рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Форвардні операції

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Форвардні операції

Форвардні операції - раздел Образование, МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Одними З Найбільш Розповсюджених Строкових Торговельних Операцій Є Операції “...

Одними з найбільш розповсюджених строкових торговельних операцій є операції “форвард”.

Операція “форвард” – це угода щодо купівлі-продажу базового активу (наприклад, іноземної валюти) за встановленою ціною в майбутньому.

Елементи форвардних контрактів існували у Індії близько 2 000 років до нашої ери. У середньовіччя форвардні контракти існували як засіб гарантування для купців продажу та ціни товарів перед тим, як ці товари доставлялися до них. Більш сучасні види форвардних угод з’явилися в Англії та Франції у XIV н.. Форвардна торгівля цибулинами тюльпанів у 1 600 році була частиною спекулятивної діяльності по цьому товару, результатом чого стався колапс цін на тюльпани. Говорячи про організовані ринки, слід згадати зростання Чикаго у 1 840 році як транспортного та розподільчого центру Середнього Сходу США, який став згодом світовим центром торгівлі строковими контрактами. Основним призначенням деривативів була допомога продавцям та покупцям у пом’якшенні цінових коливань протягом року (у період, коли збирався врожай і пропозиція переважала попит, та у період, коли попит переважав пропозицію).

Протягом останніх десятиріч одержали розвиток форвардні контракти, предметом яких є фінансові інструменти. Серед форвардних угод фінансового характеру на міжнародних ринках найбільшого поширення набули форвардні контракти за відсотковими (процентними) ставками (FRA) та валютними коштами (FXA). Так, у серпні 1985 р. Асоціація британських банкірів (ВВА) видала правила щодо регулювання угод на міжбанківському ринку (FRABBA terms), якими і дотепер керуються банки при укладанні форвардних контрактів.

Укладення форвардного контракту означає, що одна із сторін (продавець) бере на себе зобов’язання здійснити поставку певної кількості базових інструментів на певну дату, зафіксовану в контракті, але віддалену значним проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сторона (покупець) зобов’язується прийняти поставку за обумовленою ціною. Отже, всі умови форвардної угоди визначаються контрагентами в момент її укладання, тобто наперед. Форвардні угоди належать до позабіржових інструментів, адже біржова торгівля неможлива через індивідуальні умови укладання контракту. Форвардні контракти належать до твердих строкових угод, тобто є обов’язковими до виконання обома контрагентами.

Дата, коли сторони підписують форвардний контракт, називається датою угоди. Дата, на яку учасники домовляються здійснити операцію купівлі-продажу базового інструмента, називається датою платежу, або розрахунків. Період між цими датами називають форвардним.

Терміни форвардних угод стандартизовані та, як правило, не перевищують 12 місяців, найбільш поширеними є угоди на 1, 2, 3, 6, 9 та 12 місяців. На практиці ці періоди позначаються: 1М, 2М, 3М тощо. Оскільки форвардний ринок є міжбанківським, комерційні банки, крім стандартних термінів, самостійно використовують так звані короткі дати – “short dates” (до одного місяця) та ламані дати – “broken dates” (понад місяць), що не збігаються зі стандартними термінами. Однак ринок таких дат вважається менш ліквідним, ніж ринок зі стандартизованими термінами, а тому угоди мають разовий характер за домовленістю контрагентів.

Основним призначенням форвардних валютних угод є забезпечення надійного страхування майбутніх платежів або надходжень за зовнішньоторговельними контрактами. Наприклад, металургійне підприємство, експортуючи свою продукцію, розрахунки веде в доларах США, а обладнання та устаткування закуповує (імпортує) за євро. Якщо відомий чіткий графік постачання товарів і надходження платежів, то підприємство може захеджувати свій валютний ризик від зміни курсу американського долара до євро, уклавши угоду про купівлю євро за американські долари в майбутньому, враховуючи дату купівлі обладнання чи устаткування. За таких умов менеджери підприємства мають чітку інформацію щодо майбутніх витрат і можуть формувати відповідну стратегію фінансового менеджменту. Використання форвардних угод дає змогу визначити вартість і ефективність експортних чи імпортних операцій, нейтралізуючи можливі коливання валютних курсів.

Типова схема проведення форвардної операції за дорученням та за рахунок клієнта наведена на рис. 13.1.

Рисунок 13.1 – Схема здійснення валютної операції “форвард” за дорученням клієнту [1]:

1 – звертання клієнта – юридичної особи до уповноваженого банку з клопотанням про здійснення валютної операції “форвард”;

2 – укладення валютної операції “форвард” з конверсії валют у майбутньому з визначенням обмінного курсу в момент часу Т0;

3 – проведення конверсії валют (виконання угоди) за визначеним курсом в момент часу Т1;

4 – передача валюти клієнту

Останнім часом форвардні угоди широко використовуються для проведення неторговельних операцій, пов’язаних із рухом капіталів: кредитування іноземних філій, вкладення інвестицій, придбання цінних паперів іноземних емітентів, репатріація прибутків тощо.

Форвардні угоди є твердими, тобто обов’язковими для виконання, і укладаються переважно з метою реальної купівлі або продажу базового активу.

Найбільш поширеним є використання таких угод для страхування незабезпечених відкритих валютних позицій, але часто їх використовують зі спекулятивною метою.

При цьому валютні операції “форвард” мають певні особливості:

· валютний курс фіксується в момент укладання форвардної
операції;

· вибір валют не є стандартизованим;

· реальна поставка валюти здійснюється, як правило, через обумовлений контрагентами (необов’язково стандартний) проміжок часу;

· це міжбанківські валютні операції;

· під час укладання угоди ніякі авансові платежі не здійснюються;

· обсяги контрактів не є стандартизованими.

Специфікою форвардних операцій є те, що форвардні валютні курси, на відміну від інших видів угод, не просто безпосередньо фіксуються, а розраховуються. Інформація про форвардні курси н.прно публікується у провідних економічних виданнях світу.

Форвардний контракт за відсотковими ставками (FRA – forward rate agreement) – це двостороння угода, в якій фіксуються відсоткова ставка та інші умови проведення операцій залучення або розміщення грошових коштів на визначену дату в майбутньому. Однією із сторін такої угоди є учасник ринку, який бажає захиститися від підвищення відсоткових ставок і хоче купити FRA (покупець). Іншим контрагентом є учасник, який прагне уникнути ризику, пов’язаного із зниженням ставок, і продає FRA (продавець). Форвардні контракти за процентними ставками укладаються як на міжбанківському ринку, так і між кредитними установами (банками) та їх клієнтами.

Останнім часом широке використання здобули нетрадиційні форми форвардних угод:

· пролонговані форвардні операції;

· форвардні опціони з відкритим терміном виконання;

· непрямі форвардні угоди;

· покриті валютні операції “форвард”;

· форвардні контракти з опціоном анулювання тощо.

Використання форвардних угод на вітчизняному валютному ринку поки що поширення не набуло, однак згідно з постановою Правління НБУ “Про затвердження Змін до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України” від 11.12.2002 № 497 уповноваженим банкам дозволяється за дорученням і за рахунок коштів клієнтів-резидентів, які є суб’єктами господарської діяльності України (з метою хеджування ризиків зміни курсів гривні та іноземних валют щодо інших іноземних валют, що виникають під час виконання цими клієнтами-резидентами зовнішньоекономічних договорів), проводити операції з купівлі-продажу іноземних валют першої групи Класифікатора за гривні та інші валюти першої групи Класифікатора на міжбанківському ринку України та міжнародних валютних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами, на умовах “форвард” [3].

13.2.2. Операції “своп”

Своп-контракт (від н.. Swap – обмін) – це угода між контрагентами про обмін (один або кілька) певної кількості базових н.проктів на визначених умовах у майбутньому. Як і більшість інших фінансових деривативів, своп-контракти частіше за все укладаються в розрахунку на умовну суму, що передбачає лише обмін різницями в цінах базових інструментів, а не самими інструментами. Як правило, за умовами угоди проводиться серія зустрічних платежів протягом періоду дії або один обмін у момент відкриття контракту з умовою проведення зворотної операції на час закінчення свопу. Умовні суми, які обмінюються в свопі, можуть бути однаковими або змінюватися.

Своп-контракти як вид похідних фінансових інструментів застосовуються на міжнародних ринках з початку 80-х років ХХ н.. Вперше валютний своп було розроблено у Лондоні в 1979 р., але він не дістав значного поширення. Привернув увагу до цього виду похідних н.струментів валютний своп-контракт, учасниками якого стали компанія Salomon Brothers, Світовий банк і фірма ІВМ (1981 р.). Саме висока репутація учасників цього свопу забезпечила довгострокову довіру до даного виду деривативів.

Основною особливістю свопів є взаємовигідність, коли завдяки проведенню операцій обміну обидві сторони досягають тієї мети, яку вони перед собою поставили. Угода “своп” укладається тоді, коли потенційні учасники мають намір скористатися тими можливостями н.шої сторони, яких вони самі не мають. Отже, від своп-контракту переваги отримують обидва учасники, жоден з яких не програє та не виграє, завдяки чому вдається знизити вартість операції “своп”.

Своп-контракти порівняно недорогі інструменти хеджування ризиків і за здійснення операції зацікавлена сторона сплачує комісійну винагороду в розмірі близько 1 % від суми угоди. Розрізняють два види своп-контрактів: валютний “своп” і процентний своп, кожен з яких має на меті хен.п відповідного виду ризику: валютного чи процентного. На практиці валютні та процентні свопи часто поєднуються в одній угоді, яка називається комбінованим свопом.

Процентний своп-контракт – це угода між двома контрагентами про обмін процентними платежами в розрахунку на визначену суму з метою встановлення нижчих витрат запозичення. На практиці прийнято розрізняти два типи відсоткових свопів:

· прості свопи передбачають обмін фіксованої відсоткової ставки на плаваючу чи плаваючої ставки на фіксовану;

· базисні свопи – в результаті їх здійснення плаваюча ставка обмінюється на плаваючу, але розраховану на основі іншої базової ставки.

Валютний своп – це строкова валютна операція, яка поєднує купівлю або продаж певної суми валюти на умовах “спот” із одночасним продажем (купівлею) тієї ж суми валюти на певний термін на умовах “форвард”, тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.

Розрізняють класичні операції “своп” та їх різновиди у вигляді форвардних, опціонних, комбінованих свопів тощо.

