Реферат Курсовая Конспект
Таблиця 6.7 Специфікація та основні технологічні дані апаратів - раздел Высокие технологии, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсового проекту з дисципліни „Пожежна профілактика технологічних процесів” №П/п Назва Апаратів Режим...
|
№п/п | Назва апаратів | Режим роботи | Розміри | Примітка | ||
Р, ата | t, 0С | d, м | l, м | |||
Лінія подачі ППС | 0,9 | 0,4 | ||||
Вогнеперешкоджувач (гравійний-5мм) | - | - | - | - | ||
Вентилятор відцентровий | 1,2 | - | - | |||
Лінія ППС | - | - | 0,3 | - | ||
Лінія аварійна ППС | - | - | 0,3 | |||
Підігрівач | 1,2 | 1,0 | 4,0 | |||
Адсорбери вугільні | 1,1 | - | - | Див. прим. 1,2 | ||
Лінія викиду повітря | 1,05 | 0,3 | Див. прим. 1,2 | |||
Лінія подачі водяного пару | 4,0 | 0,1 | - | |||
Лінія до конденсату | 1,5 | 0,15 | - | |||
Конденсатор кожухотрубчатий | 1,05 | 1,0 | 4,0 | |||
Сепаратор-відстійник | 1,01 | 0,6 | 1,6 | Див. прим. 2 | ||
Лінія неконденсованого пару | - | - | - | - | ||
Насос розчинника | 1,5 | - | - | Див. прим. 1,2 | ||
Ємність розчинника | 1,01 | Див. прим. 1 | ||||
Дихальна лінія резервуару | - | - | - | - | ||
Лінія відведення води | - | - | - | - |
Таблиця 6.8. Технологічні дані апаратів для двох останніх номерів залікових книжок від 40 до 49
№ поз. | Апарати | Деякі параметри апаратів | ВАРІАНТИ | |||||||||
7, | Адсорбер вугільний для уловлювання парів бензолу | Діаметр, м Висота вугілля, м Тиск , атм Температура, 0С Захист від тиску Стаціонарна система гасіння Тиск насиченого пару, атм | 2,5 0,6 1,1 - вода 3,0 | 2,6 0,7 1,1 мк нема 3,2 | 2,7 0,8 1,2 - нема 3,4 | 2,8 0,9 1,2 - вода 3,6 | 2,9 1,0 1,1 - нема 3,8 | 3,0 1,2 1,1 - нема 4,0 | 2,5 0,7 1,2 мк нема 4,0 | 2,6 0,8 1,2 - вода 3,8 | 2,8 0,9 1,1 мк вода 3,6 | 3,0 1,0 1,2 мк вода 1,0 |
Ємність бензолу | Об’єм, м3 Ступінь заповнення Температура рідини, 0С Тиск робочий, атм Захист дихальної лінії Аварійний злив | 0,95 1,01 ДК - | 0,95 1,02 - + | 0,9 1,03 - + | 0,9 1,04 ДК - | 0,95 1,05 - + | 0,95 1,01 ДК - | 0,9 1,03 ДК - | 0,9 1,03 ДК - | 0,8 1,04 - + | 0,9 1,05 ДК + | |
Насос для відкачування бензолу відцентро-вий | Тиск , атм Температура, 0С Діаметр всмоктуючої ліній, мм Діаметр нагнітаючої лінії, мм Відключення засувок Відстань до засувок, м Діаметр валу, мм Продуктивність, м3/хв | 1,2 авт. | 1,25 авт. 4,5 | 1,3 руч. 5,5 | 1,4 руч. | 1,5 авт. 6,5 | 1,4 руч. | 1,3 авт. 3,5 | 1,2 руч. | 1,25 авт. | 1,55 руч. | |
Приміщення, де роз- ташовані ємності з бензолом | Ширина будівлі, м Довжина приміщення, м Висота будівлі, м Повітреобмін n, 1/год Швидкість повітря, м/с Діаметр ліній, мм Відстань до засувок, м Відключення засувок | 0,4 руч. | 0,6 руч. | 0,5 авт. | 0,6 авт. | 0,8 руч. | 0,5 руч. | 0,6 авт. | 0,6 руч. | 7,5 0,4 руч. | 5,6 0,2 4,5 авт. |
Таблиця 6.9 Технологічні дані апаратів для двох останніх номерів залікових книжок від 50 до 59
№ п.оз. | Апарати | Деякі параметри апаратів | ВАРІАНТИ | |||||||||
Адсорбер вугільний для уловлювання бензину | Діаметр, м Висота вугілля, м Тиск , атм Температура, 0С Захист від тиску Тиск насиченого пару, атм Стаціонарна система гасіння | 3,0 1,2 1,2 пк 4,0 нема | 3,2 1,3 1,2 мк 3,8 нема | 3,4 1,4 1,2 мк 3,8 вода | 3,6 1,5 1,1 пк 3,6 вода | 3,8 1,6 1,1 пк 3,6 вода | 3,6 1,6 1,1 мк 3,8 вода | 3,4 1,5 1,1 пк 3,8 нема | 3,2 1,4 1,1 пк 3,6 вода | 3,0 1,4 1,2 пк 3,8 нема | 3,2 1,5 1,2 пк 4,0 нема | |
Насос для відкачування бензину відцентровий | Тиск , атм Температура , 0С Діаметр всмоктуючої ліній, мм Діаметр нагнітаючої ліній, мм Відстань до засувок,м Відключення засувок Продуктивність, м3/хв Діаметр валу, мм | 1,5 руч. 2,5 | 1,4 4,5 авт. | 1,0 руч. 3,5 | 1,3 руч. 3,0 | 1,5 руч. 3,5 | 2,0 6,5 авт. 2,0 | 2,5 5,5 авт. 2,5 | 1,4 3,5 руч. | 1,5 руч. 2,5 | 2,5 7,5 авт. 1,8 | |
Сепара- тор для розслоен-ня бензи- ну та води | Діаметр, м Висота слою бензину, м Температура рідини, 0С Тиск, атм Контроль рівня “бензин-вода” | 1,2 0,8 1,01 авт. | 1,4 0,6 1,02 нема | 1,0 0,4 1,01 нема | 0,8 0,8 1,01 нема | 0,8 0,6 1,02 авт | 1,0 0,4 1,02 нема | 1,4 0,6 1,02 нема | 1,2 0,8 1,01 нема | 1,2 0,6 1,01 авт. | 1,4 0,8 1,01 нема | |
Примі- щення сепарато-рів і насосів | Ширина приміщення, м Довжина, м Висота, м Повітреобмін n, 1/год Діаметр лінії , мм Відстань до засувок, м Відключення засувок Стаціонарна система гасіння | авт піна | руч нема | 5,5 7,5 руч нема | авт вода | руч нема | 5,5 руч піна | авт нема | авт нема | 5,5 руч нема | авт вода |
6.4. Завдання для написання курсового проекту “Цех фарбування виробів (із фарбоприготувальним відділенням)”
Фарбувальний цех автомобілебудівного і тракторобудівного заводів призначений для фарбування та сушки пофарбованих металевих виробів (деталей машин). Перед фарбуванням поверхню деталей, що треба фарбувати, очищають від іржі та знежирюють. Необхідна кількість лакофарбового матеріалу готується у фарбоприготувальному відділенні цеха шляхом розбавлення напівфабрикату відповідними розчинниками.
Для фарбування автомобільних деталей використовують лакофарбовий матеріал, який уявляє собою розчин смоли у ацетоні, а для фарбування тракторних деталей використовується розчин синтетичної поліефірної смоли в бензолі. Технологічні процеси приготування готового складу фарби, а також процеси підготовки деталей, їх фарбування та сушка однакові як на автомобільному, так і на тракторному заводах. Тому нижче приведена схема (рис. 6.7) і дано опис технологічного процесу, загальні для цеху фарбування автомобільних і тракторних деталей.
Процес приготування фарби. У цех фарбування виробів насосом 1 по трубопроводу діаметром 0,075 м подається необхідна кількість розчинника (під тиском 0,25 МПа), яка замірюється мірником 2 (об’ємом 1,5 м3) і зливається в лопатний апарат-розчинник 3. Одночасно в апарат-розчинник 3 з бункера 4 подається напівфабрикат фарби, що складається з 70% смоли і 30% розчинника (по вазі). В апараті 3 (при безупинній роботі мішалки і при підігріві апарата гарячою водою до температури +40°С на автомобільному заводі і до +60 °С на тракторному заводі) відбувається розчинення і розведення напівфабрикату до необхідного складу. Приготовлена фарба складається з 20% смоли і 80% розчинника (за вагою). Відцентровим насосом 5 фарба забирається з апарата 3 і продавлюється через фільтр 6. З фільтру (при температурі +50 оС і тиску 0,3 МПа) фарба надходить у видаткові ємності 7 і за допомогою насоса 8 безупинно циркулює по кільцевій лінії 9 до фарбувальної камери 17 і назад.
Процес фарбування і сушіння виробів. Металеві деталі надходять із сусідніх цехів на площадку 13 (рис. 6.8) цеху фарбування. Тут вони навішуються на конвеєр 10, і він доставляє їх у камеру 12 для механічного і хімічного очищення від бруду й іржі, а також для знежирення. Хімічне очищення здійснюється слабким водяним розчином фосфорної кислоти до ПАВ (поверхнево-активних речовин). Після очищення і промивання водою деталі доставляються для сушіння в камеру 11, потім надходять у фарбувальну камеру 17, де фарбування здійснюється пульверизаторами. До кожного пульверизатора (по гнучкому шлангу 18) підводиться фарба від циркуляційного кільця 9, а по іншому шлангу - стиснене повітря. Продуктивність пульверизатору, діаметр шлангу, що підводить фарбу, та тиск у шлангу приведені в табл. 6.10 і 6.12. Фарбувальна камера має витяжну вентиляцію. Повітря, що відсмоктується, при виході з камери очищається за допомогою гідрофільтру.
Розміри фарбувальної камери, продуктивність розпилювачів та інші необхідні дані приведені в табл. 6.10-6.12.
Після фарбування деталі надходять на сушіння в сушильну камеру (15) терморадіаційного типу з електро- чи газообігрівальними закритими панелями 16. Максимальна температура поверхні панелі, що обігрівається, 300 °С (автомобільний завод) та 350 °С (тракторний завод). Сушильна камера має витяжну вентиляцію. Площа, на якій розташовуються деталі в сушильній камері та її об’єм приведені в табл. 6.10. Під час сушки пофарбованих поверхонь автомобільних деталей виділяються пари ацетону, а під час сушки тракторних деталей виділяються пари бензолу. Висушені деталі конвеєром подаються на розгрузну площадку 14 і далі відвозяться в збиральні цеха. План розміщення обладнання в фарбувальному цеху і фарбоприготувальному відділенні та переріз будівлі показані на рис. 6.8. Розміри приміщень цеха приведені в табл. 6.11, 6.12.
Слухачі, що мають дві останні цифри залікової книжки 60...69, після короткого опису суті технологічного процесу фарбування тракторних деталей, займаються аналізом пожежної небезпеки апаратів, дані про яких приведені в табл. 6.11, а також визначають (розрахунковим шляхом) категорію вибухопожежонебезпеки приміщення мірників та розчинників. Дані про приміщення приведені в табл. 6.11.
Слухачі, що мають дві останні цифри залікової книжки 70...79, після короткого опису суті технологічного процесу фарбування автомобільних деталей, повинні провести аналіз пожежної небезпеки апаратів, дані про яких приведені в табл. 6.12, а також визначають (розрахунковим шляхом) категорію вибухопожежонебезпеки приміщення, де знаходяться фарбувальні камери. Дані про ці приміщення приведені в табл. 6.12.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Чорнобильської катастрофи... НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ цивільного захисту України...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Таблиця 6.7 Специфікація та основні технологічні дані апаратів
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов