Збір скарг і анамнезу захворювання - раздел Образование, Епідеміологія туберкульозу в Україні та світі Виявлення Туберкульозу При Зверненні За Медичною Допомогою Зі Скаргами, Подіб...
Виявлення туберкульозу при зверненні за медичною допомогою зі скаргами, подібними при туберкульозі, потребує насторожуваності від лікарів загальної лікувально-профілактичної мережі по відношенню до даної патології. Різноманітність морфологічних реакцій, що розвиваються при туберкульозі, породжує різноманіття клінічних форм і «масок» туберкульозу.
На виразність клінічних симптомів впливають не тільки властивості збудника (вірулентність, чисельність мікробної популяції), тривалість захворювання, але й реактивність макроорганізму.
Всі скарги та клінічні симптоми, що зустрічаються при туберкульозі, можна об’єднати у два провідних клінічних синдроми: синдром загальних порушень (інтоксикаційний) і легеневий синдром.
До синдрому загальних порушень належать:
- астеноневротичні реакції у вигляді загальної слабкості, втоми, порушення сну, дратівливості, втрати ваги, субфебрильної температури;
- функціональні порушення різних органів і систем, що можуть проявлятися болями у животі, серці, головним болеем, нудотою, появою тахікардії, зміною артеріального тиску, гормональними порушеннями менструального циклу;
- токсико – алергічні реакції у вигляді гепатоспленомегалії, параспецифічних реакцій (кератокон’юктивіт, блефарит, вузлова ерітема, фліктена, полісерозити).
Легеневий синдромпредставлений у хворих так званими “грудними’ скаргами: кашлем, кровохаркотинням, задишкою, болем у грудній клітці при диханні. Ці скарги зустрічаються при різних за етіологією бронхолегеневих захворюваннях, в т.ч. і при туберкульозі. Нерідко легеневі симптоми у хворих на туберкульоз можуть бути повністю відсутніми.
Скарги загального характеру можуть визначатись по-різному і залежать від індивідуальних особливостей організму, клінічної форми та фази туберкульозного процесу. На початку захворювання пацієнти частіше скаржуться на підвищену втомлюваність і слабкість, особливо у другій половині дня, зниження або відсутність апетиту, незвичайну пітливість, безпричинну втрату ваги, тахікардію. В цей період деякі хворі схильні пов’язувати скарги з перевтомою, пов’язаною з роботою, і не звертаються до лікаря. Пізніше можуть періодично виникати біль в області лопатки і покашлювання. Вечорами з’являєтьсясубфебрильна температуру тіла. Кожна скарга хворого на туберкульоз легень має свої причини.
Кількісному аналізу легше піддається температурна крива. Лихоманку відмічають у 40-80% хворих. За ступенем підйому температури тіла розрізняють наступні види лихоманки:
- субфебрильну (підвищення температури тіла до 38 °С);
- фебрильну (підвищення температури тіла більш, ніж 38 °С), яку ділять на:
• помірну (збільшення температуривід 38 до 39°С )
• високу (39-40 °С)
• гіперпиретичну або черезмірну (від 40 °С і вище).
В залежності від величини добових коливань температури розрізняють декілька типів лихоманки:
- постійна: на протязі доби температура підвищена, а різниця між ранішньою і вечірнєю не перевищує 1°С;
- послабляюча: температура підвищена на протязі доби, різниця між ранішньою і вечірнєю більше 1°С;
- перемежаюча: висока температура переривається на протязі доби нормальною або навіть зниженою.
При туберкульозі температура тіла залежить від тяжкості локальних змін. При обмеженому процесі температура може бути нормальною або зростати до субфебрильних цифр. Про розповсюджених процесах температурна крива змінюється постійно від послабляючої до перемежаючої, нерідко дає круті підйоми. При розповсюджених і генералізованих процесах температура піднімається і падає декілька раз на протязі доби, причому кожне підвищення супроводжується оздобами, а зниження – потовідділенням, яке може сильно виснажувати хворого (гектична лихоманка). Іноді при цьому більш висока температура спостерігається не вечорами, а в ранкові часи.
Нормалізація температури наступає піля одного тижня адекватної хіміотерапії і комплексного патогенетичного лікування у 40% хворих, а у 60% - після 2 тижнів. В середньому зниження температури відбувається після 10 днів лікування. Затяжний характер температурної реакції свідчить про неадекватне антимікобактеріальне лікування, що в першу чергу пов’язують з розвитком лікарської стійкості МБТ.
При зборі скарг у хворого з попередньою туберкульозною етіологією захворювання, в першу чергу слід звертати увагу на можливі локальні симптоми, пов’язані з ураженням бронхолегеневої системи. Всі легеневі скарги необхідно деталізувати і характеризувати їх за ступенем прояв, якісним, частовим і іншим критеріям.
Характеристика кашлю включає його характер, час появи, тривалість, інтенсивність, ритм і тембр. Кашель на ранніх етапах розвитку туберкульозу, особливо у дітей, носить бітональний відтінок і відзначається переважно у передранкові години. З прогресуванням туберкульозного процесу характеристики кашлю змінюються.
Кашель часто супроводжується виділенням харкотиння, яке характеризується кількістю, характером, в’язкістю (легкість відділення) і залежить від форми и фази туберкульозного процесу, а також супутніх неспецифічних захворювань органів дихання. Виділення харкотиння з неприємним і смердючим запахом не характерно для хворих на туберкульоз легень.
Одним з ускладнень туберкульозу легень, а в деяких випадках одним з перших його симптомів, є поява крові в харкотинні. Залежно від кількості крові, що виділилась, розрізняють кровохаркання і кровотечу. В більшості випадків появу крові у харкотинні попереджають кашель, чуття потепління у грудях, нерідко – з боку ураження. При характеристиці кровохаркання (кровотечі) відзначають обсяг крововтрати і тривалість, колір, консистенцію, пінистість.
Задишка може бути інспіраторною, експіраторною і змішаною, а за типом (механізмом) виникнення – рестриктивною, обструктивною і змішаною. Ступінь задишки залежить від розповсюдженості процесу в легенях, розвитку легенево-серцевої недостатності і симптомів інтоксикації. При характеристиці задишки відзначають її характер, тривалість, інтенсивність, зв’язок з фізичним навантаженням.
Біль в грудній клітці з’являється, головним чином, при залученні у запальний процес плеври. Характерною ознакою болю, що з’являється в наслідок ураження плеври, є з’вязок його з диханням, кашлем.
Про багато симптомів (проявів) туберкульозу хворі згадують лише при ретельному розпитуванні. Тому, для кращого уявлення про клінічні прояви туберкульозу в минулому треба розпитати про кожний конкретний симптом і його розвиток на протязі захворювання.
Необхідно враховувати можливість безсимптомного (інапперцептного) початку і перебігу туберкульозу.
Слід відзначити, що скарги як загального, так і місцевого характеру не є специфічно патогномонічними щодо туберкульозу. Вони можуть бути проявами і інших неспецифічних захворювань легенів.
Позалегеневий туберкульоз проявляється інтоксикаційним синдромом, на фоні якого поступово виникають локальні враження. Так туберкульоз опорно-рухового апарату може проявлятись появою набряку, збільшенням об"єму враженого суглобу, обмеженям рухливості і болі при виконанні рухів. Це стосується суглобів, хребта, кісток, враження яких може викликати відповідні скарги.
Туберкульозне враження серозних оболонок (плевра, очеревина, перикард) може супроводжуватись переважно скаргами на болі відповідної локалізації.
Туберкульоз органів черевної порожнини супроводжується функціональними розладами вражених органів і болями, які пов"зані з враженням очеревини і мають ниючий характер, можуть бути постійними, супроводжуються нападами сильної болі (особливо при кишковій непрохідності), але майже ніколи не розвивається синдром "гострого живота".
Туберкульоз сечостатевих органів супроводжується скаргами на болі відповідної локалізації (нирки, статеві органи), появою патологічних виділень. Враження ендометрію матки у вагітних обумовлює перериваня вагітності.
За умов туберкульозного враження нервової системи хворі скаржаться на стійкі, інтенсивні головні болі, які часто не знімаються аналгетиками, на болі в спині, порушення сну, зору, рвоту.
Як правило на початку розвитоку туберкульозного процесу скарги носять загальний не чітко визначений характер, що пов"язано з синдромом інтоксикації. Локальні прояви туберкульозу появляються тоді, коли процес набуває виражених патоморфологічних змін у вражених органах і тканинах.
Малі форми туберкульозу можуть мати без- або малосимптомний перебіг.
Анамнез захворювання (anamnesis morbi) – правильно зібраний, є вихідним пунктом для подальшого об’єктивного дослідження. Збір анамнезу захворювання слід проводити за визначеним планом, направленому на деталізацію скарг і часу їх виникнення.
Необхідно з’ясувати всі фактори, що сприяли зараженню хворого і розвитку захворювання. Велике значення в цьому плані мають дані про контакт обстеженого, і якщо такий контакт присутній, слід уточнити його тривалість і характер. Контакт може бути побутовим і виробничим, коротким і тривалим, періодичним і постійним. Особливе значення має тривалий сімейний контакт.
З метою виявлення факторів, що могли негативно сприяти на організм, необхідно з’ясувати побутові умови проживання хворого, бюджет родини, якість і регулярність харчування.
Треба запам’ятати, що важливо не тільки вияснити початок появи бронхолегеневої патології і скарг, але й їх розвиток, не забувати, що суб’єктивні прояви туберкульозу збільшуються поступово на протязі тривалого періоду, і часто не проходять від неспецифічної терапії.
Лікарський досвід вчить, що з’ясовування всього ходу хвороби від її початку, послідовності розвитку ознак, ефективности попереднього лікування багато в чому допомогає лікарю своєчасно поставити правильний діагноз.
Лікар любої спеціальності повинен пам’ятати про розповсюдженість туберкульозу та у зв’язку з чим при зборі анамнезу задати наступні контрольні питання:
- чи хворів даний пацієнт раніше на туберкульоз (або його родичі)?
- чи мав пацієнт контакт з хворими на туберкульоз або тваринами (домашнє господарство, професійний контакт)?
- чи перебував раніше даний пацієнт на диспансерному обліку в протитуберкульозному закладі та у зв’язку з чим (з приводу зміненої чутливості до туберкуліну, як контактна особа та інш.)?
- коли пацієнт проходив попереднє флюорографічне обстеження?
- чи запрошувався даний пацієнт на додаткове дообстеження після флюорографії?
- чи знаходився пацієнт у в'язниці або проживав з людьми, що раніше знаходилися у в'язниці?
- чи є даний пацієнт бездомним, біженцем, мігрантом або знаходиться в інших несприятливих соціальних умовах?
В останні роки ВІЛ-інфекція є одним із важливих факторів зростання ризику захворювання на туберкульоз. Серед осіб, що одночасно інфіковані ВІЛ і МБТ, ризик розвитку туберкульозу на протязі життя складає 50%.
При зборі анамнезу необхідно звертати увагу на повторні респіраторні інфекційні захворювання. Частіше хворі розглядають їх як застуду. Якщо у хворого після перенесеного грипу зберігаються тривалий час субфебрильна температура, кашель, нездужання, необхідно думати, що це не грип, а можливо прояви туберкульозу. Якщо пацієнт переніс сухий чи ексудативний плеврит, це може свідчати про наявність туберкульозу.
Вивчаючи анамнез у підлітків, дорослих і осіб літнього віку, важливо встановити, чи мали вони хронічний кон’юктивит, вузловату еритему та інші ознаки туберкульозної інтоксикації.
Анамнез життя(anamnesis vitae) також збирають за визначеною схемою. Необхідно вказати, в якому районі хворий народився і проживав тривалий час в попередні роки. Ці відомості іноді можуть бути використані з діагностичною метою, так як в різних місцевостях епідеміологічна ситуація з туберкульозу може відрізнятися.
При зборі анамнезу життя особливу увагу звертають на побутові і матеріальні умови, інтелект, освітній рівень. Відомості о професійних шкідливостях також мають значення і нерідко можуть бути корисними для з’ясування діагнозу захворювання. Наприклад, особи, що страджають силікозом, частіше хворіють на туберкульоз (так званий силікотуберкульоз) у порівнянні з іншими. Хімічні, радіоізотопні шкідливості можут обумовлювати пригнічення опірності організму і послаблення реактивності, що в цілому сприяє розвитку захворювання.
Чимале значення має наявність у хворого шкідливих звичок, хронічного вживання алкоголю, наркотиків. Такі особи, як правило, соціально дезадаптовані; функціональні і морфологічні зміни ЦНС обумовлюють втрату самооцінки свого здоров’я, несвоєчасне звернення або взагалі незвернення до лікаря навіть при появі очевидних ознак захворювання. Частіше у таких хворих діагностуються тяжкі форми захворювання з деструктивним, розповсюдженим характером. Лікування їх нерідко не призводить до позитивних результатів внаслідок того, що вони не витримують тривалого перебування в стаціонарі й часто погано переносять хіміотерапію.
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Існують переконливі підстави відносити туберкульоз до числа найбільш загрозливих і розповсюджених інфекційних захворювань людини. Зайнявши в далекому минулому цю позицію, він не втратив її й донині
Розділ 1. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВЧЕННЯ ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ
На туберкульоз хворіють із часів появи людства. Туберкульозні ураження хребта виявлено під час дослідження останків людини періоду неоліту (близько 5 тис. років до н.е.), їх також знаходили у єгипе
РОЗДІЛ 2. Епідеміологія туберкульозу в Україні та світі
Епідеміологія туберкульозу, яка є розділом, складовою частиною фтизіатрії, вивчає джерела зараження туберкульозом, шляхи передачі інфекції, поширеність туберкульозу як інфекційного захворювання сер
Україна 77,8
Показник більше 100
Показник від 100 до 80
Показник від 80 до 60
Захворюваність на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію в Україні
(на 100 тисяч населення)
У 2008 році відсоток мультирезистентного туберкульозу серед нових випадків захворювання коливається в різних областя
РОЗДІЛ 3. Організація і система боротьби з туберкульозом в Україні
Організація боротьби з з туберкульозом в Україні є загальнодержавним завданням. Насамперед її виконують протитуберкульозні диспансери різних рівнів – обласні, міські, міжрайонні й р
Міський ПТД Районий ПТД чи тубкабінет
Основні напрямки роботи протитуберкульозного диспансеру:
- профілактика туберкульозу – систематичний аналіз епідеміологічної ситуації з туберкульозу, планування заходів по
Облікова медична документація протитуберкульозної служби
Медичний облік протитуберкульозної служби – це єдина державна система реєстрації, оброблення й аналізу даних про епідемічну ситуацію з туберкульозу, обсяги і характер діяльності протитуберкульозни
РОЗДІЛ 4. Етіологія туберкульозу
Збудником туберкульозу в людини більш ніж у 90% випадків є мікобактерія туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis) – грампозитивні кислотостійки мікроорганізми. Роберт Кох 24 березня
РОЗДІЛ 5. Патогенез І ПАТОМОРФОЛОГІЯ туберкульозу
Патогенез туберкульозу як інфекційного захворювання вивчається з часу відкриття Р.Кохом специфічного збудника хвороби – мікобактерії туберкульозу.
Найбільш частий шлях зараження туберкульо
Основні етапи запального процесу при туберкульозі
(за Перельман М.І., Корякіним В.А, 1996)
Фіброзно-вогнищевий туберкульоз з’являється тоді, коли після затухання і загоєння (інкапсуляції і петрифікації) вогнищ Абрикосовап
Патоморфологія туберкульозу
Морфологічні зміни під час туберкульозу різноманітні. Вони зумовлені особливостями мікобактерій туберкульозу, імунологічним станом організму, факторами зовнішнього середовища, впливом на перебіг п
РОЗДІЛ 6. Імунологія і генетика туберкульозу
Туберкульозна інфекція – класичний приклад різних проявів алергії та імунітету.
Вивчення імунологічного статусу хворих на туберкульоз необхідне для вирішення ряду практичних задач: 1) діаг
РОЗДІЛ 7. Методика та організація раннього і cвоєчасного виявлення туберкульозу у дітей, підлітків і дорослих
Важливою умовою ефективної протиепідемічної боротьби з ростом захворюваності на туберкульоз є своєчасне виявлення, ізоляція і лікування хворих. Необхідність своєчасного виявлення ту
Ретельно зібраний анамнез полегшує встановлення діагнозу туберкульозу.
Вміння лікаря загальної практики запідозрити туберкульоз, поставити це захворювання в диференційно-діагностичний ряд, дозволяє до мінімуму скоротити строки діагностичного процесу, що, безумовно, по
Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу
Туберкульоз не є висококонтагіозним захворюванням – при тривалому контакті із бактеріовиділювачем інфікується до 50% людей, а з них занедужують 10-15%, інші набувають імунітет і залишаються здорови
Правила обстеження харкотиння для виявлення туберкульозу.
При клінічному обстеженні у всіх пацієнтів, що звернулися до медпрацівника з підозрою на туберкульоз, навіть при відсутності патологічних змін на рентгенограмі, проводять збір трьох окремих зразків
АЛГОРИТМ ВИЯВЛЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
ЛЕГЕНЬ (ТБ)в закладах загальної медичної мережі та протитуберкульозних установах
Пацієнт зі скаргами або особи з групи ризику
Техніка проведення проби Манту
Для проведення проби Манту застосовують тільки однограмові шприци одноразового використання. Ампулу з препаратом обтирають марлею, змоченою 70°С етиловим с
Приклади «віража» туберкулінової реакції за результатами проби Манту з 2 ТО.
- 1-й варіант: 1-й рік життя – негативна реакцяя, 2-й рік - негативна, 3-й рік – 6 мм папула;
- 2-й варіант: 1-й рік життя – 10 мм папула, 2-й рік – 5 мм
Відмінності між післявакцинальною і інфекційною алергіями
При вирішення питання про те, чи пов’язана дана позитивна реакція Манту в дитини (підлітка) з зараженням інфекцією (інфікуванням мікобактеріями, МБТ), чи вона відображає післявакцинальну алергію (п
Центральна районна лікарня (міська районна лікарня або територіальне медичне об’єднання).
1. Поліклінічне відділення будь-якого профілю організовує і проводить протитуберкульозні заходи:
- Організовує профілактичні огляди (туберкулінодіагностика, флюорограф
РОЗДІЛ 9. Діагностика туберкульозу
При діагностиці туберкульозу завжди виникали певні труднощі через його поліморфність й атиповий плин. За довгі роки боротьби з туберкульозом у нашій країні склалася струнка система його виявлення,
Особливості об’єктивної симптоматики хворих на туберкульоз
Об’єктивне обстеження починають з зовнішнього огляду хворого і оцінки загального стану, який при ранньому виявленні туберкульозу може не мати змін. Розвиток хвороби з роповсюдженням вражень може об
БАКТЕРІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Виявлення мікобактерій туберкульозу в біологічних матеріалах є найважливішим і єдиним абсолютним критерієм діагностики цієї хвороби, оскільки туберкульоз є моно етіологічним захворюванням. Пошук МБ
Тести ампліфікації нуклеїнових кислот
Тести ампліфікації нуклеїнових кислот дозволяють знайти дуже невелику кількість мікроорганізмів. Метод дозволяє виявляти збудника туберкульозу навіть при вмісті десятків чи сотень мікроорганізмів у
Симптом “патологічно зміненого легеневого малюнка”.
Даний симптом проявляється в виді декількох варіантів:
- посилення і збагачення малюнка (при запальних процесах та їх виходах, колагенозах, пухлинних процесах, пневмоконіозах, саркоідозі,
Інші рентгенологічні методики
Прицільну рентгенографію проводять на обмеженій ділянці легень і в такому положенні хворого, щоб отримати найбільш оптимальне зображення патологічних змін, прихованих за кістковими утворення
Туберкулінодіагностика – як метод діагностики туберкульозу
Туберкулінодіагностикагрунтується на визначенні туберкулінової алергії організму до туберкуліну, що є гаптеном мікобактерій туберкульозу. За допомогою туберкулінової проби визначає
НЕСПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА
Соціальна профілактика включає заходи державного характеру і повинна бути спрямована на підвищення життєвого рівня населення, розвинуту і загальнодоступну лікувальну мер
Ускладнення
Ускладнення після вакцинації, ревакцинації БЦЖ звичайно носять місцевий характер і бувають порівняно рідко (приблизно у 0,02% випадків).
Ускладненнями вважаються: підшкірні холодні абсцеси
Спосіб застосування і дозування вакцини БЦЖ-М
Вакцину БЦЖ-М застосовують внутрішньошкірно в дозі 0,025 мг у 0,1 мл розчину.
Вакциною БЦЖ-М прищеплюють:
1. У пологовому будинку недоношених немовлят з масою тіла при народженні
Заходи у вогнищі туберкульозної інфекції
Вогнище туберкульозу – це місце перебування джерела мікобактерій туберкульозу разом з оточуючими його людьми та середовищем в тих межах простору і часу, в яких можливе виникнення нових випадків інф
Протиепідемічні заходи у вогнищах туберкульозу
Метою протиепідемічних заходів у вогнищах є попередження нових випадків інфікування і захворювання контактних осіб. Протиепідемічні заходи у вогнищі складаються з 3 етапів:
І етап.
За місцем проживання хворого
Епідеміологічне обстеження вогнища хворого з встановленим виділенням мікобактерій туберкульозу або у стадії розпаду проводять сумісно фахівці санітарно-епідеміологічної служби з фтизіатричною служб
Епідеміологічне обстеження вогнища та протиепідемічні заходи за місцем роботи або навчання хворого
Небезпека зараження та захворювання на туберкульоз зростає не тільки при побутовому, але й при контакті з бактеріовиділювачами на виробництві. Після виявлення хворого на туберкульоз, одержання пові
Методи, засоби та режими знезараження окремих об’єктів при туберкульозі
Найменування об’єкту знезараження
При поточній дезінфекції
Методи і засоби дезінфекції
Концентрація
розчину, %
Та хіміопрофілактика контактних осіб
Категорії вогнищ
Характеристика джерела мікобактерій туберкульозу
і вогнища туберкульозу
Хіміопрофілактика контактних осіб
Контрольні питання
1. Задачі профілактики туберкульозу.
2. Значення соціальної профілактики в запобіганні виникнення туберкульозу.
3. Напрямки санітарної профілактики туберкульозу.
4. Принц
II. КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
(шифри МКХ-10 перегляду)
А15.- А16.- Туберкульоз легень (ТБЛ)(із факультативним зазначенням форми ураження):
А15. - А16.- Первинний туберкульозний комплекс
Наявність деструкції.
Деструкція – це патологічний специфічний запальний процес будь-якого органу, що характеризується змертвінням і розпадом ураженої тканини під впливом МБТ. На місці деструкції рентгенологічно визнача
Етіологічне підтвердження діагнозу туберкульозу.
Етіологічне підтвердження туберкульозу є основою основ сучасної клінічної фтизіатрії. Існують лише 2 достовірних методи підтвердження туберкульозу – бактеріологічний і гістологічний. Звичайно, якщо
Ефективне лікування
1.1. Вилікування – завершений повний курс лікування (у тому числі, за показаннями, хірургічного), в результаті якого припинилося бактеріовиділення, загоїлися каверни, розсмо
ВДТБ (15.03.2006) верхніх часток легенів (дисемінований), Дестр +, МБТ + М+ К+ Резист -, ГІСТ 0, легенева кровотеча, Кат 1, Ког 1 (2006).
2. ХТБ (10.11.2003) верхньої частки лівої легені (фіброзно-кавернозний), Дестр +, МБТ + М+ К+ Резист + (H,R,S), Резист II+ (K,Eth,Amic), ГІСТ 0, ДН ІІ, Кат 4, Ког 4 (2003).
3. В 20, ВДТБ (
Основні терміни та питання диспансерної тактики
Згідно Закону України „Про боротьбу з туберкульозом” від 5.07.2001 р. № 2586-Ш, сформульовані такі поняття щодо туберкульозної інфекції:
- хворий на активну форму т
Визначення випадку
Новий випадок(вперше діагностований):
- пацієнти, яким раніше ніколи не встановлювали діагноз туберкульозу;
- пацієнти, які приймали протитуберкульозні препар
Бактеріовиділювачі
Хворі з вперше діагностованим туберкульозом, у яких виявлені МБТ, а також ті, що знаходяться на обліку протитуберкульозного закладу:
-хворі, у яких МБТ виявлені будь яким методом досліджен
Контрольні питання.
1. Основні складові частини сучасної клінічної класифікації туберкульозу. Принципи поєднання
клінічних форм туберкульозу з вимогами до диспансерного спостереження й лікування.
2.
Первинний туберкульозний комплекс з лімфогенною і гематогенною дисемінацією
Клінічні прояви первинного туберкульозного комплексу залежать від фази процесу, особливостей його перебігу та реактивності організму. Його перебіг може бути малосимптомним, але част
Дисемінований туберкульоз
Дисемінований туберкульоз легень – це клінічна форма туберкульозу, яка характеризується наявністю множинних, звичайно в обох легенях, вогнищ дисемінації гематогенного, лімфогенного або змішаного ге
Вогнищевий туберкульоз легень
Вогнищевий туберкульоз легень– це клінічна форма туберкульозу, яка характеризується малосимптомним перебігом та наявністю різного генезу та давності невеликих (до 10 мм у діаметрі) переважно продук
Інфільтративний туберкульоз легень
Інфільтративний туберкульоз легень– це специфічний ексудативно-пневмонічний процес протяжністю більше 10 мм зі схильністю до прогресуючого перебігу. Клінічні прояви інфільтративног
Казеозна пневмонія
Казеозна пневмонія– це гостра специфічна пневмонія, яка характеризується швидко наростаючими казеозно-некротичними змінами та тяжким перебігом, нерідко швидко прогресуючим, що приз
Туберкульома легень
Туберкульома легень – клінічна форма легеневого туберкульозу, що об’єднує субстрати різного походження, для яких характерна наявність округлого казеозного утворення в легенях більше 1 см у діаметрі
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легеньхарактеризується наявністю фіброзної каверни, розвитком фіброзних змін в легеневій тканині, вогнищ бронхогенного відсіву різної давнини у тій же та/або протил
Циротичний туберкульоз легень
Циротичний туберкульоз легеньхарактеризується значним розростанням рубцевої тканини, серед якої зберігаються активні туберкульозні вогнища, що обумовлюють періодичні загострення та можливе мізерне
Носа, порожнини рота, глотки).
Всі ці локалізації туберкульозу зустрічаються як ускладнення перебігу інших форм первинного і вторинного туберкульозу легень і внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Лише іноді ці ураження бувають і
Туберкульозне ураження порожнини рота
1. Туберкульоз слизуватої оболонки рота
Ураження слизуватої оболонки рота специфічним процесом виникає при ендогенній інфекції у хворих, що страждають на різні фор
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузліввиникає в результаті первинного зараження туберкульозом дітей, підлітків і дорослих молодого віку. Рідше він виникає в результаті ендогенної реактива
Туберкульозний плеврит
Туберкульозний плеврит (в тому числі емпієма)найчастіше супроводжує легеневий і позалегеневий туберкульоз.
Плеврит – запалення плеври з утворенням на її поверхні фібрина чи накопичення у п
Методика проведення плевральної пункції.
Вона проводиться з діагностичною і терапевтичною цілями. Діагностична або пробна пункція плевральної порожнини проводиться для підтвердження діагнозу ексудативного плевриту, а також для визначення
Туберкульоз мозкових оболон та центральної нервової системи у дітей
Туберкульозний менінгіт у дітей розвивається поступово, спостерігають продромальний період. Тривалість його – близько 2 тижнів або довше. Захворювання розвивається поволі. З'являються нездужання, з
Туберкульоз кісток та суглобів
Туберкульоз кісток і суглобів хребта:
"Первинний" остит характеризується ураженням тіла хребця без поширення процесу за його межі й проявляється невизначе
Туберкульоз сечово-статевої системи
Туберкульоз нирок. Початкова стадія захворювання пов'язана з гематогенним поширенням інфекції з активних вогнищ первинного або вторинного характеру в інших органах.
Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
У фазі інфільтрації характеризується запальною інфільтрацією лімфатичного вузла (одного або декількох), проявляється збільшенням вузлів без значних перифокальних явищ і симптомів інтоксикації; у фа
Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини
До первинних форм відноситься “первинний афект”, що виникає у випадку інфікування через шкіру. До цієї групи відноситься гострий міліарний туберкульоз
Туберкульоз вуха
Специфічне туберкульозне ураження будь-якої анатомічної частини вуха: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.
Туберкульоз зовнішнього вуха (вушної раковини
Міліарний туберкульоз
Міліарний туберкульоз– гематогенна, майже завжди генералізована форма туберкульозу, що характеризується рівномірним густим висипом дрібних, з просяне зерно, туберкульозних пагорбкі
Туберкульоз без встановленої локалізації
(у попередніх клінічних класифікаціях – “туберкульозна інтоксикація у дітей”)
Туберкульоз невстановленої локалізації у дітей виникає при інфікув
РОЗДІЛ 14. Диференційна діагностика внутрішньогрудного туберкульозу
Туберкульоз органів дихання характеризується поліморфізмом і різноманітністю клінічних проявів, що зумовлює труднощі його диференційної діагностики з іншими бронхо-легеневими захворюваннями. Складн
Рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання
Синдром дисемінації
Синдром інфільтративного затемнення
Синдром округлої тіні
Синдром кільцевидної тіні
Кровохаркання і легенева кровотеча
Кровохаркання і легеневу кровотечу відносять до найбільш частих і грізних ускладнень внутрішньогрудного туберкульозу, у першу чергу хронічного, деструктивного і циротичного. По механізму виникнення
Патологічний пневмоторакс
Патологічний пневмоторакс характеризується проникненням у плевральну порожнину повітря в результаті порушення цілісності вісцеральної плеври з наступним розвитком колапсу легені. Стиск легені може
Дихальна недостатність
Дихальна недостатність – це патологічний стан, при якому не забезпечується нормальне насичення крові киснем і виведення вуглекислого газу внаслідок порушень вентиляції, газообіну, транспорту кисня,
Легеневе серце
Легеневе серце – це гіпертрофія і (або) дилатація правого шлуночка, що розвиваються внаслідок захворювань (за винятком серця), які уражують структуру або функцію легень.
За часом розвитку
Амілоїдоз внутрішніх органів
Амілоїдоз – це системне захворювання з ураженням багатьох органів і тканин організму. Він характеризується порушенням білкового обміну з позаклітинним відкладенням в органах складного білково-полі
Контрольні питання
1. Визначення поняття “амілоїдоз внутрішніх органів”.
2. Частота зустрічаємості амілоїдозу у хворих на туберкульоз.
3. Етіологія та патогенез амілоїдозу при туберкульозі.
Туберкульоз і неспецифічні захворювання легень
Сполучення туберкульозу і неспецифічних захворювань легень (НЗЛ) у клінічній практиці зустрічається досить часто. Після лікування туберкульозу легень можуть залишитися бронхоектази, у результаті чо
Туберкульоз у дітей
У дітей більш часто, ніж в осіб старшого віку, виявляються первинні форми туберкульозу: первинна туберкульозна інтоксикація, первинний туберкульозний комплекс, туберкульоз лімфатичних вузлів (периф
Протитуберкульозні препарати
На даний час в Україні дозволено до застосування більш двох десятків протитуберкульозних препаратів. Вони класифікуються в залежності від дії на МБТ. Найбільш поширена клінічна класифікація протиту
Класифікація протитуберкульозних препаратів
Назва препарату
Стандартна добова доза для дорослих вагою більше 50 кг (г)
Анти-мікотична активність
українська
Фармакологічна характеристика антимікобактеріальних препаратів
1. Ізоніазид (Н)– гідразид ізонікотинової кислоти (ГІНК). До препаратів групи ГІНК також належать флуренізид, метазид, фтивазид, ларусан, салюзид.
Шляхи і методи введення антимікобактеріальних препаратів
Основні методи антибактеріальної терапії: звичайний, одноразовий прийом добової дози препарату, інтермітуючий.
Звичайний метод – щоденне призначення 2-3 рази на день індивідуальних
Раннє або, як менш,своєчасне лікування - лікування повинно розпочинатися безпосередньо після виявлення хворого на туберкульоз.
2. Тривале лікування – проведення лікування до припинення бактеріовилілення, загоєння порожнин, розсмоктування інфільтратів і ущільнення вогнищ. Після досягнення цих явищ не
Категорії та схеми лікування
Категорія лікування
Початкова фаза
(шоденно)
Фаза про-довження (щоденно, або інтермітуюче)
4-к
Стандартні режими хіміотерапії
У пацієнтів з високим ризиком мультирезистентного туберкульозу (невдача 1 та 2 курсу хіміотерапії) без даних ТМЧ, а також у хворих з хронічним процесом без даних ТМЧ призначають стандартні режими х
Індивідуальні режими хіміотерапії
Індивідуальні режими ХТ призначають пацієнтам, у яких отриманий результат ТМЧ.
Формування індивідуального режиму ХТ відбувається на підставі (табл. 3.4.3.1):
· даних ТМЧ;
Характеристика.
2. Сучасні підходи до стаціонарного лікування хворих на туберкульоз і до стадійності
хіміотерапії – інтенсивна і підтримуюча фази лікування.
3. Сучасні підходи до лікування хворих
Непереносимість протитуберкульозних препаратів і її усунення
У сучасних умовах широкого застосування лікарських засобів нерідко спостерігається їх негативний вплив на організм пацієнта, так звана побічна дія ліків (ПДЛ). Проблема побічної дії ліків особливо
Контрольні питання.
1. Загальна характеристика побічної дії протитуберкульозних препаратів.
2. Види побічної дії препаратів – алергічна, токсична, токсико-алергічна.
3. Прояви побічної дії різних про
Патогенетична і симптоматична терапія
Неспецифічне лікування полягає в проведенні гігієно-дієтичного режиму, патогенетичної та симптоматичної терапії.
Використання патогенетичних засобів підвищує ефективність антимікоб
Штучний пневмоторакс
Штучний пневмоторакс – це введення повітря в плевральну порожнину з лікувальною метою.
Позитивний вплив штучного пневмотораксу на перебіг туберкульозного процес
Пневмоперитонеум
Пневмоперитонеум – це введення повітря в черевну порожнину, зокрема в піддіафрагмовий простір, з лікувальною метою, щоб обмежити екскурсію діафрагми й здавити уражену ле
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Хірургічне лікування хворих на туберкульоз легенів – складова комплексного лікування. У сучасних умовах епідемії туберкульозу роль хірургічного лікування зростає. Хірургічне лікування у поєднанні з
Кавернотомія і кавернопластика
Кавернотомія – це розкриття і наступне відкрите лікування каверни. Кавернопластика – це ліквідація внутрішньолегеневої порожнини за рахунок її заповнення м’язовим, шк
Інші методи хірургічного лікування
Дренаж каверни застосовують для оздоровлення її стінки розчином антибактеріальних препаратів. Рекомендується хворим з великими і гігантськими кавернами, коли неможливі інші види хірургічного
Санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз
Потреба в санаторно-курортному лікуванні хворих на туберкульоз, як дорослих, так і дітей, має тенденцію до зростання. Це обумовлено, з одного боку, несприятливою епідеміологічною ситуацією з туберк
ЕКСПЕРТИЗА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Порушення працездатності наступає, коли людина не може виконувати свої професійні обов’язки з середньою, типовою для більшості осіб даної професії, продуктивністю праці. Порушення працездатності пр
РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Реабілітація у медицині – це комплекс медичних, професійних і юридичних заходів, спрямованих на відновлення порушень функцій організму, працездатності хворих та інвалідів.
РОЗДІЛ 20. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ DOTS-стратегії в Україні
Зважаючи на стрімке зростання захворюваності на туберкульоз та смертності від нього в усьому світі, поширення медикаментозної резистентності мікобактерії туберкульозу до основних пр
Концепція адаптованої DOTS-стратегії в Україні
І. Політичну та фінансову підтримку програми боротьби з ТБ забезпечувати на рівні Уряду та адміністративних територій країни.
ІІ. Виявлення хворих на активні форми
ВИЯВЛЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Виявлення хворих на туберкульоз проводиться в лікувальних установах загальної медичної мережі персоналом цих установ. Діагноз туберкульозу підтверджується в спеціалізованих протитуберкульозних уста
Діагностика туберкульозу та встановлення випадку захворювання
Діагноз туберкульозу виставляють на підставі:
- позитивного результату мікроскопії мазку мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бр
Лікування хворих на туберкульоз по DOTS-програмі
Лікування розпочинають зразу ж після встановлення діагнозу туберкульозу. На початку лікування на хворого заповнюється „Медична картка лікування хворого на туберкульоз” (ТБ 01).
Далі
Режими лікування хворих
Категорія
Режим лікування
Інтенсивна фаза
Підтримуюча фаза
Категорія 1
Графік моніторингу лікування хворих І, ІІ ІІІ категорії
Календар моніторингу лікування для проведення мікроскопії мазка мокротиння
Місяць
Амбулаторне лікування
Під час фази продовження (4 місяці для нових хворих на туберкульоз і 5 місяців для повторних хворих) лікування буде проводитися амбулаторно під безпосереднім спостереженням медичного працівника (лі
Щоденно чи 3 рази на тиждень 4 міс. Щоденно чи 3 рази на тиждень 5 міс. Щоденно чи 3 рази на тиждень 4 міс.
ПТП, що застосовуються для лікування в підтримуючу фазу:
Прийом добових доз, підтримуюча фаза
д
ДОТ кабінет
ДОТ кабінет — кабінет контрольованого лікування створюється в містах та районних центрах за рішенням обласного управляння охорони здоров’я. Його розташування та кількість кабінетів
Прихильність хворих до лікування
За формування прихильності до лікування відповідальний обласний координатор НТП. В області має складатися план заходів по формуванню прихильності до лікування і складатись щоквартальний звіт по йог
ЛІКУВАННЯ ЗА DOTS-ПЛЮС ПРОГРАМОЮ
Здійснюється шляхом проведення стандартизованого п’яти-, шестикомпонентного режиму антимікобактеріальної терапії хворим на мультирезистентний туберкульоз (туберкульоз з множинною медикаментозною ст
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Александровский Б.П., Баренбойм А.М. Дифференциальная диагностика туберкулеза легких. – Киев, 1979.
2. Виноградов А.В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней: Справочное руководст
Новости и инфо для студентов