рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.

Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування. - раздел Образование, Поняття і класифікація фінансів. Відмінності між публічними і приватними фінансами Конституція України Надала Право На Власний Бюджет Як Ма¬Теріальну Фінансову ...

Конституція України надала право на власний бюджет як ма¬теріальну фінансову базу функціонування державі та органам місцевого самоврядування всіх рівнів. Важливим положенням Конституції України є твердження, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінан¬сово його підтримує. Цей пункт відповідає Всесвітній Декла¬рації місцевого самоврядування та Європейській Хартії місце¬вого самоврядування, які передбачають вагомі гарантії фінан¬сової та матеріальної самостійності органів місцевого самовря¬дування при здійсненні ними бюджетних повноважень. Відповідно до ст. 8 Всесвітньої Декларації місцевого самовря¬дування місцеві органи влади повинні мати право на відповід¬ні фінансові кошти, відокремлені від коштів інших рівнів управління, та вільно розпоряджатися грошовими надходжен¬нями в межах своїх повноважень1.

У Бюджетному кодексі, як взагалі в законодавстві та юри¬дичній науці, бюджетні повноваження об'єднуються одним по¬няттям — повноваження. Право на затвердження бюджету і звіту про його виконання покладається на державний або му¬ніципальний орган (а це може бути тільки представницький орган) одночасно й обов'язок вжити всіх заходів, щоб це право реалізувати в інтересах громадян, які проживають на тери¬торії держави або території, що представляє цей орган місце¬вого самоврядування. Юристи кажуть, що повноваження — це "права — обов'язки"1. Але права й обов'язки у межах компе¬тенції органу в галузі бюджету зберігають самостійний харак¬тер. Ці права дають державі й органам місцевого самовряду¬вання можливість вибору першочергових пріоритетних видат¬ків, бюджетних програм тощо, а обов'язки чітко регламенту¬ють дії законодавчого органу держави, представницького орга¬ну, муніципального, виконавчих органів протягом усього бюд¬жетного періоду.

Загальне право на бюджет включає низку повноважень кож¬ного владного державного чи місцевого органу, які визначаю¬ться чинним законодавством. Оскільки бюджет для органу державної влади й органу місцевого самоврядування є основ¬ним централізованим фондом коштів, без якого неможливе йо¬го існування, всі відносини, що виникають у галузі бюджетної діяльності, врегульовані нормами бюджетного (як частини фінансового) права.

Повноваження в галузі бюджетної діяльності — це за¬кріплені нормами Конституції України та чинного законодав¬ства за державою, її органами, органами місцевого само¬врядування права й обоє 'язки, необхідні для здійснення завдань і функцій в галузі бюджету на своїй території .

Конституційне право на бюджет у держави й органу місце¬вого самоврядування робить їх суб'єктами бюджетного права. Законодавством окреслюється зміст цієї правоздатності, тобто визначається сукупність суб'єктивних прав і обов'язків, якими наділені держава й органи місцевого самоврядування в галузі бюджету. Права та обов'язки в галузі бюджету цих суб'єктів установлюються не тільки бюджетним законодавством, але й законами про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, адміністративним правом. Для того щоб загалом визначити права й обов'язки держави й муніципальних органів у галузі їх бюджетів, необхідно "зібрати" норми різних галу-

зей права (конституційного, адміністративного і фінансового) в єдиний правовий інститут.

Бюджетні права (повноваження у вигляді прав І обов 'язків) — це суб'єктивні права (на відміну від бюджетного права як сукупності виду фінансово-правових норм), які належать ор¬ганам держави й муніципальним органам.

Суб'єкти бюджетного права можуть мати суб'єктивні права і нести встановлені законодавством обов'язки. Аналіз норм Бюджетного кодексу, законів про органи місцевого самовряду¬вання і місцеві державні адміністрації дає можливість класи¬фікувати бюджетні повноваження України й органів місцевого самоврядування таким чином.

Бюджетні повноваження України:

1) в галузі зведеного бюджету України;

2) в галузі Державного бюджету;

3) в галузі місцевих бюджетів.

Бюджетні права місцевих органів самоврядування також можна об'єднати в три групи:

1) в галузі Державного бюджету;

2) в галузі свого бюджету (обласного, міського, районного);

3) в галузі бюджетів нижчестоящих органів місцевого само¬врядування.

На кожному рівні бюджетної системи України бюджетні права (повноваження) мають свої особливості, пов'язані із за¬гальними повноваженнями органів влади відповідного рівня (Автономна Республіка Крим, область, район і т. д.), але є й загальні риси, які дають можливість визначити бюджетні пов¬новаження України Й органів місцевого самоврядування — це сукупність прав і обов'язків, встановлених законодавством, що належить їм в особі органів державної влади або міс¬цевого самоврядування щодо формування проектів бюджетів, розгляду, затвердження і виконання відповідних бюджетів і регулювання бюджетних відносин на своїй території.

Бюджетні повноваження України та органів місцевого самоврядування

Незалежність у галузі бюджету — це свідчення самостійності. Не може бути суверенної держави, яка не має коштів, що кон¬центруються в бюджеті на першочергові потреби, І не може ними розпоряджатися. Правовий статус держави, її органів за-

конодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самовряду¬вання обов'язково включає в себе право на власну фінансову базу у вигляді бюджету.

Бюджетні повноваження України як суверенної держави й органів місцевого самоврядування визначаються, перш за все, нормами Конституції України, яка встановлює повноваження Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України в галузі бюджетної діяльності.

На основі конституційних норм бюджетні повноваження розподіляються між представницькими та виконавчими орга¬нами різних рівнів.

Конституція України закріплює за Верховною Радою право затвердження законів, якими вводяться податки, інші доходи на формування доходної частини Державного і місцевих бюджетів. Розподіл бюджетних повноважень між Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України, між представницьки¬ми і виконавчими органами місцевого самоврядування одного рівня проводиться залежно від розподілу компетенції між різ¬ними гілками влади нормами Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та бюджет¬ним законодавством, указаним в ст. 4 Бюджетного кодексу.

Розмежування бюджетних прав по вертикалі (представниць¬кі і виконавчі органи держави та органи місцевого самовряду¬вання) засновується на нормах Конституції України, які розпо¬діляють повноваження між законодавчими і виконавчими органами державної влади й органами місцевого самовряду¬вання та їх виконавчими органами.

Повноваження України як суверенної держави в галузі бю¬джету широкі. У Бюджетному кодексі України вони конкрети¬зуються через повноваження органів державної влади, що ви¬ступають від імені України.

Згідно з нормами статей Конституції України та Бюджетно¬го кодексу України до повноважень України в галузі бюджету належать:

• визначення основних напрямків бюджетної політики (ст. 33 Бюджетного кодексу);

• встановлення загальних принципів організації і функціону¬вання бюджетної системи України (ст. 92 Конституції України та ст.ст. 5-7 Бюджетного кодексу);

• визначення видів видатків, які включаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Ст. 95 Конституції України встановила, що виключно Законом про Державний

бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст. 87 Бюджетного кодексу) та критерії роз¬межування видів видатків між місцевими бюджетами (ст. 86 Бюджетного кодексу);

• визначення доходних джерел, які надходять у Державний та місцеві бюджети, що випливає зі ст. 92 Конституції України, яка встановила, що система оподаткування, подат¬ки і збори встановлюються виключно законами України;

• розподіл доходних джерел між Державним і місцевими бю¬джетами (ст.ст. 29, 64-68 Бюджетного кодексу);

• розмежування видатків між бюджетами, що враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів (ст.ст. 88-90 Бюджетного кодексу);

• визначення дотації вирівнювання бюджету Автономної Рес¬публіки Крим та обласних бюджетів (ст, 99 Бюджетного кодексу) та коштів, що передаються до Державного бюдже¬ту України з місцевих (ст. 100 Бюджетного кодексу);

• визначення видів субвенцій, які надаються з Державного бюджету України в місцеві за порядком, визначеним Кабі¬нетом Міністрів України (ст.ст. 102, 103, 105 Бюджетного кодексу) та порядок надання міжбюджетних трансфертів (ст. 108 Бюджетного кодексу);

• визначення можливості міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами (ст.ст. 101, 104, 106, 107 Бюджетно¬го кодексу);

• затвердження єдиної бюджетної класифікації (ст.ст. 8, 9, 10, 11, 12 Бюджетного кодексу);

• встановлення системи заходів щодо збалансування бюдже¬тів усіх рівнів на підставі ст.ст. 95 і 142 Конституції Украї¬ни та ст.ст. 64-69, 73-74 Бюджетного кодексу;

• встановлення основ бюджетних повноважень органів місце¬вого самоврядування (ст.ст. 142-143 Конституції України, ст.ст. Закону України "Про місцеве самоврядування в Укра¬їні" та у Бюджетному кодексі);

• встановлення принципів І основ бюджетного процесу для всіх рівнів бюджетів (ст.ст. 19-21, 75-79 Бюджетного ко-дексу);

• складання зведеного бюджету та звіту про його виконання (ст. 6 Бюджетного кодексу);

— здійснення методичного керівництва в бюджетній діяльнос¬ті і контролю за дотримуванням бюджетного законодавства (ст.ст. 109-115 Бюджетного кодексу).

Ці повноваження належать Україні як державі, на території якої виробляється і здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика.

Друга група бюджетних повноважень України пов'язана з тим, що головну роль у бюджетній системі України відіграє Державний бюджет.

У галузі Державного бюджету Україна має повноваження:

1) на затвердження Державного бюджету відповідно до ст. 85 Конституції України, ч. 5 ст. 44 Бюджетного кодексу;

2) на складання бюджету із загального та спеціального фондів (ст. 13 Бюджетного кодексу та закон про Державний бю¬джет України на відповідний бюджетний період);

3) на одержання закріплених за Державним бюджетом доходів відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу;

4) на визначення напрямів використання бюджетних асигну¬вань та їх розмірів (ст. 95 Конституції України, ст. 87 Бю¬джетного кодексу);

5) на утворення в Державному бюджеті резервного фонду для Щ здійснення непередбачених видатків, що не мають постій- | ного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету, розміром не більше одного відсотка об¬сягу видатків загального фонду відповідного бюджету (ст. 24 Бюджетного кодексу);

6) на визначення видів видатків, які включаються до Держав¬ного бюджету України і забезпечують конституційний лад держави, державну цілісність та суверенітет, незалежне судо¬чинство та інші видатки, які не передаються на місцеві бю¬джети;

7) на надання трансфертів з Державного бюджету у вигляді:

• дотації вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

• субвенції на здійснення програм соціального захисту;

• субвенції на компенсацію втрат доходів місцевого самовря¬дування на виконання власних повноважень внаслідок на¬дання пільг, встановлених державою;

• субвенція на виконання Інвестиційних проектів;

• інші субвенції. Об'єми цих мІжбюджетних трансфертів за¬тверджуються в Державному бюджеті окремо для кожного бюджету. Таким же порядком затверджуються трансферти, які передаються з місцевих бюджетів до Державного бю¬джету (ст. 100 Бюджетного кодексу);

8) внесення змін до закону про Державний бюджет України (ст. 52 Бюджетного кодексу);

9) на організацію і здійснення бюджетного процесу;

10) на встановлення граничного розміру дефіциту Державного бюджету І джерел його покриття (ст.ст. 14, 15 Бюджетно¬го кодексу та щорічні закони про Державний бюджет) та застосування заходів при його зростанні в процесі вико¬нання бюджетів (ст. 54 Бюджетного кодексу);

11) затвердження звіту про виконання Державного бюджету (ст. 85 Конституції України, ст. 62 Бюджетного кодексу);

12) проведення контролю за виконанням Державного бюджету та за дотриманням бюджетного законодавства (ст. 98 Кон¬ституції України, ст.ст. 109-113 Бюджетного кодексу).

У межах повноважень, встановлених у щорічних законах про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України може надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам підприємництва на умовах відплатності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів (ст. 17 Бю¬джетного кодексу).

Законом про Державний бюджет України Верховна Рада України щороку встановлює граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, величина якого не повинна пе¬ревищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України (ст. 18 Бюджетного кодексу).

Міністр фінансів України за дорученням Кабінету Міні¬стрів України має право на здійснення внутрішніх та зовніш-ніх позичок у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України (ст. 15 Бюджетного кодексу).

Україна в особі Верховної Ради України та органів виконав¬чої влади наділена повноваженнями і щодо місцевих бюдже¬тів. На підставі статей Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування" та Бюджетного кодексу Украї¬ни між державою, Автономною Республікою Крим та місце¬вим самоврядуванням встановлюються відносини щодо забез-

печення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необ¬хідними для виконання покладених на них функцій (ст. 142 Конституції України). Держава повинна:

• підтримувати фінансове місцеве самоврядування і брати участь у формуванні місцевих бюджетів (ст. І 42 Конститу¬ції України);

• гарантувати органам місцевого самоврядування доходну ба¬зу, достатню для забезпечення населення послугами на рів¬ні мінімальних соціальних потреб (ст. 64 Бюджетного ко¬дексу);

• затверджувати диференційовані та єдині нормативи відра¬хувань від загальнодержавних доходів і податків до місце¬вих бюджетів вищого рівня (ст.ст. 65, 66, 68 Бюджетного кодексу);

• вилучати з місцевих бюджетів до Державного бюджету час¬тину надлишку у випадках перевищення прогнозних показ¬ників доходів місцевих бюджетів розрахунковий обсяг ви¬датків відповідного бюджету (ст. 100 Бюджетного кодексу);

• визначати розміри субвенцій і цільових направлень їх вико¬ристання (ст.ст. 102, 105 Бюджетного кодексу);

• здійснювати контроль за законним, доцільним, економним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Конституція України в ст. 140 встановила, що місцеве са¬моврядування є правом територіальної громади самостійно ви¬рішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування складаються зі встановлення порядку проходження місцевих бюджетів (складання І розгляду проектів місцевих бюджетів, затвердження цих бюджетів і рішень про місцеві бюджети та їх виконання, здійснення контролю за їх виконанням і затвер¬дження звітів про виконання місцевих бюджетів). Згідно зі ст. 75 Бюджетного кодексу особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний період Раді Міністрів АР Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад доводить Міністерство фінансів України.

Оскільки в Україні Існує єдина бюджетна система і бюджет¬ні відносини регулюються єдиним бюджетним законодавством (ст. 4 Бюджетного кодексу), органи місцевого самоврядування,

самостійно вирішуючи питання місцевого значення, мають по¬вноваження в галузі бюджетної діяльності, які можна об'єдна¬ти у три групи: 1) стосовно Державного бюджету України; 2) стосовно власного бюджету; 3) стосовно бюджету нижчого рівня.

До першої групи повноважень можна віднести:

• право на одержання з Державного бюджету України у пов¬ному обсязі фінансування для здійснення окремих повнова¬жень органів виконавчої влади, які на підставі ст. 143 Кон¬ституції України їм передаються законами. Держава для здійснення цих повноважень передає органам місцевого са¬моврядування кошти з Державного бюджету України або зараховує до місцевого бюджету у встановленому законами порядку окремі загальнодержавні податки і передає їм об'єкти державної власності, а органи місцевого самовряду¬вання сприяють повному і своєчасному надходженню за¬гальнодержавних податків І зборів на своїй території. У ви-падках неможливості покриття своїх першочергових потреб за рахунок власних та закріплених і регулюючих доходів вони мають право на одержання допомоги у вигляді дота¬цій і субвенцій (ст.ст. 64-67, ч. 2 с. 82, ч. 2 ст.ст. 83, 99, 102-107 Бюджетного кодексу);

• право виконувати рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків місцевого самовряду¬вання, тільки в межах переданих "їм ресурсів;

■— право на поділ видатків місцевих бюджетів на такі, які по¬в'язані з виконанням власних повноважень, і видатки, пов'я¬зані з виконанням делегованих повноважень органів вико¬навчої влади (ст.ст. 92-93 Бюджетного кодексу);

• право на спрямування коштів загального фонду місцевого бюджету на фінансування установ і закладів, що утриму¬ються за рахунок бюджетних асигнувань (ст.ст. 88-90 Бю¬джетного кодексу);

• право на фінансування програм соціально-економічного розвитку своєї території, пов'язаних з інвестиційною та ін¬новаційною діяльністю, а також надання субвенцій, пов'я¬заних із розширеним відтворенням (ст. 91 Бюджетного ко¬дексу);

• право на встановлення нормативів бюджетної забезпеченос¬ті на одного жителя з урахуванням економічного, соціаль¬ного, природного та економічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб (ст. 67 Бюджетного кодексу);

• право на власні та закріплені законом за місцевими бюдже¬тами на стабільній основі загальнодержавні доходи І визна¬чення напрямків використання бюджетних коштів як гаран¬тію самостійності (п. З ст. 7 Бюджетного кодексу);

• право на забезпечення збалансування своїх бюджетів з боку центральних органів державної влади без врахування дохо¬дів від місцевих податків і зборів;

• право органів місцевого самоврядування одержувати компен¬сацію з Державного бюджету у випадках, коли держава не забезпечує попередньо їх витрати на виконання рішень дер¬жавних органів;

• обов'язок органів місцевого самоврядування передати з місцевого до Державного бюджету частину надлишку дохо¬дів над видатками у випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків І збо¬рів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету (ст. 100 Бюджетного кодексу).

Друга група повноважень включає:

• право усіх представницьких органів місцевого самовряду¬вання затверджувати свої бюджети;

• право на гарантовану державою доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, встановлених законом.

Автономна Республіка Крим та міські ради можуть прийма¬ти бюджети з дефіцитом, але виключно в частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит цих бюджетів покривається за ра¬хунок запозичень.

По загальному фонду місцевих бюджетів допускається за¬твердження з дефіцитом виключно на суму вільного залишку бюджетних коштів (ст. 72 Бюджетного кодексу).

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер¬ жавні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням відповідних представницьких рад можуть отримува¬ ти короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців, але у межах поточного періоду в порядку, визначеному Міністерством фінансів України (ст. 73 Бюджетного кодексу). ;

У межах повноважень, установлених у щорічних рішеннях про відповідні бюджети, Рада Міністрів Автономної Респуб¬ліки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам підприємництва лише на умовах плат¬ності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гаран¬тій, отриманих від цих суб'єктів.

Оскільки бюджетна система України побудована на прин¬ципі єдності, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповід¬них рад зобов'язані надавати необхідну Інформацію Міністер¬ству фінансів України для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників.

Місцеві фінансові органи розробляють інструкції з підготов¬ки бюджетних запитів згідно з типовою формою, визначеною Міністерством фінансів України.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують роз¬роблення бюджетних запитів у терміни і порядку, встановле¬них місцевими фінансовими органами.

Бюджетний кодекс вмішує деякі заборони щодо Державно¬го та місцевих бюджетів. Так, п. 8 ст. 13 не допускає створен¬ня позабюджетних фондів органами державної влади, органа¬ми влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та Іншими бюджетними установами.

Органам місцевого самоврядування заборонено Бюджетним кодексом (ст. 85 ч. 2) планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів (ст. 86 Бюджетного кодексу), а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бю¬джетів.

Бюджетний кодекс забороняє надання позичок з одного бюджету іншому (ст. 73 Бюджетного кодексу).

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття і класифікація фінансів. Відмінності між публічними і приватними фінансами

Фінансово правові відносини це врегульовані нормами фінансового права суспільні відносини учасники яких виступають як носії юридичних прав і.. Особливості фінансово правових відносин їх змістом є діяльність.. Функції фінансово правових відносин вказують на коло осіб на яких поширюється дія певної фінансово правової норми..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття і класифікація фінансів. Відмінності між публічними і приватними фінансами.
Поняття «фінанси» походить від фр. finance - поєднання всіх грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, держави, а також система їх формування, розподілу і перерозподілу.

Фінансова діяльність держави і органів місцевого самоврядування: поняття, мета і правові основи
Реалізація завдань, що стоять перед державою, пов'язана з необхідністю використання відповідних елементів фінансової системи. Тобто фінансова діяльність обумовлена ​​об'єктивною необхід

Методи фінансової діяльності
Методи фінансової діяльності - це сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких уповноважені державою органи від свого імені формують, розпоряджаються і використовують фонди гро

Принципи фінансової діяльності.
Принцип плановості. Кожна сфера фінансової діяльності базується на основі фінансово-планових актів, вимоги за якими закріплено в нормативних актах. Цей принцип найбільш повно реалі

Повноваження органів державної влади в сфері фінансової діяльності.
Фінансову діяльність здійснюють усі без винятку органи державної влади та місцевого самоврядування, оскільки виконати покладені на них функції не можна без використання фінансів. Залежно від повнов

Повноваження органів місцевого самоврядування в області фінансової діяльності.
Одна з найважливіших умов побудови демократичної держави - фінансова незалежність органів місцевого самоврядування. Ступінь фінансової незалежності місцевих органів влади характеризує незалежність

Поняття, предмет і метод фінансового права.
Фінансове право є галуззю публічного права, оскільки предмет фінансового права обмежений сферою публічних фінансів, і при здійсненні фінансово-правового регулювання стоїть завдання задоволення перш

Місце фінансового права в національній системі права.
Фінансове право як складова частина системи права України пов'язане з усіма галузями права, однак з окремими з них цей зв'язок є найбільш тісним. До таких галузей права відноситься перш ко

Наука фінансового права
Наука фінансового права є самостійною галуззю публічного права, яке досліджує усі сторони життя держави, оскільки її функціонування неможливе без фінансового забезпечення. Наука фінансовог

Конституційні основи фінансового права.
Серед правових актів, що регулюють фінансові відносини в будь-якій державі, Конституція займає особливе місце. Як справедливо зауважує Ю.М. Тодика, що Конституція є виключним нормативно-правовим ак

Джерела фінансового права.
Джерела фінансового права - це законодавчі та нормативно-правові акти, що містять в собі фінансово-правові норми, що регулюють фінансові відносини. В залежності від того, які органи прийма

Фінансово-правові норми: поняття, структура і види.
Фінансово-правові норми: поняття, структура, види. Фінансово-правові норми - це встановлені державою, загальнообов'язкові приписи щодо мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання

Фінансово-правові норми: поняття, структура і види.
Фінансово-правові норми: поняття, структура, види. Фінансово-правові норми - це встановлені державою, загальнообов'язкові приписи щодо мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання

Фінанансове правопорушення: поняття і класифікація.
Фінансове правопорушення - це порушення врегульованого фінансово-правовою нормою порядку мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів коштів, за яке законодавст

Фінансово-правова відповідальність.
Основним видом відповідальності за порушення податкового законодавства є фінансово-правова відповідальність. Фінансово-правову відповідальність можна визначити як по-застосування до порушн

Поняття і класифікація фінансового контролю.
Контроль - універсальне явище, яке застосовується в різних сферах суспільного життя. Сутність фінансового контролю розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й функціонув

Форми і методи фінансового контроля.
Методы финансового контроля - это приемы, способы его осуществления Наблюдение - общее ознакомление с состоянием финансовой деятельности объекта контроля Проверка - проводится на

Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансового контроля.
Согласно Конституции Украины Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить: 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконання

Рахункова палата1 діє на підставі Закону України "Про Ра¬хункову палату" від 11 липня 1996 р
Стаття 2. Завдання Рахункової палати Завданнями Рахункової палати є: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витр

Основні завдання та повноваження Державної фінансової інспекції України
Указ ПУ Про Положення про Державну фінансову інспекцію України від 23.04.2011.   1. Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом вико

Основні завдання та повноваження державної податкової служби України.
Указ ПУ Про Положення про Державну податкову службу України від 12.05.2011   ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координуєтьс

Бюджет як економіко-правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної влади.
Бюджет як економічна категорія — це сукупність суспіль¬них відносин при формуванні, розподілі та використанні цент¬ралізованого фонду коштів на рівні держави й органів місце¬вого самоврядування, не

Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
Бюджет — центральна ланка фінансової системи держави, а фінанси, як відомо, — це система грошових відносин, у про-цесі яких формуються і використовуються централізовані фон¬ди коштів, необхідні для

Бюджетні правовідносини, їх субьекти та особливості
Врегульовані бюджетно-правовими нормами бюджет¬ні відносини набувають форми бюджетних правовідносин. Бюджетні правовідносини — вид фінансово-правових від¬носин. Вони, як і всі фінансово-пр

Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України та його використання.
Згідно з Стаття 5. Структура бюджетної системи України 1. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. 2. Місцевими бюджетами є бюджет Автономно

Бюджетный кодекс
Стаття 7. Принципи бюджетної системи України 1. Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: 1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи У

Бюджетный кодекс
Стаття 8. Бюджетна класифікація 1. Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фін

Бюджетный кодекс
Стаття 13. Складові частини бюджету 1. Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. 2. Складовими частинами загального фонду бюджету є: 1) всі доходи бюдж

Бюджетный кодекс
Основним джерелом отримання і розподілу доходу між територіями є Державний бюджет України. Є три основні моделі бюджетних систем: 1. Пайовий розподіл податків між різними адміністративними

Правові засади розподілу видатків між бюджетами
До основних видатків Державного бюджету України належать видатки на: 1) державне управління: а) законодавчу владу; б) виконавчу владу; в) Президента України;

Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень
БК дефицит бюджета - превышение расходов бюджета над его доходами (с учетом разницы между предоставлением кредитов из бюджета и возвратом кредитов в бюджет); Джерелами фінансування дефіцит

Міжбюджетні трансферти: поняття, види, порядок надання.
Бюджетні трансферти - це основний інструмент міжбюджетного регулювання, саме на нього покладається завдання досягнення однакової бюджетної забезпеченості всіх регіонів країни.

Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
(ЗУ «Держ. Бюджет Укр») Стаття 22. Розпорядники бюджетних коштів 1. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядни

Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджета.
Стаття 33. (ЗУ «Держ. Бюджет Укр») Визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період 1. Міністерство фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розр

Бюджетний процесс та його стадії.
В Конституції Бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок: складання, розгляду і затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про в

Порядок складання проекта Державного бюджета України.
Право складання проекту бюджетів належить тільки органам виконавчої влади. Кабінет Міністрів розробляє проект закону про Державний бюджет України. Відповідальним за підготовку проекту є міністр фін

Порядок розгляду і прийняття Державного бюджету України.
Не пізніше, ніж через п'ять днів після подання КМУ проекту закону про Державний бюджет до Верховної Ради, міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України. К

Виконання Державного бюджету України
Виконання Державного бюджету України є основною третьою статті бюджетного процесу і являє собою практичну реалізацію бюджету по всіх передбачених показниках з його дохідною і видатковою частинами.

Звіт про виконання бюджету.
Зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюється Державним казначейством України відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу України Єдині форм

БКУ Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства та способи впливу по Бюджетному кодексу.
1. Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердженню, вне

Податкове право та податкові правовідносини.
Податкове право - це підгалузь фінансового права. Воно містить закони і підзаконні нормативні акти, правові норми, якими закріплюються принципи побудови податкової системи, права,

Податки в системі обов’язкових платежів, їх особливості і функції.
Податок - це узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (в розмірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов'язковості, безповоротності

Принципи оподаткування в Україні
У новому Законі України "Про систему оподаткування" передбачено, що при визначенні податків, зборів і обов'язкових платежів, а також встановленні обов'язків і відповідальності плетільника

Права і обов’язки платників податків.
Стаття 17. Права платника податків 17.1. Платник податків має право: 17.1.1. безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і

Види обов’язкових платежів по законодавству України.
Стаття 8. Види податків і зборів 8.1. В Україні установлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори. 8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, встановлені цим Ко

Правові основи і порядок відшкодування податку на додану вартість
2. Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 20

Податок на прибуток підприємств
Стаття 133. Платники податків 133.1. Платниками податку з числа резидентів є: 133.1.1. суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на терит

Акцизний податок.
Акцизному податку в Податковому кодексі України присвячено IV розділ. Він містить діючі на сьогодні норми щодо оподаткування підакцизних товарів (продукції), ставки акцизного податку, в ньому визна

Податок на доходи фізичних осіб
Стаття 162. Платники податків 162.1. Платниками податку є: 162.1.1. фізична особа - резидент, який отримує доходи як з джерел їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

Ресурсні платежі
Згідно Бюджетної класифікації, в ресурсних платежів відносять: o Плата за землю. o Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. o Збір за

Плата за землю.
Земельний кодекс говорить, що використання землі в Україні є платним. А Податковий кодекс містить норми плати за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні діл

Спрощена система оподаткування по діючову законодавству.
(Спрощена система оподаткування в Україні) Не випадково фізичні та юридичні особи обирають спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Спрощена система оподаткування в Україні дає пра

Місцеві податки і збори
10.1. До місцевих податків належать: 10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 10.1.2. єдиний податок. 10.2. До місцевих зборів належать:

Стаття 63. Загальні положення з обліку платників податків
63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінан

Стаття 63. Загальні положення з обліку платників податків
63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінан

Апеляційне узгодження суммподаткового обов’язку.
Щодо узгодження податкового зобов'язання у разі звернення платника податків до суду Щодо визнання недійснім Рішення Контролюючим органом Підпунктом 57.3 Статті 57 Податковий кодекс України

Способи забезпечення виконання податкового обов’язку платників податків.
Указ През. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»   Основними засобами забезпечення виконання

Бюджетне фінансування: поняття і принципи.
Бюджетне фінансування - це безповоротний і безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів та забезпечення діяльн

Поняття і порядок кошторисно-бюджетного фінансування.
Кошторисно-бюджетне фінансування - це метод безпово ¬ ротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання ¬ ня установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюдже ¬ т

Правовий статус Національного банку України
Верхній рівень банківської системи України представлений єдиним органом - Національним банком України. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р. (да

Банківська система України: поняття і структура.
Поняття банківської діяльності на сьогодні отримало своє легальне визначення у законодавстві України. Дефініція банківської діяльності, наведена у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську

Характерні особливості правового статусу комерційного банка як структурного елемента банківської системи України.
Основною (базовою) ланкою дворівневої банківської системи України є комерційні банки. Сьогодні в групу комерційних банків у різних країнах відноситься цілий ряд інститутів з різною структу

Особливості правового регулювання порядку створення комерційного банка України та його основні завдання.
Стаття 14. Учасники банків Учасниками банку можут буті юридичні и фізічні особини, резиденти та нерезиденти, а кож держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Правові основи банківського контроля та нагляду.
Норми чинного законодавства України прямо не визначають контроль за бан- ківською діяльністю, але їх зміст свідчить, що йдеться саме про банківський конт- роль. Чинний За

Грошова система і її структура.
Грошова система— це форма організації грошового обігу в країні, що склалась історично та закріплена в національному законодавстві.Грошова система складається з двох блоків елементі

Безготівкові розрахунки в фінансово-правових відносинах.
З виникненням необхідності зниження витрат на зберігання й перевезення готівки, а також убезпечення торгівельного обороту від ризиків втрат коштів внаслідок крадіжок виникли безготівкові розрахунки

Поняття,правові основи і принципи валютного регулювання.
Валютне регулювання — діяльність державних органів, спрямована на регламентування порядку здійснення валютних операцій. Основними завданнями здійснення валютного регулюван

Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
Валютний контроль є специфічним видом фінансового контролю. Його слід розглядати як комплекс заходів, які здійснюють спеціально уповноважені державні органи та інші суб’єкти. Ці за

Суб’єкти валютного контроля і їх контрольні повноваження.
Суб’єкти, що здійснюють валютний контроль, поділяються на дві групи. До першої групи належать органи валютного контролю. Відповідно до п. 1 ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів Україн

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги