Джерела формування банківських кредитних ресурсів.
Джерела формування банківських кредитних ресурсів. - раздел Образование, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Дисципліни ФІНАНСОВИЙ РИНОК Більша Частина Ресурсів Комерційного Банку Формується За Рахунок Залучених Та...
Більша частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залучених та позичених коштів, а не власних. Можливості комерційних банків у залученні коштів регулюються НБУ.Так, відповідно до показника платоспроможності банку, нормативне значення якого встановлює НБУ, залучені та позичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 12 разів.
В загальній сумі банківських ресурсів залучені ресурси займають переважаюче місце. Їх частка по різноманітним банкам коливається від 75% і вище.
Депозитні операції належать до пасивних кредитних операцій. Депозитними називаються операції банків щодо залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб у вклади, або на певні строки, або до запитання. На частку депозитних операцій припадає основна частина їх пасивів.
В якості суб’єктів депозитних операцій можуть виступати :
· державні підприємства і організації;
· державні установи;
· кооперативи;
· акціонерні товариства;
· змішані підприємства за участю іноземного капіталу;
· партійні і суспільні організації та фонди;
· фінансові і страхові компанії;
· інвестиційні і трастові компанії і фонди;
· окремі фізичні особи і об’єднання цих осіб;
· банки та інші кредитні установи.
Об’єктами депозитних операцій є депозити – суми грошових коштів, які суб’єкти депозитних операцій вкладають в банк, які на певний час осідають на рахунках в банку на основі діючого порядку здійснення банківських операцій.
У світовій банківській практиці всі залучені ресурси за способом акумулювання групуються наступним чином:
n депозити;
n недепозитні залучені кошти.
Основну частину залучених ресурсів комерційного банку складають депозити, тобто грошові кошти, які вносяться в банк клієнтами – приватними і юридичними осбами, тобто підприємствами, акціонерними товариствами на певні рахунки, які використовцються ними у відповідності з режимом рахунку і банківським законодавством.
Депозит – це грошові кошти в нціональній та іноземній валюті, передані їхнім власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах.
Недепозитні залучені кошти – це кошти, які банк отримує у вигляді позик або шляхом продажу власних боргових зобов’язань на грошовому ринку. Недепозитні джерела банківських ресурсів відрізняються від депозитних тим, що вони мають:
* по- перше, неперсональний характер, тобто не асоціюються з конкретним клієнтом банку, а їх можна придбати на ринку на конкурентній основі;
* по-друге, ініціатива залучення цих коштів належить самому банку.
Недепозитними залученими ресурсами користуються переважно великі банки. Вони „приобретают”недепозитні кошти на великі суми, а їх вважають операціями оптового характеру.
Сучасна банківська практика характеризується з великим різновидом вкладів депозитів і депозитних рахунків. Це обумовлено прагненням банків в умовах сегментованого висококонкурентного ринку найбільш повно задовольнити попит різних груп клієнтів на банківські послуги і залучити їх заощадження і вільні грошові вклади на банківські рахунки.
За економічним змістом депозити можна поділити на групи:
n депозити до запитання, включаючи залишки коштів на розрахункових і поточних рахунках;
n строкові депозити;
n ощадні вклади;
n цінні папери.
Депозити можна класифікувати за іншими ознаками: за строком, за видами вкладників, умовами, внесенням та вилученням, за процентами, що сплачуються та ін.
Депозити до запитання представлені різними рахунками, з яких їх власники можуть отримувати готівку за першою ж вимогою, шляхом виписки грошових і розрахункових документів. Через частоту операцій по даних рахунках операційні витрати за ними звичайно вищі, ніж за строковими депозитами, але оскільки по цим рахунках банки звичайно виплачують невисокі відсотки або зовсім не виплачують відсотків (тоді клієнтам можуть надаватися різного роду пільги), ці ресурси для банку відносно дешеві. В той же час – це найменш стабільна частина ресурсів, банкам необхідно мати по ним найбільш високий оперативний резерв для підтримки ліквідності. Тому оптимальною вважається питома вага цих коштів в ресурсах банку до 30-36%.
Для покриття операційних витрат, пов’язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного процента. Деякі банки не стягують комісії з безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче встановленого рівня.
До депозитів до запитання у вітчизняній банківській практиці належать:
n кошти, що зберігаються на поточних і розрахункових рахунках державних, акціонерних підриємств, різних малих комерційних структур;
n кошти фондів різного призначення в період їх витрачання;
n кошти в розрахунках;
n кошти місцевих бюджетів і на рахунках місцевих бюджетів;
n залишки коштів на корреспондентських рахунках інших банків;
n депозити до запитання.
Перевагою депозитів до запитання для їх власників є їх висока ліквідність. Гроші на такі рахунки зараховуються і знімаються по мірі здійснення господарських та інших операцій, що відображаються в грошовому вираженні на цих рахунках.
Основний недолік – відсутність сплати відсотків по рахунку або ж дуже невисокий відсоток. Таким чином, особливості депозитного рахунку до запитання можна охарактеризувати так:
· внесення і вилучення грошей здійснюється в будь-який час без будь-яких обмежень;
· власник рахунку сплачує банку комісійні за користування рахунком у вигляді твердої місячної ставкиабо в відсотках до дебетового обороту по рахунку;
· банк за зберігання грошових коштів на рахунках до запитання сплачує невисокі відсоткові ставки або зовсім не платить (кошти в розрахунках);
· банк по депозитах до запитання відраховує більш високі норми у фонд обов’язкових резервів.
До депозитів до запитання можна віднести і кредитові залишки на контокорентних рахунках. На цьому рахунку відбиваються всі операції банку з клієнтами, тобто видача позичок і здійснення платежів за дорученням клієнта, а також надходження виторгу від реалізації продукції та інших грошових пререказів на користь клієнта і на погашення позичок. Інакше кажучи, контокорентний рахунок – це активно-пасивний рахунок, що поєднує в собі ознаки поточного позичкового. Кредитове сальдо за контокорентним рахунком означає, що клієнт у своєму розпорядженні власні кошти, дебетове – що у клієнта виникла заборгованість перед банком за позичками.
Формою залучення банком вкладів до запитання є поточний рахунок з овердрафтом. За режимом функціонування цей рахунок подібний до контокорентного. Проте, якщо останній відкривається надійним клієнтам, що активно кредитуються, то при овердрафті таке позичання відбувається від випадку до випадку, тобто має нерегулярний характер. Для цього рахунку характерний кредитовий залишок. Особовий рахунок з овердрафтом може відкриватися юридичним і фізичним особам, а також громадянам, у той час, як контокорентний рахунок використовується тільки у відносинах банку з юридичними особами. Отже, особовий рахунок з овердрафтом має ширшу сферу застосування.
У світовій банківській практиці поряд зі звичайними депозитними рахунками до запитання широкий розвиток отримали такі види депозитних рахунків до запитання як нау-рахунки та посвідчені чеки.
Нау-рахунки – це депозитні рахунки до запитання, на які можна виписувати розрахункові документи на користь третіх осіб. Ці рахунки поєднують принцип ліквідності з можливістю отримання доходів у вигляді процентів. Ці рахунки відкриваються тільки приватним особам і неприбутковим фірмам.
Рахунки, що посвідчуються чеками – це депозитні рахунки до запитання, на яких відокремлюються грошові кошти для оплати посвідчених чеків. Остання являють собою чеки, на яких банк робить особливу політику про наявність коштів для їх оплати. У вітчизняній практиці цей вид розрахункових чеків мав назву „розрахункові чеки, акцептовані банком”. В дійсний час аналогом цих рахунків можна вважати рахунки, на яких зберігаються грошові кошти для оплати чеків із лімітованих чекових книжок.
В країнах з розвиненою ринковою економікою на долю депозитів до запитання припадає біля 30% у сумі залучених ресурсів.
Строкові депозити і ощадні вклади представляють найбільш стійку частину депозитних ресурсів.
Строкові депозити – це грошові кошти, що вносяться в банк на фіксований строк і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період (не менше 1 місяця). Вони поділяються на:
n власне строкові депозити;
n депозити з попереднім повідомленням про вилучення коштів.
Зокрема, в банках Західної Європи і США на долю власне строкових депозитів припадає вище 60% всіх депозитних ресурсів.
Власне строкові депозити за строками зберігання коштів поділяються на депозити за строком:
n до 30 днів;
n від 31 до 90 днів;
n від 91 до 180 днів;
n від 181 до 360 днів;
n вище 360 днів.
За строковими вкладами з попереднім повідомленням про вилучення коштів банки вимагають від вкладника спеціальної заяви на вилучення коштів. Строки подання таких заяв зараня обговорюються і відповідно до них встановлюється величина проценту по депозиту. Строки можуть варіюватися від 7 днів до декількох місяців в залежності від строку депозитного вкладу. Прикладом може бути депозит з графіком витрачання грошових коштів (депозит з попереднім повідомленням).
Таким чином, строковий вклад (депозит) має чітко визначений строк, за ним сплачується, як правило, фіксований процент і вводяться обмеження щодо дострокового вилучення вкладу. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні у банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов. Такі вклади є джерелом одержання прибутків їхніми власниками. Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів.
При вилучені вкладу раніше обговореного строку банк накладає штраф у розмірі раніше домовленого відсотка від величини депозита та строку вилучення.
4.Класифікація кредитів що надаються банкам.
Види банківського кредиту:
А) за строками користування:
* короткострокові (до 1 року);
* середньострокові (до 3 років);
* довгострокові (понад 3 років).
Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.
Короткострокові кредити можуть надаватись банками в разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення діючих основних фондів.
Поняття і типи фінансової політики.
Важливою передумовою ринкової трансформації економіки та ефективності її функціонування є становлення фінансових ринків :
Грошового, Фондового, Валютного та ринку цінних паперів.
Характеристика сучасної фінансової політики України.
Система законодавчого регулювання фінансових ринків в Україні - це багаторівнева ієрархічна структура, в основі якої є Конституція України. У ст. 92 Конституції України зазначено ,
Поняття саморегулівної організації. ЇЇ учасники.
Режим регулювання та нагляду повинен належним чином використовувати можливості саморегулівних організацій учасників фінансового ринку (СРО), які виконують деякі обов
Самоорганізація учасників фінансового ринку
Роль самоорганізації учасників різних сегментів фінансового ринку залежить від стадії розвитку цих сегментів, а також ступеня технологічних взаємозв’язків між учасниками. Самоорганізація учасників
Х роль на ринку України
Сьогодні на фінансовому ринку України існує кілька форм самоорганізації:
1.саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку (далі – СРО), які можна розподіл
Типи фінансових посередників.
На фінансовому ринку України діють різні учасники, функції яких зумовлюються метою їх діяльності й участю у здійсненні угод. Коло учасників фінансового ринку, а також умови їхньої
Функції фінансових посередників.
Доволі численну групу основних учасників фінансового ринку становлять фінансові посередники, які забезпечують зв'язок між продавцем і покупцем фінансових інструментів. Фінансові посередники надають
Поняття і класифікація фінансових ризиків.
Ризиком можна керувати, тобто використовувати заходи, що дозволяють у визначеному ступені прогнозувати настання ризикової події і приймати міри по зниженню ступеня ризику.
Аналіз “ доцільності” затрат.
Він зорієнтований на ідентифікацію потенційних зон ризику.
Перевищення витрат може бути викликано одним із чотирьох основних факторів чи їх комбінацією:
- Первісною недооцінкою ва
V. Метод аналогій.
При використанні аналогій використовуються бази даних про ризик аналогічних проектів, досліджуваних робіт проектних установ, поглиблених опитувань менеджерів проектів.
По аналогії ми розрі
Методи управління фінансовими ринками.
Висока ступінь ризику проекту приводить до необхідності пошуку шляхів її штучного зниження:
- Розподіл ризику між учасниками проекту;
- Страхування;
- Рез
Вартість капіталу.
Інвестиції являють собою використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень). Інвестиції здійснюють юридичні чи фізичні особи, що сто
Приклад 6.
Обчислити розмір грошових виплат звичайної ренти, поточне значення якої - 200 тис. гривень, термін - 9 місяців. Проценти нараховуються за ставкою 2 % на місяць.
Приклад 7.
Обчисли
Приклад 8.
Для послідовності п шести виплат (50 грн. сьогодні, 90 грн. - через три місяці, 190 грн. через п'ять місяців, 110 грн. - через сім місяців, 150 грн. - через вісім місяців та 120 грн. через рік) оці
Нвестування капіталу і його види
Неможливо знайти цінний папір, що була б одночасно високоприбуткової, высоконадійної і високоліквідної. Кожен окремий папір може володіти максимум двома з цих якостей. Сутність портфельного інвесту
Що привабливого в портфельному інвестуванні?
Портфельне інвестування дозволяє планувати, оцінювати, контролювати кінцеві результати всієї інвестиційної діяльності в різних секторах фондового ринку.
Як правило, портфель являє собою ви
Принципи формування інвестиційного портфеля
При формуванні інвестиційного портфеля варто керуватися наступними міркуваннями:
· безпека вкладень (невразливість інвестицій від потрясінь на ринку інвестиційного капіталу),
Принцип консервативності
Співвідношення між высоконадійними і ризикованими частками підтримується таким, щоб можливі утрати від ризикованої частки з гнітючою імовірністю покривалися доходами від надійних активів.
Принцип диверсифікованості
Диверсифікованість вкладень - основний принцип портфельного інвестування. Ідея цього принципу добре виявляється в стародавній англійській приказці: do not put all eggs in one basket - "не клад
Принцип достатньої ліквідності
Він полягає в тому, щоб підтримувати частку швидкореалізуючих активів у портфелі не нижче рівня, достатнього для проведення зненацька підвертаються високоприбуткових угод і задоволення потреб клієн
Типи портфелів
Основною перевагою портфельного інвестування є можливість вибору портфеля для рішення специфічних інвестиційних задач.
Для цього використовуються різні портфелі цінних паперів, у кожнім з
Портфель росту
Портфель росту формується з акцій компаній, курсова вартість яких росте. Ціль даного типу портфеля — ріст капітальної вартості портфеля разом з одержанням дивідендів. Однак дивідендні виплати вироб
Портфель доходу
Даний тип портфеля орієнтований на одержання високого поточного доходу — процентних і дивідендних виплат. Портфель доходу складається в основному з акцій доходу, що характеризуються помірним ростом
Портфель росту і доходу.
Формування даного типу портфеля здійснюється щоб уникнути можливих утрат на фондовому ринку як від падіння курсової вартості, так і від низьких дивідендних чи процентних виплат. Одна частина фінанс
Портфель росту і доходу.
Формування даного типу портфеля здійснюється щоб уникнути можливих утрат на фондовому ринку як від падіння курсової вартості, так і від низьких дивідендних чи процентних виплат. Одна частина фінанс
Вміст портфеля
При подальшій класифікації портфеля структуроутворюючими ознаками можуть виступати ті інвестиційні якості, що придбає сукупність цінних паперів, поміщена в даний портфель. При всім їхньому різноман
Портфелі грошового ринку.
Цей різновид портфелів ставить своєю метою повне збереження капіталу. До складу такого портфеля включаться переважно чи готівка швидко реалізовані активи.
Слід зазначити, що одне з «золоти
Портфель цінних паперів, звільнених від податку
Містить, в основному, державні боргові зобов'язання і припускає збереження капіталу при високому ступені ліквідності. Вітчизняний ринок дозволяє одержати по цих цінних паперах і найвищий доход, що,
Активна модель керування
Активна модель керування припускає ретельне відстеження і негайне придбання інструментів, що відповідають інвестиційним цілям портфеля, а також швидка зміна складу фондових інструментів, що входять
Пасивна модель керування
Пасивне керування припускає створення гарне диверсифіцированих портфелів із заздалегідь визначеним рівнем ризику, розрахованим на тривалу перспективу. Такий підхід можливий при достатній ефективнос
Тактика
Не можна затверджувати, що тільки кон'юнктура фондового ринку визначає спосіб керування портфелем.
Вибір тактики керування залежить і від типу портфеля. Скажемо, важко очікувати значного в
Позиковий капітал.
Є різні визначення для позикового капіталу:
-це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу перерозподілу вартості на умова повернення і з вип
П О З И Ч А Л Ь Н И К А
Кредитоспроможність– це здатність позичальника повністю у визначений термін розраховуватися за своїми борговими зобо- в’язаннями. У світовій практиці використовується багато методи
К Р Е Д И Т Н О Г О Р И Н К У У К Р А Ї Н И
Структура кредитного портфеля не лише відображає особливості кредитної політики того чи іншого комерційного банку, а й відзер-калює загальний стан економічного здоро
Характерні особливості строкових
вкладів і депозитів:
n не можуть використовуватися для розрахунків і на них не виписуються розрахункові документи;
n кошти на рахунках обертаються повільно;
Опціони.
Опціон – це угода, яка надає покупцеві право , але не зобовязання на купівлю (продаж) базових активів за фіксованою ціною протягом деякого періоду в майбутньому або на визначену наперед дату в обмі
Форвардні угоди
Форвардний контракт – це договір між двома учасниками про купівлю-продаж обумовленої кількості конкретного виду активів за фіксованою ціною на визначену дату в майбутньому.
Укладення форва
Оцінка ліквідності цінних паперів.
Ліквідні цінні папери – це фінансові інструменти, які можуть бути продані в будь-який час за безсуттєвого зниження цін. Ліквідні ринки характеризуються високою ймовірністю повернення початкової сум
Попит та пропозиція на гроші
Попит на гроші (MD) -це економічний агрегат якій дорівнює реальному обсягу національного виробництва, що готови купувати споживачі прі любому рівні цін.
Сучасні еко
Пропозиція грошей
Пропозиція грошей (MS)-це економічний агрегат якій дорівнює бажанню економічних суб’єктів позичити певну частку своїх активів для одержання доходів (Протистоїть на р
Обліковий, міжбанківський, валютний
В літературі та в практиці часто зустрічається поняття ринку фінансових послуг (фінансового ринку). Одні економісти трактують ринок грошей широко і ототожнюють з р
Нституційна структура облікового ринку.
Елементи інституційної структури облікового ринку:
1. Центральний банк;
2. комерційні банки;
3. Спеціальні кредитні інститути, кошти яких формуються за ра
Нституційна структура облікового ринку.
Елементи інституційної структури облікового ринку:
1. Центральний банк;
2. комерційні банки;
3. Спеціальні кредитні інститути, кошти яких формуються за ра
Сутність грошового ринку.
Грошовий ринок – частина фінансового ринку, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином
Ціна грошей процентиза користуваннякредитом.
Приклад. Сім'я вирішила мати на 1 квітня ц.р. залишок грошей в сумі 100 доларів США (500 грн.) замість 50, які були в неї на 1 лютого. (Курс 5,0 грн
Пропозиція грошей
Пропозиція грошей (MS)-це економічний агрегат якій дорівнює бажанню економічних суб’єктів позичити певну частку своїх активів для одержання доходів (Протистоїть на р
Ціна грошей- процентиза користуваннякредитом.
Попит на гроші (MD) -це економічний агрегат якій дорівнює реальному обсягу національного виробництва, що готови купувати споживачі прі любому рівні цін.
Про
Лекція 14
План
1. Поняття і структура валютного ринку.
2. Валютні операції.
3. Валютне регулювання та курсова політика Центрального банку. Особливості валютного регулювання і курс
Поняття і структура валютного ринку
Валютний ринок — це сукупність економічних та організацінних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валюті різних країн;
- це механізм, за допогою якого встановлюються правові т
Національний валютний ринок.
Перший складається з системи тісно пов'язаних швидкодіючими канальними чи супутниковими комунікаціями регіональних ринків. Сьогодні існують такі регіональні ринки:
Європейський — із цент
Валютні операції
Для характеристики прав і обов'язків суб'єктів валютного ринку важливе значення має поділ учасників ринку на дві групи. До першої входять резиденти, до другої — нерезиденти.Дорезидентів нал
Сутність та функції фондової біржі.
· Фондовий ринок – система економічних та правових відносин, пов’язаних з випуском та обігом ЦП.Є складовою ФР.
Суб’єкти фондового ринку – суб’єкти підприємницької діяльності, що виступают
Діяльність на фондовій біржі. Види біржових операцій.
Професійна діяльність на ринку ЦП, - це підприємницька діяльність, спрямована на перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою ЦП, а також на організаційне, інформаційне, технічне, консультаційне т
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
1. У чому полягають відмінності між інструментами позики та інструментами власності?
2. Яке основне призначення ринку строкових угод?
3. На які види поділяють фінансові інстру
Новости и инфо для студентов