Неврогенні гіпертензії - раздел Образование, Гострий інфаркт міокарда Термін “Неврогенні Гіпертензії” Відображає Хронічні Форми Гіпертензії, Які Об...
Термін “неврогенні гіпертензії” відображає хронічні форми гіпертензії, які обумовлені неврологічними захворюваннями.
Синдром апное під час сну. Терміном “сонне або нічне апное” визначають синдром повного припинення дихання уві сні тривалістю 10 секунд і більш. Якщо такі епізоди повторюються 5-6 разів і більш впродовж 1 години сну, говорять про синдром “сонного апное”.
Розрізняють апное центральне, обструктивне і змішане; центральне ‑ зниження центральної активації дихальних м'язових груп, обструктивне, - інспіраторна обструкція верхніх дихальних шляхів унаслідок релаксації або інактивації м'язових груп, які відповідають за розкриття екстраторакального респіраторного тракту. Найбільш частою є змішана форма, яка зустрічається у 4 % чоловіків і 2 % жінок.
При нормальному сні систолічний артеріальний тиск у людини на 5 – 14 % нижче, ніж у людини, що не спить. При синдромі апное артеріальний тиск підвищується, у деяких хворих може досягати 200-300 мм рт. ст. при частих епізодах апное може відмічатися постійна нічна гіпертензія. Указують на високу частоту стійкої гіпертензії (і в денний час) у хворих на апное під час сну, що становить 30-50 %.
При дослідженні патогенезу артеріальної гіпертензії у хворих з синдромом “сонного” апное встановлена підвищена адренергічна активність, посилення утворення ейкозаноїдів, ендотеліну, аденозіна, передсердного натрійуретичного чинника.
Епідеміологічним маркером апное під час сну є хропіння уві сні. Більшість хворих з апное під час сну мають надмірну масу тіла, частіше визначається ожиріння верхньої половини тулуба.
Встановлена схильність хворих з апное під час сну до серцево-судинної смертності, для пояснення якої висунуті наступні припущення: наявність стійкої гіпертензії, гіпертрофія лівого шлуночку, гіперсимпатикотонія; гіпоксемія під час епізодів апное може провокувати порушення ритму і провідності, гостру коронарну недостатність, інфаркт міокарду, інсульт.
Діагноз синдрому нічного апное встановлюється за допомогою полісомнографії, яка включає одночасну реєстрацію під час сну электроэнцефало-, электроокуло-, електроміограми, щоб оцінити: структури сну, потік дихання (термістором), функції дихальної мускулатури, насичення крові киснем, запис ЕКГ.
Найбільш ефективним методом лікування є CPAP (continious positive airway pressure) ‑ створення за допомогою спеціального апарату постійного позитивного тиску повітря у верхніх дихальних шляхах, що запобігає їх спаданню і обструкції.
Артеріальна гіпертензія, обумовлена прийомом ліків
| Лікарські засоби
| Механізми АГ
|
| Інгібітори моноамінооксидази
| Стимуляція симпато-адреналової системи
|
| Симпатоміметики: краплі в ніс; бронхолітики; катехоламіни
| Стимуляція симпато-адреналової системи
|
| Тріцикличні антидепресанти (іміпрамін та ін.)
| Стимуляція симпато-адреналової системи. Пригнічення зворотного захоплення норадреналіну нейронами.
|
| Тиреоїдні гормони
| Ефект тироксину
|
| Таблетовані контрацептиви
| Затримка натрію. Стимуляція ренін-ангіотензинової системи.
|
| Нестероїдні протизапальні засоби
| Затримка натрію. Пригнічення синтезу простагландинів
|
| Ліквіритон, карбеноксолон
| Затримка натрію
|
| Глюкокортикоїди
| Затримка натрію, збільшення судинної реактивності на ангіотензин II і норадреналін
|
| Циклоспорін
| Стимуляція симпато-адреналової системи. Затримка натрію. Посилення синтезу і вивільнення ендотеліну
|
| Еритропоетін
| Невідомий
|
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОКОРЕКЦИІ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ
1. У хворого 22 років при обстеженні виявлений систолічний шум в II міжребер’ї зліва від грудини з проведенням в міжлопаткову ділянку. АТ на руках 160/ 100 мм рт. ст., на ногах 110/ 70 мм рт. ст. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Панартеріїт аорти.
B. Коарктація аорти.
C. Стеноз легеневої артерії.
D. Тетрада Фалло.
E. Дефект міжшлуночкової перегородки.
2. Хвора 20 років звернулася зі скаргами на аменорею. Об'єктивно: гірсутизм, ожиріння з переважаючим розподілом жирової тканини на обличчі, шиї, верхній частині тулуба. На обличчі – acne vulgaris, на шкірі – розтяжки. АТ 170/100 мм рт. ст. Психічний розвиток та інтелект не порушені. Гінекологічний статус: оволосіння на зовнішніх статевих органах помірне, гостра гіпоплазія піхви і матки. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Синдром Шерешевського-Тернера
B. Синдром Шихана
C. Синдром Пехранца-Бабінського-Фреліха
D. Синдром Штейна-Лівенталя
E. Синдром Іценко-Кушинга
3. Хвора 62 років, підвищеної угодованості, скаржиться на головний біль, запаморочення, болі, що тиснуть, в ділянці серця, які тривають до 25 – 30 хвилин, свербіння. Об'єктивно: обличчя і долоні червоні, АТ – 170/ 140 мм рт. ст. Акцент II тону над аортою. Печінка +3 см, селезінка +2 см. Аналіз крові: Hb 186 г/л, ер. 6,2 * 1012/л, лейк. – 11,2*109/л, СОЕ – 3 мм/год. На ЕКГ – сплощення зубця Т у відведеннях V1 – V4. Який попередній діагноз?
A. Гіпертонічна хвороба II ступеня.
B. Цироз печінки із спленомегалією
C. Еритремія
D. Вторинний еритроцитоз на фоні ожиріння.
E. Хвороба Іценко-Кушинга.
4.Хворий 36 років, страждає цукровим діабетом 1 типу, інсулін-залежним, протягом 12 років, глюкоза крові підтримується на рівні 8 – 10 ммоль/л. Останні 4 роки в осаді сечі почала наростати протеїнурія. При черговому обстеженні виявлено підвищення АТ до 180/ 120 мм рт.ст., на очному дні – ангіоретінопатія. У осіданні сечі цукор відсутній, протеїнурія 2,3 ммоль/л, ер. 10 – 15 в п/зору, лейк. 4 – 5 в п/зору, циліндри гіалінові 8 – 10 в п/зору, зернисті 5 – 8 в п/зору, глюкоза крові 4,3 ммоль/л. Назвіть причини поєднання АГ, сечового синдрому, ангіоретінопатії в даному випадку:
A. Підгострий екстракапілярний гломерулонефрит.
B. Інтерстиціальний нефрит.
C. Синдром Кимместіль-Вільсона.
D. Хронічний пієлонефрит.
E. Гіпертонічна хвороба.
5. У жінки 38 років відмічаються епізоди нападоподібного підвищення артеріального тиску до 240/ 120 мм рт. ст., що супроводжуються нудотою, блювотою, тахікардією, підвищеним потовиділенням. У крові під час нападу – гіперглікемія. Після нападу рясне сечовиділення. При сонографії нирок виявлене додаткове утворення, прилегле до верхнього полюса правої нирки, яке можливо відноситься до надниркової залози. Який лабораторний тест допоможе уточнити діагноз?
A. Визначення інсуліну і С-пептіду в крові.
B. Визначення швидкості клубочкової фільтрації по ендогенному креатиніну.
C. Визначення екскреції катехоламінів і ванілілміндальної кислоти з сечею.
D. Визначення тироксіна і тиреотропного гормону в крові.
E. Визначення рівня реніну крові.
6. Пацієнт 44 років, страждає на гіпертонічну хворобу протягом 10 років, має надмірну масу тіла з ознаками абдомінального ожиріння (обсяг талії 120 см), порушення ліпідного обміну (загальний холестерін 6,2 ммоль/л, тригліцериди 2,1 ммоль/л, ХСЛПНП 4,46 ммоль/л, ХСЛПОНП 0,95 ммоль/л, ХСЛПВП 0,8 ммоль/л), цукровий діабет 2 типу легкої форми. Які патогенетичні механізми складають основу представлених компонентів метаболічного синдрому?
A. Артеріальна гіпертензія
B. Інсулінорезистентність та гіперінсулінемія.
С. Затримка натрію і рідини.
D. Надмірна маса тіла.
E. Порушення ліпідного обміну.
7. У хворий 32 років впродовж 2-х років тримається АТ - 170/90-230/140 мм рт. ст. Лікування ніфедипіном давало частковий гіпотензивний ефект, проте рівень АТ останнім часом досяг 230/140 мм рт. ст. Серце збільшене вліво. Вислуховується систолічний шум по обидві боки від пупка. У сечі: білок - 0,33г/л, ер - 2-4 в п/зору. Яке захворювання найймовірніше?
А. Феохромоцитома
В. Коарктація аорти
С. Двобічна гіпоплазія нирок
D. Стенотичне ураження ниркових артерій
Е. Хронічний гломерулонефрит
8. Жінка З0 років, скаржиться на підвищення АТ, виражену слабкість, наявність судом, швидко зникаючі парези, серцебиття, запаморочення, головний біль. Хворіє на артеріальну гіпертензію впродовж 3-х років. На ЕКГ: синусова тахікардія, подовження інтервалу Q-Т, ночвоподібна (корытообразная) депресія SТ в V1-V6, негативний зубець Т в V3-V6. Аналіз сечі: реакція лужна, відносна щільність - 1010, білка, цукру немає, сечовий осад без змін. У крові рівень калія - 2,9 ммоль/л, натрія- 160 ммоль/л. Яка патологія зумовила артеріальну гіпертензію?
А. Болезнь Іценко - Кушинга
B. Гіпертонічна хвороба II ст.
С. Гипертонічна хвороба III ст.
D. Синдром Кона
Е. Хронічний пієлонефрит
9. Жінка 41 років, страждає на системний червоний вовчак. Об'єктивно: стан середньої тяжкості, температура тіла - 37,5 °С, пульс - 96/хвил, АТ- 160/100 мм рт. ст. Набряк обличчя. Тони серця ослаблені. У нижніх відділах легенів - вологі хрипи. Печінка +4 см. Набряки нижніх кінцівок. У крові: Ер - 2,8х1012 /л, НЬ - 90 г/л, Л -3,0х109 /л, СОЕ - 48 мм/год. У сечі: питома вага - 1005, білок - 4,4 г/л, Л 10-12 в п/зору, Ер - 8-10 в п/зору, воскоподібні циліндри. Ураження яких органів або систем найймовірніше визначить прогноз захворювання?
А. Нервової системи
В. Серця
С. Легень
D. Печінки
Е. Нирок
10. У чоловіка 68 років, який хворіє на гіпертонічну хворобу впродовж 15 років, останні 3 місяці АТ стало дуже високим. Лікування гіпотензивними засобами перестало допомагати. Об'єктивно: над черевною аортою вислуховується систолічний шум. У аналізі сечі: гіпостенурія і мікропротеїнурія. На урограмі визначається уповільнення виведення контрастної речовини в лівій нирці. Найбільш достовірний діагноз:
А. Вазоренальна АГ
В. Гипертонічна хвороба II ст.
С. Пухлина надниркових залоз
D. Гіпоплазія нирки
Е. Коарктація аорти
11. Хворий 35 років скаржиться на напади головного болю, серцебиття, дискомфорт за грудиною, озноб, які тривають до 30 - 60 хвилин, об’єктивно: блідість шкіри, зіниці розширені, ЧСС- 160/хвил. АТ - 240/130 мм рт. ст. Під час нападу був узятий аналіз крові: лейк. - 11,8х109/л, цукор крові - 9,6 ммоль/л. При УЗД виявлене об'ємне утворення в проекції правої надниркової залози. У патогенезі даного захворювання провідна роль належить:
А. Вибросу тироксіна (Т3, Т4)
В. Підвищенню секреції альдостерону
С. Вибросу катехоламінів
D. Високій концентрації гідрокортизону
Е. Високій концентрації серотоніну
12. Жінку 27 років турбують сильні головні болі, запаморочення, погіршення зору, часті носові кровотечі. Хворіє 2 роки. Пульс - 68/хвил, ритмічний, напружений, на лівій руці – відсутній. АТ на правій руці 220/110 мм рт. ст., на лівій руці 140/90 мм рт. ст. з незначними коливаннями впродовж 6 днів спостереження. Ліва межа відносної тупості серця по лівій передній аксиллярній лінії, акцент II тону над аортою. Вище за пупок зліва вислуховується грубий систолічний шум. Який найбільш достовірний генез артеріальної гіпертензії?
А. Гемодинамічна
В. Болезнь Такаясу
С. Ендокринна
D. Есенціальна
Е. Ренопаренхіматозна
13.Хвора 32 років, звернулася до терапевта у зв'язку з наявністю впродовж 2 років майже постійного субфебрилітету, тупого болю в поперековій ділянці зліва. При розпитуванні відзначає ніктурію, хворіє на хронічний аднексит. АТ - 160/110 мм рт. ст., діурез - 1900 мл/добу. Аналіз крові: НЬ -105 г/л, ер - 3,6х1012/л, СОЕ -18 мм/год. Аналіз сечі: питома вага -1010, білок - 0,066 г/л, Л - 20-25 в п/ зору, Ер - 1 -2 у п/зору. Найбільш достовірний діагноз?
А. Гострий гломерулонефрит
В. Хронічний гломерулонефрит
С. Хронічний пієлонефрит
D. Амілоїдоз нирок
Е. Хронічний цистит
14.Чоловік 54 років, скаржиться на ниючий біль в поперековій області, що посилюється після тривалого перебування в статичному положенні, фізичного навантаження, переохолодження; слабкість в другій половині дня. Біль в поперековій ділянці відзначає близько 10 років. Об'єктивно: блідість шкірних покривів, tо - 37,2 °С, АТ - 180/100 мм рт. ст. Слабопозитивний симптом Пастернацького. Загальний аналіз крові: Ер - 3,5x1012/л, Л - 6,5х109/л, СОЕ - 22 мм/год. Загальний аналіз сечі: питома вага - 1010, Л - 12-15 в п/зору, Ер - 2-3 в п/зору. Визначається 150 000 мікробних тіл в 1 мл сечі. Який діагноз найбільш вірогідний?
