Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу - раздел Образование, МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ В Основу Економічної Та Валютної Стабільності Європейського Валютного Союзу З...
В основу економічної та валютної стабільності Європейського валютного союзу закладено рамкові умови правового та н.прокатльного характеру, до яких, в першу чергу, належать:
· Договір про Європейську спільноту, що визначає засади економічної (н.. 98–104) та валютної (н.. 105–124) політик і зобов’язує країн-членів до координації своїх національних економічних політик через співробітництво у Європейській раді;
· Маастрихтський договір (1992), що визначає обов’язкові до виконання державами-членами Європейського валютного союзу або тими, які хочуть до нього приєднатися, критерії конвергенції (н.. 121);
· Пакт про стабільність та економічне зростання (1997), що доповнює положення Маастрихтського договору і визначає правила проведення податково-бюджетної політики, а також декларує регламент накладення санкцій у випадку порушення бюджетних обмежень;
· Лісабонський договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз і Договору про установу Європейського Співтовариства (2007), метою якого є підвищення ефективності Євросоюзу, зміцнення його демократичної легітимності і уніфікація діяльності ЄС. Відповідно до положень договору ЄС отримує право визначати моделі координації економічної політики країн-членів єврозони. Комісія може виступити з попередженням держави про те, що її економічна політика не відповідає загальним рамкам економічної політики ЄС.
Головною передумовою вступу до Європейського валютного союзу є виконання країнами певних стабілізаційних вимог. Ці вимоги складаються із дотримання так званих макроекономічних критеріїв валютно-фінансової конвергенції. Мета цих вимог відповідає філософії Маастрихтського договору: учасники валютного союзу мають гарантувати, що країни, які передають компетенції з проведення грошової політики Європейському центральному банку (ЄЦБ), будуть здатними забезпечити тривалу економічну стабільність у спільному грошово-валютному просторі.
Під конвергенцією слід розуміти зменшення розриву (зближення) у показниках економічного розвитку між національними державами. При цьому слід розрізняти поняття номінальної і реальної конвергенції. Під номінальною конвергенцією розуміють різницю між такими номінальними змінними, як ціни, виробничі витрати та валютні курси. Реальна конвергенція характеризує такі реальні змінні, як зниження різниці у продуктивності праці, доходах та рівні життя.
Створення європейського спільного ринку сприяло посиленню як реальної, так і номінальної конвергенції країн ЄС. Проте неможливо гарантувати стабільність номінальної та реальної конвергенції доти, доки вони не супроводжуватимуться інституціональною конвергенцією. Остання гармонізує діяльність економічних інститутів та існуючої практики, а також встановлює рамкові умови, які служать орієнтиром для поведінки окремих суб’єктів ринку. Заснування Європейської системи центральних банків (ЄЦБ) є важливим компонентом інституціональної конвергенції у сфері грошової політики. Проте компетенції у таких сферах, як, наприклад, фіскальна політика або регулювання ринку робочої сили залишаються на національному рівні. Для підвищення ефективності економічної політики у межах інтегрованого союзу ці елементи на наступних етапах інтеграції мають також бути перенесені на наднаціональний рівень.
Ст. 109j Маастрихтського договору передбачає певну процедуру відбору наступних членів Європейського валютного союзу, яка являє собою послідовність, представлену на рис. 5.1.
Рисунок 5.1 – Процедура відбору країн-членів
Європейського валютного союзу
Маастрихтський договір визначає критерії валютно-фінансової конвергенції, які було поділено на дві групи – монетарні та фіскальні. До перших відносять критерії рівня інфляції, відсоткових ставок та обмінних курсів, до других – показники заборгованості країн. В цілому критерії конвергенції виглядають наступним чином:
1) досягнення належного рівня цінової стабільності. Рівень інфляції (потенційного члена Європейського валютного союзу) за рік, що передував року перевірки, має не більше, ніж на 1,5 % перевищувати середній показник інфляції, який досягнуто у трьох країнах ЄС з найнижчими показниками інфляції;
2) забезпечення належного стану фінансових показників у довготривалому періоді з метою запобігання надмірного бюджетного дефіциту та надмірної державної заборгованості. Під надмірним дефіцитом мається на увазі відношення фактичного дефіциту до ВВП, яке не повинно перевищувати референтної величини дефіциту, що встановлюється на рівні 3 % від ВВП. Згідно зі н.. 104с Маастрихтського договору ця вимога може вважатися виконаною також тоді, коли виконується одна з наступних умов:
· рівень дефіциту перевищував встановлену референтну величину, але протягом останнього часу невпинно наближався до неї й на час перевірки досяг величини, що знаходилася поруч із 3-відсотковою позначкою;
· референтна величина тимчасово перевищується, але фактичний розмір дефіциту знаходиться поруч із 3-відсотковою позначкою. Під надмірною державною заборгованістю мається на увазі відношення фактичних державних боргів до ВВП, яке не повинно перевищувати референтної величини заборгованості, що встановлюється на рівні 60 % від ВВП. Ця умова згідно з Маастрихтським договором також може вважатися виконаною тоді, коли рівень заборгованості перевищував встановлену референтну величину, але протягом останнього часу невпинно наближався до неї й на час перевірки досяг величини, що знаходилася поруч із 60-відсотковою позначкою;
3) дотримання протягом останніх двох років діапазону коливань валютних курсів у межах механізму валютних курсів Європейського валютного союзу без девальвації валют відносно інших членів;
4) наближення довготермінових відсоткових ставок. За рік до перевірки рівень номінальних довготермінових відсоткових ставок (наприклад, з державних цінних паперів) потенційного члена Європейського валютного союзу повинен не більше, ніж на 2,0 % перевищувати середній рівень довготермінових відсотків, який досягнуто у трьох країнах ЄС, де ці відсотки є найнижчими.
Поряд із економічними критеріями оцінки зрілості потенційних членів валютного союзу Маастрихтський договір встановлював критерії інституціонально-правової конвергенції (н.. 107–108). Європейська комісія та Європейський центральний банк мають доповідати Європейській Раді голів держав та урядів перед прийняттям наступних членів, наскільки останнім вдалося привести національне законодавство у відповідність до вимог Маастрихтського договору, а саме: наскільки в національних законодавствах визначається політична незалежність центральних банків і фінансових інститутів.
Дотримання макроекономічної конвергенції означає не тільки своєчасне виконання встановлених критеріїв на момент перевірки дотримання умов вступу до валютного союзу. Конвергенцію слід розуміти як процес, який із створенням валютного союзу тільки розпочинається. Саме від збереження довготривалої конвергенції залежатиме стабільність подальшого економічного розвитку та успіху н.проккої інтеграції у цілому.
Більшість авторів, які присвятили свої роботи питанням європейської економічної інтеграції, відзначають, що ці критерії є неповними, неточними і недостатньо сформульованими, невірно обраними, не можуть бути дотримані без суттєвих втрат для окремих країн. Так, до 1993 р. Комісія та апологети Європейського валютного союзу наголошували на необхідності суворої конвергенції, однак зрозуміло, що суворе дотримання критеріїв конвергенції є практично неможливим. І хоча ніяких формальних змін щодо стандартів цих критеріїв не передбачається, було запропоновано низку переоцінок з урахуванням, наприклад, циклічних коливань унаслідок економічного спаду на початку 90-х pp. Зокрема, передбачалось більше уваги приділити н.протю та його впливу на бюджетний дефіцит, що звичайно гальмувало розвиток економічного і валютного союзу. Маастрихтська угода передбачала пон.п оцінки щодо виконання даних критеріїв. Сюди, наприклад, належать оцінки, пов’язані з тим, був дефіцит бюджету структурним, чи зумовлений циклічними проблемами.
Аналізуючи економічний та фінансовий стан держав ЄС за останні роки, слід відзначити прагнення більшості з них до досягнення будь-якою ціною критеріїв конвергенції, передбачених Маастрихтським договором, метою яких є дотримання стабільного н.дарства внутрішнього ринку за рахунок, у першу чергу, стабільної валюти. Довготривале дотримання останнього критерію передбачається за підтримки ЄЦБ, основними завданнями якого є визначення і проведення грошової політики Співтовариства, розпоряджання офіційними валютними резервами країн ЄС, а також сприяння безперешкодному функціонуванню платіжної системи.
У цілому ж, простежуючи розвиток настроїв щодо створення єдиного валютного союзу з часів підписання Маастрихтського договору, можна зробити висновок про постійну невпевненість багатьох його ініціаторів щодо часу початку функціонування валютного союзу і кола його учасників.
У своєму початковому форматі валютний союз ЄС був реалізований за участі 11 із 15 країн Європейського Союзу, які виконали маастрихтські критерії і утворили єврозону з офіційним введенням євро у безготівковий обіг з 1 січня 1999 року. На поточному етапі до складу єврозони входять із 27 країн-членів ЄС лише 16 країн з більш ніж 320 млн населення (н.. 5.1, 5.2).
Таблиця 5.1 – Країни-члени Євросоюзу
| № пор.
| Країна
| Рік вступу до Євросоюзу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Бельгія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Німеччина
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Італія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Люксембург
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Нідерланди
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Франція
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Великобританія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Данія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Ірландія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Греція
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Португалія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Іспанія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Австрія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Фінляндія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Швеція
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Угорщина
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Кіпр
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Латвія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Литва
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Мальта
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Польща
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Словаччина
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовж. Табл. 5.1
| № пор.
| Країна
| Рік вступу до Євросоюзу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Словенія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Чехія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Естонія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Болгарія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Румунія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одинадцять країн ЄС (Данія, Швеція, Великобританія, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія) поки що не використовують євро, однак проголошують наміри щодо н.пнього приєднання: Естонія, Угорщина – з 2011, Польща – 2012, Румунія – з 2014, Латвія, Чехія – з 2015 року.
Таблиця 5.2 – Країни – члени єврозони
| № пор.
| Країна
| Рік приєднання до єврозони
| Кількість населення країни
|
|
| Австрія
| 01.01.1999
| 8 316 487
|
|
| Бельгія
| 01.01.1999
| 10 584 534
|
|
| Кіпр
| 01.01.2008
| 766 400
|
|
| Фінляндія
| 01.01.1999
| 5 289 128
|
|
| Франція
| 01.01.1999
| 63 392 140
|
|
| Німеччина
| 01.01.1999
| 82 314 906
|
|
| Греція
| 01.01.2001
| 11 125 179
|
|
| Ірландія
| 01.01.1999
| 4 239 848
|
|
| Італія
| 01.01.1999
| 59 131 287
|
|
| Люксембург
| 01.01.1999
| 476 200
|
|
| Мальта
| 01.01.2008
| 404 962
|
|
| Нідерланди
| 01.01.1999
| 16 372 715
|
|
| Португалія
| 01.01.1999
| 10 599 095
|
|
| Словаччина
| 01.01.2009
| 5 431 363
|
|
| Словенія
| 01.01.2007
| 2 013 597
|
|
| Іспанія
| 01.01.1999
| 45 116 894
|
| Єврозона
| 325 714 137
|
Окремої уваги заслуговує аналіз стану валютно-фінансової конвергенції країн Європейського валютного союзу.
На початкових етапах валютної конвергенції майже усі країни ЄС не перевищували рівня допустимої інфляції (2,7 %), окрім Греції (5,2 %). Однак, незважаючи на цей оптимістичний результат, історія цінової стабільності в Європі є відносно недавньою. Станом на 2009 рік системними порушниками визначеного параметра інфляції залишаються Латвія, Литва, Румунія, Польща, Угорщина. В цілому протягом останнього десятиріччя (н.. 5.3) майже всі європейські країни мали більш значні показники інфляції, ніж на момент вступу до Європейського валютного союзу. З цього можна зробити висновок, що досягнення цінової стабільності є результатом здебільшого консолідації зусиль напередодні створення Європейського валютного союзу, а не забезпечення довготривалої цінової стабільності де-факто. Таким чином, існуюча цінова стабільність може бути порушена н.док дії будь-яких асиметричних шоків.
Таблиця 5.3 – Інфляція в країнах ЄС*
| № пор.
| Регіон
| Період (рік)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Бельгія
| 0,9
| 1,1
| 2,7
| 2,4
| 1,6
| 1,5
| 1,9
| 2,5
| 2,3
| 1,8
| 4,5
|
|
|
| Німеччина
| 0,6
| 0,6
| 1,4
| 1,9
| 1,4
|
| 1,8
| 1,9
| 1,8
| 2,3
| 2,8
| 0,2
|
|
| Ірландія
| 2,1
| 2,5
| 5,3
|
| 4,7
|
| 2,3
| 2,2
| 2,7
| 2,9
| 3,1
| –1,7
|
|
| Греція
| 4,5
| 2,1
| 2,9
| 3,7
| 3,9
| 3,4
|
| 3,5
| 3,3
|
| 4,2
| 1,3
|
|
| Іспанія
| 1,8
| 2,2
| 3,5
| 2,8
| 3,6
| 3,1
| 3,1
| 3,4
| 3,6
| 2,8
| 4,1
| –0,3
|
|
| Франція
| 0,7
| 0,6
| 1,8
| 1,8
| 1,9
| 2,2
| 2,3
| 1,9
| 1,9
| 1,6
| 3,2
| 0,1
|
|
| Італія
|
| 1,7
| 2,6
| 2,3
| 2,6
| 2,8
| 2,3
| 2,2
| 2,2
|
| 3,5
| 0,8
|
|
| Кіпр
| 2,3
| 1,1
| 4,9
|
| 2,8
|
| 1,9
|
| 2,2
| 2,2
| 4,4
| 0,2
|
|
| Люксембург
|
|
| 3,8
| 2,4
| 2,1
| 2,5
| 3,2
| 3,8
|
| 2,7
| 4,1
|
|
|
| Мальта
| 3,7
| 2,3
|
| 2,5
| 2,6
| 1,9
| 2,7
| 2,5
| 2,6
| 0,7
| 4,7
| 1,8
|
|
| Нідерланди
| 1,8
|
| 2,3
| 5,1
| 3,9
| 2,2
| 1,4
| 1,5
| 1,7
| 1,6
| 2,2
|
|
|
| Австрія
| 0,8
| 0,5
|
| 2,3
| 1,7
| 1,3
|
| 2,1
| 1,7
| 2,2
| 3,2
| 0,4
|
|
| Португалія
| 2,2
| 2,2
| 2,8
| 4,4
| 3,7
| 3,3
| 2,5
| 2,1
|
| 2,4
| 2,7
| –0,9
|
|
| Словенія
| 7,9
| 6,1
| 8,9
| 8,6
| 7,5
| 5,7
| 3,7
| 2,5
| 2,5
| 3,8
| 5,5
| 0,9
|
|
| Словаччина
| 6,7
| 10,4
| 12,2
| 7,2
| 3,5
| 8,4
| 7,5
| 2,8
| 4,3
| 1,9
| 3,9
| 0,9
|
|
| Фінляндія
| 1,3
| 1,3
| 2,9
| 2,7
|
| 1,3
| 0,1
| 0,8
| 1,3
| 1,6
| 3,9
| 1,6
|
|
| Болгарія
| 18,7
| 2,6
| 10,3
| 7,4
| 5,8
| 2,3
| 6,1
|
| 7,4
| 7,6
|
| 2,5
|
|
| Чехія
| 9,7
| 1,8
| 3,9
| 4,5
| 1,4
| –0,1
| 2,6
| 1,6
| 2,1
|
| 6,3
| 0,6
|
|
| Данія
| 1,3
| 2,1
| 2,7
| 2,3
| 2,4
|
| 0,9
| 1,7
| 1,9
| 1,7
| 3,6
| 1,1
|
|
| Естонія
| 8,8
| 3,1
| 3,9
| 5,6
| 3,6
| 1,4
|
| 4,1
| 4,4
| 6,7
| 10,6
| 0,2
|
|
| Латвія
| 4,3
| 2,1
| 2,6
| 2,5
|
| 2,9
| 6,2
| 6,9
| 6,6
| 10,1
| 15,3
| 3,3
|
|
| Литва
| 5,4
| 1,5
| 1,1
| 1,6
| 0,3
| –1,1
| 1,2
| 2,7
| 3,8
| 5,8
| 11,1
| 4,2
|
|
| Угорщина
| 14,2
|
|
| 9,1
| 5,2
| 4,7
| 6,8
| 3,5
|
| 7,9
|
|
|
|
| Польща
| 11,8
| 7,2
| 10,1
| 5,3
| 1,9
| 0,7
| 3,6
| 2,2
| 1,3
| 2,6
| 4,2
|
|
|
| Румунія
| 59,1
| 45,8
| 45,7
| 34,5
| 22,5
| 15,3
| 11,9
| 9,1
| 6,6
| 4,9
| 7,9
| 5,6
|
|
| Швеція
|
| 0,5
| 1,3
| 2,7
| 1,9
| 2,3
|
| 0,8
| 1,5
| 1,7
| 3,3
| 1,9
|
|
| Велико-британія
| 1,6
| 1,3
| 0,8
| 1,2
| 1,3
| 1,4
| 1,3
| 2,1
| 2,3
| 2,3
| 3,6
| 2,2
|
|
| – членство в єврозоні
|
* Джерело: Eurostat http://europa.eu/geninfo/legal_notices_en.htm.
Дотримання критерію дефіциту бюджету по-різному виглядало у країнах ЄС (н.. 5.4).
Таблиця 5.4 – Дефіцит (–)/профіцит (+) бюджету країн Євросоюзу, % до ВВП*
| № пор.
| Регіон
| Період (рік)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Бельгія
| –2,3
| –0,9
| –0,6
|
| 0,4
| –0,1
| –0,1
| –0,3
| –2,7
| 0,3
| –0,2
| –1,2
|
|
| Німеччина
| –2,6
| –2,2
| –1,5
| 1,3
| –2,8
| –3,7
| –4
| –3,8
| –3,3
| –1,6
| 0,2
|
|
|
| Ірландія
| 1,1
| 2,4
| 2,7
| 4,8
| 0,9
| –0,4
| 0,4
| 1,4
| 1,7
|
| 0,3
| –7,2
|
|
| Греція
| :
| :
| :
| –3,7
| –4,5
| –4,8
| –5,6
| –7,5
| –5,2
| –2,9
| –3,7
| –7,7
|
|
| Іспанія
| –3,4
| –3,2
| –1,4
| –1
| –0,6
| –0,5
| –0,2
| –0,3
|
|
| 1,9
| –4,1
|
|
| Франція
| –3,3
| –2,6
| –1,8
| –1,5
| –1,5
| –3,1
| –4,1
| –3,6
| –2,9
| –2,3
| –2,7
| –3,4
|
|
| Італія
| –2,7
| –2,8
| –1,7
| –0,8
| –3,1
| –2,9
| –3,5
| –3,5
| –4,3
| –3,3
| –1,5
| –2,7
|
|
| Кіпр
| –5
| –4,1
| –4,3
| –2,3
| –2,2
| –4,4
| –6,5
| –4,1
| –2,4
| –1,2
| 3,4
| 0,9
|
|
| Люксембург
| 3,7
| 3,4
| 3,4
|
| 6,1
| 2,1
| 0,5
| –1,1
|
| 1,3
| 3,7
| 2,5
|
|
| Мальта
| –7,7
| –9,9
| –7,7
| –6,2
| –6,4
| –5,5
| –9,9
| –4,7
| –2,9
| –2,6
| –2,2
| –4,7
|
|
| Нідерланди
| –1,2
| –0,9
| 0,4
|
| –0,2
| –2,1
| –3,1
| –1,7
| –0,3
| 0,5
| 0,2
| 0,7
|
|
| Австрія
| –1,8
| –2,4
| –2,3
| –1,7
|
| –0,7
| –1,4
| –4,4
| –1,6
| –1,6
| –0,6
| –0,4
|
|
| Португалія
| –3,5
| –3,4
| –2,8
| –2,9
| –4,3
| –2,8
| –2,9
| –3,4
| –6,1
| –3,9
| –2,6
| –2,7
|
|
| Словенія
| –2,4
| –2,4
| –3
| –3,7
| –4
| –2,5
| –2,7
| –2,2
| –1,4
| –1,3
|
| –1,8
|
|
| Словаччина
| –6,3
| –5,3
| –7,4
| –12,3
| –6,5
| –8,2
| –2,8
| –2,4
| –2,8
| –3,5
| –1,9
| –2,3
|
|
| Фінляндія
| –1,3
| 1,6
| 1,6
| 6,9
|
| 4,1
| 2,6
| 2,4
| 2,8
|
| 5,2
| 4,5
|
|
| Болгарія
| :
| :
| 0,2
| –0,3
| 0,6
| –0,8
| –0,3
| 1,6
| 1,9
|
| 0,1
| 1,8
|
|
| Чехія
| –3,8
| –5
| –3,7
| –3,7
| –5,6
| –6,8
| –6,6
| –3
| –3,6
| –2,6
| –0,7
| –2,1
|
|
| Данія
| –0,5
| 0,1
| 1,5
| 2,4
| 1,5
| 0,3
| 0,1
|
| 5,2
| 5,2
| 4,5
| 3,4
|
|
| Естонія
| 2,2
| –0,7
| –3,5
| –0,2
| –0,1
| 0,3
| 1,7
| 1,6
| 1,6
| 2,3
| 2,6
| –2,7
|
|
| Латвія
| 1,2
|
| –3,9
| –2,8
| –2,1
| –2,3
| –1,6
| –1
| –0,4
| –0,5
| –0,3
| –4,1
|
|
| Литва
| –11,9
| –3,1
| –2,8
| –3,2
| –3,6
| –1,9
| –1,3
| –1,5
| –0,5
| –0,4
| –1
| –3,2
|
|
| Угорщина
| –5,9
| –7,8
| –5,4
| –3
| –4
| –8,9
| –7,2
| –6,4
| –7,9
| –9,3
| –5
| –3,8
|
|
| Польща
| –4,6
| –4,3
| –2,3
| –3
| –5,1
| –5
| –6,3
| –5,7
| –4,1
| –3,6
| –1,9
| –3,6
|
|
| Румунія
| –4,5
| –3,2
| –4,4
| –4,7
| –3,5
| –2
| –1,5
| –1,2
| –1,2
| –2,2
| –2,5
| –5,5
|
|
| Швеція
| –1,5
| 1,1
| 1,3
| 3,7
| 1,6
| –1,2
| –0,9
| 0,8
| 2,3
| 2,5
| 3,8
| 2,5
|
|
| Великобританія
| –2,2
| –0,1
| 0,9
| 3,6
| 0,5
| –2
| –3,3
| –3,4
| –3,4
| –2,7
| –2,7
| –5
|
|
| – членство в єврозоні
|
* Джерело: Eurostat http://europa.eu/geninfo/legal_notices_en.htm.
Дві країни ЄС – Ірландія та Люксембург – мали у 1997 р. профіцит бюджету. Дефіцит майже в усіх 11 країн ЄС був нижчим від референтної величини (крім Іспанії, Франції), хоча у більшості випадків цей критерій було дотримано лише у рік перевірки. Протягом десятиріччя у більшості країнах величина дефіциту знаходилась у межах між 2,5 та 3 %. Греція – єдина країна ЄС, дефіцит якої стабільно перевищував референтну величину (4 %). За результатами 2008 року шість країн-членів ЄС, з яких чотири – країни-члени єврозони, не дотримали регламентованого діапазону. Найбільш проблемною виявилася ситуації у Греції та Ірландії, де розмір дефіциту сягнув 7,7 % ВВП, а в 2009–2010 рр. у Греції показник дефіциту бюджету становив майже 13 % ВВП, що вимусило Європу замислитися про доцільність застосування більш жорстких заходів, ніж передбачені Пактом стабільності і ровитку. Ця позиція була озвучена у заяві канцлера Німеччини Ангели Меркель на брюссельському саміті ЄС у березні 2010 р. щодо необхідності прийняття нового закону ЄС, яким було б дозволено виключати із зони євро країни, не здатні виконувати фінансово-економічні зобов’язання за Маастрихтським договором.
Стосовно критеріальних вимог обсягів державної заборгованості, на початковому етапі конвергенції лише шість країни ЄС дотрималися критерію заборгованості, в яких він не перевищив референтної величини у 60 % (Фінляндія, Франція, Люксембург, Великобританія, Німеччина та Португалія). Для інших дев’яти країн цей критерій залишився неподоланним бар’єром (н.. 5.5, рис. 5.2.).
Таблиця 5.5 – Державна заборгованість країн Євросоюзу, % до ВВП*
| № пор.
| Регіон
| Період (рік)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Європейський Союз (27)
| 68,3
| 66,4
| 65,8
| 61,9
|
| 60,4
| 61,8
| 62,2
| 62,7
| 61,3
| 58,7
| 61,5
|
|
| Єврозона (16)
| 73,3
| 72,9
| 71,7
| 69,2
| 68,2
|
| 69,1
| 69,5
| 70,1
| 68,3
|
| 69,3
|
|
| Бельгія
| 122,3
| 117,4
| 113,7
| 107,9
| 106,6
| 103,5
| 98,5
| 94,2
| 92,1
| 88,1
| 84,2
| 89,8
|
|
| Німеччина
| 59,7
| 60,3
| 60,9
| 59,7
| 58,8
| 60,4
| 63,9
| 65,7
|
| 67,6
|
| 65,9
|
|
| Ірландія
| 64,3
| 53,6
| 48,5
| 37,8
| 35,6
| 32,2
|
| 29,7
| 27,6
|
| 25,1
| 44,1
|
|
| Греція
| 96,6
| 94,5
|
| 103,4
| 103,7
| 101,7
| 97,4
| 98,6
|
| 97,1
| 95,6
| 99,2
|
|
| Іспанія
| 66,1
| 64,1
| 62,3
| 59,3
| 55,5
| 52,5
| 48,7
| 46,2
|
| 39,6
| 36,1
| 39,7
|
|
| Франція
| 59,2
| 59,4
| 58,9
| 57,3
| 56,9
| 58,8
| 62,9
| 64,9
| 66,4
| 63,7
| 63,8
| 67,4
|
|
| Італія
| 118,1
| 114,9
| 113,7
| 109,2
| 108,8
| 105,7
| 104,4
| 103,8
| 105,8
| 106,5
| 103,5
| 105,8
|
|
| Кіпр
| 46,7
| 51,2
| 51,8
| 48,7
| 52,1
| 64,6
| 68,9
| 70,2
| 69,1
| 64,6
| 58,3
| 48,4
|
|
| Люксембург
| 7,4
| 7,1
| 6,4
| 6,2
| 6,3
| 6,3
| 6,1
| 6,3
| 6,1
| 6,6
| 6,6
| 13,5
|
|
| Мальта
| 48,4
| 53,4
| 57,1
| 55,9
| 62,1
| 60,1
| 69,3
| 72,1
| 70,2
| 63,6
|
| 63,8
|
|
| Нідерланди
| 68,2
| 65,7
| 61,1
| 53,8
| 50,7
| 50,5
|
| 52,4
| 51,8
| 47,4
| 45,5
| 58,2
|
|
| Австрія
| 64,4
| 64,8
| 67,2
| 66,5
| 67,1
| 66,5
| 65,5
| 64,8
| 63,9
| 62,2
| 59,5
| 62,6
|
|
| Португалія
| 56,1
| 52,1
| 51,4
| 50,5
| 52,9
| 55,6
| 56,9
| 58,3
| 63,6
| 64,7
| 63,6
| 66,3
|
|
| Словенія
| :
| :
| :
| :
| 26,8
|
| 27,5
| 27,2
|
| 26,7
| 23,3
| 22,5
|
|
| Словаччина
| 33,8
| 34,5
| 47,9
| 50,3
| 48,9
| 43,4
| 42,4
| 41,5
| 34,2
| 30,5
| 29,3
| 27,7
|
|
| Фінляндія
| 53,8
| 48,2
| 45,5
| 43,8
| 42,3
| 41,4
| 44,4
| 44,4
| 41,8
| 39,3
| 35,2
| 34,1
|
|
| Болгарія
| 105,1
| 79,6
| 79,3
| 74,3
| 67,3
| 53,6
| 45,9
| 37,9
| 29,2
| 22,7
| 18,2
| 14,1
|
Продовж. Табл. 5.5
| № пор.
| Регіон
| Період (рік)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Чехія
| 13,1
|
| 16,4
| 18,5
| 24,9
| 28,2
| 29,8
| 30,1
| 29,7
| 29,4
|
|
|
|
| Данія
| 65,2
| 60,8
| 57,4
| 51,5
| 48,7
| 48,3
| 45,8
| 44,5
| 37,1
| 31,3
| 26,8
| 33,5
|
|
| Естонія
| 6,2
| 5,5
|
| 5,1
| 4,8
| 5,7
| 5,6
|
| 4,6
| 4,5
| 3,8
| 4,6
|
|
| Латвія
| 11,1
| 9,6
| 12,5
| 12,3
|
| 13,5
| 14,6
| 14,9
| 12,4
| 10,7
|
| 19,5
|
|
| Литва
| 15,6
| 16,6
| 22,8
| 23,7
| 23,1
| 22,3
| 21,1
| 19,4
| 18,4
|
| 16,9
| 15,6
|
|
| Угорщина
|
| 59,9
| 59,8
|
|
| 55,6
| 58,4
| 59,1
| 61,8
| 65,6
| 65,9
| 72,9
|
|
| Польща
| 42,9
| 38,9
| 39,6
| 36,8
| 37,6
| 42,2
| 47,1
| 45,7
| 47,1
| 47,7
|
| 47,2
|
|
| Румунія
| 15,2
| 16,6
| 21,7
| 22,5
| 25,7
| 24,9
| 21,5
| 18,7
| 15,8
| 12,4
| 12,6
| 13,6
|
|
| Швеція
|
| 69,1
| 64,8
| 53,6
| 54,4
| 52,6
| 52,3
| 51,3
|
| 45,9
| 40,5
|
|
|
| Великобританія
| 49,8
| 46,7
| 43,7
|
| 37,7
| 37,5
| 38,7
| 40,6
| 42,2
| 43,2
| 44,2
|
|
* Джерело: Eurostat http://europa.eu/geninfo/legal_notices_en.htm.
Рисунок 5.2 – Заборгованість у % до ВВП Євросоюзу та єврозони
На відміну від попередньо розглянутих критеріїв конвергенції, заборгованість протягом 90-х н. поступово зростала майже в усіх країнах ЄС. Це було зумовлено різними причинами. У Німеччині, наприклад, збільшення боргів було викликано об’єднанням з НДР, збільшенням суми трансфертних платежів у нові землі, переїздом уряду до Берліну, виплатами соціальної допомоги жертвам Другої світової війни. У Греції, Бельгії та Італії перевищення максимально допустимої межі у 60 % було особливо відчутним. Питання, коли цим країнам вдасться дотриматися цього критерію, залежить від багатьох чинників. По-перше, від співвідношення величин заборгованості та державного бюджету. Чим вище заборгованість, тим нижчим має бути бюджетний дефіцит. По-друге, від подальших зусиль фінансової консолідації. По-третє, від ефективності дії стабілізаційного пакту. По-четверте, від використання кредиторської позиції на міжнародному ринку капіталів (таку позицію мають, зокрема, Бельгія, ФРН, Нідерланди, Португалія).
Підсумовуючи настрої н передбачення багатьох аналітиків валютної інтеграції ЄС, можна сказати, що найсерйозніші їх застереження пов’язані з тим, що зростання кон’юнктури може призвести до ігнорування країнами Європейського валютного союзу необхідності проведення структурних реформ ринку робочої сили, а також податкової системи та системи соціального страхування. Разом з тим нова валюта, на думку багатьох експертів, є запорукою чесної конкуренції.
Створенню Європейського валютного союзу передував багатоетапний процес валютно-фінансової інтеграції. На початку 1998 р. шляхом зусиль консолідації напередодні перевірки дотримання умов участі у валютному союзі країни ЄС досягли значних макроекономічних результатів. Проте для успіху та стабільності Європейського валютного союзу номінальна конвергенція має бути підтверджена забезпеченням довготривалої реальної та інституційної конвергенції.
Незважаючи на майже технічне дотримання фінансових критеріїв переважною більшістю кандидатів, за рекомендацією Європейської комісії майже всі країни-порушники отримали зелене світло для членства у Європейському валютному союзі. А це є відверте порушення умов фінансової конвергенції, яка допускає перевищення рівнем заборгованості встановленої референтної величини лише за умови, якщо квота заборгованості швидко знижується та невпинно наближається до референтної величини.
Все темы данного раздела:
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
Навчальний посібник
За редакцією
доктора економічних наук, професора М. І. Макаренка,
доктора економіч
ПЕРЕДМОВА
Міжнародні фінанси на сучасному етапі – це галузь формування економічних відносин, що найбільш динамічно розвиваються. Очевидним фактом сьогодення є тотальна глобалізація фінансового ринку. Крім то
Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
За свідченням більшості науковців у сфері міжнародних фінансів, перші ознаки міжнародних товарообміних операцій є початком формування системи міжнародних фінансів.
Вимоги та зобов’язання к
Система міжнародних фінансів та її функції
Можна виділити декілька сфер міжнародних фінансових відносин, які формують загальну систему міжнародних фінансів. Це валютні системи, світовий фінансовий ринок, вивіз капіталу та іноземні н.вестиці
Суб’єкти міжнародних фінансів
Система міжнародних фінансових відносин складається з різних суб’єктів. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників сво
Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
На сучасному етапі міжнародні фінанси набули форми досить складної системи міжнародних потоків грошових коштів і пов’язаних з ними відносин.
Розвиток економічного співробітництва між держа
Міжнародна фінансова політика
Міжнародна фінансова політика держави має базуватися на наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремо
Список літератури до розділу
1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси [Текст] : підручник / С. Я. Боринець. – К. : Знання-Прес, 2002. – 311 с.
2. Козак Ю. Г. Міжнародні фінанси [Текст] : навч. Посіб.; вид. 3-тє, перероб.
Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація є складовою економічної глобалізації. Вона являє собою ключовий процес розвитку світової економіки кінця XX – початку XXI століття, наслідком якого стала нова якість економіч
Наслідки фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація як багатогранне явище справляє неоднаковий вплив на різні групи країн. Оцінки її наслідків часто виявляються діаметрально протилежними, що цілком закономірно у формуванні ста
Світові фінансові кризи
Фінансова глобалізація служить механізмом світового поширення фінансової нестабільності, яка періодично виникає на окремих регіональних ринках і набуває міжнародного характеру. Численними каналами
Контрольні питання
1. З’ясуйте сутність фінансової глобалізації та виявіть її основні причини.
2. Чим відрізняються поняття “глобалізація”, “економічна н.проція”, “фінансова глобалізація”?
3. О
Список літератури до розділу
1. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання [Текст] : монографія / О. І. Барановський. – К. : Київ. н.. Торг.-екон. Ун-т, 2009. – 754 с.
2. Бутук О. І.
Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
Державний борг являє собою вид відносин між господарюючими суб’єктами, якими з одного боку є держава, що переважно виступає позичальником, гарантом і кредитором; з іншого боку – юридичні та фізичні
Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
Інституційна структура міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин включає різноманітні міжнародні організації. Особливе місце у структурі світового ринку позичкових капіталів посідають між
Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
Сучасні методи управління зовнішнім боргом, що застосовуються країнами та міжнародними фінансовими організаціями у світовій практиці, поділяються на наступні види:
· конверсія боргу;
Контрольні питання
1. Дайте визначення економічної категорії “державний борг”. Охарактеризуйте види державного боргу.
2. Дайте визначення економічної категорії “зовнішній державний борг”. Охарактеризуйте осн
Список літератури до розділу
1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси [Текст] : підручник / С. Я. Боринець. – К. : Знання-Прес, 2002. – 311 с.
2. Вахненко Т. Реструктуризація зовнішнього державного боргу комерційним креди
Елементи валютно-фінансової системи
Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлений зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці (МПП), формуванням світової системи господарства,
Етапи формування світової валютної системи
Становлення світової валютної системи наприкінці XIX – початку XX н.. було обумовлене бурхливим розвитком капіталізму й інтернаціоналізацією господарської діяльності, розвитком міжнародних економіч
Європейська валютна система
Європейська валютна система належить до найуспішніших регіональних валютних систем. Ще в 50-х роках ХХ н.. країни Західної Європи виявляли зацікавленість до власної валютної інтеграції. Така заціка
Контрольні питання
1. Що розуміють під світовою валютною системою та які її складові?
2. Що розуміють під конвертованістю валюти?
3. Чим відрізняється внутрішня конвертованість валюти від н.ньої?
Список літератури до розділу
1. Міжнародна економіка [Текст] : навч. Посіб. / Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук’яненко Ю. В. Макогон, Ю. І. Граматик, К. І. Ржепішевський; вид. 2-ге, перероб. Та доп. – Київ : Центр навчальної літератури,
Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
Головною умовою інституціонально-правової конвергенції для вступу до Європейського валютного союзу є вимога приведення національних законодавств про центральні банки у відповідність до стандартів є
Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
Зі створенням Європейського валютного союзу євро став важливою складовою міжнародної валютної системи.
Історія валютних відносин свідчить про те, що між міжнародним значенням валюти та р
Контрольні питання
1. Дайте характеристику основних етапів валютно-фінансової інтеграції країн ЄС.
2. Які три етапи реалізації валютного союзу визначені у Маастрихтському договорі?
3. Розкрийте пон
Список літератури до розділу
1. Волес В. Творення політики в Європейському Союзі [Текст] : пер. з н.. / В. Волес, Г. Волес. – К. : Основи, 2004. – 871 с.
2. Европейский Союз на пороге ХХI века: выбор н.пр развития [Те
Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
Проведення розрахунків між суб’єктами господарювання, що знаходяться в різних країнах світу, базується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. Стандартизація підходів д
Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
Найскладнішою частиною платіжних умов контракту є вибір форми розрахунків. Погодження протилежних інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності і організація їх платіжних відносин реалізуєтьс
Авансова форма розрахунків
У міжнародній практиці розрахунків авансові платежі є найбільш вигідною формою для експортера. Аванс – це грошова сума або майнова цінність, яка передається покупцем продавцеві до відвантаження тов
Розрахунки за відкритим рахунком
Розрахунки за відкритим рахунком передбачають періодичні платежі імпортера експортеру після одержання товару. Сума поточної заборгованості враховується в книгах торгових партнерів. Ця форма міжна
Документарний акредитив
Документарний акредитив (Documentary Credit, Letter of Credit (L/C)) – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (н.пр, заявника, наказодавця, емітента акредити
Список літератури до розділу
1. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу : www.rada.kiev.ua.
Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
У процесі свого розвитку зовнішньоекономічні зв’язки країн змінюються, посилюючи цілісність світового господарства та ускладнюючи зміст міжнародних економічних відносин. Багатогранний комплекс міжн
Методичні підходи МВФ до формування платіжного балансу
Вперше баланси міжнародних розрахунків були сформовані та опубліковані у 20-х роках ХХ століття. Протягом наступних років методика їх складання постійно вдосконалювалася. У 1947 році ООН опублікува
Організаційні основи складання платіжного балансу України
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою Закону № 2402-XII від 03.06.1992 [4] у вересні 1992 року Україна підписала “Статті угоди МВФ” про вступ до Міжнародного валютного фонду і взяла на себе зобов’
Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
Під рівновагою платіжного балансу частіше за все розуміють такий стан, коли надходження і витрати збалансовані, а офіційні резерви суттєво не змінюють своєї величини. Нерівновага платіжного балансу
Контрольні питання
1. Наведіть визначення платіжного балансу та поясніть його економічний зміст.
2. Сформулюйте принципи складання платіжного балансу.
3. Перерахуйте основні фактори, що впливають на
Список літератури до розділу
1. Balance of Payments Manual, fifth edition [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/ pubs/cat/longres.cfm?sk=157.0.
2. Киреев А. П. Международная экономика [Те
Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
Фінансові ресурси світу–це сукупність фінансових ресурсів всіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу. Вони використовуються у міжнародних економічн
Міжнародні фінансові активи та їх властивості
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” фінансовий актив – це:
1) грошові кошти та їх еквіваленти;
2) контракт, що надає право от
Міжнародні валютно-фінансові потоки
Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства.
М
Моделі фінансового ринку
Історично у світовій фінансовій архітектурі виділяють наступні моделі функціонування фінансових ринків:
1. Банкоцентрична (континентальна), що характерна для країн континента
Особливості державного регулювання фінансового ринку
Регулювання–церозробка і видання уповноваженим органом конкретних правил чи інструкцій відповідно до діючого законодавства, що сприяють зміцненню структури системи. Ці закони та інструкції с
Міжнародні фінансові центри
Світовий фінансовий ринок визначається як величезні н.проні фінансові центри, що мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів.
Міжнародний фінансовий
Контрольні питання
1. Що розуміється під фінансовими ресурсами світу?
2. Опишіть механізм перерозподілу фінансових ресурсів світу.
3. Яка використовується класифікація фінансових інструментів?
Список літератури до розділу
1. Азаренкова Г. М. Фінансові потоки в системі економічних відносин [Текст] : монографія / Г. М. Азаренкова. – Харків : ВД “ІНЖЕК”, 2006. – 328 с.
2. Азаров Ю. Сек’юритизація – передові фі
Поняття, функції та структура валютного ринку
Основною сферою взаємодії суб’єктів валютних відносин, яка визначає можливості реалізації валютної політики, є валютний ринок. Саме функціонування валютного ринку є основним об’єктом впливу систе
Суб’єкти та види валютних ринків
Учасники економічних відносин, що здійснюють валютні операції, є суб’єктами валютного ринку. Склад учасників валютного ринку визначає його інституційну структуру. З інституційного погляду, валютни
Валютні операції як інструменти валютного ринку
Основними інструментами валютного ринку є валютні операції.
Валютні операції – це фінансові та банківські операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням
Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. / за н.. В. І. Міщенка, Н. Г. Слав`янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с.
2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини [Текст] : підруч
Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
У цивілізованій ринковій економіці ринок цінних паперів є основним механізмом перерозподілу грошових накопичень. Останні два десятиліття минулого століття були позначені помітним розширенням фінанс
Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
Регулювання ринку цінних паперів– це впорядкування всіх видів діяльності на ринку з метою узгодження інтересів усіх його суб’єктів (емітентів, інвесторів, професійних учасників ринку цінних
Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
Як уже зазначалося в попередніх підрозділах, міжнародний ринок титулів власності представлений акціями та депозитарними розписками.
Титули власності – це фінансові інструменти, що п
Міжнародний ринок боргових зобов’язань
Недостатність внутрішніх інвестиційних ресурсів зумовлює підвищення значення міжнародних ринків для залучення капіталу. Міжнародні ринки пропонують ряд наділених специфічними ознаками н.струментів,
Фондові біржі на світовому фондовому ринку
Хоча угоди купівлі-продажу цінних паперів можуть укладатися в різних місцях, значна їхня частка укладається на фондових біржах – спеціалізованих організаціях, які об’єднують професійних уча
Контрольні питання
1. Дайте визначення поняття “міжнародний фондовий ринок”.
2. Які основні тенденції розвитку сучасного світового фінансового ринку?
3. Назвіть основні характеристики, за якими рино
Список літератури до розділу
1. Ромашко О. Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків [Текст] : навч. Посіб. / О. Ю. Ромашко. – К. : КНЕУ, 2000. – 240 с. – ISBN 966-574-119-5.
2. Шевченко Г. Биржевые сделки с ценными
Міжнародний кредит як економічна категорія
Міжнародний кредит – це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням у тимчасове користування валютних грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на
Форми міжнародного кредиту
Існують різні форми міжнародних кредитів, їх можна класифікувати за кількома головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин, а саме:
8) за валютою позики:
Основи організації міжнародного кредитування
Основи організації міжнародного кредитування включають в себе: попередні переговори про надання кредиту; підготовку листа про зобов’язання позичальника у разі надання кредиту; укладення угоди про к
Міжнародний лізинг
Економічна природа лізингу схожа з кредитними відносинами й інвестиціями. Такі принципи кредитних відносин, як строковість, поверненість, платність, притаманні і лізингу. При лізингу власник майна
Міжнародний факторинг
Факторинг (factoring, від н.. Factor – посередник)–різновид посередницької операції, що проводиться банками і спеціальними компаніями, являє собою купівлю грошових вимог екс
Міжнародний форфейтинг
Форфейтинг(франц. A forfait – цілком, загальною сумою) – купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних н.пнтів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кредитним
Сек’юритизація міжнародних кредитів
У міжнародному кредитуванні широко застосовуються синдиковані кредити, які надаються переважно у формі єврокредитів міжнародними консорціумами (синдикатами) банків. Синдикований ринок єврокредитів
Контрольні питання
1. Дайте визначення міжнародного кредиту.
2. Назвіть основні принципи міжнародного кредитування.
3. Яка позитивна та негативна роль міжнародного кредиту у процесі відтворення?
Список літератури до розділу
1. Антонова О. В. Міжнародні розрахунки в Україні: основні тенденції та перспективи розвитку [Текст] / О. В. Антонова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 4. – C. 34–38.
Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
Золото належить до групи дорогоцінних металів, що характеризуються високою хімічною стійкістю, тугоплавкістю, ковкістю і гарним зовнішнім виглядом. Даний метал є одним з найбільш цінних благородних
Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
Ринки золота – це спеціальний центр торгівлі, де здійснюється регулярна купівля-продаж золота за ринковими цінами з метою промислово-побутового споживання, приватної тезаврації, інвестицій,
Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
Залежно від мети інвестора відрізняють наступні види операцій із золотом:
· придбання реального золота для страхування ризику інфляційного знецінення грошей;
· купівля акцій н.про
Ринок банківських металів в Україні
Загальна конструкція ринку дорогоцінних металів України представлена як модель, що складається із наступних взаємопов’язаних секторів:
· біржовий ринок фізичних дорогоцінних металів у стан
Контрольні питання
1. Дайте визначення золота як економічної категорії.
2. Визначте та проаналізуйте роль золота у Паризькій валютній системі.
3. Визначте та проаналізуйте роль золота у Ямайськ
Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. ; 2-ге вид., н.. І доп. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та н.. ; за н.. Д-ра екон. Наук, н.. А. М. Мороза. – К. : КНЕУ, 2002. – 476 с.
Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
Міжнародний ринок фінансових деривативів – це строковий сегмент міжнародного фінансового ринку, на якому здійснюється торгівля похідними фінансовими інструментами.
За економічним змістом р
Форвардні операції
Одними з найбільш розповсюджених строкових торговельних операцій є операції “форвард”.
Операція “форвард” – це угода щодо купівлі-продажу базового активу (наприклад, іноземної валюти) за в
Ф’ючерсні контракти
Поширеним біржовим інструментом сучасних валютних ринків є ф’ючерсні контракти, які використовують з метою хеджування ризиків і для проведення спекулятивних операцій.
Ф’ючерсний контракт –
Опціони
Іншими інструментами строкового ринку, що мають широке розповсюдження та практичне застосування як серед н.п, так і серед спекулянтів, є опціони.
Опціон є своєрідною формою строкової угоди
Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. / за н.. В. І. Міщенка, Н. Г. Слав`янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с.
2. Дзюблюк О. В. Валютна політика [Текст] : підручник / Дзюблюк О. В. – К
ТНК: класифікація й види
Фірма являє собою той н.прока, на якому розвивається інтернаціоналізація двома шляхами – екстернальним та н.прокат. Екстернальний шлях розвитку фірми характеризується розширенням її міжнародної дія
Фінанси і фінансова політика ТНК
Таким чином, ТНК – група підприємств, які функціонують у різних країнах, але управляються штаб-квартирою, що розташована в одній конкретній країні.
В основі такого управління – механізм пр
Джерела фінансування ТНК
У процесах динамічного розвитку глобалізації, зростаючої відкритості й взаємозалежності національних економік, формування нового типу міжнародних фінансових відносин зростає значення н.прціональних
Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
Внутрішні фінансові ресурси корпорацій представлені більшим набором видів, підвидів і різновидів. Їхня загальна схема й взаємозв’язки представлені на рисунку 14.1.
Одним з найбільш значних
Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій, які володіють рядом переваг, не завжди й не повною мірою можуть забезпечити їхні фінансові потреби. Більше диверсифікованими, ємними, інтен
Контрольні питання
1. Охарактеризуйте особливості та основні проблеми, які виникають у процесі функціонування ТНК в Україні.
2. Розкрийте основні види транснаціональних компаній.
3. Дайте характерис
Список літератури до розділу
1. Гелд Д. Глобальні трансформації [Текст] / Д. Гелд, Е. МакГрю, Д. Голдблат, Дж. Перратон. – К, Фенікс, 2004 – гл. 5.
2. Гілпін Р. Проблеми глобального капіталізму [Текст] / Р. Гілпін. –
Розвиток міжнародної банківської діяльності
Існування успішно функціонуючого міжнародного фінансового ринку, зокрема банківського, є необхідною умовою ефективного розвитку світової економіки. Саме банківські інститути акумулюють значну кільк
Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
Міжнародні фінансові відносини є невід’ємною частиною міжнародних економічних відносин. Тому цілком закономірним стало виникнення світової фінансової системи, що поєднала національні фінансові сист
Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
В умовах інтеграції України у світове економічне співтовариство та в період посилення н.прокатію процесів банківська галузь посідає провідне місце у розвитку національної економіки країни, а стабіл
Основи банківського нагляду та регулювання
Інтернаціоналізація банківської сфери та необхідність контролю банківського бізнесу на міжнародному рівні стали об’єктивною передумовою створення в 1974 році наддержавного наглядового органу – Базе
Контрольні питання
1. Дайте визначення поняття “міжнародна банківська справа”.
2. Назвіть основні характерні ознаки сучасного міжнародного банківського бізнесу.
3. Які основні причини злиття та погл
Список літератури до розділу
1. About the Basel Committee [Електронний ресурс] / Bank for international Settlements. – Режим доступу : http://www.bis.org/bcbs/index.htm – 15.04.2011. – Назва з екрану.
2. Monal Abdel-B
Сутність та еволюція податкових систем світу
У країнах з розвинутими ринковими відносинами важливим елементом регулювання соціальних та економічних процесів є податкова система. Ефективність її функціонування може визначатися н.пнітними факто
Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
Міжнародні податкові відносини – це відносини між країнами, що взаємно врегульовують сфери застосування податкового законодавства (або податкової юрисдикції) та інших питань оп
Специфіка податкових систем країн світу
Ефективність оподаткування значною мірою залежить від контролю за сплатою податків. В окремих країнах податкові служби суттєво відрізняються за організаційною структурою і рівнем адміністративної в
Офшорні зони і креативний облік
Міжнародні фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами і в іноземній для даної країни валюті, дістали назву фінансових центрів “офшор” (off-shor).
Контрольні питання
1. Дайте визначення понять “податкова система” і “система податків”. Що в них спільного і чим вони суттєво відрізняються між собою?
2. Наведіть класифікацію податкових платежів за різними
Список літератури до розділу
1. Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях [Текст] : навч. Посіб. / н.. Ю. Г. Козак. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К. : ЦУЛ, 2003. – 294 с.
2. Міжнародні фінанси [Текст] : навч. Посіб
Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні є одним із важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте це можливо л
Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
Сучасний етап розвитку характеризується тенденцією посилення зв’язків і взаємодією між країнами, що обумовлює нарощення взаємозалежностей держав у фінансовій сфері. Страхування по п
Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
Страхові організації посідають особливе місце в забезпеченні н.вестиційного процесу. З одного боку, вони самі здатні виконувати функції інституційних інвесторів, мобілізуючи значну частину н.пвих к
Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
За останні роки ми стали свідками стрімкого розвитку страхового ринку України, якому із самого початку перешкоджало багато факторів, зокрема, складність проведення приватизації та “епопея” з траста
Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
Валютний ринок України, як і валютні ринки більшості країн світу, значною мірою відображає стан економіки країни. Його коротка (за світовими мірками) історія представлена кількома періодами, коли з
Ринок банківських металів в Україні
Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу.
Виділяють такі етапи формуванн
Оцінка позицій платіжного балансу України
Використовуючи статистичні дані, що наведені на офіційному сайті НБУ [1–3], проаналізуємо основні показники платіжного балансу України за період з 01.01.2003 по 01.10.2009. Платіжний баланс України
Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
Проаналізуємо стан і тенденції зовнішньої заборгованості України. Початок формування зовнішнього державного боргу України було покладено в 1992 р. В цей час боргова політика України була неузгоджен
Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
Міжнародний Валютний Фонд (International Monetary Fund, МВФ) є міжнародною фінансовою організацією, яка була заснована в 1945 р. До її складу входять 185 країн, останньою країною, що приєдна
Список літератури до розділу
1. Платіжний баланс і зовнішній борг України (2008 рік) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/BALANS/PB_2008.pdf.
2. Платіжний баланс і зовнішні
Додаток А
Таблиця А.1 – Структура зовнішньої заборгованості країн світу
Країна
ІІ квартал 2009 р., н. н.. США
ІІІ квартал 2009 р., н. н.. США
Додаток Ж
Таблиця Ж.1 – Динаміка валового зовнішнього боргу країн світу, н. н.. США
Країна
IV квартал 2007 р.
IV квартал 2008 р.
ІІІ
Додаток З
Таблиця З.1 – Показники заборгованості країн єврозони, %
Рік
Заборгованість у євро відносно ВВП
Заборгованість у валюті
Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій МВФ
1. Current Account (поточний рахунок)
A. Goods and services (товари та послуги)
a. Goods (товари)
1.
Додаток М
Таблиця М.1 – Сальдо основних показників платіжного балансу провідних країн з розвинутою економікою, н. н.. США
Показники платіжного балансу
Додаток Н
Таблиця Н.1 – Сальдо основних показників платіжного балансу провідних країн з ринком, що формується, та країн, що розвиваються, н. н.. США
По
Додаток П
Таблиця П.1 – Депозитарні розписки, випущені вітчизняними компаніями
Емітент
Спонсоровані/ Неспонсоровані
Способ емісії
Деп
Додаток Р
Таблиця Р.1 – Частка золота у структурі золотовалютних резервів країн, %
Країна
Роки
Додаток С
Таблиця С.1 – Динаміка зміни золотих резервів країн, тонн
Країна
Роки
Додаток Т
Таблиця Т.1 – Банки України, що мають ліцензію на торгівлю дорогоцінними металами (за станом на 18 серпня 2010 року)**
Назва банку
Додаток У
Таблиця У.1 – Агреговані статті платіжного балансу України (стандартна форма представлення) за період з 01.01.2003 по 01.10.2009, н. н.. США
Статті пл
Додаток Ф
Таблиця Ф.1 – Агреговані статті платіжного балансу України (аналітична форма представлення) за період з 01.01.2003 по 01.10.2009, н. н.. США
Статті пл
Міжнародні фінанси
Навчальний посібник
За редакцією
доктора економічних наук, професора М.І. Макаренко,
доктора економічних наук,доцента І.І. Д'яконової
Новости и инфо для студентов