рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії. - раздел Образование, Пояснювальна записка 1.літературна Мова 2.мовна Норма 3.мовленн...

1.Літературна мова

2.Мовна норма

3.Мовленнєва культура- критерії професійної майстерності фахівця.

4.Культура мовлення під час дискусії.

1. Українська мова є державною мовоюукраїнського народу. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Мова –це ідеальна система матеріальних одиниць(звуків, слів, речень), яка існує поза часом і простором. Мова становить певну систему фонетичних, лексичних і граматичних засобів, що служить для виразу думок. Мова - невід`ємна ознака людського колективу. Вона могла з`явитися тільки в людському суспільстві в умовах спільної трудової діяльності на початковому етапі розвитку людства. Саме в процесі колективної праці з`явилася потреба погоджувати й коригувати свої дії, передавати знання і набутий досвід майбутнім поколінням.

Державна мова – це мова, якою розмовляє або вміє розмовляти більшість населення країни незалежно від національної або територіальної належності її громадян. Найвищою її формою є офіційна мова, яка представляє державу на міжнародному рівні.

Національна мова – це тип національного мислення, тип національної культури, філософії і психології, що може реалізуватися у різноманітних варіантах мовної, мовленнєвої і національно-культурної діяльності.

В суспільстві мова виконує ряд функцій.

Перша і головна функція мови - функція спілкування (комунікативна). Такий особливий стан словесної мови зумовлений зв`язком мови з мисленням. Будь-яка думка найточніше передається саме через слово. Саме слово допомагає людині піднятися на ті висоти мислення, на які не здатні піднятися інші істоти.

Друга, не менш важлива функція мови – мислеформуюча. Завдяки мові людина спроможна задовольнити духовні потребі - здійснювати наукове й мистецьке пізнання світу, засвоїти норми моралі та етики, звичаї, традиції і т.д.

Наступна функція мови – пізнавальна. Завдяки пізнавальній функції мови ми знайомимося з

найрізноманітнішими галузями науки, надбаннями світової культури, з досвідом і історією попередніх поколінь людства. Зростання пізнавальної ролі мови в епоху науково-технічної революції привело до появи професійної функції, яка стала критерієм спеціальної підготовки і засобом оволодіння фахом. Правильному професійному спілкуванню слід навчатися все життя, бо це підвищує продуктивність та ефективність праці, наповнює результатом і змістом життя й діяльності конкретної особи.

Естетична функція мови. Найповніше естетична функцій мови проявляється через художню літературу.

Інші функції - номінативна, експресивна (емоції і почуття), гуманізуюча, функція впливу (волюнтативна).

Українська мова існує в двох формах: літературна мова і діалекти.

Літературна мова-це впорядкована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей, державні і громадські установи, пресу, художню літературу, науку, освіту і т.д. Літературна мова характеризується такими нормами: орфоепічні (вимова звуків), графічні (передача звуків на письмі), орфографічні (написання слів), лексичні (слововживання), морфологічні (правильне вживання морфем), синтаксичні (побудова речень),стилістичні, пунктуаційні.

Слід розрізняти поняття: мова і мовлення.

Якщо мова - це тільки засіб спілкування, то мовлення - сам процес і результат використання людиною мови для спілкування. Залежно від віку, характеру діяльності мовлення людини набуває певних особливостей, хоча люди говорять однією мовою.

Так, мовлення однієї людини, образне, виразне, переконливе, а іншої - навпаки: обмежене, бідне, сухе, малозрозуміле. Отже, кожна людина говорить по своєму хоча й користується спільною мовою для всіх.

Ніщо не характеризує людину так швидко, всебічно і наочно, як її мовлений. Мовлення - це своєрідна візитна картка кожної людини. Древньогрецький філософ Сократ говорив: "Заговори, щоб я тебе побачив".

Більшість сучасних мов існує у двох формах: усній і писемній.

Усне мовлення - це слухове сприймання певної інформації.

Усна і писемна форми мовлення мають свої особливості і розрізняються за такими ознаками:

За походженням. Усна форма мовлення первинна, а писемна -вторинна.

За сприйманням. Усна форма мовлення сприймається на слух ( крім жестів і міміки, які сприймаються зорово), а писемна - тільки зорово.

За виражальними засобами. Усна форма мовлення матеріалізується у звуках, жестах, міміці, паузах, інтонації, а писемна - у буквах і розділових знаках, які компенсують на письмі можливості більшості виражальних засобів усної форми ( жестів, міміки, пауз, інтонації). Тому розділові знаки мають розгалужену систему, а пунктуаційні помилки, особливо в діловому і науковому стилях неприпустимі, бо в сучасному житті невербальні засоби комунікації досить часто відіграють вирішальну роль при передачі інформації.

За основними одиницями. Основною одиницею усної форми мовлення є висловлювання, писемної - текст .Саме вони надають інформацію при спілкуванні.

За функціонуванням. Усне мовлення існує тільки в ситуаціях діалогу чи полілогу, а писемна - монологічна. Усна форма ділового мовлення відрізняється від його писемної форми передусім тим, що для переконливості безпосереднього діалогу треба створювати атмосферу постійного контакту і спільності з аудиторією.

Усна форма мовлення завжди ситуативна, непідготовлена, спонтанна, обмежена у часі й просторі.

Усна форма мовлення - революційна, писемна - консервативна. Ось чому реформи в орфографії треба проводити обережно.

Писемне мовлення - це універсальний засіб спілкуванню людей. За допомогою писемної мови думки і почуття передаються від покоління до покоління, відображаються суспільні відносини в державі.

Писемне мовлення переважно монологічне, має свої лексичні й стилістичні особливості, відповідну граматичну будову. Писемне мовлення спирається на усне і є вторинним.

У писемному мовленні точніший добір лексики, яка вживається в прямому значенні. Переважає суспільно-політична, професійно-виробнича, науково-термінологічна лексика. З діалектної лексики добираються лише найцінніші необхідні слова і граматичні форми.

У писемному мовленні використовуються складні речення, різні форми сурядності і підрядності, відокремлення, вставні слова. Писемне мовлення передається не лише словами й літерами, а й графічними знаками, схемами, таблицями, малюнками і т.д.

У писемному мовленні форма викладу залежить від того, який стиль використовується для викладу тексту.

Одиницею писемного мовлення є текст.

2.Культура мовлення - досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності людини. Культура усного мовлення виявляється переважно у дотриманні норм вимови і наголосу.

Спілкування - це обмін інформацією, передача її однією людиною іншій.

Основні ознаки усного ділового мовлення:

· стислість у висловлюванні думки, недвозначність;

логічність, стислість, відповідність між змістом і мовними засобами;

· відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;

· відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

· доречність, виразність дикції, відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Пояснювальна записка

Методичні рекомендації з підготовки до практичної роботи... Специфіка мовлення фахівця... Мова і професія...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Пояснювальна записка
Перед вищими медичними навчальними закладами І—ІІІ рівнів акредитації МОЗ України поставлено завдання підготувати висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом спеціалісті

Завдання для самостійної роботи
№ з/п Назва тем Кількість годин Культура мовлення під час дискусії

Основні вимоги до мовлення
Найважливіші риси зразкового мовлення Короткі поради щодо побудови і мовного оформлення висловлювання Змістовність Глибоко осмисліть

Перед тим, як вступати в спілкування, слід узяти до уваги.
В офіційній обстановці Де спілкуємось?

Дискусія, культура мовлення під час дискусії
Наше життя так чи інакше містить різні форми прояву суперечок та дискусій. Особливе значення мають професійні дискусії,які мають призводити до вирішення певних професійних питань. У зв’язку з цим в

Мова і професія
Мова, як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сфери духовної культури, а й пов`язана з виробництвом, з його га

Доповідь ( політична, ділова), промова, лекція, бесіда.
Виступити - це означає викласти перед слухачами суть певного питання, виділити основне, висловити своє ставлення до нього, дати оцінку, підкреслити значущість для практики, під

Набір відповідних тактичних і мовних засобів у межах конкретного виду усного вербального спілкування.
Від того, як оратор розпочав повідомлення, значною мірою залежить успіх виступу. Невдалий початок розсіює увагу слухачів, знижує інтерес до теми. Перші слова оратора мають завоювати увагу аудиторії

Структура ділового спілкування. Техніка ділового професійного спілкування.
1.Структура ділового спілкування 2.Комунікативна компетенція медичних працівників. 3.Техніка ділового спілкування В спілкуванні виділя

Правила спілкування фахівця під час проведення зустрічей, переговорів, прийомів.Спілкування по телефону
1.Загальні принципи й правила ділового спілкування фахівця під час проведення зустрічей, переговорів, прийомів. 2.Спілкування по телефону: культура телефонного діалогу

Проведення ділових переговорів, зустрічей нарад
а)Підготовка до переговорів і проведення ділової наради Сам успіх переговорів залежить від старанності їх попередньої підготовки. Процес підготовки до переговорів поділяють на два т

Спілкування по телефону: культура телефонного діалогу
Неможливо уявити собі сучасні ділові стосунки без телефонного зв`язку, який забезпечує безперервний двосторонній обмін інформацією на відстані. Майстерність телефонної розмови полягає в тому, щоб з

Основні вимоги до етикету телефонної розмови
Погана підготовка, невміння виділяти головне, чітко і грамотно висловлювати свої думки призводять до значних утрат робочого часу (до 20-30%). Так стверджує американський менеджер А. Маккензі. Серед

Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.
1. Лексичний аспект сучасної української мови у професійному спілкуванні. 2. Терміни і термінологія.Загальнонаукові терміни. Лексикологія є одним із найважливіших р

Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.
Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в науковій, публіцистичній, діловій сфері мовлення для точного вираження понять і предметів. Діловому стилю характер

Спеціальна термінологія та професіоналізми.
1. Медичні терміни . 2. Професіоналізми. 3. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. 4. Джерела походження фразеологізмів. Сф

Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
1.Багатозначність слова. Точність і доречність мовлення. 2.Синоніми, пароніми та омоніми у мові фаху 3.Складноскорочені слова, абревіатури та

Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
Використання складноскорочених слів, абревіатур,графічних скорочень стало продуктивним у ХХ столітті, коли поширення інформації у зв’язку з науково- технічною і соціальною революціями стало вимагат

Правопис і відмінювання прізвищ
Українські прізвища вимовляються і пишуться за правилами вимови та за загальними нормами укр. правопису: Литвиненко, Назар, Солов'яненко, Писаренко. При перекладі з російської мови

Відмінювання прізвищ
1.Жіночі прізвища на -а змінюються за відмінками: Р. Макарової Д. Макаровій 2.Жіночі прізвища, які закінчуються на -о, -й

Прикметників, займенників.
Іменник - самостійна частина мови, що має значення предметності. Іменники в однині поділяються на чоловічий, жіночий, середній; змінюються за числами і відмінками.

Особливості відмінювання іменників 2 відміни.
У Р.в. іменники 2 відміни залежно від їх значення мають закінчення -а (-я), -у (-ю). В останній редакції "Українського правопису " уживання варіантів -а

Особливості використання числівників у професійному мовленні. Вживання іменників з числівниками.
В українській мові при числівниках два, три, чотири у формі Н.в. вживаються з іменниками чоловічого роду у формі Н.в. множини, на відміну від російської мови, де вони мають форму Р.в.однини. Іменни

Відмінювання кількісних числівників.
Числівники від 5 до 20, а також 30 відмінюються за таким зразком: н. вісім сімнадцять тридцять

Порядкові числівники.
Порядкові числівники змінюються, подібно до прикметника, за відмінками, родами і числами. Мають ті самі закінчення , як і прикметники твердої групи. У складених порядкових числівниках змін

Власне українська та іншомовна лексика
В лексиці української мови за походженням розрізняють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов. Серед успадкованих найдавні

Правопис і відмінювання географічних назв
Українські географічні назви на письмі пишуться відповідно до вимови за нормами українського правопису, наприклад: Вінниця, Прип'ять, Ніжин. Всі географічні назви інших країн передаються в

Відмінювання географічних назв
Усі географічні назви як українські, так і інших республік, а також іншомовні з іменниковими закінченнями відмінюються як іменники І, II, III відміни: І відміна - Одеса - Одеса, Одесою. -

Матеріал до практичної роботи
Основні реквізити справочинства Текст- головний реквізит документа. Це сукупність речень (кількох чи багатьох), послідовно об`єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовн

Критерії класифікації документів
Документ –засіб фіксації на спеціальному матеріалі інформації про явища, події, факти, розумову діяльність людини. Найважливішою класифікаційною

Особові офіційні документи
Особові документи - це документи, що містять інформацію щодо особового складу організації чи підприємства, яка фіксується в заявах, автобіографіях, характеристиках, в наказах про о

Зразок резюме
Іванова Оксана Володимирівна Домашня адреса: Контактні телефони: Дата народження: Сімейний стан: Мета: Освіта: Досвід роботи (трудова

Довідково-інформаційні документи
Переважна більшість документів, що відправляється із установ та спрямовується в них є довідково-інформаційними. Вони містять інформацію про фактичний стан справ у закладах, який є підставою для при

Зразки документів
Завідуючому ЧистенськимФАПом Мусаєву Ф.Ш. фельдшера ФАПу Максимовської Ю.І. Пояснювальна записка 5 січня 2003 року я при

Протокол
загальних зборів студентів 1 курсу природничо-географічного факультету від З вересня 2003р Голова зборів Мурашко В.Д. Секретар Доценко А.Р. Присутні: заступник декана факультету д

Витяг з протоколу
загальних зборів студентів 1 курсу природничо-географічного факультетувід З вересня 2003 р Голова зборів Мурашко В.Д. Секретар Доценко А.Р. Присутні: заступник декана факульте

Етикет ділового листування
Фахівці з проблем культури ділового мовлення пропонують під час написання листа повинні дотримуватись таких правил: 1.Починати лист необхідно із звертання, яке є загальноприйнятою формою в

Організаційні документи
Організаційні документи- це документи, що закріплюють функції, обов'язки та права органів протягом тривалого терміну. Усі організації й підприємства у своїй діяльності поряд з доку

Розпорядчі документи
Розпорядчі документи- це документи за допомогою яких здійснює розпорядча діяльність, оперативне керівництво в державі, організації чи установі з метою розв'язання найбільш важливих

Професійна документація медичного працівника
Кабінети медичної статистики збирають, контролюють та аналізують матеріали роботи лікувально-профілактичних закладів, які мають важливе значення для організації роботи цих закладів щодо поліпшення

Заповнювати документацію молодшого медпрацівника українською мовою.
В зошиті скласти діалог з пацієнтом (13-15 речень-реплік): На першому його етапі – первинна оцінка стану пацієнта; На другому – у спілкуванні з ним визначити проблеми; На