Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу - раздел Образование, МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Головною Умовою Інституціонально-Правової Конвергенції Для Вступу До Європейс...
Головною умовою інституціонально-правової конвергенції для вступу до Європейського валютного союзу є вимога приведення національних законодавств про центральні банки у відповідність до стандартів європейської системи центральних банків (ЄСЦБ). У зв’язку з адаптацією національних законодавств до стандартів ЄСЦБ до них було внесено зміни з тих пунктів, які, зокрема, визначають основні завдання центрального банку, повноваження ради центрального банку з розробки грошової політики, регулюють відношення між центральним банком та урядом, закріплюють права емісійної монополії та визначають інструменти грошової політики.
У н.. 3 Протоколу “Про Статут ЄСЦБ та ЄЦБ” визначаються наступні основні завдання ЄСЦБ:
· розробка та реалізація грошової політики;
· проведення валютних операцій;
· зберігання та управління офіційними валютними резервами членів Європейського валютного союзу;
· сприяння безперешкодному функціонуванню платіжної системи;
· підтримання дій компетентних органів банківського нагляду з розробки директив та здійснення наглядових функцій за діяльністю кредитних інститутів та із забезпечення цінової стабільності.
Для створення грошово-політичного авторитету та підвищення довіри серед громадян Європейського валютного союзу ЄЦБ розробив стратегію, за допомогою якої він досягає мети грошової стабільності в Європі.
Стратегія монетарної політики – це метод довгострокової дії, на підставі якого приймаються рішення щодо інструментів, які слід використовувати для досягнення поставленої цілі.
Усі країни ЄС перед створенням Європейського валютного союзу ставили перед собою однакову ціль монетарної політики – підтримання стабільності національної валюти, шляхи досягнення якої різнилися у площині вибору індикаторів цієї цінової стабільності (н.. 5.6).
Таблиця 5.6 – Цілі грошової політики країн ЄС
Країна
Монетарний цільовий орієнтир
Цільовий орієнтир у сфері валютного курсу
Цільовий орієнтир інфляції
Бельгія
х
–
Люксембург
–
х
–
Данія
–
х
–
Німеччина
х
–
–
Фінляндія
–
–
х
Франція
х
х
–
Греція
х
–
–
Великобританія
–
х
Ірландія
–
х
–
Італія
х
–
–
Нідерланди
–
х
Австрія
–
х
–
Португалія
–
х
–
Швеція
–
–
х
Іспанія
–
х
х
ЄСЦБ
х
–
х
Окремі країни намагалися досягти цінової стабільності шляхом регулювання зростання монетарних агрегатів (монетарний цільовий орієнтир monetary target), виходячи з того, що регулювання обсягу грошової пропозиції при достатньо стабільному попиту на гроші відповідним чином впливатиме на рівень цін та відсоткових ставок. Інші країни віддали перевагу прив’язці національної валюти до більш стабільної іноземної валюти (цільовий орієнтир у сфері валютного курсу exchange rate target – країни “блоку німецької марки” і учасники механізму валютних курсів Європейської валютної системи). Треті країни обрали шлях прямого регулювання інфляції без офіційного встановлення проміжних цілей (цільовий орієнтир інфляції inflation-targeting framework). Останній метод використовувався переважно в країнах, де було ускладнено регулювання грошової маси та відсоткових ставок унаслідок нестабільного грошового попиту.
Цінова стабільність в єврозоні вважається досягнутою тоді, коли річне зростання цін в країнах єврозони, виражене через гармонізований індекс споживчих цін (77 позицій), не перевищує 2 % у порівнянні з попереднім роком.
Для досягнення зазначеної цілі ЄЦБ згідно з рекомендаціями Європейського валютного інституту 13 жовтня 1998 р. розробив комбіновану стратегію монетарної політики, яка спирається на два принципи. Перший принцип передбачає регулювання широкої грошової маси МЗ, річний маяк зростання якої встановлено на рівні 4,5 %. При цьому ЄЦБ не має на меті контролювати зростання таким чином, щоб досягти маяка. Передусім, цей маяк виконує роль інструмента. Передумовами дотримання монетарного маяка вважалося щорічне зростання реального ВВП на 2–2,5 % і щорічне уповільнення швидкості грошового агрегата МЗ на 0,5–1 %. Другий принцип – це широка оцінка загального розвитку цін та ризиків їх стабільності в єврозоні. Ця оцінка здійснюється ЄЦБ шляхом аналізу численних кон’юнктурних та фінансових індикаторів.
ЄЦБ використовує агрегат М3 грошової маси як ранній показник зміни рівня цін. Відповідно до міжнародних стандартів ЄСЦБ визначила власну структуру грошових агрегатів, що складалася із грошових агрегатів М1, М2 та М3, складові яких і частки у грошовому агрегаті М3 наведено у таблиці 5.7.
Структура Європейської системи центральних банків
Заснування ЄЦБ, який разом з національними банками інших держав-членів ЄС складає ЄСЦБ, є вагомою заслугою національних держав, які спромоглися віддати велику частину свого суверенітету в галузі монетарної політики на наддержавний рівень.
До складу європейської системи центральних банків входять:
· Європейський центральний банк;
· Національний банк Бельгії (Banque Nationale de Belgique), керуючий – Гай Куаден (Guy Quaden);
· Бундесбанк, керуючий – Аксель Вебер (Axel A. Weber);
· Банк Греції, керуючий – Ніколас Гарганас (Nicholas C. Garganas);
· Банк Франції (Banque de France), керуючий – Крістіан Нуайє (Christian Noyer);
· Валютний Інститут Люксембургу.
Таблиця 5.7 – Складові грошових агрегатів Європейського валютного союзу
Грошові агрегати
Частка в МЗ
МІ
М2
МЗ
Готівка поза банками
х
х
х
Депозити “овернайт”
х
х
х
Строкові депозити терміном до 2 років
–
х
х
Строкові депозити з попереднім повідомленням за 3 місяці
–
х
х
Цінні папери за операціями РЕПО
–
–
х
Короткострокові цінні папери пенсійних та інших фондів
–
–
х
Казначейські векселі терміном дії до 2 років
–
–
х
Відповідно до статті 106 Маастрихтського договору керівними органами ЄЦБ є Рада Керуючих (Governing Council) та Директорій (Executive Board). Третім керівним органом є Розширена Рада (General Council), яку створено для регулювання відносин з членами ЄС, які з різних причин тимчасово не беруть участі у Європейському валютному союзі. До Розширеної Ради входять Президент та Віце-президент ЄЦБ, а також президенти всіх центральних банків країн ЄС.
Рада ЄЦБ, до якої належить як Директорій, так і президенти центральних банків держав-членів, які беруть участь в євро. Є головним органом прийняття рішень в ЄСЦБ. Визначає зобов’язуючі стратегічні напрями, приймає рішення та постанови щодо грошової політики. Рада Керуючих ЄЦБ є найвищим керівним органом, до складу якої входять члени Правління та президенти центральних банків країн Європейського валютного союзу. Кожний член Ради Керуючих ЄЦБ має один голос, її рішення приймаються звичайною більшістю голосів, крім тих рішень, які стосуються капіталу, мінімальних резервів та розподілу прибутків ЄЦБ. Рішення приймаються кваліфікованою більшістю голосів Ради ЄЦБ, причому вага голосу залежить від частки країни у капіталі ЄЦБ. За цими окремими рішеннями голоси членів директорату дорівнюють нулю і не враховуються при голосуванні.
Потрібно зазначити цікавий аспект структури ЄСЦБ, що стосується децентралізації. Згідно з цим рішення щодо регулювання грошового ринку приймаються централізовано (в тому числі і за участю центральних банків держав-членів), але реалізація політики відбувається за відповідним наказом ЄЦБ на рівні національних центральних банків. Її завданнями є:
· розробка директивних ліній та прийняття рішень, необхідних для забезпечення належного виконання покладених на ЄСЦБ завдань;
· розробка грошової політики для країн валютного союзу та прийняття рішень щодо проміжних цілей, центральних відсоткон. ставок та обсягів грошової емісії.
Директорій, до якого належать Президент, Віцепрезидент та чотири інші члени ЄЦБ. Відповідає за грошову політику згідно з напрямами та рішеннями ради ЄЦБ і є виконавчим органом. Члени директорію призначаються Радою Міністрів ЄС за рекомендаціями Європейської Ради. Правління складається з Президента, Віце-президента та чотирьох членів. Головними завданнями Правління є:
· підготовка засідань Ради Керуючих ЄЦБ;
· виконання рішень з монетарної політики Ради Керуючих ЄЦБ;
· організація поточної роботи ЄЦБ.
Відповідно до Маастрихтського договору члени Правління ЄЦБ призначаються урядами країн-членів Європейського валютного союзу за рекомендацією Ради ЄС та після заслуховування Європейського парламенту з кола досвідчених та визнаних експертів з валютних та банківських питань. Президент Правління призначається терміном на вісім років, Віце-президент – на чотири роки, а інші члени – терміном від п’яти до восьми років без права повторного призначення.
До Розширеної ради ЄЦБ належать також президенти всіх центральних банків держав-членів (27). Вона виконує роль попередника ЄЦБ – Європейського Валютного Інституту. До її діяльності зокрема належить нагляд за Європейським валютно-курсовим механізмом ІІ, який передбачає максимальні коливання на 2,25 % від провідного курсу євро.
Існують також 13 комітетів, які своєю діяльністю допомагають прийняттю рішень ЄЦБ/ЄСЦБ, наприклад з питань бухгалтерського обліку, банківського нагляду тощо.
Слід зазначити високий рівень незалежності ЄСЦБ, який охоплює як сам ЄЦБ, так і всі центральні банки ЄСЦБ. Саму незалежність можна поділити на чотири аспекти:
1) інституційна незалежність: ніяка установа ЄСЦБ або члени комісій з прийняття рішень не мають права виконувати будь-які накази будь-яких органів ЄС чи держав-членів;
2) персональна незалежність: президент ЄЦБ виконує свої функції протягом 5 років, члени директорію – 8 років;
3) функціональна незалежність: головні стратегічні напрямки ЄЦБ полягають у забезпеченні стабільності цін (індекс споживчих цін щодо попереднього року повинен бути менше 2 %) та підтримці загальної економічної політики ЄС, якщо останнє можливо без будь-якого негативного впливу на виконання першої мети.
4) фінансова незалежність: ЄЦБ має власний капітал та бюджет Міжнародні резерви становлять 531,00 млрд н.. (за даними МВФ, станом за лютий 2009 р.).
В основу ЄЦБ було покладено модель політично незалежного Федерального банку ФРН. Європейську систему центральних банків було побудовано за прикладом банківської системи ФРН. Місце розташування ЄЦБ – Франкфурт-на-Майні.
Макроекономічна дисципліна країн Європейського валютного союзу контролюється за допомогою стабілізаційного пакту для Європи, який запропонував Федеральний міністр фінансів ФРН Т. Вайгель. Стратегічна мета ЄЦБ – підтримання цінової стабільності в Європі, а не розв’язання проблем зайнятості, як на тому наполягала Франція.
Інструменти монетарної політики ЄЦБ
Із врахуванням досвіду окремих центральних банків та вимог Маастрихтського договору у 1996 р. Європейський валютний інн. розробив наступні принципи для вибору інструментів грошової політики:
· операційної ефективності: інструменти та методи ЄСЦБ повинні дозволяти їй ефективно виконувати свої функції;
· ринкової економіки: реалізація грошової політики має відповідати положенням Маастрихтського договору про відкриту економіку і конкуренцію (н.. 105);
· звичайних, прозорих та економічних методів: визначає форми н.струментів грошової політики;
· децентралізації: передбачає тісну кооперацію ЄСЦБ з національними банками, перенесення операційного досвіду на національний рівень;
· безперервності: нові сфери дії мають базуватися за можливістю на існуючій інфраструктурі національних банків, якщо це не суперечить іншим принципам;
· гармонізації (суперечить принципу децентралізації): інструменти грошової політики мають бути уніфіковані для всієї єврозони з метою досягнення однакової дії грошово-політичних заходів для всіх фінансових інститутів;
· ефективності грошово-політичної лінії: інструментарій грошової політики має забезпечувати Раді ЄЦБ можливість спільно з іншими керівними органами ЄСЦБ впроваджувати єдину грошово-політичну лінію.
У процесі розвитку інструменти центральних банків все більше набували характеру н.прокатіюног: з одного боку, це сталося внаслідок прискорення швидкості обробки інформації та розвитку комунікаційних мереж; з іншого боку, переорієнтація банків на короткотермінові інструменти була викликана зростаючими обсягами міжнародних фінансових операцій.
ЄСЦБ застосовує три категорії інструментів:
· операції на відкритому ринку (open market operations);
Операції на відкритому ринку є важливим елементом грошової політики ЄСЦБ і служать для регулювання рівня відсоткових ставок та банківської ліквідності євроринку. ЄСЦБ розрізняє декілька типів інструментів для проведення операцій на відкритому ринку:
· зворотні операції (reverse transactions). Ці операції базуються на заставі або продажу цінних паперів з правом викупу (форвард);
· прямі операції (outright transactions). Під час цих операцій центральні банки здійснюють остаточний продаж або купівлю цінних паперів з повним переходом права власності;
· емісія боргових сертифікатів (issuance of dept certifications). З метою отримання додаткової ліквідності ЄСЦБ може випускати для банківського сектора боргові сертифікати з максимальним терміном дії до 12 місяців;
· валютні свопи (foreign exchange swaps). В рамках цих операцій вимоги в євро обмінюються шляхом купівлі/продажу на вимоги в н.шій валюті. Одночасно укладається форвардна угода про зворотні продаж/купівлю у майбутньому;
· акцепт строкових депозитів (collection of fixed-term deposits). У межах цих операцій ЄСЦБ приймає від комерційних банків країн Європейського валютного союзу через відповідні центральні банки строкові депозити з фіксованим терміном дії та під фіксовані ставки відсотків.
Операції на відкритому ринку ініціюються ЄЦБ, який визначає інструменти, строки та умови їх здійснення. Операції на відкритому ринку здійснюються шляхом стандартного аукціону (протягом 24 годин), швидкого аукціону (протягом 1 години) та на основі взаємних угод. Залежно від цілі, регулярності та механізму операції на відкритому ринку поділяються на чотири категорії:
1) основні операції з рефінансування (main refinancing operations) – регулярні зворотні операції з терміном дії до двох тижнів. Здійснюються щотижня національними центральними банками шляхом проведення стандартних аукціонів;
2) продовжені операції з рефінансування (longer-term refinancing operations) – зворотні операції з терміном дії до трьох місяців. Здійснюються раз на місяць національними центральними банками шляхом проведення стандартних аукціонів;
3) операції тонкого настроювання (fine-tuning operations) проводяться національними центральними банками з метою згладжування непередбачених коливань на грошовому ринку: мають, як правило, форму зворотних операцій, але можуть проводитися також у вигляді прямих операцій і валютних свопів та акцепту строкових депозитів на базі швидких аукціонів або взаємних угод;
4) структурні операції (structural operations), що здійснюються за допомогою емісії боргових сертифікатів, зворотних і прямих операцій шляхом стандартного аукціону або на основі взаємних угод. Використовуються з метою узгодження структурних позицій ЄСЦБ і н.пвого сектора.
Постійні механізми рефінансування виступають важливими н.струментами рефінансування центральних банків Європейського валютного союзу та поділяються на два типи:
· механізм граничного рефінансування (marginal lending facility) надає національним центральним банкам країн Європейського валютного союзу можливість запозичати у ЄСЦБ ліквідність протягом ночі. Такі кредитні лінії служать для перекриття ліквідних прогалин на балансових рахунках банків та надаються за відсотковою ставкою, яка дорівнює верхній межі відсоткової ставки денних торгів;
· депозитний механізм (deposit facility), в рамках якого центральні банки можуть протягом ночі депонувати зайву ліквідність на рахунках ЄЦБ.
Євросистема забезпечує н.прокат двома постійними засобами обслуговування: граничним кредитом та депозитом на умовах “овернайт”, які є відповідно вищими та нижчими приблизно на 1 % від мінімальної ставки за головними операціями рефінансування, та формують коридор для ринкової ставки “овернайт” (рис. 5.3).
Дія цих інструментів визначає пропозицію ринку альтернативного джерела отримання додаткової ліквідності або короткострокового вкладення надлишку, що, фактично, є засобом зняття тиску на короткострокові ставки грошового ринку. Доступ до цих механізмів мають інститути, які відповідають загальним критеріям прийнятності та володіють відповідними активами для проведення угод за механізмом “репо” (граничне кредитування) або “аутрайт” (граничний депозит). Причому, на відміну від умов кредитування, депозитне вкладення потребує відповідного звернення-заяви до центрального банку країни-члена системи ЄЦБ не пізніше, ніж за 30 хвилин після фактичного закриття системи розрахунків у реальному часі TARGET (Trans-European Automated Real-time Gross settlement Express Transfer), тобто до 18:30. Набір активів для операцій відкритого ринку, внутрішньоденних та граничних кредитів ЄЦБ однаковий, і визначається цінними паперами, які формують два рівні.
8. Система обов’язкових резервів була введена в країнах єврозони за рішенням Ради ЄЦБ у липні 1998 р. Вона виконує три функції:
· стабілізація ринкових відсоткових ставок;
· підвищення попиту на гроші центрального банку та забезпечення ефективного регулювання ліквідністю, зокрема, з огляду на розвиток електронних платежів;
· збільшення відсоткової еластичності щодо попиту на гроші.
2. ЄЦБ пропонує кредитним закладам систему мінімальних резервних вимог (н.. 5.8), що дозволяє використовувати положення про усереднення обсягів резервів на основі середньої величини сальдо на резервних рахунках на кінець місяця протягом періоду обрахування (періоду резервування) в один місяць. Ці резерви винагороджуються за ставкою основних операцій рефінансування Євросистеми протягом періоду обрахування. Така система досить прогресивна, оскільки: 1) дозволяє компенсувати тягар “неявного податку” за рахунок отримання винагороди і 2) сприяє збереженню буферної функції.
Для конкурентного врівноваження між країнам Європейського валютного союзу та іншими країнами ЄС, в яких відсутні вимоги обов’язкових резервів (Великобританія, Данія, Швеція), на залишки на рахунку обов’язкових резервів нараховуються відсотки, рівень яких відповідає відсотку з основних операцій з рефінансування.
Підходи до визначення грошово-політичної стратегії, які н.пли в європейських країнах до створення Європейського валютного союзу, були неоднаковими. З огляду на це навіть після формального приведення національних законодавств у відповідність до стандартів ЄЦБ країни-члени валютного союзу потребуватимуть більше часу для пристосування національної грошово-політичної традиційності до нових вимог н.прокат європейської грошової політики.
Таблиця 5.8 – Характеристика системи резервних вимог ЄЦБ
Параметри
Європейський центральний банк
Фінансові заклади, до яких застосовуються резервні вимоги
Всі кредитні інститути
Зобов’язання, що резервуються
Овернайт-депозити, депозити на строк до 2 років, випущені боргові цінні папери зі строком погашення до 2 років
Норма резервування
2 % за всіма вищезазначеними зобов’язаннями
Структура періоду дотримання
Один місяць, розпочинається з 24-го числа кожного місяця та закінчується 23-го числа наступного місяця
Система обчислення та дотримання резервних вимог
З повним лагом. Базується на даних балансового звіту на кінець місяця, який передував початку періоду дотримання
Активи, які прийнятні для виконання резервних вимог
Рахунки в центральному банку
Система винагороди резервних вимог
В розмірі усередненої ставки за головними операціями рефінансування ЄЦБ
Можливість переносу невиконаної частини резервних вимог на наступний період
Відсутня
Структура штрафу у разі невиконання резервних вимог
2,5 % + ставка граничного кредитування постійно діючого механізму
Структура штрафу у разі закінчення дня з овердрафтом
Дебітові позиції кінця дня автоматично розглядаються як звернення кредитного закладу до механізму граничного кредитування
Найбільш уразливим місцем у макроекономічній архітектурі Європейського валютного союзу є недостатня фінансова конвергенція його членів та децентралізація фіскальної політики за умов відсутності політичного союзу.
Фінансові негаразди в Європі пов’язані не тільки із зловживаннями та несолідною фінансовою поведінкою. Здебільшого вони викликані розв’язанням структурних проблем та несприятливим розвитком кон’юнктури. Концепція Маастрихтського договору спрямована саме на досягнення тривалої фінансової конвергенції.
Офіційні вимоги щодо централізації фінансової політики в Європі були сформульовані ще у 1977 р. у спеціальному документі Комісії Європейської співдружності, який став відомим під назвою “Звіт МакДугалла”. Незважаючи на це, в Європейському валютному союзі фінансова політика залишається на національному рівні.
Для посилення фінансової дисципліни членів Європейського валютного союзу 2 грудня 1996 р. у Дубліні під час Європейської Конференції голів держав та урядів було схвалено проект Пакту стабільності та зростання для Європи (стабілізаційний пакт), ініційований Федеральним міністром фінансів ФРН Т. Вайгелем. Доопрацьований варіант стабілізаційного пакту було остаточно прийнято під час Європейської Конференції глав держав та урядів в Амстердамі у червні 1997 р.
Механізм дії стабілізаційного пакту полягає у наступному. У разі перевищення розміру дефіциту члена Європейського валютного союзу більш ніж на 3 % ВВП застосовуються автоматичні санкції. Вони вводяться проти певної країни шляхом відкриття нею депозитного рахунку на користь Європейської комісії, за яким не сплачуються відсотки. Санкції складаються з двох основних елементів: фіксованої суми, яка дорівнює 0,2 % ВВП країни-штрафника, та змінного компонента, який дорівнює, відповідно, 0,1 % ВВП та нараховується за кожний н.ковий пункт перевищення 3-відсоткової референтної величини. Максимальна сума санкцій обмежується розміром 0,5 % ВВП.
Якщо у перший рік після введення санкцій проти певної країни їй не вдається покращити свій фінансовий стан і вона продовжує перевищувати встановлену норму, то у другому році ця країна перераховує на рахунок Європейської комісії лише змінну частину санкцій без фіксованої суми. Якщо після двох років у країні продовжує існувати недозволений рівень дефіциту бюджету, то сума на депозитному рахунку Європейської комісії перетворюється на грошовий штраф, який перерозподіляється між іншими членами Європейського валютного союзу, бюджети яких знаходяться у дозволених межах. Незначне перевищення норм дефіциту дозволяється у виключному випадку, якщо ВВП окремої країни скоротився протягом року більше, ніж на 2 %.
Міжнародні фінансові ринки розглядають зростаючу заборгованість певної країни Європейського валютного союзу як проблему виключно цієї країни. Отже, умови кредитування погіршуються лише для однієї країни, для решти країн вони залишаються без змін. Проблема полягає в тому, що країна-боржник може опинитися у ситуації, коли міжнародні кредитори не зможуть більше визначити умови кредитування, якщо вважатимуть, що їй загрожує дефолт. У цьому випадку інші країни валютного союзу, відчувши небезпеку розповсюдження дефолту на їх територію, приймуть рішення “підстрахувати” країну-боржника шляхом покупки її державних цінних паперів. Це підсилить імідж країни-боржника на світових фінансових ринках та поліпшить умови її кредитування. Перешкодою такому “підстрахуванню” є положення Маастрин.про договору, яке забороняє країнам фінансувати дефіцити бюджетів один одного (no-bail-out-clause). Проте “спасіння” країни-боржника може бути життєво важливим для н.ших країн Європейського валютного союзу. У цьому випадку абсолютно зрозумілим є “творчий” підхід країни Європейського валютного союзу до прийняття бюджетних рішень з метою дотримання суворих бюджетних норм Маастрихтського договору. Останнє може суттєво послаблювати фінансову дисципліну в Європейському валютному союзі, однак може бути життєво необхідним для збереження всієї формації ЄС.
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
Навчальний посібник
За редакцією
доктора економічних наук, професора М. І. Макаренка,
доктора економіч
ПЕРЕДМОВА
Міжнародні фінанси на сучасному етапі – це галузь формування економічних відносин, що найбільш динамічно розвиваються. Очевидним фактом сьогодення є тотальна глобалізація фінансового ринку. Крім то
Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
За свідченням більшості науковців у сфері міжнародних фінансів, перші ознаки міжнародних товарообміних операцій є початком формування системи міжнародних фінансів.
Вимоги та зобов’язання к
Система міжнародних фінансів та її функції
Можна виділити декілька сфер міжнародних фінансових відносин, які формують загальну систему міжнародних фінансів. Це валютні системи, світовий фінансовий ринок, вивіз капіталу та іноземні н.вестиці
Суб’єкти міжнародних фінансів
Система міжнародних фінансових відносин складається з різних суб’єктів. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників сво
Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
На сучасному етапі міжнародні фінанси набули форми досить складної системи міжнародних потоків грошових коштів і пов’язаних з ними відносин.
Розвиток економічного співробітництва між держа
Міжнародна фінансова політика
Міжнародна фінансова політика держави має базуватися на наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремо
Список літератури до розділу
1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси [Текст] : підручник / С. Я. Боринець. – К. : Знання-Прес, 2002. – 311 с.
2. Козак Ю. Г. Міжнародні фінанси [Текст] : навч. Посіб.; вид. 3-тє, перероб.
Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація є складовою економічної глобалізації. Вона являє собою ключовий процес розвитку світової економіки кінця XX – початку XXI століття, наслідком якого стала нова якість економіч
Наслідки фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація як багатогранне явище справляє неоднаковий вплив на різні групи країн. Оцінки її наслідків часто виявляються діаметрально протилежними, що цілком закономірно у формуванні ста
Світові фінансові кризи
Фінансова глобалізація служить механізмом світового поширення фінансової нестабільності, яка періодично виникає на окремих регіональних ринках і набуває міжнародного характеру. Численними каналами
Контрольні питання
1. З’ясуйте сутність фінансової глобалізації та виявіть її основні причини.
2. Чим відрізняються поняття “глобалізація”, “економічна н.проція”, “фінансова глобалізація”?
3. О
Список літератури до розділу
1. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання [Текст] : монографія / О. І. Барановський. – К. : Київ. н.. Торг.-екон. Ун-т, 2009. – 754 с.
2. Бутук О. І.
Контрольні питання
1. Дайте визначення економічної категорії “державний борг”. Охарактеризуйте види державного боргу.
2. Дайте визначення економічної категорії “зовнішній державний борг”. Охарактеризуйте осн
Список літератури до розділу
1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси [Текст] : підручник / С. Я. Боринець. – К. : Знання-Прес, 2002. – 311 с.
2. Вахненко Т. Реструктуризація зовнішнього державного боргу комерційним креди
Елементи валютно-фінансової системи
Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлений зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці (МПП), формуванням світової системи господарства,
Етапи формування світової валютної системи
Становлення світової валютної системи наприкінці XIX – початку XX н.. було обумовлене бурхливим розвитком капіталізму й інтернаціоналізацією господарської діяльності, розвитком міжнародних економіч
Європейська валютна система
Європейська валютна система належить до найуспішніших регіональних валютних систем. Ще в 50-х роках ХХ н.. країни Західної Європи виявляли зацікавленість до власної валютної інтеграції. Така заціка
Контрольні питання
1. Що розуміють під світовою валютною системою та які її складові?
2. Що розуміють під конвертованістю валюти?
3. Чим відрізняється внутрішня конвертованість валюти від н.ньої?
Список літератури до розділу
1. Міжнародна економіка [Текст] : навч. Посіб. / Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук’яненко Ю. В. Макогон, Ю. І. Граматик, К. І. Ржепішевський; вид. 2-ге, перероб. Та доп. – Київ : Центр навчальної літератури,
Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
Зі створенням Європейського валютного союзу євро став важливою складовою міжнародної валютної системи.
Історія валютних відносин свідчить про те, що між міжнародним значенням валюти та р
Контрольні питання
1. Дайте характеристику основних етапів валютно-фінансової інтеграції країн ЄС.
2. Які три етапи реалізації валютного союзу визначені у Маастрихтському договорі?
3. Розкрийте пон
Список літератури до розділу
1. Волес В. Творення політики в Європейському Союзі [Текст] : пер. з н.. / В. Волес, Г. Волес. – К. : Основи, 2004. – 871 с.
2. Европейский Союз на пороге ХХI века: выбор н.пр развития [Те
Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
Найскладнішою частиною платіжних умов контракту є вибір форми розрахунків. Погодження протилежних інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності і організація їх платіжних відносин реалізуєтьс
Авансова форма розрахунків
У міжнародній практиці розрахунків авансові платежі є найбільш вигідною формою для експортера. Аванс – це грошова сума або майнова цінність, яка передається покупцем продавцеві до відвантаження тов
Розрахунки за відкритим рахунком
Розрахунки за відкритим рахунком передбачають періодичні платежі імпортера експортеру після одержання товару. Сума поточної заборгованості враховується в книгах торгових партнерів. Ця форма міжна
Документарний акредитив
Документарний акредитив (Documentary Credit, Letter of Credit (L/C)) – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (н.пр, заявника, наказодавця, емітента акредити
Список літератури до розділу
1. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу : www.rada.kiev.ua.
Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
У процесі свого розвитку зовнішньоекономічні зв’язки країн змінюються, посилюючи цілісність світового господарства та ускладнюючи зміст міжнародних економічних відносин. Багатогранний комплекс міжн
Методичні підходи МВФ до формування платіжного балансу
Вперше баланси міжнародних розрахунків були сформовані та опубліковані у 20-х роках ХХ століття. Протягом наступних років методика їх складання постійно вдосконалювалася. У 1947 році ООН опублікува
Організаційні основи складання платіжного балансу України
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою Закону № 2402-XII від 03.06.1992 [4] у вересні 1992 року Україна підписала “Статті угоди МВФ” про вступ до Міжнародного валютного фонду і взяла на себе зобов’
Контрольні питання
1. Наведіть визначення платіжного балансу та поясніть його економічний зміст.
2. Сформулюйте принципи складання платіжного балансу.
3. Перерахуйте основні фактори, що впливають на
Список літератури до розділу
1. Balance of Payments Manual, fifth edition [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/ pubs/cat/longres.cfm?sk=157.0.
2. Киреев А. П. Международная экономика [Те
Міжнародні фінансові активи та їх властивості
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” фінансовий актив – це:
1) грошові кошти та їх еквіваленти;
2) контракт, що надає право от
Міжнародні валютно-фінансові потоки
Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства.
М
Моделі фінансового ринку
Історично у світовій фінансовій архітектурі виділяють наступні моделі функціонування фінансових ринків:
1. Банкоцентрична (континентальна), що характерна для країн континента
Особливості державного регулювання фінансового ринку
Регулювання–церозробка і видання уповноваженим органом конкретних правил чи інструкцій відповідно до діючого законодавства, що сприяють зміцненню структури системи. Ці закони та інструкції с
Міжнародні фінансові центри
Світовий фінансовий ринок визначається як величезні н.проні фінансові центри, що мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів.
Міжнародний фінансовий
Контрольні питання
1. Що розуміється під фінансовими ресурсами світу?
2. Опишіть механізм перерозподілу фінансових ресурсів світу.
3. Яка використовується класифікація фінансових інструментів?
Список літератури до розділу
1. Азаренкова Г. М. Фінансові потоки в системі економічних відносин [Текст] : монографія / Г. М. Азаренкова. – Харків : ВД “ІНЖЕК”, 2006. – 328 с.
2. Азаров Ю. Сек’юритизація – передові фі
Поняття, функції та структура валютного ринку
Основною сферою взаємодії суб’єктів валютних відносин, яка визначає можливості реалізації валютної політики, є валютний ринок. Саме функціонування валютного ринку є основним об’єктом впливу систе
Суб’єкти та види валютних ринків
Учасники економічних відносин, що здійснюють валютні операції, є суб’єктами валютного ринку. Склад учасників валютного ринку визначає його інституційну структуру. З інституційного погляду, валютни
Валютні операції як інструменти валютного ринку
Основними інструментами валютного ринку є валютні операції.
Валютні операції – це фінансові та банківські операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням
Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. / за н.. В. І. Міщенка, Н. Г. Слав`янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с.
2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини [Текст] : підруч
Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
Регулювання ринку цінних паперів– це впорядкування всіх видів діяльності на ринку з метою узгодження інтересів усіх його суб’єктів (емітентів, інвесторів, професійних учасників ринку цінних
Міжнародний ринок боргових зобов’язань
Недостатність внутрішніх інвестиційних ресурсів зумовлює підвищення значення міжнародних ринків для залучення капіталу. Міжнародні ринки пропонують ряд наділених специфічними ознаками н.струментів,
Фондові біржі на світовому фондовому ринку
Хоча угоди купівлі-продажу цінних паперів можуть укладатися в різних місцях, значна їхня частка укладається на фондових біржах – спеціалізованих організаціях, які об’єднують професійних уча
Контрольні питання
1. Дайте визначення поняття “міжнародний фондовий ринок”.
2. Які основні тенденції розвитку сучасного світового фінансового ринку?
3. Назвіть основні характеристики, за якими рино
Список літератури до розділу
1. Ромашко О. Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків [Текст] : навч. Посіб. / О. Ю. Ромашко. – К. : КНЕУ, 2000. – 240 с. – ISBN 966-574-119-5.
2. Шевченко Г. Биржевые сделки с ценными
Міжнародний кредит як економічна категорія
Міжнародний кредит – це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням у тимчасове користування валютних грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на
Форми міжнародного кредиту
Існують різні форми міжнародних кредитів, їх можна класифікувати за кількома головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин, а саме:
8) за валютою позики:
Основи організації міжнародного кредитування
Основи організації міжнародного кредитування включають в себе: попередні переговори про надання кредиту; підготовку листа про зобов’язання позичальника у разі надання кредиту; укладення угоди про к
Міжнародний лізинг
Економічна природа лізингу схожа з кредитними відносинами й інвестиціями. Такі принципи кредитних відносин, як строковість, поверненість, платність, притаманні і лізингу. При лізингу власник майна
Міжнародний факторинг
Факторинг (factoring, від н.. Factor – посередник)–різновид посередницької операції, що проводиться банками і спеціальними компаніями, являє собою купівлю грошових вимог екс
Міжнародний форфейтинг
Форфейтинг(франц. A forfait – цілком, загальною сумою) – купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних н.пнтів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кредитним
Сек’юритизація міжнародних кредитів
У міжнародному кредитуванні широко застосовуються синдиковані кредити, які надаються переважно у формі єврокредитів міжнародними консорціумами (синдикатами) банків. Синдикований ринок єврокредитів
Контрольні питання
1. Дайте визначення міжнародного кредиту.
2. Назвіть основні принципи міжнародного кредитування.
3. Яка позитивна та негативна роль міжнародного кредиту у процесі відтворення?
Список літератури до розділу
1. Антонова О. В. Міжнародні розрахунки в Україні: основні тенденції та перспективи розвитку [Текст] / О. В. Антонова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 4. – C. 34–38.
Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
Золото належить до групи дорогоцінних металів, що характеризуються високою хімічною стійкістю, тугоплавкістю, ковкістю і гарним зовнішнім виглядом. Даний метал є одним з найбільш цінних благородних
Ринок банківських металів в Україні
Загальна конструкція ринку дорогоцінних металів України представлена як модель, що складається із наступних взаємопов’язаних секторів:
· біржовий ринок фізичних дорогоцінних металів у стан
Контрольні питання
1. Дайте визначення золота як економічної категорії.
2. Визначте та проаналізуйте роль золота у Паризькій валютній системі.
3. Визначте та проаналізуйте роль золота у Ямайськ
Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. ; 2-ге вид., н.. І доп. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та н.. ; за н.. Д-ра екон. Наук, н.. А. М. Мороза. – К. : КНЕУ, 2002. – 476 с.
Форвардні операції
Одними з найбільш розповсюджених строкових торговельних операцій є операції “форвард”.
Операція “форвард” – це угода щодо купівлі-продажу базового активу (наприклад, іноземної валюти) за в
Ф’ючерсні контракти
Поширеним біржовим інструментом сучасних валютних ринків є ф’ючерсні контракти, які використовують з метою хеджування ризиків і для проведення спекулятивних операцій.
Ф’ючерсний контракт –
Опціони
Іншими інструментами строкового ринку, що мають широке розповсюдження та практичне застосування як серед н.п, так і серед спекулянтів, є опціони.
Опціон є своєрідною формою строкової угоди
Список літератури до розділу
1. Банківські операції [Текст] : підруч. / за н.. В. І. Міщенка, Н. Г. Слав`янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с.
2. Дзюблюк О. В. Валютна політика [Текст] : підручник / Дзюблюк О. В. – К
ТНК: класифікація й види
Фірма являє собою той н.прока, на якому розвивається інтернаціоналізація двома шляхами – екстернальним та н.прокат. Екстернальний шлях розвитку фірми характеризується розширенням її міжнародної дія
Фінанси і фінансова політика ТНК
Таким чином, ТНК – група підприємств, які функціонують у різних країнах, але управляються штаб-квартирою, що розташована в одній конкретній країні.
В основі такого управління – механізм пр
Джерела фінансування ТНК
У процесах динамічного розвитку глобалізації, зростаючої відкритості й взаємозалежності національних економік, формування нового типу міжнародних фінансових відносин зростає значення н.прціональних
Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
Внутрішні фінансові ресурси корпорацій представлені більшим набором видів, підвидів і різновидів. Їхня загальна схема й взаємозв’язки представлені на рисунку 14.1.
Одним з найбільш значних
Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій, які володіють рядом переваг, не завжди й не повною мірою можуть забезпечити їхні фінансові потреби. Більше диверсифікованими, ємними, інтен
Контрольні питання
1. Охарактеризуйте особливості та основні проблеми, які виникають у процесі функціонування ТНК в Україні.
2. Розкрийте основні види транснаціональних компаній.
3. Дайте характерис
Список літератури до розділу
1. Гелд Д. Глобальні трансформації [Текст] / Д. Гелд, Е. МакГрю, Д. Голдблат, Дж. Перратон. – К, Фенікс, 2004 – гл. 5.
2. Гілпін Р. Проблеми глобального капіталізму [Текст] / Р. Гілпін. –
Розвиток міжнародної банківської діяльності
Існування успішно функціонуючого міжнародного фінансового ринку, зокрема банківського, є необхідною умовою ефективного розвитку світової економіки. Саме банківські інститути акумулюють значну кільк
Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
Міжнародні фінансові відносини є невід’ємною частиною міжнародних економічних відносин. Тому цілком закономірним стало виникнення світової фінансової системи, що поєднала національні фінансові сист
Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
В умовах інтеграції України у світове економічне співтовариство та в період посилення н.прокатію процесів банківська галузь посідає провідне місце у розвитку національної економіки країни, а стабіл
Основи банківського нагляду та регулювання
Інтернаціоналізація банківської сфери та необхідність контролю банківського бізнесу на міжнародному рівні стали об’єктивною передумовою створення в 1974 році наддержавного наглядового органу – Базе
Контрольні питання
1. Дайте визначення поняття “міжнародна банківська справа”.
2. Назвіть основні характерні ознаки сучасного міжнародного банківського бізнесу.
3. Які основні причини злиття та погл
Список літератури до розділу
1. About the Basel Committee [Електронний ресурс] / Bank for international Settlements. – Режим доступу : http://www.bis.org/bcbs/index.htm – 15.04.2011. – Назва з екрану.
2. Monal Abdel-B
Сутність та еволюція податкових систем світу
У країнах з розвинутими ринковими відносинами важливим елементом регулювання соціальних та економічних процесів є податкова система. Ефективність її функціонування може визначатися н.пнітними факто
Специфіка податкових систем країн світу
Ефективність оподаткування значною мірою залежить від контролю за сплатою податків. В окремих країнах податкові служби суттєво відрізняються за організаційною структурою і рівнем адміністративної в
Офшорні зони і креативний облік
Міжнародні фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами і в іноземній для даної країни валюті, дістали назву фінансових центрів “офшор” (off-shor).
Контрольні питання
1. Дайте визначення понять “податкова система” і “система податків”. Що в них спільного і чим вони суттєво відрізняються між собою?
2. Наведіть класифікацію податкових платежів за різними
Список літератури до розділу
1. Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях [Текст] : навч. Посіб. / н.. Ю. Г. Козак. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К. : ЦУЛ, 2003. – 294 с.
2. Міжнародні фінанси [Текст] : навч. Посіб
Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні є одним із важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте це можливо л
Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
Сучасний етап розвитку характеризується тенденцією посилення зв’язків і взаємодією між країнами, що обумовлює нарощення взаємозалежностей держав у фінансовій сфері. Страхування по п
Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
Валютний ринок України, як і валютні ринки більшості країн світу, значною мірою відображає стан економіки країни. Його коротка (за світовими мірками) історія представлена кількома періодами, коли з
Ринок банківських металів в Україні
Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу.
Виділяють такі етапи формуванн
Оцінка позицій платіжного балансу України
Використовуючи статистичні дані, що наведені на офіційному сайті НБУ [1–3], проаналізуємо основні показники платіжного балансу України за період з 01.01.2003 по 01.10.2009. Платіжний баланс України
Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
Проаналізуємо стан і тенденції зовнішньої заборгованості України. Початок формування зовнішнього державного боргу України було покладено в 1992 р. В цей час боргова політика України була неузгоджен
Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
Міжнародний Валютний Фонд (International Monetary Fund, МВФ) є міжнародною фінансовою організацією, яка була заснована в 1945 р. До її складу входять 185 країн, останньою країною, що приєдна
Список літератури до розділу
1. Платіжний баланс і зовнішній борг України (2008 рік) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/BALANS/PB_2008.pdf.
2. Платіжний баланс і зовнішні
Додаток А
Таблиця А.1 – Структура зовнішньої заборгованості країн світу
Країна
ІІ квартал 2009 р., н. н.. США
ІІІ квартал 2009 р., н. н.. США
Додаток Ж
Таблиця Ж.1 – Динаміка валового зовнішнього боргу країн світу, н. н.. США
Країна
IV квартал 2007 р.
IV квартал 2008 р.
ІІІ
Додаток З
Таблиця З.1 – Показники заборгованості країн єврозони, %
Рік
Заборгованість у євро відносно ВВП
Заборгованість у валюті
Додаток М
Таблиця М.1 – Сальдо основних показників платіжного балансу провідних країн з розвинутою економікою, н. н.. США
Показники платіжного балансу
Додаток Н
Таблиця Н.1 – Сальдо основних показників платіжного балансу провідних країн з ринком, що формується, та країн, що розвиваються, н. н.. США
По
Додаток П
Таблиця П.1 – Депозитарні розписки, випущені вітчизняними компаніями
Емітент
Спонсоровані/ Неспонсоровані
Способ емісії
Деп
Додаток Р
Таблиця Р.1 – Частка золота у структурі золотовалютних резервів країн, %
Країна
Роки
Додаток С
Таблиця С.1 – Динаміка зміни золотих резервів країн, тонн
Країна
Роки
Додаток Т
Таблиця Т.1 – Банки України, що мають ліцензію на торгівлю дорогоцінними металами (за станом на 18 серпня 2010 року)**
Назва банку
Додаток У
Таблиця У.1 – Агреговані статті платіжного балансу України (стандартна форма представлення) за період з 01.01.2003 по 01.10.2009, н. н.. США
Статті пл
Додаток Ф
Таблиця Ф.1 – Агреговані статті платіжного балансу України (аналітична форма представлення) за період з 01.01.2003 по 01.10.2009, н. н.. США
Статті пл
Міжнародні фінанси
Навчальний посібник
За редакцією
доктора економічних наук, професора М.І. Макаренко,
доктора економічних наук,доцента І.І. Д'яконової
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов