Електронегативність атомів

Електронегативність атомів (æ, кДж/моль; еВ/атом) — умовна вели­чина, що характеризує здатність атома в хімічних сполуках приєднувати електрони, які беруть участь в утворенні хімічного зв'язку.

Фізичну суть електронегативності æ можна уявити як питому густину валентних електронів, тобто як електронну густину, яка припадає на оди­ницю поверхні зовнішньої оболонки (сфери) атома. Чим менший радіус атома, тим менша його сфера. Однак чим більшою є кількість електронів, що знаходяться на зовнішньому рівні, і чим меншою є поверхня сфери атома, тим більшою буде електронна густина, а отже, й електронега­тивність æ атома елемента.

Зауважимо, що хімічні елементи за своєю природою двоїсті, тому поділ їх на метали і неметали умовний. Із посиленням в елементів неметалічних властивостей спостерігається послаблення металічних властивостей і на­впаки. Тому для характеристик загальної хімічної активності будь-якого з елементів потрібна кількісна характеристика, яка враховувала б обидві тенденції: як відщеплення, так і приєднання електронів.

Такою характе­ристикою запропоновано вважати енергію, яка є сумою енергії йонізації I₁ та енергії спорідненості до електрона (Е_сп), і називається електронегативністю (æ):

æ = I₁ + Е_сп

Користуватися абсолютними значеннями æ не зовсім зручно, тому
вводять простіші та зручніші для зіставлення значення відносної електронегативності елементів æ, які є співвідношеннями абсолютних значень æ цього елемента та æ елемента, що має найменше значення серед усіх елементів системи.

Значення відносних електронегативностей елементів, які розраховані за методом Л. Полінга, наведено в табл. 2.2.

Із даних таблиці випливає, що значення æ змінюються закономірно, підпорядковуючись періодичному закону, від æ_Cs = 0,86 до æ_f =4,1:

• у періодах (—>) значення æ зростають зі збільшенням порядкових номерів елементів, досягаючи найбільших значень в елементів VIIA групи;

• у групах елементів зверху вниз значення æ зменшуються;

• аналізуючи характер зміни значень æ у групах і періодах, можна зробити висновок, що у верхній правій частині системи елементів знаходяться найбільш електронегативні елементи (найбільше значення æ у Флуору), які досить активно виявляють неметалічні (окислювальні) властивості.

Електронегативність, як одна з фундаментальних величин у хімії, досить широко використовується при вирішенні багатьох практичних і теоретичних питань як науки, так і технологічних процесів. Зокрема, різницю відносних електронегативностей (Δæ) атомів різних елементів, що утворюють хімічний зв'язок між собою, використовують для встанов­лення типу зв'язку. Якщо Δæ має значення від 1,9 до 3,24, то зв'язок між атомами йонний; якщо Δæ = 0 — ковалентний неполяр­ний; у проміжних випадках, якщо 0 < Δæ < 1,9, зв'язок — ковалентний по­лярний.

Таблиця 2.2.

Відносні електронегативності деяких елементів.