Коротка характеристика найбільш небезпечних атмосферних НС
Коротка характеристика найбільш небезпечних атмосферних НС - раздел Образование, Цивільний захист Найчастіше В Україні Повторюються Нс Викликані Екстремальною Темпе...
Найчастіше в Україні повторюються НС викликані екстремальною температурою (сильні спеки та морози, суховії, заморозки, посухи, ожеледі), та НС викликані сильним рухом повітря та сильними опадами (буревії, смерчі, шквали, шторми, сильні зливи, град, снігопади, тумани).
Сильна спека – підвищення температури повітря до плюс 35°С і вище.
Суховії – це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря.
Посуха – це тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищенній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у грунті.
Сильні морози – це зниження температури повітря до мінус 30°С і нижче.
Сильні ожеледі – це шар щільного льоду товщиною понад 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхі, деревах, техніці.
Медико-санітарна обстановка залежить від економічної та технічної розвиненості населених пунктів (наявність тепла у будинках, кондиціонерів). Найбільш чутливі до температурних НС люди похилого віку та діти. Кількість постраждалих може сягати значної кількості (від сотень до півтори тисячи на мільйон). За даними іноземних авторів, смертність серед населення, при морозах може сягати величин 333÷1333 на 1 млн. населення [38, 50], а при спеках може варіюватися в дуже широких межах 3÷236 на 1 млн. населення [38, 43, 49].
На території ураження високою температурою навколишнього середовища, серед населення спостерігається загострення хвороб серцевосудинної системи (інфарктів, гіпертонічних кризів), центральної нервової системи (інсультів, судом, психічних відхилень, теплових ударів), органів дихання (бронхіальною астмою), шлунково-кишкових захворювань (харчових отруєнь та інфекційних захворювань, які передаються через воду), шкіри (подразнення, дерматити), тощо. При ураженні території низькою температурою найчастіше трапляпляються випадки температурних травм (переохолодження, обмороження та відмороження, опіки від обігрівальних приладів) та механічних травм внаслідок падіння людей (забиття, вивихи, переломи).
Тому, населенню під час НС викликаних екстремальною температурою, можна рекомендувати дотримуватися раціонального режиму життєдіяльності: більше пити (улітку) або більше їсти (взимку), обережно користуватися обігрівальними приладами (взимку), використовувати кондиціонери та вентилятори (улітку), намагатися якумога менше знаходитися на вулиці, та знизити інтенсивність праці вдень (улітку).
Буревій – це тривалий континентальний вітер (понад 12 годин) зі швидкістю повітря 15-30 м/с. Шторм це буревій над морем чи океаном.
Шквал – це короткочасне посилення вітру зі зміною його напряму, найчастіше це явище спостерігається під час грози. Швидкість повітря може досягати 10 - 30 м/с. Час дії шквалу від декількох хвилин до полутора годин.
Смерч (торнадо) – сильний повітряний вихор, який зароджується в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота. Висота може досягати декілька кілометрів, діаметр до сотень метрів, швидкість переміщення 10-20 м/с. Швидкість повітря у вихорі може досягати 330 м/с. Тривалість від хвилин до декількох годин.
Злива – це дощ з кількістю опадів понад 15-49 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах за 12 годин.
Сильна злива – це сильний дощ з кількістю опадів понад 50 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах за 1 годину.
Сильні снігопади - це інтенсивне випадіння снігу у кількості 6-19 мм за 12 годин (визначається шаром талої води).
Дуже сильні снігопади – це дуже інтенсивне випадіння снігу у кількості понад 20 мм за 12 годин.
Град – частинки льоду, різні за розмірами та формою, структурно неоднорідні, випадають у теплий період року. Розмір частинок може бути від 5 до 60 мм.
Для характеристики сили вітру та його наслідків введена 12 бальна шкала Бофорта за швидкістю вітру.
Основні параметри, які характеризують силу вітру і характер ушкоджень, наведені нижче в таблиці 2.1 [23].
Таблиця 2.1
Шкала вітрів за Бофортом
Бали
Назва
Швидкість
вітру, м/с
Ознаки дії вітру
Дуже сильний
12,4-15,2
Хитаються великі дерева, важко йти проти вітру
Надзвичайно сильний
15,2-18,2
Вітер ламає товсті стовбури дерев
Сильний шквал
18,2-21,5
Вітер зносить легкі будівлі, валить паркани, зриває труби, черепицю. Невеликі руйнування будівель
Буря
21,5-25,1
Вітер валить і вириває з корінням дерева, руйнує міцні будівлі. Значні руйнування будівель
Сильна буря
25,1-29,0
Валить телеграфічні стовпи, перекидає вагони, чинить великі руйнування
Ураган
Понад 29,0
Призводить до спустошливих наслідків
Деякі справочні дані по ступеням руйнування будівель та споруд при потужних вітрах наведена нижче в таблиці 2.2 [23].
Таблиця 2.2
Ступені руйнування будівель та споруд від потужного вітру
№ п/п
Типи будівель та споруд
Швидкість вітру, м/с
Ступені руйнування
Слабка
Середня
Сильна
Повна
Промислові будівлі з легким металевим каркасом та безкаркасні будівлі
25-30
30-50
50-70
>70
Цегляні малоповерхівки
20-25
25-40
40-60
>60
Цегляні багатоповерхівки
20-25
25-35
35-50
>50
Адміністративні багатоповерхівки та будівлі із залізобетоним каркасом
20-35
35-50
50-60
>60
Великопанельний житловий будинок
20-30
30-40
40-50
>50
Складські цегляні будівлі
25-30
30-45
45-55
>55
Трансформаторні підстанції закритого типу
35-45
45-70
70-100
>100
Повітряні лінії низької напруги
25-30
30-45
45-60
>60
Трубопроводи наземні
35-45
45-60
60-80
>80
Приблизна структура втрат серед населення при руйнуваннях будівель від потужного вітру наведена нижче в таблиці 2.3 [23].
Таблиця 2.3
Структура втрат серед населення при різних ступенях руйнування будівель від потужного вітру
Структура втрат
Ступені руйнування будівель
Слабка
Середня
Сильна
Повна
Безповоротні
0,08
0,15
0,60
Санітарні
0,05
0,22
0,45
0,40
Загальні
0,05
0,30
0,60
1,00
Характеристика ступеней руйнування будівель та споруд наведена нижче в таблиці 2.4 [23].
Таблиця 2.4
Характеристика ступеней руйнування будівель та споруд
Будівлі та споруди
Ступінь руйнування
Слабка
Середня
Сильна
Промислові та адміністративні будівлі
Руйнування найменш міцних конструкцій будівель та споруд, невеликі тріщіни в стінах, відпадання штукатурки, падіння черепиці, руйнування димохідних труб
Руйнування перегородок, крівлі, великі та глибокі тріщини в стінах, падіння димохідних труб, руйнування віконих та дверних пройомів
Значні деформації у несних конструкціях, наскрізні тріщини й проломи у стінах, завалення частини стін та перекриттів верхніх поверхів та їх деформація на нижніх поверхах
Розриви стикових з’єднань, пошкодження КВП й запорної арматури, перелами труб на вводах вокремих місцях
Перелами труб на вводах. Розриви й деформація труб. Сильні пошкодження арматури
Медико-санітарна обстановка при цих видах НС буде визначатись рівнем розвитку держави на території якої відбувається НС, типом НС, характером забудови населених пунктів, розміром фронту вітрового потоку, своєчасністю оповіщення ЗМІ населення про наближення НС. На території ураження сильним рухом повітря або опадами характерні в основному механічні травми людей (садна, забиття, вивихи, перелами, черепно-мозкові травми, крововиливи, пошкодження внутрішніх органів тощо). Так за даними зарубіжних авторів [42], приблизний розподіл травм серед постраждалих від торнадо та ураганів у США, має наступний вид: розриви, ссадна, проникаючі поранення 50-60 %, тупі травми голови, грудей, черева 20-40 %, переломи до 30 %. Слід відзначити, що кількість постраждалих людей може сильно варіюватися, так для смерчей (торнадо) кількість загиблих може досягати кількох сотень, а для ураганів від сотень до декількох тисяч людей у розвинутих державах і сотні тисяч для малорозвинутих крім цього завдаються значні економічні збитки у вигляді руйнування будівель, споруд, втрати врожаю тощо.
Для своєчасного попередження населення про надзвичайну ситуацію по ЗМІ подається сигнал попередження «Увага всім. Штормове попередження».
У разі отримання штормового попередження населення міста повинно: припинити всі види робіт (крім виробничих), підготовувати оселю: зачинити та захистити вікна (по можливості щитами або заклеїти їх), відключити газ, воду, електроприлади, створити запас їжі, води, одягу, переміститися до більш стійких капітальних будівлель наприклад до підвалів, погрибів або сховатися у внутрішніх приміщеннях і уважно слухати ЗМІ. Якщо необхідно, то підготуватися до евакуації (підготувати документи, найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів та води, медикаменти, ліхтарик, радіоприймач, батарейки).
Визначення термінів
Цивільний захист — це загальнодержавна система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються підприємствами і установами та
Завдання цивільного захисту
Основними завданнями цивільного захисту є:
· збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
· розвиток національної економіки у напрямках, які виключають
КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Класифікація надзвичайних ситуацій (НС) на території України здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуа
Укриття у захисних спорудах
1. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом:
· комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого
Здійснення заходів з евакуації населення
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об’єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його ев
Інженерний захист території
З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту терито
Радіаційний і хімічний захист
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення
Тема 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом природних надзвичайних ситуацій в Україні, знати загальні характеристики основних видів природних надзвичайних ситуацій, вміти прогнозувати в
Коротка характеристика найбільш небезпечних біосферних НС
До небезпечних біосферних НС відносяться поява екзотичної або особливо небезпечної інфекційної хвороби, природні епідемії, епізоотії, епіфітотії та активізація осередків інфекційних захво
Коротка характеристика найбільш небезпечних гідросферних НС
До гідросферних надзвічайних ситуацій, які можуть бути в Україні, належать: повені, маловоддя, підйоми та спади рівня Чорного та Азовського морів.
Повені – це тимчасове затоплення з
Аварії з викидом радіоактивних речовин
З усіх можливих аварій на радіаційно небезпечних об’єктах найбільш масштабними є аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Також потенційною небезпе
Розрахунок зони хімічного зараження.
Варіант 1. За розрахункову глибину зараження приймається менша із гранично можливої глибини переносу повітряних мас та повної глибини
Способи застосування біологічних агентів
До найбільш поширених способів застосування біологічних агентів відносяться:
1) розпилювання аерозолей біосуспензій (у вигляді бомб, мін, ракет, розпилення із самольотів тощо). Це найбільш
Характеристика, класифікація та облік медичного майна.
Лікувально-профілактичні заклади і створені на їх базі формування для роботи в умовах НС використовують різноманітне майно. Кількість його визначена нормами постачання, які встановлюються нормативн
Розрахунок потреби медичного майна.
Потреба в медичному й іншому майні для роботи закладів охорони здоров’я і формувань ЕМД визначається планами медичного постачання з урахуванням можливої кількості санітарних втрат, кількості утворе
Додаток 1.
Таблиця 1
Середньодобовий розподіл міського населення за часом й місцем його знаходження
Протягом доби, години
Місце
Додаток 2.
Таблиця 1
Фізико-хімічні і токсичні властивості деяких СДОР та ОР
№
п/п
СДОР/
ОР
Мо
Додаток 3.
Таблиця 1
Основні характеристики деяких БА
Найменування БА
Можливі шляхи зараження
Доза зараження (при інгаляції), кіль
Додаток 4.
Таблиця 1
Схема спеціальної екстреної профілактики (при визначеному збуднику)
Захворювання
Препарат*
Разова доза, г
Додаток 5.
Таблиця 1
Ступені руйнування будівель та споруд від потужного вітру
№ п/п
Типи будівель та споруд
Швидкість вітру, м
Додаток 6.
Таблиця 1
Приблизні значення контагіозного індексу та коефіцієнтів неспецифічного, специфічного захисту і екстренної профілактики.
Вид збудника
Додаток 7.
Таблиця 1
Характеристика втрат населення по зонах затоплення у відсотках від чисельності населення
Зона затоплення
Загальні втрати
Додаток 8.
Таблиця 1
Залежність ступеня ураження будівель та споруд від інтенсивності землетрусу
Будівля або споруда
Інтенсивність землетрусу з
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акимов В.А., Владимиров В.А., Измалков В.И. Катастрофы и безопасность. МЧС России. – М.: Деловой экспресс, 2006. – 392 с.
2. Атаманюк В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И..Гражданская оборо
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов