ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЗА ТЕСТОМ PWC170 СТЕПЕРГОМЕТРІЄЮ.

Мета: визначити стан фізичної працездатності організму при збільшенні навантаження методом степергометрії.

Обладнання: сходинка, секундомір, метроном.

Література:

1.Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека.- К.: Здоров’я, 1986.-152с.

2. Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999.-560с.

Найчастіше про зміну фізичної працездатності (аеробної продуктивності) роблять висновки за зміною максимального споживання кисню або потужності навантаження, під час якої ЧСС встановлюється на рівні 170 ударів за 1 хвилину (PWC₁₇₀). У осіб старіше за 50 років у зв’язку із віковими обмеженостями амплітуди зростання частоти пульсу під час виконання фізичних вправ оцінку фізичної працездатності виконують за тестом PWC150.

Фізіологічною передумовою визначення PWC170 є наявність лінійної залежності між ЧСС і потужністю роботи, що виконується. При більш високих величинах ЧСС прямолінійний характер зв’язку порушується. ЧСС170 є оптимальною для роботи серця здорової молодої людини і при цьому відмічається максимальне значення серцевої продуктивності. Подальше прискорення призводить до зниження ударного об’єму крові. Перевага цього метода в тому, що при виконанні двох навантажень помірної потужності визначається працездатність (PWC170).

Існує два шляхи визначення PWC: методом велоергометрії і методом степергометрії.

Хід роботи:

Проведи тестування власного організму методом степергометрії.

При методі степергометрії піддослідному пропонують виконати два навантаження, потужність яких розраховують за формулою:

W = 1,33 · P · h · n,

де W – потужність навантаження;

P –маса тіла, кг;

h – висота сходинки;

n – кількість циклів підйомів на сходинку;

1,33 – коефіцієнт, що враховує величину роботи під час спуску зі сходинки

Висота сходинки вибирається в залежності від ноги піддослідного. Досвід практичної роботи показує, що для степ-тесту краще за все використовувати сходинку для жінок – 30 см висотою, а для чоловіків – 40 см.

При проведенні степергометрії навантаження призначають такої інтенсивності, щоб ЧСС у кінці першого навантаження стабільно знаходилося у межах 100-120, а у кінці другого – 140-160 за хвилину. Під час менших потужностей навантажень і відповідно менших значеннях ЧСС величина PWC170 буде визначена не точно.

Потужність другого навантаження можна підвищити за рахунок збільшення темпу підйому на сходинку. Це дозволяє скоротити загальний час випробувань до 5 хвилин. При степ-тесті виконуються два навантаження без відпочинку між ними. Термін часу першої 3 хвилини, а другої – 2 хвилини. При цьому стійкий стан досягається на 2-3 хвилині першого навантаження, а при виконання другого навантаження – на 2 хвилині. Це пов’язано з підвищенням рівня функціонування всіх систем в результаті виконання першого навантаження.

При більшому скороченні часу виконання навантаження фізіологічні процеси не досягають стійкості і величина PWC170 буде невірно визначеною. Відсутність стійкого стану потребує продовження навантаження ще на 1-2 хвилини. Якщо величина пульсу 170 уд./хв. Буде досягнута в кінці першого навантаження, то друге не призначається. Таке підвищення ЧСС може бути пов’язано з невірним вибором потужності першого навантаження, вираженим станом детренованості серцево-судинної системи, емоційною лабільністю тощо.

Розрахунок PWC170 при степ-тесті роблять за формулою:

 

PWC170 = N1 + (N2 + N1) ·;

де N1 – потужність першого навантаження,

N2 – потужність другого навантаження,

f1 - ЧCC у кінці першого навантаження,

f2 - ЧСС у кінці другого навантаження.

Найбільш високі середні величини PWC170 зареєстровано у спортсменів, що займаються циклічними вилами спорту (лижників). За даними В.Л.Карпмана у нетренованих чоловіків PWC170 коливається у межах 142-187,7 Вт, рідко підвищується до 200,4-250,5 Вт. У жінок абсолютна величина PWC170 складає тільки 60% від показників чоловіків.

Деякі дослідження встановили високий кореляціний зв’язок між тестом PWC170 і максимальним споживанням кисню (МСК). Це дозволило виконувати тест на визначення PWC170 для прогнозування МСК.

Для нетренованих людей встановлена формула розрахунку МСК за PWC170:

МСК = 1,7 · PWC170 + 1240.

Слід зазначити, що непрямі методи визначення МСК через PWC170 є неточними і дають помилку у межах від +20% до –30%.

Висновок: визначте величину PWC170 для власного організму методом степергометрії і зробіть розрахунки МСК через PWC170 .

Контрольні питання:

1.Чому при дослідженні стану загальної працездатності ЧСС повинна бути саме 170 ударів за хвилину?

2.Чим обумовлений термін проведення дослідження PWC170 за 5 хвилин?

3.Як і чому змінюють хід випробування, якщо ЧСС досягає максимального значення вже під час першого навантаження?

4.Як ви гадаєте, чому існує кореляція між величинами PWC170 та МСК?