Тема 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ХІМІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
Тема 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ХІМІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ. - раздел Образование, Цивільний захист Учбова Мета:Ознайомитися Зі Станом Хімічної Небезпеки В ...
Учбова мета:ознайомитися зі станом хімічної небезпеки в Україні, знати загальні характеристики основних видів хімічних інцидентів, вміти прогнозувати втрати серед населення під час цих інцидентів та використовувати засоби запобігання та захисту населення.
За Міжнародним реєстром, у світі використовується в промисловості, сільскому господарстві та у побуті понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 600 речовин, які належать до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), токсичних для живих організмів.
На території України на даний час знаходяться до двух тисяч хімічно небезпечних об’єктів (ХНО) та до трьохсот тисяч об’єктів, які використовують, зберігають або транспортують СДОР чи їх похідні. На хімічно небезпечних об’єктах СДОР можуть бути початковою сировиною, проміжними, кінцевими або побічними продуктами, а також розчинниками та засобами обробки. Великі запаси СДОР розміщені на підприємствах хімічної, целюлозно-паперової, оборонної, нафтопереробної, кольорової, чорної металургії, а також на об’єктах сільськогосподарської, харчової та фармацевтичної промисловості. Взагалі в Україні використовується у виробничому процесі понад 283 тис.т СДОР, у тому числі 9,8 тис.т хлору, 178,4 тис.т аміаку.
До найбільш розповсюджених СДОР, які використовуються у різних галузях господарювання відносяться хлор, аміак, сірчаний ангідрид, сірководень, бензол, фтористий водень, ацетон, хлористоводнева кислота, азотна кислота, сірчана кислота, фосген, синильна кислота, різні види пестициців, гербицидів тощо.
Незважаючи на закони та суворий державний контроль інспектуючих органів України на ХНО, внаслідок людського фактора чи фізичного зносу обладнання або природних НС може статися викид СДОР. При цьому персонал ХНО і населення, яке проживає поблизу об’єкта, сільськогосподарські тварини, посіви, лісові насадження та водоймища, можуть бути уражені СДОР. Також слід відмітити, що потенційна небезпека може бути від хімічної зброї, яка дісталася Україні від СРСР.
Хімічні інциденти можна поділити на:
1. ненавмисні, до яких відносяться: аварії з викидом СДОР у повітря, грунт чи водоймище: на підприємствах синтезу СДОР; аварії на хімічно небезпечних об’єктах, які використовують СДОР у технологічних процессах виготовлення своєї продукції; та аварії при транспортуванні або зберіганні СДОР, внаслідок порушення правил ведення технологічного процесу, зносу обладнання, природних стихійних лих тощо;
2. навмисні, до яких відносяться: використання хімічної зброї масового ураження (отруйних речовин) під час військових конфліктів чи террористичних актів, а також саботаж на підприємствах, які використовують СДОР.
Характеристика вогнищ ураження при аваріях з викидом СДОР у повітря.
Під час аварії із вивільненням СДОР у вигляді газу, пару чи аерозолю відбувається хімічне зараження повітря та території речовиною в небезпечних для життя та здоров’я концентраціях. Цю територію, назівають зоною хімічного зараження.
Зона хімічного зараження це територія в межах якої, концентрація СДОР досягає величини, яка створює небезпеку для здоров’я або життя людей, сільськогосподарським тваринам та рослинам впродовж визначеного часу.
Осередок хімічного ураження – це територія в межах якої, від дії СДОР, відбулись масові ураження людей або сільськогосподарських тварин та рослин.
Зона хімічного зараження характеризується:
· глибиною та шириною, км;
· можливою та фактичною площею зараження, км²;
· часом зараження, годин.
Розміри зон та час хімічного зараження залежать від рельєфу території (наявність будівель, дерев, холмів, оврагів тощо) та погодних умов (температури, напрямку та швидкості вітру, вертикальної стійкості повітря, кількості речовини та її фізико-хімічних і токсикологічних властивостей тощо).
Визначення термінів
Цивільний захист — це загальнодержавна система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються підприємствами і установами та
Завдання цивільного захисту
Основними завданнями цивільного захисту є:
· збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
· розвиток національної економіки у напрямках, які виключають
КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Класифікація надзвичайних ситуацій (НС) на території України здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуа
Укриття у захисних спорудах
1. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом:
· комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого
Здійснення заходів з евакуації населення
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об’єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його ев
Інженерний захист території
З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту терито
Радіаційний і хімічний захист
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення
Тема 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом природних надзвичайних ситуацій в Україні, знати загальні характеристики основних видів природних надзвичайних ситуацій, вміти прогнозувати в
Коротка характеристика найбільш небезпечних біосферних НС
До небезпечних біосферних НС відносяться поява екзотичної або особливо небезпечної інфекційної хвороби, природні епідемії, епізоотії, епіфітотії та активізація осередків інфекційних захво
Коротка характеристика найбільш небезпечних гідросферних НС
До гідросферних надзвічайних ситуацій, які можуть бути в Україні, належать: повені, маловоддя, підйоми та спади рівня Чорного та Азовського морів.
Повені – це тимчасове затоплення з
Аварії з викидом радіоактивних речовин
З усіх можливих аварій на радіаційно небезпечних об’єктах найбільш масштабними є аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Також потенційною небезпе
Розрахунок зони хімічного зараження.
Варіант 1. За розрахункову глибину зараження приймається менша із гранично можливої глибини переносу повітряних мас та повної глибини
Способи застосування біологічних агентів
До найбільш поширених способів застосування біологічних агентів відносяться:
1) розпилювання аерозолей біосуспензій (у вигляді бомб, мін, ракет, розпилення із самольотів тощо). Це найбільш
Характеристика, класифікація та облік медичного майна.
Лікувально-профілактичні заклади і створені на їх базі формування для роботи в умовах НС використовують різноманітне майно. Кількість його визначена нормами постачання, які встановлюються нормативн
Розрахунок потреби медичного майна.
Потреба в медичному й іншому майні для роботи закладів охорони здоров’я і формувань ЕМД визначається планами медичного постачання з урахуванням можливої кількості санітарних втрат, кількості утворе
Додаток 1.
Таблиця 1
Середньодобовий розподіл міського населення за часом й місцем його знаходження
Протягом доби, години
Місце
Додаток 2.
Таблиця 1
Фізико-хімічні і токсичні властивості деяких СДОР та ОР
№
п/п
СДОР/
ОР
Мо
Додаток 3.
Таблиця 1
Основні характеристики деяких БА
Найменування БА
Можливі шляхи зараження
Доза зараження (при інгаляції), кіль
Додаток 4.
Таблиця 1
Схема спеціальної екстреної профілактики (при визначеному збуднику)
Захворювання
Препарат*
Разова доза, г
Додаток 5.
Таблиця 1
Ступені руйнування будівель та споруд від потужного вітру
№ п/п
Типи будівель та споруд
Швидкість вітру, м
Додаток 6.
Таблиця 1
Приблизні значення контагіозного індексу та коефіцієнтів неспецифічного, специфічного захисту і екстренної профілактики.
Вид збудника
Додаток 7.
Таблиця 1
Характеристика втрат населення по зонах затоплення у відсотках від чисельності населення
Зона затоплення
Загальні втрати
Додаток 8.
Таблиця 1
Залежність ступеня ураження будівель та споруд від інтенсивності землетрусу
Будівля або споруда
Інтенсивність землетрусу з
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акимов В.А., Владимиров В.А., Измалков В.И. Катастрофы и безопасность. МЧС России. – М.: Деловой экспресс, 2006. – 392 с.
2. Атаманюк В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И..Гражданская оборо
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов