Лекція 14

РОЗДІЛ ФОТОФОРМИ, ФОРМНІ ПЛАСТИНКИ

§1. Фотоформи

Фотоформи – аналогові оптичні засоби збереження текстової інформації, що призначена для перенесення її на формні пластини або циліндри.

Фотоформа – носій видимого зображення на прозорому матеріалі, підготованому для подальшого процесу поліграфічного копіювання.

Для проведення копіювальних процесів формного виробництва використовують різні фотоформи, які розрізняють по формату, типу підкладки.

Характеристики зв’язані з умовами виробництва:

- типу і формату видання;

- способу друку;

- вимоги до продукції.

На теперішній день розвивається цифрова технологія виготовлення фотоформ, де використовуються по елементний лазерний запис інформації на світлочутливі фотоплівки. Тоді формат фотоформи дорівнює формату друкованої форми. Існує спеціальне програмне введення інформації на фотоплівку. Ця технологія – “комп’ютер – фотоформа” (CTF).

Вимоги до фотоформи:

- загальні вимоги:певні лінійні розміри фотоформ, наявність в них контрольних шкал, міток, службової інформації, дзеркальність і полярність фотоформи;

- вимоги до оптичних показників;

D_min і D_max елементів зображення,

D₀ – прозорого або непрозорого фону;

Інтервал оптичних густин ΔD;

- вимоги до репродукційно-графічних показників: градаційна характеристика растрових фотоформ.

Для проведення формних процесів поліграфічного виробництва всі формні пластини поділяють на дві групи:

- пластини для форматного запису через копіювання;

- пластини для по елементного запису інформації.

Для форм високого друку, що виготовляються копіюванням, використовують фотополімеризуємі пластини зі світлочутливим шаром, який нанесений на металічні або полімерні підкладки.

Інколи крім світлочутливого шару вводять додаткові шари, які виконують допоміжні функції: захищають шар від впливу кисне повітря, підвищують адгезію шару до підкладки, забезпечують перерозподіл випромінювання.

 

§2. Схеми процесів виготовлення друкованих форм

Монометалічні друковані форми (через копіювання фотоформ) виготовляються за наступною схемою:

- контроль фотоформ і формних пластин;

- вибір режимів експонування і обробки копій;

- експонування позитивного копіювального шару через позитивну фотоформу, або негативного шару через негативну фотоформу;

- обробка копії в процесі (проявка, промивка, сушка);

- термообробка форми.

Існують різні варіанти виготовлення друкованих форм. Наприклад є формна пластинка на паперовій підкладці.

Технологічний процес містить наступні операції:

- експонування формної пластини, і як наслідок, утворення у галогеносрібному шарі скритого зображення;

- обробка формної пластини активатором, що забезпечує активацію проявленої речовини і наступне проявлення срібла на експонованих ділянках, а також розчинення галогеніду срібла з утворенням срібних комплексів, їх дифузія і відновлення на центрах фізичного проявлення??????

 

а) формна пластина;

б) експонування;

в) друкована форма.

 

1- практикуємий оригінал-макет;

2- підкладка;

3- проявляюча речовина;

4- галогенідосрібний шар;

5- желатиновий шар з центром фізичного проявлення.

§3. Формування друкованих елементів

Задачею виготовлення форм плоского офсетного друку є перенесення інформації з фотоформ на світлочутливі формні пластини і формування на них друкованих і пробільних елементів, що є основою друкованих форм.

На формування форм впливає структура, будова формних пластин, властивості, режими експонування.

Формування пробільних та друкуючих елементів на друкованих формах визначається поверхневим натягом в різних ділянках форми. Причому пробільні і друковані елементи мають різні властивості і виготовлені з різних матеріалів.

 

Будова друкованої форми

1- підкладка;

2- силіконовий шар;

3- пробільні елементи;

4- копіювальний шар;

5- грунтовий шар;

6- друковані елементи.

 

В теперішній час виготовлюють друковані форми на формних пластинах багатошарової будови.

Тут використовують пластини, які складаються з алюмінієвої підкладки 1; грунтового шару 2, який забезпечує адгезію розташованого на ньому світлочутливого шару 3; силіконового шару 4; верхня поліефірна плівка 5, яка необхідна для захисту шару силікону від пошкоджень і світлочутливого шару від дії кисню повітря.

Основне призначення мають шари 3 і 4, які забезпечують формування друкованих і пробільних елементів форми.

 

 

1- підкладка;

2- грунтовий шар4

3- світлочутливий шар;

4- силі кований шар;

5- поліефірна плівка;

6- діапозитив;

7- пробільні елементи;

8- друковані елементи.

 

Під дією УФ-випромінювання відбувається порушення зчеплення силіконового шару, і як наслідок він знищується при обробці.

Тому на експонованих ділянках світлочутливого шару формуються друковані елементи.

Пробільні елементи формуються верхнім силіконовим шаром.

 

§4. Формування друкованих елементів фотополімерних форм

Формування друкованих елементів фотополімерних форм відбувається в процесі основного експонування, як наслідок, поглинання і напрямленого світлорозсіювання випромінювання в товщині фотополімеризуючого шару.

Процес полімеризації починається на поверхні, продовжується всередину пошарово, причому нижні шари отримують менше світлової енергії, ніж верхні, оскільки останні поглинають випромінювання навіть після завершення в них процесу фотополімеризації. Ступінь фотохімічних перетворень зменшується з глибиною проникнення випромінювання.

До типографських фото полімерних форм процес формування друкованих елементів здійснюється за допомогою ізоенергетичних кривих. Тут не враховується внесок світлорозсіювання і відбивання.

Друкарський елемент формується пошарово, як роздуваємої?? оболонка, де початкова площа поверхні рівна площі прозорої ділянки фотоформи.

На практиці пошарова полімеризація приводить до формування друкарського елементу з різним профілем.

Особливості формування друкарських елементів типографських форм зв’язані з наявністю в структурі формної пластинки додаткового шару, який носить назву противоореольний (або противоореольно-адгезійний, коли він суміщений з адгезійним), який служить для перерозподілу відбитого від підкладки випромінювання. Як наслідок утвореного цим шаром, дифузне випромінювання розповсюджується в різні боки і в нижній частині друкарський елемент розширюється, набуваючи трапецієдальну форму.

Формування пробільних елементів відбувається в процесі видалення незаполімеризованого шару. Це відбувається вимивання або як наслідок термічного процесу.

Як наслідок виникає або руйнування друкарських елементів, через адсорбційне зниження міцності (ефект Ребіндера), або зміцнення через “заліковування” дефектів об’єму і поверхні друкарських елементів (ефект Йоффе).

Процес формування пробільних елементів залежить від температури нагрівання, товщини формної пластинки.

 

Особливості технології виготовлення типографських фото полімерних форм

Фотополімеризуємі формні пластини класифікують:

- будова (двошарові і тришарові);

- склад, що визначає розчинність фотополімеризуємого шару.

По призначенню розрізняють формні пластини для типографського друку і лакування.

При виготовленні друкарської форми тут основну роль відіграє противоореольний шар, що входить в структуру пластини. Цей шар внаслідок перерозподілу випромінювання забезпечує необхідну крутизну профілю друкуючих елементів та їх зчеплення з підкладкою.

При неузгодженості експозиції можливе зменшення роздільної здатності форм, або проблеми по відношенню дрібних штрихових і растрових елементів.

Інколи можливе доекспонування, що приводить до збільшення ступеня полімеризації за рахунок термополяризації???, отримується друкована форма з необхідною твердістю, що буде більшою за твердість початкової формної пластини.