Реферат Курсовая Конспект
Пояснення - раздел Образование, Соціальна педагогіка Одним Із Провідних Мікрофакторів Соціалізації Дитини Є Інститути Соціального ...
|
Одним із провідних мікрофакторів соціалізації дитини є інститути соціального виховання. Приорітетне місце серед них, без сумніву, належить школі. Школа - це досить складний феномен. Тут стикаються та перегукуються найрізноманітніші сторони життя людини. Саме школу більшість науковців розглядають як провідний інститут соціального виховання.
В першу чергу, необхідно зазначити, що в загальноосвітні заклади дитина приходить як особистість, яка розвивається і формування якої вже почалося в сім'ї, групі однолітків, найближчому мікросоціумі. Тому життя дитини в школі доцільно розглядати як органічну частину та продовження її соціалізуючого процесу.
Досить часто процес соціалізації особистості в умовах загальноосвітніх закладів супроводжується появою різноманітних соціально-психологічних проблем в дитячому та підлітковому середовищі, особливостей взаємодії учнівського та педагогічного колективів, різних труднощів підлітків, пов'язаних з усвідомленням та розумінням ними власного- "Я" - образу. Все це викликає необхідність організації соціально-педагогічної роботи з вихованцями загальноосвітніх закладів, яку має здійснювати кваліфікований спеціаліст. Ним на сьогодні виступає соціальний педагог - фахівець відповідної кваліфікації, об'єктом діяльності котрого є діти та молодь, що потребують допомоги.
Функціональні обов'язки соціального педагога окреслені в листі MHO України від 02.08.2001 р. "Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів". Відповідно до цього листа перед соціальними педагогами ставляться такі професійні завдання:
• формування гуманних стосунків між вихованцями, учнями та педагогами;
• охорона та захист прав і інтересів дітей ;
• вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдія л ьн ості;
• вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;
• створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;
• організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей та підлітків;
• робота з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;
• попередження конфліктів в учнівських колективах;
• допомога старшокласникам у професійному самовизначенні;
• орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
• профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями "групи ризику";
• посередницька діяльність між вихованцями та адміністрацією, педагогами школи, батьками, різними соціальними інститутами;
• взаємодія з педагогами, психологом, батьками або опікунами для надання допомоги учням;
• попередження суїцидальних спроб неповнолітніх.
До посадових обов'язків соціального педагога входять також турбота про дітей, які за певних причин виключені зі школи; надання допомоги та підтримки батькам при переведенні дитини в інший навчальний заклад; захист прав дітей, що є представниками національних меншин; виявлення дітей, які незаконно зайняті на роботі в навчальний час і вирішення питання їх освіти; сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг; організація різноманітних благодійних акцій.
Основними функціямисоціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах є наступні.
Діагностична- вивчення та оцінювання реальних особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об'єднань; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивних сил в мікрорайоні та джерел негативного впливу на дітей та підлітків.
Прогностична- прогнозування на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості чи групи.
Консультативна- надання порад, рекомендацій учням, батькам, вчителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога.
Захисна- забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представлення їх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо).
Організаторська- забезпечення змістовного дозвілля дітей та підлітків у школі та соціальному середовищі, залучення сім'ї та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу в навчальному закладі.
На основі цих функцій виокремлюють такі основні напрями професійної діяльності соціального педагога в загальноосвітніх закладах:- вивчення соціально-психологічних особливостей особистості та соціально-педагогічного впливу мікросередовища на вихованців шляхом спостереження, бесід, опитування експертів, інтерв'ювання, тестування, аналізу документів;
- організація соціально-педагогічної взаємодії з особистістю, яка потребує допомоги, що забезпечується підтримкою дітей із проблемних сімей, спонуканням особистості до самоорганізації та самостійності, сприянням особистості у вирішенні проблем, співробітництво з сім'єю, школою та громадою;
- соціально-психологічна допомога та підтримка особистості в кризових ситуаціях здійснюється шляхом з'ясування проблеми, обговорення шляхів її вирішення, розробки плану дій, допомоги в організації виходу з проблеми, координації зусиль найближчого оточення особистості, створення груп підтримки;
- корекція стосунків, способів соціальної дії, посередництво в творчому розвитку особи і групи можуть бути реалізовані при моделюванні ситуацій, які сприятимуть оволодінню підлітками новим досвідом, допомозі в розблокуванні позитивних емоцій, створенні ситуації успіху, зміні уявлень вихованця про своє "Я", підтримці ініціатив окремого учня чи групи, створенні умов для творчості. .
З метою ефективного забезпечення вищезазначених функціональних обов'язків соціальний педагог у своїй практичній роботі широко використовує такий метод аналізу соціуму, як складання соціального паспорту класу. Соціальна паспортизація класних шкільних колективів здійснюється на основі даних, отриманих соціальним педагогом у результаті вивчення біографічних даних учнів, індивідуальних бесід зними, а також батьками та класними керівниками, спостереження за класним колективом тощо. На сьогодні в соціально-педагогічній практиці не існує стандартизованої форми соціального паспорту класу. Це пояснюється наявністю широкого спектру різних типів навчальних закладів, що, у свою чергу, обумовлює специфіку певного контингенту учнів. Орієнтовна структура соціального паспорту класу може мати такі блоки:
І.Гендерна характеристика класу:
• кількість хлопців;
• кількість дівчат.
II. Вікові характеристики учнів класу(кількість учнів певного року народження).
III. Стан здоров'я вихованців:
• здорові;
• мають тимчасові розлади здоров'я;мають хронічні соматичні хвороби;
• мають психосоматичні захворювання;
• мають інвалідність.
IV. Види позанавчальної діяльності вихованців:
• кількість дітей, які навчаються в музичних школах;
• кількість дітей, що відвідують спортивні секції;
• кількість дітей, що займаються в гуртках та клубах за інтересами;
• кількість осіб, які не відвідують позашкільні заклади.
V. Соціальна поведінка учнів класу:
• число учнів, що скоїли різні правопорушення;
• число учнів, що стоять на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх;
• наявність учнів з різними видами адиктивної поведінки;
• кількість учнів, які систематично порушують дисципліну, мають стійкі конфлікти з вчителями.
VI. Інформація про соціальне середовище розвитку учнів:
• кількість учнів з повних сімей;
• число учнів з неповних сімей;
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Соціальна педагогіка... в схемах і таблицях... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Пояснення
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов