Особливості об’єктивної симптоматики хворих на туберкульоз - раздел Образование, Епідеміологія туберкульозу в Україні та світі Об’Єктивне Обстеження Починають З Зовнішнього Огляду Хворого І Оцінки Загальн...
Об’єктивне обстеження починають з зовнішнього огляду хворого і оцінки загального стану, який при ранньому виявленні туберкульозу може не мати змін. Розвиток хвороби з роповсюдженням вражень може обумовить погіршення стану хворого, але при цьому він не втрачає активності. І тільки при міліарному теберкульозі, при спонтанному пневмотораксі, коли виникає гостра дихальна недостатність, хворий може займати вимушене положення (ортопноє). Порушення свідомості спостерігається при туберкульозному враженні мозкових оболонок і мозку.
Блідий колір шкіри, рум"янець на що шх, блискучі очі, описані класиками фтизіатрії, спостерігаються при задавнених і хронічних формах туберкульозу і є проявами синдрому інтоксикації та подразення грудних вузлів симпатичної нервової системи.
Оглядаючи шкіру, звертають увагу на наявність рубців в ділянках периферійних лімфатичних вузлів, особливо шийної групи, що може свідчить про раніше перенесені фістульозні форми туберкульозу цієї локалізації. Видимі слизові оболонки у хворих на туберкульоз, як правило, не мають змін, але слизова оболонка ротової порожнини може мати виразково-некротичні туберкульозні враження, тому треба звернути увагу на її стан. Підшкірна клітковина у хворих на задавнені та хронічні форми туберкульозу може бути слабо розвинута або відсутня (кахексія), а при своєчасній діагнстиці туберкульозу вона може зберігатись в нормі. Набряки не характерні для туберкульозу, але вони можуть виникати при таких ускладненнях як недостатність кровообігу та амілоїдоз.
Огляд і пальпацію периферійних лімфатичних вузлів проводять по передній і задній сторонам кивальних м’язів, потиличних, білявушних, підщелепних, над- і підключичних, підпахвинних, кубітальних (ліктьових), пахвинних та інших груп. Враховують їх кількість, величину, форму, консистенцію, больову чутливість, зрощення з прилеглими тканинами, рухомість. Туберкульозне враження периферійних лімфатичних вузлів супроводжується збільшенням їх величини, кількості (мікрополіаденія у дітей), вони мають округлу форму, щільно-еластичні або м’які, злегка болючі, не зрощені з прилеглими тканинами, можуть формувати фістули з виділенням крошкуватого казеозу.
Враження у дітей 5 груп периферійних лімфатичних вузлів є патогномонічною ознакою туберкульозу (тубінфікування).
М’язи у хворих на туберкульоз часто розвинені слабо, їх тонус знижений. Але часто вони не мають відхилень особливо у хворих на малі форми туберкульозу.
Оглядаючи кістки і суглоби, звертають увагу на викривлення хребта, больову чутливість хребців, стан шкіри над суглобами, їх конфігурацію, розміри, больову чутливість, активну і пасивну рухомість. Прояви туберкульозу виникають за умов виражених патоморфологічних змін в уражених тканинах.
Огляд грудної клітини хворих на туберкульоз легень має велике діагностичне значення. Асиметрія, деформація, уплощення, зменшення об’єму, западіння окремих ділянок грудної клітини, напруження допоміжних дихальних м’язів, поверхневе, часте дихання, відставання одної половини в акті дихання є свідченням туберкульозу легень або метатуберкульозних змін. Малі форми туберкульозу не викликають її виражених змін.
Пальпацію грудно ї клітки пр о ю дать з мето ю виявлення бо льо вих ділянок, встановлення їх зв’язку з м’язами, ребрами, мїжребер’ями, плеврою, визначають рефлекторне напруження м’язів, яке значно виражене на стороні враженої легені. Визначають симетричність та інтенсивність голосового тремтіння, яке буде посиленим у хворих з ознаками кахексії.
Перкусія, запропонована в 1761 р. віденським лікарем Л. Ауенбругером (1722 -1809), за що він був доведений до самогубства своїми сучасниками, і в наш час є надійним методом клінічного обстеження хворих. Порівняльна перкусія дозволяє виявити на симетричних ділянках патологічні зміни з ущільненням легеневих тканин (запалення, туберкульоз, пухлини і т.п.), що проявляється укороченням перкуторного звуку. Малі форми туберкульозу легень не викликають змін перкуторного звуку.
Топографічна перкусія з визначенням висоти стояння верхівок легень, ширини полів Креніга і дихальних екскурсій нижнього краю легень дозволяє виявити зниження цих показників, що властиве фіброзно-кавернозному, циротичному туберкульозу, метатуберкульозним змінам (плеврогенним враженням, фіброзу, цирозу легень і т.п.) або їх збільшення при емфіземі, бульозно-дистрофічних змінах легень.
Перкуторний звук над свіжими кавернами великих розмірів, як і над пневмотораксом, коробочний , над старими фіброзними кавернами - укорочений.
Аускультація з часів Гіпократа проводилась безпосередньо вухом. В 1816 р. Р.Лаеннек запропонував стетоскоп (гр.stethos - груди, зсорео - дивлюсь) для вислуховування дихальних шумів. Аускультацію проводять на симетричних ділянках грудної клітки, порівнюючи дихання спереду: над-, підключицями та в підпахвинних ділянках; позаду: над-, між- та в підлопаточних ділянках.
Туберкульозний процес легень характеризується ослабленням везикуляр- ного дихання внаслідок враження плеври і щадячого дихання, аталектазу сегмента або частки, обтурації бронха, враження інтерстицію легень (міліарний туберкульоз), розвитку пневмосклерозу та пневмофіброзу.
Бронхіальне дихання, яке в нормі можна вислухати на рівні 7 шийного хребця, у хворих на туберкульоз вислуховують в обидві фази дихання в ділянках цирозу легень внаслідок втрати повітряності і звуження бронхів.
Великі свіжі каверни із еластичною стінкою і відкритим дренуючим бронхом обумовлюють амфоричне дихання.
Саккадоване (переривисте) дихання виникає внаслідок появи перепон в бронхах, що затрудняє рівномірне проходження повітря в них.
Хрипи не обов'язковий компонент туберкульозу легень. Для хронічного туберкульозу характерні переважно сухі хрипи (свистячі, скрипучі, дзижчачі і т.п.), особливістю яких є їх локалізованість. Обумовлені вони переважно густим, тягучим секретом в бронхах: в дрібних - високі (свистячі), у крупних - низькі (дзижчачі) хрипи.
Вологі хрипи у хворих на туберкульоз легень частіше пов'язані з інфільтративними -формами туберкульозу та деструкцією в легенях. Повітря, проходячи через ексудат в бронхах, утворює пухирці, величина яких визначається діаметром бронха. Дрібнопухирчасті хрипи вислуховують за умов виникнення свіжих деструкцій з враженням дрібних бронхів. Середньо- та крупнопухирчасті хрипи у хворих на туберкульоз часто є ознакою формуваня каверни з враженням середніх та крупних бронхів.
Крепітація (луск) виникає в альвеолах і іноді вислуховується у хворж на інфільтративний туберкульоз легень.
Шум тертя плеври є ознакою її враження . Сухий плеврит характеризується наявністю таких шумів на вдиху і видиху. За умов ексудативного плевриту шуму тертя плеври вислуховують вище рівня ексудату.
Характерною локалізацією хрипів у хворих на туберкульоз легень є надключичні, над-та міжлопаточні і підпахвинні ділянки грудної клітки.
Лабораторна діагностика туберкульозу
Клінічна оцінка гемограми у хворих на туберкульоз дозволяє визначити наявність інтоксикації, насиченість еритроцитів гемоглобіном і стан імунологічної реактивності. Як правило обмежені форми туберкульозу протікають без зміни показників крові. Розповсюджені форми туберкульозу, з хронічним перебігом супроводжуються зниженням гемопоезу і зменшенням кількості еритроцитів в периферійній крові із збільшенням в них гемоглобіну (гіперхромна анемія), а в умовах кахексії кількість гемоглобіну в еритроцитах знижується (гіпохромна анемія), що обумовлює порушення газообміну.
Лейкограма периферійної кров відображає стан системи захисту орннізму. Загальна кількість лейкоцитів у здорових людей складає 4,5-6,5x109/л. У хворих на малі форми туберкульозу цей показник не змінюється, тоді як для задавнених та ускладнених форм туберкульозу характерний помірний або виражений лейкоцитоз, що в основному пов'язано з наявністю інтоксикації.
Базофіли крові в нормі складають 0,03-0,04х109/л або 0-0,5% від загальної кількості лейкоцитів. Така природна обмеженість їх кількості в периферійній крові пов'язана з тим, що базофіли зберігають біологічно активні речовини (БАР) прозапальної дії. Так із всієї кількості в організмі гістаміну біля 80% його знаходиться в базофілах. Базофіли є попередниками тучних клітин (лаброцитів), приймають участь в формуванні специфічних змін в місцях туберкульозного враження, в формуванні туберкулінових реакцій, в алергічних процесах. їх кількість в крові хворих на туберкульоз не змінюється.
Еозінофіли крові в нормі складають 0,1 80,2х109/л або 2-4%. їх основна функція - фагоцитоз (піноцитоз) і нейтралізація БАР, пов'язаних з алергічними та імунологічними процесами в організмі. Тому кількість еозинофілів в периферійній крові визначається рівнем БАР і відображає наявність алергії та функціональне напруження імунологічної системи організму, що використовують з діагностичною метою. У хворих на туберкульоз в ранній період інфікування кількіссть еозінофілів часто буває підвищеною, але при хронічних та задавнених формах туберкульозу їх кількість може знижуватись до повного зникнення, що є свідченням розвитку анергії.
Нейтрофіли крові в нормі складають 4,2-5,5х109/л або 57-68% від загальної кількості лейкоцитів і є самою багаточисленою групою фагоцитів. У хворих на туберкульоз їх кількість збільшується за умов гнійної трансформації казеозу або нашарування супутніх неспецифічних запальних процесів.
Лімфоцити - найменші клітини лейкограми, вони виконують і регулюють імунологічний захист організму. їх кількість в крові складає 1,6-2,4х109/л або 24-32%. У хворих на туберкульоз в ранній період захворювання кількість лімфоцитів в крові може збільшуватись. Пр и малих формах туберкульозу кількість лімфоцитів в межах норми.
Тяжкий перебіг, занедбаний або хронічний туберкульоз супроводжується лімфопенією 17% і нижче, що є ознакою імунодефіциту.
Моноцити - найбільші клітини крові, які є попередниками всіх тканних макрофагів. Вони виконують функції фагоцитозу, імунологічного захисту, активації імунологічної перебудови організму, оздоровлення і регенратоно-відновлювальних процесів в тканинах. їх кількість в крові складає 0,36-0,64х109/л або 3-8%. У хворих на туберкульоз їх підвищення спостерігається за умов гематогенної дисемінації збудника хвороби.
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) змінюється внаслідок появи в крові крупнодисперсних білків, які мають позитивний заряд. Головним джерелом їх є печінка і пов'язані вони з її дезінтоксикаційною функцією. Позитивний заряд крупнодисперсних білків нейтралізує негативний заряд еритроцитів, внаслідок чого зростає їх здатність до агрегації і підвищення ШОЕ, рівень якої відображає вираженність інтоксикації і є об'єктивним показником необхідності проведення дезінтоксикаційної терапії. У хворих на туберкульоз цей показник рідко перевищує середні величини.
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Існують переконливі підстави відносити туберкульоз до числа найбільш загрозливих і розповсюджених інфекційних захворювань людини. Зайнявши в далекому минулому цю позицію, він не втратив її й донині
Розділ 1. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВЧЕННЯ ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ
На туберкульоз хворіють із часів появи людства. Туберкульозні ураження хребта виявлено під час дослідження останків людини періоду неоліту (близько 5 тис. років до н.е.), їх також знаходили у єгипе
РОЗДІЛ 2. Епідеміологія туберкульозу в Україні та світі
Епідеміологія туберкульозу, яка є розділом, складовою частиною фтизіатрії, вивчає джерела зараження туберкульозом, шляхи передачі інфекції, поширеність туберкульозу як інфекційного захворювання сер
Україна 77,8
Показник більше 100
Показник від 100 до 80
Показник від 80 до 60
Захворюваність на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію в Україні
(на 100 тисяч населення)
У 2008 році відсоток мультирезистентного туберкульозу серед нових випадків захворювання коливається в різних областя
РОЗДІЛ 3. Організація і система боротьби з туберкульозом в Україні
Організація боротьби з з туберкульозом в Україні є загальнодержавним завданням. Насамперед її виконують протитуберкульозні диспансери різних рівнів – обласні, міські, міжрайонні й р
Міський ПТД Районий ПТД чи тубкабінет
Основні напрямки роботи протитуберкульозного диспансеру:
- профілактика туберкульозу – систематичний аналіз епідеміологічної ситуації з туберкульозу, планування заходів по
Облікова медична документація протитуберкульозної служби
Медичний облік протитуберкульозної служби – це єдина державна система реєстрації, оброблення й аналізу даних про епідемічну ситуацію з туберкульозу, обсяги і характер діяльності протитуберкульозни
РОЗДІЛ 4. Етіологія туберкульозу
Збудником туберкульозу в людини більш ніж у 90% випадків є мікобактерія туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis) – грампозитивні кислотостійки мікроорганізми. Роберт Кох 24 березня
РОЗДІЛ 5. Патогенез І ПАТОМОРФОЛОГІЯ туберкульозу
Патогенез туберкульозу як інфекційного захворювання вивчається з часу відкриття Р.Кохом специфічного збудника хвороби – мікобактерії туберкульозу.
Найбільш частий шлях зараження туберкульо
Основні етапи запального процесу при туберкульозі
(за Перельман М.І., Корякіним В.А, 1996)
Фіброзно-вогнищевий туберкульоз з’являється тоді, коли після затухання і загоєння (інкапсуляції і петрифікації) вогнищ Абрикосовап
Патоморфологія туберкульозу
Морфологічні зміни під час туберкульозу різноманітні. Вони зумовлені особливостями мікобактерій туберкульозу, імунологічним станом організму, факторами зовнішнього середовища, впливом на перебіг п
РОЗДІЛ 6. Імунологія і генетика туберкульозу
Туберкульозна інфекція – класичний приклад різних проявів алергії та імунітету.
Вивчення імунологічного статусу хворих на туберкульоз необхідне для вирішення ряду практичних задач: 1) діаг
РОЗДІЛ 7. Методика та організація раннього і cвоєчасного виявлення туберкульозу у дітей, підлітків і дорослих
Важливою умовою ефективної протиепідемічної боротьби з ростом захворюваності на туберкульоз є своєчасне виявлення, ізоляція і лікування хворих. Необхідність своєчасного виявлення ту
Збір скарг і анамнезу захворювання
Виявлення туберкульозу при зверненні за медичною допомогою зі скаргами, подібними при туберкульозі, потребує насторожуваності від лікарів загальної лікувально-профілактичної мережі по відношенню до
Ретельно зібраний анамнез полегшує встановлення діагнозу туберкульозу.
Вміння лікаря загальної практики запідозрити туберкульоз, поставити це захворювання в диференційно-діагностичний ряд, дозволяє до мінімуму скоротити строки діагностичного процесу, що, безумовно, по
Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу
Туберкульоз не є висококонтагіозним захворюванням – при тривалому контакті із бактеріовиділювачем інфікується до 50% людей, а з них занедужують 10-15%, інші набувають імунітет і залишаються здорови
Правила обстеження харкотиння для виявлення туберкульозу.
При клінічному обстеженні у всіх пацієнтів, що звернулися до медпрацівника з підозрою на туберкульоз, навіть при відсутності патологічних змін на рентгенограмі, проводять збір трьох окремих зразків
АЛГОРИТМ ВИЯВЛЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
ЛЕГЕНЬ (ТБ)в закладах загальної медичної мережі та протитуберкульозних установах
Пацієнт зі скаргами або особи з групи ризику
Техніка проведення проби Манту
Для проведення проби Манту застосовують тільки однограмові шприци одноразового використання. Ампулу з препаратом обтирають марлею, змоченою 70°С етиловим с
Приклади «віража» туберкулінової реакції за результатами проби Манту з 2 ТО.
- 1-й варіант: 1-й рік життя – негативна реакцяя, 2-й рік - негативна, 3-й рік – 6 мм папула;
- 2-й варіант: 1-й рік життя – 10 мм папула, 2-й рік – 5 мм
Відмінності між післявакцинальною і інфекційною алергіями
При вирішення питання про те, чи пов’язана дана позитивна реакція Манту в дитини (підлітка) з зараженням інфекцією (інфікуванням мікобактеріями, МБТ), чи вона відображає післявакцинальну алергію (п
Центральна районна лікарня (міська районна лікарня або територіальне медичне об’єднання).
1. Поліклінічне відділення будь-якого профілю організовує і проводить протитуберкульозні заходи:
- Організовує профілактичні огляди (туберкулінодіагностика, флюорограф
РОЗДІЛ 9. Діагностика туберкульозу
При діагностиці туберкульозу завжди виникали певні труднощі через його поліморфність й атиповий плин. За довгі роки боротьби з туберкульозом у нашій країні склалася струнка система його виявлення,
БАКТЕРІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Виявлення мікобактерій туберкульозу в біологічних матеріалах є найважливішим і єдиним абсолютним критерієм діагностики цієї хвороби, оскільки туберкульоз є моно етіологічним захворюванням. Пошук МБ
Тести ампліфікації нуклеїнових кислот
Тести ампліфікації нуклеїнових кислот дозволяють знайти дуже невелику кількість мікроорганізмів. Метод дозволяє виявляти збудника туберкульозу навіть при вмісті десятків чи сотень мікроорганізмів у
Симптом “патологічно зміненого легеневого малюнка”.
Даний симптом проявляється в виді декількох варіантів:
- посилення і збагачення малюнка (при запальних процесах та їх виходах, колагенозах, пухлинних процесах, пневмоконіозах, саркоідозі,
Інші рентгенологічні методики
Прицільну рентгенографію проводять на обмеженій ділянці легень і в такому положенні хворого, щоб отримати найбільш оптимальне зображення патологічних змін, прихованих за кістковими утворення
Туберкулінодіагностика – як метод діагностики туберкульозу
Туберкулінодіагностикагрунтується на визначенні туберкулінової алергії організму до туберкуліну, що є гаптеном мікобактерій туберкульозу. За допомогою туберкулінової проби визначає
НЕСПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА
Соціальна профілактика включає заходи державного характеру і повинна бути спрямована на підвищення життєвого рівня населення, розвинуту і загальнодоступну лікувальну мер
Ускладнення
Ускладнення після вакцинації, ревакцинації БЦЖ звичайно носять місцевий характер і бувають порівняно рідко (приблизно у 0,02% випадків).
Ускладненнями вважаються: підшкірні холодні абсцеси
Спосіб застосування і дозування вакцини БЦЖ-М
Вакцину БЦЖ-М застосовують внутрішньошкірно в дозі 0,025 мг у 0,1 мл розчину.
Вакциною БЦЖ-М прищеплюють:
1. У пологовому будинку недоношених немовлят з масою тіла при народженні
Заходи у вогнищі туберкульозної інфекції
Вогнище туберкульозу – це місце перебування джерела мікобактерій туберкульозу разом з оточуючими його людьми та середовищем в тих межах простору і часу, в яких можливе виникнення нових випадків інф
Протиепідемічні заходи у вогнищах туберкульозу
Метою протиепідемічних заходів у вогнищах є попередження нових випадків інфікування і захворювання контактних осіб. Протиепідемічні заходи у вогнищі складаються з 3 етапів:
І етап.
За місцем проживання хворого
Епідеміологічне обстеження вогнища хворого з встановленим виділенням мікобактерій туберкульозу або у стадії розпаду проводять сумісно фахівці санітарно-епідеміологічної служби з фтизіатричною служб
Епідеміологічне обстеження вогнища та протиепідемічні заходи за місцем роботи або навчання хворого
Небезпека зараження та захворювання на туберкульоз зростає не тільки при побутовому, але й при контакті з бактеріовиділювачами на виробництві. Після виявлення хворого на туберкульоз, одержання пові
Методи, засоби та режими знезараження окремих об’єктів при туберкульозі
Найменування об’єкту знезараження
При поточній дезінфекції
Методи і засоби дезінфекції
Концентрація
розчину, %
Та хіміопрофілактика контактних осіб
Категорії вогнищ
Характеристика джерела мікобактерій туберкульозу
і вогнища туберкульозу
Хіміопрофілактика контактних осіб
Контрольні питання
1. Задачі профілактики туберкульозу.
2. Значення соціальної профілактики в запобіганні виникнення туберкульозу.
3. Напрямки санітарної профілактики туберкульозу.
4. Принц
II. КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
(шифри МКХ-10 перегляду)
А15.- А16.- Туберкульоз легень (ТБЛ)(із факультативним зазначенням форми ураження):
А15. - А16.- Первинний туберкульозний комплекс
Наявність деструкції.
Деструкція – це патологічний специфічний запальний процес будь-якого органу, що характеризується змертвінням і розпадом ураженої тканини під впливом МБТ. На місці деструкції рентгенологічно визнача
Етіологічне підтвердження діагнозу туберкульозу.
Етіологічне підтвердження туберкульозу є основою основ сучасної клінічної фтизіатрії. Існують лише 2 достовірних методи підтвердження туберкульозу – бактеріологічний і гістологічний. Звичайно, якщо
Ефективне лікування
1.1. Вилікування – завершений повний курс лікування (у тому числі, за показаннями, хірургічного), в результаті якого припинилося бактеріовиділення, загоїлися каверни, розсмо
ВДТБ (15.03.2006) верхніх часток легенів (дисемінований), Дестр +, МБТ + М+ К+ Резист -, ГІСТ 0, легенева кровотеча, Кат 1, Ког 1 (2006).
2. ХТБ (10.11.2003) верхньої частки лівої легені (фіброзно-кавернозний), Дестр +, МБТ + М+ К+ Резист + (H,R,S), Резист II+ (K,Eth,Amic), ГІСТ 0, ДН ІІ, Кат 4, Ког 4 (2003).
3. В 20, ВДТБ (
Основні терміни та питання диспансерної тактики
Згідно Закону України „Про боротьбу з туберкульозом” від 5.07.2001 р. № 2586-Ш, сформульовані такі поняття щодо туберкульозної інфекції:
- хворий на активну форму т
Визначення випадку
Новий випадок(вперше діагностований):
- пацієнти, яким раніше ніколи не встановлювали діагноз туберкульозу;
- пацієнти, які приймали протитуберкульозні препар
Бактеріовиділювачі
Хворі з вперше діагностованим туберкульозом, у яких виявлені МБТ, а також ті, що знаходяться на обліку протитуберкульозного закладу:
-хворі, у яких МБТ виявлені будь яким методом досліджен
Контрольні питання.
1. Основні складові частини сучасної клінічної класифікації туберкульозу. Принципи поєднання
клінічних форм туберкульозу з вимогами до диспансерного спостереження й лікування.
2.
Первинний туберкульозний комплекс з лімфогенною і гематогенною дисемінацією
Клінічні прояви первинного туберкульозного комплексу залежать від фази процесу, особливостей його перебігу та реактивності організму. Його перебіг може бути малосимптомним, але част
Дисемінований туберкульоз
Дисемінований туберкульоз легень – це клінічна форма туберкульозу, яка характеризується наявністю множинних, звичайно в обох легенях, вогнищ дисемінації гематогенного, лімфогенного або змішаного ге
Вогнищевий туберкульоз легень
Вогнищевий туберкульоз легень– це клінічна форма туберкульозу, яка характеризується малосимптомним перебігом та наявністю різного генезу та давності невеликих (до 10 мм у діаметрі) переважно продук
Інфільтративний туберкульоз легень
Інфільтративний туберкульоз легень– це специфічний ексудативно-пневмонічний процес протяжністю більше 10 мм зі схильністю до прогресуючого перебігу. Клінічні прояви інфільтративног
Казеозна пневмонія
Казеозна пневмонія– це гостра специфічна пневмонія, яка характеризується швидко наростаючими казеозно-некротичними змінами та тяжким перебігом, нерідко швидко прогресуючим, що приз
Туберкульома легень
Туберкульома легень – клінічна форма легеневого туберкульозу, що об’єднує субстрати різного походження, для яких характерна наявність округлого казеозного утворення в легенях більше 1 см у діаметрі
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легеньхарактеризується наявністю фіброзної каверни, розвитком фіброзних змін в легеневій тканині, вогнищ бронхогенного відсіву різної давнини у тій же та/або протил
Циротичний туберкульоз легень
Циротичний туберкульоз легеньхарактеризується значним розростанням рубцевої тканини, серед якої зберігаються активні туберкульозні вогнища, що обумовлюють періодичні загострення та можливе мізерне
Носа, порожнини рота, глотки).
Всі ці локалізації туберкульозу зустрічаються як ускладнення перебігу інших форм первинного і вторинного туберкульозу легень і внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Лише іноді ці ураження бувають і
Туберкульозне ураження порожнини рота
1. Туберкульоз слизуватої оболонки рота
Ураження слизуватої оболонки рота специфічним процесом виникає при ендогенній інфекції у хворих, що страждають на різні фор
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузліввиникає в результаті первинного зараження туберкульозом дітей, підлітків і дорослих молодого віку. Рідше він виникає в результаті ендогенної реактива
Туберкульозний плеврит
Туберкульозний плеврит (в тому числі емпієма)найчастіше супроводжує легеневий і позалегеневий туберкульоз.
Плеврит – запалення плеври з утворенням на її поверхні фібрина чи накопичення у п
Методика проведення плевральної пункції.
Вона проводиться з діагностичною і терапевтичною цілями. Діагностична або пробна пункція плевральної порожнини проводиться для підтвердження діагнозу ексудативного плевриту, а також для визначення
Туберкульоз мозкових оболон та центральної нервової системи у дітей
Туберкульозний менінгіт у дітей розвивається поступово, спостерігають продромальний період. Тривалість його – близько 2 тижнів або довше. Захворювання розвивається поволі. З'являються нездужання, з
Туберкульоз кісток та суглобів
Туберкульоз кісток і суглобів хребта:
"Первинний" остит характеризується ураженням тіла хребця без поширення процесу за його межі й проявляється невизначе
Туберкульоз сечово-статевої системи
Туберкульоз нирок. Початкова стадія захворювання пов'язана з гематогенним поширенням інфекції з активних вогнищ первинного або вторинного характеру в інших органах.
Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
У фазі інфільтрації характеризується запальною інфільтрацією лімфатичного вузла (одного або декількох), проявляється збільшенням вузлів без значних перифокальних явищ і симптомів інтоксикації; у фа
Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини
До первинних форм відноситься “первинний афект”, що виникає у випадку інфікування через шкіру. До цієї групи відноситься гострий міліарний туберкульоз
Туберкульоз вуха
Специфічне туберкульозне ураження будь-якої анатомічної частини вуха: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.
Туберкульоз зовнішнього вуха (вушної раковини
Міліарний туберкульоз
Міліарний туберкульоз– гематогенна, майже завжди генералізована форма туберкульозу, що характеризується рівномірним густим висипом дрібних, з просяне зерно, туберкульозних пагорбкі
Туберкульоз без встановленої локалізації
(у попередніх клінічних класифікаціях – “туберкульозна інтоксикація у дітей”)
Туберкульоз невстановленої локалізації у дітей виникає при інфікув
РОЗДІЛ 14. Диференційна діагностика внутрішньогрудного туберкульозу
Туберкульоз органів дихання характеризується поліморфізмом і різноманітністю клінічних проявів, що зумовлює труднощі його диференційної діагностики з іншими бронхо-легеневими захворюваннями. Складн
Рентгенологічні синдроми при захворюваннях органів дихання
Синдром дисемінації
Синдром інфільтративного затемнення
Синдром округлої тіні
Синдром кільцевидної тіні
Кровохаркання і легенева кровотеча
Кровохаркання і легеневу кровотечу відносять до найбільш частих і грізних ускладнень внутрішньогрудного туберкульозу, у першу чергу хронічного, деструктивного і циротичного. По механізму виникнення
Патологічний пневмоторакс
Патологічний пневмоторакс характеризується проникненням у плевральну порожнину повітря в результаті порушення цілісності вісцеральної плеври з наступним розвитком колапсу легені. Стиск легені може
Дихальна недостатність
Дихальна недостатність – це патологічний стан, при якому не забезпечується нормальне насичення крові киснем і виведення вуглекислого газу внаслідок порушень вентиляції, газообіну, транспорту кисня,
Легеневе серце
Легеневе серце – це гіпертрофія і (або) дилатація правого шлуночка, що розвиваються внаслідок захворювань (за винятком серця), які уражують структуру або функцію легень.
За часом розвитку
Амілоїдоз внутрішніх органів
Амілоїдоз – це системне захворювання з ураженням багатьох органів і тканин організму. Він характеризується порушенням білкового обміну з позаклітинним відкладенням в органах складного білково-полі
Контрольні питання
1. Визначення поняття “амілоїдоз внутрішніх органів”.
2. Частота зустрічаємості амілоїдозу у хворих на туберкульоз.
3. Етіологія та патогенез амілоїдозу при туберкульозі.
Туберкульоз і неспецифічні захворювання легень
Сполучення туберкульозу і неспецифічних захворювань легень (НЗЛ) у клінічній практиці зустрічається досить часто. Після лікування туберкульозу легень можуть залишитися бронхоектази, у результаті чо
Туберкульоз у дітей
У дітей більш часто, ніж в осіб старшого віку, виявляються первинні форми туберкульозу: первинна туберкульозна інтоксикація, первинний туберкульозний комплекс, туберкульоз лімфатичних вузлів (периф
Протитуберкульозні препарати
На даний час в Україні дозволено до застосування більш двох десятків протитуберкульозних препаратів. Вони класифікуються в залежності від дії на МБТ. Найбільш поширена клінічна класифікація протиту
Класифікація протитуберкульозних препаратів
Назва препарату
Стандартна добова доза для дорослих вагою більше 50 кг (г)
Анти-мікотична активність
українська
Фармакологічна характеристика антимікобактеріальних препаратів
1. Ізоніазид (Н)– гідразид ізонікотинової кислоти (ГІНК). До препаратів групи ГІНК також належать флуренізид, метазид, фтивазид, ларусан, салюзид.
Шляхи і методи введення антимікобактеріальних препаратів
Основні методи антибактеріальної терапії: звичайний, одноразовий прийом добової дози препарату, інтермітуючий.
Звичайний метод – щоденне призначення 2-3 рази на день індивідуальних
Раннє або, як менш,своєчасне лікування - лікування повинно розпочинатися безпосередньо після виявлення хворого на туберкульоз.
2. Тривале лікування – проведення лікування до припинення бактеріовилілення, загоєння порожнин, розсмоктування інфільтратів і ущільнення вогнищ. Після досягнення цих явищ не
Категорії та схеми лікування
Категорія лікування
Початкова фаза
(шоденно)
Фаза про-довження (щоденно, або інтермітуюче)
4-к
Стандартні режими хіміотерапії
У пацієнтів з високим ризиком мультирезистентного туберкульозу (невдача 1 та 2 курсу хіміотерапії) без даних ТМЧ, а також у хворих з хронічним процесом без даних ТМЧ призначають стандартні режими х
Індивідуальні режими хіміотерапії
Індивідуальні режими ХТ призначають пацієнтам, у яких отриманий результат ТМЧ.
Формування індивідуального режиму ХТ відбувається на підставі (табл. 3.4.3.1):
· даних ТМЧ;
Характеристика.
2. Сучасні підходи до стаціонарного лікування хворих на туберкульоз і до стадійності
хіміотерапії – інтенсивна і підтримуюча фази лікування.
3. Сучасні підходи до лікування хворих
Непереносимість протитуберкульозних препаратів і її усунення
У сучасних умовах широкого застосування лікарських засобів нерідко спостерігається їх негативний вплив на організм пацієнта, так звана побічна дія ліків (ПДЛ). Проблема побічної дії ліків особливо
Контрольні питання.
1. Загальна характеристика побічної дії протитуберкульозних препаратів.
2. Види побічної дії препаратів – алергічна, токсична, токсико-алергічна.
3. Прояви побічної дії різних про
Патогенетична і симптоматична терапія
Неспецифічне лікування полягає в проведенні гігієно-дієтичного режиму, патогенетичної та симптоматичної терапії.
Використання патогенетичних засобів підвищує ефективність антимікоб
Штучний пневмоторакс
Штучний пневмоторакс – це введення повітря в плевральну порожнину з лікувальною метою.
Позитивний вплив штучного пневмотораксу на перебіг туберкульозного процес
Пневмоперитонеум
Пневмоперитонеум – це введення повітря в черевну порожнину, зокрема в піддіафрагмовий простір, з лікувальною метою, щоб обмежити екскурсію діафрагми й здавити уражену ле
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Хірургічне лікування хворих на туберкульоз легенів – складова комплексного лікування. У сучасних умовах епідемії туберкульозу роль хірургічного лікування зростає. Хірургічне лікування у поєднанні з
Кавернотомія і кавернопластика
Кавернотомія – це розкриття і наступне відкрите лікування каверни. Кавернопластика – це ліквідація внутрішньолегеневої порожнини за рахунок її заповнення м’язовим, шк
Інші методи хірургічного лікування
Дренаж каверни застосовують для оздоровлення її стінки розчином антибактеріальних препаратів. Рекомендується хворим з великими і гігантськими кавернами, коли неможливі інші види хірургічного
Санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз
Потреба в санаторно-курортному лікуванні хворих на туберкульоз, як дорослих, так і дітей, має тенденцію до зростання. Це обумовлено, з одного боку, несприятливою епідеміологічною ситуацією з туберк
ЕКСПЕРТИЗА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Порушення працездатності наступає, коли людина не може виконувати свої професійні обов’язки з середньою, типовою для більшості осіб даної професії, продуктивністю праці. Порушення працездатності пр
РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Реабілітація у медицині – це комплекс медичних, професійних і юридичних заходів, спрямованих на відновлення порушень функцій організму, працездатності хворих та інвалідів.
РОЗДІЛ 20. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ DOTS-стратегії в Україні
Зважаючи на стрімке зростання захворюваності на туберкульоз та смертності від нього в усьому світі, поширення медикаментозної резистентності мікобактерії туберкульозу до основних пр
Концепція адаптованої DOTS-стратегії в Україні
І. Політичну та фінансову підтримку програми боротьби з ТБ забезпечувати на рівні Уряду та адміністративних територій країни.
ІІ. Виявлення хворих на активні форми
ВИЯВЛЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Виявлення хворих на туберкульоз проводиться в лікувальних установах загальної медичної мережі персоналом цих установ. Діагноз туберкульозу підтверджується в спеціалізованих протитуберкульозних уста
Діагностика туберкульозу та встановлення випадку захворювання
Діагноз туберкульозу виставляють на підставі:
- позитивного результату мікроскопії мазку мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бр
Лікування хворих на туберкульоз по DOTS-програмі
Лікування розпочинають зразу ж після встановлення діагнозу туберкульозу. На початку лікування на хворого заповнюється „Медична картка лікування хворого на туберкульоз” (ТБ 01).
Далі
Режими лікування хворих
Категорія
Режим лікування
Інтенсивна фаза
Підтримуюча фаза
Категорія 1
Графік моніторингу лікування хворих І, ІІ ІІІ категорії
Календар моніторингу лікування для проведення мікроскопії мазка мокротиння
Місяць
Амбулаторне лікування
Під час фази продовження (4 місяці для нових хворих на туберкульоз і 5 місяців для повторних хворих) лікування буде проводитися амбулаторно під безпосереднім спостереженням медичного працівника (лі
Щоденно чи 3 рази на тиждень 4 міс. Щоденно чи 3 рази на тиждень 5 міс. Щоденно чи 3 рази на тиждень 4 міс.
ПТП, що застосовуються для лікування в підтримуючу фазу:
Прийом добових доз, підтримуюча фаза
д
ДОТ кабінет
ДОТ кабінет — кабінет контрольованого лікування створюється в містах та районних центрах за рішенням обласного управляння охорони здоров’я. Його розташування та кількість кабінетів
Прихильність хворих до лікування
За формування прихильності до лікування відповідальний обласний координатор НТП. В області має складатися план заходів по формуванню прихильності до лікування і складатись щоквартальний звіт по йог
ЛІКУВАННЯ ЗА DOTS-ПЛЮС ПРОГРАМОЮ
Здійснюється шляхом проведення стандартизованого п’яти-, шестикомпонентного режиму антимікобактеріальної терапії хворим на мультирезистентний туберкульоз (туберкульоз з множинною медикаментозною ст
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Александровский Б.П., Баренбойм А.М. Дифференциальная диагностика туберкулеза легких. – Киев, 1979.
2. Виноградов А.В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней: Справочное руководст
Новости и инфо для студентов