ж ення . .

ш

Канадка

С трічка

Передня

поверхня .

Поперечна/'' кромка '

а

З і збіль ш ення м передньог о кут а пол і п ш у ю тьс я у мо в и робот и і нс тру м ента , п і дви щ уєтьс я йог о витривал і ст ь і з м ен ш уєтьс я зу­ силл я р із ання . Ра зо м з ти м по­

І*слабл ю єтьс я тіл о р із ально ї час­ ти н и і нс тру м ента , як е мож е лег­ к о викри ш уватися , ла м атися ; пог і р ш уєтьс я в і дведення тепло­ ти , щ о призводит ь д о ш видког о на гріва нн я і втрат и твердост і свердла . То м у дл я ко жн ог о

і нс тру м ент а прийнят о певн і зна­

Рис. 181. Канавки, різальні кромки та

кути спіральног о свердла

ченн я передньог о кута . П еред­ н ій ку т м а є м ен ш е з наченн я пр и

обробц і тверди х і м і цни х м атер і ал і в , а тако ж пр и м ен ш і й м і цност і і нс тру м ентально ї стал і . В дано м у випадк у дл я з ня тт я стру ж к и по­ тріб н і б і ль ш і зусилл я і р із альн а частин а і нс тру м ент а м а є бут и міц­ н і ш о ю . П р и обробц і м ' яких , в ' язки х м атер і ал і в передн і кут и берут ь б і ль ш ими .

З а д н і й к у т а — ц е ку т нахил у зад ньо ї поверхн і , утворено ї дотични м и д о зад ньо ї т а обробл ю вано ї поверхонь . Задн і й ку т слу жи т ь дл я з м ен ш енн я терт я зад ньо ї поверхн і о б оброблен у поверхн ю .

П р и над т о м али х кута х а п і дви щ уєтьс я тертя , збіль ш уєтьс я сил а р із ання , і нс тру м ен т сильн о на грівається , зад н я поверхн я ш видк о спрацьовується . П р и над т о велики х зад н і х кута х послабл ю єтьс я ін­ стру м ент , пог і р ш уєтьс я в і дведенн я теплоти .

Різальні промни

С пинна зуба Різальні промни

Кут нахилу поперечної

промни

Передня поверхня

Задній кут

Рис. 182. Геометричні параметри різальної частини спіральног о с-вердла

П ередн і т а зад н і кут и свердл а в р із ни х точка х р із ально ї кромк и м а ю т ь р із н е з начення : дл я точок , розм і щ ени х бли ж ч е д о зов н і ш ньо ї поверхн і свердла , передн і й ку т б і ль ш и й і , навпаки , як щ о н а перифер і ї свердл а (з овн і ш н і й д і а м етр ) в і н м а є найб і ль ш е з наченн я (25...30°) , т о в м і р у наближенн я д о вер ш ин и з м ен ш уєтьс я д о з начення , близьког о д о нуля .

Значенн я зад ньо г о кут а свердла , я к і переднього , з м і н ю єтьс я дл я р із ни х точо к р із ально ї кромки : дл я точок , розм і щ ени х бли ж ч е д о зов н і ш ньо ї поверхн і свердла , зад н і й ку т м ен ш ий , а дл я точок , роз­ м і щ ени х бли ж ч е д о центра , — б і ль ш ий .

К у т з а г о с т р е н н я ß утвор ю єтьс я перер із о м передньо ї т а зад ньо ї поверхонь . Значенн я кут а загостре нн я ß зале жи т ь в і д вибра ­ ни х з начен ь передньог о й зад ньо г о кут і в , оск і льк и а + ß + 7 ' =

= 90°.

Х в о с т о в и к и в сп і ральни х свердла х мож ут ь бут и кон і чним и т а цил і ндричними . К он і чн і хвостовик и м а ю т ь свердл а 0 6 ... 8 0 мм . Ц і хвостовик и утвор юю тьс я конусо м М орзе . С вердл а з цил і ндричним и хвостовика м и виготовля ю т ь д і а м етро м д о 2 0 м м (хв остови к є продов ­ ж ення м робочо ї частин и свердла) .

С вердл а з кон і чни м хвостовико м встановл юю т ь безпосереднь о * в отв і р ш пиндел я верстат а (а б о чере з перех і дн і втулки) . Вон и утри­

м у ю тьс я завдяк и терт ю м і ж хвостовико м і ст і нкам и кон і чног о отвор у ш пинделя . С вердл а з цил і ндрични м хвостовико м закріпл юю т ь у ш пиндел і верстат а з а допо мо го ю спец і альни х патрон і в . Н а к і нц і кон і чног о хвостовик а є лапк а (д ив . рис . 179, б ) , як а н е да є з мо г и сверд­ л у провертатис я у ш пиндел і т а слу жи т ь упоро м пр и видаленн і свердл а з г н із да . У сверде л з цил і ндрични м хвостовико м є поводо к (д ив . рис . 179, а) , яки й слу жи т ь дл я додатково ї передач і крутног о мом ент у свердл у в і д ш пинделя .

Ш и й к а свердла , щ о сполуча є робоч у частин у з хвостовико м , м а є м ен ш и й д і а м етр , н і ж д і а м ет р робочо ї частини ; вон а слу жи т ь дл я виход у абразивног о круг а у процес і ш л і ф ування , н а н ій позначен і м арк а свердл а т а м атер і ал . ,

С п і ральн і свердл а виготовля ю т ь з вуглецево ї і нс тру м ентально ї ( У1 0 А ) , легованої , хро мокр е мни сто ї (9 ХС ) т а ш видкор із ально ї ( Р6 М 5 ) сталей . Д л я виготовлення сверде л вс е ш ир ш е застосову ю т ь м еталоке ­ рам і чн і тверд і сплав и ВК6 , ВК 8 і ТІ5 К 6 , ал е найро зповс ю д ж ен і ш і сп і ральн і свердл а і з ш видкор із ально ї стал і .

С в е р д л а , о с н а щ е н і п л а с т и н к а м и з т в е р д и х с п л а в і в ( рис . 183, а , б ) , ш ирок о застосову ю тьс я пр и свердл і нн і й розсвердл ю ванн і чавуну , загартова но ї стал і , пластмас , скла , мар­ м ур у т а і н ш и х тверди х м атер і ал і в .

У пор і внянн і з і свердла ми , виготовлени м и з і нс тру м ентальни х вуглецеви х сталей , вон и м а ю т ь з начн о м ен ш у дов жин у робочо ї час­ ти ни , б і ль ш и й д і а м ет р серцевин и і м ен ш и й ку т нахил у гви н тово ї

1.43

б конус морзе

в

Ри с 183. С вердла, оснащені пластинками з твердог о сплаву , з гвинтовими (а ) , прями­ ми(б) канавками і каналами дл я охолод­ ної рідини(в)

канавки . Ц і свердл а м а ю т ь висок у ст і йк і ст ь і забезпе ­ чу ю т ь висок у продуктивн і ст ь прац і .

Іс ну є к і льк а типі в сверде л

0 5 ... 3 0 мм , осна щ ени х плас­ ти нкам и з . тверди х сплав і в тип у ВК . К орпу с ци х сверде л виготовля ю т ь з і стале й Р9 , 9 ХС , 40 Х , Р6 М 5 і 45 ХС .

С в е р д л а з г в и н ­ т о в и м и к а н а в к а м и забезпечу ю т ь з начн о кра щ и й вих і д стру ж к и з отвор і в ,

особлив о пр и свердл і нн і в ' язки х м етал і в . Ц е досягаєтьс я завдяк и то м у , щ о н а дов жин і 1,5...2,0 д і а м етр а свердл а канавк а пряма , а дал і , д о хвостово ї частин и свердл а — гви н това .

С в е р д л а з п р я м и м и к а н а в к а м и застосову ю т ь пр и свердл і нн і отвор і в у крихки х м еталах . Вон и прост і ш і у виготовленн і , ал е дл я свердл і нн я глибоки х отвор і в ц і свердл а застосовуват и н е мож­ на , б о затруд н ю єтьс я вих і д стру ж к и з отвору .

С в е р д л а з і с к і с н и м и к а н а в к а м и застосову ю т ь дл я свердл і нн я не глибоки х отвор і в , б о дов жин а канаво к у ни х ду ж е м ала , тобт о н е забезпечу є виход у стру ж ки .

С в е р д л а з о т в о р а м и д л я п і д в е д е н н я о х о л о д ­ н о ї р і д и н и д о р із альни х кромо к ( рис . 183 , в ) слу ж ат ь дл я сверд­ л і нн я глибоки х отвор і в у несприя тливи х у мо вах . Ц і свердл а м а ю т ь

п і дви щ ен у ст і йк і сть , б о охолодн а р і дина , щ о подаєтьс я п і д

тиско м 1...2 МП а ( 10 ... 2 0 кгс/см ) у прост і р м і ж зов н і ш ньо ю поверх ­

не ю свердл а і ст і нкам и отвору , забезпечу є охолод ж енн я р із альни х кромо к т а полег ш у є видаленн я стру ж ки .

С вердл о закріпл юю т ь у спец і ально м у патрон і , яки й забезпечу є п і дведенн я охолодно ї р і дин и д о отвор у у хвостов і й частин і свердла . Ц і свердл а особлив о е ф ективн і пр и робот і з ж аро м і цним и м атер іа ­ ла ми .

П р и свердл і нн і отвор і в свердла м и з наскр із ним и канавкам и ре­ жи м р із анн я п і дви щ у ю т ь у 2 ... З рази , а ст і йк і ст ь і нс тру м ент а — у 5 .. .

6 раз і в .

С вердл і нн я таки м способо м здійс н юю т ь н а спец і альни х верстата х у спец і альни х патрона х ( рис . 184).

Т в е р д о с п л а в н і м о н о л і т н і с в е р д л а призначен і дл я обробк и ж аро м і цни х сталей .

С вердл а з твердог о сплав у ВК1 5 М застосову ю т ь дл я робот и н а свердлильних , а з і сплав у ВК1 0 М — н а токар ни х м еталообробни х верстатах .

Шанг

верста/па

Рис. 184. С вердління з під­ веденням охолодно ї рідини до різальних кромок свердла

Ри с . 185. ЦентровочнІ свердла:

o «- бе з запобі ж ног о конуса ; б —

а -— двостороннє; б — одностороннє

П еров е свердл о м а є ф орм у лопатк и з хвостовико м . Й ог о р із альн а частин а трикут но ї ф орм и з кутам и пр и вер ш ин і 2ф = 118 ... 120° і зад­ н і м куто м а = 10 ...20 °.

П еров і свердл а под і ля ю т ь н а двосторонні ( рис . 186, а ) т а односто­ ронн і ( рис . 186, б ) ; по ш ирен і ш і двосторонн і . К у т загостре нн я одно­ сторонньог о перовог о свердл а дл я стал і берут ь у м е ж а х 75 ... 90 ° , а дл я кольорови х м етал і в — 45 ... 60 ° . К у т загостре нн я двосторонньог о перовог о свердл а дор і вн ю є 120 ... 135°.

П еров і свердл а н е допуска ю т ь високи х ш видкосте й р із анн я й неприда т н і дл я свердл і нн я велики х отвор і в , б о стру ж к а н е в і дводиться , а обертаєтьс я разо м з і свердло м і ш кряба є поверхн ю отвору . У процес і робот и свердл о тупиться , з но ш уєтьс я і в t paчa є р із альн і властиво­ ст і ; кр і м того , йог о в і дводит ь у б і к в і д осі отвору .

§ 44. ЗАГОСТРЕНН Я СПІРАЛЬНИХ СВЕРДЕ Л

П р и свердл і нн і свердло , щ о затупилося , ду ж е ш видк о нагрі ­ вається . П р и необережному поводженн і свердл о з і ш видкор із ально ї стал і Р6 М 5 мож е на грітис я нас тільки , щ о станетьс я в і дпус к стал і й свердл о буд е неприда т ни м дл я робот и ( перепа л свердла) . П р и сверд­ л і нн і нав іт ь н е ду ж е тверди х м атер і ал і в потр і бни й п і дви щ ени й осьо­ ви й тис к н а туп е свердло , щ о прац ю є , щ о б вон о вр із алос я у м етал . П р и свердл і нн і текстоліт у й гети накс у в і дбуваєтьс я надм і рн е на гріва нн я свердла , щ о мож е призвест и д о йог о перепалу .

Сталь Мильна емульс ія або суміш мінеральног о й жирних мастил

Чавун Мильна емульсія або обробка всуху

М ідь Мильна емульсія або суріпне масло

Алюміній Мильна емульсія або обробка всуху

Дю ралюміній ^Мильна емульс ія, гас з касторовим або суріпним мас­

Лом

Силумін Мильна емульсія або суміш спирту зі скипидаром Гума, ебоніт, фібра Обробка всуху

П очато к спрац ю ванн я свердл а можн а виявит и з а ду ж е скриплячи м звуко м . Д осв і дчени й роб іт ни к безпомилков о з а звуко м і нкол и вста­ новл ю є мом ент , кол и свердл о почина є затупл ю ватися . П р и робот і спрацьовани м свердло м те мп ератур а р із к о зроста є і свердл о щ е б і ль ш е спрацьовується , розбива ю ч и отв і р . Ви д и спрац ю ванн я сверде л пока ­ за н о н а рис . 187.

Я к правило , свердл а загостр юю т ь централ із ован о « у спец і альни х м айстерня х заточ ники , одна к і сл ю са р повине н добр е з на т и правил а

загостре нн я і пр и потреб і в м іт и за­ точит и (д овести) свердл о вручн у н а простому заточуваль ном у вер­ стат і .

Загостренн я викону ю т ь у захи­ сни х окуляра х (я к щ о н а верстат і нема є прозорог о екрана ) вручн у та­ ки м чином . Л і во ю руко ю три м а ю т ь свердл о з а робоч у частин у якомог а бли ж ч е д о р із ально ї частин и (ко­ нуса ) , а право ю охопл юю т ь хвосто­ вик , злегк а притиску ю ч и р із альн у кромк у свердл а д о боково ї поверх ­ н і ш л і ф увальног о круг а ( рис . 188, а , б). П от і м плавни м рухо м право ї руки , н е в і дводяч и свердл о в і д кру­

га , поверта ю т ь ЙОГОнавкол о СВОЄЇ Рис. 187. Види спрацювання свердла

осі і, витри м у ю ч и правильни й на ^

хи л і злегк а на тиску ю ч и н а свердло , загостр юю т ь зад н ю поверхн ю . Загостренн я проводят ь з охолод ж ення м , пер і одичн о за нур юю ч и кі­ нец ь і нс тру м ент а у водно-содовий розчин . Загострене свердл о доводят ь н а бруску . П р и цьом у сл і дку ю т ь з а ти м , щ о б р із альн і кромк и бул и прямол і н і йними , м ал и однаков у дов жин у і бул и загостре н і п і д одна­ ковим и кутами .

К у т загостре нн я суттєв о вплива є н а ре жи м р із ання , ст і йк і ст ь сверд­ л а і от ж е , н а продуктивн і сть .

С вердл а з р із альни м и кромкам и р із но ї дов жин и аб о з р із ним и кутами ї х нахил у свердлити м ут ь отвор и б і ль ш ог о д і а м етра , . то м у пр и загостре нн і сп і ральног о свердл а дл я свердл і нн я стал і сл і д робит и ку т пр и вер ш ин і , щ о дор і вн ю є 116 ... 118°.

П р и перезагостренні сп і ральни х свердел , особлив о як щ о ц е здійс­ н ю єтьс я вручну , збіль ш енн я д і а м етр а отвор у чере з не точ н і ст ь за­ гостре нн я мож е досягт и неприпус ти мо г о з начення . З ц і є ї причин и сп і ральн і свердл а загостр юю т ь вручн у ли ш е у ти х випадках , кол и ї х д і а м ет р н е переви щ у є 1 0 мм . С вердл а б і ль ш и х д і а м етр і в загостр ю ­ ю т ь ли ш е н а спец і альни х (зат очувальних ) верстатах .

Я к і ст ь загостре нн я сверде л перев і ря ю т ь спец і альни м и ш аблона м и з вир із а ми . Ш абло н з трьо м а вир із а м и ( рис . 189) да є з мо гу . перев і рит и дов жин у р із ально ї кромки , ку т загостре ння , а тако ж ку т нахил у поперечно ї кромки .

Н айдосконал і ш о ю конструкц і є ю дл я ви м і р ю ванн я еле м ент і в рі­ заль ни х і нс тру м ент і в є прилад , щ о складаєтьс я з дво х диск і в , як і оберта ю тьс я н а осі ( рис . 190 , а—в). Д остоїнств о прилад у — ц е уні­ версальн і сть , щ о да є з мо г у ви м і р ю ват и кут и загостре нн я й еле м ент и р із ни х р із альни х і нс тру м ент і в — свердел , зубил ,

Рис. 188. Загострювання різальних кромок свердла:

а — полож ення свердла в руках; б — відносно шлі­ фувальног о круга

Рис. 189. Ш аблон з трьо­ ма вирізами для перевір­ ки якості загострення свердла

крейцмейсел і в . Застосування йог о н е потребу є виготовлення велико ї к і лькост і спец і альни х ш аблон і в , прискор ю є проце с контрол ю .

Ф орм а загостре нн я вплива є н а ст і йк і ст ь сп і ральног о свердл а і ш видк і ст ь припустимог о дл я ньо г о р із ання . С вердл а з і звичай ни м загостре ння м м а ю т ь ря д недол і к і в : передн і й ку т — з м і нни й з а дов­ жин о ю р із ально ї кромк и (до тог о ж б і л я перемичк и в і н набува є від'єм ­ но г о з начення ) ; у ду ж е ва ж ки х у мо ва х прац ю є перех і дн а частин а свердл а (ві д конус а д о цил і ндра ) , б о в н ій д і ю т ь найб і ль ш і наван та ж ен ­ ня . П р и цьом у пог і р ш уєтьс я в і дведенн я теплоти .

Д л я пол і п ш енн я у мо в робот и сверде л застосову ю т ь спец і альн і вид и загостре нн я (та бл , 1).

а б

Ри с. 190. П еревірка приладом елементів різальног о інструмента:

а — кут а пр н вер ш ин і ; б — кут а загострення ; « — кут а нахил у поперечно ї кромк и

Види загострення сверде л

Д л я обробки стальног о литва з

a ß > 5 0 М Па

Ремичок — д п

Рис. 195. Ручна електрична свердлильна машина ва ж ког о типу;

а, б -•- відповідно вертикальне і горизонтальне свердл інн я

С вердлильні м а ш ин и бува ю т ь п р я м і ( з розта ш ування м ос і ш пиндел я сп і вв і сн о аб о паралельн о осі двигуна ) і к у т о в і ( а розм і щ ення м осі ш пиндел я п і д куто м д о ос і двигуна) . К утов і м а ш ин и ( рис . 196) застосову ю т ь дл я свердл і нн я отвор і в у ва ж кодоступни х м і сцях . З а напрямо м обертанн я м а ш ин и виготовля ю т ь з односторон­ н ім напрямо м обертанн я і реверсивн і .

Ручн і свердлильні електричні м а ш ин и не зале жн о в і д тип у т а потуж­ ності склада ю тьс я з трьо х основни х частин — - електродвигуна з ро­ бочо ю напру го ю 22 0 аб о 3 6 В , зубчасто ї передач і т а ш пинделя .

Б езпек а прац і . П р и робот і ручним и електрични м и м а ш инам и треб а виконуват и так і ви мо г и безпеки :

прац ю ват и ли ш е у гу мо ви х рукавиця х і кало ш ах ; кол и нема є кало ш , п і д но г и сл і д п і дкладат и гу мо ви й килимок ; корпу с ручни х свердлильни х м а ш и н м а є бут и зазе м лени м ( рис . 197);

пере д в мик ання м ручно ї свердлильно ї м а ш ин и сл і д спочатк у пере­ конатис я у справност і м ере ж і т а із оляц ії , а тако ж у то м у , ч и відпов і­ да є напру г а в м ере ж і напру зі , н а як у розрахована дан а м а ш ина ;

в мик ат и ручн у свердлильну м а ш ин у ли ш е пр и вийнято м у з про­ свердленог о отвор у свердл і , а вий м ат и свердл о з патрон а ли ш е п і сл я ви мик ання , свердлильно ї м а ш ини ;

пер і одичн о спостер іг ат и з а робото ю щ іт о к електродвигуна м а ш ини ; щ іт к и м а ю т ь бут и добр е при ш л і ф ован і ( пр и нормальн і й робот і не- і скрять) ;

пр и зупи нц і м а ш ини , появ і і скр і нн я аб о запах у н е розбират и м а ­ ш ин у н а м і сц і , а за м і ни т и ї ї придатно ю .

Ручн і свердлильн і пневматичн і м а ш ин и пор і внян о з електрични м и м а ю т ь невелик і розм і р и й м асу . П риво д ц і є ї м а ш ин и да є з мо г у плавн о регул ю ват и частот у обертанн я пр и на тиска нн і н а пускови й курок .

153-

Рис. 196. Ручна електрична кутова свердлильна машина

Рис. 197, Засоби і заходи електробезпеки, що засто­ совую ться п ід час роботи електричною свердлильною машиною

П р и перевантаженні м а ш ин а авто м атичн о зупи няє ться , чи м запобі - гаєтьс я поламк а свердла , а тако ж перегорянн я обмотки , щ о призво ­ дит ь д о виход у м а ш ин и з ладу .

Д л я свердл і нн я отвор і в у деталях , виготовлени х з ал юм і н і єви х і м агн і єви х сплав і в і м ' яки х сталей , застосову ю т ь свердлильні пнев­ м атичн і ручн і м а ш ин и з частото ю обертанн я ш пиндел я д о 350 0 об/хв , а дл я свердл і нн я отвор і в у деталя х з леговани х стале й — з частото ю обертанн я ш пиндел я д о 1000 об/хв .

Н а рис . 198 показан а р у ч н а с в е р д л и л ь н а п н е в м а ­

т и ч н а м а ш и н а Д - 2 м асо ю 1,8 кг , з частото ю обертанн я ш пинде ­

л я 250 0 об/хв пр и тиск у пов іт р я 5 кгс/см

і пневмодвигуно м роторног о

типу . Ро то р розм і щ ени й у статор і ексцентрично й утвор ю є пр и цьом у серповидн у камеру . С тис ну т е пов іт р я надходи т ь д о камер и м і ж рото­ ро м і статоро м і тис н е н а робоч і лопатки , приму ш у ю ч и рото р оберта­

тися .

З а допо мо го ю подовжени х ку­ тови х і кондукторни х насадок , закріпле ни х н а корпус і м а ш ини , можн а виконуват и "све рдл і нн я у ва ж кодоступни х м і сцях .

Р у ч н а с в е р д л и л ь н а п н е в м а т и ч н а м а ш и н а РС - 8 ( рис . 199) м а є насадку , роз­ м і щ ен у п і д куто м 20°. К орпу с З ц і є ї насадк и закріпл юю т ь н а м а ш ин і баранчико м 4. У труб і 2

Повітря 5 Рнасадк и розм і щ ен о ш арн і рни й

Рис. 199. Пневматична свердлильна машина РС-8 з кутовою насадкою

Рис. 200. Свердлильна установка

вал , яки й оберта є цангов у оправк у з і сверд­ ло м 1.

П ристро ї дл я кріплення й п і дв і ш уванн я механ із ованог о і нструмента .М о ж ливост і ви­ користанн я електрични х і пневматични х сверд­

лильни х м а ш и н з начн о роз ш ир юю тьс я з а у мо в и застосува нн я несклад­ ни х пристро їв .

С вердлильні м а ш ин и мож ут ь бут и використан і я к свердлильн і установк и ( рис . 200) . У цьом у випадк у свердлильну м а ш ин у 2 за­ кр і пл юю т ь н а стояк у 4 і з поворотни м столо м / , щ о перем і щ уєтьс я ввер х

Рис. 201. М еханізований інструмент, підвішений на пружині (а)

1 — противага; 2 — трос

і вниз , н а яком у закріпл юю т ь деталь . П одач а свердл а в і дбуваєтьс я ва ж еле м 3 .

П р и складальни х робота х дл я зруч нос т і й полег ш енн я користуван­ н я ручн і свердлильні електричні м а ш ин и закріпл юю т ь н а п і дв і ска х — легки х дво - аб о чотирикол і сни х в із ка х н а монор ейц і на д робочим, м і сце м .

Щ о б м а ш ин а н е зава ж ал а роб іт ников і , кол и не ю н е користу ю ться , м а ш ин у п і дв і ш у ю т ь н а робочому м і сц і н а сп і ральн і й пружин і ( рис . 201 , а) аб о н а трос і з противаго ю ( рис . 201 , б, в).

§ 46. СВЕРДЛИЛЬН І ВЕРСТАТ И

Загальн і в і до мо ст і . Н а свердлильни х верстата х можн а виконуват и так і роботи :

свердл і нн я наскр із ни х і глухи х отвор і в ( рис . 202 , а)

розсвердл ю ванн я отвор і в ( рис . 202, б ) ;

зе нкерування , щ о да є з мо г у д і стат и ви щ и й квал іт е т і м ен ш у шорст­ к і ст ь поверхн і отвор і в пор і внян о з і свердл і ння м ( рис . 202 , в);

розточування отвор і в здійс н ю єтьс я р із це м н а свердлильно м у верстат і ( рис . 202 , г)

зе нкуванн я виконуєтьс я дл я виготовлення в отвора х цил інд ­ ричних , кон і чни х заглибле н ь і ф асо к ( рис . 202 , д)

розвертання отвор і в , щ о застосовуєтьс я дл я потр і бно ї точ нос т і й ш орсткост і ( рис . 202 , е)

виглад ж уванн я (зді йсн ю єтьс я спец і альни м и роликовими оправ ­ ками ) аб о розвальц ю ванн я з м ето ю у щ і льненн я — зглад ж уванн я гребі нц і в н а поверхн і отвор у п і сл я розвертк и детале й з д ю рал юм і­ н ію , електрон у то щ о ( рис . 202 , є);

нар із уванн я внутр і ш ньо ї р із ьб и м іт чико м ( рис . 202 , ж)

е е ж з

Рис, 202, Роботи , які виконуються на свердлильних верстатах

15,6

Рис. 203. Настільний вер­ тикально-свердлильний вер­ стат 2М112:

/ — колона; 2 —• привід; З'— ме­ ханізм підйому шпиндельноїбаб- ки та шпинделя: 4 — кронштейн; 5 — стіл; 6 — рукоятка ручної по* дачі; 7— шпиндель; 8 — шпин­ дельна бабка

Рис. 204. Універсальний вертикально-свердлиль­ ний верстат 2Н 125Л

цекуванн я — п і др із уванн я торці в зов н і ш н і х і внутр і ш н і х при - дивк і в і боби ш о к ( рис . 202 , з) .

Ц им и вида м и роб і т н е вичерпу ю тьс я мож ливост і свердлильни х верстат і в , н а яки х викону ю тьс я й і н ш і операц ії .

С вердлильні верстат и под і ля ю т ь н а тр и груп и — ун і версальн і (загаль но г о призначення ) , спец і ал із ован і й спец і альн і .

У н іверсальні свердлильні верстати.Д о ун і версальни х належа т ь вертикально - і рад і ально-свердлильні верстати. Увертикально - свердлильни х верстата х ш пиндел ь розм і щ ени й вертикально . О дни м з р із новид і в вертикально-свердлильних верстат і в є нас тіль н і верти­ кально-свердлильні верстати.

Н а с т і л ь н и й в е р т и к а л ь н о - с в е р д л и л ь н и й в е р с т а т 2М 11 2 ( рис . 203) слу жи т ь дл я свердл і нн я отвор і в діам ет­ ро м н е б і ль ш я к 1 2 м м у невелики х деталях . Ручн а подач а ш пиндел я здійс н ю єтьс я обертання м рукоятк и 6 . Н а перемикач і є напис и «Ліво­ руч» , «0», « П раворуч» . Д л я здійс ненн я правог о ч и л і вог о обертанн я ва ж і л ь барабанног о перемикач а поверта ю т ь у в і дпов і дн е положення .

У н іверсальний вертикально-евердлильний верста т2 Н 125 Л ( рис . 204) розраховани й н а робот у у допо м і жни х т а основни х цеха х м а ш инобуд і вни х заводі в і слу жи т ь дл я свердл і ння , розсвердл ю вання , атако ж дл я нар із уванн я р із ь б ( з ручни м керування м реверсуванн я

ш пинделя ) . О сновни м и частинами цьог о верстат а є ф унда м ентн а плит а

1 і встановлена н а н ій колон а 10. Н а колон і з мон това н і ст і л 2 і ш пиндельн а бабк а 6У всередині яко ї розм і щ ен і ко­ робк а пода ч і коробк а ш видкостей. О бертанн я ш пиндел я З здійс н ю єтьс я в і д електродвигуна 7 , розм і щ еног о у верхн і й частині верстата .

Ручн е перем і щ енн я ш пиндел я здій­ сн ю єтьс я рукоятко ю 5 , а переклю чен­ ня ш видкосте й та з м і н а подач і — ру­ коятками 4 і 5. С ті л 2 п і дн і м аєтьс я й опускаєтьс я з а допо мо го ю рукоятк и 9 . Н айб і ль ш и й д і а м ет р свердл і нн я — 2 5 мм .

Р а д і а л ь н о - с в е р ' д л и л ь - Рис. 205. Радіально-свердлильнийн и й в е р с т а т 2 Н 5 5 ( рис . 205) верстат 2Н55. слу жи т ь дл я обробк и отвор і в голов­ ни м чино м у середн і х корпусни х де­

талях . Н а верстат і можн а виконуват и свердл і нн я у суц і льно м у м атер і ал і , розсвердл ю вання , розвертання і розточування отвор і в , нар із уванн я р із ьб и м іт чикам и т а ін ш і операц ії . Н а ф унда м ентн і й плит і 1 верстат а встановлена ту мб а 2 з нерухомо ю колоно ю З , н а як і й є гільз а 4 , щ о обертаєтьс я навкол о колон и н а 360°. Ц е да є з мо г у об­ роблят и отвор и н а будь-якому м ісц і детал і бе з ї ї перем і щ ення . Н а гільз і з мон това н а траверс а 6 % щ о м а є горизо н таль н і напрямн і , в яки х мож е перем і щ уватис я ш пиндельн а головк а 5 . В середин і ш пиндельно ї головк и розм і щ ен і коробк а ш видкостей , коробк а переда ч т а вузо л ш пиндел я 7 . Н а передн і й кри ш ц і розм і щ ен і орган и керування . Об­ робл ю ван і заготовк и встановл юю тьс я н а приставному стол і аб о без­ посереднь о н а верхн і й пло щ ин і ф унда м ентно ї плит и / .

Ш пиндел ь 7 з і свердлильно ю головко ю мож е перем і щ уватис я у горизо н таль ном у напрям і , а разо м з траверсо ю 6 і гільзо ю 4 обертатис я навкол о осі нерухомо ї колони . Ц і дв а рух и да ю т ь з мо г у встановл ю ват и і нс тру м ен т з а будь-якими координатами . Реверсуванн я ш пиндел я здійс н ю єтьс я ф рикц і йно ю м у ф то ю . В ертикальн е перем і щ енн я гільз и 4 п о колон і — м ехан і чн е з авто м атични м в і дтискування м н а початк у і затискува ння м наприк і нц і ходу .

С вердлильна головк а м а є м ехан із м авто м атичног о викл ю ченн я по­ дач і , щ о спрацьову є пр и досягненні потр і бно ї глиби н и свердл і ння . В ерста т обладнан о систе мо ю запобі жни х пристро їв , як і запобіга ю т ь йог о по ш код ж енн ю внасл і до к перевантаження .

Д огля д з а свердлильни м и верстата ми . С вердлильн і верстат и пра­ ц юю т ь тривали й ча с з потр і бно ю точ н і ст ю , продуктивн о і безв і д мо вн о

ли ш е у ти х випадках , як щ о з а ним и встановлено належни й до­ гляд .

П е р е д р о б о т о ю з м а щ у ю т ь ус і тертьов і частин и верстат а і за­ лива ю т ь м асл о у м аслянки .

П і д ч а с р о б о т и перев і ря ю т ь руко ю ступ і н ь на гріва нн я під­ ш ипник і в . Д л я уникненн я не щ асног о випадк у електродвигу н пере д перев і рко ю ви мик а ю т ь і перев і ря ю т ь пр и непрац юю ч і й пасов і й ч и зубчасті й передач і .

П і с л я з а в е р ш е н н я р о б о т и ст і л верстат а т а йог о паз и ретельн о очи щ а ю т ь в і д бруд у і стру ж ки , протира ю т ь і з м а щ у ю т ь то нки м ш аро м м асла .

§ 47 . ВСТАНОВЛЕНН Я ТА ЗАКРІПЛЕНН Я ДЕТАЛЕ Й ДЛ Я СВЕРДЛІНН Я

Д л я забезпече нн я точ нос т і пр и свердл і нн і всі детал і , з а винятко м над т о ва ж ких , м і цн о закріпл юю т ь н а стол і свердлильног о верстата . Д л я встановлення т а закріпле нн я деталей , обробл ю вани х н а стол і свердлильног о верстата , застосову ю т ь р із номан іт н і пристро ї , найпо­ ш ирен і ш і з яки х є прихват и з болтами , м а ш инн і ле щ ат а (гв интов і , ексцентриков і т а пневматичн і) , призми , опори , кутники , кондуктори , спец і альн і пристро ї то щ о .

К р і п и л ь н і п р и х в а т и застосову ю т ь чотирьо х вид і в — пальцьов і , вилкопрд і бн і , плитков і т а зіг ну т і ( рис . 206) . Д л я над і йног о кр і пленн я невелики х детале й досит ь одног о прихвата , а дл я кр і п ­ ленн я велики х детале й потр і бн і дв а аб о к і льк а прихват і в .

К р і пильн і болти . В стола х ус і х свердлильни х верстат і в є Т-по- д і бн і пази , в як і вставля ю т ь болт и дл я закріпле нн я пристро ї в ( ри с 207) .

Ри с. 206. Кріпильні при- Рис. 207. Кріпильні болти:

хват и 1 — Д еталь ; 2 —болт з квадратно ю голов­ ко ю ; З — ш пилька ; 4 — Т -под і бн а головк а ш пильки ; 5 — бол т з Т -п Р д і бн О ю головко ю ;

6 — вигля д зверх у « а бол т з Т -п О д і бно ю го­ ловко ю у Т -под і бн О м у паз у стол а

П р и р із номан іт ни х робота х застосову ю т ь болт и р із ни х вид і в . Д л я звичай но г о кр і пленн я застосову ю т ь болт и 2 з квадратно ю го­ ловко ю , як і вставля ю т ь з к і нц я Т-подіб но г о паза . Бол т и з Т-подіб- ною головко ю можн а вставит и у будь-як е м і сц е паза , а пот і м повернут и н а 90°. Ц е й ви д болт і в особлив о зруч ний , кол и треб а закріпит и внут­ р і ш н ю частин у детал і 1 У як у довелос я б п і дн і м ат и на д болтом. І нкол и переваг а надає тьс я Т-подіб н і й головц і 4 з нар із ани м отвором, бо , викрутив ш и ш пильк у 3 , можн а легк о пересунут и головк у 5 н а потр і бн е м і сце .

Н аб і р к і лько х таки х голово к і ш пильо к р із но ї дов жин и да є з мо г у обходитис я бе з набор у р із номан іт ни х вид і в болт і в р із ни х діамет­ р і в . І

К утник и застосову ю т ь дл я закріпле нн я заготовок , як і н е можн а встановит и дл я обробк и отвор і в н а стол і верстата , в ле щ ата х т а і н ш и х пристроях . К утник и бува ю т ь простими т а ун і версальни ми .

П р о с т і к у т н и к и ( рис . 208) м а ю т ь звичай н о дв і точ н о оброб­ лен і полиц і , одн а з яки х слу жи т ь дл я встановлення н а ст і л верстата , а і н ш а — дл я встановлення й закріпле нн я детал і .

У н і в е р с а л ь н і к у т н и к и використову ю т ь дл я встанов ­ ленн я р із номан іт ни х заготово к п і д р із ним и кутам и д о стол у верстата . О бидв і полиц і ун і версальног о кутник а сполучені м і ж собо ю ш арн і р ­ но ю в і сс ю і мож ут ь встановл ю ватис я п і д будь-яки м куто м одн а д о од­ но ї. Заготовк у прикр і пл юю т ь д о установочно ї поверхн і кутник а з а допо мо го ю притискни х планок , накладо к і болт і в , щ о вставля ю тьс я

у Т-подіб н і паз и отвор у ч и про­ р із и .

С тупі нчас т і опор и («пірамі­ ди») 2 ( рис . 209) р із номан іт ни х конструкц і й м а ю т ь р із н е числ о сх і дц і в . Упор и 1 П І Дзов н і ш н і к і нц і прихват і в мож ут ь виготов ­ лятис я з обр із к і в м етал у аб о твердо ї деревини . Я к щ о засто -

Рис.208 . П ростий кутник Ри с 209. С тупінчасті опори

Рис. 210. Встановлення й за­ кріплення валика на призмах за допомогою одног о упора

Рис. 211. Кріплення деталей при свердл інні:

а — з а допомогою лещат; б —• при­ тискачами

совуєтьс я дере в яни й упор , в і н повине н м ат и достатн і й поперечни й перер і з дл я забезпече нн я потр і бно ї ж орсткост і . Упо р ставлят ь так , щ о б тис к прихват а передававс я н а зріз , перпендикулярни й д о во­ локо н деревини .

П ризми.Н а рис . 21 0 показан о встановлення й закріпле нн я ва­ лик а н а призма х з а допо мо го ю одног о упора . Зале жн о в і д у мо в робот и можн а встановл ю ват и і нак ш е , ал е обробл ю ван у детал ь зав ж д и треб а закріпл ю ват и м і цно .

Н а рис . 211 . а , б показан о способ и кр і пленн я детале й пр и свердл ін ­ н і з а допо мо го ю ручни х ле щ а т т а притискач і в .

П рихват из болтами .У Т-подіб н і канавк и стол а 2 ( рис . 212 ) сверд ­ лильног о верстат а ч и плит и верстат а встановл юю т ь затиск н і болт и 1 зчотирикутно ю головко ю . Н а бол т надя га ю т ь притискн у планк у 6 , як а одн і є ю стороно ю ляга є н а кра й закріпл ю вано ї заготовк и 7 , а ін­ ш о ю — н а упо р 3 . Гайк а 5 , щ о впираєтьс я у ш айб у

4 , притиску є заготовк у з а допо мо го ю притискно ї планк и д о верхньо ї пло щ ин и стола . П рихват и бу­ ва ю т ь р із ни х ф ор м і розм і р і в .

М аш инн і ле щ ат анайчас ті ш е використову ю т ь дл я закріпле нн я невелики х деталей . Вон и бува ю т ь поворотними і неповорот ним и р із ни х типі в і роз­ м і р і в . Ро з м і р и ле щ а т визнача ю т ь ш ирино ю губо к і гра ничн о допусти мо ю в і дстанн ю м і ж ними .

М а ш и н н і п о в о р о т н і л е щ а т а

( рис . 213 , а ) прост і за конструкц і є ю і зруч н і в ро - Рис>2 і 2 . П рихват

бот і. Вон и склада ю тьс я зоснов и / , як а при - з болтами

6 4 -166 4

а

Рис. 213, Машинні поворотні(а) і неповоротні (б) лещата

гви нчує тьс я д о стол а верстат а болтами , нерухомо ї губк и 2 і рухомо ї губк и 4 , загартова ни х плано к З м і ж губка м и 2 і 4 ходовог о гви н т а 5 , напрямни х 6 , притискни х плано к 7 .

М а ш и н н і н е п о в о р о т н і л е щ а т а ( рис . 213 , б ) скла­ да ю тьс я з основ и 14, як а пригвинчуєтьс я д о стол а верстат а болтами 1 3 і виготовлена я к одн е ц і л е з нерухомо ю губко ю 12, рухомо ї губк и 10, притискни х плано к 11, гви н т а 9 т а упор а 15. Гвин т з а допо мо го ю рукоятк и 8 вгвинчуєтьс я ч и вигвинчуєтьс я з гайки , закріпле но ї аб о нар із ано ї в тіл і рухомо ї губки .

П ере д ти м я к встановит и детал ь у ле щ атах , ст і л верстат а ретельно протира ю ть . П от і м протира ю т ь і злегк а з м а щ у ю т ь м асло м поверхн ю основ и ле щ ат , щ о стикати м етьс я з верстато м . Л е щ ат а встановл юю т ь посере д стола , розводят ь губк и н а ш ирин у затискува но ї детал і , проти­ ра ю т ь їх , а тако ж дн о ле щ а т і притискн і планк и Д етал ь встановл ю ­ ю т ь н а п і дкладк и і пот і м притиску ю т ь ї ї д о нерухомо ї губки . П ланк и з а висото ю вибира ю т ь так , щ о б обробл ю ван а детал ь виступал а на д поверхне ю губо к н а 6 .. . 1 0 мм .

П і дкладк и п і д деталь , в як і й треб а свердлит и отв і р , повинн і м ат и паралельн і пло щ ини . І нкол и внасл і до к нахил у детал і свердл о буд е вес­ т и в б і к « ни зи ни » . Я к щ о п і дкладк а нер і вн а й хитається , виника є небе зпек а перекос у свердла , тобт о отв і р з м і ститьс я вб і к , перекоситься . М о ж лив а тако ж поламк а свердл а внасл і до к захват у ни м детал і аб о поламк и детал і , як щ о вон а то нк а (захва т ї ї свердло м пр и перекос і) .

П і сл я встановлення детал і в ле щ ата х ї ї легки м и удара м и мо лотко м осад ж у ю ть , перев і ря ю ть , наск і льк и щ і льн о вон а прилягл а д о п ідклад ­ ки , і щ е ра з затиску ю т ь гви н то м .

Д л я м ехан із ованог о затискува нн я детале й застосову ю т ь пнев­ м атичн і , гідравліч н і , пневмог і дравл і чн і т а електро м ехан і чн і приводи . Ш ирок о застосову ю т ь ун і версальні стол и з приставними гідравліч­ ним и затискача ми . О ди н з таки х пристро ї в показан о н а рис . 214 , а .

Викори станн я за м і ст ь м а ш инни х ле щ а т електро м агн іт ни х пли т ( рис . 214 , б) з начн о прискор ю є закріпле нн я деталей, а от ж е , п і дви щ у є

продуктивн і ст ь прац і . Е лектро м агн іт н і плит и забезпечу ю т ь притягу ­

ванн я 60 0 к П а ( 5 кгс/см ), випря м лен у напру г у жи влення — 3 6 В .

К ондуктори . П р и велики х парт і я х однакови х детале й і необхі дност і високо ї точ нос т і отвор у свердл і нн я здійс н юю т ь бе з розм і чанн я у кон­ дукторах .

С пос і б свердл і нн я отвор і в з а кондукторо м з начн о точ н і ш и й і про­ дуктивн і ш ий , н і ж пр и розм іт ц і , б о н е м а є процес і в розм іт к и й виві­ ренн я пр и встановленні й закріпле нн і детал і . К ондуктор и зале жн о в і д ф орм и детале й бува ю т ь закрити м и ( коробчастими ) , • накладними т а і н .

К о р о б ч а с т и й к о н д у к т о р показан о н а рис . 215 . Об­ робл ю ван у детал ь заклада ю т ь у ретельно . вичи щ ени й всередині кон­ дуктор , закрива ю т ь кри ш ко ю 4 і затиску ю т ь гви н та м и / . С вердл о 2 входит ь у напрямн і втулк и З і свердлит ь отв і р у детал і 5 .

Н а рис . 21 6 показан о конструкц і ю н а к л а д н о г о к о н д у к ­ т о р а . О бробл ю ван у детал ь 5 встановл юю т ь н а основ і 6 кондуктора . К ри ш к у 1 кондуктор а наклада ю т ь н а детал ь і притиску ю т ь д о не ї гвин­ та м и 3 . П от і м у кондукторн у втулк у 2 вводят ь свердл о 4 і свердлят ь отв і р .

У н іверсально-складальні пристрої .І нженерами -ко нс труктора м и К узнецови м т а П ономарьови м розроблен о ун і версально-складальні пристро ї ( УС П ) , як і використову ю т ь дл я виконанн я різноманітних

6*¡63

Рис. 215. Коробчастий кондук­ тор

Рис. 216. Накладний кондуктор

сл ю сарни х роб іт. С ут ь систе м и ун і версально-складальних пристро ї в поляга є в то м у , щ о з окреми х нормал із овани х еле м ент і в склада ю т ь необх і дни й пристр і й , наприкла д затиск ни й дл я кр і пленн я детале й При свердл і нн і , обпил ю ванн і то щ о . П і сл я виконанн я тіє ї ч и і н ш о ї операц і ї пристр і й розбира ю т ь н а основні еле м ент и і в нов ій компоновц і зо н и мож ут ь бут и використани м и дл я складанн я і н ш ог о пристро ю , ц і лко м в і д м і нно г о в і д попереднього .

С истема УС П гру н туєтьс я н а повн і й взає мо за м і ннос т і еле м ент і в ци х пристро їв . П ростот а конструкц і ї складови х еле м ент і в забезпе­ чу є висок у продуктивн і ст ь прац і .

Д о комплект у УС П входят ь так і в і с і м гру п нормал із овани х еле­ м ент і в :

базов і плит и ( рис . 217 , а ) розм і ро м 120 X 180 і 37 0 x72 0 мм , н а робо­ чій поверхн і яки х є прямокутн і канавки , Т-подіб н і пази , а тако ж кругл і плит и 0 32 0 і 44 0 мм , як і н а робоч і й поверхн і м а ю т ь рад і альн і т а Т-подіб н і пази ;

установочні детал і — ш понки , пальц і , диск и то щ о , яким и ф іксу­ ю тьс я нормал із ован і еле м ент и пр и з ' єднанн і ;

втулк и т а кр і пильн і детал і — болти , гайки , гви н ти , ш айби , ш пиль ­ к и то щ о — дл я з ' єднанн я детале й ( рис . 217 , б ) ;

опорн і детал і — п і дкладки , кутник и з р із номан іт ним и пазами , як і слу ж ат ь дл я встановлення й з ' єднанн я тех ноло гіч ни х баз ;

напрямн і детал і ( рис . 217 , в), як і слу ж ат ь дл я спря м уванн я інстру­ м ента , кондукторн і втулк и то щ о ;

притискн і детал і , щ о м а ю т ь найр із номан іт н і ш і конструктивні фор­ м и ( прихвати ) ;

нормал із ован і детал і ;

нормал із ован і складальн і одиниц і (вузл и ) .

Н аявн і ст ь заз начени х детале й да є з мо г у скласт и д о 150 р із номан іт ­ ни х пристро їв . УС П у складен фм у вигляд і показан о н а рис . 217 , г. Й ог о осново ю є плит а / ; н а н ій кр і плят ь дв і опор и 2 , н а яки х встанов -

Рис. 217. У ніверсально-складальний пристрій :

а — базов і плити; б ~ втулки й кріпильні деталі; в — напрямн і деталі; # — складений пристрій

л юю т ь напрямн і планк и 3 дл я плано к 4 і 5 , щ о несу т ь кондукторн і втулк и 7 . О пор и 2 , планк и 3 і кондукторні планк и 4 та 5 притиску ю т ь до основ и / гайка м и 6. У планк и 4 і 5 вставля ю т ь кондукторн і втулк и потр і бног о розм і ру .

Д о боково ї поверхн і 2 болтами 5 і гайка м и 1 0 приєдну ю т ь планк у 9 . У центральни й отв і р останньо ї входит ь втулк а 11, зов н і ш н я цилінд ­ ричн а поверхн я яко ї використовуєтьс я дл я центруванн я обробл ю ва ­ но ї заготовки, як у надя га ю т ь н а поверхн ю свої м посадочни м отвором. В тулк у закріпл юю т ь у робочому положенн і гайко ю 12.

Викори станн я УС П да є з начн у еконо м і ю час у й м атер і альни х засобів .

С вердл і нн я з а кондукторо м ( рис . 218) . П і сл я попередньог о очи щ енн я стол а вер­ стат а й кондуктор а в і д бруд у й стру ж к и свердл о потр і бног о розм і р у вставля ю т ь у ш пиндел ь верстата . К ондукто р вста­ новл юю т ь н а ст і л так , щ о б йог о опорн а основ а щ і льн о прилягал а д о поверхні стола .

Л і во ю руко ю утри м у ю т ь кондукто р / , а право ю плавн о п і дводят ь свердл о кр із ь напрямн у втулк у д о детал і 2 так , щ о б вон о точ н о входил о у втулку . Н е сл і д сильн о

на тискат и н а свердл о рукоятко ю керува в Рис, 2 18 . Свердлінняз а кон-

н я дл я запобіга нн я йог о поламки . дуктором

(165

5 4

Ри с . 219 . С вердління за ш аблоном:

1 — свердло; 2 — шаблон; 3 — струбцина;

4 —• заготовка; б — призма

П р и свердл і нн і глибоког о от­ вор у пер і одичн о виводят ь свердл о з отвор у й видаля ю т ь стру ж к у з канаво к свердла .

С вердл і нн я з а ш аблоно м ( рис . 219) застосову ю ть , як щ о треба просвердлит и к і льк а отвор і в у не­ велик і й парт і ї деталей . Ш абло н — ц е звичай н о стальн а пластина , в як і й є отвори , щ о в і дпов і да ю т ь ф орм і детал і .

П р и свердл і нн і плоских , то нки х детале й однаково ї ф орм и ї х скла­ да ю т ь у пачку , наклада ю т ь ш абло н і щ і льн о стягу ю т ь струбцина ми .

П і сл я п і дготовк и ( протиранн я стол а верстата , ш аблона , детал і ) ш абло н наклада ю т ь н а детал ь і м і цн о закріпл юю т ь струбцина ми .

Щ о б уникнут и по ш код ж енн я стола , детал ь з ш аблоно м встановл юю т ь н а призму . С вердл і нн я здійс н юю т ь невелико ю і плавно ю подаче ю ; пр и виход і свердл а з отвор у послабл юю т ь на тискува нн я й з м ен ш у ю т ь подачу . Ц е особлив о ва ж лив о пр и проходженн і свердло м ко жн ог о листа , кол и виника ю т ь додатков і зусилля , щ о мож ут ь призвест и д о поламк и свердла .

§ 48. КРІПЛЕННЯ СВЕРДЕ Л

К р і пленн я свердел , розверток , зе нкер і в і зе нк і во к н а сверд­ лильни х верстата х зале жн о в і д ф орм и хвостовик а здійс н юю т ь трьо м а способа м и — безпосереднь о в кон і чном у отвор і ш пинделя , у перехід­ ни х кон і чни х втулка х і в свердлильно м у патрон і .

К р іпленн я свердл а безпосереднь о у кон і чном у отвор і ш пинделя( ри с 220 , а) . К он і чн і хвостовик и свердел , розверток , зе нкер і в то щ о , а тако ж кон і чн і отвор и у ш пинделя х свердлильни х т а і н ш и х верстат і в виготовля ю т ь з а систе мо ю М орзе . К онус и М орз е м а ю т ь номер и 0 , 1 , 2, 4, 5 і 6; ко жн ом у номер у в і дпов і да ю т ь певн і розм і р и конуса . У ко­ н ічному отвор і ш пиндел я кон і чни й хвостови к утри м уєтьс я сило ю тертя , щ о виника є м і ж кон і чним и поверхнями . Л апк а хвостовик а входит ь у па з ш пиндел я й запобіга є провертан ш р хвостовика .

К р іпленн я свердла у перехідн ій конічній втулціздійс н юю т ь тоді , кол и кону с хвостовик а і нс тру м ент а м ен ш и й з а розм і р конус а отвор у ш пинделя . П ерех і дн і кон і чн і втулк и ( рис . 220 , б ) бува ю т ь коротким и йдовги ми . Н омер и перех і дни х втуло к вибира ю т ь з а розм і рам и конус і в р із альни х і нс тру м ент і в . Н а рис . 220 , в показан о закріпле нн я інстру­ м ент а з а допо мо го ю перех і дно ї втулки . В тулк и з і свердло м вставля ю т ь в отв і р ш пиндел я верстата .

Рис. 220 . Кріплення інструмента безпосередньо у шпинделі верстата (я ) , перехідні конічні втулки(б) і кріплення за їх допомогою (<?>, перехідна втулка з пруж инного дроту(г)

Рац і онал із атор и О рло в т а К озловськи й запропо нувал и й виготови­ л и перех і дн і втулк и з пружинног о дрот у 0 2 ,5 м м ( рис . 220 , г) . Д р і т навива ю т ь н а спец і альн у оправку , пот ім зов н і ш н ю поверхн ю ш л і ф у ю т ь н а кругло ш л і ф увально м у верстат і . З верхньо ї сторон и у втулк у встав­ ля ю т ь пробку , щ о слу жи т ь дл я вибиванн я і нс тру м ента . П ру жинн а втулк а лег ш а й де ш ев ш а у виготовленн і , н і ж стандартні втулки . Вон а н е провертається , щ о запобіга є задира м . В тулк у застосову ю т ь н а сверд­ лильни х і токар ни х верстатах .

Ви даленн я і нс тру м ент а з кон і чног о отвор у ш пиндел я верстат а здійс­ н ю єтьс я з а допо мо го ю клин а ( рис . 221 , а ) кр із ь прор із .

Н а рис . 221 , б показан о б е з п е ч н и й к л и н з пружино ю , яки й використову ю т ь бе з мо лотка .

П р и с т р і й д л я в и д а л е н н я с в е р д е л а б о п е р е ­ х і д н и х в т у л о к і з ш пиндел я свердлильног о верстат а складаєть ­ с я з м асивно ї пустот і ло ї рукоятк и і рухомог о бойк а з клином , яки й з находи тьс я в н і й . С а м кли н п і дпру жин ен о пружино ю . Д л я видаленн я свердл а аб о перех і дно ї втулк и з і ш пиндел я кли н пристро ю вставля ю т ь у па з ш пинделя , а рукоятк у р із к о перем і щ у ю ть . П р и цьом у пружин а стискуєтьс я й д і нц е рукоятк и б ' є п о бойк у клина . Зусилля , потр і бн е дл я стискуванн я пружини , не з начне , б о розраховане ли ш е н а перемі­ щ енн я рукоятк и у висх і дн е положення .

К р і пленн я свердл а в патрон і . С вердл а з цил і ндрични м хвостовико м закріпл юю т ь тако ж у свердлильни х патронах , основн і тип и яки х наведено нижче .

а

Рис. 221 . Видалення інструмента зі шпинделя клином (а) і безпечним кли­ ном (б)

зміщеного заглиб-

лення 5

Зміщений в бік отбір

Ри с. 228 . Сверд­ л інн я за розміт­ кою :

а — розмітка отвору? б — виправлення »мі« їде ног о отвору

Рис. 229 . С вердління глух и х отворів, на визначену гли­ бину за втулочним упором (а) та вимірювальною лі­ нійкою (б)

- _ , а, б — ручні циліндрична й конічна; е —

л>#_ а — свердло-розвертка; б — зенкер -

РИС . 247 . ЛИТН а оправка розвертка; в -— свердло-зенк івка

Щ о б виготовит и отв і р високо ї точ нос ті , застосову ю т ь п л а в а ­ ю ч і р о з в е р т к и — пластини , встановлені у точ н о оброблен і паз и цил і ндрично ї оправки . Зовн і ш н і ребр а пластин и загостре н і та к са мо , я к і зуб и розвертки . Д л я забезпече нн я регул ю ванн я пластин и роблят ь складани ми . П р и робот і плава ю чим и розвертками н е потр і бн а точ н а сп і вв і сн і ст ь обробл ю ваног о отвор у т а ш пиндел я верстат а і кр і м того , точ ни й отв і р м ати м е м о нав іт ь пр и битт і ш пинделя , б о пласти­ н а свої м и стр і чкам и центруєтьс я п о ст і нка х отвору , перем і щ у ю чис ь у паз у оправк и в поперечному напрям і . Застосування рац і онально ї конструкц і ї розверто к н е ли ш е забезпечу є висок у як і ст ь роботи , а й з начн о п і дви щ у є продуктивн і ст ь прац і .

Н а деяки х м а ш инобуд і вни х завода х пр и розвертанні кон і чни х отвор і в н а конусн у частин у розвертк и встановл юю т ь обме ж увальн е стопорн е к і льце , щ о викл ю ча є витрат у час у н а ви м і р ю вання .

Д л я з м ен ш енн я наван та ж енн я н а розвертк у в процес і робот и збіль ш у ю т ь дов жин у ї ї забір но ї частини у 2 рази . Ц е да є з мо г у від­ мо витис я в і д друго ї розвертк и й п і дви щ ит и продуктивн і ст ь і точ н і ст ь обробки .

Ш ирок о застосову ю т ь к о м б і н о в а н и й і н с т р у м е н т ( ри с 248 , а — в ) , щ о да є з мо г у об ' єднат и дв і операц і ї й Д істат и отв і р зада ни х ф орми , квал іт ет у й ш орсткост і .

1.90

§ 55. ПРИЙОМИ РОЗВЕРТАНН Я

Ро зверта нн ю зав ж д и переду є свердл і нн я аб о зе нкеруванн я от­ вор і в . Ро з м і р свердл а аб о зе нкера , яким и отв і р обробл ю вавс я пере д розвертанням, добира ю т ь з таки м розрахунком, щ о б н а чорнов е роз­ верта й н я зали ш авс я припус к 0 , 26 ... 0 , 5 мм , а н а чистов е — 0 , 05 .. . 0 ,01 5 мм . Глибин а р із анн я визначаєтьс я тов щ ино ю зрізува но г о ш ару , щ о становит ь половин у припуск а н а д і а м етр . Е ле м ент и р із анн я пр и розвертанні показан о н а рис . 249 .

П одач а й ш видк і ст ь р із анн я пр и розвертанні суттєв о вплива ю т ь н а ш орстк і ст ь поверхн і отвору . Ч и м ви щ і ви мо г и д о якост і поверхн і , ти м м ен ш і м а ю т ь бут и ш видкост і р із анн я й подач і . П р и цьом у сл і д м ат и н а уваз і , щ о дл я отвор і в д і а м етро м н е б і ль ш я к 2 5 м м п і д чорнов е розвертанн я зали ш а ю т ь припус к 0 , 01 ... 0 , 1 5 мм , п і д чистов е — 0 , 05 .. . 0 ,0 2 мм . О твор и д і а м етро м м ен ш я к 2 5 м м сл і д оброблят и спочатк у чорново ю розвертко ю , пот і м чистово ю . О твор и д і а м етро м пона д 2 5 м м обробля ю т ь спочатк у зе нкером , а пот і м — чорново ю й чистово ю роз - вертка ми .

Д л я розвертанн я детал ь над і йн о закріпл юю т ь у ле щ ата х (вел ик і детал і н е закріпл юю ть) . Значни й впли в н а ш орстк і ст ь і точ н і ст ь роз­ вертанн я м а ю т ь з м а щ уванн я й охолод ж ення . П р и ї х в і дсутност і от­ в і р розбиваєтьс я (ві н виходит ь нер і вни м , ш орстким) і , кр і м того , ви­ ника є небе зпек а за щ е м ленн я й поламк и розвертки . То м у пр и розвертан­ н і застосову ю т ь м астильно-охолодні р і дин и ( М ОР ) .

Ручн е розвертання . П очина ю ч и розвертання , насампере д сл і д : вибрат и в і дпов і дн у розвертку , пот і м переконатися , щ о н а р із альни х кромка х нема є викри ш ени х зубі в аб о забої н ;

перев і рит и розм і р зали ш еног о н а розвертанн я припуску , яки й н е м а є бут и б і ль ш и м встановленого , б о і нак ш е розвертк а затупитьс я й мож ут ь викри ш итис я зуби ;

Р038ЄРНЦ№ ПОберхНЯ

"розвертається Д і х.

Рис. 249 . Елементи різання при роз­ вертанні

3.. Види де ф ект і в пр и розвертанн і

Ви д , де ф ект у Причина виникиен н я С пос і б усуненн я

Не витримано розмір

Нечиста поверхня отво­ ру

Неправильно, вибрано діа­ метр розвертки

Биття розвертки

Неправильно загострена розвертка

Неправильно закріплена розвертка

Обертання розвертки в різні боки

Затуплена розвертка Великий припуск

Неправильно вибрана охо­ лодна рідина або її надто мало

П лавно, рівномірно обер­

тати розвертку Зменшити припуск Замінити розвертку

Правильно закріпити роз­ вертку

Обертати розвертку лише праворуч

Загострити розвертку Зменшити припуск

Ш7

Рис. 259 . Види різьб зале ж н о в ід числа за­ ход і в :

а — тризахідна; б — вось» мизахідна

Рис. 260 . Р із ьб и метрична (а), дюймова (б), трубна (в)

а — суцільна; б — розрізна; / — різьба; 2 — забірна частина

Ри с . 270 . Р ізьбонакатні плашки:

а — ткн у М ПН ; б — тип у НПН ;в — дл я накатування , р із ьб и н а тонкост і н ­ ни й труба х

Д і а м етр и суц і льни х кругли х пла ш о к передбачено стандарто м : дл я

ї

основно ї м етрично ї р із ьб и — в і д 1 д о 7 6 мм , дл я д ю ймово ї — в і д 74д о 2", дл я труб но ї — в і д */8 д о 1 1 /2".

К ругл і пла ш к и пр и нар із уванн і р із ьб и вручн у закріпл юю т ь у спе­ ц і ально м у воротку .

Р о з р і з н і п л а ш к и ( рис . 269 , б ) н а в і д м і н у в і д суц і льни х м а ю т ь прор і з (0,5.. . 1,5 мм ), щ о да є з мо г у регул ю ват и д і а м ет р р із ьб и в м е ж а х 0 , 1 — 0 , 2 5 мм . Вн асл і до к з ниженн я ж орсткост і нар із уван а цим и пла ш кам и р із ьб а м а є недос тат нь о точ ни й проф і ль .

Р і з ь б о н а к а т н і п л а ш к и ( рис . 270 , а—в), застосовува н і дл я нака тува нн я точ ни х проф і л і в р із ьби , м а ю т ь корпус , н а яком у вста­ новл юю т ь нака т н і ролик и з р із ьбо ю . Ролик и можн а регул ю ват и з а роз­ м і ро м нар із увано ї р із ьби . П ла ш к и оберта ю т ь дво м а рукоятками , щ о вкручу ю тьс я в корпус .

З а допо мо го ю р із ьбонакатни х пла ш о к нар із а ю т ь р із ьб у 0 4 .. . 3 3 м м і кроко м 0 , 7 ... 2 м м з а 6 ...8-м квал іт ета ми . Н акатуванн я ви­ кону ю т ь н а верстатах , а тако ж вручну . Р із ьб а виходит ь м і цн і ш о ю , оск і льк и волокн а м етал у у гви н та х н е перер із у ю ться . К р і м того , завдяк и тиск у пла ш о к волокн а з м і цн юю ться . О ск і льк и р із ьб а ли ш е видавл ю ється , поверхн я виходит ь чист і ш о ю . Н акатуванн я р із ьб и здійс н ю єтьс я та к са мо , я к і нар із уванн я клупам и (д ив . дал і) .

Н а рис . 270» б показан о р із ьбонакатн у пла ш к у тип у НПН , як а застосовуєтьс я дл я нака тува нн я р із ь б М 6 т а М 1 2 н а свердлильни х і токар ни х верстатах .

П ла ш ка , зобра ж ен а н а рис . 270 , в , слу жи т ь дл я нака тува нн я р із ь б н а то нкос ті нни х труба х н а свердлильни х і токар ни х верстатах , а та­ ко ж вручну .

Р о з с у в н і ( п р и з м а т и ч н і ) п л а ш к и н а в і д м і н у в і д кругли х склада ю тьс я здво х половинок , як і на зива ю тьс я п і впла ш кам и ( рис . 271 , а) . Н а ко жн і й з ни х заз начен о розм і р зов н і ш ньо ї р із ьб и і цифр а 1 ч и 2 дл я правильног о закріпле нн я у пристро ї ( клуп і) . Н а зов н і ш н і й сторон і п і впла ш о к є кутов і канавк и ( пази ) , яким и ї хвста­ новл юю т ь у виступ и клупа .

Д л я р і вно м і рног о розпод і л у тиск у гви н т а н а п і впла щ к и дл я уник­ ненн я перекос у м і ж п і впла ш кам и й гви н то м розм і щ у ю т ь сухар .

Рис. 271. Ро зсувні (призматичні) плашки:

а—загальний вигляд; б—закріплення в клупі; в — нарізування різьби

Ро зсув н і ( призматичн і ) пла ш к и виготовля ю т ь комплектами з 4 .. .

5 па р у ко жн ому ; ко жн у пар у у раз і потреб и вставля ю т ь у клуп . Ро зсув н і пла ш к и виготовля ю т ь дл я м етрично ї р із ьб и д і а м етро м в і д

М б д о М 52 , дл я д ю ймово ї — в і д

х/4 д о 2 " і дл я труб но ї — в і д

1/8 д о

І // . Ро зсув н у пла ш к у закріпл юю т ь у к л у п і ( рис . 271 , б ) , яки й

складаєтьс я із ск і сно ї рамк и / з дво м а рукоятками 2 і затиск но г о гвин­ т а 5 . П і впла ш к и 3 вставля ю т ь у виступ и рамки , вводят ь суха р 4 і закріпл юю т ь гви н то м 5 . К лупи , в яки х встановл юю т ь призматичн і пла ш ки , виготовля ю т ь ш ест и розм і р і в — в і д № 1 д о № 6 . Робо т а клу - по м показан а н а рис . 271 , в .

а — будова ; б — прийом нарізування різьби

часи о збли ж уватис я д о центр а аб о розходитис я в і д ньо г о пр и поворот і план ш айб и 4 . Завдяк и цьом у одни м і ти м са ми м клупо м можн а нарі­ зуват и труб и р із ни х д і а м етр і в .

П ла ш к и З зале жн о в і д д і а м етр а труб и встановл юю т ь обертання м черв ' як а 5 , яки й з находи тьс я в зачепле нн і з зубчастим секторо м 7 , а п і сл я встановлення потр і бног о розм і р у стопорят ь на тискува ння м ва ж ел я 6 . Точ н е встановлення р із ьбови х пла ш о к н а потр і бни й д і а м ет р здійс н юю т ь з а под і лка м и ( нон іусо м ) н а корпус і клупа .

К р і м чотирьо х р із ьбови х пла ш о к 3 у корпус і 2 клуп а встановлено напрямн і пла ш к и 8 (гладе ньк і , бе з р із ьби) , як і забезпечу ю т ь ст і йк е положенн я клуп а н а труб і пр и нар із уванн і р із ьби .

Д о клуп а дода ю т ь к і льк а комплект і в пла ш о к (г реб і нок ) , щ о да є

х

з мо г у нар із уват и труб н і р із ьб и д і а м етро м в і д

/2 д о З " .

Н ар із уванн я труб но ї р із ьб и клупо м сл і д здійс н ю ват и у тако м у порядку :

оглянут и пла ш ки : стру ж ков і канавк и м а ю т ь бут и чистими , бе з задиро к т а і н ш и х де ф ект і в , а р із альн і кромк и — гостри ми , бе з зади­ рок , завалі в і викри ш ени х м і сц ь т а зла м і в ;

к і нец ь нар із увано ї труб и 1 0 закріпит и в труб ном у притискач і

11 ( рис . 273 , б);

частин у труби , н а як і й нар із увати м етьс я р із ьба , з м астит и м асло м ( ол і ф о ю ) ;

встановит и клу п н а труб у і зблизит и пла ш к и з зусилля м , розрахо­ вани м так , щ о б р із ьб а бул а нар із ан а з а к і льк а робочи х ход і в (дл я діа­ м етр і в д о 1 " достатнь о дв а ходи , а дл я д і а м етр і в б і ль ш е Г — три) ; обертат и клу п навкол о труб и в чотир и прийоми , тобт о з а ко ж е н

П рийо м повернут и йог о приблизн о н а 90°;

н е з н і м а ю ч и клуп а з труби , рукоятко ю 9 план ш айб и 4 розсунут и пла ш к и 3 (тоді клу п з н і м аєтьс я з труб и в і льно) ;

перев і рит и як і ст ь нар із ано ї р із ьби ;

клу п з пла ш кам и протерти , з м астит и м і неральни м м асло м .

§ 63 . МЕХАНІЗАЦІЯ НАРІЗУВАННЯ РІЗЬБИ

Н ар із уванн я р із ьб и вручн у — м алопродуктивна й трудо м і стк а операц і я , то м у пр и мож ливост і прагнут ь застосуват и засоб и меха­ н із ац ії .

Д л я м ехан із ац і ї процес у нар із уванн я р із ьб и у великогабаритни х деталях , а тако ж пр и мон та ж і (с кладанн і ) вироб і в застосову ю т ь так і спец і альн і ручн і м ехан із ован і і нс тру м енти , я к р із ьбонар із увач і з електрични м аб о пневматични м приводом, а тако ж електро - і пневмо - свердлилки , осна щ ен і спец і альни м и насадками .

Р і з ь б о н а р і з у в а ч з е л е к т р и ч н и м п р и в о д о м ( рис . 274) м а є в мон това ни й електродвигун, редуктор , реверс і йни й ме­ хан із м і на груд ник . Н а вал у ротор а електродвигуна / ( ри с 274, а]

Рис. 274. Р із ьбонар із ува ч з електрич­ ним приводом:

а — кінематична схема; б •— прийом роботи

закріпле н о зубчаст е колес о 2 , як е чере з зубчаст і колес а 13, 12, 11, 10 і 9 переда є обертанн я в і льн о насаджени м зубчастим колеса м 6 і З, як і оберта ю тьс я в р із н і боки . П р и на тиска нн і н а корпу с і нс тру м ент а зверх у вни з ( рис . 274 , б ) ш пиндел ь 7 всовуєтьс я всередину , йог о фла­ нец ь 5 входит ь у зачепле нн я з виступо м 4 зубчастог о колес а 3 , м іт чи к пр и цьом у почина є вкручуватис я в отв і р . $

П ере д введення м у нар із увани й отв і р м іт чи к з м а щ у ю т ь м асло м . У три м у ю ч и р із ьбонар із ува ч у рука х так , щ о б н е бул о перекос у міт­ чик а в і дносн о осі отвору , в мик а ю т ь електродвигу н і легеньк о натис­ ку ю т ь н а корпус . П і сл я нар із уванн я р із ьб и і припиненн я на тискува н ­ н я ш пиндел ь 7 висунетьс я з корпус а і ф ланец ь 5 ув і йд е в зачепле нн я з виступа м и 8 зубчастог о колес а 6, А л е чере з те , щ о колес о 6 оберта­ єтьс я у 2 раз и ш вид ш е , т о м іт чи к почн е з подв і йно ю ш видк і ст ю викру ­ чуватис я з отвору . П родуктивн і ст ь нар із уванн я р із ьб и таки м спосо­ бом у 6 .. . 1 0 раз і в ви щ а з а продуктивн і ст ь ручни м способо м .

Р і з ь б о н а р і з у в а ч з п н е в м а т и ч н и м п р и в о д о м ( рис . 275 , а ) застосову ю т ь дл я нар із уванн я др і бни х р із ьб . Ч отирикла - панни й ротац і йни й пневмодвигу н 1 чере з редукто р почина є обертат и в і льн о насаджені зубчаст і колеса . П р и на тиска нн і н а корпу с м у ф т и входят ь у зачепле нн я з зубчастим колесом, щ о в і дпов і да є робочому ход у ( нар із уванн ю р із ьби) . К ол и корпу с рукоятко ю 2 в і дводят ь н а себе , ш пиндел ь 5 з м і щ уєтьс я п і д д і є ю пружин и вниз , м у ф т а входит ь у зачепле нн я із зубчастим колесо м і в і дбуваєтьс я прискорен е вигвин­ чуванн я м іт чик а з отвору .

І нс тру м ен т в мик а ю т ь на тискува ння м велики м пальце м н а куро к З (ст иснут е пов іт р я пропускаєтьс я чере з клапа н у двигун) . В і дпрацьо ­ ван е пов іт р я виходит ь з двигун а черезйб ічн і отвор и 4 . Редук то р і

а б

Рис. 275. Р ізьбонарізувач ПНР-8 лег­ кого типу з пневматичним приводом:

а — ' будова ; б — прийом роботи

Рис. 276. Н арізування різьби в отворі за допомогою свердлиль­ ного верстата

реверсивни й м ехан із м з м а щ у ю т ь густим м астило м чере з отв і р у корпус і .

П ере д введення м в отв і р м іт чи к з м а щ у ю т ь м асло м . П рийом и робот и р із ьбонар із уваче м показан о н а рис . 275 , б. Н е можн а допуска ­ т и перекос у м іт чик а в і дносн о осі отвору . У в і мкн ув ш и двигун , сл і д злегк а на тискат и н а корпус , нар із у ю ч и р із ьбу . П і сл я припиненн я на­ тискува нн я н а м іт чи к р із ьбонар із ува ч з м і ни т ь напря м обертання , і м іт чи к викрутитьс я з отвору . П і сл я нар із уванн я р із ьб у протира ю т ь чисто ю га нч і рко ю і перев і ря ю ть .

Н а р і з у в а н н я р і з ь б и в о т в о р а х з а д о п о м о ­ г о ю с в е р д л и л ь н о г о в е р с т а т а є найпродук тив н і ш и м способо м . Й ог о здійс н юю т ь з а допо мо го ю запобі жн ог о патрона , в яко­ м у м іт чи к закріпл юю т ь н а допусти м е зусилля . П р и нар із уванн і різь­ б и у глухо м у отвор і м іт чи к упираєтьс я в йог о дно , пр и цьом у автома­ тич н о припиняєтьс я обертання .

Запоб і жни й патро н встановл юю т ь у ш пиндел ь верстата , я к у зви­ чайни й патро н з кон і чни м хвостовико м . М іт чи к вставля ю т ь у цанг у патрон а ( рис . 276) і закріпл юю т ь накидно ю гайко ю / . С вердлильни й верста т нала год ж у ю т ь н а ш видк і ст ь р із анн я 5 ...8 м /хв. П і сл я вми­ канн я електродвигуна перев і ря ю т ь м іт чи к н а биття , пот ім йог о зма­ щ у ю т ь м асло м і нар із у ю т ь р із ьбу . М іт чи к регул юю т ь н а допусти м е зусилл я кругло ю гайко ю 2 , яка * стопоритьс я гви н то м 3 .

Н айб і ль ш и й розм і р нар із увано ї таки м способо м р із ьб и дор і вн ю є

5. Види деф ектів при нарізуванні різьби

Ви д де ф ект у П ричин а виникненн я С пос і б усуненн я

Рвана різьба

Тупа різьба

Неточний профіль різь­ би

П ослаблена різьба

Туга різьба

Конусність різьби

Поламка мітчика

Тупий мітчик або плашка

Н езадовільне охолоджен­ ня

П ерек іс мітчика або плаш­

ки відносно отвору при неправильному встанов­ ленні

Великий діамет р про­ свердленог о отвору п ід різьбу або малий діамет р стерж ня

М алі передній і задні й кути свердла

Висока в'язкість матеріа­ лу деталі

Малий передній кут міт­ чика або плашки

Н едостатня довж ина забір­ ного конуса

Тупий або неправильно загострений інструмент

М астильно-охолодна ріди­ на не в ідпов іда є оброблю­ ваному матеріалу

Н адмірно висока швид­ кість різання

Розбивання різьби мітчи­ ком при неправильному його встановленні

Биття інструмента Застосування підвищ ених швидкостей різання

Д іамет р інструмента не в ідпов іда є задано му діа­ метру різьби

Н еправильне обертання мітчика (розбивання верх­ ньої частини отвору)

Защемлення стружки при викручуванні мітчика

Занижений діаметр отвору п ід р із ьб у

Замінити мітчик або плаш- Збільш ити охолод ж енн я

Правильно встановити ін­ струмент, не допускат и пе­ рекосу

Правильно підбирати діа­ метри свердла і мітчика (плашки)

Замінити імструмент, пі­ дібравши його з урахуван­ ням оброблю ваног о матері­ алу

Те саме

Замінити інструмент Те саме

Те саме

Продовження, табл. 5

Вид де ф ект у П ричин а виникненн я С пос і б усуненн я

Зрив різьби Занижений діаметр отвору п ід різьбу

Затупивс я мітчик

Стружка забивається у ка­ навки мітчика

Застосовувати свердла пот­ рібного діаметра

Замінити мітчик.

П еріодично виводити міт­ чик з отвору дл я видален­ ня стружки

8 мм . Застосування верстат а прискор ю є проце с нар із уванн я р із ьб и у 8 .., 1 0 раз і в пор і внян о з нар із ування м вручну .

К р і м застосува нн я р із ьбонар із ни х м а ш ино к у сер і йном у й масово­ м у виробництв і р із ьб у нар із у ю т ь н а р із ьбонар із ни х верстатах .

Д е ф екти . Д е ф екти , щ о найчас ті ш е трапля ю тьс я пр и р із ьбонар і - зуваи н і , причин и ї х виникненн я і способ и усуненн я подан о в табл . . 5.

§ 64. СПОСОБИ ВИДАЛЕННЯ ЗЛАМАНИХ МІТЧИКІВ

П р и поламц і м іт чи к видаля ю т ь з отвор у к і лько м а способа ми . ^ Я к щ о з отвор у стирчит ь ула мо к м іт чика , т о частину , щ о виступає , затиску ю т ь плоскогубцями аб о ручним и ле щ ата м и і викручу ю т ь ула­ мо к з отвору ; як щ о виступа ю чо ї частин и немає , у канавк и м іт чик а протягу ю т ь к і нц і зіг ну тог о вдв і ч і дрот у і викручу ю т ь м іт чи к з а йог о

допо мо го ю ; кол и ж невелики й ула­ мо к м іт чик а н е вдаєтьс я викрути­ т и з а допо мо го ю дроту , м іт чи к роз­ ла м у ю т ь н а др і бн і шм атк и загар­ това ни м проб і йником , щ о на гаду є кернер , і шм атк и видаля ю т ь з от­ вору .

К ол и зла м ан о м іт чи к і з швид­ кор із ально ї стал і , детал ь з улам­ ко м м іт чик а на гріва ю т ь у м уф ель­ н ій аб о наф тові й печ і й да ю т ь охо­ лонут и разо м з піччко ( пр и цьом у

Мшчик,

способі на гріва ю т ь детал ь напри­ к і нц і роботи , тобт о пере д викл ю ­ чення м печ і д о нас туп но г о дня) ; в і дпалени й ци м способо м м іт чи к висвердл юю ть .

Я к щ о 3 л а м а н о

Рис. 277. Видалення зламаного міт-

50 .. і

м іт чи к з вуглеце -

чиказ деталі за допомогою спеціаль-

1 стал

» Д еталь разо м з ула мком ,

них оправки (а) і зенкера (б) . на гріва ю т ь до червоног о кольору ,

Ри с. 278 . Видалення зла­ маного мітчика з деталі за допомогою приваре­ ної до за лишка мітчика планки

Рис. 279. Видалення зла­ маного мітчика з детзлІ за допомогою ключа

пот і м пов і льн о охолод ж у ю т ь і п і сл я остаточног о охолод ж енн я вис­ вердл юю т ь ула мо к м іт чика .

Я к щ о детал ь над т о велик а і ї ї на гріва нн я пов ' язан е з і з начним и труд но щ а ми , застосову ю т ь так і способи : 1 ) з а допо мо го ю спец і ально ї оправки , щ о м а є н а торц і тр и виступ и ( р і ж ки ) 2 ( рис . 277 , а) , яким и вон а входит ь у канавк и м іт чика ; пере д видалення м ула мк а м іт чик а / з детал і в отв і р залива ю т ь гас , щ о б полег ш ит и видалення , п і сл я чог о вставля ю т ь оправк у і , обере жн о розхиту ю ч и обертання м воротка , ви­ гви нчу ю т ь ула мок ; дл я видаленн я м іт чик і в р із ни х д і а м етр і в є наб і р вило к ( р і ж к і в ) 2 ; 2 ) з а допо мо го ю спец і альног о зе нкер а ( рис . 277 , б ) ; 3 ) привар ю вання м електродо м планк и д о ула мк а м іт чика , зла м аног о в детал і з силу м і н у ( рис . 278) ; п і сл я охолод ж енн я м іт чи к в і льн о ви­ гви нчує тьс я з отвору ; 4 ) з а допо мо го ю кл ю ча , яки й надя га ю т ь н а квадратни й к і нец ь спец і ально ї оправки , приварено ї д о поламаног о м іт чик а ( рис . 279) ; травле ння м м іт чика , зла м аног о в детал і з алюмі­ н і євог о сплаву ; в тіл і м іт чик а висвердл юю т ь отв і р , нама га ю чис ь н е по ш кодит и р із ьб у детал і ; травлят ь розчино м азотно ї кислоти , яка , добр е розчиня ю ч и стал ь ( м атер і а л м іт чика ) , м ай ж е н е вплива є н а алю­ м і н і єви й спла в ( м атер і а л детал і) ; я к катал із ато р застосову ю т ь шм аточ­ к и заліз но г о (в ' язального ) дроту , як і опуска ю т ь у розчи н кислоти , нали то ї в отв і р м іт чика ; чере з ко жн і 5 .. . 1 0 х в використан у кислот у видаля ю т ь з отвор у м іт чик а п і петко ю , а отв і р з нов у запов н юю т ь сві­ ж о ю кислото ю ; проце с продовжу ю т ь к і льк а годи н доти , пок и м ета л м іт чик а н е буд е остаточно зруй новано . П і сл я цьог о зали ш к и кисло т видаля ю ть , а отв і р промива ю т ь (т равленн я здійс н юю т ь тако ж соляно ю кислото ю з п і д іг р і вання м детал і) .

Б езпек а прац і . П р и нар із уванн і р із ьб и м іт чико м н а верстат і ви­ мо г и безпек и так і са м і , щ о й пр и робот і н а свердлильни х верстатах . П р и нар із уванн і р із ьб и м іт чикам и т а пла ш кам и вручн у в деталя х з

сильн о виступа ю чим и гостри м и частинами сл і дку ю т ь з а ти м , щ о б пр и поворот і воротк а н е поранит и руки . П р и використанні електро - і пневмо і нс тру м ент і в дотри м у ю тьс я в і дпов і дни х ви мо г безпеки .

Р о з д і л XIII. КЛЕПАННЯ

§ 61 . ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

К лепання м на зиваєтьс я проце с з ' єднанн я дво х аб о к і лько х детале й з а допо мо го ю заклепок . Ц е й ви д з ' єднанн я належи т ь д о груп и не­ розумних , б о роз ' єднанн я склепани х детале й мож лив е ли ш е внасл і­ до к руйнуванн я заклепки .

Заклепков і з ' єднанн я ш ирок о застосову ю т ь пр и виготовленні ме­ талеви х конструкц і й мо ст і в , ф ер м , рам , балок , а тако ж у котлобуду - ванн і , л іт акобудуванн і , суднобудуванні то щ о .

П роце с клепанн я складаєтьс я з таки х основни х операц і й : утворенн я отвор у п і д заклепк у в з ' єднувани х деталя х свердл і ння м

аб о пробиванням;

зе нкуванн я г н із д а п і д заклад н у головк у заклепк и (пр и клепанн і заклепка м и з потайно ю головко ю ) ;

вставлення заклепк и в отв і р ;

утворенн я за мик а ю чо ї головк и заклепки , тобт о власн е клепання . К лепанн я под і ля ю т ь н а х о л о д н е , так е щ о викону ю т ь бе з на гріва нн я заклепок , і гаряче , пр и яком у пере д встановлення м н а

мйц е стер ж ен ь заклепк и на гріва ю т ь д о 1000... 1100 °С.

П рактико ю вироблен і так і рекомендац і ї щ од о застосува нн я холод­ но г о й гарячог о клепанн я зале жн о в і д д і а м етр а заклепок :

до сі = 8 мм — ли ш е холодне ;

пр и й 8 .. . 1 2 м м — я к гаряче , та к і холодне ; пр и й > 12 мм — ли ш е гаряче .

П р и виконанн і сл ю сарни х роб і т звичай н о використову ю т ь ли ш е холодн е клепання . Гаряч е клепання , я к правило , викону ю т ь у спеціа­ л із овани х цехах . Х олодн е клепанн я ш ироко , застосову ю т ь у л іт ако ­ будуванн і .

П ереваг а гарячог о клепанн я поляга є у то м у , щ о стер ж ен ь кра щ е запов н ю є отв і р у склепувани х деталях , а пр и охолод ж енн і заклепк а кра щ е стягу є їх . У творе нн я за мик а ю чо ї головк и мож е в і дбуватис я пр и ш видк і й (уда рн е клепання ) і пов і льн і й ( пресов е клепання ) д ії сил .

с к о б . У дарн е ручн е клепанн я внасл і до к високо ї вартост і й ни зько ї продуктивност і застосову ю т ь обме ж ен о — пр и не з начном у обсяз і ро­ б і т аб о в у мо вах , кол и чере з в і дсутн і ст ь клепальног о і нс тру м ент а н е можн а виконат и ударн е ч и пресов е клепання .

Заклепков і з ' єднанн я м а ю т ь ря д суттєвих недол і к і в , основними з яки х є : збіль ш енн я м ас и клепани х конструкц і й ; послабленн я скле­ пуваног о м атер і ал у у м і сця х утворенн я отвор і в п і д заклепки ; з начн е числ о тех ноло гіч ни х операц і й , потр і бни х дл я виконанн я заклепковог о з ' єднанн я (све рдл і нн я аб о пробиванн я отвор і в , зе нкуванн я аб о штам­ пуванн я г н із д п і д потаємн у головку , встановлення заклепо к і власн е клепання ) ; з начни й ш у м т а в і брац і ї ( коливання ) , як і виника ю т ь пр и робот і ручним и пневматичними мо лотка м и і ш к і длив о вплива ю т ь н а орган із м л ю дини , то щ о .

То м у , кр і м удосконалення са мо г о процес у клепання , застосову ю т ь й ін ш і способ и виготовлення неро з ' є мни х з ' єднань , наприкла д елек­ трич ни м і газови м звар ю вання м , з ' єднання м м етал і в тер мо ст і йким и клеям и ВК -32-200 , ВК -32-250 , ИП - 9 т а і н . .

О дна к у ряд і галузе й м а ш инобудування , наприкла д в ав і абудуван­ н і , у виробництв і сл ю сарно- мон та жн ог о і нс тру м ента , клепанн я щ е ш ирок о застосову ю ть , особлив о дл я з ' єднанн я конструкц і й , як і пра­ ц юю т ь пр и високи х те мп ература х т а тиску .

Ро зріз ня ю т ь клепанн я ручне , м ехан із оване , пр и яком у застосо­ ву ю т ь пневматичні клепальн і мо лотки , і м а ш инне , щ о виконуєтьс я н а преса х одинарног о й груповог о клепання .

ТИПИ ЗАКЛЕПОК

Кернером

РУЧНЕ КЛЕПАННЯ

8 4^-1664 225

Рис, 287 , Елементи заклепки з потайною(а) І півкруглою (б) головка ми

Д ов жин а І (мм) стер жн я заклепк и дл я утворенн я за мик а ю чо ї по­ тай но ї головк и ( рис . 287 , а ) визначаєтьс я з а ф ормуло ю / = 5 +

+ (0,8.. . 1,2) сі, це в — тов щ ин а склепувани х лист і в , мм ; сі — д і а м ет р заклепки , мм . Д л я утворенн я за мик а ю чо ї п і вкругло ї головк и ( рис . 287 , б)/ = 5 + ( 1 , 2 ... 1 , 5 К

З а розрахункови м ( наближеним) з начення м берут ь найближч е

б і ль ш е з наченн я з числ а дов жи н заклепок, , передбачени х стандарта ми .

г

В і дстан ь в і д центр а заклепк и д о кра ю склепувани х лист і в м а є

становит и 1,5*1

Зале жн о в і д д і а м етр а заклепк и отвор и в склепувани х листа х (па­ кетах ) свердлят ь аб о пробива ю ть . Д і а м ет р отвор у м а є бут и б і ль ш и м з а д і а м ет р заклепки :

Ви д и й м етод и клепання . Ро зріз ня ю т ь дв а вид и ручног о клепан­ н я — з д в о б і ч н и м п і д х о д о м , кол и є в і льни й досту п я к д о за мик а ю чої , та к і д о заклад но ї головок , т а з о д н о б і ч н и м п і д - х о д о м , кол и досту п д о за мик а ю чо ї головк и неможливий . У зв ' язк у з ци м розр із ня ю т ь дв а м етод и клепанн я — в і дкритий * аб о прямий , і закритий , аб о зворот ний .

П р я м и й м е т о д к л е п а н н я характеризуєтьс я ти м , щ о удар и мо лотко м нанося т ь п о стер жн ю з бок у за нов о утвор ю ваної , тобт о за мик а ю чо ї головки . К лепанн я прями м м етодо м починаєтьс я з і свердл і нн я отвор у п і д заклепк у ( рис . 288 , а). П от і м в отв і р вводят ь з ни з у стер ж ен ь заклепк и і п і д заклад н у головк у ставлят ь м асивн у п і дтри мк у 2 ( рис . 288 , б). С клепуван і лист и осад ж у ю т ь (у щ і льн юю ть ) - з а допо мо го ю на тя ж к и / , як у встановл юю т ь так , щ о б виступа ю чи й к і нец ь стер жн я ув і й ш о в у ї ї отв і р . У даро м мо лотко м п о вер ш ин і на­ тя ж к и осад ж у ю т ь листи , л і кв і ду ю ч и зазо р м і ж ними .

П і сл я цьог о розклепу ю т ь стер ж ен ь заклепки . О ск і льк и пр и роз­ клепуванн і м ета л з м і цн ю ється , прагнут ь д о мож лив о м ен ш ог о числ а удар і в . То м у спочатк у к і лько м а удара м и мо лотко м осад ж у ю т ь стер -

А б г д

8* 227

Ри с . 289 . К лепання зворотним методом:

а — введення заклепки в отвір; б — оформлення замикаючої головки

Замика ю ч а головк а заклепк и утвор ю єтьс я поступово ю де ф ормац і є ю м атер і алу , б о пр и ко жн ом у проходженн і л і н і ї дотик у обтискач а про­ катуєтьс я ли ш е не з начн а к і льк і ст ь заклепковог о м атер і алу . Завдяк и цьом у н а противаг у і н ш и м способа м клепанн я м атер і ал у забезпечу ­ єтьс я оптимальн а текучість . Ц е й спос і б клепанн я м а є так і переваг ш без ш у мн і сть ; збере ж енн я гальва н і чни х покритт і в , не зва ж а ю ч и н а де­ ф ормац і ю ; мож лив і ст ь обробк и нав іт ь цементовани х заклепок ; виго­ товле нн я гладе нько ї поверхн і за мик а ю чо ї головки ; простот а й надій­ н і ст ь способу , щ о н е потребу є висококвал і ф і ковано ї прац і ; високо­ як і сн е з ' єднання ; простот а виготовлення обтискач і в .

§ 69. МЕХАНІЗАЦІЯ ! КЛЕПАНН Я

К лепанн я великогабаритни х детале й здійс н юю т ь в основному з а допо мо го ю пневматични х і р і д ш е — електрични х мо лотк і в .

П н е в м а т и ч н і к л е п а л ь н і м о л о т к и прац юю т ь п і д д і є ю стиснутог о пов іт ря . Вон и под і ля ю тьс я н а дв і груп и — . з золот ни ­ кови м розпод і ло м , щ о ш ирок о використову ю ться , і з клапанни м роз­ под і ло м . П невма тич н і мо лотк и випуска ю т ь і з за мкн уто ю й не за мкн у ­ тою рукоятками бе з гас ник а в і брац і ї (мо д. 53 К М -5 , 55 К М - 1 0 і6 К М ) і з гас нико м в і брац і ї (мо д . 62 К М - 6 і 62 К М -7) . Застосову ю т ь тако ж мо­ лотк и з не за мкн уто ю рукоятко ю п і столетног о тип у бе з гас ник а вібра­ ц і ї (5 6 К МП -3 ) і з гас нико м в і брац і ї (57 К МП -4 , К МП - 5 і 57 К МП -6) . К лепальни й мо лото к 57 К МП - 4 м а є корпу с / ( рис . 290 , а ) іруко ­ ятк у // , в як у в мон това н о пускови й пристр і й ін і пел ь 1 5 дл я п ідкл ю ­ ченн я ш ланг а стиснутог о пов іт ря . У корпус і є стака н 6 , цил і нд р 5 з пор ш не м ізолот ни к 7 з кри ш ко ю 8. П ов іт р я надходи т ь чере з пуско­ ви й клапа н 14, кри ш к у 8 ізолот ни к 7 д о робочо ї камери , розм і щ ено ї

на д пор ш нем .

П р и на тискува нн і пальце м н а куро к 1 0 останн і й ва ж еле м 1 2 д і є н а ш товха ч 13, яки й в і дкрива є вх і д пов іт р ю д о пусковог о клапан а 14. У це й мом ен т пор ш ен ь (імо лото к 4 з ударнико м 2) рухаєтьс я вни з і здійс н ю є осад ж енн я заклепки , а золот ни к в і дкрива є отв і р дл я про­ ход ж енн я стиснутог о пов іт р я чере з клапан и д о нижньо ї частин и ци - д і ндр а п і д пор ш ень , щ о приму ш у є останн і й перем і щ уватис я вверх . П ру жин а 9 слу жи т ь дл я поглинанн я в і ддач і пор ш н я з м етою охорон и прац юю чог о в і д ш к і дливи х в і брац і й , а пружин а 3 обер іг а є обтиска ч в і д випадання .

П і д ча с робот и пневматични й мо лото к три м а ю т ь з а рукоятк у пра­ во ю руко ю і велики м пальце м на тиску ю т ь н а куро к дл я пуск у стисну -

Ри с. 290. Пневматичний клепальний молоток (а) і прийоми роботи ним(бл е)

тог о пов іт ря . Л і во ю руко ю клепальни к охопл ю є ство л мо лотк а ч и об­ тискача , щ о утри м у ю т ь н а головц і заклепки .

К лепанн я клепальни м мо лотко м викону ю т ь вдво х — оди н притис ­ ку є п і дтри мко ю заклад н у головку , а други й мо лотко м розклепу є за­ мик а ю ч у головк у ( ри с 290 , б). П р и затискува нн і п і дтри мк и у сл ю сар­ ни х ле щ ата х ( рис . 290 , в ) други й робочи й п і дтри м у є деталь .

МАШИННЕ КЛЕПАННЯ

23 1

стальни х заклепо к р із но ї кон ф іг урац і ї і д і а м етро м 6 .. . 1 4 мм . Ч ас , яки й витрачаєтьс я н а ц ю операц і ю , в і дпов і дн о становит ь 1,5...4 с .

Д е ф е к т и . Н айрозповс ю д ж ен і ш і пр и клепанн і де ф ект и й причин и ї х виникненн я подан о в табл . 6 .

У поган о поставлено ї заклепк и зрубу ю т ь головку , а пот і м бород - ко м вибива ю т ь стер ж ень . Заклепк у можн а тако ж висвердлити . Д л я цьог о заклад н у головк у накерн юю т ь і свердлят ь н а глиби ну , щ о до­ р і вн ю є висот і головки . Д і а м ет р свердл а берут ь трох и м ен ш и м з а діа­ м ет р заклепки . Н едосвердлену головк у надламу ю т ь бородком, пот і м вибива ю ть . ^

П ерев і рк а якост і з ' єднання . П і сл я складанн я заклепков і з'єд­ нанн я п і дда ю т ь ретельному зов н і ш ньом у огляду , перев і р шф ш ста н голово к заклепо к і склепани х деталей . Щ і льн і ст ь приляганн я з'єд­ нани х детале й виявля ю т ь щ упо м . Головк и заклепо к і в і дстан ь м і ж ним и перев і ря ю т ь ш аблона ми .

Заклепков і з ' єднання , щ о потребу ю т ь гер м етичност і , пхають

гідравліч ни м випробування м на г н іт ання м насосо м р і дин и під тидко м , яки й переви щ у є норма тив ни й н а 5 ... 2 0 % . М і сц я з ' єднання , щ о да ю т ь течі ю , п і дчекан юю ть .

ЧЕКАНКА

23 3

П еревага м и тупокро мочно г о способ у зачека н ю ванн я є ш ир ш а сму­ г а щ і льног о контакт а кромк и і повн а в і дсутн і ст ь небе зпек и пош ко­ д ж енн я нижньо г о листа , щ о особлив о ва ж лив о дл я щ і льно м і цни х ш в і в . Б езпек а прац і . П р и клепанн і сл і д дотри м уватис ь загаль ни х ви мо г безпек и — прац ю ват и справни м і нс тру м енто м , сл і дкувати , щ о б н а

робочому м і сц і н е бул о н і чог о зайвог о то щ о .

Д л я захист у в і д ш у м у пр и клепанн і пневматичними мо лотка м и застосову ю т ь проти ш у мн і наву ш ник и (д ив . рис . -24, б).

Р о з д і л XIV, ПРОСТОРОВ Е РОЗМІЧАНН Я

§ 72. ПРИСТРОЇ ДЛЯ РОЗМІЧАННЯ

П росторов е розм і чанн я з начн о складн і ш е з а пло щ инне , б о пр и ньом у розм і чальн і л і н і ї нанося т ь н е в одн і й , а в р із ни х пло щ ина х і п і д р із ним и кутами .

Перлі н і ж приступат и до* розм і чання , заготовк у встановл юю т ь н а

розм і чальн і й плит і й вив і ря ю ть , користу ю чис ь дл я цьог о опорним и п і дкладка ми , призмами , до мкр ата ми , розм і чальним и я щ икам и то щ о . П р и з м а т и ч н і п і д к л а д к и застосову ю т ь пр и встанов ­ ленн і заготово к цил і ндрично ї форми-. П і дкладк и м а ю т ь точ н о оброб­ лен і зов н і ш н і поверхн і з трьо м а^чотир м а призматичними вир із а ми . Н айчаст і ш е застосову ю т ь п і дкладк и завдов ж к и 50 ... 25 0 мм , зав ш ир ш ­ к и і завви ш к и 50 .. . 100 мм . Д л я встановлення довги х цил і ндрични х заготово к використову ю т ь комплект и ( пари ) п і дкладо к однакови х роз­

м і р і в .

Д осконален і ш о ю конструкц і є ю є п р и с т р і й з п р и з м о ю ( рис , 293 , о)у запропо новани й Щ ербакови м . Й ог о переваг а поляга є в то м у , щ о боков і сторон и скоб и 1 н е виступа ю т ь з а гра н і призм и 2 . Ц е да є з мо г у здійс н ю ват и розм і чанн я горизо н таль ни х і вертикальни х л і н і й н а детал і (вал ику ) З ш ляхо м ї ї перекантовуванню У звичай ни х призма х з одн і є ю призматично ю виї мко ю з і скобо ю ( рис . 293 , б ) сто­ рон и скоб и виступа ю т ь з а гра н і призми , внасл і до к чог о н е можн а здійс н ю ват и розм і чанн я в горизо нальн і й і вертикальн і й пло щ ина х бе з перекантовування детал і .

У п р и с т р о ї д л я р о з м і ч а н н я д е т а л е й п і д ку ­ т о м ( рис . 294) призм а 1 встановл ю єтьс я н а потр і бни й ку т п о відно­ ш енн ю д о основ и 4 з а градуйова ни м диско м 2 . Д етал ь пр и розм і чанн і закріпл юю т ь скобо ю 5 . П оло ж енн я призм и ф і ксуєтьс я гайко ю -бара н - це м 3.

К у т н и к и ( рис . 295 , а ) виготовля ю т ь з с і рог о чавуну . Н а обо х полиця х кутник а є отвори . О твор и в горизо н таль н і й полиц і да ю т ь з мо г у прикр і пл ю ват и кутни к д о розм і чально ї плит и з Т-подіб ним и

Рис. 293. Пристрій для просторовог о розмі­ чання за допомогою призм:

а — Ще р бакова; б — зви­ чайною зі скобою

пазами ; з а допо мо го ю отвор і в н а вертикальн і й полиц і д о кутник а прикр і пл юю т ь розм і чуван ї заготовки .

Р о з м і ч а л ь н і к у б и к и ( рис , 295 , б ) м а ю т ь точ н о оброб­ лен і поверхн і й велик у к і льк і ст ь отвор і в дл я встановленн я й закріп­ ленн я детале й з а допо мо го ю болт і в з прихватами , плано к то щ о .

К о н т р о л ь н и й п р и с т р і й ( я щ и к ) виготовля ю т ь з ча­ вуну ; , дл я полег ш енн я йог о в і длива ю т ь порожнисти м з тов щ ино ю сті­ но к 8 ...1 2 мм , з ребрами ж орсткост і всередин і ; вс і сторон и ретельн о при ш абр юю т ь ( рис . 296) . О соблив у уваг у пр и виготовленні я щ ик а зверта ю т ь н а точ н і ст ь спря ж енн я гра не й ( кут и 9 (Г ).

Ящи к и використову ю т ь дл я закріпле нн я н а ї х сторона х розм ічу ­ вани х заготовок . Ро з м і чанн я з а допо мо го ю я щ ик а без перекантування вироб у показан о н а рис . 297 ,

В и с у в н и й ц е н т р ( рис . 298 , а ) з а допомогою зубчастог о ко­

лес а 2 і зубчасто ї рейк и З мож е ви­ суватис я н а ви^т У Д о 40 0 м м щ од о основ и / . У потр і бном у положенн і пло щ адк а 4 ф і ксуєтьс я затиск ни м болто м 5 . Ви сувн а пло щ адк а ство-

Ри с. 294. П ристрій з призмою для розмічання деталей п ід ку­ том

Рис. 295. Розмічальні пристрої:

а — кутник; 6 — кубйк

23 5

Рис. 296. Контрольний пристрій (ящик)

Рис, 297. Розмічання за допомогою ящика без перекантовування ви­ робу

р ю е зруч нос т і дл я розм і чанн я к і л , розм і щ ени х н а р із ни х висота х ( рис . 298 , б ) .

П р и просторовому розм і чанн і най ш ир ш е застосову ю т ь р е й с м у с К р ю ч е к а ( рис . 299) , щ о прискор ю є роботу . Рейсму с м а є чотир и рисувалки , ко жн а з яки х встановл ю єтьс я н а потр і бни й розм і р , щ о да є з мо г у проводит и одночасн о к і льк а паралельни х рисок .

Н а рис . 30 0 показан а конструкц і я к о м б і н о в а н о г о р е й с -

г

м у с а. Риск и нанося т ь рисувалками 2, З, 7 і 6 як і закріпл юю т ь гвин­

там и 4.

М і к р о р е й с м у с з в и м і р ю в а л ь

Рис. 298. Висувний центр:

а — будова ; б — застосування

н и м и б а р а б а н а - м и ( рис . 301) м а є круг­ л у основ у 4 , як а неру­ хо м о з ' єднан а з і стоя­ ком-рейко ю 5 , по . як і й пр и обертанні устано­ вочни х гви н ті в 2 пере­ м і щ уєтьс я каретк а З ,щ о нес е голк у / рисувалки .

В і дстан ь вертикаль ­ но г о перем і щ енн я від­ рахову ю т ь з а круговими ш калам и ви м і р ю вальни х барабан і в , як і прогля ­ да ю тьс я чере з в і кн а ка­ ретки . Н аявн і ст ь дво х

Рис. 299. Багатоголковий високо­ продуктивний рейсмус Крючека

Рис. 300. Комбінований рейсмус:

/ — основа; 2, З, 7, 8 — рисувалки; 4 —

§ 71. ПРИЙОМИ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗМІЧАННЯ

П і дготовка д о розм ічання .П ер ш н і ж приступит и д о розм і чання , ува жн о перев і ря ю т ь заготовк у (чи нема є н а н і й раковин , розколин , в і дбити х кут і в т а і н ш и х де ф ект і в) , пот і м ї ї очи щ а ю т ь в і д бруд у й пилу . Д ал і докладн о вивча ю т ь кресленн я м айбутньо ї детал і й нам і ча ю т ь порядо к розм і чання : визнача ю ть , в яки х положення х заготовк а вста­ новл ю вати м етьс я н а плит і і в як і й посл і довност і наноси ти м утьс я роз­ м і чальн і л і н ії .

Д л я тог о щ о б обрат и правильни й порядо к розм і чання , треб а ч іт к о уявлят и призначенн я детал і , ї ї рол ь у м а ш ин і . То м у сл і д кр і м крес­ ленн я розм і чувано ї детал і , тако ж вивчит и складальн е кресленн я т а ознайомитис я з тех ноло гіє ю виготовлення детал і .

Ви б і р баз и при розм і чанн і .П равильни й виб і р баз и пр и розмі­ чанн і визнача є ї ї як і сть . Виб і р розм і чальни х ба з зале жи т ь в і д кон­ структивних , особливосте й і тех ноло гі ї виготовлення детал і .

Б аз у вибира ю ть , керу ю чис ь таки м и правилами :

як щ о н а заготовці є хоч а б одн а оброблен а поверхня , ї ї прийма ­ ю т ь з а базу ;

як щ о обробля ю т ь н е всі поверхн і , т о з а баз у прийма ю т ь поверхн ю , щ о н е обробляється ;

як щ о зов н і ш н і й внутр і ш н і поверхн і н е оброблен і , т о з а баз у пе­ рева жн о прийма ю т ь зов н і ш н ю поверхн ю .

У с і розм і р и нанося т ь в і д одн і є ї поверхн і аб о в і д одн і є ї л і н ії , при­ йнято ї з а базу .

П і сл я тог о я к нам іт ят ь базу , визнача ю т ь порядо к розм і чання , розм і щ енн я й встановлення н а плит і розм і чувано ї заготовк и і вибира ­ ю т ь потр і бн і розм і чальн і і нс тру м ент и т а пристро ї .

В становлення заготовк и н а розм і чальн і й плит і .П ере д встановлен­ ня м заготовк и н а розм і чальн і й плит і т і м і сц я заготовки , д е наносити­ м утьс я розм і чальн і риски , ф арбу ю т ь крейдо ю , ф арбо ю , лако м аб о м і дни м купоросом. П р и установленні ли ш е пер ш е положенн я заготов­ к и н а плит і є не зале жним , а всі і н ш і положенн я зале ж ат ь в ід пер ш ого . То м у пер ш е положенн я заготовк и сл і д вибират и так , щ о б бул о зруч­ н о почат и розм і чанн я в ід поверхн і аб о центрово ї л і н ії , прийнято ї з а базу . Заготовк у встановл юю т ь н а плит і н е у дов і льно м у положенн і , а так , щ о б одн а з голов ни х ї ї осе й бул а паралельн а поверхн і розмі­ чально ї плити .

Таки х осе й н а заготовці звичай н о бува є тр и — п о дов жин і , ш ирин і т а висот і .

Рис. 304. Розм ічання циліндричних деталей:

а — нанесення на торець валика розчину мідног о купоросу ; б — розм ічанн я шпонкової ка­ навки; / — вимірювальна поверхня; 2 — блс?к плиток; 3 — вимірювальна ніж ка; 4 — затисний гвинт: 6 — мікрометричний гвинт; 6 — рисувалк»; 7 — призма

плит і н а одн і й аб о дво х призма х і перев і ря ю т ь горизо н таль н і ст ь ци­ л і ндрично ї твір но ї поверхн і в і дносн о поверхн і розм і чально ї плити . К оротк і цил і ндричн і заготовк и встановл юю т ь н а одн і й призм і .

Ро з м і чанн я ш понково ї канавк и н а валик у викону ю т ь у тако м у порядку : вивча ю т ь креслення ; перев і ря ю т ь заготовку ; зачи щ а ю т ь н а валик у м і сц я дл я розм і чання , ф арбу ю т ь м і дни м купоросо м торец ь ( рис . 304 , а ) валик а і частин у боково ї поверхн і , н а як у наносити м уть ­ с я риски ; з находя т ь цент р н а торц і з а допо мо го ю центро ш укач а (а б о рейсмуса ) ; встановл юю т ь вали к н а призм у і перев і ря ю т ь йог о гори­ зо н таль н і сть ; нанося т ь н а торец ь валик а горизо н таль н у л і н і ю ( рис . 304 , б ) , як а проходит ь чере з центр ; поверта ю т ь вали к н а 90° і перев і ря ю т ь вертикальн і ст ь накреслено ї л і н і ї з а кутником ; нанося т ь н а торец ь рейсмусо м горизо н таль н у л і н і ю ; креслят ь рейсмусо м л і н і ю н а боков і й поверхні валика ; накресл юю т ь н а боков і й поверхн і дв і л і н ії , щ о в і дпов і да ю т ь ш ирин і ш понково ї канавки , а н а торц і — ї ї глиби н і ; поверта ю т ь вали к ш понковими рискам и ввер х і креслят ь н а торц і л і н і ю , щ о познача є дн о ш понково ї канавки ; накерн юю т ь контур и ш понково ї канавки .

Ро з м і чанн я з а зразко м застосову ю т ь у раз і спрац ю ванн я аб о по­ ло мк и детал і т а пр и в і дсутност і кресленн я дл я виготовлення ново ї . П р и цьом у зразко м слу жи т ь спрацьован а аб о зла м ан а деталь . Я к щ о детал ь плоска , т о п і сл я ретельно ї очистк и ї ї наклада ю т ь н а заготовк у і п о н і й обведення м нанося т ь розм і чальн і л і н ії .

К ол и наклас т и зразо к н а заготовк у н е можн а , йог о встановл юю т ь пору ч і переносят ь рейсмусо м ус і розм і р и з і зразк а н а заготовку . П р и з ня тт і розм і р і в з і зразк а сл і д враховуват и йог о спрацьован і сть . С л і д

24 0

тако ж перев і рити , ч и н е по ш код ж ени й в і н , ч и нема є ж олоблення , ч и н е в і дла м ан і виступ и то щ о .

Ро з м і чанн я з а м і сце мздійс н ю єтьс я тоді , кол и з а характеро м з'єд­ нан ь треб а складат и детал і н а м і сц і . Д л я цьог о одн у з детале й розмі­ ча ю т ь і свердлят ь у н і й отвори ; у друг і й детал і отвор и свердлят ь п і сл я накладанн я н а не ї пер ш ої , як а слу жи т ь н і бит о ш аблоно м щ од о другої . Р ац і ональн і прийоми розм і чання .П р и робот і рейсмусо м ко жн е встановлення рисувалк и п о висот і потребу є велико ї витрат и часу . П р и розм і чанн і парт і ї заготово к однакови х детале й користу ю тьс я к і лько м а рейсмусами , заздалегід ь встановлени м и н а певни й розм і р . Рисувалк и необх і дн о встановит и у певн е положенн я ли ш е оди н раз , а пот і м посл і довн о переносит и ї х н а всі розм і чуван і заготовки . Ч а с

в і д час у встановленн я рисувало к сл і д перев і ряти .

Я к щ о у розпоряд ж енн і сл ю сар я є ли ш е оди н рейсмус , т о рекомен­ дуєтьс я спочатк у перенест и н а вс і заготовк и оди н встановлени й розм і р ( рис . 305) , а пот і м другий , треті й і т . д .

Ро з м і чанн я з а допомого ю координатно-розмі чальни х пристро їв .П ринци п д і ї ци х пристро ї в гру н туєтьс я н а м етод і координат , яки й да є з мо г у одн і гео м етричн і еле м ент и ( наприклад , розм і чувани й кон­ тур ) визначат и в і дносн о і н ш и х ( наприклад , установочно ї баз и детал і ) з а допо мо го ю чисел . Ц і пристро ї ун і версальн і , з начн о прискор юю т ь розм і чання , п і дви щ у ю т ь йог о точ н і ст ь і продуктивн і ст ь прац і .

К о о р д и н а т н о - р о з м і ч а л ь н а м а ш и н а м о д . ВЕ - Ш А слу жи т ь дл я попередньог о ви м і р ю ванн я і розм і чанн я корпус ­ ни х детале й (в иливк і в) . П р и невисоки х ви мо га х д о точ нос т і м а ш ин а мож е використовуватис я дл я ви м і р ю ванн я в і дхилен ь основни х геомет­ рични х параметр і в (діа м етр і в , м і жц ентрови х в і дстаней , кут і в , положен ь осей , паралельност і , перпендикулярност і то щ о ) оброблени х деталей . Д о комплект у м а ш ин и входит ь плоски й поворотни й ст і л , в і льн о встановлени й н а поверхн і плити . Д еталь , як у треб а розм іт ит и аб о

ви м і ряти , встановл юю т ь н а план­ ш айб і поворотног о стол а й ви^ставля ю т ь регул ю вання м дом­ крат і в т а поворото м план ш айби .

П ере м і щ енн я горизо н таль но ї каретк и з і стояко м т а поворо т план ш айб и стол а з деталл ю пр и ви м і р ю ванн і т а розм і чанн і мо­ ж ут ь здійс н ю ватис я вручн у аб о з а допо мо го ю електродвигун і в .

Д о набор у розм і чально-ви­ м і р ю вальног о і нс тру м ент а вхо­

дят ь щ уп и зі с ф ерични м и нако - , . ЧИВІРЧетгагаіа,^^

нечниками , І ндика тор , спец і альн і р ис, 305. Розмічання партії деталей од -

циркул і , п і дпру жин ен і р із ц і з ним рейсмусом

9 4-160 4 24 і

дер ж авка ми , як і да ю т ь з мо г у о щ упуват и й наноси т и л і н і ї аб о кол а н а р із ни х поверхня х виливк і в і готови х деталей .

М а ш ин а уко мп лектован а цифродруку ю чи м пристроє м і клав і ш но ю обчисл ю вально ю м а ш ино ю . Н а панеля х пристро ї в цифрово ї і ндикац і ї передбачено ви м і р ю ванн я подвоєно ї величин и перем і щ енн я (діа м етра) , встановлення початкови х нульови х в і драхунк і в у будь-якому поло­ ж енн і ви м і р ю вальни х вузл і в , а тако ж систе м и набиранн я зада ни х базови х координат . Викори станн я ци х систе м полег ш у є обробк у ре­ зультаті в ви м і р ю вання , спро щ у є ви м і р ю ванн я д і а м етр а і забезпечу є з находженн я центр а бе з складни х обчислень .

Б і ль ш і ст ь вид і в розм і чанн я з усп і хо м мож е виконуватис я н а ко ­ о р д и н а т н о - с в е р д л и л ь н и х в е р с т а т а х , к і льк а мо­ деле й яки х створен о н а баз і звичай ни х нас тіль ни х свердлильни х вер­ стат і в . Так і верстат и уко мп лектован і хрестови м и супорта м и з лімба­ м и т а нон і уса ми , як і да ю т ь з мо г у пересуват и ст і л н а зада н у величин у у дво х взає мн о перпендикулярни х напрямах , щ о потр і бн о пр и розмі­ чанн і з а систе мо ю прямокутни х координат .

П р и розм і чанн і доводитьс я здійс н ю ват и р із номан іт н і математич­ н і розрахунк и — обчисл ю ват и дов жин у хорд , щ о в і дпов і да ю т ь зада­ ни м центральни м кутам , д і лит и кол о н а р із н е числ о частин , розв ' язу ­ ват и прямокутн і трикут ники , з находи т и триго номе трич н і ф ункц ії , визначат и координат и точо к л і н і ї перетин у р із ни х поверхон ь то щ о . Викори станн я л і ч и л ь н о - р о з в ' я з у в а л ь н и х п р и с т р о - їв п і дви щ у є е ф ективн і ст ь і як і ст ь роб іт .

Д е ф екти . Н айчаст і ш и м де ф екто м пр и просторовому розм і чанн і

єйог о не точ н і сть , як а спричинена :

неправильни м і не точ ни м встановлення м розм і чувано ї детал і ; недо три м ання м прави л вибор у розм і чальни х баз ;

недо три м ання м точ нос т і розм і чанн я у в і дпов і дност і з розм і рам и креслення ;

несправн і ст ю розм і чальног о і нс тру м ента .

Р о з д і л ХУ . Ш А ВРУБАННЯ

§ 74. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ШАБЕРИ

Загальн і в і до мо ст і . Ш а б р у в а н н я м на зиваєтьс я операц і я з ня тт я (зіс кобл ю вання ) з поверхон ь детале й ду ж е то нки х часто к ме­ тал у спец і альни м р із альни м і нс тру м енто м — ш аберо м . М ет а ш абру - ванн я — забезпече нн я щ і льног о приляганн я спря ж увани х поверхон ь і гер м етичност і ( непроникнос ті ) з ' єднання . Ш абрування м обробля ю т ь прямол і н і йн і й кривол і н і йн і поверхн і вручн у аб о н а верстатах .

З а оди н робочи й х і д ш аберо м ' з н і м аєтьс я ш а р м етал у завтов ш к и 0 , 005 ... 0 , 0 7 мм . Ш абрування м досягаєтьс я висок а точ н і ст ь (до З О не-

сучи х пля м у квадрат і 2 5 X X25 мм) і ш орстк і ст ь поверх­ н і н е б і ль ш я к /? я 0 , 32 . Й ог о ш ирок о застосову ю т ь в інст­ рументальному виробництв і я к завер ш альни й проце с об­ робк и не загартова ни х повер­ хонь .

Ш ирок е застосува нн я шаб­ руванн я поясн ю єтьс я ти м , щ о

« оброблен а поверхн я м а є особ­ лив і якост і :

ст і йк і ш а прот и спрац ю ван ­ ня , н і ж ш л і ф ован а ч и виготов­

Рис.' 306. Припилювання поверхні з пере­ віркою на фарбу

лен а притирання м абразива ми , б о н е м а є ш ар жи роваии х у пор и зали ш к і в абразивни х зере н , як і прискор юю т ь проце с спрац ю вання ; кра щ е з моч уєтьс я й дов ш е зберіга є м астильні речовин и завдяк и наявнос т і та к зва но ї розбивк и (зіс кобл ю ванн ю ) ц і є ї поверхн і , щ о тако ж п і дви щ у є ї ї ст і йк і ст ь прот и спрац ю ванн я т а з нижу є кое ф і ц і єн т тертя ; да є з мо г у використовуват и найпрос ті ш и й і найдос туп н і ш и й м ето д

оц і нк и ї ї якост і з а число м пля м н а одиниц ю пло щ і .

Ручн е ш абруванн я — трудо м і стки й процес , то м у йог о за м і н юю т ь продуктивн і ш о ю обробко ю н а верстатах .

Ш абруванн ю переду є чистов а обробк а р із ання м . П оверхн ю , як у потр і бн о про ш абрувати , чист о й точ н о обробля ю ть , обпил юю т ь лич­ кувальни м напилком , струга ю т ь аб о ф резу ю ть . Н а ш абруванн я зали­ ш а ю т ь припус к 0 , 1 ... 0 , 4 м м зале жн о в і д ш ирин и й дов жин и поверхн і . П р и велики х припуска х і з начни х нер і вностя х поверхн ю спочатк у припил юю т ь личкувальни м напилко м з перев і рко ю н а ф арб у ( рис . 306) , пр и цьом у напило к попереднь о на тира ю т ь крейдо ю дл я усу­ ненн я ковзанн я п о ф арб і т а засал ю ванн я нас і чки .

Н апило к перем і щ у ю т ь кругови м рухом , з н і м а ю ч и м ета л з пофар ­ бовани х м і сць . З м ето ю недопу щ енн я утворенн я глибоки х рисо к на­ пило к чистят ь стально ю щ іт ко ю . О бпил юю т ь обере жн о , б о пр и над­ м і рном у обпил ю ванн і мож ут ь зали ш итис я глибок і запади ни .

П і сл я обпил ю ванн я пофарбовани х пля м заготовк у (деталь ) звіль­ ня ю т ь в і д ле щ а т і з нов у перев і ря ю т ь пло щ ин и н а пофарбован і й пере­ в і рн і й плит і , пот і м продовжу ю т ь обпил ю ват и ш а р м етал у н а нови х пляма х ф арби . О бпил ю ванн я й перев і рк у чергу ю т ь доти , пок и н е ма­ ти м ут ь р і вно ї поверхн і з велико ю к і льк і ст ю р і вно м і рн о розм і щ ени х пля м ( особлив о п о краях ) .

Ш абер и — м еталев і стер жн і р із номан іт но ї ф орм и з р із альни м и кромками . Ви готовля ю т ь ї х з і нс тру м ентальни х вуглецеви х стале й У1 0 , У1 2 А . Р із альни й к і нец ь ш абер а загартову ю т ь бе з в і дпуск у д о твердост і 64 ... 6 6 НЯСе.

Рис. 307. Плоскі однобічний (а) і двобічний (б) шабери та кути їх загострення

Рис. 308. Шабери із зігнутими кінцями та кути їх загострення

З а ф о р м о ю р і з а л ь н о ї ч а с т и н и ш абер и под і лй ю т ь н а плоск і , тригра нн і , ф асонн і ; з а ч и с л о м р і з а л ь н и х к і н - ц і в (г раней ) — н а одноб і чн і й двоб і чн і ; з а к о н с т р у к ц і є ю — н а суц і льн і й з і вставни м и пластинками .

П л о с к і ш а б е р и застосову ю т ь дл я ш абруванн я плоски х по­ верхон ь — в і дкрити х паз і в , канаво к т а і н . Вон и мож ут ь бут и одно­ б і чним и ( рис . 307 , а ) т а двоб і чним и ( рис . 307 , б ) . Н айрац і ональн і ш о ю є опукл а ф орм а леза , окреслен а дуго ю рад і усо м З О ...4 0 м м дл я п і в - чистовог о ш абруванн я і 40 ... 5 5 м м дл я чистового . .

П лоск і ш абер и виготовля ю т ь з прямим и ( рис . 307) і зіг ну ти м и ( рис . 308) к і нцями . В і дкрит і пло щ ин и ш абру ю т ь ш абера м и з прями м к і нцем ; ст і нк и паз і в , канаво к і су м і жни х пло щ ин , а тако ж м ' як і ме­ тал и (ал юм і н і й , цинк , баб і т то щ о ) — ш абера м и з в і д іг ну ти м к і нцем . Д ов жин а плоски х двоб і чни х ш абер і в становит ь 350 ... 40 0 мм . Ши­ рин у ш абер а дл я грубог о ш абруванн я прийма ю т ь р і вно ю 20 ... 2 5 мм , дл я точ но г о — 5 ...1 0 мм . Тов щ ин а к і нц я р із ально ї частини колива ­ єтьс я в і д 2 д о 4 мм . К у т загостре нн я в ш абера х ( рис . 307 , 308 , 309)

Рис. 309. Тригранні (а) і чотиригранні (б) шабери та кути їх за­ гострення

дл я чорновог о ш абруванн я прийма ю т ь р і вни м 70 ... 75 ° , дл я чистовог о — 90°.

Д в о б і ч н и й п л о с к и й £ Г ш а б е р (д ив . . рис . 307 , б ) завдяк и наявнос т і дво х р із альни х к і нц і в м а є

600

ї

з начни й стро к слу ж би . ' ^ > Т р и - і ч о т и р и г р а н н і 6

ш а б е р и ( рис . 309 , а , б) застосо- ц • ™* ^ ^=====^г

С кла

Д

ан і

Шабери;

24 5

Ри с . 313 . У досконалений шабер Ри с . 314.. Ш абер із затискним патро­

ном:

а — конструкція; б — комплект пластинок

1 і з ш видкор із ально ї стал і аб о твердог о сплаву . П ластинка , вставлена в три м ач , затискуєтьс я гви н то м пр и обертанні рукоятк и ш абер а з а годи нниково ю стр і лко ю (дл я з ня тт я пластинк и рукоятк у оберта ю т ь прот и годи нниково ї стр і лки) .

У д о с к о н а л е н и й ш а б е р складаєтьс я з трьо х части н — три м ача , дерев ' яно ї рукоятк и і . з м і нно ї пластинк и ( рис . 313) . Зм і нн а пластинк а з хвостовико м тип у «ласт і вчи н хвіст» вставлена у па з три­ м ача , щ о забезпечу є над і йн е ї ї кр і плення .

Н а рис . 314 , а показан о найдосконал і ш и й ш абер , яки й складаєтьс я зі з м і нно ї пластинк и У , затиск но г о патрон а 2 і стер жн я 3. П ластинк и

4 таки х ш абер і в виготовля ю т ь розм і ро м З X1 6 X50 мм , зі стал і У1 2 А , а стер ж ен ь — зі стал і 45 .

Я к щ о ш абе р призначен о дл я робот и п о б і ло м у чавун у аб о і н ш ом у твердо м у м еталу , т о застосову ю т ь пластинк и з твердог о сплаву , на­ прикла д ВК 6 аб о Т 15К6 . Зам і н у затупле но ї пластинк и здійс н юю т ь поворото м рукоятк и (сте р жн я) , б о губк а затиск но ї частин и патрон а з ' єднан а з корпусо м ш арн і рно . Так а конструкц і я ш абер а да є з мо г у застосовуват и комплек т пластинок , загостре ни х п і д р із ним и кутам и ( рис . 314 , б ) .

Д и с к о в и й ш а б е р ( рис . 315 , а ) використову ю т ь дл я ш абру­ ванн я ш ироки х пло щ ин . Р із альн а частина / — ц е стальни й загарто­ вани й диск , закріпле ни й н а три м ач і 3 гайко ю 2 . Д ис к 0 50 ... 6 0 м м

і завтов ш к и З ... 4 м м заточу ю т ь на кругло ш л і ф увально м у вер­ стат і . В м і р у затупле нн я йог о поверта ю т ь н а деяки й ку т і пра­ ц юю ть не затупле но ю д і лянко ю . Таки м чино м використовуєтьс я

4 5 6 16 9 Ю И Ри с. 315 . ДисковиД (а) та універсаль­

ний(б) ш абери:

1 — різальний диск; 2 — гайка; З — тримач; 4 — пластина; 5 — гвинт; £ — головка; 7 — контргайка; 5 — стер ж ень ; 9, // — текстолі­ тове і дерев'яна рукоятки; 10— скріплю­

б

юче кільце

Рис. 316. Ф асонний шабер Рис. 317. Ш абери-кільця та їх загострення

вес ь дис к ш абера , щ о з начн о еконо ми т ь ча с н а заточува ння , підви­ щ у є продуктивн і ст ь прац і .

У н і в е р с а л ь н и й ш а б е р з ш е с т и г р а н н о ю п л а с т и н о ю ( рис . 315 , б ) м а є 1 2 р із альни х кромок . Н и м можн а прац ю ват и 7 го д бе з перезагострення , щ о да є з мо г у еконо ми т и робочи й час . Ш абе р прости й у виготовленн і , ун і версальни й в робот і , б о вс і ш і ст ь гра не й можн а загостр ю ват и п і д р із ним и кутами дл я ш абруванн я поверхон ь з тверди х і м ' яки х м етал і в — чавуну , стал і , ал юм і н і ю т а і н . К р і м того , в і н да є з мо г у м ат и наб і р пласти н р із но ї твердості , виго­ товле ни х з і стале й У1 3 А , Р6 М 5 і ВК1 0 . ї х за м і н а потребу є м ал о часу . Д л я робот и ш абер а пластин у 4 вставля ю т ь у па з головк и 6 і за­

кр і пл юю т ь гви н то м 5 . П ластин а у робочому положенн і п і дтискуєтьс я стер жн е м 5 , яки й закріпл ю єтьс я контргайко ю 7 .

Щ о б повернут и пластин у з новим и р із альни м и кромкам и у робоч е положення , треб а в і дгвинтит и контргайк у н а оди н оберт , вигвинтит и стер ж ен ь н а дв а оберти , повернут и пластинк у в необх і дн е положення , пот і м загви н тит и стер ж ен ь д о упор у в пластинк у 4 і загви н тит и контр ­ гайку .

Ф а с о н н и й ш а б е р ( рис . 316) — ц е наб і р з м і нни х стальни х загартова ни х пласти н / , закріпле ни х н а стер жн і 2 з рукоятко ю 3 . Ц і ш абер и слу ж ат ь дл я ш абруванн я ва ж кодоступни х ф асонни х по­ верхон ь — запади н , за мкн ути х контур і в , ж олобк і в , канаво к то щ о . Торцев і гра н і пласти н загостр юю т ь в і дпов і дн о д о ф орм и обробл ю ва ­ ни х поверхонь .

Ш а б е р и - к і л ь ц я виготовлені з і спрацьовани х кон і чни х ро­ ликови х п і д ш ипник і в аб о велики х пор ш неви х к і лець , за м і н юю т ь три­ гра нни й і зіг ну ти й ш абер и т а з м ен ш у ю т ь к і льк і ст ь перезагострю вань . ї х загостр юю т ь н а ш л і ф увально м у круз і / ( ри с 317 ) і доводят ь торец ь н а др і бнозернистому круз і 2 . Ц і ш абер и забезпечу ю т ь з начн о б і ль ш у продуктивн і сть , н і ж тригра нн і .

§ 75. ЗАГОСТРЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ПЛОСКИХ ШАБЕРІВ

Загострення . Ч аст о ку т загостре нн я р р із ально ї частини ш абер а дл я стал і прийма ю т ь р і вни м 75 ...90 ° . Таки й ку т загостре нн я забезпе ­ чу є найле г ш е з ня тт я м еталу , б о ш абе р н е вр із уєтьс я в ньо го . П рот е

а 6 в

Рис. 318. Кути загострення шаберів для обробки чавуну та бронзи (а ) , сталі (б) і м'яких металів(в)

в ряд і випадк і в з наченн я кут і в вибира ю т ь зале жн о в і д характер у ро­ боти , твердост і обробл ю ваног о м етал у і ф орм и ш абера .

Н а рис . 318 , а подан о кут и загостре нн я ііш бер а дл я обробк и чаву­ н у й бронзи , н а рис , 318 , б — д л я обробк и стал і . Загостренн я ш абер а п і д куто м 35 ...40 ° ( рис . 318 , в ) дл я чорновог о ш абруванн я м ' яки х ме­ талі в да є з мо г у збіль ш ит и тов щ ин у стру ж к и д о 0,01 м м за м і ст ь 0 ,00 1 мм .

Затуплен і ш абер и загостр юю т ь н а загостр ю вально м у верстат і з охолод ж ення м , н а корундовому круз і . Ш абе р берут ь право ю руко ю з а рукоятку , а л і во ю обхопл юю т ь стер ж ен ь бли ж ч е д о робочог о к і нця , 20 ... 3 0 м м в і д р із ально ї кромки . С пира ю чис ь плоско ю гра нн ю ш абер а н а п і дручник , плавн о п і дводят ь торцеви й к і нец ь д о круга . П оло ж енн я

24 8

ш абер а м а є бут и горизо н­ таль ним , а йог о в і с ь — збі­ гатис я з центро м круг а ( рис . 319 , а).

ПРОЦЕС ШАБРУВАННЯ

Ф арб и дл я ш абрування . П ере д ш абрування м виявля ю т ь нерівнос ­ т і поверхон ь ш ляхо м ї х пофарбування . Ш абрувальн а ф арб а — ц е су м і ш

Ю 4 -1664 24 9

г

м а ш инног о м асл а з блакиттдо і р і д ш е з сурико м та ультра м арино м (с инька ) , як і н а в і д м і н у в і д блакит і поган о з м і ш у ю тьс я з м асло м і не­ ч іт к о прогляда ю тьс я н а заготовці . Бл акит ь можн а за м і ни т и са ж е ю , за м і ш ано ю н а су м і ш і автол у з гасо м . Ф арб у подр і бн юю т ь так , щ о б м і ж пальцям и н е зали ш алос я зер нин . П от і м ї ї насипа ю т ь у баночк у і влива ю т ь туд и м асло . К і льк і ст ь м а ш инног о м асл а у су м і ш і м а є бут и тако ю , щ о б ф арб а м ал а консистенц і ю пасти , ал е н е р і дкої , б о надли ш к и м асл а розпливатимутьс я п о контрольн і й плит і і перев і р ю ван а поверх ­ н я пр и накладанн і ї ї н а плит у вс я покриєтьс я ф арбо ю .

Ф арбуванн я поверхн і . Ф арб у нанося т ь н а поверхн ю плит и тампо­ ном ( рис . 321 , а ) з чистих льняни х га нч і рок , складени х у к і льк а ша­ р і в . Зручн о виконуват и ф арбуванн я виготовленим з чистог о полотна м і ш ечко м , в яки й наклада ю т ь ф арб у (ні в яком у раз і н е сл і д класт и у м і ш ечо к сух у ф арб у й у моч ат и йог о у м асло) .

М і ш ечо к і та мпон и в пауза х м і ж ф арбування м кладут ь у чисти й посуд .

П ере д ф арбування м поверхн ю очи щ а ю т ь в і д стру ж к и і бруд у во­ лосяно ю щ іт ко ю , промива ю ть , протира ю т ь чисто ю га нч і рко ю , а пот ім обере жн о наклада ю т ь ї ї н а поверхн ю плит и й пов і льн о пересуваю ть» Д л я уникненн я нер і вно м і рног о спрац ю ванн я плит и сл і д використову ­ ват и вс ю ї ї поверхн ю .

П і сл я двох-трьох кругови х рух і в п о плит і ( рис . 321 , б ) детал ь обе­ ре жн о з н і м а ю ть . Н а добр е оброблені поверхн і ф арб а ляга є р і вно м і рн о ( рис . 321 , в), н а поган о п і дготовлені — плямами . У невелики х запади­ на х ф арб а накопичува ти м еться , а в м і сця х заглибле н і ш и х ї ї взагал і н е буде . Та к виника ю т ь б і л і плям и — най заглибле н і ш і м і сця , н е по­ крит і ф арбо ю , те мн і плям и — м ен ш заглибле н і м і сця , в яки х накопи­ чилас я ф арба , с і р і плям и — іг£ найб і ль ш виступа ю ч і м і сця , н а як і ф арб а ляга є то нки м ш аро м .

25 0

б

Ри с. 322 . Прийоми шабрування плоских деталей:

а — «в і д себе» : б — «на себе »

П р и визначенн і нер і вносте й н а поверхня х ва ж ки х деталей , як і н е з н і м а ю тьс я з м і сця , пофарбовани й перев і рочни й і нс тру м ен т — плит у ( рис . 321 , г ) аб о л і н і йк у — перем і щ у ю т ь п о контрольовани х поверхнях .

Л егк і детал і пр и ш абруванн і встановл юю т ь н а сл ю сарно м у верста ­ ку , а велик і й ва ж к і — н а козлах .

П рийом и ш абрування . П роце с ш абруванн я поляга є у поступовому з ня тт і м етал у з д і лянок , д е є с і р і плями . П раво ю руко ю ш абе р три м а ­ ю т ь з а рукоятку , а л і во ю на тиску ю т ь н а к і нец ь ш абер а ( рис . 322 , а)%Д о обробл ю вано ї поверхн і ш абе р встановл юю т ь п і д куто м 25 . ..30 ° ; р із альн а кромк а м а є з находи тис я н а пофарбован і й поверхн і . М ета л з н і м а ю т ь скобл і нням . Робочи м ходо м пр и ш абруванн і є ру х вперед , тобт о «в ід себе», а пр и робот і плоски м ш аберо м з в і д іг ну ти м вни з к і н - це м — ру х на зад , тобт о «на себе» . П р и холосто м у ход і ш абе р прип і д - н і м а ю ть .

П р и й о м ш а б р у в а н Н / Я« в і д с е б е » м а є так і недол і ки : ш абе р недос тат нь о ст і йки й пр и робочому ход і , внасл і до к чог о стру ж к а неоднаков а в перер ізі , поверхн я виходит ь нер і вно ю й

рвано ю ;

у к і нц і ко жн ог о рух у ш абе р зали ш а є задирки , як і доводитьс я з н і м ат и додатково .

П р и й о м ш а б р у в а н н я « н а с е б е » ( рис . 322 , б ) розроб­ лени й Б ари ш никовим . Ш абе р берут ь з а середн ю частин у (сте р ж ень ) обома рукам и ( в обхват ) і встановл юю т ь лез о д о обробл ю вано ї поверхн і п і д куто м 60 . ,.75 °, а н е 25 ... 30 ° , я к пр и ш абруванн і «в ід себе» . В ерхн я

10* 251

частин а ш абера , щ о закі нчує тьс я дерев ' яно ю рукоятко ю , впираєтьс я у плеч е прац юю чого . Робочи й ру х ш абер а здійс н ю єтьс я «на себе». П р и тако м у м етоді ш абруванн я з начн о п і дви щ уєтьс я як і ст ь оброблю ­ вано ї поверхн і , б о повн і ст ю викл ю чаєтьс я «подр і бнення» , щ о част о спостер іг аєтьс я пр и ш абруваин і «від себе». Ц е поясн ю єтьс я ти м , щ о внасл і до к збіль ш енн я дов жин и (до 450 ... 50 0 мм) ш абе р пр и ш абруван - н і «на себе» пружинить , завдяк и чому лез о йог о плавн о вр із уєтьс я в м ета л і плавн о виходит ь і з зо н и р із ання .

П ереваг и цьог о прийом у ш абрування :

збіль ш ен а дов жин а ш абер а дозволя є використовувати, кр і м рук , тако ж і плеч е прац юю чого , ш абе р ста є ст і йк і ш им , кр і м того , довги й ш абе р пружинить , то м у р із альн а частин а йог о вр із уєтьс я в м ета л і виходит ь з ньо г о плавно : поверхн я пр и цьом у виходит ь р і вн і ш о ю , бе з розрив і в і в к і нц і ш трих а н е зали ш аєтьс я задирок ;

прийо м ш абруванн я «на себе» в 1,5...2 раз и продуктивн і ш и й з а ш абруванн я «від себе».

§ 77. ШАБРУВАННЯ ПРЯМОЛІНІЙНИХ І КРИВОЛІНІЙНИХ ПОВЕРХОНЬ

Ш абруванн я прямол і н і йни х ( плоских ) поверхонь . Щ о б д і стат и поверхн і високо ї якост і , посл і довн о викону ю т ь чорнове , нап і вчистов е і чистов е ш абрування .

Ч о р н о в е ш а б р у в а н н я ( попереднє ) поляга є у грубі й обробц і поверхн і — ш ироким и ш абера м и видаля ю т ь сл і д и й риск и по­ передньо ї обробки . С початк у внасл і до к недос тат нь о ретельно ї підго­ товк и поверхні окремі найб і ль ш виступа ю ч і м і сц я ф арбувати м утьс я густ о І н а ни х утвор юю тьс я велик і плями . У цьом у раз і роблят ь «роз­ бивку » велики х плям : з н і м а ю т ь м ета л і з сильнопо ф арбовани х м і сць . П і сл я ко жн ог о ф арбуванн я напря м рух у ш абер а з м і н юю ть . Ш аберо м захопл юю т ь ус ю пляму , б о н а поверхн і утвор юю тьс я задирки . К ол и плям и розм і стятьс я р і вно м і рно , розбивк у завер ш у ю т ь і почина ю т ь збіль ш уват и числ о плям , ш абру ю ч и усі пофарбован і м і сця , вкл ю ча ю ч и й слабкопо ф арбован і . Зробив ш и чотири- ш і ст ь пля м у квадрат і 2 5 X X2 5 мм , попереднє ш абруванн я закі нчу ю ть .

Робо т у викону ю т ь ш аберо м зав ш ир ш к и 20 ...З О м м пр и дов жин і робочог о ход у 10 ... 1 5 мм . Н апря м ш абер а пост і йн о з м і н юю т ь так , щ о б нас туп ни й ш три х бу в розм і щ ени й п і д куто м 90° д о попереднього .

З а оди н х і д ш абер а з н і м а ю т ь ш а р завтов ш к и 0 , 02 ... 0 , 0 5 мм . Ш аб­ ру ю т ь доти , пок и н е з никну т ь види м і риски . Я к і ст ь ш абруванн я пере­ в і ря ю т ь н а ф арбу , щ о нанося т ь н а перев і рочн у плиту . П і сл я накладан­ н я й рух у плит и (а б о детал і ) виявлен і виступа ю ч і м і сц я з нов у шаб­ ру ю ть .

Н а її і в ч и с т о в е ( т а ч к о в е ) ш а б р у в а н н я поляга є у з ня тт і ли ш е с і рих , тобт о найб і ль ш виступа ю чи х м і сць , виявлени х

25 2

перев і рко ю н а ф арбу . Робо т у викону ю т ь плоски м вузьки м ( 12 .. . 1 5 мм ) ш аберо м пр и дов жин і робочог о ход у 5 .. . 1 0 мм ; з а оди н х і д ш абер а зні­ м аєтьс я ш а р завтов ш к и 0 , 01 ... 0 , 0 2 мм .

Ч и с т о в е ( з а в е р ш а л ь н е ) ш а б р у в а н н я ( рис . 323) застосову ю ть , щ о б виготовит и поверхн ю ду ж е високо ї точ­ нос ті . П р и легко м у на тискува нн і н а ш абе р з н і м а ю т ь то нки й (8.. . 1 0 мкм ) ш ар . Застосову ю т ь ш абер и зав ш ир ш к и 5 .. . 10м м пр и дов жин і робочог о ход у 4 ... 5 м м (д р ібн і ш трихи) .

. Ч истов е ш абруванн я застосову ю т ь тільк и дл я перев і рочни х лі­ н і йок , перев і рочни х пли т і над звичай н о точ ни х спря ж ень . Зд і йсн ю ­ ю т ь йог о вузьки м и ш абера м и і ду ж е короткими ш триха ми . П і д ча с холостог о ход у інстр > 'м ент сл і д прип і дн і м ат и на д плито ю . О станн і цритирк и здійс н юю т ь бе з ф арби , виступа ю ч і частин и визнача ю т ь з а блиском. Точ н і ст ь цьог о вид у ш абруванн я становит ь 20 ... 2 5 пля м у квадрат і 2 5 X2 5 мм .

Д екоративн е ш абруванн я здійс н юю т ь так . Н а оброблен у поверхн ю ш аберо м нанося т ь ш грихи , щ о утвор юю т ь н а поверхн і то й ч и і н ш и й м ал ю нок . Н айчаст і ш е застосову ю т ь ш ахови й м ал ю нок , кол и н а по­ верхн і утвор юю тьс я ромбик и з р із ни м напрямо м ш трихів . Викон у ю т ь йог о з а дв а прийоми : спочатк у нанося т ь у ш ахово м у порядк у ш трих и в одном у напрям і , пот ім у пром і ж ка х — ш трих и у протилежному напрям і . «М ороз » наводя т ь н а робочи х і неробочи х поверхнях . Ство­ р юю ч и н а поверхн і ш трих и у певному напрям і , декоративне ш абру ­ ванн я разо м з тим пол і п ш у є у мо в и йог о з м а щ ування , б о в ш триха х з а рахуно к поверхневог о на тяг у кра щ е утри м уєтьс я м асло . Зникненн я ш трихі в св і дчит ь пр о спрац ю ванн я поверхн і ( пр и спрац ю ванн і б і ль ш е З мк м м ал ю но к з никає ) .

Ш а б р у в а н н я п о в е р х о н ь , р о з м і щ е н и х п і д г о с т р и м и к у т а м и , — супорт і в , кареток , консолей , стани н т а і н ш и х части н м еталообробних верстат і в , як і є спря ж ення м тип у «лас­ тівчи н хвіст» — викону ю т ь тригра нним и ш абера ми .

П ере д ш абрування м напрямни х тип у «ласт і вчи н хв іст » ( рис . 324) тригра нно ю л і н і йко ю , покрито ю ф арбо ю , виявля ю т ь виступа ю ч і м і сця .

Ри с . 323 . Ш абрування плоских детале й при обробних операц і я х

25 3

тодом трьох плит (для наочності шарм етал у збільш ено)

П оверхн і , розм і щ ен і п і д гостри м и кутами , ш абру ю т ь та к са мо , я к і паралельн і .

М е т о д т р ь о х п л и т * є досит ь точ ни м і да є з мо г у м ат и пра­ вильн і плоск і поверхн і не зале жн о в і д точ нос т і наявно г о перевіроч­ но г о і нс тру м ента . В і н поляга є в то м у , щ о ко жн і й з трьо х однакови х з а розм і рам и й м асо ю плит , як і попереднь о простругал и аб о обпилял и і як і прой ш л и ш туч н е стар і нн я (дл я з ня тт я внутр і ш н і х напру г) , при­ сво юю т ь порядкови й номе р і нанося т ь клейма : н а пер ш у плит у — № 1 , на друг у — № 2 і на трет ю — № 3 ( рис . 325) .

П і сл я вказано ї п і дготовк и плит и ш абру ю т ь у такі й посл і довност і : I перех і д — плит у № 1 при ш абру ю т ь до плит и № 2;

II перех і д — плит у № 1 при ш абру ю т ь д о плит и № 3 ;II I перех і д — плит у № 2 при ш абру ю т ь д о плит и № 3 ; IV перех і д — плит у № 2 при ш абру ю т ь до плит и № 1 ; V перех і д — плит у № 3 при ш абру ю т ь до плит и № 1;

V I перех і д — плит у № 3 при ш абру ю т ь до плит и № 2.

Так е чергуванн я да є з мо г у п і сл я ко жн о ї пригонк и плит и м ат и точ н і ш у поверхн ю ; у к і нц і робот и всі тр и плит и будут ь абсол ю т н о точ­ ними . ( В і дхиленн я пли т в і д пло щ инност і н а рисунк у показан о у збіль­ ш ено м у вигляд і) .

Ш абруванн я з а м етодом су м і щ енн я гра не й да є точ н і ш і поверхн і й гара н ту є ї х перпендикулярн і ст ь д о б і чни х стор і н детал і . Ц е й м ето д застосову ю т ь пр и ш абруванн і робочи х гра не й детале й прямокутно - призматично ї ф орми . П ри ш абруванн я почина ю т ь з і взає мно ї пригон­ к и дво х робочи х гра не й ( рис . 326 , а). П і сл я цьог о оброблені гра н і су- м і щ у ю т ь одн у з одно ю ( рис . 326 , б ). Ц е су м і щ енн я да є з мо г у одночасн о перев і рит и обидв і ш аброван і поверхн і одн і є ю й тіє ю са мо ю контроль ­ но ю плито ю . П і сл я завер ш енн я цьог о цикл у переход і в проце с повто­ р юю т ь ( рис . 326 , в). З а ци м м етодом при ш аброву ю т ь гра н і детале й пара­ лельн о одн і й з ї ї стор і н , ал е пр и су м і щ енн і користу ю тьс я н е боковими ,

и б 8]

Рис. 326. Ш абрування за мето­ дом суміщення гране й:

а — пригонка двох робочих граней; б — суміщ ена пригонка;в — пов­ торна пригонка двох робочих граней

а паралельними поверхнями , встано­ вив ш и детал ь н а друг і й контрольн і й плит і , і проце с обробк и таки м чино м ведут ь м і ж дво м а контрольними пли­ та ми .

Т о ч н і с т ь ш а б р у в а н н я

Ри с. 327. Рамка (а) і кон­ троль (б) " за її допомого ю якості ш абрування

й к о н т р о л ь я к о с т і .

Ш абрування м можн а досягт и високо ї точ нос т і (0,003...0,01 мм) т а якос­ т і обробки , Я к і ст ь ш абруванн я визнача ю т ь з а число м пля м (т очок ) , як і припада ю т ь н а одиниц ю оброблено ї поверхн і . Ч и м б і ль ш е ц е чис­ ло , тим ви щ а точ н і ст ь оброблено ї поверхн і . Д л я визначенн я ступен я точ нос т і застосову ю т ь квадратну рамк у 2 5 X2 5 м м ( рис . 327 , а) , як у наклада ю т ь н а при ш абрен у поверхн ю й п і драхову ю т ь числ о пля м ( рис . 327 , б). Д л я зруч нос т і рамк у роблят ь з ручко ю .

Ш абруванн я завер ш у ю т ь пр и к і лькост і пля м н а поверхн і 2 5 X X25 мм; чорнов е — 8 ...10 , нап і вчистов е — 12; чистов е — 15, точ н е —

20 , то нк е — 25 .

Ш абруванн я кривол і н і йни х поверхонь , наприклад , п і д ш ипник і в викону ю т ь так . Н а ва л аб о ш ийк у вала , з яко ю спря ж увати м етьс я п і д ш ипник , р і вно м і рн о нанося т ь то нки й ш а р ф арби , встановл юю т ь ва л у вклади ш п і д ш ипник а ( рис . 328 , а ) аб о вклади ш п і д ш ипник а н а ш ийк у вал а і легки м зусилля м поверта ю т ь його , п і сл я чог о ва л з н і м а ю т ь ( рис . 328 , б ) і ш абру ю т ь тригра нни м ш аберо м виступа ю ч і м і сц я ( рис . 328 , в) .

Ри с . 328 . Ш абрування криволінійних поверхонь :

а — перенесення фарби з вала на підшипник; б-—вкладиш зі слідами фарби; в — прийо м ш абрування; г — шабер -сітка дл я перевірки кількості плям фарби п ісля ш абруванн я

Ш абе р нахиля ю т ь так , щ о б м ета л з н і м ал а середн я частина р із аль ­ но ї кромки . П раво ю руко ю ш абе р три м а ю т ь з а рукоятку , лед ь обер­ та ю чи , а л і во ю притиска ю т ь йог о д о обробл ю вано ї поверхн і . Ш абру­ ванн я продовжу ю т ь доти , пок и н е буд е потр і бно ї к і лькост і плям , щ о визнача ю т ь ш аблоно м -с іт ко ю ( рис . 328 , а).

§ 78. ЗАГОСТРЕНН Я Т А ДОВЕДЕНН Я ТРИГРАННИ Х ШАБЕРІ В

П р и з а г о с т р е н н і ш абе р три м а ю т ь право ю руко ю з а руко­ ятку , а пальцям и л і во ї рук и — з а йог о канавк и ( ж олобки ) , розм і щ ен і н а бокови х гра нях , і плавно , з легки м на тискува нням , п і дводят ь нижн ю поверхн ю ш абер а д о абразивног о круг а ( рис . 329 , а).

П р и рус і ш абер а впере д прав у рук у сл і д плавн о опускат и донизу , тоді гостри й к і нец ь ш абер а п і дн і м етьс я вверх . П р и рус і на за д прав у рук у п і дн і м а ю т ь ввер х і гостри й к і нец ь ш абер а опуститьс я вни з д о зітк ненн я з поверхне ю круга . Так і плавн і рух и ш аберо м здійс н юю т ь к і льк а раз і в , створ юю ч и заокругле н у поверхн ю з гостри м и кромками . П оверта ю ч и ш абе р друго ю , а пот ім третьо ю гра нн ю , ї х загостр юю т ь та к са мо , я к і пер ш у гра нь . Щ о б уникнут и перегр і ванн я р із альни х кромо к ш абер а пр и загостре нн і , ї х охолод ж у ю т ь водо ю .

Ш абер и д о в о д я т ь н а корундови х аб о наждачни х брусках , ст і йк о встановлени х нерухомо н а плит і . П оверхн ю бруск а з м а щ у ю т ь м а ш инни м м асло м . Д оведенн я здійс н юю т ь пр и легко м у на тиска нн і лі­ во ю руко ю і похитуванн і право ю руко ю пр и одночасному рус і боково ї гра н і вздов ж бруск а ( рис . 329 , б ) . І н ш і гра н і доводят ь та к са мо .

Ш абер , призначени й дл я ш абруванн я поверхн і високо ї точ нос ті , доводят ь н а чавунн і й плит і і з застосува ння м наждачно г о поро ш ку , розведеног о у м а ш инном у м асл і . П оказнико м правильног о доведенн я є гладе ньк а поверхн я р із альни х кромо к і в і дпов і дн о їх гострота .

§ 79. МЕХАНІЗАЦІЯ ШАБРУВАННЯ

П роце с ш абруванн я потребу є з начни х ф із ични х зусиль , ду ж е трудо м і стки й й подовжу є цик л виробництва , то м у м ехан із ац і я шаб­ руванн я є одни м і з ш лях і в п і дви щ енн я продуктивност і прац і .

П н е в м а т и ч н і ш а б е р , и слу ж ат ь дл я грубого , чистовог о й точ но г о ш абруванн я стальни х і чавунни х поверхонь . Застосову ю т ь ї х я к засі б м ехан із ац і ї трудо м і стко ї прац і пр и ш абруванн і напрямни х ковзанн я свердлильни х верстат і в у ва ж ком у м а ш инобудуванн і , кон­ троль ни х притиральни х пли т то щ о .

Н а рис . 330 , а показан а будоваі пневматичног о ш абера , а н а рис . 330 , б — прийо м робот и ним . П р и впусканн і стиснутог о пов іт р я чере з ш туце р / обертови й рото р двигун а чере з редукто р переда є што­ к у 6 складни й коливальни й рух , яки й перетвор ю єтьс я н а зворот но ­ поступальни й ру х патрон а 7 із закріпле ни м у ньом у ш аберо м .

Х і д ш абер а звичай н о заз нача ю т ь н а йог о ш кал і . Д л я чистово ї об­ робк и рекомендуєтьс я середн і й х ід , а дл я то нко ї — м алий . О бдирочн е (г рубе ) ш абруванн я починаєтьс я з і з ня тт я сл і д і в ( рисок ) попередньо ї обробк и з найб і ль ш и м ходо м ш абера . Н а одному м і сц і н е можн а ро­ бит и б і ль ш е двох-трьо х ход і в , ш абе р руха ю т ь п і д куто м д о напрям у ш трихів , як і роблять . П р и чистовому й то нком у ш абруванн і застосо­ ву ю т ь ву ж ч і ш абери .

Д л я виготовлення поверхн і м ало ї ш орсткост і ш абру ю т ь з най­ м ен ш и м на тиска ння м н а ш абер , а лез у нож а нада ю т ь в і д ' є мни й перед­ н і й ку т (— 10°).

М ехан і чном у ш абруванн ю п і дда ю т ь чавунн е й стальн е литво , кон­ струкц і йн у стал ь і пластмаси , а тако ж кольоров і м етали , як і оброб­ л юю т ь ш абера м и з в і д ' є мни м передн і м кутом. Д л я ш абруванн я чавун у застосову ю т ь нож і з твердоплав ним и пластинками .

Д обр е зареко м ендувал и себ е пневматични й ш абе р П -5302 і пневма ­ тич н а м а ш ин а з електро м агн іт о м дл я закріпле нн я н а м і сц і . О станн я м а є пристр і й дл я регул ю ванн я тов щ ин и стру ж ки , щ о з н і м ається , і тиск у н а обробл ю ван у поверхн ю . Е лектро м агн іт ни й присо с да є з мо г у

1 2 З Ь 5 6 7

а — розм ітка ; б — прийом роботи а — розм і тка ; б — висвердлени й отв і р ; <г — посл і довн і ст ь розпи­ л ю вання :г — перев і рк а вклади­ ш ем

спочатк у пропил юю т ь сторони / і З, пот ім 2 і 4 і п і дганя ю т ь отв і р по м іт чик у так , щ о б в і н входи в в отв і р н а глиби н у 2 ... З мм .

П одаль ш у обробк у стор і н ( рис . 334 , б) здійс н юю т ь доти , пок и квад­ ратн а головк а легко , ал е щ і льн о н е ув і йд е в отв і р .

Ро зпил ю ванн я у заготовц і тригранног о отвору .Ро з м і ча ю т ь конту р трикут ника , а в ньому — отв і р і свердлят ь йог о свердло м , н е торка ю ­ чис ь розм і чальни х рисо к трикут ник а ( ри с 335 , а , б). П от і м у кругло­ м у отвор і пропил юю т ь тр и кут и і посл і довн о розпил юю т ь сторон и 1 ,

2 і 3 , н е доходяч и 0 ,5 м м д о розм і чально ї риски , п і сл я чог о п і дганя ю т ь сторон и трикут ник а ( ри с 335 , в).

а — пройма; б — вкладиш; в — обпилювання; — перевірка вкладишем

д

Ри с. 337. П рипасування косокутних вкладиш ів:

а — схема розмітки зовніш ніх кутів; б — обпилювання зовніш ніх поверхонь; в — схема роз­ мітки внутріш ніх кутів; г — обпилювання внутріш ніх кутів; д — перевірка вкладишем

ду ж е др і бно ю нас і чко ю — № 2, 3, 4 і 5, а тако ж абразивни м и порош ­ кам и т а пастами .

П р и виготовленні й припасуванн і ш аблон і в з п і вкругли м и зовніш ­ н і м и й внутр і ш н і м и контурами спочатк у виготовля ю т ь детал ь з внут­ р і ш н і м контуро м — пройм у ( рис . 336 , а) . Д о оброблено ї пройм и під­ га ня ю т ь ( припасову ю ть ) вклади ш ( рис . 336 , б).

П р и обробц і пройм и спочатк у точ н о обпил юю т ь ш ирок і пло щ ин и я к базов і поверхн і , пот ім начорн о — ребр а (вузь к і гра н і ) 1, 2, З і 4 Уп і сл я чог о розм і ча ю т ь циркуле м п і вколо , вир із у ю т ь йог о нож і вко ю ( показан о ш трихо м н а рисунку ) , здійс н юю т ь точ н е обпил ю ванн я п і в - кругло ї виї мк и ( рис . 336 , в) і перев і ря ю т ь точ н і ст ь обробк и вклади­ ш е м , а тако ж си м етричн і ст ь п о в і дно ш енн ю д о осі (за допо мо го ю ш та н ге нциркуля ) .

П р и обробц і вклади ш а спочатк у обпил юю т ь ш ирок і поверхн і , а пот і м ребр а 1У2 і 3. Д ал і розм і ча ю т ь і вир із у ю т ь нож і вко ю кути . П і сл я цьог о здійс н юю т ь точ н е обпил ю ванн я й припасуванн я ребе р 5 і 6 . П от і м викону ю т ь точ н е обпил ю ванн я і припасуванн я вклади ш а д о прой­ ми . Точ н і ст ь припасуванн я вва ж аєтьс я достатньо ю , як щ о вклади ш входит ь у пройм у бе з перекосу , хитанн я й просв іті в ( рис . 336 , г).

П р и виготовленні й припасуванн і косокутни х вклади ш і в у про­ йм и тип у «ласт і вчи н хвіст» ( рис . 337 , а , б ) спочатк у обробля ю т ь вкла­ ди ш ( обробк а і перев і рк а йог о прост і ш а) . О бробк у провадят ь у тако м у порядк у ( ри с 337 , а). С початк у точ н о обпил юю т ь ш ирок і пло щ ин и я к базов і поверхн і , а пот і м ус і чотир и вузьк і гра н і ( ребра ) /, 2, 3 і 4 . Д ал і розм і ча ю т ь гострі кути , вир із у ю т ь ї х нож і вко ю і точ н о обпи ­ л юю ть . С початк у обпил юю т ь ребр а 5 і 6 у пло щ ин і , паралельн і й ребр у 1 , пот і м ребр а 7 і 8 з а л і н і йко ю п і д куто м 60° д о ребр а 5 . Гос три й ку т (60°) за м і ря ю т ь кутови м ш аблоно м .

П ройм у обробля ю т ь у тако м у порядку . С початк у точ н о обпил юю т ь ш ирок і пло щ ини , а пот і м ус і чотир и ребра .

Д ал і здійс н юю т ь розм іт ку , вир із у ю т ь нож і вко ю па з (на рис . 337 , в показан о ш трихо м ) т а обпил юю т ь ребр а 5 , б і 7 . С початк у ш ирин у паз а роблят ь м ен ш о ю з а потр і бн у н а 0 , 05 ... 0 , 1 м м пр и збере ж енн і строго ї си м етричност і бокови х ребе р паз а щ од о ос і пройм и (гл ибин у паз а викону ю т ь одраз у точ н о д о розм і ру ) . П от і м пр и припасуванн і вклади ш а і пройм и ш ирин а паз а д і ста є точ ни й розм і р з а ф ормо ю ви­ ступ у вклади ш а . Точ н і ст ь припасуванн я вва ж аєтьс я достатньо ю , як­ щ о вклади ш входит ь у пройм у туг о в і д рук и бе з просв іт у , хитанн я і перекос і в ( рис . 337 , д).

Ручн е розпил ю вання , пригонк а й припасуванн я — ду ж е трудо­ м і стк і операц ії . У сучасни х у мо ва х ц і операц і ї викону ю т ь з викорис ­ та ння м м еталор із альног о обладнанн я загаль но г о й спец і альног о при­ з начення , пр и яком у рол ь сл ю сар я зводитьс я д о керуванн я м а ш инам и й контрол ю розм і р і в .

К ривол і н і йн і й ф асонн і детал і обробля ю т ь н а ш л і ф увальни х вер­ стата х спец і альни м и проф і льовани м и абразивни м и кругами . Ш ирок о застосову ю тьс я тако ж електро і скров і , х і м і чн і т а ін ш і м етод и обробки , як і викл ю ча ю т ь додатков у робот у з опоряд ж енн я вручну .

О дна к пр и виконанн і сл ю сарно-складальних ремонтни х роб іт, а тако ж пр и остаточн і й обробц і деталей , виготовлених ш та мп ування м , виконуват и ц і робот и доводитьс я вручну .

Застосування м спец і альни х і нс тру м ент і в і пристро ї в досяга ю т ь п і дви щ енн я продуктивност і розпил ю ванн я і припасування . Д о таки х і нс тру м ент і в і пристро ї в належа т ь ручн і напилк и з і з м і нним и пла­ стинка ми , напилк и з дроту , покрит і ал м азни м др і бняком , обпил ю валь ­ н і призми , обпил ю вальн і нам іт к и то щ о .

Р о з д і л XVII. ПРИТИРКА Т А ДОВОДК А

§ 83. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ПРИТИРАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Загальн і в і до мо ст і . П р и т и р к о ю на зиваєтьс я обробк а дета­ лей , щ о прац юю т ь у пар і , дл я забезпече нн я контакт у ї х робочи х по­ верхонь .

Д о в о д к а — ц е чистов а обробк а детале й з м ето ю одер ж анн я точ ни х розм і р і в і м ало ї ш орсткост і поверхонь . ,

П ритирк у й доводк у здійс н юю т ь абразивни м и поро ш кам и аб о пастами , як і нанося т ь аб о н а обробл ю ван і поверхн і , аб о н а спец іаль ­ ни й і нс тру м ен т — притир .

П рипус к н а притирк у становит ь 0 , 01 ...0 , 0 2 мм , н а доводку — , 0 , 001 ... 0 , 002 5 мм . Точ н і ст ь притирк и — 0 , 001 ... 0 , 00 2 мм . Д оводк а забезпечу є точ н і ст ь з а 5...6-м квал іт ета м и і ш орстк і ст ь поверхн і д о Rz 0 , 05 .

У м а ш инобудуванні притира ю т ь гідравліч н і пари , пробк и й кор­ пус и кран і в , клапан и т а ї х с і дл а у двигуна х внутр і ш ньо г о згоря ння , робоч і поверхні ви м і р ю вальни х і нс тру м ент і в то щ о .

О броблен і доводко ю поверхн і добр е чинят ь оп і р спрацьованост і т а короз ії , щ о ду ж е ва ж лив о пр и експлуатац і ї ви м і р ю вальни х т а пе­ рев і рочни х і нс тру м ент і в і ду ж е ' точ ни х деталей.

П ритиральн і м атер і али . А б р а з и в н і м а т е р і а л и (абра­ зиви ) — ц е др і бнозернист і кристал і чн і поро ш копод і бн і , а тако ж ма­ сивн і тверд і тіла , застосовува н і дл я м ехан і чно ї обробк и р із ни х мате­ р і ал і в .

Абр азив и под і ля ю т ь н а природн і й ш туч н і . Ро зріз ня ю т ь тако ж тверд і абразивн і м атер і али , твердіст ь яки х б і ль ш а з а твердіст ь загар­ това но ї стал і , й м ' як і , щ о м а ю т ь м ен ш у твердість .

Д о . т в е р д и х п р и р о д н и х а б р а з и в н и х м а т е ­ р і а л і в належа т ь м і нерали , щ о м і стят ь окси д ал юм і н і ю (при­ родни й корунд , наждак ) т а окси д кремн і ю ( кварц , крем і нь , ал м аз) .

Т в е р д і ш т у ч н і а б р а з и в н і м а т е р і а л и , як і ви­ готовля ю т ь в електропечах , характеризу ю тьс я високо ю твердіст ю , однор і дн і ст ю склад у й властивостей. Д о ш туч ни х абразивни х м атеріа­ л і в належа ть : електрокорунд нормальни й (1А ); електрокорун д б і ли й (2 А ) ; електрокорунд хро ми сти й ( ЗА ) ; монокор ун д (4 А ); карб і д крем­ н і ю ( карборунд ) зеле ни й (6С ); карб і д кремн і ю чорни й (5С ); карб і д бор у ( КБ ) ; куб і чни й н іт ри д бор у ( КБ 71) ; ельбо р ( Л ) ; ал м а з синтетич­ ни й (АС).

Д л я притирк и (д оводки) стал і , використову ю т ь поро ш к и електро - корунд у нормально го , б і лог о й хро ми стого , а тако ж монокор унд у дл я обробк и чавун у й крихки х м атер і ал і в — карб і д кремн і ю , дл я об­ робк и тверди х сплав і в т а і н ш и х ва ж кообробл ю вани х м атер і ал і в — поро ш к и карб і д у бору , синтетични х ал м аз і в .

М * я к и м и а б р а з и в н и м и м а т е р і а л а м и притира ­ ю т ь (д оводять ) в і дпален у сталь , чавун , м ідн і й ал юм і н і єв і сплави . Д л я грубо ї притирк и використову ю т ь абразивн і ш л і ф увальн і поро ш к и зер нис тіст ю 5 ... З , дл я попередньо ї притирк и — м і кропоро ш к и iV$8, М 2 0 і М 14 , а дл я остаточно ї — M I O , М 7 і М 5 .

З м ' яки х абразивни х м атер і ал і в найчас ті ш е застосову ю т ь паст у Г О И ( Д ер ж авног о оптичног о і нс титуту) . ї х випуска ю т ь у вигляд і т ю бик і в цил і ндрично ї ф орм и (діа м етро м 3 6 м м і висото ю 5 0 мм) аб о кусками . П аст а ш ирок о застосовуєтьс я дл я остат о ш и х доводочни х ро­ б іт, коли , кр і м високо ї точ нос т і й м ало ї ш орсткост і , потр і бно , щ о б бул а блискуч а поверхня .

Застосування пас т забезпечу є тако ж п і дви щ енн я ст і йкост і прот и спрац ю ванн я оброблени х деталей , б о н а поверхн і н е зали ш аєтьс я вкраплен ь тверди х абразивни х м атер і ал і в , щ о сприя ю т ь спрац ю ван­ н ю поверхонь .

Ро зріз ня ю т ь тр и сорт и абразивно ї паст и Г О И — грубу , середню й то нку .

Г р у б у ( к р у п н у ) п а с т у .(св ітло-зеленог о кольору ) за­ стосову ю т ь дл я з н і м анн я ш ар у м етал у завтов ш к и в к і льк а десяти х часто к м і л і м етра , , наприклад , дл я видаленн я сл і д і в обробк и обпилю ­ вання м , груби м ш абрування м , стругання м , ш л і ф ування м . Д етал і п і сл я притирк и (д оводки) ц і є ю пасто ю м а ю т ь м атов у поверхн ю .

С е р е д н ь о ю ( д р і б н о ю ) п а с т о ю (зеле но г о кольору ) з н і м а ю т ь ш а р м еталу , щ о ви м і р ю єтьс я соти м и частками м і л і м етра , д і ста ю ч и чист у поверхн ю , бе з ш трихів .

Т о н к а ( м і к р о д р і б н а ) п а с т а ( чорног о кольор у з зе­ ленувати м в і дт і нком ) слу жи т ь дл я остаточно ї обробк и й нада є по­ верхн і дзеркальног о блиску . То нко ю пасто ю з н і м а ю т ь припуск и в тисяч н і частк и м і л і м етра .

К о жни й ви д паст и м а є номер , яки й в і дпов і да є ї ї абразивн і й здат­ нос ті , наприкла д грубі й паст і — № 50 , 40 ; 35 , 30 , 2 5 і 20, середн і й —

15 і 10, то нк і й — № 7, 4 і 1. Ро з м і р и зере н грубо ї паст и — 40 .. .

1 7 мкм , середньо ї — 16 ...8 і то нко ї — м ен ш як 8 мкм .

А л м а з н і п а с т и ( паст и з природни х і синтетични х ал м азни х поро ш к і в ) набул и ш ироког о застосува ння . А л м азн і паст и І нс титут у над тверди х сплав і в , щ о випуска ю тьс я дванадцят и зер нис тостей , умов­ н о под і ля ю т ь н а ч о т и р и г р у п и . — велику , середн ю , др і бн у і то нку . П аст и ко жн о ї груп и м а ю т ь св і й кол і р : велико ї — червони й ( А ііЮ О , А П 80 , А П 60 ) ; середньо ї — зеле ни й ( А П 40 , А П 28 , А П 20) ; др і бно ї — блакитни й ( А П І4 , А П 1 0 і А П 7) ; то нко ї — ж овти й ( А П 5 , А П З і АГ И ) .

К р і м того , в м е ж а х ко жн о ї груп и паст у найб і ль ш о ї зер нис тост і познача ю т ь чорно ю с м у ж ко ю , середньо ї — с і ро ю , а др і бно ї — б і ло ю ( цим и кольорами ф арбу ю т ь т ю бик и й упаковк у пасти ) .

А л м азн і паст и випуска ю т ь св іт лог о кольор у дл я того , щ о б з а йог о з м і но ю можн а бул о судит и пр о з ня тт я обробл ю ваног о м атер і алу . П р и правильному вибор і притир а й паст и п і сл я не тривало ї робот и ал м азн а паст а набува є те мно г о кольору . Ц е є св і дчення м безперервног о з ня тт я м атер і алу .

Б укв а А означає , щ о поро ш о к виготовлено з ал м азу , П — паста , цифри , щ о стоят ь поруч , — розм і р зер н а ( наприклад , А П 10 0 — роз­ м і р зер н а 100, 8 0 мкм ; А П 8 0 — 80 ... 6 0 мкм , А П З — 3 .. . 1 мкм , А П 1 —

1 мк м і м ен ш е) .

А л м азн і паст и застосову ю т ь дл я притирк и й доводк и вироб і в з тверди х сплав і в , стале й р із ни х м аро к і неме талеви х м атер і ал і в — скла , руб і ну , керам і ки . Вип уска ю т ь паст и р із номан іт ни х характерис ­ ти к з природни х і синтетичних ал м аз і в з розм і ро м зер н а в і д 6 0 д о 1 мкм . П роцентн е сп і вв і дно ш енн я в м і ст у поро ш к а в паст і з а м асо ю становит ь 1...23 % . Д о склад у паст и входят ь високо мо лекулярн і по­ верхнево-активні речовини , як і добр е з моч у ю т ь зер н а ал м азу .

З а консистенц і є ю паст и под і ля ю т ь н а т в е р д і , м а з е п о д і б ­ н і й р і д к і . Звичайн о крупнозернист і паст и виготовля ю т ь твердо ї йм азепод і бно ї (густ ої ) консистенц і й , др і бнозернист і вс і х консистенц і й .

Н айчаст і ш е пр и обробц і вироб і в застосову ю т ь паст у р і дко ї кон­ систенц ії , б о нав іт ь нанесена торки м ш аро м н а притир , вон а забезпе­ чу є висок у як і ст ь поверхн і й точ н і ст ь обробк и д о 6-го квал іт ету .

Д л я п і дви щ енн я продуктивност і пр и притирц і (д оводц і) спочатк у застосову ю т ь великозернист і пасти , поступов о переходяч и д о дрібно­ зер нис тих .

Застосування ал м азни х пас т забезпечу є ш орстк і ст ь обробл ю вано ї поверхн і , 7?а 0,04, Иг 0,05 і п і дви щ енн я продуктивност і прац і порів­ нян о і з застосува ння м і н ш и х абразивни х паст .

З м а щ у в а л ь н і м а т е р і а л и дл я притирк и й доводк и сприя ю т ь прискоренн ю ци х процес і в , з м ен ш у ю т ь ш орстк і сть , а тако ж охолод ж у ю т ь поверхн ю детал і . Н айчаст і ш е я к з м а щ увальн і м атер і ал и застосову ю т ь з м а щ увально-охолодні р і дин и — гас , бензин , легк і мі­ неральн і м асла , содов у воду . Д л я притирк и (д оводки ) стал і й чавун у част і ш е застосову ю т ь га с з добавко ю 2 ,5 % олеїново ї кислот и й 7 % кан і ф ол і , щ о з начн о п і дви щ у є продуктивн і ст ь процесу .

ПРИТИРИ

273.

Ри с. 345 . Д оведення внутріш ніх поверхонь :

а — складних» б — шаблона-висотки; в •— раді усного 'шаблона; 1 — шаблон; 2 — притир; З—

1 — запобіжний стержень; 2 — резервуар дл я пального; 3— повітряний простір; 4 — нагрі­ вальна ванночка (чашечка) ; 5 — канали змішувача; 6 — труба; 7 — змішувальна труба; 8 — сопло; 9— захисний пристрій від вітру; У0 — вентиль; И — кришка заливног о отвору ; 12 — насос

ле м 4 дл я регул ю ванн я к і лькост і подаваног о пального , з м і йови к дл я п і д іг р і ванн я пального , труб а 3 , щ о спря мо ву є полум ' я . В труб і є отвор и дл я надходженн я св і ж ог о пов іт р я д о пальника .

П і д трубо ю розм і щ уєтьс я ча ш ечк а ( на гріваль н а ванночка ) 2 , в як у налива ю т ь пальн е дл я розпал ю ванн я паяльно ї ла мпи .

П ере д розпал ю вання м ла мп и вентил ь 4 закрива ю ть , пов іт р я з резервуар а випуска ю т ь чере з пов іт ряни й клапа н 7 , яки й з находи тьс я у залив н і й пробц і . П і сл я випуск у пов іт р я пов іт ряни й клапа н закри ­ ва ю ть . П от і м п і дпал юю т ь бензин , залити й д о ча ш ечки , і п ід іг р іва ­ ю т ь з м і йови к пальника .

Д о мом ент у повног о вигорянн я бензин у з ча ш ечк и сл і д п і дкачат и пов іт р я д о резервуара , лед ь в і дкрит и вентил ь і п і днест и ла мп у д о цеглин и н а в і дстан і 10 ... 1 5 мм . Ро зпиле н е пальне , щ о спалахнуло , остаточно п і д іг р і ва є пальник , з яког о виходит ь син ю ват е полум ' я . П і сл я цьог о вентиле м регул юю т ь і н те нсивн і ст ь горі ння .

Гася т ь ла мп у ли ш е закриття м вентиля , п і сл я чог о випуска ю т ь пов іт р я з резервуар а чере з пов іт ряни й клапан .

/ г з ч

досяга є 1000... 1200 °С. П ром і ж о к час у робот и м і ж заправка м и ста­ нови т ь 20 ... 2 5 хв . П одач а випар і в бензин у в і дбуваєтьс я з а рахуно к тиску , щ о виникає , пр и роз ш иренн і бензину , внасл і до к п ід іг р іван ­ н я то нко ї корпусно ї частин и ла мпи .

У подаль ш ом у тис к всередині корпус а ла мп и п і дтри м уєтьс я з а рахуно к теплот и в і д сопл а чере з регулято р те мп ератур и полум ' я д о то нкос ті нно ї частини корпуса .

Ц ю ла мп у застосову ю т ь пр и виконанн і мон та жни х , сл ю сарно - складальних , авторе мон т ни х т а і н ш и х роб іт. Гори т ь ла мп а у гори­ зо н таль ном у і вертикально м у положеннях .

П а я л ь н а " т р у б к а ( рис . 352 , б ) застосовуєтьс я дл я паянн я др і бни х детале й аб о паянн я у ва ж кодоступни х м і сцях . П риставив ш и трубк у одни м к і нце м д о полум ' я спиртово ї ла мпочки , ду ю т ь у не ї з і н ш ог о боку , спря мо ву ю ч и полум ' я у м ісц е паяння .

Н езва ж а ю ч и н а т е щ о паяльн а ла мп а є нескладни м пристроєм, неправильн а ї ї експлуатац і я мож е призвест и д о не щ асног о випадку , то м у необх і дн о виконуват и так і основн і п р а в и л а б е з п е к и ? зберігат и бензин , потр і бни й дл я розпал ю ванн я паяльно ї ла мпи ,

в окрем і й посудин і ;

заправлят и паяльн у ла мп у ли ш е у безпечному в пожежном у від­ но ш енн і м і сц і ;

Ри с 353 . Розпал ю вання лампи:

а — б і л я цеглини; б — б і л я захисног о пристрою

заливат и пальн е ли ш е з посудини , щ о м а є то нк у злив н у трубку , аб о чере з невелик у л і йк у н а лист і ; к і льк і ст ь залитог о пальног о н е повинн а переви щ уват и 3/4 об ' є м у резервуара ;

заправлят и паяльн у ла мп у можн а ли ш е пальним, н а як е вон а розрахована ;

заправк а ла мпи , щ о н е проколола , категорично заборо няє ться ; розпал ю ванн я паяльно ї ла мп и здійс н ю ват и б і л я цеглин и

( рис . 353 , а ) аб о спец і ал із ованог о захис но г о пристро ю ( рис . 353 , б ) ; н а випадо к спалахуванн я пального , щ о пролилося , треб а м ат и побли­ з у робочог о м і сц я п і со к дл я гасі нн я вогн ю .

§ 88. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПАЯННЯ. ВИДИ ПАЯНИХ ШВІВ

П аяльники . О сновни м і нс тру м енто м дл я паянн я є паяльник . З а способо м на гріва нн я паяльник и под і ля ю т ь н а тр и груп и — періодич­ но г о п і д іг р і вання , безперервног о п і д іг р і ванн я газо м аб о р і дки м паль ­ ни м т а електричн і . О соблив у груп у становлят ь паяльник и спец і альног о призначення : ультразвуков і з ге нера торо м ультразвуково ї частот и ( У П -2 1 ) ; з дугови м п і д іг р і во м ; з в і бру ю чим и пристроями то щ о .

К ра щ и м способо м на гріва нн я паяльник і в є на гріва нн я н а звичай­ н ій електричн і й плит і , у як у треб а поставит и дв і вв і мкн ен і паралельн о сп і рал і за м і ст ь одн і єї . Д л я ш видког о на гріва нн я паяльник а і змен­ ш енн я витра т теплот и використову ю т ь зробле н у з ж ерст і захисд у коробочку . П ереваг а на гріва нн я паяльник а н а електроплит і поляга є в то м у , щ о паяльни к н е стикаєтьс я з полум ' я м і р і вно м і рн о на гріва­ ється .

Н езале жн о в і д способ у на гріва нн я й конструкц і ї основн е при­ з наченн я паяльник а поляга є в на гріва нн і припо ю д о розпла в л ення , роз ж ар ю ванн і розплавленог о припо ю і нанесенні йог о н а з ' єднання ; прогр і ванн і м етал у з а м і сце м паяння ; видаленні зали ш к і в розплав ­ леног о припо ю .

П а я л ь н и к и " п е р і о д и ч н о г о п і д і г р і в а н н я по­ д і ля ю т ь н а кутов і , аб о мо лотков і ( рис . 354 , я) , і прям і , аб о торцев і ( рис . 354 , б). П ер ш і застосову ю т ь найб і ль ш е . П рям і паяльник и ви­ користову ю т ь у ва ж кодоступни х м і сцях . П аяльни к явля є собо ю пев­ но ї ф орм и кусо к м ід і 5, закріпле ни й н а заліз ном у стер жн і 2 з де­ рев ' яно ю рукоятко ю / н а к і нц і .

Д о паяльник і в безперервног о п і д іг р і ванн я належа т ь газов і й бензинов і .

Г а з о в и й п а я л ь н и к ( рис . 355) м а є ацетилено-кисневий пальни к 4 , д о яког о н а стер жн і 2 прикр і плен о з а допо мо го ю хо м утик а З звичай ни й паяльни к 1 з м і д і . Н і пел і 7 , 8 п і д ш ланг и прикр і плен і д о рукоятк и 6 . К исен ь т а ацетиле н пода ю тьс я п о ш ланга х н і пел і в

7 і 8. П одач а до пальник а ацетилено-ки .снево ї су м і ш і регул ю єть ­ с я з а допо мо го ю вентил і в 5 і 9 . Ац етилено-киснев у су м і ш н а виход і

Рис. 354. Паяльники періодич­ ного підігрівання:

а — кутовий; б — прямий

1 2 З

Рис. 355. Газовий паяльник без­ перервног о підігрівання

Рис. 356. Бензиновий паяльник безперервног о підігрівання

Рис. 357. Електричні паяль­ ники;

а — прямий; б — кутовий; / — мід­ ний стержень (теплопередатчик ) ; 2 — хомутик: З — накладні боковини; 4.*— нагрівальний елемент; б —сталь­ на трубка; 6 — рукоятка; 7 — шнур; в— штепсельна вилка -

з . сопл а 1 0 пальник а запал юю ть , полум ' я , щ о утворилося , на гріва є робоч у частин у паяльника .

У б е н з и н о в о м у п а я л ь н и к у ( рис . 356) робоч а головк а

/ безперервно п і д іг р і ваєтьс я полум ' я м бензиновог о цальник а 2 . Руко ­ ятк а З одночасно слу жи т ь резервуаро м дл я бензину . Ре зервуа р запов­ н юю т ь неповн і ст ю , зали ш а ю ч и невелики й в і льни й прост і р . П і сл я запов ненн я резервуар а бензино м м і цн о закручу ю т ь вентил ь н а к і нц і рукоятки . К атегорично заборо няє тьс я запов н ю ват и бензино м резер­ вуа р поблиз у вогн ю .

Е л е к т р и ч н і п а я л ь н и к и застосову ю т ь ш ироко , бо во­ н и прост і з а конструкц і є ю й зруч н і пр и користуванн і . П р и робот і з ним и н е утвор юю тьс я ш к і длив і гази , щ о роз ' їда ю т ь полуд у н а мідно­ м у стер жн і , і на гріва нн я м і сць , як і па юю ть , здійс н ю єтьс я р івно м ір ­ н о при пост і йн і й те мп ератур і , а ц е з начн о п і дви щ у є як і ст ь паяння . Так і паяльник и на гріва ю тьс я ш видк о — протяго м 2 ... 8 хв .

Е лектричн і паяльник и бува ю т ь п р я м и м и ( рис . 357 , а ) і к у - т о в и м и ( рис . 357 , б ) .

Рис, 358. Паяні шви

а — стиковий; б —• внапусток; в — ступінчастий; г — зі скісним зрізом ; д — стиковий з накладкою; є — гер­ метичний

Д л я паянн я олов ' яно - свинцеви м и припоям и ви­ готовля ю т ь електричні па­ яльник и ПЦН - 10 , ПЦН - 16 ,

ПЦН -25 , ПЦН -40 , ПЦН -60 ,

ПЦН - 100 , ПЦН - 160 , ПЦН -

25 0 (букв и познача ю ть : П — паяльни к електричний , Ц — не з м і нни й паяльни к стер ж ень , Н — безперерв ­

ни й ре жи м на гріва ння ; цифро ю позначен а ном і нальн а потужн і ст ь (В т) .

Ви д и паяни х ш в ів( рис . 358 , а—е). Зале жн о в і д ви мо г , як і ставлятьс я д о вироб і в , щ о пая ю ться , ш в и под і ля ю т ь н а тр и групи :

м і ц н і, яки м властив а певн а м ехан і чн а м і цн і сть , ал е н е обов 'яз ­ ков о гер м етичн і сть ;

щ і л ь н і — суц і льн і гер м етичн і ш ви , як і н е допуска ю т ь проник ­ ненн я будь-яко ї речовини ;

щ і л ь н о м і ц н і , яки м властив і і м і цн і ст ь і гер м етичн і сть . З ' єднуван і детал і сл і д добр е п і дганят и одн у д о одної .

§ 89. ПАЯННЯ М'ЯКИМИ ПРИПОЯМИ

П аянн я м ' яким и припоям и под і ляєтьс я н а к и с л о т н е І б е з - к и с л о т н е . П р и кислотному паянн і я к ф л ю с використову ю т ь хлористи й цин к аб о тех н і чн у солян у кислоту , пр и безкислотному — ф л ю си , щ о н е м і стят ь кислот : кан і ф оль , терпе н ти н , стеарин , паяльну * паст у то щ о . Б езкислотни м паяння м д і ста ю т ь чисти й ш ов ; п і сл я кислот ­ но г о паянн я н е викл ю чен а мож лив і ст ь появ и короз ії .

П роце с паянн я м ' яким и припоям и складаєтьс я з п і дготовк и виро­ б у д о паяння , п і дготовк и паяльника , розплавленн я припо ю , охолод­ ж енн я й очи щ енн я ш ва .

П ідготовка вироб у д о паяння .М і цн е паян е з ' єднанн я можн а д і стат и ли ш е у то м у раз і , як щ о м і сц е паянн я попереднь о очи щ ен о в і д бруду , жи р і в , продукт і в короз і ї й оксидни х пл і вок , як і сильн о зава ж а ю т ь розт і канн ю припо ю т а йог о проникненн ю в ш ов . П оверхн ю вироб і в пере д паяння м очи щ а ю ть , обез жи р юю ть , травлять , промива ю т ь і су ш ать .

М е х а н і ч н е о ч и щ е н н я поверхн і вироб і в в і д і р ж і т а ока­ лин и викону ю т ь наждачни м папером, напилками , м еталеви м и щ іт ками , ш л і ф увальни м и кругами , стальни м аб о чавунни м ш ротом.

Х і м і ч н е о б е з ж и р ю в а н н я у л у ж н и х ' в а н н а х е найпрос ті ш и м т а найефек тив н і ш и м способо м ; поляга є вон о в обробц і вироб і в у то нк о помеленому й розведеному водо ю д о ка ш копод і бног о стан у в і денськог о вапна , як е пензле м нанося т ь н а вир і б . П оверхн ю пот ім ретельно протира ю т ь і з ми ва ю т ь водо ю :

О б е з ж и р ю в а н н я в о р г а н і ч н и х р о з ч и н н и ­ к а х застосову ю т ь дл я видаленн я товстог о ш ар у м асл а з вироб і в з і складни м и поверхнями , внутр і ш н і м и пло щ инам и й глибоки м и отво­ рами . Д л я цьог о використову ю т ь ацетон , бензол , скипидар , бензин , м етилови й т а етилови й спирт и то щ о .

Х і м і ч н е т р а в л е н н я застосову ю т ь у то м у раз і , кол и ок­ сидн і пл і вки , як і є н а поверхн і виробу , т а і н ш і з ' єднанн я н е видаля ­ ю тьс я обез жи р ю вання м і пере ш код ж а ю т ь утворенн ю м і цног о з ' єднанн я припо ю з м етало м , щ о паяється . Травле нн я здійс н юю т ь за нурення м вироб і в у розчин и с і рчаної , соляної , ф ос ф орно ї т а і н ш и х кислот .

О ч и щ е н н я з а д о п о м о г о ю у л ь т р а з в у к у засто­ сову ю т ь тоді , кол и і н ш і способ и н е забезпечу ю т ь потр і бн у чистот у поверхн і . В ультразвукови х ванна х я к очисн е середови щ е викорис ­ тову ю т ь орган і чн і розчинники , лу жн і розчини , гаряч у воду , ми льни й розчи н то щ о .

П і дготовк а паяльник а поляга є пер ш з а вс е в доведенні робочо ї час­ ти н и п і д куто м ЗО ...40° й очи щ енн я в і д сл і д і в окалини . П от і м обу ш о к паяльник а на гріва ю ть , сл і дку ю чи , щ о б йог о робоч а частина знахо­ дилас я у зо н і полум ' я , щ о н е коптить , і на гріва нн я здійс н ю валос я д о певни х те мп ерату р — 250 ... 30 0 °С пр и паянн і др і бни х детале й і 340 ... 40 0 ° С пр и паянн і великих . Н еобх і дн о сл і дкувати , щ о б паяль ­ ни к н е перегр і вся . Н агр і ванн я паяльник а пона д 50 0 ° С п і дви щ у є окалиноутворення й ускладн ю є луд і нн я наконечника . О з нако ю пере­ гріва нн я є появ а зеле нува тог о полум ' я й ш видк е згора нн я кан і ф ол і з вид і лення м ди м у за м і ст ь ї ї плавлення . П р и перегр і ванн і паяльни к з н і м а ю т ь з вогн ю , да ю т ь трох и прохолонути , затиску ю т ь у ле щ атах , обпил юю т ь плоски м напилко м робочи й к і нец ь дочист а з обо х бок і в і з н і м а ю т ь з ребе р задирк и ( рис . 359 , а).

П р о нормальн е на гріва нн я паяльник а судят ь з а легки м покрас - н і ння м обу ш ка . Я к щ о паяльни к недос тат нь о на грітий , т о прип і й н а поверхнях , щ о пая ю ться , ш видк о остига є і перетвор ю єтьс я н а каш о­ под і бн у м асу . Так е паянн я ду ж е нем і цне . П і д ча с тривалог о паянн я пер і одичн о очи щ а ю т ь робоч у частин у паяльник а в і д окалин и сталь­ но ю щ іт ко ю і напилком .

Н агр іт и й паяльни к ( рис . 359 , б) ш видк о з н і м а ю т ь з вогн ю , очи­ щ а ю т ь в і д окалин и за нурення м у хлори д цинк у ( рис . 359 , в) , пот і м набира ю т ь з прутк а 1... 2 крапл і припо ю ( рис . 359 , г) і проводят ь па­ яльнико м п о куск у на ш атир ю ( рис . 359 , д) доти , пок и к і нец ь паяль ­ ник а н е покриєтьс я р і вни м ш аро м припо ю . П от і м протравл юю т ь м і сц е паянн я ( рис . 359 , є).

Рис. 359. П аяння м'якими припоями:

а — доводка паяльника; б — нагрівання обу ш ка г « — зачищення в і д окалин и хлори ­ стим цинком; г—захоплення розплавленог о припо ю ; д — облуж ування на ш м а т у нашатирю; е— протравлювання місця паяння (нанесення ф л ю су ) : * —- нанесення при­ пою (заповнення зазору)

П аяльни к наклада ю т ь н а м і сц е спа ю ванн я ( рис . 359 , е) , трох изатри м у ю т ь йог о н а одном у м і сц і дл я прогр і ванн я детал і , потім по­в і льн о і р і вно м і рн о перем і щ а ю т ь п о м і сц ю спа ю вання . П р и цьомурозплавлени й прип і й ст і ка є з паяльник а і запов н ю є зазор и шва(0,05...0, 1 5 мм ) .

Д л я запобіга нн я на гріва нн ю сус і дн і з і ш во м д і лянк и детал і на­крива ю т ь мокрим и га нч і ркам и аб о за нур юю т ь у воду . П і сл я охоло­д ж енн я паяни й ш о в очи щ а ю ть , промива ю ть , протира ю т ь сухи м ган­ ч і р ' ям .

Н агр іт и й паяльни к н е можн а класт и н а ст і л аб о верстак , б о в і н ш видк о охолон е й забруд ни ться , паяльни к кладут ь н а п і дставк у ( рис . 360 , а). Робоч е м і сц е паяль щ ик а показан о н а рис . 360 , б .

П р и м асово м у виготовленні детале й паянн я здійс н юю т ь за нурен­ ня м їх у ванн у з розплавлени м припоєм.

П рийом и паянн я показан о н а рис . 361 , а—д.

О собливост і паянн я посудин для зберігання гор ю чих р і дин .Па­ янн я посуди н (бочок , б і дон і в ) дл я гор ю чи х р і ди н аб о газів , щ о б уникнут и вибух у потребу є особливи х заході в безпеки .

П ер ш з а вс е посудин и ретельно промива ю ть . П ере д паяння м ї хв щ ерт ь наповн юю т ь ВРОДОЮ І витри м у ю т ь деяки й час , щ о б випар и за­ ли ш к і в пальног о вив іт рилис я остаточно . Злив ш и вод у почина ю т ь паяння .

П ере д паяння м можн а тако ж пропарит и аб о промит и ба к гарячо ю водо ю д о з никненн я запах у пальног о ( кра щ е промит и 6 % - ни м розчи -

28 9

Ри с . 360 . Паяльник на п ідставні (а) і робоче м ісце паяльщика (б)

а — стиковим швом; о — напустковим швом? в—тонкої пластини а гов- стим напустковим швом; г — труби; д ~ товстих проводів

29 0

П аянн я тру б викону ю т ь у такі й посл і довност і :

очи щ а ю т ь напилко м аб о ш аберо м м і сц е паяння ; н а м і сц е спа ю нанося т ь пензле м ф л ю с , приклада ю т ь на гріти й і полуджени й паяль ­ ни к і пруто к припо ю д о м і сц я паяння , розплавля ю т ь прип і й , рівно­ м і рно , пов і льно , безперервно перем і щ у ю т ь паяльни к н а л і н і ї ш ва , да ю ч и припо ю запов ни т и ш ов . П і сл я завер ш енн я паянн я й повног о охолод ж енн я труб и видаля ю т ь ф л ю с і промива ю т ь труб у в теплі й вод і .

О собливост і паянн я деяки х м етал і в і сплав і в . Н изьковуглецев і стал і добр е п і дда ю тьс я паянн ю я к м ' якими , та к і тверди м и припоя ­ ми . Я к м ' як і припо ї застосову ю т ь олов ' яно-свинцев і , а я к ф л ю с — хлори д цинк у аб о кан і ф оль .

В и с о к о в у г л е ц е в і т а і н с т р у м е н т а л ь н і с т а - л і можн а паят и м і дно-цинкови м и і ср і бним и припоями .

П аянн я ч а в у н н и х д е т а л е й викону ю т ь латуня м и і сріб­ ним и припоями . П ере д паяння м детал і очи щ а ю т ь в і д оксид і в , м асла , а обробл ю ван у поверхн ю зачи щ а ю т ь м ехан і чни м способо м . П от і м у м і сц і паянн я киснево-ацетиленовим полум ' я м з надм і ро м кисн ю випал юю т ь в і льни й гра ф іт , детал і прогр і ва ю ть , очи щ а ю т ь в і д окси­ д і в і покрива ю т ь буро ю . Н агр і ванн я можн а здійс н ю ват и паяльно ю ла мпою , н е допуска ю ч и на гріва нн я детал і пона д 90 0 °С.

П і сл я завер ш енн я паянн я чавунн і детал і в і дпал юю т ь — нагрі­ ва ю т ь д о 700 ... 75 0 °С, витри м у ю т ь пр и ц і й те мп ератур і протяго м 20 ../2 5 хв , пот і м охолод ж у ю т ь н а пов іт р і . Д оброяк і сни й ш о в утворю ­ єтьс я тоді , кол и поверхн і деталей , щ о пая ю ться , д о паянн я бул и по­ крит і м ідд ю .

П а я н н я н е р ж а в і ю ч и х с т а л е й пов ' язан е з деяки м и труд но щ а ми , б о внасл і до к х і м і чног о вплив у кисн ю н а легу ю ч і еле­ м ент и пр и на гріва нн і в і дбуваєтьс я окисленн я поверхн і стал і . З м ето ю вилученн я оксид і в і подаль ш ог о запобіга нн я ї х утворенню застосо­ ву ю т ь р із номан іт н і ф л ю с и ( наприклад , буру ) . Н ер ж ав і ю ч і стал і па­ я ю т ь припоє м ПС р45 .

М і д ь і ї ї с п л а в и добр е пая ю тьс я ус і м а способа ми .

П аянн я а л ю м і н і ю досит ь складн а операц і я , б о ал юм і н і й швид­ к о окисл ю єтьс я н а пов іт р і , покрива ю чис ь ду ж е то нко ю оксидно ю пл і вко ю , як а ва ж к о п і ддаєтьс я паянн ю .

О ксидн у пл і вк у видаля ю т ь у процес і паянн я м ехан і чним , хіміч­ ни м аб о ультразвуковим способа ми . П ере д паяння м поверхн ю вироб у обез жи р юю т ь у бензин і аб о гарячо м у 1 0 % - ном у розчин і каустично ї соди , а пот і м протравл юю т ь у розчин і кислот и аб о зачи щ а ю ть . П р и м ехан і чном у способ і видаленн я оксид і в м і сц е ш в а на гріва ю т ь д о тем­ ператур и плавленн я припою ., нанося т ь розплавлени й прип і й ( цинк , олов о аб о їх н і сплави ) і ш аберо м аб о щ іт ко ю п і д ш аро м припо ю руй­ ну ю т ь оксидн у цл і вку . П рип і й з моч у є поверхн ю ал юм і н і ю і п і сл я охолод ж енн я утвор ю є ш ов .

К ра щ і результат и паянн я ал юм і н і ю да є застосува нн я ультразву ­ кови х паяльник і в , як і створ юю т ь у розплавленому припо ї коливан­ н я ультразвуково ї частот и (ві д 2 0 кГ ц д о 1 ГГц ) ; частк и припо ю почина ю т ь рухатися , вдаря ю тьс я о б поверхн ю ал юм і н і ю і руйну ю т ь оксидн у пл і вку . Д л я ультразвуковог о паянн я застосову ю т ь прип і й н а цинков і й аб о олов ' ян і й основ і з додавання м кадм і ю т а ал юм і н і ю .

* П р и х і м і чном у способі оксидн а пл і вк а руйнуєтьс я активни м и ф л ю са ми . Я к ф л ю с застосову ю т ь су м і ш з 10 % ф торид у на трі ю ,

8 % хлорид у цинку , 3 2 % хлорид у л іті ю та 5 0 % хлорид у кал і ю . М і сц е паянн я і пруто к припо ю п і д іг р і ва ю т ь д о 300 ... 40 0 °С. П рип і й за нур юю т ь у поро ш копод і бни й ф л ю с , а м і сц е паянн я додат ­ ков о п і д іг р і ва ю т ь д о те мп ератур и де щ о б і ль ш о ї з а те мп ератур у плав­ ленн я припо ю . П роводяч и припоє м з на тиско м і ш видк о п о ш ву , щ о п і д іг р і вається , ф л ю со м видаля ю т ь оксидн у пл і вку . П рип і й пла­ витьс я і запов н ю є ш ов . Д л я видаленн я зали ш к і в ф л ю с у вир і б п і сл я паянн я промива ю ть .

ПАЯННЯ ТВЕРДИМИ ПРИПОЯМИ

Малий зазо р

П еревищена температур а або час паяння

Значна різниця у коефі­ ц ієнта х тепловог о розши­ рення припою та металу Н еяк існе скріплення дета­ лей пере д паянням

Збільш ити кількість флю­ су аб о додат и до нього фтористі солі

П оліпш ити обробку по­ верхонь

П ідвищ ити температур у па­ яння

П і д і брат и оптимальний розм ір зазор у

Зменшити температур у аби час паяння

П ідібрати відповідний при­ пій

Н е допускат и зміщ ення де* талей при затвердінні при­ пою

29 3

щ о забезпечу ю т ь безпосереднь о н а м ісц і паянн я ш видк і ст ь рух у пов іт р я н е м ен ш я к 0,6 м/с.

У прим і щ еннях , д е виконувалис я паяльн і роботи , м а є .бути поми­ т а п і длог а (сух е прибиранн я п і длог и н е дозволяється) . Збер іг анн я одяг у у прим і щ еннях , д е в і дбуваєтьс я паяння , заборо няє ться .

Б езпосередньо , близьк о д о робочи х м і сць , призначени х дл я ви­ конанн я роб іт з паянн я др і бни х детале й м ' яким и припоями , сл і д вста - 4 новл ю вати : у ми вальник , бачо к з 1 % -ним розчино м оцтово ї кислот и дл я попередньог о обмиванн я рук ; легкоз ми вн і переносні м і сткост і дл я збира нн я паперови х т а бавовняни х сал ф ето к і га нч і р ' я . Б і л я вми­ вальник а пост і йн о м а ю т ь бут и ми ло , щ іт к а і сал ф етк и дл я витиранн я ру к (в икористанн я ру ш ник і в загаль но г о користуванн я н е дозволя­ ється) .

П і дготовк а м етал і в і проце с паянн я пов ' язан і з вид і лення м пилу , а тако ж ш к і дливи х випар і в кольорови х м етал і в і солей , як і викли­ ка ю т ь подразненн я слизово ї оболонк и очей , ура ж ення . ш к і р и й от­ руєння . То м у пр и паянн і т а луд і нн і треб а дотри м уватис я таки х пра­ ви л безпеки :

робоч е м і сц е паяль щ ик а м а є бут и обладнан е м і сцево ю вентиля ­ ц і є ю ;

н е допускаєтьс я робот а у загазова ни х прим і щ еннях ;

п і сл я робот и і пере д спо жи вання м ї ж і треб а ретельно ви­ ми т и рук и з ми ло м ;

х і м і кат и сл і д засипат и обере жн о , м али м и порц і ями , н е допуска ­ ю чи виникненн я бризо к ( попаданн я кислот и в очі мож е викликат и сл і поту , випар и кисло т тако ж ду ж е ш к і длив і) ;

с і рчан у кислот у сл і д зберігат и у скляни х бутлях . з притертими пробками , бутл і в м і щ у ю т ь у плетені ко ш ик и й обклада ю т ь м ' яким и прокладками ;

користуватис я можн а тільк и розведено ю кислото ю ; пр и розве­ денн і кислот у сл і д доливат и у вод у то нко ю ц і вко ю , безперервно помі­ ш у ю ч и розчи н ( з а б о р о н я є т ь с я л и т и в о д у в к и с ­ л о т у , б о пр и з ' єднанн і вод и з кислото ю в і дбуваєтьс я сильн а хі­

м і чн а реакц і я з вид і лення м велико ї к і лькост і теплоти , нав іт ь пр и не з начн і й к і лькост і води , як а потрапля є у кислоту , вод а ш видк о на гріваєтьс я і перетвор ю єтьс я н а пару , щ о мож е викликат и вибух) ;

н е допуска ю тьс я ручн і операц і ї ( промивання , протиранн я виро­ б і в , розливанн я то щ о ) , пр и яки х мож лив е безпосереднє дотиканн я ш к і р и роб іт ник а д о дихлоретану (в огненебезпечна отруйн а р і дина ) аб о су м і ш ей , щ о м і стят ь його ;

пр и на гріва нн і паяльник а сл і д дотри м уватис я загаль ни х прави л безпек и поводженн я з д ж ерела м и на гріва ння ;

пр и робот і з паяльно ю ла мпо ю треб а перев і рит и ї ї справн і сть ; пальн е сл і д налива т и в ла мп у * н е б і ль ш я к н а 75 % м і сткост і , заборо -

няє тьс я доливат и аб о налива т и пальн е у ла мп у , щ о н е прохолола ; га­ сов у ла мп у треб а заправлят и ли ш е гасо м ;

у електричног о паяльник а рукоятк а м а є бут и сухо ю і н е прово­ дит и стру м у .

§ 91. ЛУДІНН Я

П окритт я поверхні м еталеви х вироб і в то нки м ш аро м сплав у ( олова , сплав у олов а з і свинце м то щ о ) , яки й в і дпов і да є призначенн ю виробу , на зиваєтьс я л у д і н н я м , а ш ар , щ о наноси ться, — п о л у д о ю .

Л уд і ння , я к правило , застосову ю т ь пр и п ідготовці детале й д о паяння , а тако ж дл я захист у вироб і в в і д короз ії , окислення .

Л уд і нн я є п і дготовчо ю операц і є ю пр и залива нн і п і д ш ипник і в баб іт ом . П олуд у виготовля ю т ь так , я к і прип і й . Я к полуд у вико­ ристову ю т ь олов о і сплав и н а йог о основ і .

С плавам и олов а зі свинце м і цинко м лудят ь м еталев і вироб и з ме­ то ю збере ж енн я ї х в і д і р ж і . К расив у б і л у й блискуч у полуд у дл я лу­ д і нн я худо жн і х вироб і в д і ста ю т ь з і сплав і в олов а з в і с м уто м (відпо­ в і дн о 9 0 і 1 0 % ) .

П роце с луд і нн я складаєтьс я з п і дготовк и поверхн і , виготовлення полуд и т а ї ї нанесенн я н а поверхн ю .

П і дготовк а поверхн і до . луд і нн я зале жи т ь в і д ви мо г , щ о став­ лятьс я д о вироб у і способ у нанесенн я полуди . П ере д покриття м оло­ во м поверхн ю обробля ю т ь щ іт ками , ш л і ф у ю ть , обез жи р юю т ь і трав­ лять .

Щ іт кам и обробля ю т ь звичай н о поверхн і , покрит і окалино ю аб о сильн о забруд нен і . П ере д обробко ю вироб и промива ю т ь чисто ю водо ю , а пр и обробц і застосову ю т ь дл я прискоренн я процес у др і бни й п і сок , пемз у і вапно .

Н ер і вност і н а вироба х видаля ю т ь ш л і ф ування м абразивни м и кругам и і ш курками .

Х і м і чн е обез жи р ю ванн я поверхон ь здійс н юю т ь у водно м у роз­ чин і каустично ї соди (на 1 л вод и 10 г соди) . Ро зчи н налива ю т ь у ме­ талеви й посу д і на гріва ю т ь д о кип і ння . У на гріти й розчи н за нур ю ­ ю т ь н а 10 ... 1 5 х в деталь , пот і м вий м а ю т ь її , промива ю т ь у чист і й , к і льк а раз і в з м і нен і й теплі й вод і й просу ш у ю ть . Н а добр е обез жи ре ­ н і й поверхн і крапл і чисто ї вод и розт і ка ю ться .

Ж иров і речовин и вилуча ю т ь в і денськи м вапно м , м і неральн і мас­ л а — бензином, гасо м т а і н ш им и розчинниками . М і дн і , латунн і й сталь­ н і вироб и травлят ь протяго м 20 ... 2 3 х в у 20 ...З О % - ном у розчин і сір­ чано ї кислот и з п і д іг р і вання м .

С пособ и луд і ння . Л уд і нн я здійс н юю т ь дво м а способа м и — зану­ рення м у полуд у ( невелик і вироби ) і розтирання м (вел ик і вироби) . Л у д і н н я з а н у р е н н я м здійс н юю т ь у чистому метале­

во м у посуд і , д о яког о заклада ю ть , а пот ім розплавля ю т ь полуду ,

насипа ю ч и н а поверхн ю др і бн і шм аточк и деревног о вуг і лл я дл я запо­ б іг анн я окисленн ю . П ов і льн о за нурив ш и вир і б у розплавлену полуд у ( рис . 363 , а) , три м а ю т ь йог о у н ій д о прогр і вання , а потім вий м а ю ть , ш видк о обтру ш у ю чи . Зали ш к и полуд и з н і м а ю ть , протира ю ч и клоч­ чям , обсипани м поро ш копод і бни м на ш атире м . П от і м вир і б промива ю т ь у вод і й су ш ат ь у тирсі .

Л у д і н н я р о з т и р а н н я м викону ю ть , попереднь о наніс­ ш и н а очи щ ен е м і сц е волосяно ю щ іт ко ю аб о клоччя м хлористи й цинк . П от і м р і вно м і рн о на гріва ю т ь позерхн ю вироб у д о те мп ератур и плав­ ленн я полуди , як а наноси тьс я прутко м ( ри с 363 , б ) .О бсипав ш и клоч­ ч я поро ш копод і бни м на ш атире м , розтира ю т ь не ю на гріт у поверхн ю так , щ о б полуд а розпод і лялас я р і вно м і рн о ( рис . 363 , в). П і сл я цьог о на гріва ю т ь і в то м у са мом у порядк у лудят ь і н ш і м і сця .

Ш еляг луд і нн я охололий . вир і б протира ю т ь змоченим/ водо ю піс­ ком , промива ю т ь водо ю і су ш ать .

СКЛЕЮВАННЯ

Рис. 364.

наяня:

Клейові з'ед -

а — пло щ инн і ; б — тавров і ; є?-— цил і ндри і р іі і / — напу ­ стков і ; / / - т АВ І З Н І ' ( ш пун ­ тові) ;/Я — О М ков і

р іг аєтьс я пр и на гріва нн і д о те мп ератур и н е б і ль ш я к 8 0 ° С Ц е й кле й застосову ю т ь дл я зарів н ю ванн я трі щ и н у нев і дпов і дальни х міс­ ця х чавунни х корпус і в , з м і цненн я нерухоми х спря ж ень , кр і пленн я накладо к н а диска х м у ф т зчепле нн я то щ о .

К ле й Б Ф - 2 бензо - і м аслост і йкий , вогнебезпечний, є хоро ш и м д і електрико м , захи щ а є склеєн і поверхн і в і д короз ії . Збер іг ат и йог о сл і д у закупоре ном у посуд і й обер іг ат и в і д потраплянн я води .

К ле й Б Ф - 2 у р і дко м у стані нанося т ь н а п і дготовлені поверхн і з ' єднувани х детале й якомог а то н ш и м ш аро м . П от і м пл і вк а кле ю су ш итьс я д о в і длипанн я пр и 20 ... 6 0 ° С протяго м 50 ... 6 0 хв . П і сл я цьог о нанося т ь і з нов у су ш ат ь други й ш ар , з а ни м — третій. П от і м

скле ю ван і детал і з ' єдну ю т ь і ру ш ат ь пр и 140 ...15 0 °С протяго м ЗО ...

6 0 х в п і д тиско м 1...2 МП а ( 10 ... 2 0 кгс/см ).

К л е ї Б Ф - 4 і Б Ф - 6 застосову ю т ь дл я одер ж анн я еластичног о ш в а пр и з ' єднанн і тка нин , гу ми , ф етру . П ор і внян о з і н ш им и клея­ м и вон и м а ю т ь невелику , м і цн і сть .

К л е й ВС - 10 Т застосову ю т ь дл я скле ю ванн я деталей, щ о трива­ ли й ча с прац юю т ь пр и те мп ератур і д о 30 0 °С. В і н м а є висок у міц­ н і ст ь і ст і йк і ст ь прот и вплив у гасу , м астильни х м асел , води . Ч аст о ци м клеє м прикр і пл юю т ь накладк и д о галь м і вни х колодо к авто моб і л і в .

К ле й ВС - 10 Т випуска ю т ь у готово м у дл я використанн я вигляд і . Збер іг а ю т ь йог о у гер м етично м у посуд і в те мном у прим і щ енн і . П ро­ тяго м 6 м і сяц і в в і н зберіга є сво ї клейов і властивост і . , Я

К ле й нанося т ь у р і дко м у вигляд і в один-дв а ш ари , П і сл я нане­ сенн я пер ш и й ш а р су ш ат ь пр и нормальн і й те мп ератур і протяго м

1 год , а пот і м нанося т ь други й ш ар . П і сл я цьог о деталі з ' єдну ю т ь

і су ш ат ь пр и 140 ...18 0 ° С протяго м 1...2 го д п і дтиско м 50 ... 20 0 к П а

(0,5... 2 кгс/см ).

К а р б і н о л ь н и й к л е й мож е бут и р і дки м аб о пастоподіб ­ ни м ( з наповн ю ваче м ) . О сново ю цьог о кле ю є карб і нбл і ьни й сироп , д о яког о дода ю т ь переки с бензолу . К ле й придатни й дл я з ' єднанн я стал і , чавуну , ал юм і н і ю , ф ар ф ору , ебон іт у , пластма с і забезпечу є м і цн і ст ь скле ю ванн я ли ш е пр и використанні йог о протяго м 3 ...5 год п і сл я приготування . М ехан і чн а м і цн і ст ь ш в і в , виконани х карб і - нольни м клеєм, зберігаєтьс я пр и те мп ератур і д о 6 0 °С.

С клеєн і детал і су ш ат ь н а пов іт р і протяго м одн і є ї доби . К арб і - нольни й кле й бензо - і м аслост і йкий , н е п і ддаєтьс я впливов і кисло т і луг і в , води , спирт у т а ацетону . Застосову ю т ь йог о дл я скле ю ванн я детале й карб ю ратор і в , аку м уляторни х бано к т а і н ш и х роб іт .

П астопод і бни й карб і нольни й кле й застосову ю т ь переважн о дл я скле ю ванн я м ар м уру , ф ар ф ору , пористи х м атер і ал і в , дл я зарів н ю ­ ванн я трі щ ин , отвор і в то щ о . Н едол і ко м ци х клейови х з ' єднан ь є низь­ к а ст і йк і ст ь прот и високо ї те мп ератури .

Б а к е л і т о в и й л а к — розчи н с мо л . в етилово м у спирт і . Д етал і , склеєн і бакел іт ови м лако м , су ш ат ь пр и 140 ...16 0 ° С Збе -

р іг а ю т ь бакел іт ови й ла к у закрито м у посуд і пр и температуріне більшя к ЗО °С в те мном у м ісц і. Застосову ю т ь дл я наклеюваннянакладок н а диск и м у ф т зчепле ння . П ласт м асов і й склян і детал і с к л е ю ю т ь к а р * б і нольним . клеє м і бакел іт ови м лако м .

Е п о к с и д н і к л е ї н е потребу ю т ь теплово ї обробк и склею­ вани х деталей . Д л я скле ю вани й застосову ю т ь епоксидні клейов і сполуки , щ о затвердіва ю т ь пр и 18 ...2 0 °С. Д л я виготовлення ци х сполу к д о епоксидни х смо л ( ЕД -5 , ЕД -6 , ЕД -40 ) дода ю т ь затвер- д ж ува ч — пол і етилен-пол і а м і н ( приблизн о 10 м ас . ч на 100 м ас . ч епоксидно ї с мо ли) , дибутил ф тала т ( 10 ... 1 5 м ас . ч н а 100 м ас . ч. епок­ сидно ї с мо ли ) і наповн ю вач ; дл я цьог о використову ю т ь ал юм і н і єв у аб о бронзбв у пудру , стальни й аб о чавунни й поро ш ок , портландцемент , са ж у , скловолокн о те щ о ) . Н аповн ю вач і збіль ш у ю т ь в ' язк і ст ь епок­ сидно ї сполук и й п і дви щ у ю т ь м і цн і ст ь клейовог о ш ва .

Т е р м о с т і й к і к л е ї застосову ю т ь дл я скле ю ванн я детале й з р із ни х м етал і в і неме талевих м атер і ал і в , як і прац юю т ь в у мо ва х високи х те мп ерату р і в і брац і й . К леє м ВК -32-200 скле юю т ь детал і , щ о прац юю т ь безперервно д о 30 0 го д пр и 20 0 ° С і д о 2 0 го д пр и 30 0 °С. К ле й нанося т ь у дв а ш ари . П і сл я нанесенн я пер ш и й ш а р витри м у ю т ь 15 ... 2 0 х в пр и 2 0 °С, други й ш а р — 15 ...2 0 х в пр и 2 0 °С і 9 0 х в пр и 6 5 °С. М атер і ал и з ' єднан і клеє м ВК -32-200, мож ут ь прац ю ват и в ін­ тервал і те мп ерату р в ід 6 0 д о 120 °С;

К ле й бензо- , м асло - і водост і йкий . П ротяго м 4 м і сяц і в м атер і али , з ' єднан і ци м клеєм , мож ут ь прац ю ват и в у мо вах , близьки х д о тропіч­ них (пр и вологост і 90 % і те мп ератур і 50 °С) бе з цом іт но г о з ниженн я м і цност і з ' єднання .

Тер мо ст і йк і кле ї н а основ і кремн і йорган і чни х с мо л застосову ю т ь дл я скле ю ванн я м еталевих і неме талевих м атер і ал і в . К ле й ИП З- 9 утвор ю є ш в и невелико ї м і цност і , ал е забезпечу є висок у тер мо - і во­ дост і йк і сть , а тако ж гер м етичн і сть .

К леє м ИП З- 9 з ' єдну ю т ь м етали , керам і ку , гу м у т а і н ш і м атері­ али . З ' єднанн я ду ж е м іцн і пр и те мп ератур і 300 °С.

К ле й Б ФК -9 . м а є висок у тер мо ст і йк і сть , йог о застосову ю т ь дл я з ' єднанн я м етал і в з неме тала ми . К ле й нанося т ь н а обидв і поверхн і то нки м ш аро м і су ш ат ь протяго м 1 год пр и 20 °С і 1 5 хв пр и 60 °С. П от і м нанося т ь други й ш а р і су ш ат ь протяго м тог о са мо г о часу .

Тех ноло гіч ни й проце с скле ю ванн я не зале жн о в і д м атер і ал і в , щ о скле юю ться , і м аро к клеї в складаєтьс я з таки х етап і в : п і дготовк а по­ верхон ь д о скле ю ванн я — взає мн а п і дгонка , очи щ енн я в і д пил у й жи р у і наданн я потр і бно ї ш орсткост і , нанесенн я кле ю пензлем, шпа­ теле м , пульверизаторо м, витри мк а п і сл я нанесенн я кле ю (час ви­ три мк и зале жн о в і д сорт і в кле ю і м атер і ал у деталей, щ о скле юю ться , коливаєтьс я в і д 5 хв до З О го д і дов ш е) , затверді нн я кле ю (викорис ­ тову ю т ь печі з об іг р і вання м газа ми , пальники , установк и з електро - на грівача ми , установк и СВ Ч то щ о ; те мп ературни й ре жи м коливаєть -

с я в і д 2 5 д о 25 0 °С і ви щ е) ; контрол ь якост і клейови х з ' єднан ь (за до­ помого ю лупи , ультразвукових установо к то щ о ) .

Д е ф екти .О сновни й де ф ект , яки й част о бува в пр и скле ю ванн і , та к зва н е « неприклею вания » (діля нки , д е н е здійс нилос я скле ю вання) .

П р и ч и н и н е м і ц н о с т і к л е й о в и х з ' є д н а н ь : поган е очи щ енн я поверхонь , щ о скле юю ться ;

нер і вно м і рн е нанесенн я ш ар у кле ю н а поверхні (окремі д і лянк и поверхн і н е з м а щ ен і клеє м аб о з м а щ ен і густо) ;

затверді нн я нанесеног о н а поверхні кле ю д о ї х з ' єднання ; недос тат н і й тис к н а з ' єднуван і частини деталей , щ о скле юю ться ; неправильни й те мп ературни й ре жи м і недос тат н і й чий просуш у­

ванн я клейовог о з ' єднання .

Р о з д і л XIX. ОСНОВ И ВИМІРЮВАННЯ

§ 93. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ І КОНТРОЛЮ. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПЛОЩИННОСТІ ТА ПРЯМОЛІНІЙНОСТІ

Засоб и вим ірю вання й контролю .П і д в и м і р ю в а н н я м розу­ м і ю т ь пор і внянн я однойменно ї величин и (д ов жин и з дов жин о ю , ку^ а з кутом, пло щ і з пло щ е ю то щ о ) з величино ю , щ о прийнят а за оди­ ниц ю .

У с і засоб и ви м і р ю ванн я й контрол ю , як і застосову ю тьс я у слю­ сарн і й справ і , можн а под і лит и н а контрольно-вим і р ю вальн і інстру­ м ент и т а ви м і р ю вальн і прилади .

Д о к о н т р о л ь н о - в и м і р ю в а л ь н и х і н с т р у м е н - т і в належа ть :

і нс тру м ент и дл я контрол ю пло щ инност і й прямол і н і йност і ; плоскопаралельні к і нцев і м і р и дов жин и ( плитки ) ;

ш трихов і і нс тру м енти , щ о в і дтвор юю т ь будь-як е кратн е аб о дро­ бов е з наченн я одиниц і ви м і р ю ванн я у м е ж а х ш кал и ( ш та н ге н інс тру ­ м енти , кутом і р и з нон і усо м ) ;

м і крометричн і і нс тру м енти , зас нован і н а д ії гви н тово ї пар и (мік­ рометри , м і крометричн і ну тро м і р и т а глиби ном і ри ) .

Д о в и м і р ю в а л ь н и х п р и л а д і в належа ть :

ва ж і льно- м ехан і чн і (і ндика тори , і ндика тор н і ну тро м і ри , ва ж іль ­ н і скоби , м і н і м етри) ;

оптико-механ і чн і ( оптиметри , і нс тру м ентальні м і кроскопи , проек­ тори , і н тер ф еро м етри) ;

електричні ( проф і ло м етр и то щ о ) .

Інстру мент и дл я контрол ю пло щ инност і т а прямол і н і йност і .

Л е к а л ь н і л і н і й к и виготовля ю т ь трьо х типів : з двобіч­ ни м скосо м ( ЛД ) завдов ж к и 80 , ,125, 200 , 32 0 і 50 0 мм ; тригра нн і ( Л Т ) завдов ж к и 20 0 і 32 0 мм ; чотиригранні ( ЛЧ ) завдов ж к и 200 , 39 0

і 50 0 мм . П ерев і рк а прямол і н і йност і лекальни м и л і н і йкам и здійс­ н ю єтьс я з а способо м св іт ло ї щ і лин и (на просв іт ) аб о з а способо м сл і ду . П р и перев і рц і прямол і н і йност і з а с п о с о б о м с в і т л о ­

в о ї щ і л и н и лекальн у л і н і йк у наклада ю т ь гостро ю кромко ю н а поверхн ю , щ о перев і ряється , а д ж ерел о св іт л а розм і щ у ю т ь по­ зад у л і н і йк и т а детал і . Н аявн і ст ь просв іт у м і ж л і н і йко ю т а деталл ю св і дчит ь пр о в і дхиленн я в і д прямол і н і йност і . П р и достатн і х навичка х таки й спос і б контрол ю да є з мо г у виявит и просв і т в і д 0 ,00 3 д о 0 ,00 5 м м (3... 5 мкм ) .

П р и перев і рц і с п о с о б о м с л і д у робочи м ребро м л і н і йк и пр о водят ь п о чист і й поверхн і , щ о перев і ряється . Я к щ о поверхн я прямо ­ л і н і йна , н а н і й зали ш аєтьс я суц і льни й сл і д ; в і н ш ом у раз і сл і д буд е уривчасти м ( плямами ) .

П е р е в і р о ч н і л і н і й к и з ш и р о к о ю р о б о ч о ю п о в е р х н е ю виготовля ю т ь чотирьо х типі в ( перер ізі в) : прямокутн і ( П І П ) , двотавров і ( Ш Д ) , м і стк и (Ш М ), кутов і тригра нн і ( У Т) .

Зале жн о в і д допусти ми х в і дхилен ь в і д прямол і н і йност і перевіроч ­ н і л і н і йк и типі в Ш П , Ш Д і Ш М под і ля ю т ь н а тр и клас и — 0 , 1 і 2 , а л і н і йк и тип у У Т под і ля ю т ь н а дв а класи — 1 і 2 . Л і н і йк и 0-го і 1-го клас і в застосову ю т ь дл я контрольни х роб і т високо ї точ нос ті , а лі­ н і йк и 2-го клас у — дл я мон та жни х роб і т середньо ї точ нос ті .

П ерев і рк а прямол і н і йност і й пло щ инност і цим и л і н і йкам и здій­ сн ю єтьс я з а л і н і йним и в і дхилення м и і з а ф арбо ю (с пос іб плям ) . П р и ви м і р ю ванн і л і н і йни х в і дхилен ь в і д прямол і н і йност і л і н і йк у кладут ь н а перев і р ю ван у поверхн ю аб о н а дв і к і нцев і м і р и однаковог о розмі­ ру . П росв іт и м і ж л і н і йко ю т а контрольовано ю поверхне ю ви м ір ю ­ ю т ь щ упо м .

Точ н і результат и да є застосува нн я с м у ж о к цигарковог о паперу , як і з певними і н тервала м и вклада ю т ь п і д л і н і йку . Ви тягу ю ч и с м у ж к у з-пі д л і н і йки , з а сило ю притиск у ко жн о ї з ни х судят ь пр о в ідхилен­ н я в і д прямол і н і йност і .

П р и перев і рц і н а ф арб у робоч у поверхн ю л і н і йк и покрива ю т ь то нки м ш аро м барвник а (са ж е ю , сурико м ) , пот ім л і н і йк у наклада ю т ь н а перев і р ю ван у поверхн ю і плавн о бе з сильног о на тискува нн я пе­ рем і щ у ю т ь п о н і й . П і сл я цьог о л і н і йк у обере жн о з н і м а ю т ь і з а розм і щ ення м , к і льк і ст ю т а розм і рам и пля м н а поверхні судят ь пр о ї ї прямол і н і йн і сть . П р и правильн і й пло щ инност і плям и ф арб и розм і щ у ю тьс я р і вно м і рн о п о вс і й поверхн і . Ч и м б і ль ш а к і льк і ст ь пля м н а перев і р ю ван і й поверхн і ( квадрат а 2 5 X2 5 мм ) , ти м ви щ а пло щ инн і сть . Тригра нн і перев і рочн і л і н і йк и виготовля ю т ь з кутам и 45 , 5 5 і 60 °.

П е р е в і р о ч н і п л и т и застосову ю т ь голов ни м чино м дл я перев і рк и ш ироки х поверхон ь н а ф арбу , а тако ж використову ю т ь я к допо м і жн і пристро ї пр и р із номан іт ни х контрольни х робота х у цехо­ ви х у мо вах . П лит и роблят ь з с і рог о др і бнозернистог о чавуну . З а

точ н і ст ю робочо ї поверхн і плит и бува ю т ь чотирьо х клас і в — 0 , 1 , 2 і 3 ; пер ш і тр и клас и — перев і рочн і плити ; четвертий — розм і чаль ­ н і . П ерев і рк а н а ф арб у з а допо мо го ю перев і рочни х пли т виконується , я к описан о ви щ е .

П лит и обер іг а ю т ь в і д удар і в , подряпин , забруд нення , п і сл я ро­ бот и ретельно витира ю ть , з м а щ у ю т ь м і неральни м м асло м , скипи­ даро м аб о вазел і но м і накрива ю т ь дерев ' яни м щ ито м ( кри ш ко ю ) .

Л і н і йк и Ш Д , Ш М і У Т н е можн а зберігат и притуленими одн а д о одної , д о ст і н и п і д деяки м кутом, б о вон и прогина ю тьс я і ста ю т ь неприда т ним и дл я використання .

§ 94. ШТАНГЕНІНСТРУМЕНТИ

Ш та н ге н і нс тру м ент и по ш ирен і в м а ш инобудуванн і . ї х застосову­ ю т ь дл я ви м і р ю ванн я зов н і ш н і х і внутр і ш н і х д і а м етр і в , дов жини , тов­ щ ини , глиби н и то щ о .

Ш та н ге нциркул і застосову ю т ь трьо х типів — Ш Ц -І , Ш Ц -І І і Ш Ц -ІІІ . ї х виготовля ю т ь з р із ним и гра ницям и ви м і р ю вання , мм : 0 ... 12 5 ( Ш Ц -І) ; 0 ... 16 0 ( Ш Ц -ІІ) ; 0 ... 40 0 ( Ш Ц -ІІІ) ; в і дл і к и з а нон і усо м ста­ новля т ь 0,1 м м (Ш Ц -1 ) і 0 ,0 5 м м ( Ш Ц -І І і Ш Ц -ІІІ) .

Ш т а н г е н ц и р к у л ь Ш Ц - І ( рис . 365) застосову ю т ь дл я вимі­ р ю ванн я зов н і ш н і х , внутр і ш н і х розм і р і в і глиби н и з величино ю від­ л і к у з а нон і усо м 0,1 мм . Ш та н ге нциркул ь м а є ш та н г у / , н а як і й нане­ сен а ш кал а з основними м і л і м етрови м и под і лка ми . Н а одному кін­ ці ц і є ї ш та н г и є ви м і р ю вальн і губк и 2 і 7, а на і н ш ом у — л і н і йк а

6 дл я ви м і р ю ванн я глиби ни . П о ш та н з і перем і щ уєтьс я рухом а рамк а

З з губка ми .

Рамк у у процес і ви м і р ю ванн я закріпл юю т ь н а ш та н з і затиска - чем 4 . Н ижн і губк и 7 слу ж ат ь дл я ви м і р ю ванн я зов н і ш н і х розм і р і в ,

а верхн і 2—внутріш-

5 $ н і х . Н а ск і сн і й , гра н і рамк и 3 нанесена шка­ ла 5 з дробови м и по­ д і лка ми , як а назива­ єтьс я н о н і у с о м . Н он і у с слу жи т ь дл я визначенн я дробово ї величин и ц і н и поділ­ к и ш та н ги , тобт о дл я визначенн я часто к мі­ л і м етра . Ш кал а ноні­ ус а завдов ж к и 1 9 м м под і лен а н а 1 0 р і вни х

Ри с. 365. Ш тангенциркуль ШЦ-І

частин , от ж е , ко жн а

Рис. 366 . П рийом вимірювання штангенциркулем Ш Ц -І:

а—встановлення інструмента на деталь; б — закріплення ргмки

под і лк а нон і ус а дор і вн ю є 19 : 10 = 1,9 мм , тобт о вон а корот ш а за в і дстан ь м і ж ко жним и дво м а под і лка ми , нанесеними н а ш кал у ш та н ги , на 0,1 м м (2 — 1,9 0,1). П р и зі мкн ени х губка х початкови й ш три х нон і ус а збігаєтьс я з нульови м ш трихо м ш кал и ш та н ге нциркуля , а останн і й (10-й) ш три х — з 19-м ш трихо м ш кали .

П р и ви м і р ю ванн і губк и 7 повинн і прилягат и одн а д о одно ї бе з просв іт у . П ере д ви м і р ю вання м пр и зі мкн ени х губка х нульов і ш три­ х и нон і ус а й ш та н г и м а ю т ь збігатися .

П р и ви м і р ю ванн і детал ь берут ь у л і в у рук у ( рис . 366 , а). П раво ю руко ю п і дтри м у ю т ь ш та н г у і велики м пальце м перем і щ у ю т ь рамк у д о зітк ненн я губо к з перев і р ю вано ю поверхне ю , н е допуска ю ч и пере­ кос у губо к пр и нормальному ви м і р ю вально м у зусиллі .

Рамк у затиску ю т ь велики м і вказ і вни м пальцям и право ї руки , п і дтри м у ю ч и ш та н г у і н ш им и пальцям и ц і є ї руки , л і в а рук а пр и цьо -

0 1 2 3 4

х

Рис. 368. Ш тангенциркуль Ш Ц-ІІ:

а — будова ; б — - прикла д в і дл і к у (0,0 5 X X 7 = 0.3 5 мм ) ; / — губка ; 2 — затис ­ кач ; 5 — рамка ; 4 — ш танга ; 5 — ш кал а нон і ус а

м у п і дтри м у є нижн ю губк у ш та н г и ( рис . 366 , б ) . П р и чи­ та нн і показник і в ш та н ге нцир ­ кул ь три м а ю т ь прям о пере д очим а ( ри с 367 , а). Ц і л е числ о м і л і м етр і в в і драхову ю т ь з а ш кало ю ш та н г и злів а направ о нульови м ш трихо м нон і уса . Д робов а величин а ( к і льк і ст ь десяти х часто к м і л і м етра ) ви­ з начає тьс я множ ення м вели­

0 25

50 751

чин и в і дл і к у (0,1 мм) н а по­ рядкови й номе р ш трих а но -

н і уса , н е раху ю ч и нульово го , яки й збігаєтьс я з і ш трихо м ш та н ги . П риклад и в і дл і к у показан о н а рис . 367 , б .

Ш та н ге нциркул ь Ш Ц -І І ( рис . 368 , а ) з величино ю в і дл і к у з а но­ н і усо м 0 , 0 5 м м слу жи т ь дл я зов н і ш н і х і внутр і ш н і х ви м і р ю ван ь і розм іт ки . Ц е і нс тру м ен т високо ї точ нос ті . В ерхн і губк и ш та н ге нцир ­ кул я загостре н і й використову ю тьс я дл я розм і чальни х роб іт .

Д л я точ но г о встановлення рухомо ї рамк и в і дносн о ш та н г и ш тан­ ге нциркул ь обладнан о м і крометрично ю подаче ю (гв инто м і гай­ ко ю ) .

П од і лк и н а ш та н з і 4 нанесен о чере з оди н м і л і м етр . Ш кал а ноніу­ с а 5 завдов ж к и 3 9 м м под і лен а н а 2 0 р і вни х частин . О т ж е , ко жн а под і лк а нон і ус а дор і вн ю є 1,95 м м (39 : 2 0 = 1,95 мм ) , тобт о корот ш а з а в і дстан ь м і ж ко жним и дво м а под і лка ми , нанесеними н а ш кал і ш та н ги , на 0 , 0 5 м м (2 — 1,95 = 0 ,05) .

П ере д ви м і р ю вання м необх і дн о переконатис я у збі жн ост і нульо­ ви х ш трихі в нон і ус а і ш та н ги .

Д л я груби х ви м і р і в рамк у З перем і щ у ю т ь п о ш та н з і д о щ і льног о приляганн я губо к / д о поверхн і ви м і р ю вано ї детал і і п і сл я закріп­ ленн я затискаче м 2 здійс н юю т ь в і дл і к . Д л я точ но г о встановлення ш та н ге нциркул я і точ ни х ви м і р і в користу ю тьс я м і крометрично ю подаче ю .

Н а рис . 368 , б показан о прикла д визначенн я часто к м і л і м етр а нон і ус а ш та н ге нциркул я з в і дл і ко м з а нон і усо м 0 ,0 5 мм . Д робов у величин у 0 ,3 5 мм д і стал и в результат і множ енн я величин и в і дл і к у (0,05 мм) н а порядкови й номе р ш трих а нон і уса , тобт о 7-го (х рестико м показан о 7-й ш три х нон і уса) , щ о збігаєтьс я з ш трихо м ш та н ги , н е раху ю ч и нульово ї под і лки : 0 ,0 5 м м X 7 = * 0 ,3 5 мм . Д л я прискорен -

Щ ІЛііііііііііііІіі 9 4 8«

т

ІІІІІІІІІІ

н з; зіі» 40 <и «з у 4« «

0 25 50 75

* /2'мм +0,05мм *3 •

0 25 50 75 І

* 7 ?мм+0,75мм* 0,05мм*

Рис. 369. Ш тангенциркуль Ш Ц -ІІІ :

а — будова ; 6 — приклади в і дл і к у

н я в і дл і к у використову ю т ь цифр и нон і ус а 25 ; 5 0 і т . д. ,щ о позна ­ ча ю т ь сот і частк и м і л і м етра .

Ш т а н г е н ц и р к у л ь Ш Ц -ІІ І ( рис . 369 , а ) з величино ю від­

л і к у з а нон і усо м 0 ,0 5 м м слу жи т ь дл я зов н і ш н і х і внутр і ш н і х вим ірю ­ вань , застосову ю т ь йог о н е та к часто .

Ш та н ге нциркул ь Щ Ц - Ш складаєтьс я з рухомо ї рамк и І , затиска ­ ч а 2 ц і є ї рамки ; рамк и 3 м і крометрично ї подач і , затискач а 4 рамк и м і крометрично ї подач і , ш та н г и 5 з м і л і м етрови м и под і лка ми , гай­ к и і гви н т а 6 м і крометрично ї подач і , нон і ус а 7 ,рухомо ї ви м і р ю валь ­ но ї губк и 8 і нерухомо ї ви м і р ю вально ї губк и 9. Вим і р ю ванн я й від­ л і к ( рис . 369 , б ) викону ю т ь так , я к і ш та н ге нциркуле м Ш Ц -ІІ .

П р и ви м і р ю ванн і ш та н ге нциркулям и внутр і ш н і х розм і р і в д о показник і в і нс тру м ент а дода ю т ь тов щ ин у губок , заз начен у н а них . Ш та н ге н глиби ном і р ( ри с 370 , а ) складаєтьс я з основ и 9 з рамко ю

8 і нон і усо м /, затискач а 2 рамки , ш та н г и 5 з м і л і м етрови м и под ілка ­ ми , м і крометрично ї подач і (гв ин т 6 і гайк а 7 )і затискач а 3 . Вимірю ­ вальни м и поверхнями ш та н ге н глиби ном і р а слу ж ат ь плоск а основ а

9 і торец ь 10 ш та н ги .

Ш та н ге н глиби ном і р слу жи т ь дл я ви м і р ю ванн я глиби н и глухи х отвор і в , канавок , паз і в , висот и уступ і в . Ш та н ге н глиби ном і р и виго­ товля ю т ь з м е ж а м и ви м і р ю ванн я 0 ... 25 0 м м (відлі к з а нон і усо м 0 , 0 5 мм) і 0 ... 50 0 м м (відлі к за нон і усо м 0,1 мм ) .

П ере д ви м і р ю вання м перев і ря ю т ь нульов е положенн я інс тру м ен ­ та . П р и стиканн і ви м і р ю вальни х поверхон ь основ и і ш та н г и з лекаль ­ но ю л і н і йко ю ( рис . 370 , б ) аб о плито ю ( рис . 370 , в ) нульов і ш трих и нон і ус а і ш та н г и м а ю т ь збігатися .

в г

Ри с . 370 , Ш тангенглибином ір:

а— будова ; б, <* — перевірка нульовог о положення в ідпов ідн о лекальною лінійкою і на плиті; г — прийом вимірювання

Ри с . 371 . Ш тангенрейс- мус :

а — будова та прийом вимі­ рювання; б — прийом розмі­ чання

П р и ви м і р ю ванн і основ у 9 встановл юю т ь н а ви м і р ю ван у поверхн ю ( рис . 370 , а) , в і д яко ї почина ю т ь ви м і р ю ванн я і притиска ю т ь основ у л і во ю руко ю д о ви м і р ю вано ї поверхн і , а право ю руко ю ш та н г у 5 перем і щ у ю т ь д о упор у в поверхн ю , д о яко ї ви м і р юю т ь в і дстань . У цьом у положенн і рамк у 4 м і крометрично ї подач і стопорят ь затиска ­ че м 3. П от і м оберта ю т ь гайк у 7 і рамк у 8 стопорят ь затискаче м 2. Ре зультат и ви м і р ю ванн я в і дл і чу ю т ь так , я к і з а ш та н ге нцирку ­

ле м , — з а основно ю ш кало ю ( ц іл і м і л і м етри ) і з а нон і усо м / (д робов і частк и м і л і м етра) .

І нод і дл я ви м і р ю ванн я ва ж кодоступни х м і сц ь застосову ю т ь гли­ бином і р з і ш та н га м и і з зіг ну ти м к і нцем .

Ш та н ге нрейсмус и слу ж ат ь дл я ви м і р ю ванн я висо т в і д плоски х поверхон ь і точ но ї розм іт ки .

Ш та н ге нрейсму с ( рис . 371 , а, б) складаєтьс я з основ и 9У в як і й ж орстк о закріпле н а ш та н г а 8 зі ш кало ю , рамк и 7 з нон і усо м 5 і стопорни м гви н то м 6 , пристро ю 4 м і крометрично ї подач і , щ о м а є даи ж ок , гви н т , гайк у і стопорни й гви н т , з м і нни х н і ж о к 1 (дл я роз­ м іт к и з в і стря м і дл я ви м і р ю ванн я висоти ) з дво м а ви м і р ю вальни м и поверхнями ( нижн я пло щ ин а г верхн я у вигляд і гострих ребе р зав -

'а б

Рис. 372. П еревірка нульовог о положення штангенрейсмуса:

а — на плиті; б — за допомогою кінцевих мір довжини

ш ир ш к и н е б і ль ш е 0,2 мм ) , стопорног о гви н т а 2 дл я закріпле нн я ніж­ к и 1 і три м ач а З н а виступ і рамк и 7 дл я голо к р із но ї дов жини .

Д л я перев і рк и нульово г о положенн я ш та н ге нрейсмус а йог о пе­ ре д використання м встановл юю т ь н а перев і рочн у плит у і рамк у опуска ю т ь дониз у д о зітк ненн я ви м і р ю вально ї поверхн і н і ж к и з плито ю ( рис . 372 , а). П р и цьом у нульови й ш три х ш кал и нон і ус а м а є збігатис я з нульови м ш трихо м ш кал и ш та н ги . Я к щ о ш та н ге нрейсму с м а є нижн і гра ниц і ви м і р ю ванн я пона д 4 0 мм , т о перев і рк а здійсню ­ єтьс я встановлення м п і д н і ж к у плоскопаралельни х к і нцеви х м і р ( рис . 372 , б). У раз і в і дсутност і зазор а м і ж н і ж ко ю і плито ю (а б о кін­ цево ю м і ро ю , як а дор і вн ю є нижн і й гра ниц і ) нульов і ш трих и нон і ус а і ш та н г и м а ю т ь збігатися .

П р и ви м і р ю ванн і (д ив . рис . 371 , а ) л і во ю руко ю притиска ю т ь ос­ нов у д о плит и і п і дводят ь н і ж к у д о перев і р ю вано ї поверхн і , пот і м право ю руко ю з а допо мо го ю м і крометрично ї подач і 4 доводят ь вимі­ р ю вальн у н і ж к у д о стиканн я ї ї нижньо ї частин и з перев і р ю вано ю поверхне ю . П р и розм іт ц і (д ив . рис . 371 , б ) право ю руко ю встанов ­ л юю т ь потр і бни й розм і р (в исоту ) , лед ь притиску ю т ь л і во ю руко ю основ у д о плити , перем і щ у ю ч и ш та н ге нрейсму с в і дносн о розм і чува - но ї детал і . В і стря м н і ж к и нанося т ь риски .

П оказник и ш та н ге нрейсмус а чита ю т ь так , я к І ш та н ге нциркуля . П р и ви м і р ю ванн і висот и верхньо ю ви м і р ю вально ю пло щ ино ю треб а д о одер ж аног о розм і р у додат и висот у н і ж ок .

ДОДАТО К

Нструменти для рубання.................................................................................... 5 3

Процес рубання 57

Прийоми рубання , 60

§21 . М еханізація рубання............................................................................................ 6 4

Р о з д І л V I. Випрямляння та рихтування металу (хо­ лодним способом)

§ 22. Загальні відомості 66

Випрямляння металу 67

Обладнання для випрямляння 72

§ 25. Особливості випрямляння (рихтування) зварних виробів • » . . , , , • • • . » • 7 4

30 9

И

Р о з д і л V II . Згинання металу

§ 26. Загальні відомості . 74

Згинання деталей з листовог о та штабовог о металу 77

§ 28. М еханізація згинальних робіт . . . ' 80

§ 29. Згинання і розвальцьовування труб 81

Р о з д і л V III . Різання металу

§ ЗО. Загальні відомості 86

§ 31 . Р ізання ручними ножицями 87

§ 32. Р ізання ножівкою 91

§ 33 . Р ізання ножівкою круглого, квадратного, штабо-*

Вого та листовог о металу 96

Види обпилювання 121

Зенкерування 181

Зенкування 184

§ 54 . Розвертання отворів 185

Прийоми розвертання 191

Р о з д і л X II . Нарізування різьби

§ 56. Поняття про різьбу, утворення гвинтової лінії 193

§ 57. Основні елементи різьби 195

§ 58 . Профілі різьби 196

§ ¿9. Інструмент для нарізування різьби 199

§ 60. Н арізування внутрішньої різьби 206

§ 61 . Н арізування зовнішньої різьби . 209

31 0

§02 . П ар ! л ікиїм м рпьб а ил т р у б а х.......................................................... 213

§ 63 . М ехан ізац ія иирЫмпшч різьби............................................................... 214

§ 64, Способи її и іалення злам аних м ітчиків......................... 218

Р о з д і л X ї 11 К лепання

§ 65 . Загальні відомості 220

§ 66. Тиш і заклепок,.................................................................................................. 221

§ 67. Види заклепкових шві". 224

§ 68 . Ручне клепання 225

§ 69. М ехан із ац ія клепания 228

§ 70. М аш инне клепанн я.............................................................................................. 229

§ 71 . Ч еканк а 232

Р о з д і л X I V . Просторове розмічання

§ 72. П ристрої дл я розмічання . . 234

§ 73 . П рийоми т а послідовність розм ічання......................... 238

Р о з д і л X V . Шабрування

§ 74 . Загальні відомості. Ш абери 242

§ 75. Загострення та доведення плоских ш абер ів . . 247

§ 76. П роце с ш абрування 249

§ 77. Ш абрування прямол ін ійни х і кривол ін ійни х по­ верхонь 252

§ 78. Загострення та доведення тригра нни х ш абер ів 256

§ 79. М ехан із ац ія ш абрування 257

§ 80. Зам ін а ш абрування іншими видами обробки 258

Р о з д і л X V I . Розпилювання т а припасування

§ 81 . Ро зпил ю ванн я 262

§ 82. П ригонк а та припасування 263

Р о з д і л X V III . Паяння, лудіння, склеювання

§ 86. Загальні відомості про паяння . П рипої та флюси 277

§ 87. П аяльні ламп и 282

§ 88. Інструменти дл я паяння . Види паяни х ш вів 285

§ 89, П аянн я м 'якими припоями 287

§ 90. П аянн я тверди ми припоями.............................................. 292

§ 91 . Л уд і нн я 295

§ 92 . С клею вання 297

Р о з д і л X I X . Основи вимірювання

§ 93 . Засоби ви м ір ю вання і контрол ю . Інструменти дл я контрол ю площ инност і та прямол ін ійност і . . , 300

§ 94. Ш тан ген інстру м ент и 302

Додаток...................................................................................................................................... 308