А. Амілоїдоз нирок
В. Нирковокам’яна хвороба
С. Полікистоз нирок
D.Хронічний гломерулонефрит
Е. Хронічний пієлонефрит
15. У хворої 26-ти років відмічається блідість шкірних покривів, анасарка, задишка. АТ - 220/110 мм рт. ст. У крові: Нb - 81 г/л; Кольоровий показник -0,82; холестерін- 12,1 ммоль/л; загальний білок - 43 г/л; креатинін - 0,32 ммоль/л. Аналіз сечі: питома вага - 1009, білок - 1,9 г/л, Ер змінені - 30 в п/зору, воскоподібні циліндри. Очне дно – ангіоретінопатія. Захворіла 4 місяці тому після переохолодження. Незважаючи на проведену терапію, позитивної динаміки в стані хворої не наступило. Поставте попередній діагноз:
А. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
В. Гострий гломерулонефрит
С. Хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом
D. Хронічний гломерулонефрит
Е. Тубулоїнтерстіциальний нефрит
16. Хворий 38 років, скаржиться на головний біль, підвищення АТ, набряки на обличчі, ногах і в поперековій області. Хворіє близько 7 років, АТ підвищується останні 4 роки. Стан погіршився тиждень тому. АТ - 190/130 мм рт. ст. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Аналіз сечі: білок - 4,2 г/л, Л - 3-5 в п/зору, Ер - 10-14 в п/зору, циліндри гіалінові та зернисті - 6-8 в п/зору. Креатинін крові - 0,107 ммоль/л. Найбільш вірогідний діагноз?
А. Січокам’яна хвороба
В. Хронічний пієлонефрит
С. Амілоїдоз нирок
D. Хронічний гломерулонефрит, нефротичний варіант
Е. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
17. Жінка 25 років, скаржиться на головний біль, неприємні відчуття в поясниці. 5 років тому під час вагітності констатована нефропатія вагітних. Погіршення самопочуття - 2 тижні тому після охолоджування. Об'єктивно: набряки на обличчі, АТ - 150/ 95 мм рт. ст., протеїнурія - 0,93 г/добу, гематурія - 20-25 ер. у п/зору; циліндри гіалінові - 3-4, зернисті - 1-2 в п/зору. Азотовиділяюча функція нирок достатня. Який діагноз є найбільш достовірним?
А. Поздній гестоз
В. Хронічний гломерулонефрит, нефротична форма
С. Амілоїдоз нирок
D. Хронічний гломерулонефрит, анефротична форма
Е. Хронічний пієлонефрит
18.Хворий 18 років, скаржиться на підвищення АТ до 200/120 мм рт. ст., виділення в нічний час великої кількості сечі. У анамнезі часті ангіни. Об'єктивно: АТ на руках - 160/100 мм рт. ст., на ногах - 180/120 мм рт. ст. Загальний аналіз сечі: питома вага -1008, білок - 0,99 г/л; ер. - 10-20 в п/зору; різні циліндри - 8-10 в п/зору. Зміни в сечі вперше виявлені 10 років тому, артеріальна гіпертензія спостерігається 2 роки. Яка найбільш вірогідна причина артеріальної гіпертензії?
А. Хронічний пієлонефрит
В. Хронічний гломерулонефрит
С. Гипертонічна хвороба
D. Коарктація аорти
Е. Фіброзно-м’язова дисплазія ниркової артерії
19. Хвора 29 років, скаржиться на головний біль, зниження діурезу впродовж останніх 5 місяців (до 600 мл/добу). У анамнезі – нефропатія при вагітності. Об'єктивно: набряклість і блідість обличчя, набряки ніг, ЧСС - 72/хвил, АТ - 185/110 мм рт. ст. Загальний білок крові - 54 г/л, альбумін - 41 %, ШОЕ - 24 мм/год. У сечі: питома вага - 1011, білок - 3,4 г/л, Л - 1-2 в п/зору., Ер - 10-12 в п/зору, циліндри - 8-10 в п/зору. Який попередній діагноз найбільш вірогідний?
А. Амілоїдоз нирок
В. Хронічний гломерулонефрит
С. Хронічний пієлонефрит
D. Гострий гломерулонефрит
Е. Полікистоз нирок
Правильні відповіді: 1B, 2E, 3C, 4C, 5С, 6В, 7D, 8D, 9E, 10A, 11C, 12B, 13C, 14E, 15A, 16D, 17D, 18B, 19B.
Все темы данного раздела:
Передмова
Програма з внутрішньої медицини на V курсі передбачає вивчення основ внутрішньої медицини по основним ії розділам (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини), куд
Актуальність теми.
Актуальність проблеми артеріальної гіпертензії (АГ) визначається її високою частотою у популяції, впливом на стан здоров'я, працездатність і тривалість життя населення. За даними епідеміологічних д
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ
1. У жінки 63 років вночі раптово почався напад задухи. Близько 15 років страждає ГХ, 2 року назад перенесла інфаркт міокарду. Об'єктивно: положення в ліжку - ортопное, шкіра бліда,
ОРІЄНТОВАНА ОСНОВА ДІЇ
Артеріальна гіпертензія– це підвищення систолічного артеріального тиску до 140 мм рт. ст. і вище і або діастолічного артеріального тиску діастоли до 90 мм рт. ст. і вище, якщо таке
Класифікація АГ за рівнем артеріального тиску.
Нормальним АТ прийнято вважати 140/ 90 мм рт. ст. і нижче. В таблиці 1 представлена класифікація АГ за рівнем АТ.
Таблиця 1
Класифікація артеріальної гіпертензії з
Ураження серця при АГ
Скарги тривалий час можуть бути відсутніми.
Болі в ділянці серця при ГХ можуть з'явитися з різних причин, виділяють наступні їх варіанти:
- невротичні болі;
- болі, що з'
Ураження судин мозку і сонних артерій при гіпертонічній хворобі
Виділяють наступні клінічні типи уражень центральної нервової системи при ГХ:
1. Хронічна дисциркуляторная гіпертензивна енцефалопатія.
2. Гостра гіпертензивна енцефалопатія.
Ураження артерій сітківки при артеріальній гіпертензії.
Найбільш характерним є звуження судин спазматично-функціонального характеру. Просвіт судин зменшується; звуження артеріол створює утруднення для кровотоку, через це вся артеріола згинається, утворю
Ураження аорти при гіпертонічній хворобі
Аневризма аорти – локальне мішковидне вибухання стінки аорти або дифузне розширення стінки аорти більше, ніж в 2 рази в порівнянні з нормою. Симптоматика аневризми грудної аорти залежить від її лок
Характеристика блокаторів b-адренорецепторів
Назва препарату
Доза (міліграми/доби)
Частота прийому в добу
Кардіоселективні
Без
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОКОРЕКЦІЇ РІВНЯ ЗНАНЬ
1. У хворого 44 років, що страждає на ГХ, з'явився головний біль, "внутрішнє тремтіння", серцебиття, страх. Об'єктивно: пульс -100/хвил, АТ - 200/100 мм рт. ст., ліва межа
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПРОВЕДЕННЯ
практичних занять за темою „Есенціальна артеріальна гіпертензія”
№
Етапи
Хвилини
місце проведення
Актуальність теми.
Вторинні артеріальні гіпертензії (АГ) – це артеріальні гіпертензії, етіологія яких може бути встановлена.
Частота вторинних форм АГ складає від 5% до 25 % від загального числа випадків АГ,
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ
1. Хворий 68 років, страждає цукровим діабетом 2 типу протягом 10 років, приймає диабетон MR, лікується і обстежується нерегулярно. Звернувся до лікаря з приводу головного болю, зап
В. Гіпертонічна хвороба
С. Прееклампсія
D. Первинний гіперальдостеронізм
Е. Феохромоцитома
3. Хворий 18 років, поступив із скаргами на головний біль. Рік тому виявлено підвищення
Ниркові артеріальні гіпертензії
Ниркові АГ включають:
· ренопаренхіматозні;
· реноваскулярні;
· посттрансплантаційні.
Ренопаренхиматозні гіпертензії є найбільш частою причиною вторинних гіперте
Реноваскулярна гіпертензія
Реноваскулярна гіпертензія (РВГ) є найбільш курабельною формою вторинної гіпертензії, її частота в загальній популяції складає 0,5 %.
Причини і частота РВГ: атеросклероз - 60-70 %, фіброму
Ендокринні артеріальні гіпертензії
Зустрічаються у 0,05 % всіх хворих артеріальною гіпертензією, вони складають приблизно 15 % вторинних форм гіпертензії.
Феохромоцитома – катехоламін-утворююча пухлина
Представлені випадками підвищення артеріального тиску, причиною яких є первинні захворювання серця і судин.
Кардіоваскулярні гіпертензії включають:
1) первинні ураження серця (гіпертензія внаслідок збільшеного серцевого викиду);
2) гіперкінетична циркуляція;
3) недостатність пі
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЗАНЯТЬ ЗА ТЕМОЮ “ВТОРИННІ (СИМПТОМАТИЧНІ) АРТЕРІАЛЬНІ ГІПЕРТЕНЗІЇ”.
№
Етапи
Хвилини
місце проведення
Підготовчий
Учбова кімната
Актуальність теми.
Атеросклероз (від грецької. "athere" - кашка і "skleros" - твердий) - це хронічне захворювання, що характеризується виникненням в стінках артерій вогнищ ліпідної інфільтрації і
ДЖЕРЕЛА УЧБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология. - Киев: "Здоровье", 1997 - т. 1, 704 с.
2. Аронов Д.М. Лечение и профилактика атеросклероза. - Москва: из-во "Триада- Х", 2000
Основні теоретичні питання теми.
Експертами ВОЗ дано наступне визначення атеросклерозу: "Атеросклероз - це варіабільна комбінація змін в інтимі артерій (на відміну від артеріол), що складається з осередкового накопичення ліпі
ЧИННИКИ РИЗИКУ
Соціально-культурні:
Недостатня фізична активність.
Незбалансоване живлення (висококалорійна їжа багата насиченими жирами і холестерином, зловживання рафінованими вуглеводами, нес
ДІАГНОСТИКА.
Аналіз рівня холестерину і ліпідного профілю вважаються обов'язковими для діагностики дисліпідемії. Але якщо це неможливо, то при діагностуванні атеросклеротичної поразки призначення гіполіпидемичн
КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ.
Лікувальна програма при атеросклерозі включає:
Усунення чинників ризику атеросклерозу і нормалізація способу життя.
Раціональне лікувальне харчування (антиатеросклерозна дієта) і
Профілактика атеросклерозу.
Первинна профілактика - це своєчасне виявлення чинників ризику атеросклерозу і ІХС, їх корекція або усунення у осіб без яких-небудь клінічних проявів захворювання. Вона направлена на запобігання аб
ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА ЗАНЯТТЯ
№
Етапи
Хвилини
місце проведення
Підготовчий
Учбова кімната
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ
1. Чоловік 45 років госпіталізований з приводу здавлюючого болю за грудиною і задишки. Болі почалися 4 години тому. Діагностований інфаркт міокарду. Об'єктивно: шкіра волога|вогка, над легенями в н
Правильні відповіді: 1В, 2А, 3В, 4Д, 5E, 6 Е, 7А, 8Д, 9В.,10А.
ДЖЕРЕЛА УЧБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1. Серцево-судінні захворювання // За ред. чл.-кор. АМН Україні, проф. В.М. Коваленка та проф|. М.І. Лутая // Довідник «VADEMECUM info ДОКТОР «Ка
КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДУ
(Затверджена на VI Національному конгресі кардіологів України, 2000).
Гострий інфаркт міокарду. Діагноз встановлюється з вказівкою дати виникнення (до 28 діб), локалізації. Рецидивуючий (в
Клініка
Зазвичай першим симптомом ІМ служить біль, що локалізується в лівій половині грудної клітки, області грудини, серця (status anginosus), праворуч від грудини або по всій передній поверхні грудної кл
ДІАГНОСТИКА ІНФАРКТУ МІОКАРДУ
На догоспітальному етапі лікар зобов'язаний припускати розвиток ГІМ у всіх випадках уперше виниклої або прогресуючої стенокардії, особливо при тривалості болю понад 30 хвилин. Слід також госпіталіз
Етіологія і патогенез ГКС
Найбільш важливим механізмом розвитку гострої коронарної недостатності, включаючи НС, є розрив бляшки в коронарній артерії із подальшим утворенням тромбу і посиленням тенденції до коронароспазму. Р
ГКС без підйому сегменту ST.
Основними клінічними ознаками ГКС без підйому сегменту ST є: затяжний (>15 хв) приступ ангінозного болю у спокої; стенокардія напруги, що вперше виникла, дестабілізація раніше існуючої стабільно
ЕКГ-ДІАГНОСТИКА ГКС з підйомом сегменту ST
· Елевація сегменту ST на 0,2 мВ у відведеннях V1-V3 або на 0,1 мВ в інших відведеннях.
· Наявність будь-якого зубця Q у відведеннях V1-V3 або з
Цереброваскулярний варіант.
Цереброваскулярний варіант інфаркту міокарду діагностують в 0,8% – 1,3% хворих інфарктом міокарду. До цього варіанту відносяться випадки виникнення інфаркту міокарду з переважаючими симптомами пору
ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для підтвердження діагнозу інфаркту міокарду служать наступні параклінічні показники:
· дані електрокардіограми;
· неспецифічні показники тканинного некрозу і запальної реакції;
Імунологічні дослідження.
У хворих інфарктом міокарду імунні порушення розвиваються з першого дня захворювання — формується інфарктний для поста аутоіммунний синдром. Ішемія і пошкодження міокарду супроводжуються змінами бі
Візуалізація міокарду.
Радіонуклідна візуалізація міокарду при гострому ІМ дає лікарю інформацію, яку неможливо отримати при коронароангіографії. За допомогою радіонуклідних методів можна визначити, чи відповідають анато
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ.
При типовому інфаркті міокарду діагноз з очевидністю витікає із даних анамнезу, що підтверджуються початковою електрокардіографічною картиною і її динамікою, а також змінами активності ферментів в
УСКЛАДНЕННЯ ГІМ
У гострому періоді інфаркту міокарду можливий розвиток наступних ускладнень:
· порушення ритму і провідності;
· гостра лівошлуночкова недостатність (серцева астма, набряк легенів)
Алгоритм лікування хворих з ГКС
• Нітрогліцерин сублінгвально (0,4 мг) або аерозоль нітрогліцерину кожні п'ять хвилин. Після прийому трьох доз при болі, що зберігається в грудній клітці і систолічному АТ не нижче 90 мм рт. ст. не
Відносні протипоказання до проведення ТЛТ
• Рефрактерная артеріальна гіпертензія (систолічний АТ більше 180 мм рт. ст.).
• Ішемічний інсульт в анамнезі (давність більше трьох місяців).
• Травматічная або тривала (більше 1
Антикоагулянти
Із сполук, що відносяться до даної фармакологічної групи, в лікуванні хворих з ГКС застосовується головним чином нефракціонований гепарин. На відміну від тромболітичних засобів НФГ вводиться не лиш
Порушення ритму.
Шлуночкові екстрасистоличнийі і короткі пароксизми шлуночкової тахікардії, які добре переносяться, спеціального лікування не вимагають.
Для лікування триваліших пароксизмів, здатних спричи
Гостра серцева недостатність.
Основним методом лікування гострої лівошлуночкової недостатності є зменшення венозного повернення крові до серця. З цією метою використовуються:
· внутрішньовенне введення діуретиків - фур
Кардіогенний шок.
Різке порушення кровопостачання органів і тканин обумовлене: зниженням серцевого викиду, зменшенням об'єму циркулюючої крові, звуженням периферичних артерій, внутрішньосудинною коагуляцією і розлад
Постінфарктний синдром Дресслера.
Відповідно|відповідно до аутоімуному генезу цього ускладнення воно лікується глюкокортикоїдами. Як правило, ефект настає вже в перші дні лікування, підтверджуючи правильність діагнозу. Початкова до
ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА ЗАНЯТТЯ
№
Етапи
Хвилини
місце проведення
Підготовчий
Учбова кімната
Актуальність теми.
На Україні серед дорослого населення хвороби серцево-судинної системи складають 22,4 % від загальної захворюваності. Хвороби органів кровообігу на території України складають на частку більше полов
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ
1. Як найчастіше пацієнти характеризують біль при стабільній стенокардії:
A. Що колють.
B. Що тиснуть, давлять.
C. Що розпирають.
D. Різна локалізація болю.
ОРІЄНТОВАНА ОСНОВА ДІЙ
Стенокардія — це клінічний синдром, що виявляється відчуттям дискомфорту або болем в грудній клітці стискуючого, тиснучого характеру, яка локалізується найчастіше за грудиною і може іррадиювати в л
Клінічна картина стенокардії.
Найважливіша ознака стенокардії – поява загрудинного дискомфорту у момент фізичного навантаження і припинення болю через 1 – 2 хв. після зменшення навантаження. Якщо навантаження (швидка ходьба, пі
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА НАПАДУ СТЕНОКАРДІЇ
1. Інфаркт міокарду: больовий напад триває більше 20 хв., наростання болю, відсутності ефекту від нітрогліцерину, розвиток ГЛШН – набряку легенів, кардіогенного шоку, зміни ЕКГ, зміни біохім
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА СТЕНОКАРДІЇ В МІЖНАПАДНИЙ ПЕРІОД
А. Кардіальні захворювання:
1. Міокардит: тупі постійні болі в області серця, зв'язок з перенесеною інфекцією, загальні ознаки запалення: підвищення температури тіл
Сучасна концепція лікування хворих на стабільну стенокардію
А
Aspirin and Antianginal therapy
Аспірин і антиангинальная терапія
У
Beta-blockers and Bl
Інформування і навчання пацієнта.
· Рекомендації курцям відмовитися від куріння; при необхідності призначення спеціального лікування.
· Пацієнтам рекомендується виконувати фізичні вправи, оскільки вони призводять до збільш
Адреноблокатори
Ці препарати вирішують два завдання терапії: покращують прогноз життя хворих з ІМ в анамнезі і володіють вираженою антиангінальною дією. Тому ББ необхідно призначати всім хворим стабільною стенокар
Нітрати
Нині застосовують три препарати цієї групи — нітрогліцерин, ізосорбіда динітрат і ізосорбіда-5-мононітрат. Принципових відмінностей в їх фармакологічній дії немає. Важливіша класифікація нітратів н
Інгібітори If каналів синусового вузла.
Антиангінальну терапію вважають за ефективну, якщо вдається повністю усунити стенокардію або перевести хворого в I ФК із вищого класу при збереженні хорошої якості життя.
Для досягнення ці
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОКОРЕКЦІЇ РІВНЯ ЗНАНЬ
1. У хворого 56 років наголошуються напади стискуючих болів в області серця при щонайменшому фізичному навантаженні, що проходять у спокої або після прийому нітрогліцерину. Які препарати найдоцільн
ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
АНАМНЕЗ
СКАРГИ
АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЗАНЯТТЯ
№
Етапи
час
хв.
місце проведення
Підготовчий
учбова кімната
ТЕМА 9. ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ
Актуальність теми:Інфекційний ендокардит це захворювання септичного генеза, яке викликане патогенною або умовно патогенною флорою й характеризується деструктивними змінами ендокард
Ориєнтовна основа дії
Етіологія. Збудниками інфекційного ендокардиту найчастіше (до 80% випадків) є стрептококи й стафілококи. Як правило, вони вражають інтактні клапани серця.
Досить важлива р
Тести для оцінки кінцевого рівня знань і вмінь.
1. У хворого після перенесеної піодермії з'явилися лихоманка, блідість шкіри, плями Лукіна-Лібмана. Об'єктивно: діяльність серця ритмічна, тони ослаблені, діастолічний шум над аортою, збільшення се
Графологічна структура теми
„ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ”
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ
ревматичний ендокардит
Технологічна карта проведення практичного заняття.
№пп
Етапи
Час (хв)
Місце проведення
1.
Підготовчий
Учбова кімната
ТЕМА 7. :ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ
Актуальність теми. Вади серця займають одне із центральних місць у кардіології по зниженню працездатності й інвалідізації хворих, особливо молодого віку.
Частота вроджених
Завдання для діагностики початкового рівня знань
1. При ДМПП аускультативно вислуховується:
А. роздвоєння ІІ тону й акцент ІІ тону на легеневій артерії
В. посилення ІІ тону на аорті
С. роздвоєння ІІ тону й ослаблення ІІ
ІЗОЛЬОВАНИЙ ДЕФЕКТ МІЖПЕРЕДСЕРДНОЇ ПЕРЕГОРОДКИ
Дефектом мІжпередсердної перегородки позначається вроджена вада серця, при якій є сполучення правого передсердя з лівим через отвір у перегородці передсердь. Цей порок серед всіх вроджених вад серц
ІЗОЛЬОВАНИЙ ДЕФЕКТ МІЖШЛУНОЧКОВОЇ ПЕРЕГОРОДКИ
Дефект міжшлуночкової перегородки є найпоширенішою вродженою вадою серця, серед дітей раннього віку він становить 23,7%, а в більше старшому віці- 19,0% від всіх вроджених вад серця.
КОАРКТАЦІЯ АОРТИ
Коарктацією аорти називають аномальне місцеве звуження, аж до повного закриття, просвіту аорти в будь-якому місці па протязі її грудного або черевного відділу. Найбільше часто коарктація розташовує
Тестові завдання
1. Хворий А., 19 років звернувся у клініку зі скаргами на головні болі. Рік назад під час огляду виявлене підвищення артеріального тиску. При огляді звертає на себе увагу розширення границь відносн
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЗАНЯТТЯ
№
етапи
час
хв.
місце проведення
Підготовчий
учбова кімната
&nb
Тема 8. Набуті вади серця
Придбані пороки клапанів серця - це захворювання, в основі яких лежать морфологічні і функціональні порушення клапанного апарату (стулок клапанів, фіброзного кільця, хорд, папілярних м'язів), що ро
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ
1. Піднімаючий куполоподібний верхівковий поштовх має місце при:
A. Недостатності мітрального клапана
B. Мітральному стенозі
C. Недостатності клапана аорти
D. Ст
Етіологія, механізми порушень гемодинаміки.
Мітральний стеноз:
До етіологічних факторів мітрального стенозу відносяться: ревматизм, вроджена вада, кальциноз мітрального кільця, пухлини лывого передсердя. Міт
Комбінований мітральний порок.
Недостатність мітрального клапану і звуження лівого венозного отвору рідко зустрічаються ізольовано. Зазвичай є мітральна вада з вираженим переважанням стенозу, рідше - з вираженим переважанням нед
Поєднання аортальної недостатності і мітрального стенозу.
Стеноз підтверджується виявленням тону відкриття мітрального клапану, збільшенням лівого передсердя, появою Р. mitrale на ЕКГ. Вирішальне значення, можуть мати дані ехокардіографії.
Значення неінвазивних та інвазивних методів діагностики. Диференційний діагноз.
Мітральний стеноз:
На ранній стадії захворювання рентгенологічні зміни можуть бути відсутніми. Початкові рентгенологічні ознаки мітрального стенозу виявляють
Прогноз і працездатність
При мітральному стенозі виникають численні патологічні зміни, що приводять до глибоких перебудов основних життєвих функцій, що і служить причиною порівняно ранньої загибелі хворих, якщо не проводит
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОКОРЕКЦІЇ РІВНЯ ЗНАНЬ
1. При якій ваді ослаблено I тон вислуховується систолічний шум у основи мічоподібного відростка:
A. Недостатність мітрального клапана
B. Стеноз гирла аорти
Графологічна структура практичного заняття
Придбані вади серця
Вади мітрального, аортального і трикуспідального клапанів
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЗАНЯТТЯ
№
етапи
час
хв.
місце проведення
Підготовчий
ТЕМА 12. ПЕРИКАРДИТИ
Актуальність теми.Перикардит(ПР) – поліетиологічне інфекційне або неінфекційне запалення перикарду.
Частота виникнення серед населення за даними літератури складає не біль
ЗАВДАННЯ|ЗАДАВАННЯ| ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПОЧАТКОВОГО|ВИХІДНОГО| РІВНЯ ЗНАНЬ
1. На 3-му тижні після інфаркту міокарду з`явивсяся біль в грудній клітці, підвищення температури тіла, збільшення ШОЕ, шум тертя перикарду. Передбачуваний діагноз:
А. Розп
Лікування перикардитів.
Лікувальні заходи при перикардитах проводяться з урахуванням|:
1)этіології процесу (якщо її вдається встановити);
2) механізмів патогенезу|;
3) клініко-морфологічної форм
Профілактика.
Своєчасне лікування захворювань, що призводять|призводять| до виникнення| перикарду, істотно|суттєвий| зменшують вірогідність| розвитку перикардиту.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОКОРЕКЦІЇ Р
Новости и инфо для студентов