(40-60-і роки ХІХ ст.) Посібник для студентів-філологів
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА
РИНА САВЧЕНКО
(40-60-і роки ХІХ ст.) Посібник для студентів-філологівТЕМА 1. Літературний рух 40-60-х рр. ХІХ ст.
1. Суспільно-історичні умови функціонування української літератури 40-60-х рр. 2. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (1846-1847). 3. Культурно-освітній рух в Україні. Діяльність Громад.Література
2. Бондар М. Поезія пошевченківської епохи. – К., 1986. 3. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – початку ХХ ст. – К.,… 4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. – С.385-429.О.Білецький
Катастрофа 1847 року одбилась дуже тяжко на українському письменстві. Кращі, молоді, великонадійні й енергійні сили вирвано з середовища активних діячів, їхню працю припинено; інші ж самі замовкли… Почався перший в історії українського письменства ХІХ ст. антракт, та порожня діра, що під назвою 50-х років протяглась аж до початку нового царювання.
С.Єфремов
Діяльність Шевченка ввела українське письменство до гурту світових літератур і поставила його на новий шлях, давши свіжі мотиви й нові форми поезії. Генії не можуть з”явитися без попередньої роботи цілих поколінь, що прочищають дорогу одному вибранцеві; з другого боку, не можуть рядові робітники обійтись і без того синтезу їхньої роботи, який творить геніальна людина. З цього погляду Шевченко з”явився якраз у пору, коли треба було зміцнити роботу попередників і здобути позиції так, щоб назад не було вже вороття, та разом покласти підвалини й на потомні часи… Ставши в центрі нашого літературного розвитку, Шевченко й досі лишається центральною постаттю в українському письменстві, і хоч як піде наша історія надалі, а для ХІХ ст. такою центральною постаттю Шевченко в ній і залишиться.
С.Єфремов
М.Костомаров
Д.Наливайко
(1814-1861) План 1. Становлення Т.Шевченка як поета. Світоглядно-естетичні позиції митця.Шевченко – епоха в історії українського народу.
Найвищі ідеї, найрадикальніші думки його доби зливаються в Шевченковій поезії нероздільно з народним змістом. Він є немов великий факел з українського воску, що світиться найяснішим і найчистішим вогнем європейського поступу, факел, що освітлює цілий новітній розвиток української літератури.
Франко
Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий представив би так високо і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко в своїх поемах “Відьма”, “Неофіти” і “Марія”. Не посвячення своєї людської індивідуальності для мужчини, але найвище напруження тої для діл милосердя, переможення власних терпінь, забуття власних ураз, де йде о службі високій і піднеслій в ідеї – добра загалу, добра людськості – то ідеал жінки, який полишив нам в спадщині Шевченко. Тож не диво, що найвищій дотеперішній здобуток людськости на полі моральнім, велику ідею любові до ближнього, сю основну ідею Християнства, Шевченко в повній мірі вважав ділом женщини, - Марії, матері Ісусової.
Франко
Він (Т.Шевченко. – І.С.)був автором „містерій”, містиком, пророком, ясновидом, післанцем незримих вищих сил, які – вірив – були тісно пов”язані і з нашою душею, і з земським світом, без діяння яких не збагнути Долі ні людини, ні нації; з якими він через ревеляції пророчі шукав контакту, з якими радився; які дають народам силу Духа, без якого нема сили фізичної, без якого гинуть і пропадають культури, цивілізації, держави і нації.
Д.Донцов
У гніві він - пророк, у покірливості – як апостол, його ласка переходить у молитву, його лагідність – подвиг любові і прощення; кожне почуття він доводить до пафосу і релігійний у кожному своєму слові, іншим і не може бути великий національний поет, жрець і жертва свого народу, облагороджуваний, піднесений, він втілював у красу і святиню все, що створила його батьківщина.
К. Чуковський
Шевченко один з небагатьох поетів, які не вміють писати фальшиво.
Г.Грабович.
Для Шевченка, в його поезії, було ніби дві України: Україна як неминуща основа і Україна як історичний момент. Україна-мати і Україна блудна. Україна непорочна і Україна „розбещена”. Україна „лицарів” і Україна „рабів, підніжків”. Цю другу, історично спотворену й історично минущу Україну він бичував і проклинав заради першої – України матірної, України неминущої. Синів – заради матері.
Дзюба
Фактично, весь „Кобзар” не що інакше, як бесіда зі Всевишнім, спершу лише запитання, як-от у „Причинній”, згодом і відповіді – прямі або в запитаннях, підтекстові. Бесіда ця настільки відверта, що декому навіть здається в певних місцях святотатською чи й богоборчою. Проте пам”ятаймо думку знаного теолога І.Ортинського: „Людина може говорити. Якщо вона дійсно говорить з Богом, то немає нічого, чого б вона не сміла йому сказати”.
В.Пахаренко
Тарас Шевченко – це символ не лише країни, але й всіх, хто бореться за свою гідність будь-де в світі. Тарас Шевченко був рабом, що возлюбив свободу і виборов її. Вірші Шевченка завжди залишаються щирим виявом українського єства, виявом страждань і відваги його народу. Його поезія створювалась на мотивах, що дорогі не лише Україні, а й усьому людству. Коли Шевченко оспівує родючі українські землі, він славить красу всієї планети. Коли говорить про важку працю і бідність українських селян, він думає про трударів усього світу, коли ж милувався тими, хто дорогий його серцю, ми уявляємо людей, яких любимо.
М.Б.Малруні, прем”єр-міністр Канади
ТЕМА 3. Творчість Марка Вовчка (Марії Вілінської)
(1833 – 1907)
План
1. Світогляд письменниці, інтелектуальний діапазон творчості.
2. Марко Вовчок у літературному оточенні.
3. ”Народні оповідання” як якісно нове явище в українській прозі:
a) основні цикли;
b) розвиток оповідної манери;
c) антикріпосницьке спрямування творів;
d) поєднання реалістичних і романтичних принципів у родинно-побутових оповіданнях.
3. Соціальна повість “Інститутка”. Антиномія „воля – неволя” у повісті.
4. Повість “Три долі”: перехід письменниці до нової художньої манери, заснованої на психологізмі.
5. Російськомовна проза письменниці. “Рассказы из народного русского быта” у зв”язку з українською проблематикою попередніх творів.
6. Жанр казки у творчості Марка Вовчка. Історико-героїчна тема та особливості її художнього втілення (“Кармелюк”, “Невільничка”).
7. Журналістська, публіцистична, перекладацька діяльність Марка Вовчка.
Тексти
Сестра. Козачка. Одарка. Чари. Сон. Горпина. Викуп. Отець Андрій. Свекруха. Максим Гримач. Данило Гурч. Інститутка. Павло Чорнокрил. Три долі. Ледащиця. Два сини.
Маша. Катерина. Игрушечка. Купеческая дочка.
Дев”ять братів і десята сестриця Галя. Кармелюк. Невільничка. Ведмідь.
Маруся.
Живая душа. Записки причетника.
Література
2. Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст. // Білецький О. Від давнини до сучасності. – Т.1. – К., 1960. 3. Бойчук А. Українська сатира ІІ половини ХІХ ст. – К., 1972. – С.33-111. … 4. Борщевский Ф. Русские романы Марка Вовчка. – Запорожье, 1957.ТЕМА 4. Життєвий і творчий шлях Леоніда Глібова
(1827 – 1893)
План
1. Просвітницький характер культурно-освітньої діяльності Л.Глібова.
2. Жанр байки у творчості Л.Глібова:
a) два періоди у творчості байкаря;
b) “націоналізація” міжнародного байкового фонду фабул;
c) широта тематики: соціальні, морально-етичні, теми судочинства, освіти, виховання;
d) національний колорит;
e) образ оповідача;
f) традиції і новаторство байкаря у освоєнні жанру.
3. Лірика Л.Глібова: мотиви й образи, елегійно-романсовий характер, жанрова своєрідність, спорідненість з народним мелосом.
4. Твори Л.Глібова для дитячого читання: байки, загадки, віршована казка, акровірші.
Тексти
Вовк і Ягня. Вовк і Кіт. Лебідь, Щука і Рак. Дві бочки. Щука. Синиця. Мишача рада. Лев та Миша. Гадюка і Ягня. Горлиця й Горобець. Лев на облаві. Лев-дідуган. Мандрівка. Ведмідь-пасічник. Вовк та Зозуля. Хмара. Громада. Квіти. Коник-стрибунець. Мірошник. Охрімова свита. Цуцик. Зозуля й Півень. Лисиця-жалібниця. Перекотиполе. Цяцькований Осел. Мальований Стовп. Шелестуни.
Думка (“Турбується наш невсипущий світ…”). Зіронька. Не плач, поет! Розмова. Миколі Лисенкові. Над Дніпром. Журба. Nocturno. У степу. Під калиною. Моя веснянка. Пташка.
Веснянка. Зимня пісенька. Щедрівка. Квіткове весілля. Дуля. Загадки й відгадки. Акростихи.
Література
2. Бондар М. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. – К., 1986. – С.227-235, 240-242. 3. Гур”єв Б. Леонід Глібов. – К., 1965. 4. Гур”єв Б. Леонід Іванович Глібов // Глібов Л. Твори. – К., 1962. – С.3-27.Вічність байки випливає саме з того, що складові частини її образів дещо звільнені від всякої випадковості і настільки зв”язані між собою, що важко піддаються змінам. Далі, вічність її випливає з того, що ці згуртовані образи здатні на першу вимогу стати спільною схемою сплутаних явищ життя, бути їх поясненням.
О.Потебня
Його (Глібова) призначення високе, і в іншому суспільстві, за інших обставин він був би незрівнянний естетичний критик і поет.
П.Куліш
Байки Глібова наскрізь перейняті українським колоритом. Хоча він часто бере загальносвітові теми, не раз оброблені байкарями всього світу, але завжди вміє прибрати їх у оригінальне вбрання. Не тільки люди, але й звірина у Глібова мають виразно національне обличчя, розроблене й видержане до найменшої рисочки в національно-українських рисах... Обставини селянського життя, всі розмови, жарти, приказки – все це ніби живцем схоплено в українській хаті.
С.Єфремов
Головна заповідь нашого байкаря – ”кохайте щиро правдоньку”, і це він мало не кожною своєю байкою підкреслює, виставляючи й доводячи всіма сторонами оту потребу жити по правді. Цей етично-гуманний настрій ще більше додає вартості творам талановитого українського байкаря, якого ніхто ще не перевершив у нас у цій сфері поезії.
С.Єфремов
Байкарі всіх часів і народів значною мірою черпають сюжети своїх творів із спільної міжнародної скарбниці, і оригінальність байки виявляється не стільки в самобутності її сюжету, скільки в особливостях його обробки і застосування.
В.Крекотень
ТЕМА 5. Поетична творчість Степана Руданського
(1834 – 1873)
План
1. Драматизм життєвої та літературної долі С.Руданського.
2. Жанрово-стильове розмаїття творчості:
a) балади (“небилиці”): традиції романтичної школи, інтерпретація фольклорних сюжетів;
b) лірика (“пісні”): мотиви відчуження особистості від світу, сирітства, самотності, фольклорна поетика “пісень”;
c) гуморески (“співомовки”): жанрова специфіка, художнє опрацювання народних анекдотів. Образ позитивного героя.
3. Модифікації жанру поеми у творчості С.Руданського (“Байки світовії (Лірникові думи)”, “Цар Соловей”, цикл поем “Мазепа…”).
4. Перекладацька діяльність С.Руданського.
Тексти
Вечорниці. Два трупи. Упир. Люба. Хрест на горі. Розмай. Купці. Тополя. Верба.
„Сиротина я безродний...”. Мене забудь. Могила. Пісня („Повій, вітре, на Вкраїну”). П”яниця. Ти не моя. Студент. Наука. Гей, бики! До дуба. Над колискою. До дядька Прохора-коваля. До України. Псалом 136. Моя смерть. Сербська пісня.
Вір не вір, а не кажи: „брешеш”. Гуменний. Кому чого бракує. Добре торгувалось. Гусак. Почому дурні? Не вчорашній. Два рабини. Циган з хроном. Балта. Москаль з полотном. Пан і Іван в дорозі. Піп на пущі. Баба в церкві. Лист. Запорозькі шори. Ахмет ІІІ і запорожці.
Цар Соловей. Байки світовії (Лірникові думи). Мазепа, гетьман український. Іван Скоропада. Павло Полуботок. Вельямін. Павло Апостол. Мініх.
Чумак.
Література
2. Герасименко В. Степан Руданський. Життя і творчість. – К., 1985. 3. Гончарук М. Народний поет // Руданський С. Співомовки. – К., 1988. –… 4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. – С.415-419.П. Колесник
Не сміхун він, а козак-невмірака, невгнутий лицар українського слова.
Б.Лепкий
І.Франко розглядає поезію С.Руданського як достойне завершення тієї школи романтиків, яка виникла в Харкові до Шевченка і незалежно від нього, але розвивалася далі з урахуванням його появи, як своєрідний “перехід від тих перших орачів до свобідної та суто ліричної музи Шевченка”.
Короткі епічні анекдоти, котрих сюжет взятий з уст народу й прибраний у легеньку, сказати б можна, куцу форму народної коломийки, саме у цих творах поет виявив усі прикмети свого таланту.
Франко
Гірка ... доля Руданського й як поета. В ходячій репутації з нього зроблено якогось веселого, безжурного шибайголову, що сміявся на потіху веселим людям у своїх приказках чи співомовках... Але нічого не може бути облуднішого й образливішого над цю ходячу репутацію: трудно знайти песиміста більшого за цього неначе веселого поета.
С.Єфремов
ТЕМА 6. Літературна творчість Анатоля Свидницького[2]
(1834 – 1871)
План
1. Типовість біографії українського “інтелігентного пролетаря” з “гайдамацькими” (М.Драгоманов) ідеями.
2. Поетичні спроби А.Свидницького: мотиви і образи, жанрово-стилістичні особливості.
3. Фольклорно-етнографічні нариси “Злий дух”, “Відьми, чарівниці й опирі”, “Великдень у подолян”.
4. Роман “Люборацькі” як перший в українській літературі соціально-психологічний роман:
a) історія написання та видання;
b) проблематика твору;
c) система образів, прийоми їх типізації та індивідуалізації;
d) композиція;
e) мовно-стильові особливості;
f) І.Франко про художній напрям, стильові особливості роману.
Тексти
Люборацькі.
Злий дух. Відьми, чарівниці й опирі. Великдень у подолян.
Вже більше літ двісті... Україно, мати наша... В полі доля стояла...
Два упрямых. Жебраки. Пачковозы. Гаврусь и Катруся.
Література
2. Герасименко В. Анатолій Свидницький. – К., 1959. 3. Гречанюк С. …То для мене школа правди і любові (До 150-річчя з дня… 4. Данюк Н. Метод психологізації у творчості Анатолія Свидницького // Слово і час. – 2005. - №6. – С.80-83.Франко
…главный интерес и … центр тяжести повести („Люборацькі” - І.С.) заключается не в фабуле и не в судьбе выведенных в ней лиц, подавляющей читателя чрезмерным трагизмом развязки, составляющей … едва ли не единственное слабое место в этой прекрасной во всех отношениях хронике, а совершенно в другом. Интерес «Люборацких» заключается в глубоко задуманной и прекрасно выполненной автором художественной картине, представляющей правдивую, яркую характеристику быта духовенства на Подолии в І половине истекшего столетия в связи и зависимости с общими культурно-историческими и социально-экономическими условиями и факторами жизни...
Ф.Матушевський
Хроніка його - … се перша широка проба української повісті на тлі сучасних суспільних відносин і зараз – сміло можна сказати – одна з кращих проб з-поміж усіх, які досі маємо на тім полі…
Франко
У формі „семейної хроніки” Свидницький дав напрочуд гарну, яскраву картину, що показує розпад старих побутових форм на правобережній Україні під час переступного моменту в нашому національно-громадському житті. Старий патріархальний побут у близьких до народу сферах ... руйнується всіма сторонами; нове щось надходить, а що саме – чи ж розбірно було темним, несвідомим людям? А тим часом треба було вспішатись за віком, інкше-бо віз часу не помилує і всіма колесами переїде... Таких переїханих і розчавлених маємо в хроніці Свидницького цілу колекцію, і очевидно сім”я Люборацьких не єдиною була сім”єю, а типовою за наших обставин, коли наука й інші умови одривали й одривають людей од рідного грунту, рідного коріння й кидають виснажених і знесилених на бездоріжжя...
С.Єфремов
Автор “Люборацьких” займає якусь середню позицію між оповідачами – “об”єктивістами” та “суб”єктивістами”. Його мова, безперечно, ще має характер усного “сказа”. Фрази короткі, і кожна з них розпадається на кілька невеличких груп, по два-три слова, об”єднаних інтонаційно. Всі повороти фрази немов умотивовані рухом асоціацій уявного оповідача. Але кому вложено в уста цю розповідь?.. Свидницький ні під кого не підробляє свого оповідача, нікому в уста його не вкладає. Він пише так, як би сам при нагоді розповів історію вигаданого героя невеличкому гурткові своїх миргородських знайомих… У цій розповідній манері, не завдаючи собі зайвих труднощів з щуканням книжно-описових конструкцій, він подає і портрет, і пейзаж.
М.Зеров
ТЕМА 7. Життєвий і творчий шлях Пантелеймона Куліша[3]
(1819 – 1897)
План
1. Життєвий і творчий шлях. Участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.
2. Історичні та культурологічні погляди П.Куліша:
a) концепція негативного впливу козацьких повстань на розвиток української державності і культури;
b) сковородинівська теорія самопізнання у системі націотворчих поглядів письменника;
c) Біблія як основний світоглядний орієнтир П.Куліша.
3. Рання проза: мотиви, сюжети, жанри.
4. “Чорна рада” як перший україномовний історичний роман:
a) фольклорні та літературно-історичні джерела;
b) авторська позиція, роль і місце художнього вимислу;
c) сюжетно-композиційна двоплановість роману;
d) історіософія роману, його національно-політична пафосність, полемічність.
5. Поетична творчість:
a) збірка “Досвітки” (1862), її просвітницько-народницький характер;
b) втілення ідеї культурництва, просвіти у збірці “Хуторна поезія” (1882),
c) художнє освоєння біблійних сюжетів у збірках “Досвітки” (1862), “Дзвін” (1893), у циклі “Із псалтира”.
6. Ліро-епічні поеми П.Куліша.
7. Перекладацька діяльність письменника. Збірка „Позичена кобза” (1897).
8. Внесок П.Куліша у національну літературознавчу науку.
Тексти
Орися. Дівоче серце. Гордовита пара. Січові гості. Мартин Гак.
Листи з хутора.
Чорна рада.
Колії. Байда, князь Вишневецький. Іродова морока.
Магомет і Хадиза. Куліш у пеклі. Маруся Богуславка. Дон-Жуан. Грицько Сковорода.
Заспів. Народна слава. Солониця. Кумейки. Дунайська дума. Старець. Святиня. З того світу. Люлі-люлі. Настуся. Великі проводи. Варфоломеєві Шевченку. До кобзи. Рідне слово. На двадцяті роковини великого похорону. Слово правди. Пророк. Псалтирна псальма. До Шекспіра. До рідного народу. Варіація первої Давидової псальми. Молитва. На сповіді. До Шевченка. Національний ідеал. На чужій чужині. До Тараса на небеса. Козацький жаль. Побоянщина. Стою один. Піонер. Поетові. „Благословляю час той...”.
Об отношении малороссийской словесности к общерусской. Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги „Народні оповідання” Марка Вовчка. Григорій Квітка (Основ”яненко) і його повісті. Приказки Гребінки. Переднє слово до громади. Характер и задача украинской критики. Слово над гробом Шевченка. Простонародность в украинской словесности.
Література
2. Бернштейн М. Пантелеймон Куліш // Історія української літературної критики. – К., 1988. – С.123-137. 3. Бетко І. Філософська поезія Куліша // Філос. і соціол. думка. – 1994. - №… 4. Бойко М. П.Куліш: Осмислення творчого спадку. – Дніпродзержинськ, 1997.Д.Чижевський
Наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією, Куліш протягом свого довгого життя переходив найрізніші зміни, топтав найрізніші сліди, виступав у найрізніших ролях і полишив по собі багату літературну спадщину, в якій, обік цінного, було багато схибленого, багато суперечностей, а майже ніщо не викінчене так, як би можна було надіятися від його великого таланту.
Франко
П.Куліш сподівався виробити засоби і шлях витворення цілісного організму нації через розвиток культури. Мріючи про нове справедливе співжитття людей, він, слідом за Сен-Сімоном, вважав, що без людей мистецтва, без людей з багатою уявою, інтелектуально підготовлених, творчих установити нову систему суспільного впорядкування за благородними принципами справедливості й достатку неможливо.
М.Жулинський
О.Дорошкевич
Кулішеві, як гарячому Українцеві, при читанні романів Вальтера Скотта приходило на думку, що йому не треба було сягати в чужі краї; є в нього дома історія така, що тілько бери з неї теми і пиши! А він же ж тоді займався історією! От він і написав з великим розмахом та звичайними хибами молодого письменника історичний роман. У нім він виступає передовсім як учений молодий, історик, котрому всяка дрібничка з минувшини дорога… Саме тому очевидні романтичні видумки, які ідуть в суміш з поважними історичними дослідами.
О.Маковей
ТЕМА 8. Літературна творчість Олекси Стороженка
(1806 – 1874)
План
1. Життєвий і творчий шлях письменника.
2. ”Українські оповідання” (1863):
a) легендарний характер оповідань;
b) творче опрацювання фольклорних сюжетів;
c) фантастичний елемент;
d) ностальгічний елемент рефлексій і ліричних відчуттів.
3. Образ козака, гайдамаки у прозі О.Стороженка.
4. “Марко Проклятий” О.Стороженка:
a) фольклорно-легендарна основа;
b) історико-філософський сенс;
c) трагізм постаті українського Агасфера;
d) жанрова природа твору, особливості композиції та системи образів.
5. Російськомовна проза: роман-хроніка “Братья-близнецы”, “Рассказы из крестьянского быта малороссиян”.
Тексти
Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав. Два брати. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Дурень. Жонатий чорт. Скарб. Три сестри.
Кіндрат Бубненко-Швидкий. Закоханий чорт. Межигорський дід. Матусине благословення. Чортова корчма. Вуси. Голка. Прокіп Іванович. Дорош. Мірошник.
Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа.
Марко Проклятий.
Братья-близнецы.
Література
2. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1999. – С.39-89. 3. Зеров М. „Брати-близнята” (Історія й побут у Стороженковій повісті) //… 4. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.: ХХХІХ. Олекса Стороженко // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т.2. - К., 1990. –…С.Єфремов
О.Стороженко не зміг “виробити собі настілько ідейного способу думання і настільки глибокого розуміння людського життя, щоб із талановитого анекдотиста він міг зробитися дійсним художником”.
Франко
Оповідання О.Стороженка витримані “в легендарно-романтичних тонах”, ”єдиний викінчений наш романтик в прозі”.
А.Шамрай
Письменник і в історичних документах, так само, як і в легендах, шукав не голої правди, а історичного героїзму, яскравих подій, що відповідали б його романтичному уявленню про героїчну старовину. Історія, легенда – це тільки матеріал, що дає можливість письменникові відтворити прекрасний світ героїв, чарівне і фантастичне минуле, де дійсність легко переходила і помішувалась з фантастикою.
А.Шамрай
Повесть эта в форме поэмы под названием «Марко Проклятый» - отверженный скиталец, которого за грехи не принимает ни земля, ни ад… Каждый народ имеет своего скитальца: французы – вечного жида Сантенера, испанцы – Мельтона, у немцев – Кащей Бессмертный, а у нас – Марко. И, кажется, наш-то Марко заткнет за пояс всех скитальцев. Чтобы придать более живости и разнообразия поэме, я связал ее с войной 1648 года (восстание Хмельницкого). На сцене много исторических лиц: Еремия Вишневецкий, Кривонос, Павлюга, Гуня, Свит и многие другие.
О.Стороженко
Тема 9. Життєвий і творчий шлях Юрія Федьковича
(1834 – 1888)
План
1. Громадська діяльність, світоглядні позиції Ю.Федьковича.
2. Поетична творчість:
a) мотиви і образи лірики;
b) розмаїття жанрів;
c) фольклорно-літературна основа поетики (жовнірська лірика, продовження традицій Т.Шевченка).
3. Національно-патріотичний пафос поем “Новобранчик” та “Дезертир”. Історизм поеми “Лук”ян Кобилиця”.
4. Прозові твори: поєднання реалістичних і романтичних прийомів у художньому зображенні дійсності.
5. Ю.Федькович і розвиток літератури на західноукраїнських землях.
Тексти
Нічліг. Товариш. Під Маджентов. Думи мої. До руського боянства. При відході. Пречиста діво, радуйся, Маріє! Молитва. Русь. Україна. Оскресни, Боян! Співацька добраніч. Святий вечір. Дезертир. В арешті. Співанка. У Вероні. Трупарня. На могилі мого брата. Добуш. Юрій Гінда. Киртчалі. Золотий лев. Стрілецька пригода. Нива. Буковина. Мій сардак. До мого брата Олекси Чернявського… Зіронько моя. З окрушків. Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічную пам”ять. Осьмий поменник Тарасові Григоровичеві Шевченці на вічную пам”ять. Дикі думи. Шипітські берези. Що я люблю, в що вірую, на що надіюсь.
Довбуш. Лук”ян Кобилиця. Новобранчик. Дезертир. Із поеми “Слава Ігоря”.
Люба - згуба. Сафат Зінич. Три як рідні брати. Стрілець. Жовнярка. Опришок.
Література
2. Гуменюк М. Юрій Федькович. – К., 1956. 3. Гуць Г. Юрій Федькович і західноєвропейська література. – К., 1985. 4. Загайко П. Вивчення творчості Юрія Федьковича. – К., 1981.Я лише в простім стані щасливим бути можу, бо ще лиш в простім стані добре серце, гонор, поезію найти можна, а інде? – рідко або ніколи.
Ю.Федькович
Се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту й мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача…
Франко
Федькович першим на всю закордонну Україну звернувся безпосередньо до народу, черпаючи у нього мотиви й зміст для своїх творів, - принаймні кращих, - і цим зайняв в історії українського письменства помітне місце.
С.Єфремов
Співав так, як народ співає: тут і фразеологія народна, і ритміка народних пісень, і та люба наївність та щирість, якою народ своїми піснями добирається до наших сердець.
О.Маковей
Болі, тугу, надії й розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто другий.
Франко
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Лірика Т.Шевченка І періоду творчості
План
1. Специфіка естетики Т.Шевченка (фольклоризм, народність, націоналізм, гуманізм, історизм).
2. Мотиви, образи, ідейне спрямування та художня специфіка лірики раннього періоду.
3. Розвиток жанру балади: традиції та новаторство.
4. Розвиток історичної тематики (теми, проблеми, жанри, художня специфіка опрацювання).
5. Доведіть або спростуйте тезу Є.Маланюка про Т.Шевченка: „Романтизм його завжди проектується на реальну Україну, він має сталий контакт з дійсністю, з пейзажем, з історією, з долею людей”.
Тексти
Причинна. Думка (“Тече вода в синє море…”). Тарасова ніч. На вічну пам”ять І.Котляревському. Катерина. Перебендя. Тополя. Думка („Нащо мені чорні брови...”). До Основ”яненка. Іван Підкова. “Думи мої, думи мої…”. Утоплена. Гамалія. Н.Маркевичу („Бандуристе, орле сизий...”).
Завдання:
1. З”ясувати історичну основу поем Т.Шевченка „Іван Підкова”, „Тарасова ніч” та „Гамалія” (письмово).
2. Проаналізувати ритмічну структуру балади Т.Шевченка „Причинна” (письмово).
Література
2. Бойко Ю. Творчість Тараса Шевченка на тлі західноєвропейської літератури // Бойко Ю. Вибрані праці. - К., 1992. 3. Бородін В. Над текстами Т.Г.Шевченка. – К., 1971. – С.26-61, 128-165. 4. Бородін В.С. та ін. Т.Г.Шевченко. Біографія. – К., 1984.План
1. Історіософські погляди Т.Шевченка:
а) визнання вирішальної ролі народу в історичному процесі;
б) засудження офіційної історії як біографії князів, царів тощо.
2. Історична та художня правда поеми “Гайдамаки”. Новаторське трактування селянського визвольного руху. Джерела поеми.
3. Жанрово-композиційні особливості твору.
4. Образна система поеми: повсталий народ, його провідники, Ярема Галайда. Загальнолюдське та особисте, індивідуальне.
5. Особливості поєднання романтичних та реалістичних елементів у поемі.
6. Доведіть або спростуйте тезу М.Драгоманова: „Шевченко при звичайній освіченості мав незвичайний нюх історика”
Тексти
Гайдамаки. Тарасова ніч. На вічну пам”ять І.Котляревському. До Основ”яненка. Іван Підкова. Гамалія.
Завдання:
1. З”ясувати функції пейзажних картин у поемі Т.Шевченка „Гайдамаки” (письмово).
2. Визначити специфіку використання фольклорної образності при творенні картин народного повстання у поемі Т.Шевченка „Гайдамаки” (письмово).
Література
2. Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України: історіо- й націософська парадигми. – К., 2004. – С.3-123. 3. Бойко Ю. Творчість Тараса Шевченка на тлі західноєвропейської літератури… 4. Бородін В. Над текстами Т.Г.Шевченка. – К., 1971. – С.61-128.План
1. Загальна характеристика творчості Т.Шевченка періоду “трьох літ”.
2. Еволюція поглядів поета в опрацюванні історичної теми (“Розрита могила”, “Великий льох”, “Холодний Яр”, “Чигрине, Чигрине…”).
3. Ідейно-проблемний аналіз послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”.
4. Біблійні мотиви творчості. Цикл „Давидові псалми”.
5. Доведіть або спростуйте тезу І.Франка про творчість Т.Шевченка періоду „трьох літ”: „Романтична наївність в поглядах на рідну історію уступає місце критиці, не раз дуже гострій, - постають такі речі як „Чигирин”, „Суботів”… З рамок націоналізму душа поета рветься на широке поле всесвітньої боротьби духу людського за поступ і свободу, - він пише „Івана Гуса”, „Кавказ”… підносить могучий голос в обороні кріпаків… („Сон”, „Посланіє”) і підіймається на високу висоту вчителя і пророка народного, обличителя деспотизму політичного і соціального”.
Тексти
Розрита могила. “Чигрине, Чигрине…”. Великий льох. „Стоїть в селі Суботові...”. „І мертвим, і живим, і ненарожденним…”. Холодний Яр. Цикл „Давидові псалми”. “Минають дні, минають ночі…”. Три літа. Заповіт. “За що ми любимо Богдана…”.
Завдання:
1. Зробити порівняльний аналіз творчості Т.Шевченка І (1837-1843) та П періодів (1843-1847) (письмово).
2. З”ясувати специфіку використання біблійного матеріалу у циклі Т.Шевченка „Давидові псалми” (письмово).
Література
2. Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України: історіо- й націософська парадигми. – К., 2004. – С.3-145. 3. Бовсунівська Т. Молитва як літературний жанр (Роль Т.Шевченка в… 4. Бородін В. Над текстами Т.Г.Шевченка. – К., 1971. – С.165-182.Тема 4. Політична сатира Т.Шевченка
План
1. Поема “Сон”: джерела, жанрова своєрідність, роль епіграфа, композиція, своєрідність сюжету, образ ліричного героя.
2. Сатиричний пафос поеми, галерея сатиричних образів та засоби їх творення.
3. І.Франко про поему „Сон”.
4. Поема “Кавказ”: життєва основа поеми, жанрова своєрідність, система образів, філософське осмислення образу Прометея.
5. Сатиричне викриття імперської політики Росії у поемі „Кавказ”.
6. Версифікаційні особливості поеми „Кавказ”.
7. Доведіть або спростуйте тезу Б.Лепкого: „По силі, вибуховості, безпосередності „Кавказ” не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить, вбиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду. Це зовсім виїмкова річ”.
Тексти
Сон. Кавказ.
Завдання:
1. З”ясувати роль біблійних епіграфів у розкритті ідено-тематичного змісту поем Т.Шевченка „Сон” та „Кавказ” (письмово).
2. Підготувати виступ на тему: „Кавказ і російсько-кавказька війна у російській літературі ХІХ ст.”.
Література
2. Бородін В. Автор-оповідач в поемі Т.Г.Шевченка „Сон” // Українська мова і література в школі. – 1987. - №12. – С.12-16. 3. Гром”як Р. Естетика Шевченка. – Тернопіль, 2002. 4. Дзюба І. “Застукали сердешну волю…” // Дзюба І. З криниці літ: У 3 т.. – Т.2. – К., 2001. – С.370-474.Тема 5. “Невольнича” лірика Т.Шевченка
План
1. Цикл поезій “В казематі”. Жанрова система, композиційна структура, мотиви й образи циклу.
2. Автобіографічна лірика Шевченка періоду заслання. Ліричний герой.
3. Мотив самотності у „невольничій ліриці” Т.Шевченка.
4. Ідейно-художній аналіз поезії “У бога за дверима лежала сокира...”.
5. Тема митця і мистецтва у поезії заслання.
6. Доведіть або спростуйте тезу Ю.Івакіна про те, що „невольничу лірику Т.Шевченка „можна розглядати як своєрідний ліричний щоденник, в якому відтворено духовне життя поета цього періоду”.
Тексти
Цикл „В казематі”. „Не спалося – а ніч як море...”. N.N. (“Мені тринадцятий минало…”). “Не гріє сонце на чужині…”. „Ще як були ми козаками...”. “Один у другого питаєм…”. “А нумо, знову віршувать...”. “У бога за дверима…”. Царі („Старенька сестро Аполлона...”). “Ну що б, здавалося, слова…”. Г.З (“Немає гірше, як в неволі…”). Пророк („Неначе праведних дітей...”). “І виріс я на чужині…”. „Ой люлі, люлі, моя дитино...” “І знов мені не привезла…”. “І золотої, й дорогої…”. „Ми восени таки похожі...”. “Лічу в неволі дні і ночі…”. „Мені здається, я не знаю...”. “Якби ви знали, паничі…”.
Завдання:
1. З”ясувати особливості опрацювання фольклорного матеріалу у поезіях циклу Т.Шевченка „В казематі” (письмово).
2. Визначити композиційно-сюжетні особливості поеми Т.Шевченка „Царі” („Старенька сестро Аполлона...”) (письмово).
Література
2. Большаков Л. Оренбургская Шевченковская энциклопедия: Тюрьма. Солдатчина. Ссылка: Энциклопедия одинадцати лет 1847-1858. – Оренбург, 1997. 3. Бородін В. Над текстами Т.Г.Шевченка. – К., 1971. 4. Ващук Ф. Цикл поезій Т.Г.Шевченка “В казематі” // Українське літературознавство. – Вип. 45. – Львів, 1985. – С.…Тема 6. Еволюція теми материнства та образу матері
У творчості Т.Шевченка
План
1. Художнє втілення теми материнства у поемі “Катерина”.
2. Нове трактування образу матері у збірці “Три літа” (“Сова”, “Відьма”, “Наймичка”).
3. Особливості розробки теми в період заслання (“Ой люлі, люлі, моя дитино…”, “У нашім раї на землі…”, рос. повість “Наймычка”).
4. Поема „Марія”: своєрідність трактування Шевченком євангельського сюжету, людський характер трагедії Богоматері, позиція ліричного героя, роль біблійної образності. І.Франко про поему „Марія”.
5. Доведіть або спростуйте тезу Є.Сверстюка: „Якщо „Катерина” – поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, „Наймичка” – поема-притча про любов згармонізовану, здатну світити за всяких обставин, то „Марія” – поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить „в душі скорбящій і убогій”.
Тексти
Катерина. Слепая. Сова. Наймичка (поема). Відьма. „Ой люлі, люлі, моя дитино...”. “У нашім раї на землі…”. Неофіти. Сон (“На панщині пшеницю жала…”). Марія. “І Архімед, і Галілей…”. Наймычка (повість).
Завдання
1. Зробити художній аналіз поезії Т.Шевченка „Ой люлі, люлі, моя дитино...” (письмово).
2. Підготувати виступ на тему: „Мати і материнство у контексті Шевченкової візії майбутнього України”.
Література
2. Бовсунівська Т, Художня концепція жінки у творчості Т.Шевченка // Дивослово. – 1999. – №11. – С.2-7. 3. Бородін В. Поема Т.Г.Шевченка „Катерина” // Рад. літературознавство. –… 4. Бородін В. Три поеми Т.Г.Шевченка. “Сова”, “Слепая”, “Наймичка”. – К., 1964. – С.73-131.Тексти
Сестра. Козачка. Одарка. Чари. Сон. Горпина. Викуп. Отець Андрій. Свекруха. Максим Гримач. Данило Гурч. Павло Чорнокрил. Ледащиця. Два сини. Інститутка.
Завдання:
1. Підготуйте тези виступу на тему: „Збірка Марка Вовчка „Народні оповідання” в оцінці критики середини ХІХ ст.”.
2. Заповніть запропоновану таблицю, проаналізувавши особливості творення образів-персонажів в україномовній прозі Марка Вовчка:
| Соціальні оповідання | Романтично-побутові оповідання | ||||||||
| Тексти | Козачка | Одарка | Горпина | Ледащиця | Свекруха | Максим Гримач | Данило Гурч | Чари | |
| Дії і вчинки | |||||||||
| Портрет | |||||||||
| Самохарактеристика | |||||||||
| Взаємо характеристика | |||||||||
| Мовна характеристика | |||||||||
| Психологічна характеристика | |||||||||
Література
2. Бондар М. Особливості втілення художнього конфлікту в оповіданнях Марка Вовчка // Марко Вовчок: Статті і дослідження. – К., 1985. – С.22-45. 3. Грицай М. Марко Вовчок. Творчий шлях. – К., 1983. – С.61-96. 4. Дорошкевич О. “Народні оповідання” Марка Вовчка // Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. – К.,…Тексти
Маруся.
Завдання:
1. З”ясувати ідейно-художню роль вступного пейзажу у повісті Марка Вовчка „Маруся” (письмово).
2. Зробити порівняльну характеристику образу козаків-запорожців у романі Є.Гребінки „Чайковский” та образу січовика у повісті Марка Вовчка „Маруся” (письмово).
Література
2. Ганюкова К. Концептуальні жанрові домінанти української історичної повісті ХІХ-початку ХХ ст.: історична правда і художній домисел //… 3. Гречанюк С., Нямцу А. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ-ХХ… 4. Грицай М. Марко Вовчок. Творчий шлях. – К., 1983. – С.108-113.ТЕМА 9. Жанр казки у творчості Марка Вовчка
1. Жанр літературної казки у контексті світового романтизму. 2. Літературна казка Марка Вовчка: традиції (фольклорні та літературні) і… 3. Особливості інтерпретації фольклорного матеріалу у казці Марка Вовчка „Кармелюк”.Тексти
Кармелюк. Невільничка. Ведмідь. Дев”ять братів і десята сестриця Галя.
Завдання:
1. Визначити художню функцію пісні у казці Марка Вовчка „Кармелюк” (письмово).
2. Зробити художній аналіз казки Марка Вовчка „Ведмідь” (письмово).
Література
2. Грицай М. Марко Вовчок. Творчий шлях. – К., 1983. – С.96-108. 3. Дей О. Народна балада про сестру та братів-розбійників і її опрацювання… 4. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1999. – С.39-89.Тексти
Чари. Викуп. Отець Андрій. Свекруха. Максим Гримач. Данило Гурч. Павло Чорнокрил. Три долі.
Завдання:
1. З”ясувати особливості зображення жіночого та чоловічого характерів у прозі Марка Вовчка (письмово).
2. Визначити жанрову природу твору Марка Вовчка „Три долі” (письмово).
Література
2. Грицай М. Марко Вовчок. Творчий шлях. – К., 1983. – С.84-88. 3. Засенко О. Марко Вовчок. – К., 1964. 4. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст.: ХL. Марко Вовчок. ХLІ. Марко Вовчок. Творчість. ХLІІ. Критика про Марка…Тексти
Вовк і Ягня. Вовк і Кіт. Мишача рада. Лев та Миша. Гадюка і Ягня. Лев на охоті. Мандрівка. Ведмідь-пасічник. Вовк та Зозуля. Хмара. Громада. Мірошник. Охрімова свита. Цуцик. Зозуля й Півень. Лисиця-жалібниця.
Література
2. Бондар М. Леонід Глібов: негативи, позитиви, маски // Слово і час. – 1997. - № 4. – С. 52-61. 3. Глібовські читання, присвячені 160-річчю з дня народження поета. – Ніжин,… 4. Гур’єв Б. Леонід Глібов: Літературний портрет. – К., 1965.ТЕМА 12. Жанрова різноманітність творчості
Степана Руданського
1. Жанрово-стильова різноманітність творчості С.Руданського (балади, ліричні вірші, приказки-гуморески). 2. Традиції романтичної школи в „небилицях” С.Руданського. Інтерпретація… 3. Мотиви лірики С.Руданського. Жанр „пісні”.Тексти
Вечорниці. Два трупи. Упир. Люба. Хрест на горі. Розмай. Купці. Тополя. Верба.
Сиротина я безродний. Мене забудь. Могила. Пісня. Повій, вітре, на Вкраїну. Ой з-за гори та з-за кручі. П”яниця. Ти не моя. Студент. Наука. Гей, бики! До дуба. Над колискою.
Співомовки.
Завдання:
1. З”ясувати прийоми творення національного характеру (українець, поляк, єврей, москаль, циган) у співомовках С.Руданського (письмово).
2. Зробити художній аналіз однієї з балад С.Руданського (на вибір) (письмово).
Література
2. Герасименко В. Степан Руданський. Життя і творчість. – К., 1985. – С.33-76, 92-141. 3. Гончарук М. Народний поет // Руданський С. Співомовки. – К., 1988. –… 4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. – С.415-419.ТЕМА 13. Жанр поеми у творчості С.Руданського
1. „Байки світові (Лірникові думи)” як твір космогонічного характеру. Джерела поеми. 2. Алегорична поема-казка „Цар Соловей”. Проблематика твору. Образна… 3. Історична основа циклу поем про долю України.Тексти
Цар Соловей. Байки світовії (Лірникові думи). Мазепа, гетьман український. Іван Скоропада. Павло Полуботок. Вельямін. Павло Апостол. Мініх.
Завдання:
1. Довести, що шість історичних поем С.Руданського є циклом (письмово).
2. Зробити порівняльний аналіз творення образу Мазепи у поемі О.Пушкіна „Полтава” та поемі С.Руданського „Мазепа, гетьман український” (письмово).
Література
2. Герасименко В. Степан Руданський. Життя і творчість. – К., 1985. – С.77-92. 3. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. – С.415-419. 4. Історія української літератури: У 3-х кн. – Кн.2. – К., 1996. – С.165-181.Тексти
А.Свидницький. Люборацькі.
М.Помяловський. Нариси бурси.
Завдання:
1. Визначити, яка роль авторських характеристик у творенні психологічних портретів персонажів (письмово).
2. З”ясувати, як автор у романі інтерпретує проблему „село-місто” (письмово).
Література
2. Герасименко В. Анатолій Свидницький. – К., 1959. 3. Гречанюк С. …То для мене школа правди і любові (До 150-річчя з дня… 4. Данюк Н. Метод психологізації у творчості Анатолія Свидницького // Слово і час. – 2005. - №6. – С.80-83.ТЕМА 15. Жанр оповідання-ідилії у творчості П.Куліша
1. Жанр ідилії, його інтегрування у систему жанрів української прози. 2. Античний сюжет як основа оповідання „Орися”. Національна обробка сюжету. … 3. Авторське бачення проблеми пошуку гармонії людського буття у оповіданні „Орися”.Тексти
Орися. Дівоче серце.
Завдання:
1. З”ясувати, як застосовуються романтичні прийоми у творенні жіночих образів в оповіданнях П.Куліша (письмово).
2. Визначити ідейно-художню функцію етнографічних описів у оповіданні П.Куліша „Орися” (письмово).
Література
2. Вертій О. Пантелеймон Куліш і народна творчість. – Тернопіль, 1998 3. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1999.… 4. Єфремов С. Без синтезу. До життєвої драми Куліша // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993.Тексти
Чорна рада. Листи з хуторів. Колії. Байда, князь Вишневецький.
Завдання:
1. „Чорна рада” П.Куліша і „Тарас Бульба” М.Гоголя: типологічне зіставлення (письмово).
2. З”ясувати, які засоби творення образів використовує письменник при зображенні Сомка та Брюховецького (письмово).
Література
2. Бернштейн М. Пантелеймон Куліш // Історія української літературної критики. – К., 1988. 3. Бойко М. П.Куліш: Осмислення творчого спадку.– Дніпродзержинськ, 1997. –… 4. Гречанюк Ю., Нямцу А. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ-ХХ ст. – Чернівці, 1997. – С.35-44.ТЕМА 17.Поетична творчість П.Куліша
1. Мотив скорботи за долю України у поезіях збірки „Досвітки”. Типологічна близькість із творами Т.Шевченка. 2. Художнє освоєння біблійних сюжетів у поезіях збірок „Досвітки”, „Дзвін”,… 3. Ідеї культурництва у збірці „Хуторна поезія”. І.Франко про „Хуторну поезію” П.Куліша.Тексти
Заспів. Народна слава. Солониця. Кумейки. Дунайська дума. Старець. Святиня. З того світу. Люлі-люлі. Настуся. Великі проводи. Варфоломеєві Шевченку. До кобзи. Рідне слово. На двадцяті роковини великого похорону. Слово правди. Пророк. Псалтирна псальма. До Шекспіра. До рідного народу. Варіація первої Давидової псальми. Молитва. На сповіді. До Шевченка. Національний ідеал. На чужій чужині. До Тараса на небеса.Козацький жаль. Побоянщина. Стою один. Піонер. Поетові. „Благословляю час той...”.
Завдання:
1. Проаналізувати специфіку використання П.Кулішем версифікаційних прийомів та засобів у збірці „Досвітки”, звернувши увагу на строфіку, ритміку, римування (письмово).
2. З”ясувати особливості осмислення П.Кулішем історичного минулого України у поемі „Великі проводи” (письмово).
Література
2. Бетко І. Філософська поезія Куліша // Філос. і соціол. думка. – 1994. - № 11-12. 3. Бондар М. Поезія пошевченківської епохи: система жанрів. – К., 1986. –… 4. Бунчук Б. Еволюція віршування П.Куліша. – Чернівці, 2002.ТЕМА 18. „Українські оповідання” О.Стороженка
1. Легендарні та пригодницькі сюжети оповідань О.Стороженка, їх національна означеність. 2. Жанрова система збірки „Українські оповідання”: оповідання-анекдоти,… 3. Демонологія „Українських оповідань” О.Стороженка.Тексти
Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав. Два брати. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Дурень. Жонатий чорт. Скарб. Три сестри.
Кіндрат Бубненко-Швидкий. Закоханий чорт. Межигорський дід. Матусине благословення. Чортова корчма. Вуси. Голка. Прокіп Іванович. Дорош. Мірошник.
Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа.
Завдання:
1. Визначити засоби творення образу України в „Українських оповіданнях” О.Стороженка (письмово).
2. Зробити ідейно-художній аналіз оповідання О.Стороженка „Голка” (письмово).
Література
2. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1999. – С.39-89. 3. Зеров М. Олекса Стороженко // Зеров М. Твори: В 2-х т. – Т.2. - К., 1990.… 4. Іщук А. Олекса Стороженко // Стороженко О. Твори: В 2-х т. – Т.1. - К., 1957. – С.5-18. – С.5-18.ТЕМА 19. Історія України у прозовій творчості
О.Стороженка
1. Національне минуле у оповіданнях на історичну тему О.Стороженка: a) Коліївщина та її наслідки у оповіданні „Кіндрат Бубненко-Швидкий”; b) цикл „Оповідання Грицька Клюшника”: образ оповідача, ідеалізація козацького старшинського побуту, хутірських…Тексти
Кіндрат Бубненко-Швидкий. Закоханий чорт. Межигорський дід. Матусине благословення. Чортова корчма. Прокіп Іванович. Дорош. Мірошник.
Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа.
Марко Проклятий.
Завдання:
1. З”ясувати, у чому виявився вплив прози М.Гоголя на формування письменницької манери О.Стороженка (письмово).
2. Визначити особливості використання портретних характеристик у романі О.Стороженка „Марко Проклятий” (письмово).
Література
2. Зеров М. Олекса Стороженко // Зеров М. Твори: В 2-х т. – Т.2. - К., 1990. - С.219-224. 3. Іщук А. Олекса Стороженко // Стороженко О. Твори: В 2-х т. – Т.1. - К.,… 4. Крутікова Н. Гоголь та українська література. – К., 1957. – С.522-529.ТЕМА 20. Поетична творчість Ю.Федьковича
1. Літературно-естетичні погляди Ю.Федьковича. Поезія „Нива” як своєрідний мистецький маніфест автора. 2. Образ Т.Шевченка у поезіях „Оскресни, Боян!”, „Осьмий поменник...”,… 3. Тематично-ідейний зміст поезії Ю.Федьковича:Тексти
Нічліг. Товариш. Під Маджентов. Думи мої До руського боянства. При відході. Пречиста діво, радуйся, Маріє! Молитва. Русь. Україна. Оскресни, Боян! Співацька добраніч. Святий вечір. Дезертир. В арешті. Співанка. У Вероні. Трупарня. На могилі мого брата. Добуш. Юрій Гінда. Киртчалі. Золотий лев. Стрілецька пригода. Нива. Буковина. Мій сардак.. До мого брата Олекси Чернявського… Зіронько моя. З окрушків. Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічную пам”ять. Осьмий поменник Тарасові Григоровичеві Шевченці на вічную пам”ять. Дикі думи. Шипітські берези. Що я люблю, в що вірую, на що надіюсь.
Завдання:
1. З”ясувати, як виявляються сатиричні традиції Т.Шевченка у сатирі Ю.Федьковича („Я згадав”, „Страж на Русі”) (письмово).
2. Зробити ідейно-художній аналіз однієї з поезій Ю.Федьковича, присвячених жовнірській темі (письмово).