Форма державного устрою – це територіальна організація держави. Розрізняють дві форми державного устрою: унітарну і федеративну.

Унітарною є держава, яка в межах своїх кордонів не має ніяких державних утворень з тим чи іншим об’єктом компетенції, а це означає, що на її території існують тільки єдині вищі органи державної влади. Наприклад: Франція, Польща, Фінляндія та ін.

Федеративною є така держава, територія якої диференційована на ряд відносно самостійних державних утворень. Державна влада тут розподілена між федеральними органами, які репрезентують державу в цілому, і органами автономії, що входять в федерацію. Прикладом федерації можуть бути США, Німеччина, Канада.

Від федерації слід відрізняти конфедерацію, що являє собою союз держав, створених для окремих обмежених цілей, наприклад, військових, економічних тощо (напр., СНД, НАТО). Конфедерація, таким чином не є формою державного устрою, тобто не є державою в істинному розумінні цього слова.

На сучасному етапі розвитку державності в більшості країн світу на перший план висунулася проблема співвідношення громадянського суспільства та правової держави, їх взаємної залежності та взаємного впливу. Зростання інтересу до цієї проблеми обґрунтоване тим, що становлення правової держави, її функціонування та розвиток нерозривно пов’язані з формуванням і вдосконаленням громадянського суспільства. Сутність і взаємозв’язок громадянського суспільства та правової держави полягає у тому, що політико-правовою основою громадянського суспільства є наявність правової держави з усіма притаманними їй ознаками.

Основні принципи правової держави:

· суверенітет народу і верховенство права;

· відповідність закону правові та всезагальність правового закону;

· пріоритет прав людини над законами держави;

· розподіл влад та політичний плюралізм.

Категорію громадянського суспільства вчені трактують, спираючись на наукову традицію, що йде відЛокка, Монтеск’є, Токвіля, Канта, Гегеля, Маркса. Поняття «громадянське суспільство», на думку А. Міграняна, включає сукупність політичних відносин у суспільстві – економічних, духовних, моральних, національних.

Громадянське суспільство – це сфера спонтанного самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян, яка захищається необхідними законами від прямого втручання й свавільної регламентації органами державної влади. Таким чином громадянське суспільство та правова держава ґрунтуються на суворому дотриманні законів, бо без надійної гарантії та захисту не можуть реалізуватися права і свободи громадян.

Один з ключових важелів посилення дієздатності України – зміцнення владних повноважень органів управління, здійснення у зв’язку з цим адміністративної реформи. Основна мета адміністративної реформи полягає у створенні ефективної системи державного управління, яка відповідала б стандартам демократичної правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою.

Висновки: держава є центральною ланкою будь-якої політичної системи. Вона – основне знаряддя влади, носій суверенітету, тобто необмеженої верховної, неподільної політичної влади. На відміну від інших інститутів і організацій політичної системи, держава має свої ознаки. Процес утворення держав ще не закінчився. Це можна відзначити й стосовно до України, оскільки тут мова йде про побудову держави, наділення її всіма атрибутами верховної суверенної влади в межах країни та створення цивілізованих владних інституцій, здатних забезпечити стабільність, добробут, демократію.

Тести для самоперевірки:

1. Вкажіть, що обумовлює існування унітарної форми державного устрою:

а) етнічний фактор (моноетнічність);

б) природно-кліматичний фактор (екстремальність погодних умов); в) економічний фактор (розвиток економіки); г) культурологічний фактор (низький рівень розвитку освіти та культури).

2. У президентській республіці уряд несе відповідальність:

а) перед парламентом; б) перед судом;

в) перед президентом; г) перед усіма зазначеними органами влади.

3. Укажіть, які ознаки відповідають визначеним критеріям класифікації держав:

а) форма правління - ? б) пріоритетні функції - ? в) адміністративно-територіальна організація - ? г) політичний режим - ? 1) військова (політична), правова, соціальна; 2) монархічна, республіканська;

3) тоталітарна, авторитарна, демократична;

4) унітарна, федеративна, конфедеративна.

Контрольні запитання: