рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Аварії з викидом радіоактивних речовин

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Аварії з викидом радіоактивних речовин

Аварії з викидом радіоактивних речовин - раздел Образование, Цивільний захист З Усіх Можливих Аварій На Радіаційно Небезпечних Об’Єктах Найбільш Масштабним...

З усіх можливих аварій на радіаційно небезпечних об’єктах найбільш масштабними є аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Також потенційною небезпекою для України є можливі аварії на АЕС РФ з викидом радіоактивних речовин.

За час експлуатації АЕС у світі (перша атомна станція почала працювати у 1954 р.) відбулося шість значних аварії:

· 1957 рік, Уїндськейле, Великобританія;

· 1979 рік, Гарисберг (Трі-Майл-Айленд), США;

· 1986 рік, Чорнобиль, Україна (Радянський Союз);

· 2011 рік, Фукусіма, Японія.

Отже, на даний час (станом на 2012 р.) практина ймовірність катастрофічних аварій на АЕС в середньому становить 1 раз на 14,5 років.

Аварії на АЕС характеризуються значною тривалістю викидів, від декількох годин до декількох діб і навіть тижнів. За цей час напрямок вітру сильно змінюється. А розмір і конфігурація зон радіоактивного забруднення важко прогнозується і розраховується. Хоча при ідеальних погодних умовах зони радіоактивного забруднення, як і у випадку ядерного вибуху мають форму еліпсів.

При аваріях на АЕС виникають дрібнодисперсні аерозолі розміром 0,5-3 мкм, які здатні тривалий час знаходитись у зваженому стані та розповсюджуватися за допомогою вітру на значні відстані. Крім того кількісний і якісний склад радіонуклідів при ававрії на АЕС має відмінність від ядерних вибухів. Ця відмінність полягає у тому, що у працюючому реакторі частка ізотопів з невеликим часом напіврозкладу відносно менша за частку ізотопів з великим часом напіврозкладу, які поступово накопичуються в реакторі із часом. Однак за рахунок великої маси палива у реакторі (так для водо-водяних енергетичних реакторів ВВЕР-1000 - це 66 т двоокису урану із концентрацією збагаченого урану 235 - 4,4 %) в ньому утворюються значна кількість летких радіонуклідів шляхетних газів (криптону та ксенону), йоду, цезію, тритію, вуглецю, які на початку аварії формують радіоактивну хмару із великою кількістю нелетких ізотопів у вигляді тонкодисперсного пилу, які мають великий час напіврозкладу наприклад урану, плутонію, европію, церію, рутенію, стронцію. Загальна активність радіонуклідів в реакторі може сягати 1,5÷17 ГКи [3, 10, 11], а кількість викиду активності може складати декілька відсотків від загальної активності реактора. Наприклад у випадку Чорнобильської катастрофи викид радіонуклідів по активності складав біля 0,05 ГКи [10, 11, 15], це приблизно 0,3÷3,3 % від загальної активності радіонуклідів у реакторі.

Все це зумовлює те, що радіоактивне забруднення місцевості при аварії на АЕС відбувається на тривалий час, а площа зараження, набагато більша ніж при ядерних вибухах. Деякі дані по радіонуклідному складу аварійного викиду на Чорнобильській АЕС наведений нижче у таблиці 3.6 [15].

У випадку ававрії на АЕС виділяють п’ять зон забруднення місцевості радіоактивними продуктами: зона М (радіаційної небезпеки), рівень радіації за годину після аварії на межах зони Р₁ = 0,014 ÷ 0,14 рад/год, доза за перший рік після аварії D_∞ = 3 ÷ 50 рад; зона А (помірного забруднення), Р₁ = 0,14 ÷ 1,40 рад/год, D_∞ = 50 ÷ 500 рад; зона Б (сильного забруднення), Р₁ = 1,40 ÷ 4,20 рад/год, D_∞ = 500 ÷ 1500 рад; зона В (небезпечного забруднення), Р₁ = 4,20 ÷ 14,20 рад/год, D_∞ = 1500 ÷ 5000 рад; зона Г (надзвичайно небезпечного забруд20нення), рівень радіації за годину після аварії від Р₁ = 14,20 рад/год, доза за перший рік після аварії від D_∞ = 5000 рад до 10 000 рад.

Таблиця 3.6 Радіонуклідний склад аварійного викиду на Чорнобильській АЕС
Нуклід	Період напіврозкладу	Енергія випромінювання, МеВ	Відсоток активності у викиді, %
β – випрм-ня	γ – випром-ня
Хе-133	5 діб	0,4	0,1
Kr-85	10 років	0,7	0,5
І-131	8 діб	0,6	0,4
І-133	21 година	1,3	0,5
І-135	6,7 години	1,4	1,3
Сs-134	2 роки	0,7	0,8
Сs-137	30 років	0,5	0,7
Ru-103	39,3 діб	0,2	0,5
Ru-106	1 рік	1,2	0,7
Ce-141	32,5 діб	0,4	0,1
Ce-144	284 діб	0,3	0,1
Ba-140	12,7 діб		0,5
Sr-89	50,5 діб	1,5	-
Sr-90	29,1 років	0,6	-
Y-91	58,5 діб	1,6	0,7
Te-129	33,6 діб	0,1	0,2
Np-239	2,4 діб	0,3	0,2

Нижче наводяться розрахунки приблизних меж зон радіоактивного забруднення у вигляді еліпсів, при аварії на реакторі типу ВВЕР-1000 (потужність 1 ГВт) при відсотку виходу активності 30 % і швидкості вітру в межах від 2 до 10 м/с [32]:

;

де L_P – приблизна довжина зон, км;

B_Р – приблизна ширина зон, км;

Р – рівень радіації на межі зони (0,014 для зони М; 0,14 для зони А; 1,4 для зони Б; 4,2 для зони В; 14 для зони Г), рад/годину;

S_{М,А,Б,В,Г} – площа зони М, А, Б, В, Г у км².

Після аварії на АЕС рівень радіації спадає за таким законом:

де Р – рівень радіації на любий заданий час від моменту аварії, Р/год;

Р₁ – рівень радіації через годину після аварії, Р/год;

m – коефіцієнт, для продуктів при аваріях на АЕС може бути в межах 0,26÷0,86;

t – час, який сплинув після аварії, години.

Залежність відносного рівня радіації від часу при аварії на АЕС, зображена в таблиці 3.7. З таблиці видно, що після 150 діб (3600 годин) рівень радіації падає до 3,8 % від рівня радіації на першу годину після аварії, який прийняли за 100 %.

Таблиця 3.7 Залежність відносного рівня радіації від часу при аварії на АЕС
Р/Р₁, %	100,0	75,8	57,4	43,5	33,0	28,0	21,3	18,1	16,1	12,9	3,8
Час, год

Для розрахунку дози D, яку отримує людина під час знаходження на теріторії з рівнем радіації Р_п та часом входу t_п, який пройшов після аварії на АЕС до рівня радіації Р_к та часом виходу t_к із забрудненої території, який пройшов після аварії на АЕС, необхідно використовувати формулу (наприкла при m=0,4):

Надійним захистом від радіоактивного забруднення після аварії на АЕС є укриття у захисних спорудах: сховищах, протирадіаційних укриттях, перекритих щілинах, підвальних приміщеннях промислових та житлових будівель тощо, принаймі у перші дві-три доби з подальшою евакуацією. Від радіоактивного пилу необхідно використовувати засоби індивідуального захисту – протигази, респіратори, протипилові маски, одяг із щільної тканини, накидки та ін.

Можливі санітарні та безповоротні втрати населення у вогнищах ураження радіоактивними опадами можна визначити за формулою:

де N_СВ, N_БВ, N_ПБВ – можливі санітарні, безповоротні та потенційні онкологічні втрати серед ураженого населення, чол.;

N_і – можлива кількість ураженого населення дозою ≥ 1 Зв в зоні ураження з початковим рівнем зараження Р_п, чол.;

S_і – площа і-ї зони з початковим рівнем зараження Р_п, км²;

γ_мі – середня щільність населення у і-ій зоні зараження, чол./км²;

К_см – коефіцієнт смертності людей від променевої хвороби, який залежить від дози опромінення та рівня отримання лікарської допомоги (див. таблицю «Ступені важкості променевої хвороби»);

К_осл – середній коефіцієнт ослаблення гамма-випромінювання для населення, яке знаходиться на забрудненій території;

К_онк – коефіцієнт підвищення імовірної смертності від онкозахворювання на кожний 1 Зв – 1,05 - 1,1 (або 5-10 %) по відношенню до звичайного рівня, який наприклад для 2009 р. в Україні складав 0,002 (доля померлих від онкозахворюваннь);

D_мі – доза випромінювання, яку населення може отримати під час знаходження на забрудненій території з рівнем випромінювання Р_п;

n – кількість зон, які піддалися радіоактивному забрудненню, шт.

Середній коефіцієнт ослаблення гамма випромінювання для населення, яке знаходиться на забрудненій території за час від початку опромінення до часу евакуації з неї можна розрахувати за формулою:

де Т – період часу впродовж якого населення знаходиться на збрудненій території, годин;

t_і – час впродовж якого населення перебуває у захисних спорудах на забрудненій території із коефіцієнтом ослаблення К_і, годин.

K_і – коефіцієнт ослаблення гамма випромінювання захисною спорудою в якій знаходиться людина підвал, квартира, дім, транспортний засіб тощо.

Під час аварії на АЕС із викидом радіоактивних ізотопів у навколишне середовище, населення найближчих міських пунктів попереджується за домомогою ЗМІ та спеціального сигналу сирени та гучномовців: «Увага всім! Радіаційна небезпека!», після чого дається коротка інформація про небезпечну ситуацію та інструктаж населення.

Дії людини при аварії на АЕС із викидом радіоактивних речовин.

Якщо аварія застала Вас вдома:

· негайно вдягти протипилові маски та щільний одяг;

· на вулицю виходити тільки за потребою й максимально скоротити час знаходження на відкритому просторі;

· загерметизувати дім, закрити та заклеїти вікна, вентиляційні отвори;

· зробити запас води та їжі на декілька днів;

· приготувати речі для евакувації (документи, гроші, змінний одяг і взуття, спальні речі, воду та їжу, столові прибори тощо);

· вживати препарати стабільного йоду (КІ – 125 мг, або настойку йоду 44 кап. на добу внутрішньо/нашкірно);

· чекати та слухати по радіо та телеефіру вказівки від влади та МНС.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Цивільний захист

Національний фармацевтичний Університет... В П Черних О І Зайцев В І Вельма М М Бойко Цивільний захист За...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Аварії з викидом радіоактивних речовин

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Цивільний захист
Навчальний посібник За загальною редакцією начальника ЦО НФаУ чл.-кор. НАНУ, проф. Черних В.П. Харків 2013

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
АЕС – атомна електростанція; АІ – аптечка індивідуальна; АТС – автоматична телефонна станція; БА – біологічний агент; ВВЕР – водо-водяний енергетичний реактор;

Визначення термінів
Цивільний захист — це загальнодержавна система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються підприємствами і установами та

Завдання цивільного захисту
Основними завданнями цивільного захисту є: · збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації; · розвиток національної економіки у напрямках, які виключають

КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Класифікація надзвичайних ситуацій (НС) на території України здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуа

Укриття у захисних спорудах
1. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом: · комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого

Здійснення заходів з евакуації населення
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об’єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його ев

Інженерний захист території
З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту терито

Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
Для запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій здійснюют

Радіаційний і хімічний захист
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення

Питання до теми 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.
1. Дайте визначення термінам «Цивільний захист», «Сили і засоби цивільного захисту» та приведіть основні завдання ЦЗ. 2. Назвіть мету ЦЗ, дайте визначення термінам «Зона можливого ураження

Тема 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом природних надзвичайних ситуацій в Україні, знати загальні характеристики основних видів природних надзвичайних ситуацій, вміти прогнозувати в

Коротка характеристика найбільш небезпечних атмосферних НС
Найчастіше в Україні повторюються НС викликані екстремальною температурою (сильні спеки та морози, суховії, заморозки, посухи, ожеледі), та НС викликані сильним р

Коротка характеристика найбільш небезпечних біосферних НС
До небезпечних біосферних НС відносяться поява екзотичної або особливо небезпечної інфекційної хвороби, природні епідемії, епізоотії, епіфітотії та активізація осередків інфекційних захво

Методика оцінки можливих санітарних та безповоротних втрат населення в епідемічному осередку та вогнищах ураження БА.
Під санітарними втратими розуміють число хворих людей в епідемічному вогнищі внаслідок поширення інфекції на етапі епідеміологічного процесу. Для розрахунку приблизних безповоротних втрат

Коротка характеристика найбільш небезпечних гідросферних НС
До гідросферних надзвічайних ситуацій, які можуть бути в Україні, належать: повені, маловоддя, підйоми та спади рівня Чорного та Азовського морів. Повені – це тимчасове затоплення з

Коротка характеристика найбільш небезпечних літосферних НС
До небезпечних літосферних НС, які можуть бути на території України відносяться: землетруси, зсуви, обвали, природні пожежі, селі тощо. Землетрус – це підземні

Питання до теми 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ.
1. Наведіть визначення терміну «стихійне лихо» і дайте загальну характеристику стану, щодо стихійних лих, які виникають на території України. 2. Охарактеризуйте найбільш розповсюджені атмо

Тема 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ РАДІАЦІЙНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом радіаційної небезпеки в Україні, знати загальні характеристики основних видів радіаційних інцидентів, вміти прогнозувати втрати серед населен

Ядерний удар з використанням ядерної або термоядерної зброї масового ураження.
Даний тип радіаційного інциденту на території України маловірогідний, оскільки Україна з 1992 р. прийняла без’ядерний статус. Однак це не дає повної гарантії ядерної безпеки для країни, та її грома

Розрахунок радіаційних втрат серед населення
Можливі санітарні та безповоротні втрати населення у вогнищах ураження радіоактивними опадами можна визначити за формулою:

Питання до теми 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ РАДІАЦІЙНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
1. Дайте коротку характеристику об’єктам, які мають справу з радіоактивними елементами і несуть потенціальну загрозу людям та назвіть основні види радіаційних інцидентів. 2. Дайте характер

Тема 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ХІМІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом хімічної небезпеки в Україні, знати загальні характеристики основних видів хімічних інцидентів, вміти прогнозувати втрати серед населення під

Розрахунок зони хімічного зараження.
Варіант 1. За розрахункову глибину зараження приймається менша із гранично можливої глибини переносу повітряних мас та повної глибини

Порядок нанесення зон зараження на топографічні мапи та схеми.
Зона можливого зараження хмарою СДОР на мапі (схемі) обмежена колом, напівколом або сектором, які мають кут φ та радіус r (що дорівнює розрахунковій глибині зараження Гр

Методика оцінки можливих втрат населення у вогнищах ураження СДОР.
Можливі втрати населення у вогнищах ураження СДОР можна визначити за формулою: де N – можлива кількість ураженого

Характеристика вогнищ ураження при застосуванні хімічної зброї.
Хімічна зброя – це один із видів зброї масового ураження принцип дії якої заснован на токсичності деяких бойових отруйних речовин (ОР) та токсинів. Хімічна зброя має з

Питання до теми 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ХІМІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
1. Дайте коротку характеристику стану хімічної небезпеки населенню України (назвіть джерела хімічної небезпеки, можливі причини виникнення хімічних інцидентів, класифікацію хім. інцидентів, способи

Тема 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ БІОЛОГІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом біологічних інцидентів в Україні, знати загальні характеристики основних видів біологічних інцидентів, вміти прогнозувати втрати серед населе

Способи застосування біологічних агентів
До найбільш поширених способів застосування біологічних агентів відносяться: 1) розпилювання аерозолей біосуспензій (у вигляді бомб, мін, ракет, розпилення із самольотів тощо). Це найбільш

Основні способи та засоби захисту від біологічних агентів.
В осередках біологічного зараження для запобігання поширенню інфекційних захворювань вводиться екстренна профілактика, обсервація чи каран

Методика розрахунку імовірної чисельності зараженого населення
У вогнищах ураження БА імовірна чисельність зараженого населення може бути визначена за формулою: де NЗН

Питання до теми 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ БІОЛОГІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
1. Дайте коротку характеристику біологічним агентам (навести визначення, види та класифікацію біологічних агентів, а також описати можливі способи застосування). 2. Опишіть основні способи

Тема 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом пожежовибухонебезпеки в Україні, знати загальні характеристики основних видів пожежовибухонебезпечних інцидентів, вміти прогнозувати втрати с

Питання до теми 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
1. Наведіть коротку характеристику пожежовибухонебезпечним інцидентам на території України. Дайте визначення поняттям пожежа та вибух. Розрахуйте надлишковий тиск ударної хвилі при наземному вибуху

Характеристика, класифікація та облік медичного майна.
Лікувально-профілактичні заклади і створені на їх базі формування для роботи в умовах НС використовують різноманітне майно. Кількість його визначена нормами постачання, які встановлюються нормативн

Розрахунок потреби медичного майна.
Потреба в медичному й іншому майні для роботи закладів охорони здоров’я і формувань ЕМД визначається планами медичного постачання з урахуванням можливої кількості санітарних втрат, кількості утворе

Додаток 1.
Таблиця 1 Середньодобовий розподіл міського населення за часом й місцем його знаходження Протягом доби, години Місце

Додаток 2.
Таблиця 1 Фізико-хімічні і токсичні властивості деяких СДОР та ОР № п/п СДОР/ ОР Мо

Додаток 3.
Таблиця 1 Основні характеристики деяких БА Найменування БА Можливі шляхи зараження Доза зараження (при інгаляції), кіль

Додаток 4.
Таблиця 1 Схема спеціальної екстреної профілактики (при визначеному збуднику) Захворювання Препарат* Разова доза, г

Додаток 5.
Таблиця 1 Ступені руйнування будівель та споруд від потужного вітру № п/п Типи будівель та споруд Швидкість вітру, м

Додаток 6.
Таблиця 1 Приблизні значення контагіозного індексу та коефіцієнтів неспецифічного, специфічного захисту і екстренної профілактики. Вид збудника

Додаток 7.
Таблиця 1 Характеристика втрат населення по зонах затоплення у відсотках від чисельності населення Зона затоплення Загальні втрати

Додаток 8.
Таблиця 1 Залежність ступеня ураження будівель та споруд від інтенсивності землетрусу Будівля або споруда Інтенсивність землетрусу з

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акимов В.А., Владимиров В.А., Измалков В.И. Катастрофы и безопасность. МЧС России. – М.: Деловой экспресс, 2006. – 392 с. 2. Атаманюк В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И..Гражданская оборо