Міжнародне публічне право і інші соціальні норми - раздел Образование, ПОНЯТТЯ І ХАРАКТЕРНІ РИСИ Співвідношення Норм Права Та Інших Соціальних Норм — Пи¬Тання, Яке Часто Вини...
Співвідношення норм права та інших соціальних норм — пи¬тання, яке часто виникає в теорії і в практиці.
Наш час характеризується розширенням та інтенсифікацією зв'язків між народами в різних сферах. При наявності близько 200 держав не завжди вдається розробляти договірні норми, які були б сприйняті усіма або навіть для більшості з них. Разом з тим деякі держави, не бажаючи взяти на себе юридичні зобов'язання з тих чи інших питань, готові погодитися на прийняття норм, які не покладають на них юридичних зобов'язань, але здійснюють певну регулюючу дію в міждержавній системі.
Найбільш важливим з таких норм є норми резолюцій-рекомендацій міжнародних організацій, міжнародні політичні норми і нор¬ми міжнародної моралі.
Як відомо, міжнародні (міждержавні) організації приймають, згідно з їх статутами, нормативні резолюції. Ці резолюції, за ви¬ключенням юридичне обов'язкових, є тільки рекомендаціями, тоб¬то не покладають на держави юридичних зобов'язань. Таких резо¬люцій дуже багато. Безумовно, ці норми відіграють певну регу¬люючу роль, впливають на поведінку держав.
Норми резолюції-рекомендації є результатом тільки узгоджен¬ня воль держав-членів насамперед стосовно змісту правил пове¬дінки. В них немає вимоги до держав відносно Їх застосування. Тому резолюції-рекомендації не мають юридичне обов’язкової си¬ли. В разі невиконання члени цієї організації несуть тільки мо¬рально-політичну відповідальність.
За останні десятиріччя значно зросла кількість політичних норм або, інакше кажучи, нормативних політичних домовленостей. По¬літичні норми містяться в багаточисельних двосторонніх і багато¬сторонніх міжнародних документах, прийнятих у ході нарад пред¬ставників держав. Особливо багато політичних норм містять За¬ключний акт Наради з безпеки н співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р., документи Стокгольмської конференції, Мадрид¬ської та Віденської зустрічей, Паризька Хартія для нової Європи від 21 листопада 1949 р.
Політичні норми відрізняються від норм міжнародного права характером міжнародних зобов’язань. Зобов'язання держав, які випливають з політичних норм, мають тільки морально-політичний характер. Іншою важливою відмінністю політичних норм від норм міжнародного права є те, що перші більш «гнучкі», ніж норми міжнародного права. Це надає державам ширин можливості для виправдовування при їх невиконанні. Отже, норми міжнародного права володіють більшою зобов’язуючою силою у порівнянні з по¬літичними нормами.
Відрізняються між собою також норми міжнародної моралі та міжнародного права. Якщо норми міжнародного права є продук¬том узгодження воль держав, то норми моралі — це норми і прин¬ципи, правила поведінки, які склалися в суспільстві під впливом громадської думки і відповідно до уявлені, людей про добре, зле, обов'язок, справедливість, честі, тощо, і забезпечуються внутріш¬німи переконаннями та засобами громадського впливу.
Між нормами міжнародної моралі та нормами міжнародного права існує постійний взаємозв’язок. Так, нерідко моральні норми перетворюються в норми міжнародною права. У тон же час на розвиток міжнародної моралі певний вплив має Статут ООН, який втілює багато загальнолюдських цінностей.
Однак ці норми відрізняються між собою характером обов'яз¬ковості. Обов’язковість норм міжнародного права випливають з принципу добросовісного виконання зобов'язань з міжнародного права, який є результатом узгодження воль держав У той же час норми міжнародної моралі спираються на моральний принцип вір¬ності даному слову.
Нарешті, підкреслимо, що норми міжнародного права, на від¬міну від норм міжнародної моралі, формально визначені і мають чітко окреслені форми зовнішнього виразу.
МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА Поняття міжнародного публічного права Майже ідентичне визначення... ОБ ЄКТИ ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО... ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА Поняття основних...
Поняття міжнародного публічного права
У світовій юридичній літературі існує велика кількість різно¬манітних визначень міжнародного публічного пряна. Наприклад, американська доктрина міжнародного права в найзагальнішій формі визначає це
Загальний характер сучасного міжнародного публічного права
Із закінченням другої світової війни, утворенням Організації Об'єднаних Націй розпочався новий етап у розвитку міжнародного публічного права. Ця точка зору тепер домінує у світовій літера¬турі з мі
Співвідношення міжнародного публічного права
і внутрішньодержавного права
Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержав¬ного права становить не тільки теоретичний, але Гі практичний ін¬терес. Наведемо звичайний приклад з кн
Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Поділ права на «публічне» і «приватне» відомо із стародав¬ніх часів. Римський юрист Ульпіан так визначив ці поняття: «Пуб¬лічне право, яке (відноситься) до становища Римської держави, приватне, яке
Система міжнародного публічного права
Система сучасного міжнародного публічного права — це склад¬ний конгломерат різних елементів, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права. Звичайно, ядро сучасного міжна¬родного права с
Міжнародне публічне право і інші соціальні норми
Співвідношення норм права та інших соціальних норм — пи¬тання, яке часто виникає в теорії і в практиці.
Наш час характеризується розширенням та інтенсифікацією зв'язків між народами в різн
Джерела міжнародного публічного права
Проблема джерел міжнародного публічного права активно ди¬скутується вченими юристами-міжнародниками, оскільки , його теоретичне розв'язання безпосередньо пов'язане із практичним втіленням у життя з
Кодифікація та подальший розпиток міжнародного публічною права
У системі міжнародного публічного права існує велика кіль¬кість не досить чітких і не завжди між собою узгоджених норм. До того ж нормативні юридичні акти видавалися в різні часи та в зв'язку з різ
Поняття основних принципів
Як і будь-яка інша юридична дисципліна, міжнародне публіч¬не право містить певні загальні принципи, ідо сформувалися як результат абстрагування основних елементів правових норм, які входять до скла
Принцип заборони застосування чи загрози силою
Уперше цей принцип проголошений у Статуті ООН. Згідно з п. 4 ст. 2 Статуту «всі Члени Організації О'бєднаних Націй утри¬муються в міжнародних відносинах від загрози силою або її за¬стосування як пр
Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами
Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами зафіксовано в Статуті 00Н і Декларації про принципи міжнарод¬ного права. Згідно з п. З ст. 2 Статуту 00Н «усі Члени Організа¬ції Об'єднаних Нац
Принцип співробітництва держав
Стосовно цього принципу Статут 00Н передбачає (п. З ст. 1) серед інших загальних ідей Організації здійснення міжнародного співробітництва в розв'язанні проблем економічного, соціального, культурног
Принцип рівноправності і самовизначення народів
Цей принцип є міжнародно-правовим відображенням народно¬го і національного суверенітету. Згідно з ним кожний народ і нація мають право власною волею визначати свою долю, розв'я¬зувати питання свого
Принцип суверенної рівності держав
Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн
Принцип суверенної рівності держав
Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн
Принцип суверенної рівності держав
Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн
Принцип суверенної рівності держав
Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн
Принцип суверенної рівності держав
Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн
Основні права та обов’язки держав
Держава як суб'єкт міжнародного публічного права є носієм певної сукупності міжнародних прав і зобов'язані.. З-поміж них виділяються деякі права й обов'язки, які мають основоположне значення для її
Основні права та обов’язки держав
Держава як суб'єкт міжнародного публічного права є носієм певної сукупності міжнародних прав і зобов'язані.. З-поміж них виділяються деякі права й обов'язки, які мають основоположне значення для її
Статус індивіда в міжнародному публічному праві
Однією з дискусійних проблем міжнародного права є питання про міжнародну правосуб’єктність індивіда. В доктрині існують різні думки з цього приводу. В принципі вони залежать від по¬глядів того чи і
Міжнародно-правове визнання держав і урядів
У міжнародно-правових відносинах найбільш важливим аспектом. інституту визнання в цілому є визнання держав, урядів і органів національного опору та визволення. Звичайно, при утворенні нової держави
Правонаступництво держав
Внаслідок таких політичних подій, як повне розчленування іс¬нуючої держави, відокремлення частини держави, деколонізація якоїсь частини держави, злиття існуючих держав, цесія або анексія в міжнарод
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов