Вступне слово вчителя.

 

Вч. Ми продовжимо розглядати взаємозв’язок музики з життям народу.

 

Поділ музики на професійну та народну. Слухання, завдання

Українську музику можна умовно поділити на професійну та народну. Послухайте дві пісні та визначте приналежність кожної з них до народної чи професійної (авторської). Що об’єднує їх, чим вони різняться?

 

II . Слухання пісня «Поле моє, поле» (на музику В. Філіпенка)

Звучить українська народна пісні «У неділю раненько»

 

Перша прослухана пісня „Поле моє, поле” на музику Віталія Філіпенка – професійна, а другий твір – «У неділю раненько» – народна.

 

Розповідь про жниварські обряди, жниварські пісні

Однією з головних подій літньо-осіннього циклу є і були жнива, адже саме вони є підсумком важкої річної праці хліборобів.

В Україні до початку жнив готувалися як до великого свята, а також як до важкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від світанку до смеркання, не зважаючи на спеку і спрагу. У перший день жнив одягнені у святкове вбрання селяни урочисто вирушали до схід сонця на поле, де найкраща жниця починала зачинку. Сніп із першого ужинку («воєвода») ввечері встановлювали на покуті.

На вижатому полі женці залишали кілька стеблин – «бороду», зерно з них витрушували у розпушену серпами землю – на майбутній врожай. Біля бороди, ніби дякуючи ниві, клали хлібину і воду, лягали і качалися по ниві, щоб повернути собі вироблену силу. З останнього вижатого збіжжя в’язали сніп («дід» або «останець»), що мав символізувати достаток, запоруку нового доброго врожаю, бо вилущене з нього зерно першим ляже в землю під час нового осіннього посіву. Жінки робили ще й вінок; його несла в село найкраща жниця. Прикрашений червоною стрічкою, останній сніп несли додому або господареві, який наймав женців.

 

Жниварський обряд сповнений поезії та пісень. Пісні, що виконують під час жнив, називають жниварськими. Їх умовно можна поділити на три групи:

1) зажинкові – ті, що величають справжніх жниць, перший сніп, бажають почати роботу в добрий час, пророкують хороший урожай;

2) власне жниварські – в них замість величальних мотивів звучать скарги на важку працю, втому, зажерливість господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі;

3) обжинкові – в них відчувається бадьорість, оптимізм, задоволення з того, що вдалося завершити найважчий етап хліборобського року; звеличуються роботящі руки, звучать піднесені й урочисті порівняння (віночок як сонце, як золото, звитий із перлів, він світить як зірка).

Отже, зміст жнивного обрядового циклу пісень – похвала ниві, врожаю, сонцю, господареві та трудівникам, незважаючи на те, що робота дуже важка і часто доводилося збирати хліб на чужому полі, працюючи на пана.

III. Виконання музичної розспівки .

 

 

Вч. Ми вже знаємо, що на початку кожної пісні чи вправи записують розмір такту. Пісня «Сіяв мужик просо» написана у дводольному розмірі. Верхня цифра (2) визначає кількість долей у такті, нижня (4) – тривалість долі (четвертна).

Перша доля у дводольному розмірі сильна ( ), друга – слабка ( . ). Кожен помах руки відповідає одній долі:

 

 

Виконайте вправу подану у папці..

 

 

IV. Розучування укр. нар. пісні «Вийшли в поле косарі»

 

Вч. Демонстрація української народної пісні „Вийшли в поле косарі”

 

Пісні, що виконують під час жнив, називають жниварськими

 

Жнива – це дуже важлива подія.

 

Тому про неї і склали безліч пісень. Послухайте одну з них – українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” – і поміркуйте, до якої групи жниварських пісень її можна віднести. Обґрунтуйте свої відповіді.

 

Аналіз прослуханого твору

Українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” віднесемо до власне жниварських, адже в ній розповідається про сам процес роботи на полі.

Жниварські пісні відзначаються винятковою простотою і реалістичністю, надзвичайною щирістю та лагідністю. Вони ніби оповиті золотим промінням літнього сонця, образ якого в них незмінно присутній. Навіть мотиви втоми женців від важкої праці під гарячим сонцем можуть бути втілені у світлих образах.

 

Розучування пісні „Вийшли в поле косарі”