Поняття і сутність системи управління підприємством
Поняття і сутність системи управління підприємством - раздел Образование, Тема 4. Структура та управління підприємством Згідно З Основними Положеннями Теорії Систем, Будь-Який Об'єкт, Явище Чи Проц...
Згідно з основними положеннями теорії систем, будь-який об'єкт, явище чи процес (включаючи підприємство) можна розглядати як систему.
Система - сукупність взаємозв'язаних в одне ціле елементів.
Елемент системи - це частина цілого, яка в процесі аналізу не підлягає поділу на складові.
Для будь-якої системи характерно, що:
Ø вона складається з двох або більшої кількості елементів;
Ø кожний її елемент має властиві лише йому якості;
Ø між елементами системи існують зв'язки, за допомогою яких вони впливають один на одного;
Ø система не може існувати поза часом і простором. Вона має часову сутність, а також свої межі та навколишнє середовище.
Перша особливість підприємства як системи полягає в тому, що підприємство - це відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім середовищем. Воно вибирає з проміжного та загального зовнішнього середовища основні фактори виробництва і, перетворюючи їх на продукцію та відходи, передає знов у зовнішнє середовище. Умовою життєздатності системи є корисний обмін між "входом" і "виходом".
Інша особливість підприємства як системи: воно є штучною системою, створеною людиною заради її власних інтересів, передовсім спільної праці. Тому очевидною характеристикою будь-якого підприємства є поділ праці.
Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну.
Перша — це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального трансформаційного процесу. Оскільки роботу на підприємстві поділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось має координувати їхні дії, щоб досягти загальної мети діяльності.
Тому об'єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської праці від виконавчої. Отже, необхідність управління пов'язана з процесами поділу праці на підприємстві.
Управління в широкому розумінні — це діяльність, спрямована на координацію роботи інших людей (трудових колективів), яка є складною системою. Диференціація та координація управлінської праці, формування рівнів управління здійснюються за допомогою вертикального поділу праці.
Загальні принципи управління підприємством, що закріплені в Господарському кодексі:
Ø управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника відносно господарського використання свого майна та принципів самоуправління трудового колективу;
Ø наймання керівника підприємства є правом власника майна підприємства та реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи;
Ø рішення щодо соціально-економічних питань, які стосуються діяльності підприємства, виробляються та приймаються органами управління за участю трудового колективу та уповноважених ним органів;
Ø вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори власників майна. Виконавчі функції щодо управління підприємством здійснює правління.
Крім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб'єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об'єктивно необхідним й доцільним, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.
Президент України як глава держави в рамках повноважень, визначених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності суспільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регіони, відвідує підприємства. Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента. Верховна Рада України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази. Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, агентства, інші установи.
Центральними органами виконавчої влади, керівники яких входять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарювання, є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства. Основними складовими елементами чинної системи загальнодержавного управління сферою економіки є галузеві та функціональні міністерства.
Міністерство очолює міністр, який має кількох заступників. До складу органів управління міністерства входять департаменти та відділи, які керують підприємствами з певних питань у межах своєї компетенції.
Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, технічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансовий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, центральна бухгалтерія тощо.
Функції управління підприємством
Підприємства різняться між собою за розмірами, управлінням і сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Проте всі вони як системи мають і певні спільні характеристики, з-поміж яких передовс
Методи управління діяльністю підприємства
Управління - складний і динамічний процес, керований і здійснюваний людьми для досягнення поставленої мети. Після того як встановлено цілі управління, необхідно знайти найбільш
Товарне виробництво і ринок
Ринок, насамперед виступає, як обмін товарів організований за законами руху товарних відносин.
Товарне виробництво – певна організація суспільного виро
Різновиди стратегії підприємства на ринку
Функціональна стратегія – тип забезпечуючої стратегії у стратегічному наборі, що визначає стратегічну орієнтацію певної функціональної підсистеми управління підприємством, яка
ВИРОБНИЧА СТРАТЕГІЯ
Найважливішими параметрами, які треба враховувати при визначенні виробничих стратегій, є:
Ø обсяги продукції, які необхідно забезпечити (тобто виробничі потужності та виробни
СТРАТЕГІЯ ФІНАНСУВАННЯ
Стратегія фінансування (як функціональна стратегія) є основою для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрямки організації фінансових відносин як поза межами, так і всередині підпри
Асортиментна стратегія та принципи її формування
Стратегія диверсифікації - освоєння виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, що включає на просто диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження пі
Сутність прогнозування і планування на підприємстві
Прогноз (з грец. prognosis — передбачення, пророцтво) — науково обґрунтована гіпотеза щодо ймовірного майбутнього стану економічної системи та економічних об'єктів і показників
Тактичне і оперативне планування діяльності підприємства
Тактичне планування — короткочасна економічна поведінка, лінія економічних дій, яка розрахована на відносно короткочасний період, виходячи з поточної ситуації. Розробка сере
Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами
Обґрунтування виробничої програми підрозділів трудовими ресурсами обмежується, як правило, тими категоріями працівників, кількість яких залежить від обсягу і структури виробництва.
Нвестиції та інвестиційний проект
Інвестиції – це тимчасово вільні ресурси (капітал) підприємства, які воно може використовувати для різного роду вкладення з метою одержання прибутку.
Ін
Методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів
Показники економічної ефективності інвестицій можуть різнитися за такими ознаками:
Ø рівень цілей інвестора,
Ø характер і тимчасовий період урахування результ
Оцінювання інвестиційних проектів методом дисконтування.
Час – гроші. Тому економічну ефективність капітальних вкладень визначають з урахуванням фактора часу, тобто проводять розрахунок впливу неодночасності капітальних витрат на їхню ефективність
Фази інноваційного процесу.
1. Фаза «наука». На цій фазі:
Ø проводять фундаментальні дослідження;
Ø розробляють теоретичні підходи до вирішення даної проблеми. Цим займають
Система управління інноваційними процесами
Управління інноваціями є складовою частиною інноваційної діяльності і вирішує питання планування і реалізації інноваційних проектів, розрахованих на значний які
Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва
Розвиток техніко-технологічної бази виробництва (діяльності), який за належних умов господарювання має супроводжуватися систематичним її оновленням, потребує значних інвестиційних ресурсів.
ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ЛІЗИНГУ
Класифікаційна ознака
Вид лізингу
Строк використання об’єкта лізингу
Оперативний (із неповною окупністю)
Фінансовий (із повною оку
Система матеріально-технічного забезпечення виробництва
Матеріально-технічне забезпечення є формою розподілу коштів виробництва на основі організаційних зв'язків та угод між постачальниками і споживачами безпосередньо або через посе
Аналіз логістичних витрат підприємства
До найменш вивченого питання в логістиці належать витрати, які утворюються в сфері її діяльності (логістичні витрати).
За своїм економічним змістом логістичні витрати частков
Трансформація підприємства з точки зору системного підходу
Основною задачею будь-якої системи, в тому числі і підприємства, є формування такої моделі яка б дозволила досягти цілей діяльності цього підприємства за мінімальних зусиль та витрат.
Проц
Необхідність, сутність та мета реструктуризації підприємств
Сучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його стру
Форми і види реструктуризації
Існує дві форми реструктуризації:
1) оперативна реструктуризація - розв’язує дві основні проблеми: забезпечення ліквідності підприємства й суттє
План лекції
1. Поняття, цілі та основні функціональні складові економічної безпеки.
2. Внутрішні та зовнішні загрози для економічної безпеки суб'єкта господарювання.
3. Економічна криза підпр
План лекції
1. Поняття, цілі та основні функціональні складові економічної безпеки.
2. Внутрішні та зовнішні загрози для економічної безпеки суб'єкта господарювання.
3. Економічна криза підпр
Новости и инфо для студентов