рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Новий і новітній час

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Новий і новітній час

Новий і новітній час - раздел Образование, Арабський світ: іслам і політика 1854 Року, Під Тиском Американської Ескадри Американського Комодора Меттью Пе...

1854 року, під тиском американської ескадри американського комодора Меттью Перрі, японський уряд був змушений відкрити країну для Заходу. Під час реставрації Мейдзі 1868 року було ліквідовано сьоґунат і встановлено уряд на чолі з Імператором. Громадянська війна Босін (1868—1869) ліквідувала самурайську опозицію прибічників, забезпечила єдиновладдя Імператорського уряду і сприялавестернізації країни. Японія була перетворена на парламентську монархію британського типу.

Реформи періоду Мейдзі допомогли країні стати поряд із найсильнішими країнами Європи та США, та вступити у гонку озброєнь та здобуття колоній. Перемоги у першій японсько-китайській війні (1894—1895) та японсько-російській війні (1904—1905) забезпечили домінування Японії у Східно-азійському регіоні. На 1910 році японці контролювали Корею, Тайвань та південь Сахаліну. Наступного року було скасовано нерівноправні договори із країнами Заходу.

Початок 20 ст. ознаменувався встановленням «демократії Тайсьо». Японія вступила у першу світову війну на боці країн Антанти, що дало змогу посилити позиції країни в тихо-азійському регіоні. 1920 року Японія приєдналася до Ліги Націй, але вийшла з неї через 13 років внаслідок окупації Маньчжурії. 1936 року Японія підписала Антикомінтернівський пакт з Німеччиною, а 1940 року приєдналася до країн Осі.

1937 року Японія розпочала другу японсько-китайську війну. Превентивний напад на США 1941 року втягнув країну до другої світової війни, яка завершилася для Японії поразкою. У серпні 1945 року США здійснили ядерне бомбардування міст Хіросіми і Наґасакі, а 2 вересня країна капітулювала.

Кінець війни ознаменувався окупацією Японії силами союзників — США та СРСР. 1947 року, під тиском окупаційної американської влади було ухвалено Конституцію Японії, яка проголошувала принципи демократії, пацифізму та міжнародного співробітництва. 1951 року уряд Японії підписав із США договір про мир та безпеку, вступивши до холодної війни на боці західних держав. Окупація основних островів архіпелагу американцями тривала до 1952. 1972 року США передали Японії її колишні володіння на о. Окінава. В той же час, СРСР лвідмовився передавати Японії Курильські острови та південну частину о. Сахалін.

За допомоги США Японія змогла відбудувати свою економіку, яка з середини 1960-х років посідає друге місце у світі за темпами зростання. У 1990-х роках країна увійшла до економічної кризи, з якої почала поступово виходити з середини 2000-х рок

Японія є унітарною демократичною національною державою з парламентською конституційною монархією. Її основний закон — Конституція1947 року, ухвалено під тиском США після поразки країни в Другій світовій війні. Він базується на недоторканності прав людини, принципахпацифізму та визнанні японської нації носієм державного суверенітету^[16]. За Конституцією влада в Японії поділяється на три гілки —законодавчу, виконавчу і судову.

Першу представлено Парламентом, другу — Кабінетом міністрів і місцевими органами виконавчої влади, третю — Верховним і регіональними судами. Місцеві громади різних рівнів мають широкі права самоврядування. Основний закон передбачає відмову Японії від війни як засобу вирішення міжнародних проблем та відсутність інституту збройних сил^[16].

Формальним головою держави є Імператор Японії, символ державності і національної єдності. Він позбавлений права керувати країною й виконує лише церемоніальні функції^[16]. Чинним Імператором країни є Його Величність Імператор Акіхіто. Фактичним головою держави виступає прем'єр-міністр, голова Кабінету міністрів. З 30 серпня 2011 року цю посаду обіймає Нода Йосіхіко.

Найвищим органом державної влади є двопалатний Парламент, найстаріший в Азії. Він складається з нижньої Палати представників і верхньої Палати радників. Перша формується з 480 депутатів, які обираються на 4 роки^[17]; друга — з 242 депутатів, які обираються на 6 років^[18]. Парламент зобов'язаний приймати закони та бюджет країни. Він обирає прем'єр-міністра, надає уряду вотум довіри і позбавляє його довіри, звільняє некомпетентних суддів^[16]. Правлячою партією в Парламенті є Демократична партія Японії. Основна опозиційнапарламентська сила — Ліберал-демократична партія. Обидві партії є послідовниками поміркованого лібералізму.

Кабінет міністрів покликаний керувати державою. Він виконує закони і бюджет, ухвалені Парламентом. Кабінет складається з профільних міністерств і адміністрацій. Усі міністри є цивільними особами, половина з яких має бути членами Парламенту. Прем'єр-міністр, голова Кабінету, має права розпуску Палати представників, призначення міністрів і суддів^[16]^[19].

Судова влада Японії є незалежною від законодавчої і виконавчої. Її представляють суди двох рівнів: Верховний суд Японії і суди нижчої інстанції — вищі, районні, сімейні та дисциплінарні. Верховний суд має право конституційного контролю. Судочинство здійснюється на основі «Шести кодексів» — збірки усіх головних законів країни. Воно поділяється на цивільне і кримінальне^[16]^[20]..

Економіка Японії є однією з найпотужніших у світі. Вона посідає друге місце після США за показниками ВВП ($4,5 трильйони у 2005) і третє місце після США і КНР за показниками купівлеспроможності. Японська економіка є найбільшою в Азії. Вона дуже залежить від поставок сировинних матеріалів з інших країн через нестачу природних ресурсів.

Співпраця уряду і промисловців, розвинена культура бізнесової етики, розробки високих технологій та порівняно невеликі витрати на оборонні потреби забезпечили стрибкоподібне зростання японської економіки після другої світової війни. З 1960-х по 1980-ті роки воно було вражаючим: 10% у 1960-х, 5% у 1970-х, 4% у 1980-х роках. Зростання призупинилося у 1990-х роках через надмірне інвестування наприкінці 1980-х та внутрішньополітичний курс, спрямований на виправлення спекулятивних ексцесів на біржі і ринку. Спроби уряду покращити ситуацію лише забуксували японське господарство у 2000 і 2001 роках.

Однак у 2005 з'явилися ознаки одужання японської економіки після періоду застою. ВВП зріс на 2,8%, перегнавши показники ЄС і США. Основним фактором одужання стало зростання внутрішнього попиту. Сьогодні економіка Японії продовжує утримувати позиції світового лідера.

Фундаментальними принципами післявоєнної японської економіки були:

1. Тісна співпраця підприємств, постачальників, дистриб'юторів, банків і великих фінансових груп кейрецу (Міцубісі, Сумітомо, Фуйо, Міцуї та інші);

2. Кооперація роботодавців і профспілок;

3. Всебічна підтримка починань підприємців державними службовцями («господарчий патріотизм»);

4. Система найму робітників на все життя на великих підприємствах.

Останнім часом багато японських фірм, особливо малого і середнього бізнесу, переглядають вищезгадані принципи задля збільшення продуктивності праці і прибутків.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Арабський світ: іслам і політика

Безпрецедентний сплеск інтересу ЗМІ до ісламу останнім часом пояснюється причиною виключно негативного характеру діяльністю екстремістів На цьому... Історія ісламського фундаменталізму ідеологічної течії за очищення ісламу... Найхарактернішою рисою ваххабізма що різко відрізняє його від інших напрямів та сект в ісламі є визначально...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Новий і новітній час

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Політичні партії
Комуністична партія Китаю - КПК(Zhongguo gongchang dang). Заснована 1 липня 1921 р. Налічує біля 78 млн. членів. Керівні органи: ЦК у складі 198 членів і 158 кандидатів в члени ЦК,

Стародавність
Перші люди заселили територію сучасної Японії в пізньому палеоліті. 13 тисяч років тому на Японських островах виникла неолітичнакультура Джьомон, носії якої були мисливцями-збирачами і творцями «пл

Середньовіччя
Поява самураїв поклала початок боротьбі за перерозподіл влади, яка здавна належала аристократам. Першими самураїськими диктаторами стали представники роду Тайра, який 1185 року було повалено зусилл

Торгівля
Експорт — невід'ємна частина японської економіки. Головними експортними партнерами є США (22,7%), КНР (13,1%), Південна Корея(7,8%) і Гонконг (6,3%). Японці здебільшого експортують транспортне обла

Етнічний склад Південної Кореї
Південна Корея є однорідним суспільством з 98% жителів, що ототожнюють себе з корейською національністю[5] Хоч і помало,але процент мешканців з некорейською національністю поступово збіл

Мови в країні
Корейська мова домінуюча в країні і нею говорить переважна більшість населення. Більшість сучасних лінгвістів класифікують корейську мову як ізольовану мову, гіпотетично відноситься до алтайської м

Релігії Південної Кореї
У країні панує повна релігійна свобода. Релігійний склад населення: Християн – 35,3%. Практикуючих – 34,4%. Приріст – 5,7%. (Протестантів – 27,1% нас. (євангельських хр. – 21,1% н

Економіка Південної Кореї
Економічне диво Південної Кореї У 1960-1985 роках економічне зростання у Південній Кореї було одним з найінтенсивніших у світі. У результаті змін, що почалися в 1962 році, Півд

Політичні партії
Демократична партія - ДП( Democratic Party - DP) . Створена 20 січня 2000 р під назвою Демократична партія нового тисячоліття (ДПНТ). Перейменована у серпні 2005 р. До її складу вх

Населення
Станом на 2011 рік, чисельність постійного населення Сінгапуру була 5.18 млн. жителів, з них 3.25 млн. громадяни Сінгапуру, тоді як решта (37%) мають дозвіл на постійне проживання або іноземні прац

Етнічні групи та мови
За даними перепису населення 2000 року, в країні наявні такі етнічні групи — китайці 76,8%, малайці 13,9%, індійці 7,9%, інші 1,4%. Мови в користуванні, за звітом перепису населення 2000 р

Релігійні течії країни
Сінгапурці здебільшого матеріалістичні й прагматичні. Ідеалом для них є принцип п'яти C: cash (гроші), credit card (кредитна картка), car (авто), condo (кондомініум), country club (кантрі-клуб), ал

Iсторiя.
Ранні дослідження Нащадки племен, яких тепер називають тубільцями, почали заселяти Австралію приблизно 40 000 років тому. Вони розселилися по більшій частині материка і проникл

Адміністративний поділ Австралії
Австралія складається з шести штатів, трьох материкових територій і інших дрібніших територій. Штатами є Вікторія (VIC), Західна Австралія (WA), Квінсленд (QLD), Новий Південний Уельс (NSW), Тасман

Полiтична система
Австралія - конституційна монархія, федеральна держава у складі Співдружності, на чолі з Великобританією. Діє Конституція, ухвалена 9 липня 1900 р. Набрала чинності 1 січня 1901 р.

Політичні партії
Австралійська лейбористська партія - АЛП(Australian LabourParty). Заснована в 1891 р. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. Лідер - Джулія ГІЛЛАРД (Julia Gillard). Національни

Основні показники
· Вікова структура населення (2007, оцінка)[14]: 0-14 років — 26,1 % (чоловіки 858 246 осіб, жінки 818 690 осіб); 15-64 років — 64,2 % (чоловіки 2 076 649, жінки 2 046 343); 65 років та

Густота населення
Пересічна густота населення становить 326 людей на км² (2003). Максимальна концентрація жителів характерна для прибережної рівнини, де проживають 3/4 єврейських та майже 2/3арабських громадян

Полiтична система
Ізраїль- парламентська республіка. Конституції в країні немає. Її замінює Декларація незалежності Держави Ізраїль від 14 травня 1948 р., ряд окремих законодавчих актів і ряд законі

Політичні партії
"Авода"(Avoda - "Праця"). Лівоцентристська соціал - демократична партія. Створена в січні 1968 р. у результаті об'єднання трьох партій: МАПАЙ, РАФІ і А

Фінанси
Націонаньний дохід (2004) — 129 млрд. дол.; на душу населення — 20 800 дол.; зростання — +3,9 %. Імпорт (2004) — 36,8 млрд. дол. Партнери: США-15 %, Бельг

Полiтична система
Індія - федеративна республіка у складі Співдружності, на чолі з Великобританією. Діє Конституція, яка набрала чинності 26 січня 1950 р., з наступними змінами. В минулому протягом

Сенегал
Одна з найрозвиненiших країн Захiдної Африки як за економiчною, так i за нацiональною ознаками. Проте рiвень розвитку рiзних етносiв дуже неоднаковий: порiвняно високий рiвень народу волоф i близьк

Кот д´Івуар
Одне з найбiльш неприродних за етнiчною структурою державних утворень в Африцi. У країнi переважає родоплемiнний устрiй. Проте етноконсолiдацiйнi та сепарацiйнi процеси, якi активно вiдбуваються в

Гвінея-Бісау
Країна населена переважно народнiстю баланде. Хоча цей етнос проживає також у Сенегалi та Гамбiї, проте полiтична елiта Бiсау, з одного боку, не зацiкавлена у приєднаннi до Сенегалу, а з іншого - н

Сьєрра-Леоне
Основнi етноси країни - темне та менде. Є також менш чисельнi етноси групи манде (до якої належить менде). Теперiшня полiтична нестабiльнiсть у цiй країнi, очевидно, дедалi бiльше набиратиме етнiчн

Ліберія
Близько половини населення належить до народiв кру. Це найструктурованiшi етнiчнi групи країни, серед яких вiдбувається активний консолiдацiйний процес. У країнi триває громадянська вiйна, в якiй в

Нігерія
Hайбiльша держава Африки за чисельнiстю населення i одна з найбiльших за площею. Hа її територiї в середньовiччя iснували високорозвиненi державнi утворення i, як наслiдок, вже тодi почали формуват

Камерун
В етнiчному планi це одна з найскладнiших країн Африки. Проте, на вiдмiну вiд багатьох iнших держав, у Камерунi не спостерiгається активної сепарацiї окремих етносiв. Hавiть навпаки, керiвництво кр

Екваторіальна Гвінея
Держава Гвiнейської затоки, яка складається з двох частин: острова Бiоко та материкової частини. Вiдповiдно й населення цих двох частин зовсім рiзне: острів заселений здебiльшого етносом бубi, а ма

Сан-Томе на Прінсіпі
Острiвна держава Гвiнейської затоки, колишня португальська колонiя, що складається з двох порiвняно великих i декiлькох менших островiв. Hаселення країни однорiдне, основна його маса проживає на ос

Колоніальний період
1533— 38 — територію Болівії захопили іспанці. Відкриття 1545 багатих родовищ срібла в горі Потосі привело до посилення колонізації Болівії іспанцями. 1544 Б. була включена до складу віце-королів-с

Століття
Протягом 19 ст. в Болівії в широких масштабах продовжувалась експропріація індіанських общинних земель. Внутріполітичне життя Болівії характеризувалось частими держ. переворотами. Економічно слабка

Століття
Під тиском нафтової компанії СІЛА «Стан-дард ойл» Болівія 1932—35 вела невдалу війну з Парагваєм (за яким стояв англо-аргентинський капітал) за багатий на нафту район Гран-Чако. За договором 1938 Б

Політичні партії
"Ан- Нахда"-"Відродження (Parti de la Renaissance - Hizb an- Nahdah). Ісламський рух. Легалізована в березні 2011 р. Генеральний секретар - Хамаді ДЖЕБАЛІ(Hamadi Jeb

Ред.]Політика
Цей розділ потребує розширення.(червень 2010) П

Населення
Населення країни становить 26,240 млн чол. (1990); 33,241 млн чол. (2005), з яких 60% ідентифікують себе арабами, 38% — бербери.

Релігії
Більшість індонезійців сповідують іслам, який часто змішують з елементами індуїзму, буддизму та місцевих язичницьких релігій. Прихильникиіндуїзму живуть переважно на Балі, а християни розсіяні по в

Демографічна ситуація
Індонезія — четверта у світі країна за кількістю населення. Розподіл та густота населення тут дуже різні: на островах Ява, Балі та Мадура проживає близько дві третини з усього населення. Близько 19

Економіка
Хоч Індонезії має великі запаси ресурсів та вигідне географічне положення, вона грала скромну роль у світовій економіці після здобуття незалежності. Але тим не менш, Індонезія — один з найбільших у

КОРОЛІВСТВО ТАЇЛАНД
Офіційна назва - Королівство Таїланд (Kingdom of Thailand - англ. мова). Географічне положення - країна розташована в Південно-Східній Азії, в центральній

Iсторiя
Відмінності між двома основними областями країни - Триполітанією і Киренаїкою беруть свій початок ще з античних часів. У 4 ст. до н.е. Киренаїка була колонізована греками, потім завойована армією О

Полінезійський період
Військові човни маорі. За переказами саме такі човни використовували перші переселенці з Полінезії. Малюнок XIX століття. Відкривачами Нової Зеландії слід вважати вихідців з Східної Поліне

Мови спілкування
Англійська мова, мова маорі і новозеландська мова жестів є офіційними мовами країни. Англійська мова є основною мовою спілкування, і 96 % населення країни вживають її як таку. Більшість кн