Результати дослідження забруднення атмосфери надають у такому порядку.

1. Назва об'єкту, відомча підпорядкованість, місце розташування.

2. Виробнича характеристика об'єкта (потужність, виробничий
цикл, асортимент продукції, характеристика основної сировини).

3. Наявність та розміри санітарно-захисної зони, її відповідність
класу виробництва.

4. Характеристика кліматичних умов.

5. Опис технологічного процесу, перелік складу та властивостей
усіх видів сировини, що переробляється, та обладнання, яке
використовується.

6. Розташування джерел організованих та неорганізованих викидів.

7. Перелік дільниць, які є джерелами забруднення атмосферного
повітря.

8. Перелік речовин, які поступають в атмосферне повітря від
даного об'єкта.

9. Кількісний склад газоподібних викидів та пилу від організованих
та неорганізованих джерел.

10. Можливий шкідливий вплив на здоров'я людини речовин, що викидаються.

11. Висота димових та вентиляційних викидів (потрібна для
розрахунку розсіювання компонентів викидів у атмосфері).

12. Схеми та пристрої очистки газоподібних викидів та пилу, які
працюють на підприємстві.

За таким планом проводиться обстеження об'єкта та складається звіт про інвентаризацію джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу. Для того, щоб визначити фактичний вплив об'єкта на природне середовище, виконують розрахунки концентрацій шкідливих речовин після розсіювання їх на межі санітарно-захисної зони. Розраховані концентрації по всім речовинам порівнюють з гранично допустимими концентраціями (ГДК). Умовою мінімального впливу об'єкта на навколишнє середовище і здоров'я людей є неперевищення розрахованими концентраціями рівнів ГДК

Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.

З метою врахування громадської думки суб’єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.

Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп з проведення громадської екологічної експертизи.

Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об’єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.

За результатами екологічної експертизи складаються висновки. Висновки екологічної експертизи містять вступну, констатуючу та заключну частини та оформляються у довільній формі. Підготовлені висновки екологічної експертизи повинні зводитися до трьох можливих варіантів:

- документація розроблена в цілому відповідно до вимог природоохоронного законодавства (можливі певні додаткові погодження, або доробки);

- документація не в повній мірі відповідає вимогам природоохоронного законодавства (повертається на доопрацювання);

- документація, реалізація якої вступить в суперечність з вимогами природоохоронного законодавства, оцінюється негативно (відхиляється від погодження).

Згідно закону про екологічну експертизу висногвки мають містити наступну інформацію, відповідно до порядку дослідження об’єкту:

1. Назва об’єкту, місце розташування, кліматичні умови місцевості, наявність та розміри санітарно-захисної зони, асортимент продукціі, характеристика виробничого циклу, перелік сировини, матеріалів та інших природних ресурсів (теплова енергія, вода, повітря і т.н.).

2. Перелік та росташування організованих та неорганізованих джерел викиду шкідливих речовин в атмосферу. Характеристика виду забруднюючих речовин. Класифікація джерел викиду. Необхідність очистки викидів.

3. Вимоги до якості води, що використовується в харчових виробництвах. Галузеві вимоги до води. Методи поліпшення якості води (фільтрування через пісок, активоване вугілля і т. і., помякшення, знезараження). Перелік основних забруднюючих речовин, які може містити вода.

4. Характеристика забрудненості стічних вод. Умови скиду стічних вод в міську каналізацію або в поверхневе водоймище. Дозволені рівні забрудненності стічних вод. Локальні методи очистки стічних вод (відстоювання, коагуляція, фільтрування, біологічне окислення, знезараження).

5. Характеристика утворення твердих відходів. Класифікація твердих відходів. Вид переробки або утилізаціі твердих відходів. Токсичні відходи.

6. Екологічні вимоги до якості сировини та матеріалів. Дослідження радіологічної чистоти сировини. Заходи по забезпеченню отримання екологічно чистої продукції.

7. Заходи по зниженню забрудненості повітря, води, грунту від даного виробноцтва.

8. Висновок (чи є виробництво забруднювачем довкілля).

Наведений перелік дослідження об’єкту рекомендується до виконання при розробці розділу дипломної роботи.

 

8.3. Спеціальні вимоги до документації на об’єкти державної екологічної експертизи.В документації на об’єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися:

1) комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, здоров’я населення, оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і заявки про екологічні наслідки діяльності;

2) обґрунтування впровадження сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, маловідходних технологічних процесів;

3) забезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва;

4) заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водостоки і водойми;

5) дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;

6) забезпечення збереження, охорони і відтворення об’єктів рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду;

7) забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів.

Документація, що подається на об’єкти державної екологічної експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з зацікавленими органами та містити оцінку можливих соціальних наслідків.

Замовники державної екологічної експертизи зобов’язані підготувати Заяву про екологічні наслідки діяльності та матеріали, на яких вона ґрунтується.

 

8.4. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.Документація по впровадженню нової техніки і технології підлягає обов’язковій державній екологічній експертизі лише в тому випадку, якщо ці технології і техніка стосуються діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Перелік видів діяльності та об’єів, що становлять підвищену екологічну небезпеку:

- Атомна енергетика і атомна промисловість.

- Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

- Збір, обробка, зберігання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.

- Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереработка.

- Добування і переробка природного газу.

- Хімічна промисловість.

- Металургія.

- Вугільна, гірничовидобувна промисловість.

- Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива.

- Виробництво електроенергіі

- Промисловість будівельних матеріалів.

- Целюлозно-паперова промисловисть.

- Деревообробна промисловість.

- Машинобудування і металообробка.

- Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд, аеропортів, залізничних вузлів і т.і.

- Тваринництво.

- Виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, моло- та маслокозаводи, олійножирові заводи, цукрозаводи, спиртзаводи).

- Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження.

- Будівництво каналізаційних систем та очисних споруд, будівництво водозаборів та інших окремих об’єктів що можуть негативно впливати на стан довкілля.

Екологічна експертиза документації для таких об’єктів здійснюється в дві стадії:

- документація оцінюється попередньо на рівні місцевих органів Мінекобезпеки України;

- остаточна оцінка проводиться на рівні управління державної екологічної експертизи Мінекобезпеки.

В усіх інших випадках для об’єктів, що не становлять підвищену екологічну небезпеку, експертиза проводиться по спрощеній схемі в одну стадію на рівні еколого-експертних підрозділів місцевих органів Мінекобезпеки України.

Строк проведення експертизи не повинен перевищувати 45 календарних днів. У разі потреби строк може бути продовжений до 60 днів і тільки у виняткових випадках – до 120 днів. Термін дії позитивного висновку державної екологічної експертизи 3 роки від дня його видачі. Негативний висновок експертизи – безстроковий.

 

Контрольні запитання для перевірки знань:

1. Наведіть визначення екологічної експертизи.

2. Сформулюйте мету екологічної експертизи.

3. Сформулюйте завдання законодавства про екологічну експертизу.

4. Назвіть об’єкти екологічної експертизи.

5. Назвіть суб’єкти екологічної експертизи.

6. Наведіть форми екологічної експертизи.

7. Наведіть об’єкти державної екологічної експертизи.

8. Наведіть інші форми екологічної експертизи.

9. Який порядок екологічного дослідження виробництва продовольчих товарів?

10. Назвіть види діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

11. Які особливості розробки висновків для підприємств підвищеної екологічної небезпеки?

12. Розкажіть порядок розробки висновків для виробництв, що не становлять підвищену екологічну небезпеку.

13. Які терміни проведення державної екологічної експертизи?

14. Яка організація державної екологічної експертизи?

15. Які вимоги до матеріалів екологічної експертизи?

16. Який порядок розробки висновків державної екологічної експертизи?

17. Який термін дії висновків державної екологічної експертизи?

18. Який зміст висновків екологічної експертизи?

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: