Методика оцінки можливих санітарних та безповоротних втрат населення в епідемічному осередку та вогнищах ураження БА.
Методика оцінки можливих санітарних та безповоротних втрат населення в епідемічному осередку та вогнищах ураження БА. - раздел Образование, Цивільний захист Під Санітарними Втратими Розуміють Число Хворих Людей В Епідемічному Вогнищі ...
Під санітарними втратими розуміють число хворих людей в епідемічному вогнищі внаслідок поширення інфекції на етапі епідеміологічного процесу.
Для розрахунку приблизних безповоротних втрат серед санітарних втрат можна використати наступну формулу:
де NБВ – можливі безповоротні втрати, чол.;
NСВ – можливі санітарні втрати, чол.;
КСм – коефіцієнт смертності серед хворих (залежить від наявності чи відсутності лікування, стану хворого тощо для деяких хвороб наведен у таблиці 1 додатку 3).
Для оперативних розрахунків можливих санітарних втрат населення в епідемічному осередку та вогнищі ураження БА, можна використати наступну формулу:
де NСВ – можливі санітарні втрати, чол;
NЗН – імовірна чисельність зараженого населення, чол.;
КI – контагіозний індекс;
КНЗ – коефіцієнт неспецифічного захисту;
КСЗ – коефіцієнт специфічного захисту;
КЕП – коефіцієнт екстреної профілактики.
Вважається, що в зоні катастрофи чи стихійного лиха у разі контагіозних інфекцій 50 % населення, яке там опинилося підлягає зараженню. При малоконтагіозних інфекціях, зараження людей може скласти 10-20 % від загальної кількості постраждалого населення.
Контагіозний індекс показує ступінь імовірності захворювання людини після інфікування (наприклад контакту з хворим). Для контактних інфекційних захворювань, які не наведені нижче у таблиці його можна приймати 0,5-0,6.
Коефіцієнт неспецифічного захисту населення залежить від своєчасності проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, захисту питної води і продуктів харчування від зараження збудниками, роз’єднання населення на дрібні групи при повітряно-крапельних інфекціях, наявності індивідуальних засобів захисту тощо.
Коефіцієнт специфічного захисту враховує ефектиність різних вакцин, які рекомендуються в даний час для специфічної профілактики інфекційних захворювнь.
Коефіцієнт екстреної профілактики відповідає частці зараженого населення, що піддається специфічному захисту протимікробними, противірусними чи протигрибковими препаратами від даного збудника хвороби.
Приблизні дані по наведеним вище коефіцієнтам зведені у таблицю 2.5 [15, 20].
Слід відмітити, що внаслідок серйозних порушень умов побуту та житя населення в районах стихійних лих раптово загострюється епідемічна ситуація по кишковим інфекціям (черевному тифу, паратифам, вірусним гепатитам, дизентирії, сальмонельозам, холері тощо), а скупченість людей в наметах, землянках буде сприяти розповсюдженню респіраторних інфекцій (менінгококовая інфекція, вірусна пневмонія, дифтерія, геморагічні лихоманки, грип, кір тощо) [39].
Після встановлення факту появи випадків особливо небезпечної хвороби (сибірки, чуми, туляремії, жовтої лихоманки тощо) на території вводиться режим карантину, а у прилеглих територіях обсервація. Обсервація також вводиться при захворюваннях, які не відносяться до особливо небезпечних. Більш докладно про карантин, обсервацію та міри які застосувують в осередку зараження (дезінфекції, дезінсекції та дератизації) описано у спеціальному розділі (Основні способи та засоби захисту від біологічних агентів). Крім цього на території біологічного лиха, населення повинно дотримуватися суворих протиепідемічних правил: обов’язкове використання ЗІЗ органів дихання, дотримання особистої гігієни, робити дезинфекційну обробку квартир, проходити повну санітарну обробку, робити екстренну неспецифічну та специфічну профилактику, невживати воду та продукти харчування без їх попередньої термічної обробки, знизити контакт з іншими людьми тощо.
Таблиця 2.5
Приблизні значення контагіозного індексу та коефіцієнтів неспецифічного, специфічного захисту і екстренної профілактики.
Вид збудника
Контагіозний індекс, КI
Коефіцієнт специфічного захисту, КСЗ
Коефіцієнт екстреної профілактики, КЕП
Легенева форма чуми
0,8-1,0
0,5
0,5
Вірусні геморагічні лихоманки
0,7
0,75
0,2-0,3
Холера
0,6
0,5
0,1-0,2
Мелоїдоз
0,6
0,8
0,75
Туляремія
0,4-0,5
0,55
0,5
Сибірка (генералізована форма)
0,4
0,5
0,5
Сап
0,6
0,8
0,8
Орнітоз
0,6
0,8
0,9
Лихоманка Ку
0,5
0,55
0,5
Кліщовий енцефаліт
0,5
0,8
0,6
Висипний тиф
0,5
0,55
0,6
Вірусний гепатит А
0,4
0,55
0,4
Черевний тиф
0,4
0,5
0,4
Менінгококова інфекція
0,2
0,55
0,5
Бруцельоз
0,2
0,75
0,75
Якщо імунізація не проводилася
-
0,5
-
Якщо екстренна профілактика не проводилася
-
-
1,0
Коефіцієнт неспецифічного захисту, КНЗ
При відмінній сан.-епід. підготовці населення
0,9
При добрій сан.-епід. підготовці населення
0,8
При задовільній сан.-епід. підготовці населення
0,7
При незадовільній сан.-епід. підготовці населення
0,4
Зона аварії біологічно небезпечного об’єкта
0,1
Суворе дотримання населенням, яке знаходиться в осередку біологічного лиха, усталеного режиму карантину чи обсервації є одним із вирішальних факторів, які забезпечують локалізацію осередка й припинення розповсюдження інфекційних хвороб в осередку біологічного лиха.
Визначення термінів
Цивільний захист — це загальнодержавна система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються підприємствами і установами та
Завдання цивільного захисту
Основними завданнями цивільного захисту є:
· збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
· розвиток національної економіки у напрямках, які виключають
КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Класифікація надзвичайних ситуацій (НС) на території України здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуа
Укриття у захисних спорудах
1. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом:
· комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого
Здійснення заходів з евакуації населення
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об’єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його ев
Інженерний захист території
З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту терито
Радіаційний і хімічний захист
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення
Тема 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом природних надзвичайних ситуацій в Україні, знати загальні характеристики основних видів природних надзвичайних ситуацій, вміти прогнозувати в
Коротка характеристика найбільш небезпечних біосферних НС
До небезпечних біосферних НС відносяться поява екзотичної або особливо небезпечної інфекційної хвороби, природні епідемії, епізоотії, епіфітотії та активізація осередків інфекційних захво
Коротка характеристика найбільш небезпечних гідросферних НС
До гідросферних надзвічайних ситуацій, які можуть бути в Україні, належать: повені, маловоддя, підйоми та спади рівня Чорного та Азовського морів.
Повені – це тимчасове затоплення з
Аварії з викидом радіоактивних речовин
З усіх можливих аварій на радіаційно небезпечних об’єктах найбільш масштабними є аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Також потенційною небезпе
Розрахунок зони хімічного зараження.
Варіант 1. За розрахункову глибину зараження приймається менша із гранично можливої глибини переносу повітряних мас та повної глибини
Способи застосування біологічних агентів
До найбільш поширених способів застосування біологічних агентів відносяться:
1) розпилювання аерозолей біосуспензій (у вигляді бомб, мін, ракет, розпилення із самольотів тощо). Це найбільш
Характеристика, класифікація та облік медичного майна.
Лікувально-профілактичні заклади і створені на їх базі формування для роботи в умовах НС використовують різноманітне майно. Кількість його визначена нормами постачання, які встановлюються нормативн
Розрахунок потреби медичного майна.
Потреба в медичному й іншому майні для роботи закладів охорони здоров’я і формувань ЕМД визначається планами медичного постачання з урахуванням можливої кількості санітарних втрат, кількості утворе
Додаток 1.
Таблиця 1
Середньодобовий розподіл міського населення за часом й місцем його знаходження
Протягом доби, години
Місце
Додаток 2.
Таблиця 1
Фізико-хімічні і токсичні властивості деяких СДОР та ОР
№
п/п
СДОР/
ОР
Мо
Додаток 3.
Таблиця 1
Основні характеристики деяких БА
Найменування БА
Можливі шляхи зараження
Доза зараження (при інгаляції), кіль
Додаток 4.
Таблиця 1
Схема спеціальної екстреної профілактики (при визначеному збуднику)
Захворювання
Препарат*
Разова доза, г
Додаток 5.
Таблиця 1
Ступені руйнування будівель та споруд від потужного вітру
№ п/п
Типи будівель та споруд
Швидкість вітру, м
Додаток 6.
Таблиця 1
Приблизні значення контагіозного індексу та коефіцієнтів неспецифічного, специфічного захисту і екстренної профілактики.
Вид збудника
Додаток 7.
Таблиця 1
Характеристика втрат населення по зонах затоплення у відсотках від чисельності населення
Зона затоплення
Загальні втрати
Додаток 8.
Таблиця 1
Залежність ступеня ураження будівель та споруд від інтенсивності землетрусу
Будівля або споруда
Інтенсивність землетрусу з
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акимов В.А., Владимиров В.А., Измалков В.И. Катастрофы и безопасность. МЧС России. – М.: Деловой экспресс, 2006. – 392 с.
2. Атаманюк В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И..Гражданская оборо
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов