Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні - раздел Образование, Поняття та структура світогляду Щоб З’Ясувати Суть Закону Взаємного Переходу Кількісних Змін У Якісні, Його П...
Щоб з’ясувати суть закону взаємного переходу кількісних змін у якісні, його прояви й діяння, необхідно розкрити зміст таких категорій, як якість, кількість, властивість, міра, стрибок. Якість – це тотожна буттю визначеність. Якщо річ втрачає визначеність, то вона втрачає і свою якість. Однак таке визначення ще не дає повного уявлення про якість речі. Розрізняють якість як безпосередню визначеність, що сприймається органами чуття, і якість як сукупність суттєвих властивостей речі, що сприймається опосередковано через мислення, абстрагування. Якість і відчуття – це одне й те ж, вважав Л. Фейєрбах.
Властивість як категорія визначає одну із сторін речі. Якість речі визначається виключно через її властивості. Між властивістю і якістю існує діалектичний взаємозв’язок. Поняття якості у буденному і філософському розумінні не збігаються. Отже, є така якість, яка сприймається відчуттям (мова може йти про відчуття несуттєвих властивостей предмета), і якість як філософська категорія, котра означає сукупність суттєвих властивостей предмета, із втратою яких предмет неодмінно втрачає свою визначеність. Суттєві властивості речі не сприймаються на рівні відчуттів, бо є результатом теоретичного узагальнення. Гегель стверджував, що якість – це «сутнісна визначеність».
Кількість – філософська категорія, що відображає такі параметри речі, явища чи процесу, як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху, температура тощо. За висловлюванням Гегеля. кількість – це «визначеність у межах даної якості Спочатку кількісні зміни не зачіпають якості предмета і тому па це не завжди звертають увагу, зауважує Гегель. Якісні зміни, що відбуваються в об’єктивному світі, здійснюються лише на основі кількісних змін. іншого шляху до появи нового просто не існує.
У гегелівській філософії взаємоперехід кількісних змін у якісні виступає як закон мислення, логіки. Однак суть цього закону і полягає в тому, що він має відношення не лише до мислення, логіки, а й до самої дійсності, її розвитку. Кожний перехід кількісних змін у якісні означає одночасно і перехід якісних змін у нові кількісні зміни. «Зміна буття, писав Гегель. – суть не лише перехід однієї величини в іншу, а п перехід якісного в кількісне і навпаки».
Єдність, взаємозв’язок і взаємозалежність якості і кількості виражаються к понятті міра. Будь-який предмет, явище, процес мають свою міру, тобто ЯКІСНО-КІЛЬКІСНУ визначеність Міра це межа кількісних змін, в рамках якої предмет залишається тим, чим він є, не змінюючи своєї якості як сукупності корінних його властивостей. Порушення міри предмета веде до переходу в інше. Стара якість зникає, а нова виникає. Разом з тим виникає і нова міра Так відбувається розвиток всього сущого.
Важливою категорією в розумінні закону взаємного переходу кількісних змін у якісні є стрибок. У діалектиці взаємозв’язку кількісних і якісних змін стрибок означає перехід від старої якості до нової. Перехід від старої якості до нової е переломом у розвитку, переривом неперервності. Категорія стрибка дає уявлення про момент або період переходу до нової якості. Момент – коли стара якість перетворюється на нову відразу, раптово, цілком; період – коли стара якість змінюється не відразу, не раптово не одноактно, а поступово.
Стрибки здійснюються по-різному в різних сферах буття. Є дві найбільш загальні форми стрибків: а) стрибки у формі разових, одноактних змін; б) стрибки у формі поступових якісних перетворень. Приклади разових, одноактних стрибків: політичний переворот у суспільному житті; скасування віджилих форм господарювання; різного роду катаклізми у природі тощо. Приклади поступових якісних змін: виникнення нових видів тварин і рослин; становлення людини; становлення і розвиток мови.
Форми якісних змін залежать від: 1) характеру внутрішніх суперечностей, які притаманні даному процесу і є джерелом його розвитку; 2) умов розвитку того чи іншого процесу. Один і той процес, маючи в основі однакові суперечності, може відбуватися у різних формах – і разово, і поступово.
Таким чином, закон взаємного переходу кількісних змін у якісні конкретизується через ряд категорій (якість, кількість, властивість, міра, стрибок), котрі дають цілісне уявлення про його зміст як загального закону розвитку. Даний закон розкриває внутрішній механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об’єктивної дійсності, відповідаючи на запитання, як, яким чином відбувається розвиток і рух всього сущого.
48. Сутність закону заперечення заперечення.
Все темы данного раздела:
Світогляд як духовно-практичний феномен
Аналізові світогляду,, проясненню даного поняття філософи України приділяли пильну увагу, особливо починаючи з 80-х років. Добре відомі праці В. І. Шинкарука, В. П. Іванова, М. В. Поповича та інших
Найбільш вивченими історичними типами світогляду є міф, релігія та філософія.
Першим дійшов висновку про те, що міф є стадією розвитку свідомості, яка відповідає певній історичній добі, французький культуролог Л. Леві-Брюль. Щоправда, він спирався на плідну думку німецького
Філософія. Її предмет та функції
Філософія як теоретичний світогляд поряд із наукою, мистецтвом, мораллю, правом як формами суспільної свідомості – одне з найважливіших надбань людської культури. Історично так склалось, що саме фі
Роль філософії у житті суспільства
Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обґрунтуванні культури людства. У теоретичному плані культуроохоронна та культуротворча роль філософії полягає у розробці онтології культури, у в
Філософія Стародавньої Індії
Зародки філософського мислення в Індії сягають глибокої давнини (2500—2000 рр. до н. е.). Зміст цього мислення відображають Веди, Брахмани і Упанішади. Веди – стародавні пам’ятники індійсько
Філософія Стародавнього Китаю
Серед народів, які стояли біля витоків людської цивілізації, чільне місце посідає і китайський народ. Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї спостерігається вже у VII ст. до н. е. Про
Філософія стародавніх Греції і Риму
Становлення філософії Стародавньої Греції відбувалося в VI—V ст. до н. е. Саме в цей період мудреці-філософи протиставляють міфологічно-релігійним уявленням наївно-стихійний філософський світогляд.
Середньовічна філософія
Виникненню середньовічної філософії передував ряд змін не тільки у сфері економічно-політичних віднвсин, а передусім у світоглядній орієнтації тодішнього суспільства, Розвиток монотеїстичної релігі
Філософія епохи Відродження
XIV – поч. XVII ст. в історії Європи прийнято. називати епохою Відродження, Ренесансу (від фр. репаіаапсе – відродження). Цей термін вживається на означення відродження античної культ
Філософія Нового часу
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального при
Проблема субстанції у філософії ХVII ст.
Субстанція – це істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яке породжує всю багатоманітність світу. В епоху Відродження субстанція розумілась як Єдине, органічна і гармонійна єдніст
Німецька класична філософія
Німецька класична філософія є значним і вагомим •тапом у розвитку світової філософії. Вона представлена сукупністю філософських концепцій Німеччини чайже за сто років, зокрема, такими оригінальними
Марксистська філософія
Наступним етапом розвитку світової філософської думки стала марксистська філософія Вона сформувалась на багатому грунті попередніх філософських систем. Марксистська філософія, і в цьому одна з її с
Психоаналіз і неофрейдизм
Однією з найвпливовіших ідейних течійXX ст.. став психоаналіз. Виникнувши в рамках психіатрії як своєрідний підхід до лікування неврозів, психоаналіз спочатку не претендував
Екзистенціальна філософія та її різновиди
Однією з провідних течій суспільної думки XX ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини т
Філософія періоду Відродження
У XIV—XVI сг. філософію України оригінальне представляли єресі Філософські ідеї єретиків проявлялися у світоглядній оцінці діяльності церковної ієрархії, ченців. Єретики пропагували критичне ставле
Філософія Г. С. Сковороди
Видатний український філософ Г. С. Сковорода (1722-1794) був вихованцем Києво-Могилянської академії Сковорода вважав найважливішою з усіх наук науку про людину та іі щастя. Роздуми Сковороди
Філософські ідеї Т. Г. Шевченка
Після Г. Сковороди вперше з новою силою зазвучала філософія українського духу у творчості Т. Г. Шевченка (1814—1861). Ця філософія глибоко індивідуальна, особиста і, разом з тим, ґрунтувалас
Київська релігійно-філософська школа. П.Д. Юркевич
В середині XIX ст. в Києві склалась релігійно-філософська школа, представники якої відіграли істотну роль в історії української культури. Центром школи стає Київська духовна академія. Згодом другим
Філософія України другої половини XIX – початку XX ст.
Значний вплив на розвиток філософії в Україні мала творчість українського вченого зі світовим ім’ям, визнаного фахівця в галузі загального мовознавства, фольклору, етнографії 0. 0. Потебні (
Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил
Знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розвитку та існування людина може пізнати саму себе, свою п
Єдність матерії, руху, простору, часу
Спочатку поняття «матерія» ототожнювалось із конкретним матеріалом, з якого складаються тіла і предмети (камінь, вода, земля, дерево, глина тощо). Узагальнюючи здобутки минулих часів, Арістотель у
Поняття закону
Мова не йде про юридичні закони. Ми ведемо мову про закони збереження енергії та речовини чи про закон всесвітнього тяжіння, то було б безглуздям стверджувати, що ми зможемо їх скасувати чи свідомо
Поняття закону
Мова не йде про юридичні закони. Ми ведемо мову про закони збереження енергії та речовини чи про закон всесвітнього тяжіння, то було б безглуздям стверджувати, що ми зможемо їх скасувати чи свідомо
Принципи діалектики
Принцип (від лат. рппсіртпі – начало, основа) вихідна ідея, первоначало, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки або внутрішнє переконання людини. ті практичні засади, котрими во
Альтернативи діалектики
Поняття «діалектики», якщо розглядати його. в історико-філософському аспекті, має декілька визначень: 1) в античній філософії поняття «діалектика» означало мистецтво суперечки, суб’єктивне вміння в
Категорії діалектики
З’ясовуючи закони діалектики, ми користувались такими поняттями, як зв’язок, взаємодія, відношення, кількість, якість, властивість, міра, стрибок, відмінність, суперечність, протилежність, антагоні
Одиничне, особливе і загальне
Вивчення речей, предметів об’єктивної дійсності переконує нас в тому, що кожна річ, явище, з одного боку, має якісь строго індивідуальні ознаки, завдяки яким ми і розрізняємо ці речі, з іншого – ко
Закон єдності та боротьби протилежностей
Ще Геракліт помітив, що все в світі складається з протилежностей, їхня боротьба і визначає сенс будь-якої речі, процесу. Діючи одночасно, ці протилежності утворюють напружений стан, котрим і визнач
Закон заперечення заперечення
Закон заперечення заперечення – один із основних законів діалектики, який відображає поступальність, спадкоємність у процесі розвитку предметів і явищ об’єктивної дійсності. Вперше у філософії розг
Виникнення і природа свідомості
У світі довкола нас немає нічого дивовижнішого і загадковішого за людський розум, інтелект, свідомість. Стало звичайним твердження: все, що існує поза нами і нашою свідомістю, є нічим іншим, як кон
Генезис свідомості
Свідомість сучасної людини є продуктом всесвітньої історії, результатом багатовікового розвитку практичної і пізнавальної діяльності, багатьох поколінь людей. Але щоб її зрозуміти, необхідно з’ясув
Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості
Не применшуючи значення бюлого-фізіологічних передумов у виникненні свідомості, слід підкреслити, що здатність відображення об’єктивного світу в ідеальних образах з’явилась саме в процесі еволюції
Основні фактори антропосоціогенезу
В основу філософського трактування антропосоціогенезу покладено трудову теорію. Марксизмові належить трудова теорія походження людини, яка аналізує механізм трансформації біологічного в соці
Людина: індивід, індивідуальність, особистість
З давніх-давен філософи прагнуть розкрити суть людини, її світ, зміст, її життя. Відомий поет Стародавньої Греції Евріпід говорив, що в світі багато дивних див, та найдивніше з них - людина.
Структура свідомості, її основні рівні
Свідомість не зводиться до психіки людини. Поняття свідомості більш вузьке порівняно з поняттям «психіка людини». Психіка складається із таких духовних утворень, як свідоме і несвідоме, що є багато
Суспільна психологія й ідеологія
Важливими елементами структури суспільної свідомості виступають суспільна психологія та ідеологія.
Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів, почуттів, емоцій., настроїв, звичок
Сутність духовного життя суспільства
Суперечливий процес розвитку суспільних відносин, зростання ролі суб’єктів цих відносин, людини, особистості зумовлює необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного жит
Антропосфера, соціосфера, біотехносфера
З появою людини в історії біосфери розпочався новий період. Об’єднавшись у групи, роди і племена, застосовуючи знаряддя праці і вогонь, люди стали активно впливати на біосферу і самі пристосовувати
Екологія та екологічні проблеми в Україні
Слово "екологія" походить від грецьких оіТгод" — оселя і Іодої — вчення. Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем’ і шляхи забезп
Географічне середовище.
Одним із найважливіших понять соціальної філософії є поняття географічного середовища. Людина живе на Землі в межах тоненької сфери, саме тут вона реалізує свої творчі сили. Ця зона називається гео
Народонаселення - передумова та суб’єкт історичного процесу
Поряд із природним середовищем суттєвим фактором розвитку суспільства є народонаселення. Цю сторону природи людини вивчає наука демографія (від гр.— народ і — пишу) Вона досліджує динаміку чисельно
Виміри цінностей людського буття
Основна форма, в якій функціонують цінності, – ідеал. Особливістю ідеалу є його нездійсненність. У цьому проявляється абсолютність ідеалу, його безкінечність, принципова недосяжніс
Проблема пізнання у філософії
Пізнання – процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії, як
Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
Пізнання людиною світу починається з чуттєвого контакту зі світом, з «живого споглядання». Під «живим спогляданням» розуміють чуттєве відображення дійсності в таких формах, як відчуття, сприйняття,
Методологія наукового пізнання
Під методологією розуміють вчення, науку про методи наукового пізнання та перетворення дійсності; це один з аспектів гносеології, який розробляється таким її розділом, як логіка та методологія наук
Філософія і культура
Культура і філософія тісно пов’язані між собою як можуть бути пов’язані між собою ціле і його частина, складова.
Будь-яка культура в антропологічному значенні слова містить у собі певне св
Синтезуюча природа творчості
За основу визначення творчості можуть братися різні факторії: предмет, результат, процес, суб’єкт, метод творчості. Саме цим пояснюється різноманітність дефініцій творчості. Проте в більшості визна
Поняття соціального в філософії. Соціум як історичний процес
Людство ще не знайшло більш-менш прийнятної і обґрунтованої відповіді на питання, що ж таке соціальне. Тому нині, як і дві тисячі років тому, над визначенням якості феномена соціального треба мірку
Суспільство як система і життєдіяльність людини
Зрозуміти суспільство як об’єктивний процес, пізнати закономірності його функціонування, розвитку – це головне завдання соціальної філософії. І хоч в історико-філософському ракурсі в розумінні сусп
Діяльність як спосіб існування соціального
Як суб’єкт людина має насамперед мислити і діяти, діяти й мислити. Теологія вважає, що спочатку було слово. Наука віддає перевагу ділу. Соціальна філософія виходить з одвічної єдності слова та діла
Суб’єкти суспільного розвитку
Поняття «суб’єкт» (від лат.– той, що лежить знизу, що знаходиться в основі) добре відоме ще з перших лекцій з філософії. Нагадаємо лише, що це – носій предметно-практичної діяльності і пізнання, дж
Поняття рушійні сили розвитку суспільства
У соціальній філософії рушійні сили пов’язуються з суперечностями суспільного розвитку та їх вирішенням, з соціальним детермінізмом, з об’єктивними та суб’єктивними чинниками історії, з діяльністю
Необхідність та свобода у практичній діяльності
У історії суспільної думки свобода традиційно розглядалась у її співвідношенні з необхідністю. Необхідністю вважалась, як правило, доля, визначеність, що керує вчинками людини.
Філософське
Поняття суспільного виробництва
Праця – це цілеспрямована діяльність людей, у процесі якої вони перетворюють та пристосовують предмети природи для задоволення своїх потреб.
Людська праця відрізняється від тваринно-інстин
Виробничі відносини
Матеріальна виробнича діяльність людей стала основою виникнення і розвитку суспільних зв’язків та відносин, тобто людського суспільства. Спільна праця згуртовувала людей, робила їх постійне спілкув
Взаємозв’язок продуктивним сил та виробничих відносин
Вони завжди перебувають у тісному взаємозв’язку і діалектичній єдності. Слід зазначити, що виробничі відносини похідні, вторинні щодо продуктивних сил. Нові продуктивні сили, хоч і стихійно, але за
Сутність науково-технічної революції
Задовольняючи свої потреби, люди мають справу не лише з природою, яку використовують, пристосовують до своїх вимог, а також з так званою «другою природою», тобто з тим, що вони створюють. «С
Соціальні наслідки НТР
З’ясувавши сутність та основні напрямки сучасного етапу науково-технічної революції, доцільно перейти до характеристики її соціальних наслідків. НТР – явище глобального характеру, воно охопл
Роль філософії у вирішенні проблем особистості, проблем суспільства
Політик, і художник, і взагалі будь-яка людина стає філософом, коли, спираючись на власний досвід, розмірковує про вічні питання: про зміст і сенс життя, свободу, істину та ін. Інша справа: чи стаю
Формаційний підхід у філософії історії
У сучасній філософії історії співіснують два підходи до типології суспільства, які частково заперечують, але й доповнюють одне одного — формаційний і цивілізаційний. Основною проблемою, на вирішенн
Поняття соціального передбачення і прогнозування майбутнього
Проблема майбутнього і його передбачення належить до тих «вічних» тем, інтерес до яких закономірно зростає в міру суспільного прогресу
Ще в сиву давнину люди намагалися підняти завісу над
Цивілізація і культура
Термін «культура» використовується людством віддавна. Спочатку він розглядався в значенні вирощування сільськогосподарських рослин, пізніше — в переносному розумінні як вирощування розуму, тобто ви
Необхідність та свобода у практичній діяльності
У історії суспільної думки свобода традиційно розглядалась у її співвідношенні з необхідністю. Необхідністю вважалась, як правило, доля, визначеність, що керує вчинками людини.
Філософське
Новости и инфо для студентов