Управління поточною фінансовою діяльністю страховика

Страхування є особливим видом економічних відносин, тому економіко-фінансові основи діяльності страхової компанії мають значну специфіку. Відмінності стосуються, насамперед, питань формування фінансового потенціалу та підтримки стійкості страховика. На рис. 7.2 представлена схема формування й використання фінансових ресурсів страхової компанії.

 

Рис. 7.2. Формування фінансових ресурсів страхової компанії

Сформовані фінансові ресурси перш за все використовуються для формування резервів страховика. Законодавство вимагає формування таких страхових резервів за видами страхування (крім страхування життя):

· технічні резерви, які включають:

· резерв незароблених премій, що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

· резерви збитків, що включають зарезервовані несплачені суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування (резерв заявлених, але неурегульованих збитків), а також резерв збитків, що відбулися, але незаявлених

додаткові технічні резерви катастроф та коливань збитковості.

· інші види технічних резервів, пов'язаних зі специфікою зобов'язань, прийнятих по договорах страхування.

· резерви попереджувальних заходів.

Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев’яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку:

· частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;

· частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;

· частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;

· одержані добутки додаються.

Для забезпечення страхових зобов’язань зі страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування.

Кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов’язаний обліковувати кошти резервів із страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий облік. Кошти резервів із страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов’язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов’язанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства або ліквідації страховика, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.

Страховики зобов’язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя:

· довгострокових зобов’язань (математичні резерви);

· належних виплат страхових сум.

Величина резервів довгострокових зобов’язань (математичних резервів) обчислюється окремо по кожному договору згідно з методикою формування резервів із страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції.

Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій:

· грошові кошти на поточному рахунку;

· банківські вклади (депозити);

· валютні вкладення згідно з валютою страхування;

· нерухоме майно;

· акції, облігації, іпотечні сертифікати;

· цінні папери, що емітуються державою;

· права вимоги до перестраховиків;

· інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

· банківські метали;

· кредити страхувальникам-фізичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми;

· готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених НБУ.

Кошти резервів із страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників.

Страховикам забороняється здійснення інших видів кредитної діяльності.

Страховики зобов’язані щоквартально подавати Держфінпослуг фінансову звітність та інші звітні дані та публікувати свої річні баланси в порядку, встановленому Держфінпослуг. Достовірність та повнота річного балансу і звітності страховиків повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою).

Оподаткування є важливим фінансовим важелем регулю­вання діяльності страховиків (рис. 7.3).

Об’єктом оподаткування від діяльності страховика є прибуток від провадження його діяльності.

До доходів страховика належать доходи від страхової діяльності. Для цілей оподаткування під доходом від страхової діяльності розуміється сума доходів страховика, нарахованих протягом звітного періоду, у тому числі (але не виключно) у вигляді:

· страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного періоду, зменшених з урахуванням вимог цього підпункту на суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком, за кожним з видів страхування за договорами перестрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу доходів страховика (співстраховика) тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування;

· суми зменшення розміру страхових резервів у порівнянні зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до цього закону;

· інвестиційного доходу, отриманого страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя;

· суми винагород, належних страховику за укладеними договорами страхування, співстрахування, перестрахування;

Рис. 7.3. Система оподаткування страхових компаній (страховиків)

 

· частки від страхових внесків, страхових премій та страхових виплат, нарахованих перестраховиками за договорами перестрахування;

· доходів від реалізації права регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки;

· нарахованих відсотків на депоновані премії за ризиками, прийнятими в перестрахуванні;

· суми санкцій за невиконання умов договору страхування, визначеної боржником добровільно або за рішенням суду;

· суми винагород, нарахованих страховиком за надання послуг сюрвейєра (огляд майна, яке приймається на страхування та надання висновку про оцінку страхового ризику), аварійного комісара (визначення причин, характеру та розмірів збитку під час страхового випадку), страхового брокера та агента;

· суми повернення частки страхових платежів (внесків, премій) за договорами перестрахування у випадку їх дострокового припинення.

· винагород та тантьєм (форма винагороди страховика з боку перестраховика) за договорами перестрахування;

· винагороди за надання послуг страхового агента, брокера;

· інших доходів, отриманих страховиком.

До специфічних витрат страховика належать також витрати, понесені при здійсненні страхової діяльності. До витрат страховика відносять такі витрати, понесені при здійсненні страхової діяльності, у тому числі (але не виключно) у вигляді:

· суми збільшення розміру страхових резервів у порівнянні зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до цього закону;

· нараховані суми страхових виплат (страхових відшкодувань) за страховими випадками, настання яких підтверджено відповідними документами в порядку, встановленому чинним законодавством, за договорами страхування, співстрахування та перестрахування. В цілях даного підпункту до страхових виплат належать виплати ануїтетів, пенсій, рент та інші виплати, передбачені умовами договору страхування;

· аквізиційні витрати;

· витрати на оплату праці та внески на соціальні заходи в частині проведеної працівниками роботи з виконання (супроводження) договорів страхування та перестрахування, оцінки ризику та збитків, завданих об’єктам страхування, розроблення умов, правил страхування та проведення актуарних розрахунків;

· витрати на винагороди страховому агенту, перестраховому брокеру та іншим страховикам за надані послуги з виконання (супроводження) договорів страхування та перестрахування;

· суми винагороди та тантьєми, за договорами перестрахування, співстрахування;

· нараховані відсотки на депоновані премії за ризиками, переданими на перестрахування;

· повернення частини страхової премії (платежу), а також викупних сум за договорами страхування, співстрахування, перестрахування у випадках, передбачених законодавством та/(або) умовами договору;

· витрати на оплату за видачу ліцензій на ведення страхової діяльності;

· витрати на оплату послуг фізичним та юридичним особам за надані послуги, пов’язані зі страховою діяльністю, в тому числі:

· витрати на оформлення та надання довідок, висновків, статистичних даних лікувально-профілактичних закладів, органів Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів тощо;

· оплату послуг асистансу;

· витрати на оплату послуг, пов’язаних з розробленням умов, правил страхування;

· послуги актуаріїв;

· медичне обслуговування при укладенні договору страхування життя, здоров’я, якщо оплата такого медичного обстеження, відповідно до договору страхування, здійснюється страховиком;

· детективні послуги юридичних та фізичних осіб, які мають відповідні дозволи на здійснення такої діяльності, пов’язані із встановленням обгрунтування страхових виплат;

· витрати на виготовлення страхових свідоцтв (полісів), бланків суворої звітності, квитанцій та іншої подібної страхової документації;

· послуги спеціалістів (в тому числі експертів, сюрвейєрів, експертних установ, аварійних комісарів, юристів), яких залучають для оцінки ризику, визначення страхової вартості майна та розміру страхової виплати, оцінки наслідків страхових випадків, урегулювання страхових випадків;

· витрати на оплату послуг організацій та установ за тендерну документацію, якщо такий тендер відкритий для вибору страховика;

· витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно послуг у сфері страхування, що надаються страховиком;

· інші витрати, пов’язані зі страховою діяльністю.

Під аквізиційними витратами слід розуміти:

· витрати на оплату праці та внески на соціальні заходи в частині виконаної працівниками роботи з підготовки та укладення договорів страхування, перестрахування, оцінки ризиків, прийнятих на страхування, співстрахування та перестрахування;

· витрати на винагороди страхового агента за надані послуги з укладення договорів страхування, винагороди перестрахового брокера за надані послуги з підготовки, укладення договорів перестрахування, винагороди іншим страховикам за надані послуги з укладення договорів страхування;

· витрати на оплату послуг з метою оцінки ризиків, прийнятих на страхування, співстрахування та перестрахування;

· витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно послуг у сфері страхування, що надаються страховиком.

Для цілей цієї статті страхові резерви розраховуються згідно з методикою формування резервів із страхування життя та правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, визначеними спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Особливості визначення прибутку страховика, що здійснює страхування життя.

Об’єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є прибуток від провадження:

· страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення;

· іншої діяльності страховика, що займається страхуванням життя.

Витрати від провадження страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення включають суми витрат страховика, який здійснює страхування життя розподілених пропорційно до питомої ваги доходу від довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення.

Об’єктом оподаткування від провадження страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення є прибуток від страхової діяльності, визначений відповідно до ст. 156 Податкового Кодексу України, який оподатковується за ставкою, встановленою в пункті 2 статті 151 Податкового Кодексу України, в разі виконання вимог до укладення таких договорів:

· основна ставка податку становить 16 відсотків;

· за ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб.

Штрафні санкції за заниження об’єкта оподаткування у випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика, так і до платника податку не застосовуються.

Інші податки та збори сплачуються за звичайними схемами.

 

Контрольні питання:

1. Що є метою діяльності СК? А що є результатом її діяльності?

2. Які основні джерела ресурсів СК? Яка динаміка цих показників по страховому ринку України?

3. На які цілі витрачаються кошти СК? Яка динаміка цих показників по страховому ринку України?

4. Як оподатковується прибуток СК?

5. Які особливості оподаткуванням ПДВ СК та страхових посередників?

6. Як оподатковується прибуток перестрахової компанії?