Класичні операції “своп” залежно від послідовності операцій “спот” і “форвард” поділяють на репорт і депорт. Репорт – це продаж валюти на умовах “спот” з одночасною купівлею на умовах “форвард”. Депорт – це купівля валюти на умовах “спот” і продаж на умовах “форвард”. Операція, коли купівля та продаж валюти здійснюються на основі двох угод за курсом “аутрайт”, називається “форвард-форвард” або “форвардний своп”.

При операції депорт стандартний запис “свопу” може бути таким: 6М USD/UAH b/s swap. Це означає, що на умовах “спот” куплено певну суму американських доларів за гривні та продано таку ж суму доларів за гривні за курсом “аутрайт” з датою завершення “свопу” через 6 місяців (b/s – buy and sell – купив/продав).

При операції репорт (продав/купив – sell and buy – s/b) запис буде таким: 6М USD/UAH s/b swap, тобто продано певну суму доларів за курсом “спот” і куплено таку ж суму за курсом “аутрайт” з поставкою через 6 місяців.

У разі укладення угоди “своп” дата виконання ближчої угоди називається датою валютування, а дата виконання зворотної угоди, віддаленої в часі, – датою завершення “свопу”.

Залежно від термінів укладення “свопи” поділяють на:

· звичайні (операції репорту і депорту);

· одноденні “свопи” t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування “завтра”, а зворотна – на умовах “спот”;

· тижневі “свопи” s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах “спот”, а друга – на умовах тижневого “форварду”;

· форвардні (“форвард-форвард”).

Валютні угоди “своп” є міжбанківськими операціями і мають багато спільного з операціями “форвард”. Але на практиці вони використовуються значно частіше, ніж прості форвардні операції.

Крім того, валютні операції “своп” здійснюються не тільки між комерційними, але й між центральними банками, що можна розглядати як угоди про взаємне кредитування в національних валютах. З цією метою у 1969 р. було створено багатосторонню систему н.ного обміну валют на базі використання операцій “своп” через Банк міжнародних розран. у м. Базелі (Швейцарія).

Головні цілі використання валютних свопів:

· забезпечення фінансування довгострокон. зобов’язань в іноземній валюті;

· хеджування довгострокового валютного ризику;

· заміна іноземної валюти, в якій надходять прибутки від інвестицій, на іншу за вибором інвестора;

· забезпечення конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.

Технічно хеджування валютних і фінансон. ризиків за допомогою валютних “свопів” здійснюється через фіксацію валютного курсу на майбутній період та організацію зустрічних грошових потоків.

Переваги у використанні угод “своп” перед чистими форвардними угодами:

· при здійсненні валютного “свопу” завдяки регулярному обміну компенсаційними виплатами значно зменшується валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди;

· використання “свопів” дає можливість забезпечити хеджування довгострокових операційних та економічних ризиків;

· з точки зору бухгалтерського обліку, валютні “свопи” класифікують як позабалансовий інструмент, що надає певні технічні переваги [3].

Угода “своп” укладається шляхом безпосередніх переговорів між двома контрагентами або за пон.прока банку, який стає для кожного з учасників угоди другою стороною. Переговори здійснюються телефоном із наступним підтвердженням їхніх результатів факсом (електронною поштою), а потім – письмово на основі індивідуальної або стандартної документації, рекомендованої Міжнародною асоціацією дилерів зі “свопів” (ISDA) у 1985 р.

Світова практика знає багато способів хеджування валютних ризиків за допомогою операцій “своп”. У найпростішому випадку ця угода н.прокат при участі двох фірм, що займаються н.проною торгівлею, та комерційного банку (своп-дилера).

Своп-дилери влаштовують більшість свопів за принципом “сліпого базису”. Це означає, що фірми, що обмінялися своїми боргами, можуть не знати про існування одна одної. У даній ситуації для учасників угоди ризик невиконання партнером своїх зобов’язань мінімальний.

Комерційний банк, що виступає своп-дилером, є професіоналом на ринку кредитів. Він не тільки працює з надійними партнерами, але і, обслуговуючи велику кількість клієнтів, має можливість найбільш раціонально поєднати різноспрямовані грошові потоки.

Схему здійснення валютно-процентного “свопу” за участю своп-дилера наведено на рис. 13.2.

Рисунок 13.2 – Схема здійснення валютно-процентного свопу [1]:

1 – звертання клієнтів (фірм А та Б) до комерційних банків (своп-дилерів)
з дорученням про здійснення угоди “своп”;

2 – укладення свопу між своп-дилерами в момент часу Т0;

3 – надання в кредит (як правило, довгостроковий) своїм клієнтам коштів,
одержаних від банку-контрагента;

4 – сплата щорічних відсотків за користування кредитами фірмами А і Б своп-дилерам протягом терміну дії свопу;

5 – повернення кредитів своїм своп-дилерам наприкінці дії угоди “своп” в момент часу Т1;

6 – повторний обмін отриманими сумами.

Останнім часом поняття валютних свопів трактується дуже широко, оскільки при укладенні угод більше уваги приділяється не самим валютним курсам, а різниці у відсоткових ставках за валютами. Тому під час здійснення угоди “своп” на практиці найчастіше не постачаються обумовлені суми, а ведеться обмін комн.прокат платежами. Покупець, який купив валюту з вищими відсотковими ставками, сплачує своєму контрагенту компенсацію, що визначається як різниця у відсоткових ставках. Поява нових видів “свопів” і форм розран. за ними пов’язана з тим, що валютні “свопи” мають симетричну структуру ризику, тобто за укладення угоди існує однакова ймовірність виникнення збитків чи прибутків, а мета хеджування полягає саме в тому, щоб певним чином розподілити цей ризик між контрагентами.

Укладення угод “своп” здійснюється на основі підписання контракту, який має стандартну форму і містить стандартні реквізити.

Будь-який контракт складається з трьох основних розділів:

1) предмет контракту (зазначаються суми, валюти, терміни платежів, здійснюються необхідні розрахунки);

2) умови анулювання “свопу”, ризики неплатежів тощо;

3) питання кредитування, відповідальність сторін, особливі умови.

Використання валютних “свопів” на світон. фінансових ринках останнім часом значно зросло. На цьому сегменті ринку домінують транснаціональні банки, які виступають посередниками під час н.нення угод. Найчастіше валютні “свопи” укладаються на американський і канадський долари, швейцарський франк, євро, японську єну та англійський фунт стерлінгів.

У порівнянні з іншими деривативами “свопи” мають ряд переваг:

· обидві сторони контракту отримують можливість досягти поставленої мети: хеджування ризику або зниження витрат із залучення коштів;

· вартість “свопів” є нижчою за вартість інших інструментів хеджування, наприклад опціонів, крім того, в разі взаємної домовленості комісійні за угодами “своп” можуть взагалі не стягуватися;

· угоди укладаються на будь-який період і базовий інструмент;

· ринок “свопів” є добре розвинутим, і тому процедура укладання своп-контрактів легко реалізується, умови обговорюються, як правило, по телефону;

· можливість достроково вийти з операції “своп” кількома способами. Для цього укладаються зворотні “свопи”, коли новий контракт компенсує дію вже існуючого. Крім того, під час підписання угоди можна обумовити випадки припинення її дії, які дозволяють кожній із сторін за певну плату розірвати контракт;

· зниження ризику за даним видом операцій: у разі невиконання зобов’язань однією зі сторін втрати іншої сторони обмежуються контрактними відсотковими платежами або різницями валютних курсів, а не поверненням основної суми боргу.

Серед головних ризиків своп контрактів слід виділити кредитний ризик. Якщо угода укладається за умови реального обміну сумами, ризик значно збільшується. Оскільки “свопи” – це довгострокові похідні фінансові інструменти, то рівень ризику протягом дії контракту безперервно змінюється і потребує постійного контролю.

З метою зниження кредитного ризику використовуються гарантії третьої сторони, резервні акредитиви, застава або інші види забезпечення. З цією метою угоди “своп” можуть укладатися за допомогою посередників, котрі діють як клірингова палата і гарантують виконання всіх умов контракту.

Необхідність забезпечення надійних методів хеджування валютних ризиків сприяє пошукові й виникненню нових видів “свопів”, які поєднують у собі форвардні, ф’ючерсні та опціонні угоди.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД... УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ... НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Навчальний посібник...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Форвардні операції

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
Навчальний посібник За редакцією доктора економічних наук, професора М. І. Макаренка, доктора економіч

ПЕРЕДМОВА
Міжнародні фінанси на сучасному етапі – це галузь формування економічних відносин, що найбільш динамічно розвиваються. Очевидним фактом сьогодення є тотальна глобалізація фінансового ринку. Крім то

Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
За свідченням більшості науковців у сфері міжнародних фінансів, перші ознаки міжнародних товарообміних операцій є початком формування системи міжнародних фінансів. Вимоги та зобов’язання к

Система міжнародних фінансів та її функції
Можна виділити декілька сфер міжнародних фінансових відносин, які формують загальну систему міжнародних фінансів. Це валютні системи, світовий фінансовий ринок, вивіз капіталу та іноземні н.вестиці

Суб’єкти міжнародних фінансів
Система міжнародних фінансових відносин складається з різних суб’єктів. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників сво

Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
На сучасному етапі міжнародні фінанси набули форми досить складної системи міжнародних потоків грошових коштів і пов’язаних з ними відносин. Розвиток економічного співробітництва між держа

Міжнародна фінансова політика
Міжнародна фінансова політика держави має базуватися на наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремо

Список літератури до розділу
1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси [Текст] : підручник / С. Я. Боринець. – К. : Знання-Прес, 2002. – 311 с. 2. Козак Ю. Г. Міжнародні фінанси [Текст] : навч. Посіб.; вид. 3-тє, перероб.

Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація є складовою економічної глобалізації. Вона являє собою ключовий процес розвитку світової економіки кінця XX – початку XXI століття, наслідком якого стала нова якість економіч

Наслідки фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація як багатогранне явище справляє неоднаковий вплив на різні групи країн. Оцінки її наслідків часто виявляються діаметрально протилежними, що цілком закономірно у формуванні ста

Світові фінансові кризи
Фінансова глобалізація служить механізмом світового поширення фінансової нестабільності, яка періодично виникає на окремих регіональних ринках і набуває міжнародного характеру. Численними каналами

Контрольні питання
1. З’ясуйте сутність фінансової глобалізації та виявіть її основні причини. 2. Чим відрізняються поняття “глобалізація”, “економічна н.проція”, “фінансова глобалізація”? 3. О

Список літератури до розділу
1. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання [Текст] : монографія / О. І. Барановський. – К. : Київ. н.. Торг.-екон. Ун-т, 2009. – 754 с. 2. Бутук О. І.

Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
Державний борг являє собою вид відносин між господарюючими суб’єктами, якими з одного боку є держава, що переважно виступає позичальником, гарантом і кредитором; з іншого боку – юридичні та фізичні

Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
Інституційна структура міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин включає різноманітні міжнародні організації. Особливе місце у структурі світового ринку позичкових капіталів посідають між

Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
Сучасні методи управління зовнішнім боргом, що застосовуються країнами та міжнародними фінансовими організаціями у світовій практиці, поділяються на наступні види: · конверсія боргу;

Контрольні питання
1. Дайте визначення економічної категорії “державний борг”. Охарактеризуйте види державного боргу. 2. Дайте визначення економічної категорії “зовнішній державний борг”. Охарактеризуйте осн

Список літератури до розділу
1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси [Текст] : підручник / С. Я. Боринець. – К. : Знання-Прес, 2002. – 311 с. 2. Вахненко Т. Реструктуризація зовнішнього державного боргу комерційним креди

Елементи валютно-фінансової системи
Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлений зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці (МПП), формуванням світової системи господарства,

Етапи формування світової валютної системи
Становлення світової валютної системи наприкінці XIX – початку XX н.. було обумовлене бурхливим розвитком капіталізму й інтернаціоналізацією господарської діяльності, розвитком міжнародних економіч

Європейська валютна система
Європейська валютна система належить до найуспішніших регіональних валютних систем. Ще в 50-х роках ХХ н.. країни Західної Європи виявляли зацікавленість до власної валютної інтеграції. Така заціка

Контрольні питання
1. Що розуміють під світовою валютною системою та які її складові? 2. Що розуміють під конвертованістю валюти? 3. Чим відрізняється внутрішня конвертованість валюти від н.ньої?

Список літератури до розділу
1. Міжнародна економіка [Текст] : навч. Посіб. / Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук’яненко Ю. В. Макогон, Ю. І. Граматик, К. І. Ржепішевський; вид. 2-ге, перероб. Та доп. – Київ : Центр навчальної літератури,

Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
В основу економічної та валютної стабільності Європейського валютного союзу закладено рамкові умови правового та н.прокатльного характеру, до яких, в першу чергу, належать: · Договір про Є

Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
Головною умовою інституціонально-правової конвергенції для вступу до Європейського валютного союзу є вимога приведення національних законодавств про центральні банки у відповідність до стандартів є

Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
Зі створенням Європейського валютного союзу євро став важливою складовою міжнародної валютної системи. Історія валютних відносин свідчить про те, що між міжнародним значенням валюти та р

Контрольні питання
1. Дайте характеристику основних етапів валютно-фінансової інтеграції країн ЄС. 2. Які три етапи реалізації валютного союзу визначені у Маастрихтському договорі? 3. Розкрийте пон

Список літератури до розділу
1. Волес В. Творення політики в Європейському Союзі [Текст] : пер. з н.. / В. Волес, Г. Волес. – К. : Основи, 2004. – 871 с. 2. Европейский Союз на пороге ХХI века: выбор н.пр развития [Те

Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
Проведення розрахунків між суб’єктами господарювання, що знаходяться в різних країнах світу, базується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. Стандартизація підходів д

Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
Найскладнішою частиною платіжних умов контракту є вибір форми розрахунків. Погодження протилежних інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності і організація їх платіжних відносин реалізуєтьс

Авансова форма розрахунків
У міжнародній практиці розрахунків авансові платежі є найбільш вигідною формою для експортера. Аванс – це грошова сума або майнова цінність, яка передається покупцем продавцеві до відвантаження тов

Розрахунки за відкритим рахунком
Розрахунки за відкритим рахунком передбачають періодичні платежі імпортера експортеру після одержання товару. Сума поточної заборгованості враховується в книгах торгових партнерів. Ця форма міжна

Документарний акредитив
Документарний акредитив (Documentary Credit, Letter of Credit (L/C)) – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (н.пр, заявника, наказодавця, емітента акредити

Список літератури до розділу
1. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу : www.rada.kiev.ua.

Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
У процесі свого розвитку зовнішньоекономічні зв’язки країн змінюються, посилюючи цілісність світового господарства та ускладнюючи зміст міжнародних економічних відносин. Багатогранний комплекс міжн

Методичні підходи МВФ до формування платіжного балансу
Вперше баланси міжнародних розрахунків були сформовані та опубліковані у 20-х роках ХХ століття. Протягом наступних років методика їх складання постійно вдосконалювалася. У 1947 році ООН опублікува

Організаційні основи складання платіжного балансу України
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою Закону № 2402-XII від 03.06.1992 [4] у вересні 1992 року Україна підписала “Статті угоди МВФ” про вступ до Міжнародного валютного фонду і взяла на себе зобов’

Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
Під рівновагою платіжного балансу частіше за все розуміють такий стан, коли надходження і витрати збалансовані, а офіційні резерви суттєво не змінюють своєї величини. Нерівновага платіжного балансу

Контрольні питання
1. Наведіть визначення платіжного балансу та поясніть його економічний зміст. 2. Сформулюйте принципи складання платіжного балансу. 3. Перерахуйте основні фактори, що впливають на

Список літератури до розділу
1. Balance of Payments Manual, fifth edition [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/ pubs/cat/longres.cfm?sk=157.0. 2. Киреев А. П. Международная экономика [Те

Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
Фінансові ресурси світу–це сукупність фінансових ресурсів всіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу. Вони використовуються у міжнародних економічн

Міжнародні фінансові активи та їх властивості
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” фінансовий актив – це: 1) грошові кошти та їх еквіваленти; 2) контракт, що надає право от

Міжнародні валютно-фінансові потоки
Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства. М

Моделі фінансового ринку
Історично у світовій фінансовій архітектурі виділяють наступні моделі функціонування фінансових ринків: 1. Банкоцентрична (континентальна), що характерна для країн континента

Особливості державного регулювання фінансового ринку
Регулювання–церозробка і видання уповноваженим органом конкретних правил чи інструкцій відповідно до діючого законодавства, що сприяють зміцненню структури системи. Ці закони та інструкції с

Міжнародні фінансові центри
Світовий фінансовий ринок визначається як величезні н.проні фінансові центри, що мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів. Міжнародний фінансовий

Контрольні питання
1. Що розуміється під фінансовими ресурсами світу? 2. Опишіть механізм перерозподілу фінансових ресурсів світу. 3. Яка використовується класифікація фінансових інструментів?

Список літератури до розділу
1. Азаренкова Г. М. Фінансові потоки в системі економічних відносин [Текст] : монографія / Г. М. Азаренкова. – Харків : ВД “ІНЖЕК”, 2006. – 328 с. 2. Азаров Ю. Сек’юритизація – передові фі

Поняття, функції та структура валютного ринку
Основною сферою взаємодії суб’єктів валютних відносин, яка визначає можливості реалізації валютної політики, є валютний ринок. Саме функціонування валютного ринку є основним об’єктом впливу систе

Суб’єкти та види валютних ринків
Учасники економічних відносин, що здійснюють валютні операції, є суб’єктами валютного ринку. Склад учасників валютного ринку визначає його інституційну структуру. З інституційного погляду, валютни

Валютні операції як інструменти валютного ринку
Основними інструментами валютного ринку є валютні операції. Валютні операції – це фінансові та банківські операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням

Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. / за н.. В. І. Міщенка, Н. Г. Слав`янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с. 2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини [Текст] : підруч

Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
У цивілізованій ринковій економіці ринок цінних паперів є основним механізмом перерозподілу грошових накопичень. Останні два десятиліття минулого століття були позначені помітним розширенням фінанс

Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
Регулювання ринку цінних паперів– це впорядкування всіх видів діяльності на ринку з метою узгодження інтересів усіх його суб’єктів (емітентів, інвесторів, професійних учасників ринку цінних

Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
Як уже зазначалося в попередніх підрозділах, міжнародний ринок титулів власності представлений акціями та депозитарними розписками. Титули власності – це фінансові інструменти, що п

Міжнародний ринок боргових зобов’язань
Недостатність внутрішніх інвестиційних ресурсів зумовлює підвищення значення міжнародних ринків для залучення капіталу. Міжнародні ринки пропонують ряд наділених специфічними ознаками н.струментів,

Фондові біржі на світовому фондовому ринку
Хоча угоди купівлі-продажу цінних паперів можуть укладатися в різних місцях, значна їхня частка укладається на фондових біржах – спеціалізованих організаціях, які об’єднують професійних уча

Контрольні питання
1. Дайте визначення поняття “міжнародний фондовий ринок”. 2. Які основні тенденції розвитку сучасного світового фінансового ринку? 3. Назвіть основні характеристики, за якими рино

Список літератури до розділу
1. Ромашко О. Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків [Текст] : навч. Посіб. / О. Ю. Ромашко. – К. : КНЕУ, 2000. – 240 с. – ISBN 966-574-119-5. 2. Шевченко Г. Биржевые сделки с ценными

Міжнародний кредит як економічна категорія
Міжнародний кредит – це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням у тимчасове користування валютних грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на

Форми міжнародного кредиту
Існують різні форми міжнародних кредитів, їх можна класифікувати за кількома головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин, а саме: 8) за валютою позики:

Основи організації міжнародного кредитування
Основи організації міжнародного кредитування включають в себе: попередні переговори про надання кредиту; підготовку листа про зобов’язання позичальника у разі надання кредиту; укладення угоди про к

Міжнародний лізинг
Економічна природа лізингу схожа з кредитними відносинами й інвестиціями. Такі принципи кредитних відносин, як строковість, поверненість, платність, притаманні і лізингу. При лізингу власник майна

Міжнародний факторинг
Факторинг (factoring, від н.. Factor – посередник)–різновид посередницької операції, що проводиться банками і спеціальними компаніями, являє собою купівлю грошових вимог екс

Міжнародний форфейтинг
Форфейтинг(франц. A forfait – цілком, загальною сумою) – купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних н.пнтів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кредитним

Сек’юритизація міжнародних кредитів
У міжнародному кредитуванні широко застосовуються синдиковані кредити, які надаються переважно у формі єврокредитів міжнародними консорціумами (синдикатами) банків. Синдикований ринок єврокредитів

Контрольні питання
1. Дайте визначення міжнародного кредиту. 2. Назвіть основні принципи міжнародного кредитування. 3. Яка позитивна та негативна роль міжнародного кредиту у процесі відтворення?

Список літератури до розділу
1. Антонова О. В. Міжнародні розрахунки в Україні: основні тенденції та перспективи розвитку [Текст] / О. В. Антонова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 4. – C. 34–38.

Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
Золото належить до групи дорогоцінних металів, що характеризуються високою хімічною стійкістю, тугоплавкістю, ковкістю і гарним зовнішнім виглядом. Даний метал є одним з найбільш цінних благородних

Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
Ринки золота – це спеціальний центр торгівлі, де здійснюється регулярна купівля-продаж золота за ринковими цінами з метою промислово-побутового споживання, приватної тезаврації, інвестицій,

Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
Залежно від мети інвестора відрізняють наступні види операцій із золотом: · придбання реального золота для страхування ризику інфляційного знецінення грошей; · купівля акцій н.про

Ринок банківських металів в Україні
Загальна конструкція ринку дорогоцінних металів України представлена як модель, що складається із наступних взаємопов’язаних секторів: · біржовий ринок фізичних дорогоцінних металів у стан

Контрольні питання
1. Дайте визначення золота як економічної категорії. 2. Визначте та проаналізуйте роль золота у Паризькій валютній системі. 3. Визначте та проаналізуйте роль золота у Ямайськ

Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. ; 2-ге вид., н.. І доп. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та н.. ; за н.. Д-ра екон. Наук, н.. А. М. Мороза. – К. : КНЕУ, 2002. – 476 с.

Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
Міжнародний ринок фінансових деривативів – це строковий сегмент міжнародного фінансового ринку, на якому здійснюється торгівля похідними фінансовими інструментами. За економічним змістом р

Ф’ючерсні контракти
Поширеним біржовим інструментом сучасних валютних ринків є ф’ючерсні контракти, які використовують з метою хеджування ризиків і для проведення спекулятивних операцій. Ф’ючерсний контракт –

Опціони
Іншими інструментами строкового ринку, що мають широке розповсюдження та практичне застосування як серед н.п, так і серед спекулянтів, є опціони. Опціон є своєрідною формою строкової угоди

Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. / за н.. В. І. Міщенка, Н. Г. Слав`янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с. 2. Дзюблюк О. В. Валютна політика [Текст] : підручник / Дзюблюк О. В. – К

ТНК: класифікація й види
Фірма являє собою той н.прока, на якому розвивається інтернаціоналізація двома шляхами – екстернальним та н.прокат. Екстернальний шлях розвитку фірми характеризується розширенням її міжнародної дія

Фінанси і фінансова політика ТНК
Таким чином, ТНК – група підприємств, які функціонують у різних країнах, але управляються штаб-квартирою, що розташована в одній конкретній країні. В основі такого управління – механізм пр

Джерела фінансування ТНК
У процесах динамічного розвитку глобалізації, зростаючої відкритості й взаємозалежності національних економік, формування нового типу міжнародних фінансових відносин зростає значення н.прціональних

Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
Внутрішні фінансові ресурси корпорацій представлені більшим набором видів, підвидів і різновидів. Їхня загальна схема й взаємозв’язки представлені на рисунку 14.1. Одним з найбільш значних

Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій, які володіють рядом переваг, не завжди й не повною мірою можуть забезпечити їхні фінансові потреби. Більше диверсифікованими, ємними, інтен

Контрольні питання
1. Охарактеризуйте особливості та основні проблеми, які виникають у процесі функціонування ТНК в Україні. 2. Розкрийте основні види транснаціональних компаній. 3. Дайте характерис

Список літератури до розділу
1. Гелд Д. Глобальні трансформації [Текст] / Д. Гелд, Е. МакГрю, Д. Голдблат, Дж. Перратон. – К, Фенікс, 2004 – гл. 5. 2. Гілпін Р. Проблеми глобального капіталізму [Текст] / Р. Гілпін. –

Розвиток міжнародної банківської діяльності
Існування успішно функціонуючого міжнародного фінансового ринку, зокрема банківського, є необхідною умовою ефективного розвитку світової економіки. Саме банківські інститути акумулюють значну кільк

Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
Міжнародні фінансові відносини є невід’ємною частиною міжнародних економічних відносин. Тому цілком закономірним стало виникнення світової фінансової системи, що поєднала національні фінансові сист

Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
В умовах інтеграції України у світове економічне співтовариство та в період посилення н.прокатію процесів банківська галузь посідає провідне місце у розвитку національної економіки країни, а стабіл

Основи банківського нагляду та регулювання
Інтернаціоналізація банківської сфери та необхідність контролю банківського бізнесу на міжнародному рівні стали об’єктивною передумовою створення в 1974 році наддержавного наглядового органу – Базе

Контрольні питання
1. Дайте визначення поняття “міжнародна банківська справа”. 2. Назвіть основні характерні ознаки сучасного міжнародного банківського бізнесу. 3. Які основні причини злиття та погл

Список літератури до розділу
1. About the Basel Committee [Електронний ресурс] / Bank for international Settlements. – Режим доступу : http://www.bis.org/bcbs/index.htm – 15.04.2011. – Назва з екрану. 2. Monal Abdel-B

Сутність та еволюція податкових систем світу
У країнах з розвинутими ринковими відносинами важливим елементом регулювання соціальних та економічних процесів є податкова система. Ефективність її функціонування може визначатися н.пнітними факто

Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
Міжнародні податкові відносини – це відносини між країнами, що взаємно врегульовують сфери застосування податкового законодавства (або податкової юрисдикції) та інших питань оп

Специфіка податкових систем країн світу
Ефективність оподаткування значною мірою залежить від контролю за сплатою податків. В окремих країнах податкові служби суттєво відрізняються за організаційною структурою і рівнем адміністративної в

Офшорні зони і креативний облік
Міжнародні фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами і в іноземній для даної країни валюті, дістали назву фінансових центрів “офшор” (off-shor).

Контрольні питання
1. Дайте визначення понять “податкова система” і “система податків”. Що в них спільного і чим вони суттєво відрізняються між собою? 2. Наведіть класифікацію податкових платежів за різними

Список літератури до розділу
1. Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях [Текст] : навч. Посіб. / н.. Ю. Г. Козак. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К. : ЦУЛ, 2003. – 294 с. 2. Міжнародні фінанси [Текст] : навч. Посіб

Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні є одним із важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте це можливо л

Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
Сучасний етап розвитку характеризується тенденцією посилення зв’язків і взаємодією між країнами, що обумовлює нарощення взаємозалежностей держав у фінансовій сфері. Страхування по п

Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
Страхові організації посідають особливе місце в забезпеченні н.вестиційного процесу. З одного боку, вони самі здатні виконувати функції інституційних інвесторів, мобілізуючи значну частину н.пвих к

Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
За останні роки ми стали свідками стрімкого розвитку страхового ринку України, якому із самого початку перешкоджало багато факторів, зокрема, складність проведення приватизації та “епопея” з траста

Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
Валютний ринок України, як і валютні ринки більшості країн світу, значною мірою відображає стан економіки країни. Його коротка (за світовими мірками) історія представлена кількома періодами, коли з

Ринок банківських металів в Україні
Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу. Виділяють такі етапи формуванн

Оцінка позицій платіжного балансу України
Використовуючи статистичні дані, що наведені на офіційному сайті НБУ [1–3], проаналізуємо основні показники платіжного балансу України за період з 01.01.2003 по 01.10.2009. Платіжний баланс України

Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
Проаналізуємо стан і тенденції зовнішньої заборгованості України. Початок формування зовнішнього державного боргу України було покладено в 1992 р. В цей час боргова політика України була неузгоджен

Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
Міжнародний Валютний Фонд (International Monetary Fund, МВФ) є міжнародною фінансовою організацією, яка була заснована в 1945 р. До її складу входять 185 країн, останньою країною, що приєдна

Список літератури до розділу
1. Платіжний баланс і зовнішній борг України (2008 рік) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/BALANS/PB_2008.pdf. 2. Платіжний баланс і зовнішні

Додаток А
Таблиця А.1 – Структура зовнішньої заборгованості країн світу Країна ІІ квартал 2009 р., н. н.. США ІІІ квартал 2009 р., н. н.. США

Додаток Ж
Таблиця Ж.1 – Динаміка валового зовнішнього боргу країн світу, н. н.. США Країна IV квартал 2007 р. IV квартал 2008 р. ІІІ

Додаток З
Таблиця З.1 – Показники заборгованості країн єврозони, % Рік Заборгованість у євро відносно ВВП Заборгованість у валюті

Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій МВФ
1. Current Account (поточний рахунок) A. Goods and services (товари та послуги) a. Goods (товари) 1.

Додаток М
Таблиця М.1 – Сальдо основних показників платіжного балансу провідних країн з розвинутою економікою, н. н.. США Показники платіжного балансу

Додаток Н
Таблиця Н.1 – Сальдо основних показників платіжного балансу провідних країн з ринком, що формується, та країн, що розвиваються, н. н.. США По

Додаток П
Таблиця П.1 – Депозитарні розписки, випущені вітчизняними компаніями Емітент Спонсоровані/ Неспонсоровані Способ емісії Деп

Додаток Р
Таблиця Р.1 – Частка золота у структурі золотовалютних резервів країн, % Країна Роки

Додаток С
Таблиця С.1 – Динаміка зміни золотих резервів країн, тонн Країна Роки

Додаток Т
Таблиця Т.1 – Банки України, що мають ліцензію на торгівлю дорогоцінними металами (за станом на 18 серпня 2010 року)** Назва банку

Додаток У
Таблиця У.1 – Агреговані статті платіжного балансу України (стандартна форма представлення) за період з 01.01.2003 по 01.10.2009, н. н.. США Статті пл

Додаток Ф
Таблиця Ф.1 – Агреговані статті платіжного балансу України (аналітична форма представлення) за період з 01.01.2003 по 01.10.2009, н. н.. США Статті пл

Міжнародні фінанси
Навчальний посібник За редакцією доктора економічних наук, професора М.І. Макаренко, доктора економічних наук,доцента І.І. Д'яконової