Тема 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ БІОЛОГІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ.
Тема 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ БІОЛОГІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ. - раздел Образование, Цивільний захист Учбова Мета:Ознайомитися Зі Станом Біологічних Інциденті...
Учбова мета:ознайомитися зі станом біологічних інцидентів в Україні, знати загальні характеристики основних видів біологічних інцидентів, вміти прогнозувати втрати серед населення під час цих інцидентів та використовувати засоби запобігання та захисту населення.
До біологічних інцидентів можна віднести поширення на території біологічних агентів (БА) у вигляді хвороботворних мікроорганізмів, небезпечних комах чи тварин (шкідників чи переносників інфекцій), внаслідок природного явища (епідемії, повені, землетрусу тощо) або антропогенної події, наприклад аварії на об’єктах мікробіологічного синтезу, науково-дослідних інститутах чи внаслідок застосування біологічної зброї у військовому конфлікті, при диверсії, терористичному акті тощо, які призводять до масового ураження людей, тварин чи рослин.
Загальноприйнятої класифікації БА поки що немає, однак їх можна поділити на мікроорганізми (віруси, бактерії, грибки) та макроорганізми (рослини, комахи та тварини). До хвороботворних мікроорганізмів відносяться: віруси (викликають захворювання натуральної віспи, жовтої лихоманки, енцефаліту, лихоманки Денге, пситакозу (орнітозу), грипу, ящуру тощо), бактерії (викликають чуму, черевний тиф, холеру, сибірку, бруцельоз, туляремію, сап, дизентирію тощо), грибки (викликають бластомікоз, гістоламоз, нокардиоз, кокцидіоїдомікоз тощо), а також різновиди бактерій: рикетсії (викликають висипной тиф, плямисту лихоманку Скелястих гір, Ку-лихоманку, лихоманку Цуцугамуши тощо) та найпростіші (викликають малярію тощо). До небезпечних комах відносяться шкідники сільськогосподарських рослин (сарана, тля, мурахи, жуки тощо), переносники інфекцій (комари, блохи, вощі, кліщі, мухи, таракани тощо). До небезпечних тварин відносяться: шкідники продуктів харчування та сільськогосподарських рослин (різні види гризунів тощо), переносники інфекцій (гризуни, дикі тварини, птахи тощо).
За об’єктом ураження БА можна поділити на антропонозні, це збудники інфекційних хвороб людей (холера, натуральна віспа, жовта лихоманка, черевний тиф, висипний тиф тощо); зоонозні, це збудники інфекційних хвороб тварин (чума крупної рогатої хужоби та свиней тощо); зооантропонозні, це збудники інфекційних хвороб людей і тварин (чума, туляремія, бруцельоз, сибірки, сапа, ящура, орнитозу тощо); фітонозні, це збудники інфекційних хвороб рослин (бура листкова іржа, борошниста роса, фітофтороз картоплі, пірикуляриоз рису тощо).
Центр контролю за інфекційними хворобами США за ступінню небезпеки для мирного населення поділяє БА на три категорії А, В, С [37].
Біологічні агенти, які відносяться до категорії А, найнебезпечніші, оскільки їх застосування, може поставити під загрозу функціювання цілої держави, у країнах СНД їх також відносять до категорії особливо небезпечних захворювань. Основні риси БА цієї категорії:
· легкість у розповсюдженні та сильна контагіозність (можливість передачі збудника від людини до людини);
· висока смертність та важкість лікування;
· потребує спеціальних дій від державної системи охорони здоров’я.
До цієї групи БА відносяться: вірусні (натуральна віспа (Variola major), вірусні геморагічні лихоманки (Ebola, Marburg, Lassa, Machupo)) та бактеріальні (сибірка (Bacillus anthracis), ботулізм (Clostridium botulinum), чума (Yersinia pestis), туляремія (Francisella tularensis)) тощо.
Біологічні агенти, які відносяться до категорії В, це друга за небезпечністю група, їх основні риси:
· помірна здатність до розповсюдження;
· помірна захворюваність та смертність серед захворівших;
· потребують специфічничних посилених мір спостереження за хворими та людьми, які з ними контактували.
До цієї групи БА відносяться: вірусні (пситакоз / орнітоз (Chlamydia psittaci), вірусні енцефаліти (Venezuelan, Equine, Eastern equine, Western equine)); бактеріальні (сап (Burkholderia pseudomallei), бруцельоз (Brucella species), холера (Vibrio cholerae), cальмонельоз (Salmonella species), шигельоз (Shigella), мелоїдоз (Burkholderia pseudomallei)); рикетсіозні (висипний тиф (Rickettsia prowazekii), Ку лихоманка (Coxiella burnetii)).
Біологічні агенти, які відносяться до категорії С, це третя за небезпечністю група, їх основні риси:
· широка доступність та можливість легкого розповсюдження;
· володіють потенцільно високим показником захворюваності та смертності серед захворівших.
До цієї групи БА відносяться: вірусні (грип, нипах, ханта, сказ); бактерійні (стійкий до лікування туберкульоз) тощо.
Визначення термінів
Цивільний захист — це загальнодержавна система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються підприємствами і установами та
Завдання цивільного захисту
Основними завданнями цивільного захисту є:
· збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
· розвиток національної економіки у напрямках, які виключають
КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Класифікація надзвичайних ситуацій (НС) на території України здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуа
Укриття у захисних спорудах
1. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом:
· комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого
Здійснення заходів з евакуації населення
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об’єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його ев
Інженерний захист території
З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту терито
Радіаційний і хімічний захист
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення
Тема 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ.
Учбова мета:ознайомитися зі станом природних надзвичайних ситуацій в Україні, знати загальні характеристики основних видів природних надзвичайних ситуацій, вміти прогнозувати в
Коротка характеристика найбільш небезпечних біосферних НС
До небезпечних біосферних НС відносяться поява екзотичної або особливо небезпечної інфекційної хвороби, природні епідемії, епізоотії, епіфітотії та активізація осередків інфекційних захво
Коротка характеристика найбільш небезпечних гідросферних НС
До гідросферних надзвічайних ситуацій, які можуть бути в Україні, належать: повені, маловоддя, підйоми та спади рівня Чорного та Азовського морів.
Повені – це тимчасове затоплення з
Аварії з викидом радіоактивних речовин
З усіх можливих аварій на радіаційно небезпечних об’єктах найбільш масштабними є аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Також потенційною небезпе
Розрахунок зони хімічного зараження.
Варіант 1. За розрахункову глибину зараження приймається менша із гранично можливої глибини переносу повітряних мас та повної глибини
Способи застосування біологічних агентів
До найбільш поширених способів застосування біологічних агентів відносяться:
1) розпилювання аерозолей біосуспензій (у вигляді бомб, мін, ракет, розпилення із самольотів тощо). Це найбільш
Характеристика, класифікація та облік медичного майна.
Лікувально-профілактичні заклади і створені на їх базі формування для роботи в умовах НС використовують різноманітне майно. Кількість його визначена нормами постачання, які встановлюються нормативн
Розрахунок потреби медичного майна.
Потреба в медичному й іншому майні для роботи закладів охорони здоров’я і формувань ЕМД визначається планами медичного постачання з урахуванням можливої кількості санітарних втрат, кількості утворе
Додаток 1.
Таблиця 1
Середньодобовий розподіл міського населення за часом й місцем його знаходження
Протягом доби, години
Місце
Додаток 2.
Таблиця 1
Фізико-хімічні і токсичні властивості деяких СДОР та ОР
№
п/п
СДОР/
ОР
Мо
Додаток 3.
Таблиця 1
Основні характеристики деяких БА
Найменування БА
Можливі шляхи зараження
Доза зараження (при інгаляції), кіль
Додаток 4.
Таблиця 1
Схема спеціальної екстреної профілактики (при визначеному збуднику)
Захворювання
Препарат*
Разова доза, г
Додаток 5.
Таблиця 1
Ступені руйнування будівель та споруд від потужного вітру
№ п/п
Типи будівель та споруд
Швидкість вітру, м
Додаток 6.
Таблиця 1
Приблизні значення контагіозного індексу та коефіцієнтів неспецифічного, специфічного захисту і екстренної профілактики.
Вид збудника
Додаток 7.
Таблиця 1
Характеристика втрат населення по зонах затоплення у відсотках від чисельності населення
Зона затоплення
Загальні втрати
Додаток 8.
Таблиця 1
Залежність ступеня ураження будівель та споруд від інтенсивності землетрусу
Будівля або споруда
Інтенсивність землетрусу з
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Акимов В.А., Владимиров В.А., Измалков В.И. Катастрофы и безопасность. МЧС России. – М.: Деловой экспресс, 2006. – 392 с.
2. Атаманюк В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И..Гражданская оборо
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов